Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Гинекологические расстройства у девушек-подростков, осваивающих профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов

ХАРЮВСЬКИИ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИИ УНИВЕРСИТЕТ

и - '

••..•и

ВИРВА Олена Свгешвна

УДК 618.176+618.12-002]-053.71-057.14: 613.647

Г1НЕКОЛОГ1ЧН1 РОЗЛАДНАННЯ У Д1ВЧАТ-П1ДЛ1ТК1В, ЩО ОПАНОВУЮТЬ ФАХ МОНТАЖНИК РАД10ЕЛЕКТР0НН01

АПАРАТУРИ ТА ПРИЛАД1В

14.01.01 —Акушерство та пнеколопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харшв -1999

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в УкраТнському науково-дослщному шстшуп охоронр здоров'я дггей \ пiдпiткiв, МОЗ Укра'ши, м. Харюв.

Науковий кер1вник: Доктор медичних наук, професор

КУЛ1КОВА ЛЫя Федор1вна, Украшський науково-дослщний шстшут охорони здоров'я дггей 1 шдлптав, м. Харю в професор вщдшу пнекологп

Офщшш опоненти: Доктор медичних наук, професор

ГРИЩЕНКО Ольга Валентиновна, Харювська академ1я шслядипломно1 освгги, завщуюча кафедрою першатологп та пнекологп.

Доктор медичних наук, професор ЯКОВЛЕВА Ельв1ра БориЫвна, ФПО Донецького державного медичного ушверситету, професор кафедри акушерства, пнекологп та першатологп.

Провщна установа: 1нститут пед1атрп, акушерства

та пнекологп АМН Укра'ши, вщцшення планування ам'У та статевого дозр1вання Д1тей та шдлггюв, м. Кшв.

Захист дисерташ вщбудеться _1999 р. о

годиш на засщанш спе^алвовано'Г вченоТ ради Д64.600.01 при Харювськом) державному медичному ушверситет1 (310022, м. Харюв, пр. Лешна 4).

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютсщ Харювського держав ного медичного университету (м. Харюв, пр. Ленша 4).

Автореферат розкланий

1999 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено'1 ради, канд. мед. наук, доцент

Танько О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть теми. Серед найважлнвшшх питань науково-практичноУ медицини особлива значимють належить проблем! збереження \ змщнення здоров'я д1вчаток 1 дтчат, що визначае Ухню фертилыпсть в майбутньому, а також р1вень здоров'я майбутшх поколшь (Н.Г.Гойда, 1995, 1997; 1.С.См1ян, 1997; МЛ.Хижнякта сшвавт., 1992).

Особливо важливий для д1вчаток—шдлггковий перюд. Це той критичний в1к, коли наявт захворювания, в тому чисш гшеколопчт, можуть мати серйозш наслщки, виявляючи ютотний вплив на формування репродуктивного здоров'я.

Значне збшьшення випадюв нешпдноеп та р13номаштних ускладнень ваптносп1 полопв, пов'язаних з порушенням функцн репродуктивноУсистеми, що виникають ще в перюд п становления, р1зномашттсть Ухшх юпшчних прояв1в в шдлптовому в!д1", складнють д!агностики, а також незадовшын результати лжування залишають проблему пнеколопчних розлад1в в цьому перюд1 в числ! важливих та невиршених. Актуальною е розробка нових методолопчних пщход1в до УУ вир1шення.

Перспективним, з цих позицш, сл1д визнати методи виявлення та ефективного лщування р1зномангших розлад1в статевоУ системи на самих раншх етапах Ухнього формування. Виходячи з того, що порушення генеративноУ функщУ, що спостер1гаються у жшок оптимального фертильного В1ку, надто часто е продовженням або наслщком пнеколопчних розлад1в, що сформувалися ще в пубертатному пер ¡од ¡, доцшьним е Ухне попередження, д1агностика та проведения реабтгтащйних заход ¡в вже в ювешльному В1Ц1 (В.Ф.Петербузьката сшвавт., 1994).

В тепер1шшй час доведений несприятливий вплив багатьох зовшшньосередових факторт, в тому числ1 й техногенних, як на оргашзм жшок в цшому, так I на його специф1чш функщУ. Небезпека виникнення зазначених розлад1в зростае в перюд нестшкост1 регуляторних мехатзм1в, що формують становления статевоУ системи.

Враховуючи складнють сучасних процес1в виробництва, навчання профес1У проводиться вже в пцунтковому вид. Основною базою професшноУ шдготовки молод! до високопродуктивноУ праш е професшно-техшчш училища (ПТУ). Проблема охорони здоров'я д1вчат, що опановують роб1тннч1 професи в ПТУ, заслуговуе особливоУ уваги, оскшьки множинш фактори навчально-виробничого процесу виявляють на оргашзм д1вчат в пубертатний перюд бшьш виражений вплив, шж на оргашзм юиаюв, що поясшоеться вжовими ф1зюлопчними вщмшностями Ухшх адаптивних систем.

Незважаючи на автоматизащю I мехашзащю промислових процес1в, /досконалення нових технологи!, в бшьшост! галузей радютехшчноУ

промисловостч умови пращ пов'язаш з негативним впливом на оргашзм пращвник1в комплексу професшно-промислових фактор1В. До тепершшьогс часу не ¡снуе ч1ткого уявлення про техногенний вплив фаху монтажник радюелектронноТ апаратури та прилад1в на характер 1 частоту гшеколопчнид розладнань у д1вчат-щдл1™в. Велике значения мае 1 та обставина, що цей фах е переважно жшоч1м.

Виявлення, попередження та тератя пнеколопчно'1 патологи у д1вчат-тдлгпив, пов'язаноТ з рвними шкщливими впливами зовшшнього середовища, в тому числ1 \ професшними чинниками, е важливою медико-соц"1ально!С проблемою, вир1шення яко'1 тшно пов'язане з програмою збереження тг ввдновлення репродуктивного здоров'я жшочого населения Укра'ши. Цс визначае актуапьшсть, медичну, сощальну 1 економ1чну значимость проведеногс дослщження.

Зв'язок роботн з науковимн програмамн, планами, темами. Результата дослщжень ув1йшли як фрагменти в пращ, виконаш в Украшському НД] охорони здоров'я д1тей I шдлгпив: "Новые подходы к повышении: эффективности профилактики гинекологических заболеваний у девочек девушек-подростков; способы их лечения и реабилитации". Шифр теми Цф 430/4. № держреестрацп: 0194и023943 1996.

Мета роботи: Визначення впливу умов пращ на стан статевоУ систем! д1вчат-шдлггк!в, що навчаються в ПТУ радютехшчного профшю, та розробкг комплексу заход1в, спрямованих на зниження у них гшеколопчни> захворювань.

Для реал1зацн мети були поставлен! наступи! задач!:

1. Вивчити стан статевоТ системи д1вчат-пццт1тк1в на етапах освоения фах} монтажник радюелектронноТ апаратури та прилад1в. Визначити частоту структуру пнеколопчноТ патологи у Д1вчат-учшв з урахуванням характеру фаха

2. 3 метою верифжацн д1агнозу гшеколопчноУ патологи у дшчат-учшв окр1м кшшчних засоб1в дослщження, провести: ехосонограф^ю внугршнЬ статевих оргашв, вивчення арборизацп слизу слини в динамщ менструальной циклу, екскрецп з добовою сечею сумарних естрогешв, нейтральних 17-КС.

3. Дати санггарно-ппешчну характеристику умов навчання д1вчат щдлгпав в ПТУ. Скласти професюграф1чну характеристику спещальност монтажник радюелектронноГ апаратури та прилад1в.

4. Вивчити стан процесш перекисного окисления лшщв в сироватщ кров у д1вчаток-гпдлгтв без пнеколопчних захворювань та у д1вчаток, як! маюп гшеколопчш розлади.

5. Вивчити особливоси антиоксидантноУ системи у зазначених контингетчв обстежуваних.

6. Розробити комплекс саштарно-ппешчних та лжувально-профшактичних заход1в, спрямованих на попередження та Л1кування пнеколопчних захворювань у д1вчат, що навчаються в ПТУ.

Наукова новизна отрпмаиих результате. Вперше розроблено характеристику стану статевоУ системи д1вчат-шдлтив, що опановують професпо монтажник радюелектронноУ апаратури та прилад1в; встановлено частоту й структуру гшеколопчноУ патолопУ у цього контингенту в динамщ1 навчання, визначено Ухшй зв'язок з умовами навчання, особливостями та специф1кою професп, що освоюеться; виявлеш змши в сташ перекисного окисления лтцив у д1вчат-шдл1тюв як процесу, що вщображае порушення клгошного метабол¡зму лщцив в умовах шкщливого впливу виробничих фактор1в на оргашзм учшв. Вперше впроваджений комплекс саштарно-ппешчних 1 лжувально-профшактичних заход1в, що розроблений з урахуванням особливостей функцюнального стану яечниюв, умов навчання й характеру виробничих фактор1в, як1 негативно впливають на репродуктивну систему, 1 направлений на попередження та терагшо гшеколопчноУ патологи, що формуеться у зазначених контингенте д1вчат-учшв.

Практичне значения отрпмаиих результате. Визначеш частота та структура пнеколопчних захворювань у д'тчат-тдштюв, що опановують фах монтажник радюелектронноУ апаратури, та Ух зв'язок з1 шюдливим впливом мвчально-виробничих фактор1в даного фаху на стан репродуктивноУ системи. Приведен! докази щодо змш в гормональному статут! та процесах перекисного зкислення лшщ1в у учн'1в з гшеколопчною патолопею. Встановлено 1еобх|'дшсть контролю за станом статевоУ системи д1вчаток-шдлггюв в процеа чавчання.

Запропоновано лкувально-оздоровчий комплекс заход1в, яю корегують ленструальну функщю учшв. Розроблено систему оргашзацшних, саштарно-чпешчних, профшактичних та лшувалышх заход1в щодо полшшення умов тращ, зменшення шкщливого технолопчного впливу, нормал1зацп функцюнального стану статевоУ системи д1вчат-пщл1тк!в, що сприяе юпередженню виникнення у них пнеколопчних порушень та зниженню Ух шстоти наприкшц! навчання.

Розроблений автором комплекс Л1кувально-оздоровчих заход1в шроваджуеться в практику шдлггкових кабшет1в м. Харкова, дитячого иддшення ХНДЮТ, ПТУ №3, 9, 10, 14, 40 м. Харкова.

Особистий внесок автора. Особисто автором виконано: вивчення статевоТ системи Д1вчат-учшв ПТУ в динамщ всього иерюду навчання (3 роки); визначення частота та структури пнеколопчно! патологита п зв'язок з умовами та режимом навчання; юпшчш, бюх1м1чш, саштарно-ппешчш дослщження; теоретичне узагальнення та штерпретащя отриманих результатт; розробка комплексу саштарно-ппешчних та лжувально-профшактичних заход'т, що спрямоваш на профилактику та Л1кування гшеколопчних захворювань д1вчат-шдшткш та оцшка Тх ефективност!; статистична обробка отриманих даних; впровадження результатов досл1джень.

Апробащя результате дисертацп. Основш положения дисертацп представлен! на:

- науково-практичнш конференцп молодих вчених Укра'шського НД1 ОЗДП (Харюв, 1994);

- обласнш науково-практичнш конференцп "Социальные и клинические аспекты нейросоматической патологии у лиц молодого возраста" (Харюв, 1994);

- пщсумковш науково-практичнш конференцп УкраТнського НД1 ОЗДП (Харюв, 1994);

- УкраТнськш науково-практичнш конференщТ "Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и психическими заболеваниями" (Харк1в, 1995);

- науково-практичнш конференцп лжар1в-гшеколопв дитячого та шдлггкового вжу Укра'ши (Одесса, 1995);

- засщанш наукового товариства акушер1в-гшеколопв (Харюв, 1997);

- науково-практичнш конференцп "Медико-сощальш аспекти стану здоров'я дггей та шдлптав" (Харкхв, 1998);

- II Украшськш науково-практичнш конференцп "Актуальш питания охорони здоров'я дтчат-тдлтав" (Харк1в, 1999).

Публжаци. За темою дисертацп опубл ¡ковано 12 наукових роб1т, 6 з яких особист^ 4 — у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертацп. Робота метить 163 сторжки машинописного тексту 1 складаеться з вступу, 7 роздшв, висновк1в, перелжа л1тератури та додатку. Дисертащя мютить 23 малюнка та 38 таблиць на 36 сторшках. Список лггератури складаеться з 236 джерел, з них 47 — ¡ноземних автор1в.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Мате[мали i методн дослщження. Пщ наглядом знаходилось 136 дшчат з bíu¡ 15-18 pokíb, що навчалися в ПТУ №3 м. Харкова.

Дослщження включало: вивчення саштарно-ппещчних умов навчання, эежиму дня i вщпочинку, клнпчш дослщження — анамнез життя, характер ленструальноТ функщУ, ф1зичиий розвиток, cTyninb розвитку вторинних латевих вщзнак, пнеколопчний статус, ультразвукове сканування оргашв малого тазу, арборизацпо слизу слини (3aci6 З.Д.Шкиряк-Нижшк, 1.1.Непочатова-Курашкевич); 6íoxímÍ4hí — екскрещю з добовою сечею ¡умарних естроген1в (по Nakao i Aizauve), 17-КС (3aci6 Arector в модиф1кацп Vl.A.KpexoBo'í), вивчення процеав ПОЛ — змюту д1енових кон'югат^в (за летодом В.Б.Гаврилова), малонового д1альдепду (за методом Е.Н.КоробейнжовоУ) та антиперекисного ферменту — каталази спектрофотометричним засобом по М.А.Королюк).

Вивчення саштарно-ппешчних умов навчання й пращ в ПТУ включало: характеристику будинку, його прнмицень, навчальних кабшет1в, лабораторй", 1риродного i штучного освгглення, пов1тряно-теплового режиму; визначення !M¡CTy пилу в noBÍTpi та його яккного складу, загального р1вня шуму в 1авчальних прим1щеннях; ощнку opraHÍ3au¡T робочих мгсць.

Загальна характеристика обстеженнх груп. У вщповщносп ¡з задачами юслщження bcí д1вчата були розподшеш на 2 групи. В 1-у (основну) увшшли >6 пщл1™в, що спостер1галися протягом трьох pokíb з моменту надходження ¡ училище та до його закшчення. Спостереження за дтчатами uie'í групи троводилося в динамщ!: при надходженш в училище, в npoueci навчання та юприкшщ навчання. В щй rpyni був застосований комплекс профтактичних а оздоровчих заход1в, спрямованих на попередження та лжування •¡неколопчних розладнань. В перюд надходження в училище основна група пвчат-пщлггюв визначалася нами як I-A група. Пщ час закшчення училища, 1ерез три роки, шсля застосування лжувально-оздоровчого комплексу, основна рупа була визначена як I-Б група.

П-у групу (групу пор1вняння) склали 70 учшв, що закшчили училище та ie одержували в npoueci навчання комплексу профшактичних та оздоровчих axofliß.

Результати дослщження. Результати анал1зу анамнезу життя, :кстрагешталыю1 патолог!V та становления менструальноУ функшУ у Д1вчат 1-У а II—Y груп показали, що початков! даш не мали в^рогщних вщмшностей та за (ими показниками групи були ¡дентичними, a íxniñ пор1вмяльний анал13 був зоректним. Технолопя виробництва в обох трупах також була однаковою.

Анал1з робочоУ пози показав, що bcí onepaui'í д!вчини виконують в змушеному положены! "сидячи", для якого характерш: значна статична напруга м'яз!в спини, плечового поясу, шиУ, верхшх та нижшх kíhuíbok, що на фош ппокшези протягом всього робочого часу призводять до застойноТ rinepeMií оргашв малого тазу. Bei po6o4¡ onepaui'í, що виконуються д1вчатами, вщносяться до розряду тонкозорових po6ÍT, що викликае значну напругу зорового анал1затору протягом всього робочого часу.

При вивченш гшеколопчних захворювань i даних, що характеризуют менструальну функцЬо, в динамвд трир1чного навчання виявлений негативний вплив навчально-виробничих фактор1в на статеву систему Д1вчат, збыьшення частота порушень менструальноУ функщУ.

Виявилося, що загальна частота гшеколопчноУ патологи в I-A (основшй) rpyni на першому рощ навчання складала 16,6±4,6%, що не вщр!знялося в!д показник1в, виявлених у д!вчат загальнооевггшх шкш того ж вжу, що проживають в тому же райош — 18,9±3,2% (р>0,05). В Н-й rpyni (rpyni nopißimiHfl) на третьому рощ навчання частота гшеколопчних порушень була майже в два рази вище та досягала 31,4±5,5%. KpiM того, вщзначалося збшыиення частоти постпонуючого менструального циклу у д5вчат II-Y групи. Отримаш даш евщчать про значне зростання загальноУ пнеколопчно! захворюваносп (р<0,05) в npoueci освоения професн (табл. 1).

Таблиця 1 — Частота й структура гшеколопчноУ патологи.

Д1агноз I-A група % 1-Б група % II група % BiporiflHicTb (Р)

I-A-II 1-А-1-Б

Порушення 12,1±4,0 10,6±3,9 24,3±5,1 <0,05 _

менструальноУ функцн:

- альгодисменорея 3,0±2,1 3,0±2,1 4,3±2,3 — —

- гшоменстр. синдром 3,0±2,1 4,5±2,7 12,8±4,0 <0,05 —

-пперменорр. синдром 1,5±1,7 1,5±1,7 1,4±1,2 — —

- аменорея-1 4,5±2,7 0 0 — —

- аменорея-2 0 1,5±1,7 2,9±2,0 — —

-ЮМК 0 0 1,4±1,2 — —

-СПЯ 0 0 2,9±2,0 — —

Запальш захворювання: 4,5±2,7 7,5±3,3 15,7±4,4 <0,05 —

- кольшти 3,0±2,1 4,5±2,7 8,6±3,4 — —

- аднексити 3,0±2,1 6,0±2,9 7,1±3 — —

- ерозн шиики матки 0 1,5±1,7 1,4±1,2 — —

- ендоцервщити 0 1,5±1,7 4,3±2,3 — —

Всього з пнеколопчною патолопею 16,6±4,6 18,2±4,7 31,4±5,5 <0,05 —

До основних навчально-виробничих шкщливостей, притаманних засвоенню даного фаху, слщ вщнести тривале знаходження у змушенш no3Í та ri подинам i ю, що ведуть до застшноУ rinepeMi'í opranie малого тазу, виражену статичну напругу м'яз1в шиУ, спини, верхшх та нижшх кшщвок, напругу зорового аналпатору, наявшсть в робггничш 30hí napiB свинцю, олова, кашфолк

Випадки порушення менструальноУ функци в I-A rpyni склали 12,1±4,0%, а в rpyni пор1вняння вщповщний показник досягав вже 24,3±5,1% (р<0,05), що в два рази вище, шж в I-A rpyni.

В П-й rpyni шдл^юв, тобто nanpHKinui навчання, в структур! гшеколопчноУ захворюваност1 на перше мюце серед pÍ3hom3híthhx розлад)в вийшли випадки гтоменструального синдрому, число яких збшьшилося бшьш шж в 4 рази i склало 12,8±4,0% (р<0,05). Kp¡m того, з'явилися порушення менструальноУ функци, що проявляються вторинною аменореею (2,9%), ЮМК

(1,4%).

В цш же rpyni вщбулося в!ропдне збшьшення частоти запальних захворювань у пор1внянш з даними, отриманими в I-A rpyni учшв. В I-A rpyni д1вчат-шдл1тк1в цей показник складав 4,5±2,7%, а в П-й rpyni bíh збшьшився майже втрое i дор1внював 15,7±4,4% (р<0,05).

Анал1зуючи cTyniHb естрогенноУ насиченост1 opraH¡3My д1вчат шляхом дослщження арборизацп слизу слини протягом менструального циклу з'ясувалося, що в И-й rpyni гшоестрогенний тип арборизацп слизу слини спостер!гався частше, ((¡ж в 1-й. Достатн!й ступшь естрогенноУ насиченос™ в I-A rpyni вщзначався в 87,8±4,1% випадюв, а в П-й rpyni в 78,5±4,9% випадгав (р>0,05); гшоестрогешя в I-A rpyni вщзначалася в 9,1±3,5% випадюв, а в П-й rpyni в 17,1±4,5% випадюв (р<0,05); гшерестрогешя зафжсована нами в I-A rpyni в 3,1±2,1% випадюв, а в Н-й rpyni — в 4,3±2,3% (р>0,05) (табл. 2).

Таблиця 2 — Показники арборизацп слизу слини.

Показник I-A група I-Б група II група BiporiflHicTb (Р)

% % % мiж трупами I-A, II

Полнрний 87,8 92,4 78,5 —

Гшоестрогешя 9,1 6,0 17,1 <0,05

Гшерестрогешя 3,1 1,5 4,3 —

У бшьшосп здорових д1вчат в I-A rpyni та у bcíx здорових д1вчат II-í групи менструальний цикл був двофазним. В деяких випадках у здорових 15pÍ4HHX д!вчат I-A групи був вщзначений однофазний менструальний цикл лише з тенденщсю до шдсилення арборизацп до 14-17 дня менструального циклу. Це свщчило про деяке зниження естрогенноУ функщУ. Можна

припустити, що xaKi дтчата е групою ризику та, при вплив1 певних несприятливих фактор!в зовшшньоУ середи, порушення менструально'1 функцп в подалыиому у них можуть виявлятися 4acTÍuie або в бшьш вираженш форлп, шж у д1вчаток Í3 двофазним менструальним циклом.

Гдентичш дан i отримаш i при ¡ндивщуальному анагпз1 динамки видшення естрогешв. Встановлено, що у д1вчаток 15-18-pÍ4Horo вжу з нормальними менструащями двофазний менструальний цикл спостер1гався в 70% випадюв, тобто у д1вчаток даного B¡Ky менструальш цикли достатньо часто були як двофазними, так i однофазними, ановуляторними. Показники екскрецп естрогешв з добовою сечею в щлому по rpyni склали: в I-A rpyni — 54,6±2,34 нмоль/добу, в П-й rpyni — 51,7±3,12 нмоль/добу (р>0,05). OrpHMaHi B¡flMÍHHOCTÍ пояснюються тим, що в П-й rpyni частота випадюв пнеколопчноТ патологи в два рази перевищуе вщповщш показники I-A групи. Зростання гшеколопчноУ патолопУ в П-й rpyni вщзначалося здебшьше за рахунок випадюв порушень менструально'1 функцп, частше по типу гшоменструального синдрому та вторинноТ' аменореТ, що i давало вщносну ппоестрогенпо.

Бшьш виражеш B¡flMÍHHOCTÍ у pÍBHi естрогешв отримаш при пор!вняльному аналш УхньоТ екскрецп у здорових дтчат-шдлггюв та д1вчат з гшеколопчною патолопею, що проявляеться тшьки порушеннями менструальноТ функци. Середне значения сумарних ecTporeHÍB у дтчат Í3 зазначеними розладами в обох трупах було однаково низьким i складало: в I-A rpyni — 31,30±1,69 нмоль/добу, в П-й rpyni — 30,89±5,52 нмоль/добу, що BiporiflHO нижче, шж у здорових д!вчат тих же груп (р<0,05 та р<0,001 вщповщно). Причому, бшьш низьк! показники сумарних ecTporeHÍB були характерш для д1вчат II-Y групи з найбшьш численними випадками порушень менструальноТ функцп по типу гшоменструального синдрому та вторинноТ аменореТ.

Вивчення секрец1У 17-КС у здорових д1вчат з нормальними менструащями показало, що андрогенна функщя кори наднирниюв у них цикшчна i знаходиться у вщповщносп з гонадотропно-овар1альними ритмами. Р1вень 17-КС у пщгрупах з разними порушеннями менструального циклу в середньому був декшька вище, шж у здорових д1вчат, але не виходив за меж1 норм и. В1-Б rpyni bíh склав 29,64±3,39 мкмоль/добу, в П-й—24,92±1,07 мкмоль/добу. Бшьш виражеш змши у píbhí екскрецп 17-КС вщзначеш у Д1вчаток з аменореею, у яких вщзначався синдром ПКЯ. Середш показники екскрецп 17-КС у цього контингенту були майже в 1,5 рази вище, шж у здорових д1вчат з нормальними менструащями. Екскрещя 17-КС в динамвд у цих хворих, вщр1знялася певною монотоншстю.

При вивченш системи перекисного окисления лшйцв оргашзму д1вчат отримаш дан i, що свщчать про бшьш низью показники первинних (ДК) та кшцевих продукпв (МДА) в I-A rpyni у пор1внянн1 з вщповщними показниками в И-Т rpyni. Так, в цшому, ДК в I-A rpyni склали 5,06±0,32 мкмоль/л, а в Н-й rpyni — 6,4±0,17 мкмоль/л (р>0,05). Концентрация МДА в I-A rpyni дор1вшовала 4,3±0,29 мкмоль/л, а в П-й rpyni — 5,5±0,16 мкмоль/л (р>0,05) (табл. 3).

Таблиця 3 — Деяю показники ПОЛ (ДК та МДА, мкмоль/л).

Показник I-A трупа 1-Б трупа II група BiporifluicTb (Р)

I-A-II I-Á-I-Б

ДК 5,06±0,32 5,18±0,32 6,4±0,17 <0,001 —

МДА 4,3±0,29 3,54±0,12 5,5±0,16 <0,001 <0,05

Важливо вщзначити, що зб!льшення концентращУ ДК i МДА в П-й rpyni в цшому супроводжувалось пщвищенням загальноТ частота гшеколопчноУ патолопУ в uiñ rpyni у пор1внянш з I-A групою.

3míct ферменту каталаза в кров1 у д!вчат тих же труп мав зворотну тенденцпо: концентращя каталази по П-й rpyni в цшому дор1внювала 12,4±0,46 мкат/л i була в!ропдно нижче у nopÍBHHHHÍ з вщповщними показниками I-A групи — 16,7±0,65 мкат/л (р<0,001).

Зниження aKTUBHOCTi ферменту каталази говорить на користь зниження npoueciB антиоксидантного захисту у дтчат Н-У групи, що може бути одшею з причин формування у них гшеколопчних порушень.

Це гпдтверджуеться також i тим, що е в!рогщне збтьшення концентращУ в KpoB¡ ДК i МДА у пщгрупах д!вчатз пнеколопчною патолопею у пopiвняннi 3Í здоровими шдгнтками. Така тенденщя е характерною як для I-A, так i для II-1 групи. Так, в I-A rpyni pieeHb ДК у здорових д1вчат складав 3,57±0,33 мкмоль/л, в пщгруш д!вчат з riнeкoлoгiчнoю патолопею — 7,17±0,66 мкмоль/л (р<0,05); р1вень МДА склав, вщповщно, 3,77±0,21 мкмоль/л га 5,54±0,74 мкмоль/л (р<0,05). В Н-й rpyni piBenb ДК у здорових пщлтив складав 4,69±0,24 мкмоль/л, в пщгруш д!вчат з пнеколопчною патолопею — б,25±0,38 мкмоль/л (р<0,001), р1вень МДА, вщповщно, — 3,06±0,18 мкмоль/л га 4,08±0,25 мкмоль/л (р<0,001). Таким чином, у д1вчат, що мають пнеколопчну патолог!ю, спостер!гаеться активац!я окисления лтщт, що супроводжуеться пщвищенням р1вня продукщУ пероксидащУ лшщ1в у сироватщ KpoBi.

Характерним також с в1рогщне зниження концентращУ каталази у д1вчат з пнеколопчною патолопею в обох трупах в пор1внянш 3Í здоровими

шдлггками: в I-A rpyni — 9,7±0,61 мкат/л та 19,5± 1,12 мкат/л (р<0,001), в П-й rpyni — 8,7±0,49 мкат/л та21,5±0,98 мкат/л (р<0,001). Найбтьше пригшчення антиоксидантних властивостей оргашзму як в I-A, так i в П-й трупах було виявлене в випадках тривалого ппоменструального синдрому та вторинноУ аменореУ, коли р1вень каталази знижувався до 3,5 мкат/л.

Отримаш результата свщчать про те, що в opraHÍ3MÍ девчат, що освоюють фах монтажник радюелектронноУ апаратури та прилад1в, мае мюце як активащя пероксидацп лшдав, так i зниження антиоксидантних властивостей клтш, що згубно впливае на мстабол!чш процеси в opraHÍ3M¡, в тому числi i на процеси синтезу естрогешв.

У випадках порушення менструальноТ функщУ мае мюце зворотний корелящйний зв'язок м1ж р1внем екскрецп сумарних естрогешв та процесами ПОЛ: г=-0,82 для ДК й г=-0,76 для МДА. Також виявлений зворотний корелящйний зв'язок м1ж ступеней естрогенноУ насиченост1 (по даним арборизащУ слизу слини) та процесами ПОЛ у випадках порушень менструальноУ функцп: г=-0,74 для ДК й г=-0,55 для МДА.

3 метою профилактики пнеколопчних розладш у д!вчат-учшв ПТУ був розроблений комплекс лжувально-профшактичних та caHÍTapHO-ririeH¡4HHX заход1в, застосований в основнш (1-й) rpyni.

Комплекс заход1в, що спрямовано на попередження, лжування пнеколопчних розладш та оптим1защю професшноУ адаптащУ цього контингенту учшв, включав корекщю canÍTapHO-ririeHÍ4HHx умов пращ й вщпочинку учн1в, а також використання вЬамшно-лжарських препарат1в.

В санггарно-ппешчш та профшактичш заходи входили: санггарно-просв1тницька робота, оптим1защя умов навчання, режиму пращ й вщпочинку, впровадження валеолопчноУ освгги. CaHÍTapHO-ririeHÍ4H¡ заходи проводилися постшно протягом ycixTpbox роюв навчання.

bítamíhho-лжарський комплекс включав: аскорб!нову кислоту, токоферола ацетат, ксантинола шкотинат, фолюву кислоту, метюшн. Вггамшно-лкарський комплекс призначався по спещально розробленш методищ дв1ч1 на p¡K в ос1нньо-зимовий (листопад-грудень) та весняний (березень-квггень) перюди протягом ycix трьох pokíb навчання.

Обстеження наприкшщ третього року навчання шдлггюв, що одержували в nponeci навчання л1кувально-профщактичний комплекс (I-Б група), показало високу його ефектившсть. В результат! застосування розробленого комплексу частота гшеколопчноУ патологи в ocHoeniñ rpyni практично не перевищувала вщповщний показник, отриманий у д1вчат при надходженш в училище й характерний для популящУ, а також була в два рази нижче, н^жу учшв третього року навчання, що не одержували вищезазначеного комплексу.

Частота пнеколопчних розлад1в у д1вчат основний групи (I-Б) складала 8,2±4,7% проти 31,4±5,5% у д1вчат И-У групи. Зменшення частота порушень [енструально! функци в I-Б rpyni до 10,6±3,9% у пор1внянн1 з 24,3±5,1% в :-й rpyni свщчило про значний юншчний ефект застосування л1кувально-здоровчого комплексу з метою регуляци менструальноУ функцй".

Ефектившсть застосування л1кувально-оздоровчих заход1в ¡дтверджувалася й лабораторними показниками.

Так, в I-Б rpyni екскрещя сумарних естрогешв пщвищилася i в середньому клала 59,71±2,9 нмоль/добу, що значно вище, шж в И-й rpyni. Це пояснюеться :еншим числом випадкт пнеколопчноУ патолог'п, що супроводжувалася ¡поестрогешею.

Анал!з ступеня естрогенноУ насиченосп opran¡3My д1вчат по даним рборизацп слизу слини виявив, що достатшй стуш'нь естрогенноУ насиченоеп I-Б rpyni вщзначався в 92,4% випадюв, тсда як в П-й rpyni лише в 78,5% э<0,05). Гшоестрогешя в I-Б rpyni зустршася лише в 9,1% випадюв, а в П-й pyni цей показник склав 17,1%.

Дан! гормональнихзасоб1в досл!дження (екскрещя сумарних естрогешв, 7-КС), а також 3aco6¡B функцюнальноУ^агпостики (арборизацп слизи слини) obhíctio вщповщали клннчним показникам I-Б групи та вщображали ochobhí гнденщУ в структур! пнеколопчноУ захворюваност1 до третього року навчання ПТУ: збшьшення частота пнеколопчноУ патолопУ в И-й клппчшй rpyni майже два разу та в!дсутшсть зростання частоти пнеколопчноУ захворюваност! в Б rpyni у пор1вняпш з I-A, що е наслщком застосування в цш rpyni пщлтив ¡кувально-профшактичного комплексу.

Характеризуючи процеси ПОЛ, слщ вщзначити, що тут також ¡дзначалася позитивна динам!кауд!вчат I-Б групи в ц!лому: концентращя ДК ула нижче (5,18±0,24 мкмоль/л), шж в П-й rpyni (6,4±0,17 мкмоль/л). Ьнцентращя МДА також була нижче в I-Б rpyni (3,54±0,21) у пор1внянш з оказниками, виявленими у д!вчат П-У групи (5,5±0,16 мкмоль/л). Це свщчить ро позитивну дно застосованих лжувально-оздоровчих заход!в, що мае ¡дображення у д!вчат I-Б групи в зниженш активацп окисления лшщт та р1вня родукт!в пероксидащУ лшдов у сироватщ кровь

У 3míctí ферменту каталази також намггилася позитивна тенденц!я: энцентращя каталази в кров! у д!вчат I-Б групи п!двищилася, в щлому УУ энцентрац'ш складала 18,7±0,56 мкат/л i була в1рогщно вище, шж вщповщний оказник в П-й rpyni — 12,4±0,46 мкат/л (р<0,001).

В1дм1чене зниження р!вня концентрац!У продукт!в перекисного окисления inifliB та активащя антиоксидантних властивостей оргашзму у д1вчат I-Б групи

у пор1внянш з даними, отриманими в П-й труп!, свщчило про нормал1зацно процеав ПОЛ \ АОС пщ впливом лжувально-оздоровчого комплексу в процеЫ освоения д1вчатами професн.

Пщсумовуючи результата проведених дослщжень можна сказати, що умови пращ д!вчат-шдлтав, що навчаються в ПТУ радютехшчного профшю, виявляють несприятливий вплив на Тх репродуктивну систему. Про це свщчить збшьшення частоти гшеколопчних розлад!в цього контингенту шдлтив до кшця навчання вдв1ч1 у пор!Внянш з вхщними показниками.

Застосування лжувапьно-профшактичних й санггарно-ппешчних заход ¡в дозволяе значно зменшити частоту гшеколопчних захворювань цього контингенту учшв й покращити показники функцюналыюго стану яечник1в та перекисного окисления лтод1в.

висновки

1. Комплекс навчально-виробничих фактор1в, пов'язаних ¡з освоениям розповсюдженого фаху монтажник радюелектронноТ апаратури та приладт, несприятливо впливае на стан статевоТ системи д1вчат-шдл1тк!в, що вщображаеться порушенням менструально'Т функцпта пригшченням продукцп естрогешв. Такими факторами е: тривале знаходження у змушенш поз! "сидячи", пподинамш, що ведуть до застшно'Т гшереми оргашв малого тазу; виражена статична напруга м'яз!в шиТ, спини, верхшх та нижшх кшщвок; тривала напруга зорового анал!затору. Пщ впливом навчально-виробничих фактор!в протягом трьох рок1в навчання у д1вчат-пщл1тюв частота пнеколопчноТ патологи зростае з 16,6% до 31,4%.

2. Зростання пнеколопчноТ патологи у дтчат-шдлптав вщбуваеться здебшьш за рахунок шдвищення частоти гшоменструального синдрому та вторинноТ аменореТ (з 3% до 12,8%).

3. Порушення менструальноТ функцм у д]'вчат зумовлене змшою Тх гормонального статусу. Результати вивчення арборизацп слизу слини та екскрецп сумарних естрогешв з добовою сечею свщчать про в1рогщне зниження естрогенпродукуючоТ функцп яечнимв у д1вчат-учшв наприкшщ третього року навчання в ПТУ.

4. Виявлено залежнють м^ж формуванням пнеколопчноТ патологп у д1вчат-учшв та процесами перекисного окисления лшщ1в. У д1вчат з гшеколопчними захворюваннями в1дзначаеться шдсилення вшьнорадикального окисления у вигляд1 збшьшення концентрацп ДК IМДА у сироватщ кров1.

5. Виявлений зворотний кореляцшний зв'язок м1ж процесами ПОЛ та внем сумарних естрогешв (г=-0,82 для ДКта г=-0,76 для МДА) в уах випадках эрушень менструальноУ функци. Також виявлений зворотний кореляцшний ('язок \иж ступеней естрогенноУ насиченост1 (по даним арборизащУ слизу шни) та процесами ПОЛ у випадках порушення менструальноУ функци =-0,74 для ДК та г=-0,55 для МДА).

6. Випадки тривалого гшоменструального синдрому, аменореУ, вешльних маточних кровотеч характеризуються значним зниженням >нцентрацп фермента каталази з 21,5 мкат/л до 8,7 мкат/л. Для вах випадк!в >стрих запальних гшеколопчних захворювань, загострення хрошчних роцеЫв та нетривало ¡снуючих порушень менструальноУ функци характерна стиващ'я антиоксидантно'У системи захисту.

7. Лжувально-оздоровчий комплекс, розроблений та застосований в роцеа навчання д!вчат-пщлптав з метою попередження та вщновлення у них эрушеноУ менструал ьноТ функци, е достатньо ефективним. Його застосування эзволяе знизити частоту гшеколопчноУ патолопУ з 31,4% до 18,2% та зменшити 1стоту найбшьш розповсюдженого порушення менструальной' функци у цього энтингенту — ппоменструалыюго синдрому — з 12,8% до 4,5%.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦМ

Пропонуеться застосування комплексу профшактичних та оздоровчих 1ход1в, спрямованих на попередження та л ¡кування гшеколопчних розлад1в у ¡вчат, що опановують в ПТУ фах монтажник радюелектронноТ апаратури та рилад1в, як1 включають санггарно-ппешчш аспекти та використання ¡тамшно-лшарських препарате.

До саштарно-ппешчних та профшактичних заход1в вщносяться иптарно-просвггницька робота, оптим1защя умов навчання, режиму пращ та щпочинку, пщвищення добовоУ руховоУ активное^ д!вчат-пщлггк!в, 1ровадження валеолопчноУосвгги.

У вггамшно-лкарський комплекс введет: аскорбшова кислота (що эрмашзуеутворення стеро'щних гормошв, сприяе перетворенню малоакгивних орм естрогешв в активш); токоферола ацетат (що мае гонадотропний, ;трогенно- та прогестеронопод1бний ефект); ксантшола шкотинат (препарат, Ю покращуе периферичний кровооб!г); фол1ева кислота (препарат, що бере часть в синтез! холестерину — одноУ з ланок синтезу стеро'щних гормошв та ае мембраностабЫзуючий ефект); метюшн (що нормал1зуе лшщний обмш 1 бере участь у синтез! стеро'щних гормошв).

ПЕРЕЛ1К ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛ1КОВАН1 ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Вирва O.G. Пути предупреждения гинекологических расстройств у девочек-подростков, осваивающих профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов //BicH. проблем бюлоги i медицини. — Харюв, 1996.

— №9. —С.37^4.

2. Вирва O.G. Вплив комплексу несприятливих факторш на стан статево'| системи д1вчат-шдлгпав, опановуючих професпо монтажник радюелектронно'| апаратури та прилад1в //Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя. — 1997. — №1.

— С.67-69.

3. Кулжова Л.Ф., Вирва O.G. Гинекологические расстройства у девушек-подростков, осваивающих профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов //BicH. проблем бюлоги i медицини. — Полтава; Харкш, 1997. —№17, —С.57-65.

4. Вирва O.G. Некоторые показатели перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы защиты у девочек-подростков на этапах обучения в ПТУ радиотехнического профиля //BicH. пробл. бюлопУ i медицини.—Полтава, 1999, —№11, —С.14-17.

5. Вирва O.G. Клинико-гормональные аспекты гинекологических расстройств у девочек-подростков, осваивающих профессию радиомонтажник //Тез. доп. обл. наук.-практ. конф. "Социальные и клинические аспекты нейро-соматической патологии у лиц молодого возраста". — Харюв, 1994. — С. 16.

6. Беседша A.A., Вирва O.G. Гигиенические аспекты реабилитации девушек-подростков с гинекологическими расстройствами, осваивающих в ПТУ профессию радиомонтажницы //Тез. доп. Укр. наук.-практ. конф. "Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и пихическими заболеваниями". — Харк1в, 1995. — С. 12.

7. Вирва O.G. Гшеколопчш порушення у д1вчаток-шдл1тк1в, як1 опановують фах радюмонтажниць //Тез. доп. II наук.-практ. конф. лжарш-пнеколопв дитячого та шдлггкового вжу УкраУни. — Одеса, 1995. — С. 16.

8. Кулжова Л.Ф., Вирва O.G. Функциональное состояние яичников у девочек-подростков, осваивающих профессию монтажник радиоэлектронной шпаратуры и приборов //Мат. наук.-практ. конф. "Актуальш проблеми охорони здоров'я дггей шкшьного в1ку i шдлпнив". — Харюв, 1997. — С.123-125.

9. Шаповалова В.О., Вирва O.G., Шаповалов В.В., Мулашева A.A. Клинико-фармацевтическая характеристика некоторых лекарственных средств, применяемых при малых гинекологических операциях //Укр. Фармац. академия. — XapKiB, 1997. — Деп. в Укр1НТЕ1 №541-Уи 97 от 9.09.97. — 15 с.

10. Кулшова Л.Ф., Вирва O.G., Голобородько A.B. Состояние системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы защиты у девочек-подростков, осваивающих в ПТУ профессию монтажник радиоэлектронной шпаратуры и приборов //Тез. доп. наук.-практ. конф. "Медико-сощальш аспекта ;тану здоров'я дггей i шдлшив".— Харюв, 1998. — С. 120-123.

11. Вирва O.G. Комплекс оздоровительных мероприятий по предупреждению и лечению гинекологических расстройств у девочек, эсваивающих профессию радиомонтажницы /Лнф. лист. — 1996. — Вип.6. — №68-96.

12. Вирва O.G., Кулжова Л.Ф. Некоторые показатели функционального ;остояния яичников у девочек-подростков, обучающихся в ПТУ эадиотехнического профиля //Тез. доп. П Укр. наук.-практ. конф. "Актуальш питания охорони здоров'я д!вчат-шдлггюв". — Харюв, 1999. — С.67-70.

16

АН0ТАЦ1Я

ВирваО.С. Гшеколопчш розладнання у д1вчат-пщлтав, щоопановують фах монтажник радюелектронно\' апаратури та приладш. — Рукопис.

Дисертац1я на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спещальшстю 14.01.01 — акушерство та пнеколопя. — Харювський державний медичний ушверситет, Харюв, 1999 р.

Дисертацшна робота присвячена вивченню частота й характеру гшеколопчних розладнань у довчат-шдлггав, що опановують в ПТУ названий фах, в зв'язку з учбово-професшними умовами навчання. Виявлеш змши у функцюнальному сташ яечниюв та перекисного окисления лшдав — npoueci, що вщображае порушення клггкового метаболЬму лш^в в умовах негативного впливу промислових фактор!в на статеву систему учшв. Доказана доцшьшсть використання комплексу лжувально-профшактичнихзасобт, як1 розроблеоп з урахуванням особливостей репродуктивноТ системи Д1вчат за умови навчання та впливу промислових фактор ¡в.

Ключов1 слова: г1неколог!чн1 розладнання, дтчата-шдштки, сумарн1 естрогени, перекисне окисления лшцйв, арборизац1я слизу слини.

SUMMARY

Vyrva Н. Frequency and structure of gynecology diseases at young girls studied the speciality the assembler of radioelectronic instruments and devices. — Manuscript.

Thesis of a candidate's degree by speciality 14.01.01 — gynecology and obstetrics. — Kharkov State Medical University, Kharkov, 1999.

The frequency of gynecology disease is increased in twice because owing industrial practice factors influence on young girls state. Change is by functional condition of ovaries. It isaccompanied by activation peroxide oxidation of lipids and downturn antioxidation system of organism protection. The system of treatment methods permits to normalize the processes of young-girls sexual system and the processes of peroxide oxidation of lipids.

Keywords: gynecology diseases, young girls, summary estrogens, peroxide oxidation of lipids, mucus saliva arborization.

АННОТАЦИЯ

Вырва Е.Е. Гинекологические расстройства у девушек-подростков, зсваивающих профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и лриборов. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук ю специальности 14.01.01 — акушерство и гинекология, Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999 г.

Диссертационная работа содержит результаты исследования частоты и сарактера гинекологических расстройств у девушек-подростков, осваивающих $ ПТУ профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов.

При изучении гинекологических заболеваний у данного контингента /чащихся выявлено, что к третьему году обучения частота гинекологических «рушений была почти в два раза выше (31,4±5,5%), чем у девушек первого ода обучения (16,6±4,6%). Учитывая наличие ряда учебно-производственных факторов, способных отрицательно воздействовать на состояние здоровья 1евочки-подростка, можно полагать, что на рост гинекологических заболеваний ювлияли: длительное нахождение в вынужденной рабочей позе и гиподинамия, (едущие к застойной гиперемии органов малого таза, выраженное статическое [апряжение мышц шеи, спины, верхних и нижних конечностей, напряжение рительного анализатора.

К концу третьего года обучения случаи нарушения менструальной функции увеличились вдвое, наиболее частой патологией был ипоменструальный синдром, частота которого увеличилась в 4 раза. Имело 1есто достоверное увеличение случаев воспалительных заболеваний (более, юм в 3 раза).

Результаты изучения арборизации слизи слюны и экскреции суммарных строгенов с суточной мочой свидетельствовали о достоверном снижении строгенпродуцирующей функции яичников у девушек к третьему году обучения.

Изучение процессов ПОЛ показало усиление свободнорадикального числения в случаях гинекологической патологии в виде увеличения онцентрации ДК и МДА в сыворотке крови. Длительно протекающие случаи ипоменструального синдрома, аменореи, ЮМК характеризовались начительным снижением концентрации фермента каталазы, а случаи острых

воспалительных гинекологических заболеваний и обострение хронически* процессов характеризовались активацией антиоксидантной системы защиты Разработанный комплекс мероприятий, направленный нг предупреждение, лечение гинекологических расстройств и оптимизации: профессиональной адаптации этого контингента учащихся, включал коррекции: санитарно-гигиенических условий труда и отдыха учащихся, а также использование витаминно-лекарственных препаратов. В витаминно-лекарственный комплекс входили: аскорбиновая кислота, токоферола ацетат ксантинола никотинат, фолиевая кислота, метионин.

В результате применения разработанного комплекса частотг гинекологической патологии в основной группе практически не превышал; соответствующий показатель, полученный у девушек при поступлении е училище и характерный для популяции, а также была в 2 раза ниже, чем ) учащихся третьего года обучения, не получавших вышеуказанного комплекса Эффективность применения лечебно-оздоровительных мероприятиг подтверждалась и лабораторными показателями — нормализацией экскрециг эстрогенов, процессов ПОЛ.

Ключевые слова: гинекологические расстройства, девушки-подростки суммарные эстрогены, перекисное окисление липидов, арборизация слизг слюны.