Автореферат и диссертация по медицине (14.01.03) на тему:Офлотримол-П - новый комбинированый препарат для местного лечения гнойно-некротических ран

На правах рукопису

Даценко Олексій Борисович

ОФЛОТРИМОЛ-П - НОВИЙ КОМБІНОВАНИЙ ПРЕПАРАТ ДЛЯ МІСЦЕВОГО ЛІКУВАННЯ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ РАН

14.01.03. - хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

/ -»-ЧМ ‘ГІ .. У ,

На правах рукопису

Даценко Олексій Борисович

ОФЛОТРИМОЛ-П - НОВИЙ КОМБІНОВАНИЙ ПРЕПАРАТ ДЛЯ МІСЦЕВОГО ЛІКУВАННЯ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ РАН

14.01.03. - хірургія

Автореферат

дисертаціі на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

пт^чг х.'*Ш-рзЪ:г?лК:-.‘ V ~ •.? Дисертація е ру ’ ' • • • . „'ї.'ипіЧ'і-/

Дисертація виконана у Харківському науково-дослі; інституті загальної та иевідкладноі хірургіі(директор-Заслуа діяч наука*та,. ^схці^и^Ухрдіврд.^охт.Яр, додячних наук, прої

!'•/.' >дч«О.Л.С[ .йсар^тОЛЛ} г»сс; ■

\.та^;ла а ї:ія£&иО.Я.С /'■

•=-ш» пт ахии&Л/Л ;0і31 ,жыодож'Э(&1ЛЛ.9 м , ■•. -г

Наумові ІГ.г- ,Г|33з ; .За|^»кя^[,д^ техніки України, дою

кеР^ет’С^оа ц юл-.^-з:. .7-

ІСІСІ-;) од -/.;о:аддВ°Ф?9ЯР аУДМ»..

■П ‘ЯКЗД-рЙГ. 01йО'ЗЦ5?Д9^9Р$йІйВД??^9^ЯЩ«Г, : .

, .гщ оічкан Л^ои^^ЖРлексаіщрович

■."?■■?■■'.■.............’і'1 'сю-"-V "П:.'

ОфіційрГ, . . \і, •..;>ДокЮй„Медачних наук, завідуючий кафедрой хіру] опоненти: - < ,.-Хіфківсікогодержавногомедичногоуніверситета

професор Шевченко Станіслав Іванович

Лауреат Державноі премії Украіни, доктор медичних на завідуючий кафедрой торакоабдомінальноі хіру] Харківсікого інстшуга удосконалення лікарів, професор Велигоцький Микола Миколайович

Провідна Інсітуткліничноі та экспериментально!

организація: хірургіі АМН Украіни

Захист відбудеться 11 вересня 1997р. о ІЗ30 на засіданні спеціалі: вченоі Ради Д 02.38.04. при Харківському державному медичному уніве] (310022, м.Харків, пр.Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у біблиотеці Харківського мед: університета (310022, м.Харків, пр.Леніна, 4).

Автореферати розіслані 11 серпня 1997р.

Вчений секретар спеціалізованої вченоі Ради

К.М.Н.

О Л.Тань»

’ Загальна хйрякгеристіпса роботи

Актуальність теми. Початковим етапом місцевого лікування гнійних я е іх обов’язкова хірургічна обробка [М.І.Кузін та Б.М.Костючьонок, 1981], і не в усіх випадках може бути радикальною стосовно повного видалення не-ттездатних тканин з рани [В.І.Стручков, 1972; В.ГСтручков та співавт., 1975, 84; Н.Н.Каншин, 1980; О.К.Скобелкін та співавт., 1983; Ю.Г.Шалопгаіков та вавт., 1984; М.І.Кузін та Б.М.Костючьонок“79907 Б.МІДаЦеїШ} Та"співавт., ?5; Е.Реасоск, 1984; У.Уаісіиуепаз еі'аі., 1996 та ін.]. Осередки некротизова-к тканин, що залишаються в рані після іі хірургічної обробки,1 гальмують пе-Нг раньового процесу, зсуваючи 'терміни його’ переходу до стадіі репараціі. м визначається необхідність використай Для 'місцевого лікування гнійно-фотичних ран комбіїоіШк лікарс1йї£;йа)6хї, іцо мають разом з анти-:робною та протизапальною дією спрямовану некролітичну активність К.Гостищев та співавт., 1991,-1995; АЖГончар, І995; П.І.Толстих та співавт., >5; В.В.Чупов та співавт., 1995; О.Е<і\уагсІ8 а. Л.Т.СаІуеіІ, 1980; М.Висіпікіепе еі 1996 та ін.].

Існуючі комбіновані препарати для місцевого лікування гнійних ран -атокомпонентні мазі на гідрофільній основі (Левосин, Левомеколь та ін.), ііфункціональні сорбенти (Полісорб, Дігіспон, Іммосгент та ін.) та ком-ованого складу пінні аерозолі (Діоксізоль, Сульйодовізоль та ін.) - не мають >ямованоі некролітичноі діі у рані [В.К.Гостищев, 1991; В.А.Карлов та вавт., 1990; В.А.Щур, 1992 та ін.]. Використання для ціеі мети ензимних пре-іатів з протеолітичною активністю (трипсин, химотрипсин, террилітін та ін.) вирішує проблеми хімічного некролізісу у рані, тому що іх дія недовгостроко-[П.И.Толстих та співавт., 1985; А.А.Адамян та С.П.Глянцев, 1992] та усі ці іми не мають властивості розщеплювати колаген [І.І.Матяшин та співавт., її; С.П.Глянцев та співавт., 1995; X. Шарма, 1978]. Небагаточисленні закор-гні препарати, що мають колагеназну активність (мазь Іруксол, Югославія) ують на гідрофобних (жирових) основах, що протидіють відтоку з рани, та ііть сприяють розмноженню мікрофлори [И.М.Перцев, 1980; С.Г.Білов, 1988; ^.Ляпунов, 1993 та ін.]. Не увінчалися успіхом спроби “збагатити” ферментні ;парати спрямованою сорбційною активністю, тому що поліетиленоксидна юва, яка забезпечуе цю якість та використовується для виготовлення багато-шонентньїх мазей (Левосин, Діоксиколь та ін.), інактивуе протеазу .АЛяпунов та співавт., 1995].

Комбінованих препаратів, що мають разом з антимікробною та де-ратуючою активністю спрямовану”повну”, включаючи і колаген, некро-ичну дію в гнійній рані, в практичній вітчизняній та закордонній хірургіі не: до цього часу.

Мета дослідження - розробка та експериментально-клінічне вивчення юго комбінованого препарату для місцевого лікування гнійно-некротичних [, який би одночасно забезпечував антимикробну, дегідратуючу, некролітичну інеболюючу дію в рані.

З

^ . ..,-іГс іД0.ся4ДЖ«вня.Ьу , л\- ■ 1>Т;еоредгич|іс^(дад'огенсти,щр) обгрунтувати склад комбінованого пр рату для лікування гнійно-некротичних ран.

2.Вивчити у експерименті основні характеристики специфі лікувальної діі розробленого препарату - антибактеріальну активність, не літичну, дегідратуючу (сорбційну) ,аісгавнірть, знеболюючу дію.

- З.Вив^отш в ;ексдер^мееті-поіздішьне;проникнення зовнішніх мем( мікробної(поліетиленокисноі) та м фікованод^ма^^і(^ови^ї^^заб^печення ними спрямованого транш анттіікробнощпртоар^у^р&дщу^актеріальноі.клітини.

^Ві^^Еда ^ку^щь^е^еттївніст^ірозробленого препарату - мазі лотримол-П намочи е^спрримещ’альноі гнійно-некротичноі рани.

5.Вивчити • югінічнуг ефективність, мазі Офлотримол-П при лікув гнійно-некротичних ран. •

Наукова новизна. Впердіе у нашій краіні розроблено принципово н< препарат - мазь Офлотримол-П, що не має закордонних аналогів та признач* для лікування гнійно-некротичних ран. Мазь Офлотримол-П містить у св< складі високоактивний у широкому спектрі діі антибіотик офлоксацин, пре літичний фермент протеазу-С та місцевий анестетик лідокаін на модификов гідрофільній водорозчинній основі. Комбінований склад розробленого преп ту, який обгрунтовано теоретично, забезпечує багатоспрямованість : лікувальноі активності в гнійній рані, де одночасно виявлюеться антимікро дегідратуюча, некролітична, протизапальна та знеболююча дія мазі (пріорит справка Госпатента Украіни від 18.03.97 за авторською заявкою №9703 “Спосіб лікування гнійно-некротичних ран”).

Принципово новим е встановлений факт, що вперше створено ] бінований препарат з високою гідрофільною активністю, яка не інактивуе пр олітичну дію протеази-С. Пріоритетними в теоретичному плані е резуль досліджень щодо створення нового класу комбінованих мазьових основ, як безпечують лікарському препарату не тільки підвищення лікувальноі ефек ності за рахунок пролонгованого та більш повного вивільнення лікарських р вин з направленим транспортом антимікробної субстанціі всередину ба ріальноі клітини, але й захист тканьових клітин від надмірноі дегідратації.

Розроблена оригінальна модель експериментальної рани печінки (Па Украіни №17132А від 18.03.97) для вивчення порівняльної токсикологічноі рактеристики розробленої мазьовоі основи та іі впливу на лікувальну ефек ність комбінованих лікарських препаратів. Новизна розробленого спої лікування гнійних ран лікарськими препаратами на розробленій мазьовій ос захищена Патентом Украіни №17088А від 18.03.97 з пріоритетом від 27.04.95 Відповідність теоретичних підстав та експериментальних розробої створенню мазі Офлотримол-П підтверджується позитивними результатам клінічного застосування для місцевого лікування гнійно-некротичних ран.

Теоретична та практична значимість. Для клінічноі хірургіі запрі новано технічно простий та економічно вигідний спосіб місцевого лікув: гнійно-некротичних ран за допомогою комбінованого препарату на гідрофіль

інові - мазі ОфлотримбЗГ-Ш Пргіїарггїійй вїфазву антимікробну, дегідратуючу, жролітичну та знеболюючу дію. Фармакологічним • коміт еТймУ МОЗ Украіни іепарат рекомендовано для промислового випуску та засТбсувайня у медичній іактиці (протокол №10 від 28.12.95). Розроблена Інструкція по клінічному за-осуванню мазі Офлотримол-П, що затверджена Фармкомітетом МОЗ Украіни ротокол№8 від 25.04.96).‘ : -т ■;•>.у.- • •

Зв’язок задач дослідження із проблемйим планом НДР.

Дослідження по розробці ■ та1»експерти енталЕЖмелінічному вивченню ізі Офлотримол-П проведені у відповідності' з пйаяом НДР' Харківського ;титуту удосконалення лікарів - співрозробника7 телШі“Розробка та впровад-:ння лікарських засобів та нових~методів~ профілактики" та лікування гнійно-птичних ускладнень в абдомінальній хірургіі” (046-93 ГКНТ), а також планом ДР Державного науковбго центру лікарський 'і!зіісобІв;г’(Держ. Реестр 86.0059682) на підставі Комплексної програми розвитку медичноі, ветеринар-

і та мікробіологічної промисловості на 1992-96 рр., затвердженої Кабінетом ністрів Украіни (Постанова 573 від 08.10.92р.)

Апробація роботи.

Основні положення дисертаціі, обгрунтовані результатами проведених сліджень, доповідались на засіданні Харківськоі обласноі спілки хірургів )94,1995), науково-практичній конференції “Проблеми гнійно-септичних уск-цнень у невідкладній хірургіі” (Харків, 1995), Першому Російському гастроен-зологічному тижні (Санкт-Петербург, 1995), Всеросійській конференції з «народною участю “Актуальні проблеми колопроктологіі” (Н.Новгород, 1995), твертій конференції хірургів-гепатологів Росіі та краін СНД (Тула, 1996), Нау-вій конференції “Сучасні медичні технологіі в хірургіі” (Киів, 1997). Впровадження результатів дослідження в практику охорони здоров’я.

На підставі результатів проведених досліджень по розробці та експери-нтально-клінічному вивченню мазі Офлотримол-П цей комбінований препарат зволено для клінічного застосування та рекомендовано для промислового виску (Наказ МОЗ Украіни від 25.04.96, протокол №8). Розроблений спосіб щевого лікування гнійно-некротичних ран маззю Офлотримол-П впроваджено ірактику роботи хірургічних та проктологічних відділень Центральної міськоі сарні м.Харкова, хірургічних відділень 18 та 25 лікарень м.Харкова, Хар-іського обласного опікового центру на базі лікарні швидкоі та невідкладноі помоги, хірургічних відділень Симферопольськоі та Миколаівськоі обласних сарень. Матеріали, що відображують зміст засобу для місцевого лікування ійно-некротичних ран маззю Офлотримол-П та його порівняльну ефектив-:ть, впроваджені до педагогічного процесу на циклах тематичного удоскона-ння з хірургіі та проктологіі у Харківському інституті удосконалення лікарів.

Публікації за темою дисертаціі.

За темою дисертаціі опубліковано 13 наукових робіт, у тому числі 3 глав колективній монографії “Теорія та практика місцевого лікування гнійних н” (Киів, “Здоров’я”, 1995). Одержано 2 Патенти Украіни на винаходи та 1 іоритетна справка за заявкою на винахід, 3 посвідчення на раціоналізаторські опозиціі, що видані Харківським інститутом удосконалення лікарів.

.. ... V о ;. г Обсяг та структура дисертації- :

; ‘ -\'Ддсертаційна робота, юдоадера на 121.стор. машинопису та складает з вступу, 2глдв огляду літератури, 3 глав власних досліджень, закінчення, і новків, практичних рекомендацій та покажчика літератури. Бібліографіч покажчик містить 287 назв, з них 214 робот вітчизняних та 73 закордонних торів. Робота ілюстрована,?!? рисунками та 37 таблицями.

Декларація влвддодо В(<ляду Дисертанта у розробку наукових результат

Автором осрбщгщдозрофценодіоетаїгаий план виконання розділу ею риментальних досд_іджещ>,£,рауи?ж>. обгрунтовані медико-технічні вимоги лікарського дфеларату1;т{і проведено вивчення його специфічноі лікувальноі тивності. Особисто автором виконані дослідження по вивченню механі лікувальноіт діі препарату у дослідах “in vivo”( модель рани печінки) та “in vi (метод ЯМР).

У клінічній частині роботи особисто автором проведено підбір тема' них хворих, лікування яких, включаючи етап хірургічного втручання, вико* особисто автором. Самостійно проведено аналіз отриманих в експеримент клініці результатів із застосуванням статистичних методів іх обробки.

Основні положення, що виносяться до захисту та обговорення.

1.Розроблено комбінований препарат - мазь Офлотримол-П, що чиї на рану багатоспрямовану лікувальну дію - антимікробну, дегідратуючу, неї літичну та знеболюючу.

2.Принциповою перевагою розробленого препарату перед вітчизнян та закордонними аналогами е забезпечення його складом поєднання висі дегідратуючоі активності з повного протеолітичною дією на некротичні ткані включаючи колагенові волокна.

3.Клінічне застосування мазі Офлотримол-П для лікування гніі некротичних ран забезпечує зменшення термінів перебігу першоі фази раньої процесу.

Матеріал, методи та методологія досліджень.

Експериментальний розділ роботи виконано на базі лабораторіі с макологіі ферментних та антиферментних препаратів Державного наукої центру лікарських засобів (ДНЦЛЗ), м.Харків, лабораторіі клінг мікробіологи Харківського НДІ мікробіології та імунології ім. І.І.Мечнік лабораторій біофізики та біологічноі хіміі Інституту проблем кріобіологі кріомедицини АН Украіни та віварія ЦНДЛ Харківського інституту удосю лення лікарів.

Матеріалом досліджень стали лікарські речовини, що включено складу комбінованого препарату, який розробляється, а також препарати рівняння (Левосин та Іруксол).

Антибактеріальна активність розробленого препарату, а також вкль них до його складу компонентів, вивчена за допомогою стандарт мікробіологічних методик - методу дифузіі препарату в агар та методу серій розведень. В якості тест-культур використовували еталонні шт мікроорганізмів, що були отримані з ДІСК ім. Л.А.Тарасевича: Staphylocoi aureus 209-Р, 906 та АТСС 25923; Eschrichia coli АТСС 25922; Pseudomonas ае

nosa ATCC 27853; Protetis mirabilis 2; Clostridium pcrfringens А2» (ЙРбК) та 27; lostridium difficile 258 та259; Bacteroides melaninogenicu's' 97 та інші, а також гами, що були виділені від хворих з гнійно-запальними процесами.

Протеолітична активність розробленого препарату - мазі Офлотримол-П

іі діючоі основи - протеази-С вивчено в дослідах1 “in vitro” із застосуванням зноманітних субстратів: казеіну, фібрину та природніх девіталізованих якових формувань - згустків крові та неіфйтґичного опікового струпу білих дюків. Препаратами порівняння булзг вітчизнянамазь асперазй та закордонна «азь Іруксол, а також колагеназа -та трипсшГ,!,які> була' застосовані у вигляді зчинів. • ■■

Некролітична активність розробленої мазі вивчена в досліді “in vivo” на >делі некротичної опікової рани у білих пацюків. Ефективність лікування якового струпу контролювали в динаміці за швидкістю зменшення його площі даними гістоморфологічного дослідження біоптатів края рани, які вилучались строками дослідження.

Осмотична (дегі дратуюча) активність розробленої мазі вивчена методом пі за через напівпроникну мембрану (целофан) за допомогою діалізатора ори-іальноі конструкції. В якості контролю була застосована гідрофільна основа гатокомпонентноі мазі Левосин. Кількість увібраної маззю води визначали іяхом зважування через суворо встановлені періоди часу.

Міспевоанестезуюча дія мазі була вивчена відповідно з “Методичними комендаціями по експериментальному вивченню місцевоанестезуючих за-бів” (1978) шляхом реестраціі латентного періоду відсмикування хвоста (tail ck) білих пацюків вагою 180-200 г. при термічному впливі.

Створення нового комбінованого препарату - мазі Офлотримол-П (див. (жче) вимотало розробки спеціальної гідрофільної мазьовоі основи, що містить іоксанол-286, 1,2-поліпропіленгліколь та поліетиленокис з молекулярною мага 400. У серії спеціальних досліджень проведена порівняльна оцінка пенетра-йноі активності розробленоі мазьовоі основи відносно клітинних мембран, а кож вплив ціеі основи на показники нешкідливості та місцевої дії ком-тованого препарату при його аплікації на рану паренхіматозного органу гчінки).

Проникність мембран мікробноі та тканьовоі клітин для розробленоі та андартноі поліетиленокисноі мазьовоі основи вивчена методом ядерно-ігнітного резонансу (ЯМР) на базі відділу кріобіофізики (зав. доктор фіз. техн. .ук В.А.Моісеев) Інституту проблем кріобіологіі та кріомедицини АН Украіни. 5’ектами дослідження були культура музейного штаму Е.соїі EV675, аналогом аньовоі клітини - відмиті еритроцити людини. Спектри ЯМР знімали на спек-ометрі високого дозволу BS 576 A “Tesla” з робочою частотою 100 мГц для ютонів. Похибка інтенсивності сигналу становила 5%.

Ступінь біологічної інертності розробленоі мазьовоі основи відносно >рфофункціонального стану паренхіматозного органу вивчено в експерименті і кролях із застосуванням оригінальної моделі раки печінки (Патент Украіни 96041496 від 14.02.97 p.). Розроблена модель застосована для вивчення

місцевої діі на печінкову тканину комбінованій -препаратів ггмазі з діоксідії ! (1 %)» риготовленоі на розробленій нами мазьовій основі (перша група і ліджень) та мазі с діоксідіном (1%), виготовленої на “стандартній” суміші П 400 та ПЕО-1500 (друга група досліджень). Подігріті до 37°С мазі кількістю 1 вводили по трубці в рану печінки щодня на протязі 5 днів. Матеріал для ; лідження - біоптати вагою_1 г із зони рани, а також периферійних відділів чінки - забирали до операції, (контроль), через 1 добу після формування р печінки, а також на 3,5 .та 1 добу лікування.

Дія досліджуваних препаратів на паренхіму печінки в порівнянні з і тролем (нелікованірани) -зацінкгаали за рівнем утворення в гепатовд кінцевого продукту - МДА. Одночасно вивчали в динаміці активність Ал^ цитоплазматичного ферменту гепатоцитів, іх мітохондріального фермент АсАТ, а також активність маркерного ферменту лізосомального апарату кліті КФ.

Ультраструктура гепатонитів у кролів основноі та контрольноі груп і чена ( у порівнянні з початковими характеристиками) після операційноі траї а також за строками спостереження (1, 3, 5, та 7 доба лікування). Для електр но-мікроскопічного дослідження видаляли фрагменти органа, як безпосередн краю рани, так і з віддалених ділянок печінки. Ультратонкі зрізи, одержан: ультрамікротомі УМТП-3, контрастували насиченим водним розчином ; нілацетату та розчином свинцю за Рейнольдсом. Огляд зразків здійснювал електронному мікроскопі ЕВМ-100 БР при прискорюючій напрузі 75 кВ.

Лікувальна ефективність розробленоі мазі Офлотримол-П вивчена моделі інфікованоі стафілококами гнійно-некротичноі рани у кролів; препара порівняння була мазь Левосин. Ефективність лікування контролювали за де могою стандартних клінічних критеріів оцінки перебігу раньового процесу ті результатами бактеріологічного контролю ран в динаміці.

Клінічний розділ роботи виконано на базі Харківського міського п{ тологічного центру, де проведено обстеження та лікування 68 хворих на гост парапроктит (ГТІ) з різноманітною локалізацією гнійного осередка. З врахуі ням характеру місцевого лікування досліджувані хворі були разподілені н групи. Контрольну групу склали 30 хворих, у яких для лікування була застс вана мазь Левосін; рани 38 хворих основноі групи лікували розробленою ні маззю (табл. 1).

Дані табл. 1 свідчать, що у переважноі кількості хворих (74% - у новній та 70% - в контрольній групі) параректальний гнояк мав “високу” лс лізацію, що практично виключало технічну можливість його радикалі хірургічноі обробки. Лише у хворих з підшкірно-підслизовою формою гостр парапроктиту (26% - в основній та 30% - в контрольній групі) на еі хірургічного лікування було можливим зробити повне видалення некротичі тканин.

Досліджувані хворі були віком від 20 до 67 років, чоловіків було жінок - 26. Зареєстрована практично повна порівняність хворих основноі та к трольноі груп за досліджуваними показниками: жінки склали 39,4% від загалі кількості хворих в основній та 30,6% - в контрольній групі; хворі старші за 60

оків - відповідно 23,6та23,3%. ■ '' '■

Розподіл хворих

•'Таблиця 1.

Характер гнійного процессу Групи хворих

Основна Контрольна Усього

■ я/ Гострий парапроктит “високоі” локалізації .........

пельвіоректальний .• 11 •Т-. „ 8 19

ретроректальний та . ггідковообразкий 3 2 , ГКІГ. 5

шторектальний 13 10 '"Г 23

б/ “низької”локалізації ' '

підшкірно -підслизовий 11 10 21

Усього 38 зо 68

Існуючі класифікації ГП (Г.А.Султанов, 1984., В.Г.Сахаутдінов, 1987) раховують здебільшого ступінь складності анатомічних критеріїв в зоні іійного процесу (локалізація гнояка, відношення гнійного ходу до маси аналь-ого сфінктера, розташування ураженоі крипти), але не містять даних про виразність перифокальноі реакції з формуванням гнійних запливів. Цей критерій несено нами до класифікаціі ГП, що дозволило виділити локалізовані (без за-ливів) та прогресуючі (із запливами) форми гнійно-запального процесу.

Лікування ГП - тільки хірургічне. Початковим етапом операції е ірургічна обробка гнояка параректальноі клітковини, характер та обсяг якоі иіежить від ступеню складності ГП.

При ГП І ступеня складності звичайно вдається двома напівовальними ззрізами у напрямі ураженоі крипти видалити єдиний блок тканин, що містять у гбі гнояк разом із ураженою криптою.

При ГП П ступеня скла дності хірургічна обробка гнійного осередку за-езпечуе тільки часткове видалення гнійно-некротичних тканин. У випадках, эли норицевий хід розташований єкстрасфінктєрно, продовжуємо на-івмісячний розріз у напрямку ураженоі крипти, внутрішній отвір нориці окрес-юемо еліпсоподібним розрізом до м’язевого шару. Відсікаємо смугу слизовоі 5олонки від внутрішнього розрізу до краю рани на шкірі, через внутрішній гвір проводимо товсту лігатуру (шовк №б), яку одразу затягуємо на м’язі за одом відсіченоі слизовоі оболонки.

При ГП Ш супєня складності гнояк може локалізуватися у ішіо-, ретро-і пельвіоректальних просторах. Після розрізу абсцесу та евакуації гнійних мас обиться пальцеве руйнування з’еднувальнотканинних перетинок та розкриття шливів с частковим видаленням некротичних тканин. Гнійний хід розсікається

о зонду; обробка його внутрішнього отвору, як і методика проведення лігатури, писані вище. Операція завершується заповненням рани тампонами з маззю.

Методика подальшого лікування ран у хворих основноі та контрольної зуп була однотипною: порожнину рани пухко заповнювали тампонами, насиче-ши мазями Офлотримол-П (основна група) або Левосин (контрольна). Пе-

;.і:-. - • -v,:.: ...л ■ " »""-v

рев’язки робили ідодЕія до^овньоі одастки рани та виникнення грануляцій, пі чого для,-місцевого лікування ран застосовували комбіновані препарати емульсійній або жировій основі (мазь Метілдіоксілін та ін.) або накладув повторні шви.

Ефективність місцевого лікування ран у хворих оцінювали за допо гою стандартних клініко-лабораторних критеріїв за строками досліджень, а кож у динаміці перебігу раньового процесу за клінічними показниками та да ми лабораторного (мікробіологічного, цитологічного та гістологічного) кош лю. Загальний стан хворих контролювали данними іх самопочуття, вираженії больового синдрому, станом апетиту, сну, фізіологічних відправлень. Обсяг ^ ліджень передбачав також термометрію, вивчення частоти пульсу та рівня aj ріального тиску. До початку лікування і за строками дослідження робі клінічні аналізи сечі та крові, біохімічні дослідження: визначали рівень загаль го білка крові (В.ЕЛредтеченський, 1984), білковий спектр сироватки kj (А.Е.Гурвич, 1954), рівень білірубіну за Іендрашиком (1938), активність траї міназ за Райтманом та Френкелем (1957), рівень цукру крові за Хагедо Іенсеном (1938). Вивчали також рівень сечовини, креатиніну та залишков азоту крові за Раппопорт-Ейхгорном (1947).

Динаміку перебігу раньового процесу контролювали за допомогою сі дартних клінічних критеріїв -за строками ліквідації перифокального набряк) інфільтрації краів рани, швидкістю іі очищення від некротичних тканин гнійного вмісту, строками утворення грануляцій. З метою об’єктивізації рез) татів клінічні данні порівнювали з матеріалами бактеріологічного контролю у динаміці та гістологічного дослідження біоптатів краю рани. Забір раньов матеріалу для бактеріологічних досліджень проводили до початку та у процес місцевого лікування - у 1, 3, 5 та 7 добу, а при потребі та й у більш пізні строї до 14 доби). Методика забору матеріалу для бактеріологічного анал (ідентифікації мікрофлори та оцінки іі чутливості до антибактеріальних пре ратів) була стандартною; для оцінки рівню мікробноі забрудненності ткаї проводили біопсію краю та дна рани за методикою C.Baxter et аі.; вирощуваї раневоі мікрофлори, підрахунок колоній та підрахунок кількості мікробних о бин на 1г. тканин - за T.W.Alexander a. R.Good в модифікації М.И.Кузіна співавт.

Біоптати краю рани для гістологічного дослідження закріплювали у 1 розчині нейтрального формаліну, з подальшою заливкою у целоідін або пара<] Зрізи фарбували гематоксіліном та еозіном, пікрофуксіном за Ван Гізон, альц новим синім при pH 1,0 та 2,5 за допомогою ШИК-реакціі. Крім того, у зрі визначалась активність лужноі фосфатази за Гоморі та у ряді випадків з фар ванням за Броше. Про насичення киснем тканин у ділянці рани робили висної за даними його крізьшкірного визначення електродом Кларка за допомог спеціальної приставки фірми “Radiometer”, Данія.. Метод ехосонографіі за до: могою апарату SSD-460 фірми “Алока”, Японія, було застосовано ; діагностики та контролю ефективності лікування експериментальних абсце печінки.

Одержані у іщфроЕомутггтразі-'результатк- сбрсблеїіо ііеп:.раметричнилга етодами “Хі-квадрант” та за допомогою парного критерій ЕІ.таїїеона. Однора-)во досліджені показники оброблені методом порівняння середніх величин Л.Я.Белецкий, 1969); матеріали оброблювались на ПЕОМ типу IBM PC на простому забезпеченні фірми “Microsoft”, в операційних середовищах OS-2 та Endows 95.

Результати досліджень Теоретичні розробки, які базуються на вивченні патогенезу гнійно-жротичноі рани, дозволили сформулювати медико-технічні вимоги до карських препаратів для іі ефективного місцевого лікування. У відповідності з їми вимогами препарати такого роду одночасно повинні мати антимікробну, :гідратуючу, некролітичну та знеболюючу дію. Розробка такого комбінованого зепарату, де вперше вдалось поєднати сорбційну дію з некролітичною актив-стю, стало можливим завдяки розробці принципово новоі гідрофільної мазьо->і основи, яка містить ( у суворо обгрунтованому співвідношення) по-етіленоксис-400, проксанол-286 та 1,2 пропіленгліколь.

У сері і модельних дослідів проведено поглиблене порівняльне вивчення )зробленоі мазьовоі основи та “стандартноі” гідрофільноі основи мазей Іевосин, Діоксіколь та інш.), яка являє собою суміш ПЕО-400 та ПЕО-1500 у ііввідношенні 4:1. Методом ЯМР вивчено вплив стандартноі (№1) та розроб-:ноі (№2) мазьових основ на ступінь проникненості мембран мікробних та :аньових клітин, а також зміну кількості у них внутріклітинноі води під впли-ім цих гідрофільних основ. Результати визначення кількості залишкової води у іітинах мікроорганізмів (Е.соїі) та еритроцитах після діі на них мазьових основ >едставлені в умовних единицях, які е співвідношенням площі сигналу ЯМР гя матеріалу, що досліджується, до площі сигналу еталону. Одержані результа-[ можуть бути підсумованії таким чином:

мазьові основи №1 та №2 чинять дегідратуючу дію на тканьові та кробні клітини, однак більш виражений дегідратуючий ефект на клітину чи-іть основа №2, тому що пропіленгліколь, який включено до складу основи №1, юникагочи у клітину, захищає “активну” та “пасивну” воду, здійснюючи лікціго осмопротектора;

1,2-пропіленгліколь, що проникає скрізь клітинну мембрану, одночасно 'дучи розчинником для ПЕО, дозволяє цим агентам проводити через клітинну :мбрану антибіотики та антисептики; численні комплекси з антибактеріальним «паратом, що утворюються при цьому проникають у клітину мікроорганізма в льшій кількості, ніж у тканьову, що визначає вибірність (спрямованість) кувальноі діі багатокомпонентних мазей у запалених та інфільтрованих ткани-IX.

Ступінь біологічної інертності (нешкідливості) розробленої та стандарт-

іх мазьових основ вивчена на моделі експериментальноі рани печінки у кролів, ункціональний стан печінки контролювали показниками АлАТ, АсАТ, КФ та ОЛ (за рівнем МДА), про вплив мазьових основ на іі морфологічне збереження >били висновок за ультраструктурою гепатоцитів.

: Вивчення продмеш ПШ.^теашШІ;ПЄЧІшяшЬказало;тіВУ деструкція

ренхімій печінки веде до: їх .аігщваціі. Під час лікування ран печії діоксидіновою маззю на розробленій основі виявляється іі рівномірна м’: інгібіруюча дія на процеси ПОЛ з іх нормалізацією до 3 доби лікування. Вш на рану діоксидіновоі мазі на стандартній поліетиленоксидній основі зумовл різке пригнічення процесів ПОЛ в тканині печінки; іх нормалізація відзначает значно пізніше - на 5 добу лікування.

Ультраструктура гепатоцитів - початкова (до операції), під вплиі операційної травми (рана печінки) та в процесі впливу на рану 1%-і діоксидіновоі мазі на стандартній (контрольна група) або на розробле (дослідна група кролів) мазьовій основі досліджена через 1, 3 та 5 діб після лікаціі цих мазей на рану печінки.

Результати проведених досліджень свідчать, що операційна травма подальший вплив на рану печінки кроля 2 видами мазі з діоксидіном не чин: прямоі пошкоджуючоі діі на ультраструктуру гепатоцита. Гідрофільна осн мазі чинить на тканини гідратаційно-дегідратуючу дію, яка зумовлює зміни мотичного оточення клітин та призводить на рівні органа до перєрозпод тканьовоі рідини - накопиченню іі у природних порожнинах при часткове зневоднені клітин. Розроблена мазьова основа обмежуе рівень дегідратг клітин печінки, забезпечуючи тим самим скорочення строків початку репарат ного процесу, що визначає іі переваги у порівнянні зі стандартною (ПЕО) ос вою мазі.

Розроблена мазьова основа була використана для створення нового к< бінованого препарату - мазі Офлотримол-П шляхом введення в неі встановлеї експериментально раціональних кількостей антибіотика широкого спектру офлоксацина (0,1%), місцевого анестетика тримекаіна (3%) та протеолітичні фермента протеази-С (2%). Комплексне вивчення мазі Офлотримол-П проведе в дослідах “in vitro” та “in vivo” у порівнянні з вітчизняними (мазь Левосин) закордонними (мазь Іруксол) прототипами.

Вивчення антибактеріальної діі розробленого препарату показало, мазь Офлотримол-П має найбільш високу ( у порівнянні з прототипами) ан мікробну активність, яка виявляється у більш широкому спектрі діі (табл. Препарат ефективно пригнічує ріст грампозитивноі та грамнегатив: мікрофлори в монокультурі та в асоціаціях, включаючи госпітальні штами, і лірезистентні до антибіотиків. Наявність у складі мазі протеази-С не пригні1 антибактеріальну активність офлоксацина, тому що мазі Офлотримол (без п] теази-C) та Офлотримол-П близькі за виразністю пригнічуючої діі на ріст зб; ників раньовоі інфекціі (табл.2).

Осмотична дія мазі Офлотримол-П вивчена методом дифузії препарі через напівпроникну мембрану. Встановлено (рис.1), що за осмотичною акті ністю мазь Офлотримол-П близька до мазі Левосин, але має більш рівномірн дегідратуючий ефект.

При вивченні Фібрінолітичноі активності мазі Офлотримол-П та преї ратів порівняння встановлено, що розроблений препарат завдяки протеазі-С,; міститься у його складі(мазьова основа не має фібринолітичноі активності),

гою фібршіолітичігогяіі^йашуііфеверц^е т.кеьаспграза тарстпга трипсина; 5Ь Іруксол фібринолітичноі діі не мае. : ~ СП" srrr-л. іч

■ ' Таблиця 2.

Антибактеріальні властивості мазей

Штам Число Діаметр зон затримки зросту, мм

. бактерій штамів Офлотримол Офлотримол-П Левосин

S.aureus 43 28,6±0,5 30,0±1,1 24,5±1,1

Е. соїі 23 27,9±0,8 29,5±1,2 23,5±1,1

P. vulgaris 29 28,4±0,7. 30,2±1,2 21,№1,8

K.pneumoniae 5 28,0±2,6 30,4±1,4 19,б±5,2

P. aeruginosa 15 27,1±0,9 29,0±1,2 8,б±0,9

%Н20

Рис. 1 Кінетика абсорбції води мазями Офлотримол-П (1) та Левосин (2)

Протеолітична активність (ПА) розробленої мазі Офлотримол-П та >чьоі субстанціі - протеази-С, що входить до іі складу, вивчена у дос-женнях “in vitro” та “in vivo”; препаратами порівняння були мазь Левосин, (Ь Іруксол, мазь асперази, а також розчин трипсину та колагенази.

Дослідження показали, що протеаза-С у концентрації 0,05 мг/мл має носно казеіна значну ферментативну активність, яка не поступається трипси-у тій самій концентрації та перевшцуе активність асперази в оптимальній гцентраціі (0,2 мг/мл) в 11,7 рази. Доведено також, що протеаза-С сумісна з шми компонентами мазі, іі ПА у складі мазі при 37°С не знижується на про-і доби та зберігається на початковому рівні при розведенні мазі гнійним стом рани удвічі. Відповідно до цього мазь Офлотримол-П має більш високу ніж мазь Іруксол та мазь асперази (табл.З).

.... Коллагеяолітичиу активність протедаигС^мазі Офлотримол-П та пр ратів, подвнянна одішрвзли за швидкістю лізира ділянок сухожилок вагою 1 мг. Дослідженню‘показали, що спочатку (перші 6-12 годин) маса сухожі зменшується за рахунок осмотичної активності препарату, а вже потім за рах; спрямованоі лізуючоі діі препаратів. При цьому встановлено, що за виражен колагенолітичноі діі протеаза-С не поступається колагеназі, забезпечуючи з: шення маси сухожилок на 80% від вихідноі. За силою колагенолітичноі діі: Офлотримол-П порівнюється з маззю Іруксол; через 24 години інкубаціі у мазях маса сухожилок склала відповідно 70,1% та 66,3% від вихідноі.

. Таблиі

Порівняльна протеолітична активність мазі Офлотримол-П (п=7)

Досліджуемамазь ПА, ПЕ/г. протеази ПА, ПЕ/г. мази

Офлотримол-П без анестетіка 1334±42 2б,7±1,0

Офлотримол-П з тримекаіном 1345±51 26,9±1,0

Офлотримол-П з лідокаіном 1298±32 26,0±0,6

Мазь асперази 120±13 1.6±0,3

Мазь Іруксол інформації нема 0,6±0,1

• - достовірність різниць у порівнянні з маззю Офлотримол-П без місцевого анесі

При вивченні лізуючоі діі протеаза С та мазі Офлотримол-П на згу крові встановлено, що іх повне розчинення ж протеазою-С (2% р-р) так і т сином (2% р-р) відмічається через 2 години; асперазою (5% р-р) - через 3 годі

40 і

30

25

20

15

10

І!

Визначення:

мазь Офлотримол-Ї мазь Офлотримол-П + вода 1 мазь Іруксс мазь Іруксол + вода 1

Одіб 1 доба 2 доби 6 діб Юдіб 12 діб

Рис.2 Динаміка лізису опікового струпу мазями Офлотримол-П та Іруксол.

Некролітична або повна (включаючи колаген) протеолітична дія Офлотримол-П також вивчена у порівняльному аспекті. Встановлено (рис.2),

зь Іруксол не чинить лізуіочоі дії ні сухіп'ї^ірр^ а гісреш-

їжае накопиченню раньового ексудату, що розм’якшує струп." •

Мазь Офлотримол-П здатна лізувати сухий струп, ефективність некро-нса навіть зростає в умовах вологого середовища, яке забезпечується дією рофільноі основи мазі.

При вивченні швидкості лізиса опікового струпу у пацюків (п=100) маз-Офлотримол-П та препаратами порівняння встановлено (табл.4), що розроб-гий препарат ефективно забезпечує ферментативний лізис струпа, швидкість •го залежить від концентраціі в мазі протеази-С: найбільш ефективною є мазь, . містить 2% протеази-С. Лізуюча активність мазі Офлотримол-П з 2% протеа-С за строками значно перевершує дію трипсина і мазі асперази та не поступа-ся мазі Іруксол.

Таблиця 4.

Лізис опікового струпу під впливом ферментних препаратів.__________________________

Препарат Площа лізованого струпа у процесі лікування, % від загальної площі рани

2 діб 4 діб 8 діб 10 діб 17 діб

Контроль 0 0 8,2±0,4 20,6±3,1 31,5±2.8

Мазь Офлотримол 0 67,3±0,9 20,2±3.5 32,3±3,0 55,5±4,7

4азь Офлотримол-П, з протеазою-С: у конц, 0,5% 7,1 ±2,0 29,5±4,1 50,1 ±4,5 67,0±3,3 90,5±8,6

-//-1,0% 11,2±2,8 38,7±3,5 64,3±4,1 88,3±5,9 100

-//-1,5% 19,4±3,9 51,2±4,4 69,8±4,0 92,0±4,8 100

-//-2,0% 27,1±3,4 56,4±3,7 78,9±4,8 100 100

-//- 2,5% 27,3±2,7 53,3±2,1 80,1±5,1 100 100

Мазь асперази 5,0±0,8 25,1±2,9 34,1±4,4 42.6±5,7 19216,6

Мазь Іруксол 9,4±0,9 31,4±5,7 68,1±3,9 100 100

Р-н трипсина 5,5±1,1 26,3±2,9 32,1 ±3,0 44,9±4,7 80,0±5,5

Експериментально доведено, що мазь Офлотримол-П має виразну цєвоанестезуючу дію ; оптимальна концентрація місцевого анестетика у :аді комбінованого препарату становить 3%; місцевоанестезуюча дія мазі іктично ідентична при включенні до іі складу' як тримекаіна, так і лідокаіна.

Лікувальна ефективність мазі Офлотримол-П вивчена на моделі іікованоі стафілококами гнійно-некротичноі рани у кролів. Встановлено 5л.5), що мазь Офлотримол-П чинить значну лікувальну дію на перебіг раньо-

о процесу, забезпечуючи швидкий лізис некротичних тканин на фоні при-тення інфекціі та запальноі реакції, скорочуючи тим самим строки переходу іьового процесу до 2 фази його перебігу.

На підставі проведених досліджень Фармкомітет МОЗ України своїм іенням (протокол №1 від 26.01.95) дозволив проведення клінічного вивчення її Офлотримол-П.

> ; Результати кдшічши досліджень. ;

•*. 1 Проаналізовано порїрняльні результату лікування 68 хворих на гос парапроктитом (ГТ1), клінічні характеристики яких та принципи формуі груп представлені вище. Етап хірургічного лікування ГП був тотожній для рих основноі та контрольної груп: разподіл іх за критеріями стандартної сіфікаціі ГП представлено в табл.6. Дані таблиці свідчать, що у 21 хворого основноі та 10 - контрольної групи) ГП був першого ступеня складності, ще волило виконати радикальну операцію - видалення гнояка з гнійним ходе ураженою криптою (за типом операціі Габріеля), ГП другого ступеня склад діагностовано у 47 хворих; в 3 випадках внутрішній отвір гнояка не було зн; но, у решти 44 хворих операцію було завершено проведенням лігатури. Пр явності гнійних запливів (прогресуюча форма ГП 2 та 3 ступенів складное: хворих) обсяг операціі відповідно розширили.

Мікробіологічне вивчення початкової мікрофлори проведено у 67 рих на ГП; в 1 випадку посів росту не дав. Встановлено, що основним збудн ГП е кишкова паличка, яку знайдено у 52,3% досліджень як у монокультурі, в асоціаціях з протеем та стафілококами (частіше) або анаеробами (рідші цілому анаеробна мікрофлора виявлена у ранах при ГП в 82,1% спостереже монокультурі - в 47,7% та в асоціаціях - 34,4% (з іншими аеробами - 19,6 анаеробами - 14,9%); анаеробна мікрофлора в монокультурі виявлена у 1 спостережень.

Таблі

Розподіл хворих

в залежності від ступеня складності гострого парапроктиту.

Ступень складності Локалізація гнояка та розташування гнійного ходу у відношенні до анального жому: Локалізаці внутр. отвір; крипті

Гдшхвсрк Оотша Кянрсши Іїддф- нипало- спшоай Ишсрешлыий Вяро ректальній та щцшнда ий рашпь НІ! Ззд ті Пере дай

Расположения 1 2а 1 2а 26 3 26 3 2 б 3

ІЬрпа (21) О 11 8 1 1 1 . - - . ■ ■ 9 2

К 10 7 2 1 . . - . - - - 7 3

Друга (27) О 16 ■ - . - 13 - 2 - 1 - 13 1

к 11 - - - - 10 - 1 . - . 10 1

Третя (20) о 1 . - - . - - - 1 ■ ю 9 1

к 19 - ■ . . . . - 1 . 8 6 1

Усього 68 15 3 2 1 23 - 3 2 1 18 54 9

1 - інтрасфінкгерний хід

2а - транссфінкгерний хід через поверхносну порцію анального жому 26 - транссфінктерний хід через глибоку порцію анального жому З - зкстрасфінкгерний хід Рівень мікробноі забрудненості тканин гнояка до операціі був високі складав 105-108 мікробних тіл на 1г тканин; середній вміст піогенноі мікроф. у хворих основноі групи становив 8,3±1,4х10б мікробних тіл, у хворих трольноі групи 5,7±0,9х10б (р>0,05). У 81% хворих основноі та 73% хворих к

Порівняльна лікувальна ефективність мазей Офлотримол-П та Левосин у гнійно-некротичній рані.

________ у кролів основноі(п=10) та контрольноі(п~10) групи._________

Досліджувані показники До лікуваїї ІШ В процесі місцевого лікування, діб. ;

Другі Четверті Шості Дев’яті Дванадцяті гі

Основа Кшіропь Основна Контроль Основна Кдаїтаь Оснсва Кшіраль Озши Кшщрь

Середні розміри рани, см. 3,0x3,6 3,0x3,4 3,0x3,4 1,8x2,0 1,9x2,2 0,9x1,2 0,7x1,5 0,4x0,5 0,5x1,0 0,0x0,0 0,ЗхЦІ'4

Гиперемія та періфокальний набряк + + + 4- + + + + + ++ ++ + — — — 1 '

Очаги некрозу + + + + + + + +- + + + + + + + + + + ; і '

Грануляції + ++ ~ь +++ Гу

Зпітелізація _ ' + +++ і+

Микробна обсе-мененість рани, (КОЕ/г) 109-ш ІСІ* 1(Ґ 105 І06-7 103 104 нема росту 102 нема росту • нема і'/: росту

Умовні позначення: “+ + +”-різко виражено; умерено виражено; “ И’- слабо виражено; “—”-нема.

гтродьноі ^зущ.початаовй^рів£нь.мі!фобно?їзабрудненності тканин був ви за критичний (>105 мікробних тіл на 1г тканин).

При вивченні чутливості аеробноі мікрофлори, що висівалась із раї сучасних антибіотиків (метод дисків) та комбінованих антибактеріальних пр ратів (метод колодязів)-встановлено, що досліджувана мікрофлора має стійі до багатьох лікарських речовин, які застосовують у клініці, але виявляє ви чутливість до комбінованих лікарських форм - до мазі Офлотримол-П -випадків, до мазі Левосин - 75%.

Місцеве лікування ран у хворих на ГП основноі (мазь Офлотримо та контрольноі (мазь Левосин) групи здійснювали за описаною вище схемо урахуванням розмірів ран та розкритих гнійних запливів на пов’язку витра від ЗО до 240г мазі. Ефективність лікувальної діі мазі Офлотримол-П оціню як за критеріями загального стану хворих (самопочуття, температурна реаі показники гемограми), так і за динамікою місцевого перебігу раньового проц

Серед показників лабораторного контролю особливу увагу було ділено динаміці лейкоцитарноі реакціі організму, про яку робили висново основі лекоцитарного індексу інтоксікаціі Кальф-Каліфа(ЛП), в якому одноч враховується як рівень лейкоцитозу, так и ступінь зсуву формули вліво. Е новлено, що початковий рівень ЛП в значній мірі залежав від клінічноі фс ГП та характеру мікрофлори в рані. При локалізованих формах ГП 2 та З пенів складності (33 хворих) післяопераційне місцеве лікування ран забезпе1 прогресивне зниження ЛІІ. При аеробній інфекції в рані його нормалізац 1,5±0,3 до 0,6±0,1) відзначалась до 6-8 дня лікування хворих як основной,' контрольноі груп. При наявності анаеробів в рані, де початковий рівень ЛП новив 2,8±0,5, період його нормалізаціі складав 9-11 днів у 11 хворих та 13 *У2.

Прогресуючий тип клінічного перебігу ГП 2 та 3 ступенів складї зереестровано у 14 хворих (8 - основноі та 6 - контрольноі груп); в 13 лідженнях (7 - основна та 6 - контрольна група хворих) з ран було висіяно а робну мікрофлору. До лікування середній рівень ЛП у цих хворих був високи становив 9,6±2,1 (від6,3 до 13,7); у хворих на ГП с численними гнійними за; вами показник ЛП був у всіх випадках порівняно вище.

При використанні для лікування ускладнених форм анаеробного п проктиту мазі Офлотримол-П (7 досліджень) середній рівень ЛП прогресі знижувався з 3-4 дня післяопераційного періоду, досягаючи норми до 12-13 лікування. Лікування ран Левосином забезпечувало нормалізацію цього пока: ка у порівняльно більш пізні строки (15-16 день), причому за перші 5-6 , післяопераційного періоду він практично не змінювався (рис.З).

Для об’єктивної оцінки лікувальної ефективності мазі Офлотримол-гнійно-некротичній рані ( у порівнянні з маззю Левосин) проаналізовано рез; тати її місцевого застосування після часткової хірургічної обробки “висок» параректального гнояка у хворих ГП п та ПІ ступеня складності. Результати т порівняльної оцінки у хворих з локалізованою формою ГП основноі (19 , ліджень) та контрольноі (14 досліджень) групи переконливо довели, що мазь

>лотримол-П має більш Епразлизу лікувальну дію па рану; серг дні строки іі іщення у хворих основної і^уїти'СтайбййлїГб^ТЗ: 1,7'дня, а у- хіГсрих контроль-і групи - 13,4±1,8 дня. Згідно з цим строки переходу раньовоґо процесу в П зу перебігу при лікуванні маззю Офлотримол-П становили 7,3±2,1 дня, а при уванні маззю Левосин - 12,8± 1,6 дня. При лікуванні Офлотримолом-П ькість колоній, що виросли при посіві змива з бактеріального тампону, пробивно знижується і до 6-7 дня з ран висівалися або поодинокі колоніі, або :іви росту не давали. При посівах з тампону з ран, яки лікувались Левосином, ькість колоній, що виросли, на 5 добу становила 3,6±0,4х104 і лише до 10 >и лікування рівень мікробноі забрудненності ран досягав субклінічних знать (посіви давали ріст поодиноких колоній або відсутність росту).

ЛИ

Рис. З Динаміка показника ЛІІ у хворих з прогресуючим типом перебігу ГП у процесі лікування.

Цитологічне вивчення мазків-відбитків проведено у 17 хворих ГП 2 пеня складності з ішиоректальною локалізацією гнійного осередку; 9 - основ-та 8 - контрольноі групи. Дослідження показали, що застосування мазі Оф-римол-П забезпечує порівняно більш ранню активізацію репаративних проїв в рані за рахунок значного скорочення строків некролізиса. При лікуванні і Левосином процеси очищення ран протікають більш повільно і зачуються лише до 7 доби. Відповідно цьому виникнення островків грануля-ноі тканини відмічається лише на 6-7 добу, що у 2 рази піздіше, ніж у ранах ірих основної групи досліджень.

Гістологічне вивчення біоптатів стінки (дна) рани проведено у по-нянні з початковою картиною на 1, 3, 5 и 7 добу лікування у 22 хворих основ-та 17 - контрольноі групи. Дослідження довели, що застосування мазі Офлот-

рпмол-П забезпечує порізняна биіьіц ракнв? активізацію репаративных прої ,у рані за рахунок істотного-скорочення строків-некролізису. При лікуванні Левосином процеси очищення ран протікають більш повільно та закінчуй лише до 7 доби. Відповідно до цього утворення островків грануляційних тк відмічається лише на 6 - 7 добу, що удвічі пізніше, ніж у ранах хворих осш групи досліджень.

Скорочення строків очищення гнійно-некротичних ран під впливом лотримола-П прискорює перехід раньового процесу у 2 фазу його перебіг} значно впливає на строки стаціонарного лікування хворих ГП 2 та 3 стуї складності та загальний період непрацездатності. При такій тенденціі п< щення результатів лікування хворих основної групи знаходяться відмін: всередині іі в залежності від форми гнійного процесу: середні строки ціонарного лікування локалізованих форм ГП значно меньші, ніж у хвор: яких ГП ускладнився утворенням гнійних запливів (табл.7).

Табл

Вплив лікарського препарату

на строки лікування хворих на ГП 2 та 3 ступеня складності.

Ступень складності Число хворих по групам: О - основна К - контрольна Форма перебігу гнійного процесу (п) Строки лікування:

стаціонарного загальні період

локаліз. -14 9,2±0,6 16,4±1,

2 ступень 0-16 прогрес. - 2 14,3±1,2 20,9±2,

складності К-11 локаліз. -10 13,8±1,1 19,1±2,

прогрес. -1 18,2±2,4 26,4±1,

локаліз. - 6 10,8±1,4 21,4±0,

3 ступень 0-11 прогрес. - 5 19,3±2,2 28,1±2,

складності К - 9 локаліз - 5 16,1±1,7 27,7±1,

прогрес. - 4 24,4±2,1 32,4±2,

Представлені матеріали комплексного вивчення клінічної ефективі мазі Офлотримол-П при місцевому лікуванні гнійно-некротичних ран пере ливо підтвердили правомірність теоретичних передумов при розробці ск комбінованого препарату та результати експериментальних досліджень.

В гнійно-некротичній рані мазь Офлотримол-П за рахунок акти некролізиса скорочує строки очищення ран від некротичних тканин, ефект: пригнічує ріст піогенноі мікрофлори, ліквідує явища гипергідратаціі тка забезпечуючи більш ранній ( у порівнянні з контролем) перехід раньового пр су у другу фазу його перебігу. Скорочення строків стаціонарного лікування Г загального періоду іх непрацездатності завдяки застосуванню мазі Офлотри П має важливе економічне значення у масштабах краіни.

' я»" -:л,ышЯ2Сг-г-~:.':4у:-' Васяозкаї -' : "• '*• - ’ .

1 .На підставі вивченняТіатЬгєне^^ЛїїШо^еіфотичноі'раіііі'тєбретйчно рунтовано склад лікарського препарату - мазі Офлотримол-ІТ; яка для ефек-іноі лікувальноі дії в рані виготовлена на модифікованій гідрофільній основі, містить офлоксацина - 0,1%, тримекаіна - 3,0% та протеази-С - 2,0%.

2.Експериментально ( у дослідженнях”іп vitro” та “in vivo”) доведено, мазь Офлотримол-П разом з високою антимікробною активністпо стосовно говних збудників раньовоі інфекції, дегідратуючою (гіперосмолярною) та болюючою дією має спрямовану некролітичну активність у широкому спектрі лючаючи колаген) дії; при цьому гідрофільна основа мазі не інактивуе протетичну дію протеази-С.

3.Вивчення клінічної ефективності мазі Офлотримол-П на моделі йно-некротичноі рани у хворих на гострий парапроктит П та Ш ступенів адності показало, що іі місцеве застосування забезпечує скорочення строків іебігу першоі фази раньового процесу за рахунок ефективного очищення рани некротичних тканин та сприяє більш швидкій репараціі рани із скороченням ііоду непрацездатності хворих у 1,5-2 рази ( з урахуванням форми гнійно-алювального процесу).

Практичні рекомендації.

Розроблено комбінований препарат - мазь Офлотримол-П для місцевого утання гнійно-некротичних ран, що має разом з антимікробною, дебатуючою та знеболюючею дією спрямованою некролітичною активністтю, ючаючи лізуючу дію на колаген.

Мазь Офлотримол-П рекомендовано для місцевого застосування при рванні гнійно-некротичних ран (1 фаза раньового процесу) з осередками нек-ів різноманітної локалізації та генезу, радикальне видалення яких при ургічній обробці рани неможливо внаслідок тих чи інших причин.

Мазь застосовується на рани під пов’язку, перев’язки проводяться щодня повного очищення рани, після чого іх місцеве лікування здійснюють препара-и на гідрофобній основі (5% метилурацилова мазь, мазь “Метилдіоксилин” та г.).

Застосування мазі Офлотримол-П забезпечує скорочення строків пере-f 1 фази раньового процесу та загального періоду репараціі рани.

Список робіт, що опубліковано за темою дисертацій

Шолифункциональные влагогоглощающие губки и дренирующие сорбенты ория и практика местного лечения гнойных ран/Под ред. проф,Б.М.Даценко; Ки-Здоров’я”. -1995г. -Гл.7.4 -С.264-271(в соавт.)

2.Клиническая эффективность применения комбинированных препаратов для тного лечения гнойных ран/Яеория и практика местного лечения гнойных ран/Под . проф.Б.М.Даценко; Киев.“3доров’я”. -1995. -Гл.9. -С.299-350(в соавт.).

З-Акозробная ішфсвдій ран: особйшосш клинического течения и приь лечения/Яеория я практика месшогодегчения гнойных ран/Под ред. проф.Б.М.Дац Киев.“Здоров’^’. -1995г. -Гл.10.-С.351-378 (в соавт.)

4.0боснование состава и исследование специфического действия мази Ос римол-П для лечения гнойно-некротических процессов // Журн. Фармаком. -Хары 1995, №3-С. 3-9 (в соавт.)

5 .Офлотримол-П при местном лечении деструктивных форм острого пан тэта //Журн. Анналы хирургической гепатологии. -Матер, конференции хиру гепатологов. -Тула. -1996. -С.47(в соавт.).

6.3асіб для лікування гнійно-некротичних процесів // Заявка на ви №97031187, що подана до НД11Ш з приоритетом від 18.03.97(в співавт.).

7.3ad6 лікування пгійних ран та порожнин // Патент на винахід №17088А, ] ний Держпатентом України 18.03.97(в співавг.).

8J3aci6 моделювання абсцесу печінки // Патент на винахід №17132А, вид Держпатентом України 18.03.97(в співавт.).

9 .Местное лечение остаточных гнойников брюшной полости //Вопросы о< и неотложной хирургии в современных условиях. -Сб. научных трудов. - Харьков. --С12-13.(всоавг.)

Ю.Сучасні принципи та метода лікування опікових ран // Матеріали 1 : хірургів Украіни. -Львів. -1994.-С.235-236(в співавт.).

11 Досвід клінічного використання нового комбінованого препарату місцевого лікування ранУ/ В кн.: Гнойно-септические осложнения в неотложной хі гии. -Тез. докл. научно-практической конференции хирургов Украины. -Харьков. -1 С.283-284(в співавг.).

12Досвід використання Нітациду для лікування пгійних ран, інфікованих: робними мікроорганізмами // В кн.: Гнойно-септические осложнения в неотло; хирургии. -Тез. докл. научно-пракгач.конференции хирургов Украины. -Харьков. -1 С. 284-28б(в співавт.).

13 .Эффективность местного лечения гнойного парапроктита мазью 0<] римол-П //В кн.: Актуальные проблемы колопрокгологии. -Матер, междунар. ш Н-Новгород. -1995.-С. 248-249

14.0флоіримол-П - новое эффективное средство для лечения гнойных ра кн.: Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шоі материалов и полимерных имплантантов. -Материалы П Междунар. конф. -Мось

1995.-С.156-158(в соавт.).

15.Местное лечение трофических язв нижних конечностей у больных caxaf диабетом //В кн.: Медицина сегодня и завтра. -Сб. трудов молодых ученых. -Хары

1996.-С.139-142.

16.New opportunities of ulcer necrosic wounds and bums local treatment //The і national surgery congress:”Wounds, bums, dressings”. -Tel-Avivjsrael. -1996г. -С.95(в cos

Ключьові слова

Гнійно-некротична рана; місцеве медикаментозне лікування; некролі протеаза; гострий парапроктит.

' ^ Хттпотагтя' *--r’ •'* - • ■.:■ r,'r '

Даценко Алексей Борисович. “Офлотримол-П - новый комбинирован-

i препарат для местного лечения гнойно-некротических ран”. Рукопись. Дис-гация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специ-fiocni 14.01.03 - хирургия. Харьковский медицинский университет. Харьков, 7.

Защищается диссертация, в которой представлены результаты клиниче-

х исследований по разработке комбинированного препарата - мази Офлотри-•-П на оригинальной гидрофильной основе, содержащей офлоксацин (0,1%), мекаин (3%) и протеазу С (2%). Экспериментально доказано, что мазь Оф-римол-П обладает антимикробным, сорбционным, некролитическим и обез-ивающим действием на рану.

Мазь Офлотримол-П применена для местного лечения ран у 68 больных, рированных по поводу острого парапроктита. С использованием клиниче-х, микробиологических, цитологических и гистологических методов иссле-аний доказаны преимущества мази Офлотримол-П перед отечественными зь Левосин) и зарубежными (мазь Ируксол) прототипами.

Resume

Datsenko Alexey Borisovich. “Oflotrimoli-P a new combined preparation for purative-necrotic wounds treatment”.Manuscript. Thesis for a competition on sci-fic degree of medical sciences candidate according to speciality 14.01.03 - surgery, irkov Institute of general and urgent surgery. Kharkov, 1997.

13 scientific works, 3 auther’s certificates and 3 rationalization proposals re-?ed in which the results of clinical research on the development of combined prepa-эп Oflotrimoli-P ointment on the original hydrofilic basement, comprising oflox-

li (0,1%), trymecaini (3%) and proteasa С (2%) were presented.

The experiment proved that Oflotrimoli-P ointment has antimicrobe, ab-Dtion, necrolitic and anaesthetic action in wounds.

Oflotrimoli-P ointment is used for local wound treatment in 68 patients, oper-

1 upon acute paraprocthitis. The application of clinical microbiological, citological hystological methods of treatment proved the advantages of Oflotrimoli-P oint-lt over native (Levocini ointment) and foreign (Iruxoli ointment) prototypes.