Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Дезинтеграция систем гормональной регуляции человека при старении и радиационном влиянии

АВТОРЕФЕРАТ
Дезинтеграция систем гормональной регуляции человека при старении и радиационном влиянии - тема автореферата по медицине
Коваленко, Александр Николаевич Киев 1996 г.
Ученая степень
доктора медицинских наук
ВАК РФ
14.01.02
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Дезинтеграция систем гормональной регуляции человека при старении и радиационном влиянии

он

i у

- «V Г-" 9 V

\ О' 1.1. и *

М1Н1СТЁРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ КИ!ВСЫШЙ ДЕРЖАВНИЯ 1НСТИТУТ УДОСКОНДЛЕННЯ Л1КАР1В

На правах рукогшсу

КОЗАЛЕНКО

Олександр Миколайович

ДЕ31НТЕГРАЦ1Я СИСТЕМ; ГОРМОНАЛЬНО! РЕГУЛЯЦП лвдш ПРИ СТАР1НН1 I РАД1АЦ1ЙН0(4У ВШШВ1

М..01..02 - внутр1шн1 хвороби

Д. В-ТГ О! Р' Е о- Е Р А 1

дисертацН на здобуггя вченого ступеня-доктора медичних наук

КиЬв - 1996

Робота виконана в Гнститут! геронтологи та Науковоку центр! рад1ац1йно! медицина Академ!I медичних наук Укра1ни

Науков! консультанта: академ1к АМН УчраХни, член-кор.

HAH Укра!ни та Рос1йсько! АМН. доктор медичних наук, професор О.-В. Коркушко

доктор медичних наук, професор В. Г. Бебешко

Оф1ц1йн1 опокенти: заслужений д1яч науки Укра1ни.

доктор медичних наук, професор I.I. Сахарчук

член-кор. HAH та АМН УкраХни, доктор медичних наук, професор К.Д. Тронько

доктор медичних наук, професор S.B. Андрущенко

Г1ров1дна установа: Харк1вський науково-досл1дний . _ 1нститут медачно! рад!ологИ

МОЗ Укра!ни

Захист в1дбудеться _" ___1996 р. о_год.

на зас!данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради Д 01.12.02 в Кигвському державному 1нститут1 удосконалення л1кар1в МОЗ Укра1ни (252112, м. Ки1в, вул. Дорогокицька, 9).

3 дисертац1ею можна ознайомитися в б!бл1отец1 Ки1ясько-го державного 1нституту удосконалення л1кар!в МОЗ Укра1ни. Автореферат роз!сланий "_"_ 1996 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! ради кандидат медичних наук, доцент

0.1. Романенко

- 3 -

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АДГ - антид1уретичний гормон

АКТГ - адренокортикотропний гормон

АРП - активн!сть рен!ну плазми

АТ - артер1альний тиск

в/в - внутрИсньовенозне

в/и - внутр1шньом'язове

ВНС - вегетативна нервова система

ВСД - вегетосудинна дистон1я

ГАС - г1поф1з-адреналова система

ГГС - г1поф!з-гонадна система

ГДЦ. - гранично допустим! дози

ГПХ - гостра променева хвороба

ДАТ - д1астол!чниЯ артер1альний тиск

ЕКГ - електрокард1ограма

ЗПСО - загальний пер!ферШий судинний оп1р

1В - 1сн1зуюче випром!нення

1ХС - 1шем1чна хвороба серця

КРФ - кортакотроп!н-рил1з1нг фактор

ЛГ - люте1н1зуючий гормон

ЛНА - л!кв1дац1я насл1дк!в аварП

НЦД - нейрошфкуляторна дистон1я

ОЗП ПУ АБС - оперзтисно-зм1нний персонал

П1вдекно-Укра1нсько1 АЕС ОШВ - об'емна свидкЛсть викиду ПРЛ - пролактин (лзктотропний гормон) ПРФ - природная рад1ац1йн:я: фон РААС - рен1н-анг1отенз1ш-альдостеронова система САТ - систол1чний артер1альний теск СТГ - сокатотропнийтормон УЛНА - учасники л!кв1дац11 насл1дк1в азарП УО - ударний об'ем ФСГ - фол1кулостимуд:шчий гормон ХОК - хвилинний об'ем кровооб!гу цАМФ - ЦИКЛ1ЧНИЙ аденозинмонофосфат цГМФ - цикл!чннй гуанозинионофосфат ЦНС центральна нервова система ЧАЕС - Чорнобильська атоина електростакц1а ЧСС - частота серцевих скорочень

А - робота л1вого шлуночка серця Р - потужн1сть л1вого шлуночка серця 0. - витрата енергП л!вш шлуночком серця на 1 л кров!

- -4 -

ЩкША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблем«. Сучасна герантолоПя розглядае стар!ння як законом!рний процес, який характеризуешься бага-топричинн1стю. У протилежн1сть цьому рад1ац1йний вплив, як всяку 1ншу травму, можна вважати випадковою под1ею, при як1й зм1нн. цо виникають, обумовлен! одн1ею причиною i пов'язан1 з деструктивно» д!ею енергП IB.

Схозйсть багатьох феноменолоПчних прояв1в постар1ння 1 в!дцалених насл1дк!в рад!ац1йного ураження св1дчить про пев-ну -сп1льн1сть IX механ1зм!в 1 наявн!сть найб1льш вразливих ланок на р1зних р1внях бШоПчно! орган1зац1! (С.Н. Александров, 1978; C.L. Greenstok, 1986). Ран1и широко розповсю-дженими були уявлення про рад1ац1йне ураження як модель "при-скореного" постар1ння. Однак з розкриттям принципових в1дм!н-ностей м1ж стар!нням 1 променевим ураженням дискус1я про м1с-це рад1ац11 в геронтогенез! стала част1ше зводитись до оц1нки II рол! як пускового чинника (М.М. Виленчик. 1978). ' Теоретично обгрунтовано, що при стар1нн1 1 рад1ац1йному ураженн! на молекулярнс-кл1тишому р1вн1 виникають принципо-во однаков1 елементарн1 пошкодження або в1дмови. Однак в час1 вони розпод1ляються по р1зному. В процес1 стар1ння еле-ментарн1 пошкодження виникають пост1йно 1 супроводжують весь 'онтогенез багатокл1тинного орган1зму, а опром!нення за в1дносно короткий терм1н приводить до появи.великого потоку елементарних в1дмов на певному erani 1ндив1дуального розвит-ку. 3 цШ причини к!льк1сний розпод1л тип i в пошкоджень на вищих (надкл1тинних) р!внях lepapxlí при стар1нн1 I наслщках рад1ац1йного впливу коже ígtotho в1др1знятися. проте в ц1лому bIkobI 1 1ндукован1 1он1зуючою рад1ац1ею в1дмови р1вноправн1 1 взаемозам1нн1 (Ю. к. Кутлахкедов. 1980, 1986; Д.М. Гродзинский и соавт., 1987).

Численн1 зм1ни, як1 перманентно накопичуються в процес1 киття або стрибкопод1бно виникають п1д впливом енергП IB. складаючись I п1дсилюючись при переход! в1д .-нижних р1вн1в 1нтеграц11 до вшцих. призводять до системно! дестаб1л1зац11 (В.П. Войтенко,' 1986, 1991; R. Rosen. 1978). Процеси системно! дестабШзацИ зач1пають перш за все д!яльн1сть 1нфор-мац1йних 1 регуляторних систем. як1, накопичивши bIkobI 1 п1слярад1ац1йн! зм!ни, продовжують виконувати контролююч1 1 орган1зуюч! функцИ (А. А. Войткевич, 1967; Е. А. Прокудина,

1978: И.Г. Акоев, 1978: г.М. Обатуроз. 1988). Б1льш того, як1сть процес1в саморегуляцП, що протистоять в1ковим зм1нам, 1 ефективШсть конститутивних механ1зм!в рад1ост1йкост1 багато в чому запекать в!д стабШзуючо! д1яльност1 регуляторних систем (В. В. Фролькие, 1970, 1981. 1986: Ю.К. Кудрицкий и соавт., 1990. 1992. 19S3; Ю. Г. Григорьев, 1991: М. Posplsll, J. Vacha. 1986).

У вир1внюванн! гомеостазу. функц1онал>н1й 1 мэта-бол1чн!й п1дтрикц1 р1зних орган1в 1 тканин значна роль налегать ендокринн1й систем1. зм1ни у як1й визнаються як один з пров1дних чянник1в геронтогенезу (В.М. Дильман. 1974, 1987: О.В. Коркушко и соавт., 1979. 1993; В. в. Фролькие. 1981; е.ф. Конопля, Г. Л. Лукша, 1987; V. Balaz, 1S33; C.D. Riegle, 1983; M.L. Zoler. 1983; A.. Veraeulen. 1990, 1992).

Ппоталамус, як центральний регулятор гормональних 1 вегетативних фунхц1й, характеризуемся вираженою рад1очут-лив1стю. Разом з паренх1мою залоз внутр1шньо1 секрет I в!н ' в1дноситься до кл1тинних систем з низьким р1внем -кл1тинного евдвлення або непрол1феруючях кл1тинних популяц1й (нейрони област1 заднього 1 середнього гипоталамусу), деструктквп1 зн1ни в яких визначають значну частину симпто»1в кеспе-циф1чно! в1ддалено! рад1ац1йно! патологи 1. можлкво, в!д1грають ключову роль в процёсах "рад1ац1йкого стар1ння" (Е. А. Прокудина, 1973; Р. П. Степанов, Г. с. Стрелин, 1989; Ю. И. Москалев, 1991: Е. И. Воробцова, 1991).

П1д рад1ац1йн:ш ст"ф1нняк розум1»ть в1ддален! насл1дки опром1нення, що ствсрюють симптомокомплекс неспециф1чних по-рушень, як1 виникли на ochobI незворотно! компонента проме-невого уракенкя.

Звертаеть^я увага на _1стотне значения в1кового фактору в момент контакту з 1он1зуючою рад1ац1ею 1 наявн1сть предик-тор1в прискорбного стар1ння (Л.I. Симонова та сп1вавт., 1995), а такоа на надм1рне капруження адаптивних гормональних систем регуляц11 в поавар1йн1 роки (H.A. М1тряева та сп1вавт., 1995j) у л1кв1датор1в насл1дк1в аварН на ЧАЕС.

3 урахуванням цих уявлень проведене нами досл1дження в основному приевлчене вивченню 1 пор1вняльнсиу анал1зу зи1н гормонально! регуляцИ в орган1зм! людини, що виникають в процес1 стар1ння 1 в пер1од в1ддалених насл1дк1в рад1ац1йного ураяення.

Нзта досл1дяення - вивчити стан г1поф1з-адреналово1, Ппоф1з-гонадно1, рен1н-анг1отензин-альдостероново1 систем

та системи гормонального контролю метабол1чних процес1в у людини при стар1нн1 1 в пер1од в1длалених насл1дк1в промене-вого урачгення у зв'язку з авар1ею на Чорнобильськ1й АЕС, оц1нити латогенетичну роль регуляторних перебудов в ендок-ричному го!.'.есотаз1, що виникли п1д впливом в!кового, рад!-ащйногс та стресорного чиншшв, в зниженн! адаптацШих моашивостей ор?ан1зму 1 розвитку патолоПчних стан1в.

Основт завдання досл1дженкя.

1. Вивчит'л стан зазначених гормональних систем у людей р!зного в!ку, що проживають в умовах природного рад!ац1йного фону, з урахуванням якост! 1х здоров'я.

' 2. Вивчити стан гормональних систем в УЛНА на ЧАЕС 1386 р. з поглинутики дозами 1В мент 1 Гр 1 ос!б, .як! перенесли Г'ПХ р!зкого ступени тяккост!. •

3. Вивчити характер реавд!й гормональних систем у людей похилого 1 старэчого в!ку 1 УЛНА п1д впливом збуджуючих стимул^ (адренал!ну, 1нсул1ну, ф1зичних навангажень).

4. Вивчити особливост! гормонального статусу у ос 16 з , високим р!внем психоемоц!йного напруження, оц!нити вплкз на

гормональн! системи !он1зуючо1 ■ рад!ац!1 1 тривалого стресу як самост1йного 1 модиф1куючого патогенетичного чинника.

5. Зд!йснити системний анал!з вйявлених зм1н в ендок-ринному гомеостаз1, визначита роль в1кових перебудов 1 •

•рад!ац!йного впливу в зниженн! адаптивност! орган1зму 1 . створенн1 передумов до розвитку патологП.

Наукова новизна... Робота виконана на стану геронтологи 1 рад1о51ологИ 1 присвячена досл1дкенню рол1 регуляторних гормональних перебудов в процесах природного 1 рад1ац1йного геронтогенезу та механ!змах розвитку в!ково1 1 неспециф1чно! в!ддалено! променево! патолог!I.

В н1й вперше на п1дстав1 комплексного вивчення функцЮ-нального стану найванливИдих гормональних систем людини, в 1х взаемозв'язку 1 взаемоздлегшост1 при р1зних станах орган1-зму: необтяженому 1 обтязеному стар!нн!. у в1ддаленому пер1- • од1 променевого уракення при р!зних р1внях поглинутих доз, п!двищеному вм!ст1 радюактивного цзз!ю в орган.1зм1, профе-с1йному контакт! з 1В в межах сан!тарних норм, психогенному синдром! дезадаптацП (дистрес1) встановлен! регуляторн1.зм!-ни активнэст! цих систем в уковах Оазально! секрецН 1 особ-ливост1 1х реакцП в умовах збуджуючих вплив1в.

В результат! проведения пор1вняльного системного анап1-зу як!сних 1 к!льк1сних перебудов у 'гормональному гомеостаз!

вперше охарактеризован! в!кова 1 пострад!ац1Яиа ендокринопа-тП, визначен1 1х сп!льн1 риси 1 в1дм1нност!, що обумовлен1 р1знор1дн1стю причин. як1 1х виюшали. показано 1х систем-ний. неспециф1чний 1 законом!рннй характер, визначена роль системно! дестаб1л1зац11 (дез1нтеграц11) в патогенез1 1 сано-генез!. у розвитку природного 1 "рад1ац1йного" стар1кня. Показано. що тривалому психоемоц1йному напрукешю з ознаками дастресу не притаманн1 пол!факторн1 зм!ни в екдокринн1й систем! под!бно стареч!й 1 рад1ац1йн!й евдокрииопат!ям; стач дастресу характеризуешься,- головним чином. ст!йким 1 вираже-ним Шдвищенням активност1 кори надниркових залог.

Виявлен1 зм1ни вмюту цикл1чних нуклеотид1в 1 1х сп1вв1дношення у зв'язку з деструктивними 1 з!дновлювальними процесами'в орган1зм1 п!слл рад1ац1йного впливу. 3 динамЩ! 6-р1чного спосгереження за УЛНА на ЧАЕС показана певна ево-дхщ1я гормональних зрушень, яка в!адзеркалюе поступову зм!ну захксио-пристосувальних (антидеструктивних) реакЩй ка в!дно-* вливальн! (саногенетичн!). Ветанозлена типолог!чна несднор1-дц!сть гормонального 1 вегетативного статусу у опром1ненпх, яка Епзначае кл1н!чну особлиз!сть патологичного стану, однак в!дсутн1сть залежност! м1ж концентрате» цикл!чт« нуклеоти-д1в в кров1 1' конституц1йнии фенотипом обумоалас положения про н!велювання на юитинному р1бн1 орган1зац11 ткполог!чних особливостей надкл1тинних (систенних) регуляцШ.

Практична значения. В робот! показано. е;о ст1йк! бага--то{акторн1 зрушення'регуляторного характеру в ендокринн!й систем!, як1 викликан! ендогенними причинами ! но являться безпосередн1м проявом ендокринно! патолог!!, можуть кати самостиле як патогеиетичне, так 1 сакогенетачне значения. Закр!плення цих зрушень послаблюе адаптацШо-пристосувальн1 мо:ш!Вост! гормональних систем 1 сприяе розвитку патолог! I. При атеросклероткчних оклюзивних захворюваннях суда сэрця 1 мозку у похилих 1 старих людей в1дк1чена б1лын груба де-формаЩя ендокринного статусу Ппсф1з-адреналово1 та г1поф1з-гонаднр! систем, н!и у здорових людей того а в1ку, що поглиблюе поруиення метабол1чних процес!в.

Практично важливим с факт в1дсутност1 "скстемност1" зм!н ендокринного статусу у ос!б з зисоким р!внем психое-моц!йного напруження 1 ознаками порушено! адаптэцП, що принципово в1др!зняе 1х гормональний проф!ль г.!д вхково! 1 п1слярзд1ац!йно1 ендокринопат!й.

Показана 1нформативнГсть функц!ональнкх тест!в (адре-

нал1нового, г1пер1нсул1нового) для оц1нки стану механ1зм1в адренерг1чно! 1 хол1нерг1чно! регуляцП секрецП г1поф1зар-них 1 перифер!йних гормон1в, виявлен! особливост! пристосу-вальних реакцШ гемодинам!ки у вигляд! синдрому г1пок!нетич-но! цкркуляц!! у людей р1зного в!ку у в1дпов!дь на введения вазолресину. -

Врахування конституЩйнкх фенотипХв гормонального 1 вегетативного статусу у УЛНА- на ЧАЕС дозволяв 1ндив1дуал1зува-ти д!агноотичн1 оЩкки 1 л1кувальн! Шдходи, а також вико-ркстовувати досл1дження типолог!чяих реакЩй гормонального 1 вегетативного гомеостазу з прогностичною метою 1 для визна-чення прсФес!йно! придатност!. - Виявлене п1двищення концентрат! в кров! ангЮтензину II у УЛНА обгрунтовуь включения в патогенетичну терап!ю гШертензивного стану (чи реакц!й) у цих оо1б 1нгШтор!в анг!огензинперетворюючого ферменту.

Впровадження резуль?аг1в досл1дження в практику. Ма-тер1али дисертацИ ■ знайшли лрактичну реал1зац1ю в 52 публ!кац!ях (з.них 30 самост1йшх), 6 методичних рекомен-,дац1ях, 1 методичному посЮнику, 1 1нформац1йному лист!. 1 авторському св!доцтв! ка винах1д та рац!снал!заторськ!й про-позицП. використан! при п!дготовц1. 1нформац1йних матер1ал1в, що направлялись в державн1 установи (Верховну Раду, Капнет мШстр1в, МЩстерство охорони здоров'я,' Академ1ю медичних наук Украхни). Вони ув!йшли в 1нформац1йний бюлетень 1 книгу "Чорнобильська катастрофа" - видання, що,висв!тлйють найб1лыл сугтев! аспекта наел!дк!в аварП на ЧАЕС. Дан! дисертацИ включен! в.лекц1йн1 курси та сем1нарськ1 заняття на в!дпо-в1дних кафедрах Укра1нського НацЮнального державного медич-ного уъЧверситету 1м. акад. 0.0. Богомольця, Ки1вського державного 1нституту удосконалення л1кар1в та факультету при-родничих наук Над1онального ун1верситету "Киево-Могилянська Академ1я".

Апробац1я робота. Матер1али дисертацИ допов1 дались 1 обговорювались на республ1канськ!й науков1й конференцП "Актуальные вопросы изучения механизмов гомеостаза" (Каунас. 1983), I з'1зд1 Б1лоруського наукового товариства геронтолог^ 1 гер1атр1в (М1нськ. 1983), синпоз1ум! "Биологический возраст как проблема теоретической и практической медицины" (Ки1б, 1985). Республ1канськ1й науково-практичн1й конфе-ревдИ "Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС" (Ки!в. 1991), М1жнародн1й конференцП "Наука и производство - здравоохранению" з проблем медицина катает-

' - Я - . •

роф (КИ1В. 1991), ви!здному бюро АМН СРСР (Ки1в, 1991), нау-ково-практичн1й конференцП "Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС" (Ки!в,

1992), конференцП "Прикладные и теоретические аспекта, радиационной медицины: . состояние и прогноз" (Ки1в, 1992). 3-й науково-техн1чн1й конференцП по основним результатам л1кв1дацП насл!дк1в аварП на Чорнобильськ1й АЕС (Зелений Мис, 1992), науково-практичн1й конференцП "Радиация и старение" (Шв, 1992), науков1й конференцП кра!н сп1вдруж-hoctI з м1жнародною участю "Психосоциальные, психологические и психоневрологические аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС" (Ки1в, 1992), Рад1об!олог1чному з'1зд! (Ки!в,

1993), м1жнародних нарадах по сум1сному досл1дному проекту в рамках KoMlclI Свропейських Сп1втовариств (Зелений Мис, 1992, 1993; Париж. 1993; С.-Петербург, 1994; Парик, 1994), симпоз1ум1 "Биологические механизмы старения" (Харк1в, Í994), IV . М1жнародн1й науково-техн1чн!й конференцП "Черно- 1 быль-1994" (Зелений Мис, "1994), II Нац1она.«ьному. конгрес1 геронтолог1в 1 гер!атр1в (Ки1з, 1995), Украгнському конгрес! рад1олог1в (Ки1в. 1995), Шжнародн1й конференцП "Актуальные и прогнозируете нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле" (Ки1в, 1995)/ 20-му м1:шародному симпоз1ум1 "Uranium and Nuclear Energy" (Лондон, 1995).

Структура 1 обсяг робота. Дисертац1я складаеться 1з вступу. 3-х глав огляду л1тератури. 4-х глав- власних дослШень (7 глава е заключениям), висновк1в, перел1ку ви-користано! л1тератури. Робота викладена на 447 стср1нках машинописного тексту, включае 37 таблиць, 40 малюнк!в. Список цитовано! л!тератури м1стать 589 роб1т, з них 323 - за-руб1жних авторов.

■ Положения, що виносяться на захист.

1. Взаемозалежн1 зм!ни р1зних за Ф1з1олог1чною роллю гормональних регуляторних систем при стар1нн1 1 у в!ддален1 Терм1ни п1сля дП IB неспёщф1чн! 1 cnoreml. íx можна ха-рактеризувати ¡як явшда системно! дез1нтеграц11, м1ж якими 1снуе феноменолог1чна схож1сть 1 в1дм1нност1, що обумовлен! р1знор1дн1стю (причин, як1 íx викликали.

2. Стар1ння неухильно призводить до' нев1дновних втрат системно! стаб1льност1 в ендокринному гомеостаз1, а рад1ац1йний вплив - до в1дновних (або компенсованих) хоча б частково. У першому випадку зм!ни зумовлен!, головним чином, внутр1шн!ми причинами, а в другому - вони пов'язан! з дест-

- ю - - ;

руктивним впливом зсвн1шнього фактора.

3. В1кова ендокринопат1я мае ун1версальний. .прогресую-чий 1. зрештою. незворотний характер. П1слярад!ац!йна ен-докршопат!я у залежност! в1д тяжкост1 опром1нення моке у б!лыюму . чи меншому ступен! приймати зворотний розвиток. Повне в1дновлення не завади мозшше через незворотну компоненту променевогс ураження.

4. Основною особлив!стю деформацП ендокринного проф1лю при стар1нн! е зб!лыиення концентрацН в кров1 гормон1в г1по-ф1зу (АКТГ, СТГ, ЛГ. ФСГ, ПРЛ. АЛГ). КонцентраЩя перифер!й-них гормон!в зм!нюеться р1знонаправлено. Атеросклеротичн1 ок-люзибн! захворювання-(1шем1чка хвороба'серця 1 мозку), що об-тякують стар1ння, моднф1куютъ к1льк1сн1 1 як1сн1 характеристики гормонального статусу у несприятливому напрямку.

У в!ддаяен1 терм!нк п!сля рад!ац!йного впливу п!дсилю-ються лише т! тропн! функцП г1поф1зу, як1 приймають участь в реакЩях неспециф!чно! адаптацП (АКТГ, СТГ, ПРЛ), !нш! не зм1нюються. Базальна секрец1я шрифер1йних гормон1в з01льшу-, еться або зменшуеться у залежност1 в1д !х рол! в захис-но-пристосувальних 1 в1дновлювальних процесах.

РеакцП гормональних систем на рад!ац!йну травму доейть тривал1, ■ спостер1гаються на протяз! к1лькох рок1в.

5. При тривалому психоемоц1йному напруженн! з ознаками . • порушено! адаптацП (дистресу) гормональн! зрушення характе- .

ризуються .в основному сПйкою активац!ею кори надниркових залоз без Дстотних зм.1н активнос-т! 1нших ендокринних залоз, , вклачавчи г!лоф!з.' Таким чином, зм1ни гормонального статусу. ■ ■ що пов'язан! з стар!нням 1 в!ддаленими насл!дками променево-го ураження, являють собою як!сно 1нш! регуляторн! перебудо-ви, що зачШають б!льш широкий спектр гормональних фактор!в.

6. При стар1нн! 1 в пер!од В1ддалених насл1дк!в рад!ац!йного впливу зм1нюеться характер реакц!й гормональних систем у в1дпов1дь на адренерг1чн! (ерготропн1) 1-хол!нерг!чн! (трофотрогаШ вплиеи, порушуеться якють прямих

1 зворогких Бнутр1шньосистемних зв'язк1в, що в значнШ м1р1 послаблюе 1х функц!ональн! можливост1. -

7. Тривал1 регуляторн! зрушення в гормональному гомеос-таз1, незалезшо в1д 1х гвнезу, звужують д1апазон адаптацП срган!гму, сприяють формуванню патолоПчних стан1в. Систем-ний, взаемозалежний 1 законом1рний характер зм1н ендокринного статусу,- що розвиваеться при стар!нн! 1 в!ддален1й рад!ац!йн!й патолог!!, обмеасуе д!ю • терапевтичних засоб!в.

' - И -

як1 направлен! на !х корекц1ю.

Декларац!я особистого внеску.

Ь.Вивчено вплив стар1ння, зовн!шнього опром1неиня в р1зних д1апазонах поглинутих доз, внутр1шнього опром1нення, психоемоц1йного стресу на Функц!ональний стан систем гормонально! регуляцН процес1в адаптацП, репрсдукцН, 'метабо-л!зму, судинного тонусу та водно-електрол1тного балансу лга-динк у взаямозв'язку 1 взаемозалежносП.

2. Вивчен! порушення механ1зм1в регуляц!! гормональних систем в умовах функц!ональних навантажень.

3. Зд1йснено системняй анал!з виявлених порумень в гормональному гомеостаз1, описана феноменолог1я bIkobo! та пострад1ац1йно! ендокринопаПй, визначен! Ix сп1льн1 риси та в1дм1нност1.

4. Встановлена конституц1йна тцполог1чна неоднор1дн1сть гормонального та вегетативного статусу у опром!нених, яка визначае особливост1 кл1н1чного nepeölry синдрому вегетатйв-' но! дистонИ ти 1нших захворювань.

5. Визначена роль дез1нтеграц!! гормональних систем, формування "ново! системности в псрушеннях адаптацП, пато-та саногенез!, у розвитку природного 1 "рад1ац1йного" ста-р1ння.

0Б*ект i метода дослшень

обстежено 1293 особи, *з них 450. як1 проживають в умовах nF$. 1 349, як1' Шдпали або п1дпадаоть н1д д1ю IB.

Особи, то проживають в умовах ПРФ. обстекен1. головним чином,-до 1S86 року. у залежност! в!я в1ку 1 стану здоров'я вони под1лен1 на так1 групи: .

1. Практично здоров! особи молодого 1' зр1лого в1ку 2С-45 рок1в.(контрольна група) - 62 особи, з яких 29 чо-ЛОВ1К1В 1 33 31НКИ.

2. Особи похилого 1 старечого в1ку 60-89 рок1в з необ-тяженим стар1нням - 88 ос1б (46 чолов1к!в 1 42 ж1нки). Вста-ковлен1 у них ;зм!ни орган1в 1 систем в!дпов1дали в1ковим Ф1з1олог1чним нормативам, що прийнят! для людей такого в1ку.

3. Особи, похилого 1 "старечого в1ку 60-89 рок1в з IXC -192 особи (88!Чолов1к1в 1 104 ж1нки). Вони характеризувалися наявн1стю стаб1льно! стекокардП напруження II-III функц!ональних клас1в без ознак хрон1чно! недостатност! кро-вооб1гу. Серед них 71 хворях перенесли 1нфаркт м1окарду давн1сто в1д 1 до 9 рок1в.

- 12 - . / '

4. особи похилого в1ку 60-74 POKIB. як1 знаходшшсь в резидуалькому пер!од1 гострого порушення мозкового крово-об1гу 1шем!чкого типу давн1стю в!д 1 до 5 рок!в - 90 ос1б (67 чоловШв 1 23 ж!шш).

5. Особи молодого в1ку (ч0л0в1ки 18-22 рок1в), як1 ха-рактеркзувалися високим р!внем психоемоц!йного напруження, з озкаками порушень' кехан1зм1з адаптацИ (дистресу) 1 на-явн1стю психосокатичко! патолог!! - 18 ос1б (група пор1внян-ня). • .

Особи, як! зазнали (зазнають) рад1ац!йного впливу, такоя:-розпод1лен1 ка ряд труп в залежност! в1д умов опром1нення. .

1. УЛНА на Чорнобильськ1й АЕС -,'чолов1ки в1ком в1д 21'

■ до 49- poKíB. як! перенесли ГПХ. I-III стуаеню тяккост1 ' внаслШк К-. р-опром1нення. Умови опроы1нення, р!вн! доз. 'особливост! переблгу .1 л1кування к1сткоьо-ыозкового синдрому у цих ос1б узагальнен! g допрв1д1 Н 71 МАГАТЕ (1986) в cepli' техн1чно! безпеки (Report N 75 INSAG).

За.данями акал1зу хромосомних аберац1й в л!мфоцятах пе-fрифер1йно! кров!, дозова характеристика ос1б за ступенями тяжкост1 ГПХ розпод1ляеться , таким чином (М±б): I ст. -1.02±0.59 Гр. II ст. -.2.43±0.91 Гр, III ст. - 4.69Ü.40 Гр.

Обстеження ос!б, як1 перенесли ГПХ, зд1йснювалось на . етапах 1987, ,1988-1989 i 1991-1992 рр.'тобто через 1, 2-3 1 , •5-5 рок1в п1сля рад!ац1йного впливу. Поетапно буди обете- . жен! 167, 112 1 105 пац!ент1в в1дпов!дно, що'в сум1 складаз 384 особи.- ■ , / .

2. УЛНА на 4AÉC (Ч0Л0В1КИ) У в1ц! 22-43 рок1в, як1- зна-ходилися'в 30-к1лометров1й зон! ЧАЕС з кв1тня по грудень 1986 року. 1х дозов! навантаження, що приведен! в документах, знаходились в межах 17-9S сГр... В багатьох вкладках 1ндав1дуальн1 поглинут! дози занижен1, ■ однак ¡коден з обсте-авних не иав гематолоПчних ознак кЮткомозкового синдрому.

Кл1н1чне обстеження УЛНА з поглинутиш дозами менш 1 Гр проводилось на, етапах 1S88,1989-1990, 1991-1992 рр, , I:: ' . к1лыс1сть складала в!дпов1дно 60,. 93, 96 ос1б, всього 249., Ц1 особи до моменту участ! в ЛНА були практично здоров1. П1д час або п1сля. участ! в ЛНА у них• розвинувся своер1дний кл1н1чний симптомоконплекс. який характеризувався ыножинними нейровегетатившми порушеннями.' Цей симптомокомплекс, цо займас в структур1 захворювакост1 УЛНА особливе м1сце, виз-начаеться. з певним припущенням, як синдром вегетативно! ди-стонИ (або нейроциркуляторно!, .. вегетосудинно! дистонИ).

' - 13 -

Наявн1сть цього синдрому викорлстовувалась як обов'язковий критер1й для в1дбору УЛНА в дану групу спостереження незале-жно в1д того, чи були у них 1нш1 патолог!чн1 прояви, чи Hi.

3. Прац1вники л1сових господарств Народицького та Ов-руцького район1в Житомирськс! облает!, Пол1ськиго району Ки!всько1 област1, Рокитн1вського району Р1вненсько1 област1 у вШ1 23 - 65 рок1в (в середньому 42.1±1.29 рок1в) -98 ос15, з них 86 чоловШв 1 12 ¡Шок. Обстеження ц1е! групи, яке було проведене у грудн1 1989 року, виявило у б1льшост1 з них п!дви1денкй вм!ст рад1оцез1ю в!д 1165 Бк (0.03 мкК!) до 262549 Бк (7.1 мкК1). а в середньому 23665 Бк (0.64 мкК1).

4. Оперативно-гШнний персонал (чолов!ки) П!вденно-Ук-ра1нсько1 АЕС у вЩ1 22-4& рок1в (в середньому 35.8 рок1в) -112 ос1б (група пор1вняння). Стаж 1х робота, що пов'язана з контактом з IB, коливався в1д 2 до 10 рок1в (в середньому 5-6 рок1в). Р1чн! поглинут! дози у цих ос1б не перевищували 50 % ГДД. Специф1ка робота ОЗП ПУ АЕС. яка виконуеться на 1 фон1 добового ритму активност!. що пост1йно .зм1нюеться вн,асл1док чергування денних 1 н1чних зм1н. обумовлве додат-ков1 психоемоц!йн1 навантаження.

Вивчення гормоналыгах функц1й здШнювалось шляхом виз-начення в перйфер1йн!й кров1 базально! кенцентрацП гормон!в 1 II зм1ни п1д впливом ряду функЩональних проб.

Лля досл!даення спонтанно! секрецП гормон1в кров брали з л1ктьово1 вени о 8-9 годин! натщесерце. у стан! Ф1з!олог1чного споков.

Визкачення гормонально-гуморальних фактор!в проводилось рад!о1мунолог1чним методом за допомогою стандартних набор^ реактив1в (кит1в). . зг!дно з прикладеними до них 1нструкц1ями 1 практичними рекомендации ' до техн1ки к!льк1сного анал1зу р1зних гормон!в (А. Г. Резников. 1980; В. Н. Славнов, 1988).

Визначались так! гормони: актг, ЛГ.ФСГ, ПРЛ. кортизол, тестостерон, естрад!ол, альдостерон. АРП (наборами ф1рми "Сеа-Гге-Sorln"). андростенд1он ("Wlen Laboratories, Inc."), анПотензин II, АДГ ("Buhlman Laboratories LTD"), глюкагон ("Serono diagnostics"), С-пептид ("Byk-Sangtec Diagnostlca"), 1нсул1н (рио-ИНС-ПГ-1251). СТГ (К-рио-СТГч-1251), а також циклон! нуклеотиди - цаМФ, цГМФ -("Amersham"). '

Адренал1иовий тест проводили об 11-13 годин!. На про-тяз! 45-60 хв до початку дослШення патента знаходилися в горизонтальному положенн! в стан! повного психолоПчного 1

- 14 - ■.-.-': у".

ф1зичного слокою. 0.1 % розчин адренал1ну г1дрохлориду вво-. дався в/к, одномоментно (болвсне введения) в доз! 0.007 мг/кг маси т1ла. що у середньому складае 0.5 мл на особу з масов т!ла 70 кг. Це середня терапевтична доза, яка застосо-вуетъся у кл!н!ц! (М.Д. Маиковский, 1986). Кров для визна-" чення гормон1в брали з ,-л1ктьово! вени до введения 1 через 15, 30 1 45 хвилин п!сля введения адренал!ну £в ряд1 тест!в кров бралася також через 60, 90, 120 хвилин).

0кр1м гормональних чикник!в в плазы1 кров1 досл1джува~. лась в динан1Щ. концентрацП електрол1т!в (Na*, К*. Cl'J на.апарат! "Electrolyte-Analyser" (ф!рма AVL). глакози за'дспомогою стандартних набор!в.х!м!чних реактив1в (ф!рма "Hemnol").

У вих!дному стан1 1 когн! 5 хвилин з моменту введения ■адренал!ну рееструвалась ЕКГ в загальноприйнятих в!дведеннях на апарат1 "Mingograph" (ф!рма "Siemens") 1 AT на ш!ечов1й артерН методом Короткова за допомого» апарата Р1ва-Рочч1 (кеточн!сть Вйм1ру на якому.складае ±2 мм рт. ст.). Шдрахо-, вувався'вегетативний 1ндекс Кердо. ..-/ '

Поряд з в/м використовуваБся 1 в/в спос1б введения ад-ренал!ну. Вибрану. дозу адренал1ку за тнми ж розрахунками (0.007 мг/кг маси т1ла), попередньо розчикивши в 100 мл 1зо-тон!чного розчину хлориду натр!ю, вводили в/в крапёльно з • р!вном!рною швидк1стш (46-48 крапель за 1 хв): тривалЮть введения дор1внювала-45 хв. 1нш1 улови .проведения в/в адре-нал1нового.. тесту. ана/ог1чн1. там, що виконувалися при в/м способ! введения.

Г!пер!нсул1 новий тест виконували о 9-11 годин! нат-щесерце. Патентам вводили в/м простой 1нсул1н з розр'ахунку 0.1 од/кг маси т!ла. До'! через 15, 30, 45 хв п!сля введения 1нсул!ну в плазм! перифер!йно1 кров! визначалк концентрац1ю глюкози,. ряду гормон!в 1 електрол!т1в. Умови 1 режим реест-рацИ £КГ 1 AT так! ж. як 1 при проведенШ адренал!нового . тесту.

Проба з ф1зичнш навантажекшш (ФН) проводилася о 10-12 годин! . п!сля легкого ск!данку. ФН виконувалося на ергоа-нал1затор! (ф!рма "Mljnhardt"). Воно було безперервним, сту-пенево наростаючим. його гточаткова потужн!сть дор!внввала 25 Ет з подапьшим зб1льшенням кожно! ступен! на 25 Вт,тривалЮть ступен! 5 хв. Досягнутий рИзень робочого навантажен-ня у здорових ос!б р!зного в1ку складав у середньому 80-85 % максимального споживання киснш (V02rcax), а у хворих досягав-

' - 15 -

ся пороговий р1вень ФН з урахуванням загальноприйнятих кри-терПв його иепереносимост1. Кров для досл!дження гормок1в . в1дбирали безпосередньо перед навантажениям. одразу ж п1сля його припинення (на 1-й хвилин1) 1 на 20-й хвилин! в1дновлю-вального пер1оду, коли ochobhI гемодинам1чн1 параметри практично поверталися до вих1дного стану.

У деяких ос1б на фон! функЩонально! проби з ФН досл1джували динам1ку екскрецН в1лыюго кортизолу з сечев. Перша порц1я сеч1 збиралась за 1-1.5 годанкий 1нтервал часу безпосередньо перед велоергометр1ев, друга - за 1.5 годинний 1нтервал часу, вклвчаючи всю процедуру велоергометричного' дослШення. в тс?му числ! 20-30 хз в1дновл<овалъного пер1оду. 1 третя - за найблияч! 3 години п1сля велоергометрП. Концентрами' кортизолу в сеч1 визначали рад1о!мунолог1чно, а екскреЩю кортизолу - з сечею ,розраховували, виражавчи il к1лък1стю гормону, що вид1леняеться за 1 годину (мкмоль/год).

Введения вазопресину. Виксрнстовували синтетичкий ва- ' зопресин в ампулах (Llpressln) Ф1рми "Sandoz".- У стан! Ф^зЮлоПчного спокой препарат вводили в/м в дозах 5 1 ю одиниць. Реестрували тетраполярну реограму, ЕКГ в 12 загальноприйнятих в1две'деннях, AT по методу Короткова до 1 н1сля введения препарату: в nepcri 15 хв п!с.яя введения кожно! хри-лини, a noTlM кожи! 5 хв до 1 години. Параметр« гемодинам1ки розраховувались на пЦстав! реограф1чно1 криво! (D.T. Пушкарь и соавт.. 1977). Анал1зувались так! показнкки: CAT, ДАТ, ЧСС, УО, ХОК. ЗПСО, ОШВ, А, Р, Q. ОЩнка ЕКГ-даних проводилась загальноприйнятим методом.

СтатистичниЯ анал!з результата досл1джень проведено загальноприйнятими методами з вирахуваккям критер!ю в1рог!д-HocTl Стьюдента.

РЕЗУШАТИ Д0СЛ1ДЕЕННЯ ТА 1Х ОБГОВОРЕННЯ

СИСТЕМИ гораднмьно! РЕГУЛЯЦ11 у ПОХИЛИХ I СТАРКХ ЛЮДЕЙ • В УМОВАХ ПРИРОДНОГО РАД1АЦ1ЙН0Г0 ФОНУ Г 1 п о ф) 1з-адреналоза система. При стар1нн1 у лидей п1двииуеться актквн1сть центрально! ! ефекторно! ланок ГАС (г1перкортикотроп!нем1я 1 г!перкортизо-лем1я). У ос1б похилого "1 старечого в1ку, як1 хвор1ють на IXC, р1вень базально! активносг1 Ще! систем» деще вищий, н!ж у ос1б такого а в1ку з необтяженим старшим. Поеднання ст1йко1 пперкортизолем! I 1 г1перкортикотроп1нем1! св1дчить про , порушення при стар1нн1 внутр1шньосистемного механ!зму

- 16 - ... негативного зворотного зв'язку.

. Для в.ивчення реакц11 РАС в умовах стресового впливу ви-користовували функц1ональну пробу з ФН субмаксимально! !нтенсивност!. У нетренованих похилих людей пор!вняно з нет-ренованиш молодими ФН викликало менше п!двищення р!вня АКТГ 1 б!лыие - р1вня кортизолу в кров!. екскрец!я з сечею якого в процес! навантаження знивувалась.

В похилому в!ц1, так само як i в молодому, в умовах Ф1зичного стресу зростала секрец1я ПРЛ. який розглядаетьоя як чинник неспевдф!чно! адаптацП. '

/ Порогове ФН у похилих хворих IXC, яке в1др1зняеться ' низ'ькою потужн!стю, не викликало виразно! реакцП ГАС, зни-кення екскрецИ кортизолу з сечею 1 ПРЛ-секреторнох реакцП. що пояскюеться низьким р!внем робочого навантаження, яке не перевищувапо 50 % V02max.

Результата велоергометричного тесту св1дчать про те, що при стар!нн1 у людини зм1нюеться характер реакцП ГАС в умовах ф!з!олог!чного стресу, . якйй викликаеться нускулькою ро-, , ботою.

На думку C.D. Riegle- (1983), зменшення з вШш чутли-вост1 г1поталамо-г1поф1зарно! система до 1нг1буючо1 д!1 глю-кокортикоШв сприяе тому, що р!зн1 вида стресу виюккають б1льш значне пДдзищення р1вня глюкокортйкогдних гормоШв у •старих людей 1 тварин у пор1внянн1 з молодими. ' "

Обумовлений в/м- введениям адреналину !ндуктивний стрес викликав у молодах людей, короткочасний АКТГ-стимулшчий ефект. У похилих'ос!б. ней ефект був б1льи виракекий Гроз-тягнутий у час1; у старих людей ютотна секреторна реакц!п • була в!дсутня.

. Ц1 дан1 хожна розглядати в рамках ран!ш сформульованого положения, зг1дао з яким на самих п!зн!х етапах онтогенезу адалтацШю-регуляторн! механ!зми приходять до стану деком-пенсац!!, ! п!двищення чутливост1 до гуморальних фактор!в (гормон1в ! мед1атор!в) ноже зм!нюватися прогресуючим пад1нням (В.В. Фролькис. 1981).

Екзогенний адренал!н." викликаючи стимуляЩю секрецИ АКТГ в трупах молодих 1 похилих людей, не приводить до нас-тупного зб1льшення в периферШ1й кров1 концентрацИ кортизолу.

Механ1зм гальмування глюкокортико1дао5. реакцИ п1д вшивом екзогенного адренал!ну е пов'язаним з моб!л1зац!ею енер-гетичних резерв!в, ерготропнимефектом адренал!ну (зб!льшен-

' - 17 -

ням секрецИ глвкагону. концентрац11 глюкози, жирних кислот у кров! та 1нших гормон1в 1 регулятор!в негормонально! прирост) в умовах, що виключапть необх1дн1сть енерготрат.

Г1поф1з-гонадна система. 3 в1ком у практично здорових чолов1к1в 1 ж!нок знижуеться х'ормонопро-дукуюча функц!я гонад, що проявляеться в1дпов1дно Ппотес-тостеронем1ею 1 г1поестрад1олем1ев. В багатьох випадках це поеднуеться 1з зб1льшенням вм1сту в кров1 гормон!в, як1 спе-циф1чн1 для протилежно! стат1 (естрад1олу у чолов!к!в, тестостерону у ж1нок). Базальн1 концентрацП гонадотроп1н!в (ФСГ 1 ЛГ) при цьому Шдвищуюгься. переважно у :к1кок. Лак-тотропна функц1я г1гоф!зу э bIkose також п1дсилюеться.

У людей похюгого- в£ку {чюлов1к1в 1 ж!нок) з насл!дками 1шем1чного 1нсулвту Шреторна. недостатн1сть гонад 1 зм1ни гонадотропноГ функц!i г1поф1зу„ як! характеризуються в1днос-ним перерозпод!ло;.г фракц1й: гонадотропШв (зб1льшенням сп1вв1дношения- ФСГ/ЛГ). виражен! б!льше, н1ж у людей того ж' в1ку з необтяженик стар1нням-.

У цьому план1 особливо вид!ляються ж1нки,. як! перенесли 1нсульт 1 у яких дуже низький рЗвень естрад1олу поеднуеться1 з невеликим Шдвищенням- концентрацП ЛГ в плазм1 кров!.. М'ок-ливо, ц1 ж1нки 1 до 1нсульту мали- первиниу недостатнЮтБ' лю-теШзуючо! функц!! г1поф1зу.

Концентрац1я пролакти_ну- в плазм1 кров1 у пост1нсультних. хворих значно п1двтцена.

У хворих хрон1чною IXC у пох!!лому 1 ст-аречому в1ц1 не-залежно в1д сгат1 послабления гормонпродухуючо! функц!I гонад проявляеться р!зк1ше, н1ж у здорових ос!б того ж в1ку, хоча р1вень гонадотропних гормон1в у тих 1 других однакозий.

у пор1внянн1 з в!ковою нормою у чолов1к1в 3 ixc зм1ни б1льш icTQTHl в ГГС, а у ж!нок - в ГАС.

При введенн1 в/м адренал1ну у молодих людей спосо-тер!галось послабления секрецП ФСГ (на 32.2 %) 1 Б1дсутн1сть достов1рних зм1н секрецП ЛГ; у старих людей в цих умовах секреЩя обох ронадотроп!н!в !ототно п1дсилювалась. (ФСГ на 61.1 %, а ЛГ на 45.9 %),.

На цьому приклад! можна: бачита;. що' гонадотроп1'ни, як! контролгать в основному- репродуктивну функЩю, у молодих людей не- прнймають участь в реакц1ях напруження, як1 пов'язан1 з1 збудненням"8"'-адренерг1чних структур г1поталамо-аденог1по-ф!зарного комплексу. У старих людей ця доц1льн!сть порушуе-ться. Незважаючи на початков! б!льш висок! базальн! р!вн!

' •' ••.':•■ ■ -18- ^ "■•':•• секрецИ гонадотропШв, . як1 збер1гаються 1 п!сля повного затухания репродуктивних можливостей. введения адренал1ну ' викликае у них Ютотну ФСГ- i ЛГ-секреторну реакц!ю. '

. В!дсутн1сть ■АКТГ-стимулгаочого ефекту 1, найпаки, пара- -, доксальнещдсилення секрецИ ФСГ ', 1 ЛГ п!д вшивом адре- , нал!ну у старих людей вказуе на внражене. порушення в ста-- . рост! адренерПчно! регулзцИ цих трояних функц!й г!поф!зу. -,--Рен1й-анг1отензин-ал.ьдостеро-нова. система. ! в а з о п р е с и н. .Стан'- РААС' при стар1нк1 орган1зму лпдини детально вивчеко ИЛ. Aclno- . bod- (МЛ. Фед1рко) в кандидатськ!й дасертацП (1982). Атому у овсах досл1даеннях ми обмежимаъ .тшё, додатковим вивчениял. вазопресину або АДГ,, який приймае участь в регуляцП - вод-' . но-електрол1тного гомеостазу. 1 судинного тонусу у взаемодИ ■ •з раас. ' •■;.. ' : • . ■ • ;■ .'.-'--

В старост! у нормо?ензивних ос1б (здорових. 1 хворих ' хрон1чною .IXC) кокцентрац!я •, !мунореактивного вазопресину в . плазм1 кров1 пом1рно зб!льшуеться. . '"/•."-

. .' •. Секрец!я АДГ 1 активн!сть РААС знаходяться у взаеморе- " гулюемих вШосиках !Н. ; Tagawa et al., 1971; К. Shlmlzu- et al..' 1973). Тому .маяна припустати, що постулове зниження'з л в!ком АРП 1 концентрат! альдостерону в плазм! (M.I. Ас1но- './ .ва,.' 1982: О.В. Коркушко. M.I. Ас1нова,. 1983) сприяе зб!ль- . •шенню базального р1вня АДГ в плазм! кров! з метою збереження , Еодноелектрол1таого • балансу орган1зму .1 осмолярност1 р!дин . його внутр!шього середовища. ^ \ ^ ;'•'

Порогове ФН, яке виконували люди.:дашлого'в1ку з IXC..•"". неадекватно. . ШепропорцШго) Лнтенсивност!. навантаження .', зб1льшувало концентрац!ю вазопресину в плазм! крсв!; прирЮт яко! по в1дношенню до потукност1 ФН у них був значно б1ль^. ; шим, н!к у здорових 0316. " '•. .'

Ц1 дан! дозволяють йрипустити, що викйд вазопресину в кров п1д час м'язово! д1яльност1 може сприяти пог!ршенню коронарного кровооб1гу з поя'вов клШчних 1 ЕКГ-ознак 1шем11 _ мЮкарду, як1 в наших доал1даеннях у б1лы1!ост1 випадк1в (73 " %) слугувалк об'ектнвним критер1ем непереносимост! наванта-ження людьми похилого в1ву. • '

Введения адренал!ну (в/м) не впливала на р1венъ.базаль- : ко! секрецИ цього гормону н! у молодик, к! у похишх 1 старих ос1б. Скор!ш усьсго рзгуляц1я секрецИ АДГ зд1йснюеться без участГ {5-адренерг1чного механ1зму г1поталамусу. При п1дведенн! катехолам!н!в до супраоптичного ядра у SO % ней-

■ - 19 -

poHlB спостер1галося пригн1чення електрично! активност1 (В.Г. Шаляп1на. 1989), що навряд чи ноже бути пов'язано з1 збудауючою д1еп них гормон1в на адренорецепторн! структуру даного г1потапам1чного утворення 1 п1двищекням функцюналь-но1 активност1 нейросекреторних кл1тин, як1 пролукують АДГ.

Найб1льш Ictothod особлив1стю реакц11 системи крово-oölry похилих 1 старих людей на р1зн1 дози екзогенного ва-зопресину с ранне пад1ння УО серця 1 п1зн1й п!д'йом ЗПСО. Для ос1б молодого в1ку характерними е взаемопротилежн1 ча-сов1 в1дношення зм1н цих параметр^:. б!льш швидке п1двищення ЗПСО 1 б1льш пов1льне знияення УО. ~

Можливе припущення, що гострий розвиток г1пок1нетичного типу циркуляцП. для якого. зг1дно з H.H. Савицьким (1982), характерне Шдвщення ЗПСО 1 зникення УО, е своер1дна ком- -пенсаторна реакц1я системя кровооб1гу у в1дпов!дь на введения вазопресину.

3 в1ком спостер1гаеться поступова перебудова геыоди- » намиси на б1лъш економ1чний г1пок1нетичний тап (О-В. Коркуш-ко,. 1983; О. В. Коркушко и соавг., 1993). Виразно Шдвищуеть-ся перифер1йний оп1р судин. Очевидно, внасл1док б1льш вйсо-кого ЗПСО в початковому стан1 у похилих 1 старих людей п1д впливом вазопресину спочатку знижуеться -УО, а максимальнё зрушення ЗПСО затримуеться в час1. У молодих людей, навпаки, компенсаторна реакц1я в початков1й сво!й фаз1 1де шляхом переважного зб1лыиення ЗПСО з подальшм знияенням -насосно! функц11 сердця. •

Система горлона.льно! р е г у л я х ц i I обм1ннихпроцес1в*. Виявлен1 в1ков1 зрушення вм1сту в кров!-гормон1в, як1 регулшть потреби ор-Ган1зму в субстратах енергИ. У ос1б з кормальним р1внем гл!кем11 з в1ком зб1льшуеться базальна концентрац1я в плазм! кров1 1нсул1ну, а базальна концентраЩя глюкагону, навпаки, -зменшуеться. Шдвищена концентрац1я 1нсул1ну в умовах спонтанно! активност1 ß-wilTHH остр1вкового апарату. п1дшлун-.. ково! залози ljнормогл1кем1! вказуе на пряховане порушення толерантност1 до вуглевод1в, хоч 1 не п1ддаеться визначенню стандартними методами як явно д1абетичне.

* Ц1 досл!даення. проведен! разем з М. Г.Фед1рко.

- 20 -

Сл1д зауважити, що р1вн1 1нсул1ну у здорових похилих 1 старих людей практично одааков1. Це значить, що причини, як1 викликають Шдвищення концентрацП в кров1 цього гормону (порушення перифер1йного засвоення глюкози, зниження метабо-л1чного кл1ренсу 1нсул1ну_1 дефект в пригн1ченн1 його секрецП по принципу зворотнього зв'язку/ резистентн!сть тка-нин-м!шеней до 1нсул!ну). закладаються 1 формуються в основному в зр1лому 1 середньому в1ц1, тобто до 60 рок!в.

В той же час, зниження при стар1нн! концентрацП глюка-' гону (коктррегулятору !ксул!ну) досягае ступешо достов!ркос-т1 лише в груп1 ос1б старечого в1ку - п!сля 75 рок1в.

• Розвиток гШоглюкагонемП у самий'П1зн1й пер!од шття говорить про те, що процес послабления секреторно! активнос-т! а-нл1тин не прот!каг паралельно розвитку г!пер!нсул!не-• мП, а значить, не е результатом пригн1чення нею секрецП глюкагону. А тому можна припустити, що зниження секрецП глюкагону пов'язане з1 зменшенням потреби в енергоресурсах в старост1 на фон1 загального послабления життевих функц1й 1 , процес1в.

За нашими спостереженнями, в старших в!кових трупах зб1льшувались в плазм1 щ)ов1 концентрацП СТГ 1 С-пептиду, . через який д1е соматотроШн.

Результата наших досл!джень пов'язан! з п1зн1ми в1кови-■ ми пер!одами, коли роль СТГ та С-пептиду. як специф!чних ре-. гулятор1в . б!лкового обм!ну зменшуеться, а "зб1льшуеться 1х значения як фактор 1в неспециф1чно! адап'тацП. под!бно глюко-кортико1дам, АКГГ1 1 ПРЛ, р1вн1 яких у п!зньому онтогенез1 п1двищуються. Кр1м того, в старост! СТГ в значн!й м1р! прий-мае участь в пром1шому обм1н1 вуглевод1в ,1 жир1в як антаго-н!ст 1нсул1ну, а не синерг1сг, сприяючи, як 1 глюкокортико!-да. формуванню д!абетогенно1 спрямованосИ метабол1зму вуг-левод!в 1 жир!в. Остання, можливо, стае умовою, чи причиною (поряд з 1нишш) зниження активност1 глюкагонсекретуючих кл1тин.

СИСТЕМ ГОРМОНАЛЬНО! РЕГУЛЯЦИ В УЧАСНШВ Л1КВ1ДАЦ11 НАСЛЩ1Б АВАР11 НА ЧАЕС

Г!поф!з-адрена.ловасистема. На протяз1 перших 1-3 рок1в п1сля аварП на ЧАЕС (1986-1989 рр) у УЛНА виявлялось п1дсилення функц1онально! активност! центрально! 1 перкФер1чно! ланок ГАС, яке у подальшому зм1нилось вираженим ослаблениям тропно!. функцИ г1поф!зу при збережен-

•; ■ ' - 21 -

н1 (1.нав1ть наростаюч1й) г1перкортизолем11." При цьому сл1д > в1дм1тити. . що зн1ни ГАС . як1 виникли в динам1ц1 п1сляава-р1йного перЮду у УЛНА з' синдромом НЦД, поглинут1 дози кот-рих менш 1 Гр, в головних рисах повторювали динам1ку зм!н цШ системи у ос1б, що перенесли ГПХ р1зного ступени тяж-К0СТ1.

; Ц1 Факта дозволяють зробити ряд узагальнень. По-перше, компенсац1йне напруження дано1 гормонально! системи не мае . прямо! залежност1 в1д дози опром1нення 1. ' таким чином, за сво!м характером нёспециф1чне. По-друге, Ютотне п1двищення та зниження кортикотропно! активност1 г1поф1зу в р1зн1 пер1-■ ода спостереження вказус на як!ско р!зний функц1ональний стан видах вегетативних центр1в г1поталамусу, що регулюють секрец1ю КРФ 1 АКТГ. По-трете. триваюче на тл! зниження кон--■ центрац!! АКТГ (тобто за межами центрально! стимуляцП) п1д-вищення глюкокортико!дно! активност1 надниркових залоз. сл1д розглядати як прояв формування або закр1плення регуляторних * порушень, як1 обмежуюхь адаптаЩйний потенЩал опром1неного ор,ган1зму.

..' Безсумн1вно, що активац1я ГАС у в1дцалений пер1од п1сля опром1нення обумовлена Шдвищенням потреб орган1зму в глюко-кортикс!дах. ' ' •

В УЛНА з поглянутими дозами; мена 1 Гр, як1 захвор1ли на НЦП,- була в1дсутня ЖТГ-секреторна реакц1я на введения адре-нал1ну, хоч в иор1внянн1 з1 здоровими людьми у них-реестру-вались б1льш виражен1 суб'ективн1 та об'ективн1 прояви веге-■ тативно! реакцН на введения гормону, збкрема Ппертензивний та хронотропний ефекти.

Ц1 спостереження говорить про те, що в УЛНА з синдромом НЦД порушен1 перш за все центральн1 (5-адренерг1чн1 механ1зми регуляцП секрет I АКТГ. У той же час 1ндукован1 адреиал1ном "перифер1йн1" судинн1 ефекти також не виклккали зворотнього стимулюючого вшмву на вищ1 вегетативн! центри, як1 контро-люють. секрецЮ КРФ 1 АКТГ у :досл1джуваних ос1б.

У. здорових ос1б 1 в груш пор!вняння вегетативний 1н-декс Кердо зм1щувався в позитивний 51к»" а в УЛНА з синдромом НЦД - в негативная. У першоиу випадку зрушення вказували на. п!дсилення синпатичних вплив1в. в другому - парасимпатичних. Таким , чином. УЛНА в1др1знявться викривлэнов реакцию вегетативного тонусу в'умовах адренерг1чно! стимуляЩ! адрекалЬ иом....

. Як 1 в.1нших групах, в УЛНА 1ндукований адренал1ном

- 22 - ■ .v .... •

фармаколог!чшй стрёс . не супроводжувався ' активац1еи коря •. надаиркових залоз. Понад це, в!дм!чалась виразна тенденц1я • до зниження концентрат! ксртазолу в кров!. ' " • ' {-;; ' '

П1д впливом екзогеннсн 1нсул1нем!1 в УЛНА з НЦД спосте- ' р1гався.. самостШшй ■ короткочасний АКТГ-стимулюючий ефект, якому не передувало зниження секрецИ кортизолу. В.норм! а в умовах хсл!нерг1чно! стимуляцП,-. що викликана 1нсул1ном,' спочатку спостер!гаеться ефект пригн!чення секрецИ кортизо-. ; лу, а пот1м розвивасться АКТГ-секреторнареакц!я у "зз'язку з . включениям кехан1зму негативного зворотнього зв'язку. Сл1д . в1дм!титк, що зб1льиення АКТГ-секрецП сп1впало по терм!нах . з короткочасним п1д'йомон систол1чного ;АТ." що вказуе на включения центральних (ß-адренорецептсри Ппоталамусу) 1 лерифе- ■ •р1йн1х (ß-адренорецептори судин) адренерг1чних механ1зм1в на 'тл1 загально! парасимпатикотонП (яйцо прийняти до увага ди-" намику зм!н вегетативного Индексу Кёрдо). В!дм1чен! прояви .." реактивност! адренерПчних механ!зм!в на фон1 Шдсилення не. ерготропних,, а трофотропних вплив!в вказуе на неадекватн!сть . ■ (чи пародоксальн!сть) реакцП ГАС в УЛНА з синдромом НЦЦ.- ; ;

• Г 1 п о |1з- г "о н а д н а система. Стан ' .ГГС в УЛНА, як! перенесли ГПХ, в динам1ц! 6-р!чкого спосте- . • реасення : характеризувався ' ст1йкою Г1потестостеромем1еа 1 низьким р!внем ЛГ в кров!, особливо, на.етап! 1988-1939 рр, з . •тенденц!ею до ■ п!двищення ' концентрацП- цих , гормоп1в в.; 1991-1992 рр; у ос!б- з ГШ. II-III ступени тяккост! зворотнь-01 позитивно! динамки р!вня ЛГ.не спостер!галось. • Концент- ■ рац!я ФСГ в кров! суттево знижувалась на етап! 1988-1989 рр, а через 5-6 рок1в в1дбулося в1дновлення' кормальяих значень цього показника. .

. / Таким чином, низышй р1ве'нь тестостерону 1 рад1ац!йне • ураження сперкатоганного еп!тел1в с!м'яних канальц!в не вик-ликали'додаткозу стимуляц!ю секрецИ в1дпов!дао ; ЛГ 1 ФСГ; . кавпахи., гонадотропка активн1сть г!поф1зу нав!ть знизилась. Понад не, найнижч1 р!вн! гокадотропШв рееструвались, го-•ловним чином, через 2-3 роки п!сля' опром1непия в1дпов1дно -мШмальним значениям тестостерону. .

Пом1рне Щдвищення р1вня ПРЛ на протяз! усього перюду спостереження рееструвалось лише у ос1б з вериф1кованим д1-бгнозои ГПХ I-III ступени тяакост!, тод! як при пеп1дтвёрд-женн1й ГПХ виникало нав!ть деяке зниження конценлрацП цього гормону. В1домо, що кр1м АКТГ та кортизолу в неспециф1чну та слециф!чну адаптацис включаються 1 !ни! гормони, .у тому чис-

."'■■■ •■■•-"■ - 23 - • '

л! 1 ПРЛ (В.Б. Розен, 1984),- хоча 1х роль вивчека недос-татньо. ' ПРД в реакц1ях напрукення 1 компенсацП, як 1 СТГ, -•сприяе зб1лыаенню енергетики орган1зму, являючись, таким чином, синерПстон кортизолу, Проте тривала г!перпролактинем1я може сприяти створенню атерогенного метабол!чного фону (Б. 2асйаг1еуа е1 а1., 1982). Тому ст1йке п1двищення р1вня ПРЛ в кров! у ос1б з ГПХ пор!вняно з 1ншми зм!намя гормонального гомеостазу в1дбивають складну регулятсрну перебудову в опро-м1неному орган1зм1. еволюц1я якох вимагае подальшого уточнения.

. В УЛНА з поглиненини дозами менш 1 Гр на протяз! б-р!ч-ного спостереяення в1дм!чались г1потестостеронем1л (на етаШ 1987-1988 рр.) з подальшою нормал!зац!ею р1вня базалько! секрецН цього гормону, ст1йка Пперестрад1олем1я. виражена тенденц1я до зниження базального р1вкя ЛГ-, яка досягла сту-пеню достов1рност1 в 1991-1992 рр.

КонцентрацП в кровГФСГ 1 ПРЛ -Ютотнс не зм1нювались. ■ - Гормональна Функц1я с1менник!в б1лыз резистентна до оп-ромГяення н!ж сперматогенез (Ю.И. Москалев, 1991), проте в мехатзм! розвитку ПпотестостеронемН у опром1нених ос1б не . мозша повн1стю виключити пряму ушкоджуючу д1в 1В на кл1тини Лейд1га. Вия'влен1 нами, а також Н. Ф. Гваницькою 1 сп1вавт. (1991) Шдвищен! концентацП кортизолу в плазм1 кров1 (г1-перкортицизм) ка протяз1 ряду рок1в п1сля участ! в ЛНА такок' можуть сприяти безпосередньому пригн1ченш\ функц1онально! ' активност! кл!тин Лейд1га (Дж.' Тепперкен,- X. Теппермен, 1989). Але основну роль в пригн1ченн1 ■ синтезу >..1 секрец! 1ч .тестостерону у ос1б, як1 перенесли ГПХ, очевидно, в1д1грае зниження гонадотропно! активност1 г1поф1зу, перш за все зниження ЛГ, який . контролю^ у чоловШв в осноЕному функц1ю гормонально! ланки репродуктивно! сйстеми.

. Зб1льшення у иолодих переопром1нених чоловШв в пери---ФерШПй кров! концектрацИ естрад1олу коже бути пов'язане з послаблениям процес1в г1дроксилювання естроген1в у печ!нц1. ■ Остання, незвржавчи на велик! регенераторн1 мсзшгеост1, е' "типозим органом п1знього ефекту" 1он1зуючо1рад1ац11 ('Пи Неггиап е1 а!.;. .1990). 0да1ею з можливих причин зниження в кров!' концент^ацИ тестостерону 1 шдвшцення р!вня естрад1о-лу мояе бута зб1льшекня периферШю! (за межами с1менник1Б) конверсН тестостерону в естрогени. .

Генез г1логокадотроп1кен!1 в умовах зшжено! секрецП тестостерону пов'язаний'з тривалим напруженняи снстеми г!по-

- . ,--"24 ■■';- ■. ': ' ; ".'-; '-/ ф1з-кора надниркових залоз, .' бо м!ж ГАС 1 ГГС 1снуе певний р1вень ревдпрокност1 в ход1 стресових реакц!й.; А тому трива- ' ле напруження ГАС може бути одним з фактор1в, як! супресують/ ,'■ секрец!ю гонадотроп!н!в на фон! послабления функционально!-/■■." . активност!. гонад. Поб!чним п!дтвердженням'можливост! такого взаемовпливу е- ч{тка тендешЦя до п!двищення концентрацП ■ ФСГ ! ЛГ у хворих; - як! пфенесли ГПХ, - на третьому етап! -спостереаеккя (через 5-6.рак1в и1сля опром1нення), коли ста- . . лося 1стотне зниження р1вня АКТГ.' ; ' • ■ ' ; "

- Таким чином.'зм1нк стану ГГС в УЛПА з поглинутими/доза--; - -/-.ии.менш 1 Гр з часок характеризовались/ так само, як у ос!б -. • з ГПХ, 'зниженням те'стостеронпродукуючо! функц'11 гонад ! лв-' . . теотропно! функц!! г1поф1зу! '.Р1зниця полягае в тому, що' у перших в!дновлення секрецП тестостерону,сталося швидше, ; на'"'/ .. •етап! 1939-1990 рр.'/'.а у других' секреторна активн1сть гонад '' почала ■ частково вШовлюватись лйшё в 1991-1992 рр// Проте, ' р1вн! тестостерону у них., лродовкували залмшатлся набагато. нижними, н1ж в.контроле :/. ; .'./• • / .. - -/ .;. . './,..

, -:. 3 певними вар!ац1ямк схи'льн!сть до зниження ' концзнтра- '/ цП. ЛГ. також проявляйся'незалежно .в1д'р1вня доз, хоча при поглинутих дозах в межах ГГр. вона.поеднувалась з в1дносно -'/ кетривалов г1потестостеронем!ею (2-3' роки), а при б1льа ви.-/ соких р1внях поглинутих до"з г з.тривало'ю г1потестостерсием1- -.'/ . • ею.(6 рок!в ! б!лыве). _ ///, " - '/. . : ' --'".• .-

■ \ Патогенетично це явище можна пояснити в1дсутн1отю кеоб- • х!дних умов для/реал!зацП,внутришньоскстемного механизму звэротнього зв'язку внасл!док . паралельних порушень в, цент-.'." '.ральних'вегетативних структурах (К. Н. Логановский,. 1992; '/ А. Г.' Нощенко. И. В. Кудлатая, 1992;'А.Г./Нощенко и соавт., 1992) .та ■ Ютотко! ;Питомо1 Бага д!енцефально! .компонента в . патогенез1 статевоГдисфункцП у; цих ос!б (А.М. Морозов. ' В.Г. Горбов, 1990)./' ■/// ':;'/'/';;/ V ' .;./.;../-

/ Шдвищення концентрацП ПРЛ, яке спостер1галось на про- тяз1 6 рок!в у ос1б з ГПХ, могге сприяти зниженн» у них сек- ■' рец11 ЛГ, ФСГ 1 тестостерону (А.ВоиеЛага ег а1.. 1985). Кр1м / . того, е дан! про те, що ПРЛ прямо здатний гальмувати д!ю ЛГ на продукц1ю тестостерону (V. Ос11Ь Ь. Ьагзеп. 1984).

■ Введения .адрёнал1ну у УЛНА з синдромом НЦД ие викликало -Лстотшх зрушень секрецП "ФСГ 1 ЛГ, у той час як у контрол1 1.особливо в -груп! пор1вняння виявився ч1ткиЯ гальнуючий вшив цього гормону на гонадотропну активн!сть г1поф1зу. От-ке, ефект пригн!чення секрецП ФСГ 1ДГ у цих ос!б ч!тко.не

" - ■ V ■• - 25 т '.•'■".'

виражений, ' -под1бно.тому як у них не еирахена стимулвюча д1я адренал1ну на секрец!» АКТГ. ■', ; . -'..Отрииан! факта'св1дчать про те,' .що у УЛНА на plBHl г1-' поталам1чних центр1в порушуеться адренерпчна' регуляц1я таких хяттевоважливих Гр1знор1дн1х процес1в як адаптац1я та репродукц1я. '.."'-"' '. , ' ' На фон1. введения !нсул!ну у УЛНА досгов!рно_ знигсувався :'. р1вень ФСГ, а р!вень ЛГ мав незиразну тенденц1ю до зниження.

В rpynl пор1внянпя (в!йськозослужбовц1) спостер!галось б1лыз ' -виракене зненшення секрецН гонадотрол!н!в. яке обуковлене , загальноф1з1олог1чним характером д!1 1нсул1ну (гормону "опокою 1 насичення").

V ' .Таким чином, адренерг!чн! 1.хол!нерг!чн! стимули не ви-: являть активуючогс вплкву на г!поталам!чн! структур«. як1 контролоють гонадотропну функц1ю г!поф1зу. . Однак, . в. норм! , вони створююгь б1льш ч!ткий гальмуючий ефект на секрец!ю го-■' надотр6п!н1в як при модел;ованн1 "напрукення". (екзогенна' rl-■ перадренал1нем1я), так i -"опекою" (екзогенна г!пер1нсул!не- 1 м1я). • - ■;■;•.'■' ■ , - ■' /■•■■

> Рен1н-анг1отензин-альдостерй-'' нова систем а !• .' в а з о п р е с и н.

АРП" i концёнтрац!я альдостерону в плазм1 кров!.. УЛНА з синдромом НЦЦ . не Ъ!др!знялись в!д величин цих показник1в у , : здорових людей. .У той se чао в 1988-1990 рр' у них реестру. вався високий р1вень анг!отензшу II. ."■•••

."1зольована"'Г1перанг1отензинем!я-П (при нормальних показниках 'АРП 1 концентрацП альдостерону).. пояснюеться прискоренням утворення ангЮтензиногену - спец1ального гл!- " копроте!ну, продукуемого печ1нкою. Вм1ст останнього в плазм1 • кров1 зб1льшуеться. " при надякшку глвкокортико!д!в (L.R.. Krakoff. ', A.G. Elsenfeld, 197?) 1 змешзуеться при 1х нестач! . (I.A. Reíd et al., 1973):- . - •■•'..

Отке, стша г1перкортизолем1я. . яка.спостер!гаеться в .. УЛНА, ■ призводить * до зб1львеннд анг1огекзиногену 1 прискорюе реакц1ю його розщеплення з утворенням. анг1отензину-1 (S.L. Skinner еу al., 1975). Анг!отензинкоквертуючий фермент, який в!дщеплюе в1д анПотензину-I дв! терм1нальн1 ам!нокислоти з утвереннаи анг1отензину-П. мХститься в плазм1 кров1 в достатки к!лькостях 1 тому не мозе лШтувати це перетворення.

Незважапчи на п!движения концентрацП' анг1отензину-И, IcTOTHiix зм1н продукцП 1 секрецН альдостерону не в1дбува-лося. Це пов'язано з там, цо кл1тини клубочзеово! зони кори

• . * • . . - 26 - " , . наднирникових залоз. як! вироблявть альдостерон, проявляють " чутлив!сть до -стимулкючо! дИ аг!отензину-П лише в умовах зменшення (Еиснаження, обмеження) ви1сту натр1ю в плазмГ кров! (N.K. Hollenberg et al.. 1974), а у обстежених ос1б : в!дхилень в електрол!тному баланс! ке спостер1галось.

PieeHb' базально! секрецИ АДГ в УЛНА також не зм1н»вав-ся, що обумовлено в1дсутн1сто у них зм!н осмолярност1 mlsk-л!тикно1 р1дини та И об'е>Ив. ' У той хе час-немае прямих 1 непрямих доказ1в сутгево! рол1 анг!отензину-П в регуляцИ '■'• секрецИ АДГ у людини (P.L. Padfleld. I.I. Morton, 1977; К. Shlmlzu et al..' 1979).

' В умоБах адренал!нового тесту в УЛНА спостер1галось зниження в плазм! кроз! концентрат I альдостерону. яке не було пов'язане з!.зменшенкям АРП 1. концентрат I АКТГ. отае . • було обумовлене впливом 1нших фактор!в, що 1нг!б1р/^ть синтез та секрец!ю альдостерону. У здорсзнх ос!б активн!сть РААС п1д впливом адренал!ну.не зм!нювалась.

Вивчення динам1ки в плазм! кров1 електрол!т1в Ка" 1 К* п!д вшшвом адренал!ну показало, ¡до в УЛНА з синдромом Н1Щ ; концентраЩя Ка* ч!тко пШкщувалась, а К* . знижувалась. А -тому могаа припустити. що зм!ни електрол1тного балансу mIz-кл1тинно1 р!динн обуыозили вмикання механ!зму зворотнього зв'язку 1 гальмування секрецИ альдостерону. •

Зкшсекня альдостероново! секрецИ в УЛНА п1сля в/м введения адренал!ну, певно, не \сл1д розглядати як нориальне явище, бо у здороЕих людей такого аг в1ку активн1сть РААС в цих умовах не зм1нювалась. Тому могша ствердаувати, що боно не пов'язано . г п1дскленням активност! юкстагломерулярких . кл1тин (рен1новий механ1зм) 1 (або) г1поталамо-г1поф!зарного комплексу (кортикотроп1новий механ!зм).

При проведенн1 г1пер1нсул!нового тесту в норм! спосте-р!галося зшшення АРП ! концентрацИ'альдостерону, а в УЛНА зм1н цих показншйв не в1дм1чалосъ. У первому випадку це адекватна реакц!я на гормонально-гударальну ситуац1ю, яка -пов'язана; з пом!ршш збудженням хол!нерг1чних рецепторних систем, загально» парасимпатикотон1ею. але без вирааених'су-данних реакц!й 1 зрушень. в електрол1тному гомеостаз1; у другому - иова Mose 1ти про недостатню чутлив!сть РААС в умовах хол!нерг1чно1 стимуляцИ, або вшкання 1ншх, 01льш складних мехап1зм!в гальмування реакцП ще! систем;, зокрема тих, як! викликали пригн!чення г1погл1кем1чного ефекту !нсул1ну в дан1й груп!. "'-'■■,

-27'. Результата вивчення реакцП'РААС в УЛНА з синдромом НЦЦ на фон1 введения адренал1ну 1 1нсул!ну вказують на зм1ни чутливост!' цШ системи . до адренерг1чних Г хол1нерг!чних 'вплив1ь. ...

.В ц!лому представлен! дан! св1дчать про те, що в пато-.геяез1 ст1йких порушень'суданного тонусу в УЛНА певне значения мають зм1ни функцЮнального стану РААС.

.Система гормонально! регул я -ц 1 I • о б м 1 н н'и х ' п р о ц е с 1 з. Розглядаючи групу гормон!в, як1 вплквають на об;^1н, кожна в!дм!тити, що в УЛНА . з синдромом НЦД базальна кояцентрацДя 1нсул1ну з середньому була б1льа як у 2 раза вища тр1вняно 1з здоровими особами, котр! йрояиЕавть в умовах ПРО,- поеднувалась з достов!рнш зб!льшенням секрецП СТГ 1 С-пептиду. Р1вень глюкагону у них не мав значяих в!дм!нностей в1д контролю.

■ В!дносна г!пер1нсул1нем1я при нормальному р!вн! ■ гл1ке-м1Г в УЛНА скор!ш за все обумсзлена триЕалим Пперкортициз-мом, . який.разом з синерЛяню: вшивом- п1двищекшс'концентра-ц1П - СТГ 1 С-пептиду зрештоо зи1г би призвести до розвитку пом!рно! стеро!догенно1 г1пергл!ке;.!!1.-По в!днозешго до вуг-~ ' леводного обм1ну кортазол 1 його аналоги майке за ус!ма па' раметрамй явллються анти!нсул1новимк Шабетичними) гормонами (Дк. Теппермен," 1. Теппермен, 1989). Тому за таких умов' стаб!л!зац!я р1вня глюкози в крон!, досягаеться завдяки до-датковИТ стимуляцИ секрец!! 1ноул1ну, що кокленсус 'сумюну г!шргл!кем1чну д!о п1двищених концентрац!й кортизолу, СТГ 1 С-пептиду.

. Щдвичення р!вня гормон!в, як! за напрямком д11 на вуг-леводний обм!н е г1пергл!кем1чниш. иозша пояснити присто-совнои реакцию орган1зму, що пережодзас впливу 1он1зуючо1 • рад1ац!1 та 1ншлх негатпвяих Фактор1в аварП на ЧАЕС, п!дси-лвючп захисн1 1 в!дновн! процеси. СТГ сум1ско з С-пептадом у так!й гормонально-гукоральнМ ситуащ! стаюгь факторами нес-" йециф1ч1Ю1 адаптацИ 1 (под!бно гликокортико1дам) ,. сприяють 'активацП енергетичнях 1 анабол!чних процес1в,. п1дсиленню г1пергл1кем1чного, л!потропного ефект!в 1 глюконеогенезу.

0пксан1 зм1ни базально1:секрец!Г горкон!в, як! регулю-йть обм1шИ процеси. спостер1гались в УЛНА в основному через. 2-4 роки'п!сля виходу з зони ЧАЕС (1988-1930 рр). Зокрема, динач!ка-1нсул1ну на протяз1 6-р!чного спостеренення св1д-чить про те.. цо прохресуюче п1дЕице[шя р1Бня-цього гормону . на етапах 1988 1 1989-1990 рр зм!нилось значнин зшикенням в

1991-1992 рр,. а концентрац1я СТГ р1зко зб1льшувалась в 1989-1990 рр 1 зменшувалась в 1991-1992 рр. Зм1ни в час1 ба-, залънс! секрецП цих горкон1в св1дчать про те, що найб1льш , "напрукеник" пер1одом в гормснальн1й регуляцП . енергетичяих '■ 1 метабол1чних.процес1в вияви'лися 3-4-й роки п1сля участ! в .'. • ДНА на ЧАЕС: • : . '• ■ '..

П1д вшшвом екзогенного адренал1ну реакц!я системи "1н-сул1н-глюкоза" в УЛНА була Ф1з1олог1чною. Япляючись контр1н-сулярним гормоном. ; адреиал1н обумовив ивидке зниження кон- : центрацП 1нсул1ну в кровооб1гу 1, як насл1док, наростаючу Ппергл1кем1ю. В норм1 п1двищекня енергетичних ■ субстрат1в ■ (концентрацИ глюкози 1 в1льних жирних кислот) п1д впливом адренал1ну супроводжуеться зб1льшенням концентрацИ контр!н-сулярнлх гормон1в - глюкагону, СТГ 1 С-лептиду.' В наших спостереженнях у УЛЙА з синдромом НЦД СТГ-секретсрна реакц1я практично була в1дсутньою, у них також не в1дм!чалось 1 дос-тов1рного Шдвищення концентрацИ С-пептиду. Це говорить про . певну торпцдн1сть механ1зм1в регуляцП р1вш; гл1кеа11.

'Таким чином, у в1ддален1 терм1ни п1сля участ1 в ЛНА на : ЧАЕС у ос1б з поглинупдаи дозами менш 1 Гр в1дм1чалось деяке напруження 1 прЮхована функцюнальна недостатнЮть гормонально! систем?, яка в!дпов1дае за регуляц1ю обм1нних процес1в.

Ц и к л 1 ч н 1 нуклеотиди. Базальна концен-траЩя цикл1чних иуклеотид1в в плазм1 кров1 УЛНА з синдромом НЦД пор1вняно з особами контрольно! груш була 1стотно п1д-вищена: цАМФ в середньому на 53 %. цГМФ - на 83 %. Динам1ка вмюту цикл1чних нуклеотид1в на еталах 1988 1 1989-1930 рр •св1дчить про зб1лыаення загального пулу ЦАМФ 1 цГКФ за Щ роки, прямому пор!вняно з контролем вм1ст цАМФ на етапГ 1989-1990 рр зб1лышшся в 1.76 раза, а цГКФ - в 2.82 раза. За рахунок в1дносно • б1лыиого приросту концентрацИ ЦГМФ зменшилась величина нуклеотидного 1ндексу, тобто сп1вв1дно-шеннк цАМФ/цГМФ. . -

Адренерпчна стимуляц!я викликала в УЛНА значне п1дви-щення концентрацИ цАМФ (в 2.31 раза) 1 не . досить. велике, але достов1рне шдвищення -концентрацИ цГМ> (на 27 %). В груп1 пор1вняння концентраЩя цАМФ зб1лыиувалась в 1.58 раза, а цГМФ-стймулшчий ефакт не спостер1гався.

. Отриман! результата дозволяють зробити вионовок про те, що активн1сть системи вторинних месенджер1в в УЛНА з синдромом НЦД у вЩален1 терм1ни п1сля аварП п1двищена 1 в1дд-1 зеркапюе загальне напруження адренерг!чних (цАМФ-залеяиих) 1

хол1нерг1чних (цГМФ-залежних) процес1в. 3 часом роль хол1-нергЛчних вплив1в зростас, що призводить до зменшення нукле-отидаого 1ндексу. У УЛНА Шдвищуеться чутливЮть циклазно! системи до адренерПчних стимул1в. Наш! дан1, отае, 1стотно д'оповнюють уявлення Н: ЬапяепйогГ 1 И. ЬапгепсЗогГ (1973) про те, що зб1дьшення вм1сту 1щкл1чних нуклеотид1в в кл1тинах. тканинах 1 бЮсередовищах може св1дчити про п1дсилення рад1-озахисного потенц1алу орган1зму у зв'язку з попередн1м опро-мШенням. '

Конституц!ональн1 ' фенотипи гормонального статусу. Кл1н1чний досв1д показус, що нейрсвегетативн1 порушення (незалекно в1д 1х кл1н1чно! форми) в УЛНА за ознаками стану 1х вегетативного тонусу мають неоднотипний переб1г. Для них моке бути характерною перевага прояв1в симпатично! (част!ше) або парасимпа-тично! (р1дше) спрямованост1, проте досить часто спэстер1га-еться 1 зм1шаний вар1ант. У зв'язку з цим одним 1з завдань досл1дження було вивчення у таких ос1б тшшог1чно! характеристики вегетативного 1 гормонального'статусу, який в основному визначаеться особливостями конституцЮнального фенотип^ 1ндив1д1в. Фенотаповим критер1ем був обраний характер (тип) реакцИ йистеми кровоо51гу в умовах адренерг1чно! стимуля-Ц11. яка викликана' в/в введениям адренал!ну. Симпатоадрена-ловий.тип реакцИ рееструвався у 32 % випадк1в, ,ваго1нсуляр-ний - в 16 %, зм1шаний - в 52 55. •

У ос1б з ваго1нсулярним типом в!дм1чались достов1рно б1льш висок! базальн! концентрац11 АКТГ, кортизолу, СТГ, 1н-сул1ну, цАМФ, н1ж у ос1б з симпатоадреналовим 1 зм1шаним типами. 1нш1 вивчен1 гормональн! фактори або не мали Ютотних в!дм1нностей м1ж групаки (ЛГ, ПРЛ, альдостерон, АДГ. цГМФ). або були достов1рно нижчимн при ваго1нсулярному тип1 (ФСГ).

Адренерг1чна стимуляц1я обумовила комплекс р1зноман1т-них зрушень в гормональному гомеостаз1, направлен1сть 1 характер яких такок у певн1й м1р! залежзли в1д тилолог1чно! приналежност1 1ндив1д1в.

Поряд з цим, концентраЩя цАМФ у кожн1й типолог1чн1й груп! п1двищувалась однотипно, а у динамЩ! цГМФ не спосте-р!галось достов1рних зм1н." Очевидно, характер зрушень концентрат! плазмового цАМФ у обстежених ос1б 1 механ1зки реа-л1зац1! стимулюючого впливу адренал1ну через аден1латциклазу 1 цАМФ на р1вн1 гормонрсцепторно! взасмодП.вае не визнача-ються станом вегетативного тонусу, оск1льки , на молекуляр-

- 30 -

но-кл1тинному piEHl дхпть 1нш1 системостворююч1 принципи.

ТиполоПчну неоднор1дн1сть симпатоадреналово! системи 1 фуккцюнальних порушень резервних можливостей регуляторних систем, що обмеаують адаптац!» до зм1н внутр1шнього середо-вища орган1зму. в УЛНА встановили такок Б. I. Губсышй 1 cnl-вавтори (1993). ■

Безсумн1вно, що причина ц1е! неоднор1дност1 полягас у в1дм1нностях м1ж пров1дними ознаками конституц1онального фенотипу окремих 1кдив1д1в, зокрема сп1вв1даосного впливу симпатичного 1 парасимпатичного в1дд1л1в ВНС. який реал!зуеться через г1поталамус, г!поф1з 1 перифер1йн1 залози внутр1шньо! секрет 1. Нейровегетативн1 1 нейроендокриши порушення, цо спостер1гавться у ц1е! кагегорП ос!б. як.би р1зко загострю-ють природа1 особливост! фенотипу 1 обумовлюють неадекватн1 реакцИ регуляторних 1 ефекторних систем, як1 часто прийма-ють вкрай виражений. пароксизмальний характер.

Отрйман1 дан1 знаходятся. у в1дпов1дност1 з концепц1сз "власного" -гомеостазу. высунутою Р. Schulz (1990). ix необ-х1дно враховувати при проведенн1 л1кувальних 1 проф1лактич-них заход1в.

ОЩнюючи результата, що отриман! в УЛНА, поряд з рад1а-ц1йним фактором не моаша не враховувати комплексного впливу такозс 1нщих еколоПчно. несприягливих чинник1в, а також екс-тремальний характер л1кв1дац1йко-рятувальних роб1т, в.яких. як правило,- прийыапи участь особи морально 1 профес1йно до них не п1дготовлен1. . . . .

Описан! споетереження важлив1, .на наш погляд. не лише з. феноменолог1чно! точки зору, але 1 з позицП радЮ61олог1ч- • ного анал1зу механ1зм1в 1ндив1дуально! радючутливост! (ра-д1орезистентност1),• у яку впираеться проблема профес1йного в!дбору. ■ -

ПРОЦЕСИ ДЕ31НТЕГРАЦ1! СИСТЕМ ГОРМОНАЛЬНО! РЕГУЛЯЦ11.

ПРИ CTAPIHHI "I РАД1АЦ1ЙН0МУ ВПЛИВ1 ' Нав1ть формальне пор1вняння доказуе, що феноменолог1я як1сних зрушень в гормональному гомеостаз! в1кового 1 п1сля-рад1ац1йного генезу мае ряд як загальних рис, так 1 в1дм1н-ностей (дав. табл.). Зм1ни евдокринних функц1й, як1 виявлен! при стар1нн1. мояуть бути проявом трьох взаемопов'язаних процес1в: а) сугубо в1кових Цнволютивних) зм1н функц11 ен-докринно! залозй (наприклад, г1погонадизм, г1потиреоз). б) системно! дестабШзацП (зниження активное?! РААС, напру-

- 31 - -

нення ГАС, Г1пер1нсул1н!зм та 1н.). в) активацП адаптац1й-но-компенсацШих ыехан1гн!в саморегуляцП (п1дсилення сек-. рецИ гонадотропних гормон1в, СТГ та 1н.).

..'■■.,■ . . Таблица

Пор1вняльна феноменолопя як1сних зм!н гормональних функШй у старих людей 1 УЛНА з поглинутими дозами менш 1 Гр (по в1дношенню до контролю)

ФеномеяйлоПя у . .ч Стар1 УЛНА

Зб1льшэння концентрацП кортизолу . .. 5 ' ^ е

Зб!льшення концентрацП АКГГ е е

-АКТГ-стимулюючий ефект адренал1ну нема. нема

Зменшення концентрацП тестостерону • ..е . с

Зб!льшення концентрацП естрад1олу " • е ' с

Зб!льшення концентрацП ЛГ i ФСГ s нема

Зб!льшення концентрацП ПРЛ . . - е нема

ФСГ- 1 ЛГ- секреторна реакц!я на адренал1н' е ' нема

Зменшення АРП . .. . е нема

Зменшення концентрацП альдостерону • е нема'""'

АРП-секреторка реакЩя на адренал!н. ' . е нема

Альдостерон-секреторна реакц1я на адренал1н е (+) . нема (-)

Зб1льшення концектр'ацП вазопресину е нема

Зб1льшення концентрацП 1нсул!ну '■■ е е

Зб!льшення концентрацП глюкагону - . е • . - нема

Зб!льшення концентрат! СТГ 1 С-пептиду е • е

Прим1тка: (+) зб1льшення секрецП.

(-) зменшення секрецП- . '■. , -

В перюд ,в1ддалених • насл1дк1в проиеневого впливу зру-шення в гормональному гомеостазi е наслШом регуляторно! перебудови, яку умовно можна розд1лити на 2 етапи: перший, що пов'язусться з захисно-пристосувалышми реаед1ями . адре-нергачного типу, як1 безпосередньо спрямован! на протид1ю променевоку пошксдкешго opraHlB 1 тканин та подолання його найближчих насл1дк1в, -особливо в слабопрол1феруючих 1 непро-л1феруючих ткашшах; . другий, що пов'язуеться з активащев вШовлввальних процес1в (репарацП. прол!ферацИ. репопуля-nlí). як1 знаходяться переважно п1д контролем хол1нерг!чних механ1зм1в:. Але це не значить, що на першсму.етап1 В1дсутн1 саногенетичн! (в1дновл»вальн!) теиденцИ. Masa 1де лише про

сп!вв1дносну роль тих 1 других на початковому 1 подальшому етапах формування п1слярад1аЩйного пато- 1 саногенезу. Ди-нам1ка нуклеотидаого 1ндексу (сп1БВ1дношення цАМФ/цГМФ) в. УЛНА, який' з часом зменшувався. п1дтверджуе реальн1сть такого зрушення.

Результата проведеного досл!даення з урахуванням кл1-Шчних 1 експериментальних даних, як1 приведен1 в огляд! л1-тератури, св1дчать про те. що в1ков1 1 П1сллрад1ац1йн1 зм1ки охоплюють ус1 р1вн1 нейрогормонально! регуляцП- - в1д г1по-таламо-г1поф1зарного комплексу, як основного регулятору ен- . докринно! системи у ц1лому, до рецепторного апарату тканин-м1шеней, тому що ¿нформативний ефект. любо! гормонально! функцП залегать в1д якост1 II сприйнятгя (рецепцП) викону-ючими, реал1зуючими структурами. .

Можна вважати, що зниження ефективност1 дП ряду гормо-н1в Енасл1док меншоI чутливост1 сприймавчих тканин п1сля оп-ром1нення пов'язано з молекулярними зм1нами кл1тиннихакцептор^ 1 кл1тинних мембран (И. Г.Акоев. 1978). Зг1дно нашим даним, Ютотну роль в цьому лроцес1 виграе стан 'активност! циклазних систем як внутр11ШЬ0кл1гинж:>: посередник1в гормо-нальних стимул1в.

При стар1нн1 1 тотальному рад1ац1йному опром1ненн1. при яксму виражена незворогна (деструктивна) компонента, прийма-вть участь пол1ендокринн1 механ1зми. А тому стан орган!зму у цьому випадку можна охарактеризувати як в1кову ендокринопа-т1ю 1 пострад1ац1йну ендокринопатЮ. 0бидв1 вони мають сис-темний. неспециф1чний характер, току що не е в1ддзеркаленням •аСо проявом кон!Сретно! ендокринно! патологП. ВШова 1 пост-рад!ац1йна ендокринопатП на докл1н1чному р1вн1 можуть моди-Ф1кувати функц1ональн1 можливост1 орган1в 1 систем, пере01г метабол1чних процес1в, 1ндукуючи в1сцеропат1! 1 пол1пат11. знижувати толерантн1сть до стресу. створювати умови для роз-витку хвороб адаптацП.

У пор1вняльному план1 в1кова ендокринопат1я мае б1льш ун1версальний 1 незворотний характер. П1слярад1ац1йна ендокринопатП, на наш погляд, не наст1льки всеоб'емлюча 1 у за-лежност1 в1д ступени опром1нення моке в б1льш1й чи менш1й м1р1 приймати зворотний розвиток.

У зв'язку э тим, що в1кова 1 п1слярад1ац!йна ендокршю-патП не мають специф!чних кл1н!чних прояв1в, в1др1зянються певною "нелокальн1:стю"', 1х можна розглядати як "трет1й стан".

- 33 т:-':

Однак, якщо орган1зм живе, якщо зд!йснюютьоя ус1 нёоб-х1дн1 киттев1 функц11 1 процеси, не дивлячись на подальше. пог1ршення 1х к1льк1сних характеристик - це значить, що п1дтримка гомеостазу 1 певного р1вня адаптованост1 забезпе-Чуеться завдяки формуваннв ново! системност!. Для клшциста ваяливо .те, що не лише при стар1нн1, але 1 П1сля перенесено! променево! патологП, як специф1чно! (найближч1 насл1дки), так 1 неспециф1чно! (в1ддален1 насл1дки), реставраЩя попе- • редн1х системних зв-"язк1в неиожлива, що, по сзо!й сут1, е проявом системно! дез!нтеграц11.

Незважаячи на загальн1 риси орган1зац1! сиотемних зв'я-зк1в при стар1нн! 1 в1ддалених насл1дках рад!ац1йного впливу, зПдно отршаним даним. е 1 1стота1 в!дм1нност1. У цьому мож-на наочно переконатися, якщо зобразити граф1чно так званий "гормональний проф1ль" стар1ючих людей 1 УЛНА з поглинутими дозами меше 1 Гр, у яких розвинувся синдром НЦД (див. мал.).

В старост1 ми бачимо значну деформаЩю ендокринного про-Ф1лю. особлив1стю якого е шдсилення практично ус1х вивчених г1поф!зарних функц!й (зокрема, шдвищення секрецИ АКТГ, СТГ. ЛГ, ФСГ, ПРЛ, АДГ). Цей факт св!дчить про велику регуляторну роль г!поталамо-г!поф1зарного комплексу в старост1.

Баз'альна секрец1я перифер1йних гормон 1в зм1нюеться по р!зному - як у 61'К'зменшення (для тестостерону, рен1ну, аль-достерону), так 1 зб1льшення (для кортизолу, 1нсул1ну. ест-рад!олу, С-пептиду). Обтякуюч1 стар!ння атеросклеротичн1 ок-люзивн1 захворювання, так1 як 1К!еи1чна хвороба серця 1 мозо-ку, в основному поглиблвють зм!ни гормонального гомеостазу або визначають деяк! його особливост!.

В УЛНА з поглинутими дозами менше 1 Гр деформаЩя гормонального проф1лю виглядае по 1ншому. Серед г1поф1зарних функ-ц1й п1дсилен1 лише т1. як1 приймають участь в реакц!ях неспе-циф1чно! адаптацИ: п1двищен1 р1вни АКТГ. СТГ. а р1вн! ЛГ, ФСГ, ПРЛ, АДГ не зм1нен1. Спонтанна активн1сть перифер1йних функЩЯ в основному п1дсилена (для кортазолу, 1нсул1ну, ест-радЮлу. С-пептиду, анг1отензинуг11). Секрец1я глюкагону, альдостерону 1 рен1ну не зм1нена, а тестостерону знияена.

Таким чином, при стар1нн1 1 у в1ддалеи1 ,терм1ни п1сля променевого уражеиня виявляеться ряд як1сно схожих зрушень в гормональному гомеостаз1, зокрема: активац1я ГАС 1 п1двищен-ня концентрацП в кров1 СТГ 1 С-пептиду як фактор 1 в неспеци-ф1чно! адаптацИ, зниження андрогенно! функцЦ.тестикул, г1-перестрад1олем!я, порушення андрогенно-естрргенного балансу

Мал. Зы1ни паранетр1в гормонапьних систем у ос!б пожилого та старсчого nitcy (I), УЛНА з синдромом НЦД (II) i о!нськовослужбопц1а з ознаками порушено!' адаптаци (111) по в!дс.о:цсннк> до контролю*

* середн! величины eclx параметра в rpynl контролю звёден! до единого масштабу I в!дпов(дають рад!усу кола

1 - АКТГ, 2 - СТГ, 3 - АДГ, 4 • глюхагон, 5 - 1нсул)н, G - ест«эд1ол, 7 - тестостерон, 8 - корйзол, 9 - C-ncmffl, 10 - енНотонзин И, 11 - альдостерон. 12 - АРП, 13- ЛТГ, 14 • ЛГ, 16 - ФСГ

1 Ппер1нсул!н1зм. .

Поряд з ним знайден1 й левн1 в1дм1иност1. наприклад п-пергонадотроп!нем1я (в старости 1 нормо- або Ппогонадотро-п!нем!я (в УЛНА). зниження з в!ком активност1 РААС 1 "1золь-ована" Пперанг1отензине1М1я-П при незм1нних концентрац1ях рен1ну 1 альдостерону (в УЛНА), пошрне п1двищення концентрат! вазопресину в старост1 1 нормовазопрёсинеШя в УЛНА, зменшення шщентрацИ глюкагону у старих людей ! норкоглю-кагонем!я в УЛНА. '

Зрушення в гормональному гомеостаз! у ос1б з ознаками порушено! адаптацП (дистресу) 1 проявами психосоматично! патологи виражаються п1дсиленням активност! пучково! 1 клу-бочково! зон кори наднирникових залоз (тобто Пперкортизоле-м!ею 1 г1перальдостеронем1ЕВ): Концентрат! г!поф1зарних гормон1в не лише не п1двщен!. але деяких з них, навпаки, зшисен1, у тому числ1 1 АКТГ. Ц1 особи характеризуються най-б!льш високоа серед обстекенчх груп г1перкортизолем1ею ! найб1льш низькою концентрацию АКТГ, що св1дчить:про збере-кення негативного зворотнього зв'язку в систем1 ипоф1з-кора наднирник1в.

Вивчення ендокринного проф1лю у Ще! групи ос1б дозво-ляе зрозум1ти. що гормональн1 зрушення, як1 пов'язан1 з!. стар1нням 1 в1ддаленими насл1дками променевого ураяення, яв-ляють собою як1сно 1нш1 регуляторн1 перебудови. Вони зач1па-вть б!льи широкий спектр гормональних Функц1й 1 показують, цо роль психогенного фактора в ендокринних зм1нах у УЛНА не е пров1дною. ' "

У ОЗП ПУ АЕС. робота якого також характеризуемся п1д-вищеним психоемоц1йним налруженням. а дозоз! навантаження за р!к не леревищувть 50 % ГДЦ, в!дм1чено лише незначне п1д-. вишэння середаього р1внв кортазолу, рейта ендокринних показ-ник1в не В1др1знялись в1д -контроля).

У прац1вник1в лЮових господарств, як1 характеризуються п!двищеним вм1стом радЮактивного цез1ю в орган1зм1 1 висо-ким р!внем психоемоЩйного напруження внасл!док проживания на забруднених рад1онукл1даш теритср1ях, виявлене поы1рне п1дви1дення актявност! ГАС, зб1льшення концентрат! в кров1 СТГ 1 альдостерону при низьк!й АРП. В!ди1чеи1 зрушення, од-нак, не виходять за ме:х1 природних фликтуац!й.

Ус1 виявлен! нами 1 1ншими досл1днккаю! з«1ни гормонального гомеостазу в комплект з нейровегет^тавнига! розла-даки, незважаючи на !х "докл!н!чшй" характеа створгать в

. - 36 -

УЛНА той загальний функц1онально-метабол1чний фон. який яв-ляеться в!ддзеркаленням системно! нестаб1льност1 1 причиною особливого клШчного стану, що визначають як синдром вегетативно! ДистонИ (НЦД або ВСД). Являючись насл1дком регуля-торно! недостатност!, цей синдром в1др1зняеться неспециф1ч-н!стю. нелокальнЮтю, пол1патичн1стп 1 неминучим поеднанням з астен1зац1ею ЦНС, як вищого органу координац1йно-регуля-торно! д1яльнос.т1. ' -

Синдром вегетативно! дистонП мохша розглядати як "пато-лог1ю сукупност1 регуляторних зв'язк1в" (Р.. Ногеп, 1978). або як хворобу, що "супроводжусться авар!йно» стратегию уз-годженого Щдпорядкування ус!х ресурс1в мэт! вшшвання" (В. ГГ. Еойтенко, 1991).

Проблему нерозум1ння або неприйняття деякл.чи досл1дника-ми "чорнобильського синдрому" ми бачимо. голсвним чином, у в1дсутност1 комплексного .системного Шдходу до вивчасмих явищ, внасл1док чого виникла своер1дна дисоц1ац1я к1а фактами, отриманими на р1вн1 кл1тин та !х популяц1й, з одного боку, 1 даних, як1 характеризуют!» реакцИ орган1зму 1 його ох-ремих систем, з другого. Нео0х1дно рряховувати один з основ-них постулат1в системного Шдходу до вивчаемих явищ, котрий виключае можлив1сть перенесения законом1рностей одного системного р1вня на другий.

ГИдсумковуючи викладене в ц1лому. необх1дно Мдкреслити таке. ЗПдно фундаментальн1й законом1рност1 - неминучому переходу в1д зовн1шн1х причин смерт! до внутр1шн1х. регулятор-н1 зрушення в ендокрцнн1й систем1 при стар1нн1 в К1нц1 к1н-•ц1в призводять до патогенезу, хоч 1стотна питома вага нале-жить 1 адаптацШно-компенсаторним проявам саморегуляцП.

В пер1од! в1ддалених насл1дк1в променевого ураження . зм1ки регуляторних гормональних систем мають переважно сано-генетичну спрямован1сть 1 „сприяють в1дновленшо як власно! структури 1 функцП.' гак 1 Шдпорядкованих 1м ефекторних орган^ 1 систем.

Про значне напруження ендокринних систем св1дчить стайке Шдвищення в кров 1 кониентрацН обох цикл1чиих нуклеоти-д1в. Шлях . до одужання досягаеться ц1ною.великих регуляторних, энергетичних 1 метабол1чних перебудов. Це можливо зав-дяки вмиканню багатор1вневих компенсац1йних механ1зм1в, як! спрацьовують у конного 1ндив1да по-р1зному 1 визначають р1з-н1 д1апазони адаптацП. Ст1йк1 докл1н1чн! гормональн! зрушення в УЛНА з поглннутими дозами менше 1 Гр, у яких розви-

нувся синдром вегетативно! дистонН, вказуе на напрутену або обмежену адаптац1ю, що е в1ддзеркаленням дез1нтеграц11- ен-докринних систем. Цей стан ноже мати два завершения: перший - б1лыв-менш задов!льне в1дновлення спричикеного збитку 1 повернення в д1апазон оптимально! адаптацП. хоч 1 залиша-еться структурний 1 функц1ональний "рубець"; другий ■ - подальше порушення систеиних зв'язк!в, зрив адаптацП 1 розви-ток патолоПчного стану..

Системний. взаемозалежний 1 суперечливий характер зм1н гормональних систем, що виникають при стар1нн! 1 неспециф1ч-н!й рад!ац1йн!й патологП, обмежус терапевтичн1 ефекти. Так, регулярне л1кування УЛНА на протяз! 6 рок1в спостерекення в стационарних, амбулаторних, санаторно-курортних умовах 1з застосуванням р1зноман1тних медикаментозних, ф!з1отерапев-тичних 1 нетрадиц1йних засоб1в не чинило 1стотного впливу на гормоналъний гомеостаз, зм1ни якого в динам1ц1 визначались, головним чином, внутр1шн1ми системними перебудовами.

ВИСНОВКИ

.. 1. При стар1нн! 1 рад!ац1йному вплив! виникають пол1-факторн1' 1 взаеиозалежн1 зм1ни в гормональному гомеостаз1, як1 мають як1сно-кГльк1сну схожЮть 1 в!дм1нност1. У першому" випадку вони носять прогресуючий характер, у другому - обо-ротний (в тому чи 1ншому ступен1) або ст1йкий характер в за-лежност1 в1д тяжкост1 опром1нення. .

. 2. В обох випадках. зм!ни икреторних функц1й ефектсрннх , залоз внутр11пньо! секрецИ у б!к Ппо-чи ПперпродукцП гормон1в поеднуються з порушеннями центрально! регуляторно! рол! г1поталако-г!поф1зарного комплексу,, механ1зму прямих 1 . зворотних внутр1шньосистемних зв'язк1в, чутливост1 1 реак-тивност1 гормональних систем.

3. 3 в1ком 1 П1сля опром1нення п1дсилюеться актавн1сть г1поф1з-адреналово! системи, цо св1дчить про моб!л1зац1ю процес1в неспециф1чно! адаптацП орган1зму.

3 в1ком в1дбувасться поедаане зб1льшення концентрат! корт1котроп1ну 1 кортизолу в кров1. У в1ддаленому пер1од1 п1сля рад1ац1йного впливу г1перкортизолем1я збер1гаеться, а п1двищений р1вень кортакотроп1ну з часом знгакуеться, що вказуе на в1дновлення внутр1ишьосистемного механ1зму зворотнь-ого зв'язку м1к центральною (г1поф1з) 1 ефекторною (кора надаирник1в) залозами.1 ' ....

- 38 -

4. При стар1нн1 х рад1ац1йному вплив1 у чоловШв пос-лаблюеться активн!сть г!поф1з-гонадно! системи: знижуеться

- тестостеронпродукуюча функц1я с1менник1в 1 зб1льшуеться ба-залька концентрац1я нестатевоспециф1чного для них гормону -естрад1олу.

В1кове 'послабления ендокринно! функцИ тестикул викли-кае п!дсилення гонадотропно! активност! г1поф1зу (Ппергона-дотропний Ппогонадизм).

При високих р1внях поглинутих доз (у ос1б, як! перенесли гостру променеву хворобу) г!пертестостеронем1я поеднуеть-ся з1 зниженням базально1 секрецИ гонадотроп1н!в (г1погона-дотропний г1погонадизм); при низьких р1внях поглинутих доз (до 1' Гр) Ппстестостеронем1я носить тимчасовий характер, а 1стотн1 зм1ни концентрацП в кров1 гонадотропШв в1дсутн1.

5. При стар1нн1 1 п1сля рад1ац1йного ураження порушу-еться баланс фактор1в в систем1 гормонально! регуляцП обм1-ну вуглевод1в, жир1в та 61лк1в, зокрема зб!льщуються в кров1 базальн1 концентрацП 1нсул1ну, соматотроп1ну 1 С-пептиду. а р1вень глюкагону знижуеться (в старост!) 1 не т;м!нюеться (при опром1ненн1).

У першому випадку гормональн1 зрушення пов'язан1 з е1-ковим послаблениям толерантност1 до вуглевод1в, згасанням анаболнних процес1в, у другому - з активаЩею 1 напруженням загального метабол!зму, що е насл1дком захисно-пристосуваль-них, компенсаЩйних ! в1дновлювальних р^тЦй орган1зму у в1дпов!дь на променеву травму.

В обох випадках п!двивдеться концентрац!я пролактину. який, як 1 соматотропний гормон. сл!д розглядати як фактор неспециф1чно! адаптацП.

6. 3 в!ком у нормотензивних ос1б поступово знижуеться активн!сть рен1н-анг1отензин-альдостероново1 системи, що когаенсуеться пом!рним п!двищенням концентрацП контррегуля-торного гормону - вазопресину.

В учасник!в л!кв!дап!1 насл!дк!в аварП з синдромом нейро-циркуляторно! дистонП г1пертон1чного 1 зм1шаного ти-п1в !стотно п!двищуеться' базальний р1вень ангЮтензину-11 при в!дсугносг1 зм1н активност! рен1ну плазми, концентрацП альдостерону 1 вазопресину: "1зольована" г!перанг1отензине-м1я-Ц е одним з патогенетичних факторЗв розвитку г1пертен-зивних стан!в, як! характера для цього синдрому.

•7. При стар!нн1 1 у в!дцален1 терм1ни п!сля рад!ац1йно-го ураження порушуються адренерПчн! ! хол!керг!чн! механ!з-

ми, як! регулювть активн1сть залоз внутр1шьо! секрецИ, що п1дтвердкуеться зм1ною характеру реакцП гормональних систем у в1дпов1дь на збуджуюч! стимули (введения адренал!ну. 1нсу-л1ну, ф1зичне навантаження). Це призводить до формування "ново! системностГ' в ендокринному гомеостаз!, яка забезпе-чуе його в1дносну сг1йк1сть, проте обмежуе д1апазони адапта-ц!1 гормональних систем.

8. Ст1йке п!двищення в кров! концентрацП цикл1чних нуклеотид1з в учаснйкгв Л1кв1дац1! насл1дк1в аварП на Чор-нобильск!й АЕС з поглинутими дозами менше 1 Тр св1дчить про значке напруження ендокринних систем, а перерозпод1л з часом Фракц1й нуклеотид!в (зменшення сп!вв1дношення цАМФ/цГМФ за рахунок в1дносно б1льшого приросту концентрацП цГМФ) вказуе на те. що на початкових етапах п1сля опром1нення пров1дна роль належить адренерг1чним (цАМФ-залежним) реакц!ям захис-но-пристосувального характеру, на подалышх - хол!нерг1чним (цГМФ-залежним) реакц!ям компенсаторно-вШовлювального характеру.

У в1ддален! терм1ни п!сля' опром!нення п!двищуеться чут-ливЮть циклазно! системи до адренерг!чних вплив!в.

9. При тривалому психоемоц!йному напруаенн! гормональн! зрушення'не являться пол!факторними ! характеризуються, го-лоении чином, актйв&ц1ек> кори надниркових залоз, яка поедну-еться з р!зшш функцЮнальним станом кортикотропно! функцИ г1поф1зу (г!пер-. нормо- ! г1покортикотроп1нем1ею)," котрий залежить в1д особливостей адаптацИ 1 впливу модиф1куючих фактор1в. Р1вн! базально! секрецП. 1нших гормон1в на вихо-дять за меж! природних флюктуац!й, а реакцП гормональних систем в уковах стамулоючих вплив1в наближаються до ф1з1оло-Пчних.

10. ВиявлеШ зм1ни функцюнального стану ендокринних залоз при стар1нн! 1 у в!-ддален! терм1ни п!сля впливу 1он1-зуючого випром1нювання неспециф1чн1 1 системн1. 1х сл1д розглядати як системну дез1нтёграц!ю (дестаб1л!зац1ю) гормонального гомеостазу, яка в!д1грае 1стотну роль в зниженн1 адаптац1йних можлизостей орган!зму ! розвитку в1ково! 1 в1д-далено! рад1ац!йно! патолог!!.

- 40 -

СПИСОК ПУНЛ1НАД1Й ПО TEMI ДИСЕРТАЦ11

1. Нестохастические эффекты облучения // Б кн.: Черно- . быльская катастрофа. Под ред. В.Г. Барьяхтара. - Киев: Нау-кова думка'. 1995, - С. 434-435.

2. Острая лучевая болезнь // Там же. - С. 447-449 (соавт. Л.П. Киндзельский. И. Г. Халявка).

3. Здоровье участников ликвидации последствий аварии // Гам же. - С. 417-421 (соавт. А.Е. Романенко, O.A. Пятак).

4. Влияние экзогенного адреналина на концентрации корти-котропина и кортизола в периферической крови здоровых людей разного возраста // Физиол. человека. - 198". - Т. 13. N 4.

- С. 621-626.

5. Гонадная и гонадотропная функции у пожилых мужчин и женщин с последствиями ишемического инсульта // Ж: невропа-тол. и психиатр. - 1987. - Т. 87, Вып. 1. - С. 29-33 (соавт. В. Г. .Костюченко). . '

6. Реакция гипофизарно-надпочечниковой системы на субмаксимальную физическую нагрузку у нетренированных здоровых людей разного возраста // Физиол. журнал. - 1988. - Т. 34. N 4. - С. 87-92.

7. ГилоФизарво-гагадаая и гипофизарко-кортикоадренало-вая системы у здоровых людей и больных ИБС в возрасте 60-89 лет // Тер. арх. - 1988. - N 9. - С. 52-57.

8. Коррекция дислиполротеидемий у больных атеросклерозом пожилого и старческого Бозраста эссеициале в сочетании с адебитом // Врач. дело. - 1S89. -на. - с. 19-22 (соавт. О.В. Коркушко. Л.Н. Богацкая. С.Н. Ноег.кова. Д.К. Котко).

9. The pltultary-goradal end pUultary-cortlcoadrenal systems and vasopressin la healthy persons and patients with Ischemic heart disease aged 60-89 // Romanian J. of Gerontol, and Gerlatr. - 1989. - V. 10. N 4. - P. 285-292 (co-author Korkushko O.V.).

10. Влияние малых доз ионизирующего излучения на здоровье человека // Врач. дело. 1990. - N 7. - С. 79-82.

И. Влияние клинической дозы .адреналина на концентрация гонадотропинов и антидиуретического гормона в крови здоровых людей разного возраста // Физиол. человека. - 1991. - Т. 17. •Н 1. - С. 150-157:

12. Клинические аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС на этапе 1986-1990 гг (основные направления научных исследований) // Ве'ст. АМН СССР. - 1991. - N И. - С. 14-18 (соавт. В.Г. Бебещко-. A.A. Чумак. E.H. Бруслова и др.).

13. Гормональные функции, регулирующие углеводный обмен у участников ликвидации последствии аварии на Чернобыльской АЭС с синдромом нейроциркуляторной листании // Врач, дело, -

1992. - N 6. - С. 52-55 (соавт. В.А. Сушко. М.И. Федирко).

14. Состояние гипоталамо-гипофиз-адреналовой системы у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС с синдромом нейроциркуляторной дистонии // Тер. арх. -

1993. - Т. 65. К 2. - С. 58-62 (соавт. В. А. Сушко).

15. Гипофиз-адреналовая и гипофиз-гонадная системы у лиц. перенесших острую лучевую болезнь в связи с аварией на Чернобыльской АЭС (по данным 6-летнего наблюдения) // Мед. радиол, и радиац. безопасность. - 1994. - И 3. - С. 15-201 (соавт. И.Г. Халявка).

16. Функциональное состояние гипофизарно-адреналовой и ' гипофизарно-гонадной систем регуляция . при старении и воз-

\ : ' ' !

действии факторов Чернобыльской аварии // Пробл. старения и долголетия. - 1995.- Т. 5, Я 1. С. 47-56.

17. Гиперангиотензинемия-П у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС с синдромом нейро-циркуляторной дистонии // Кардиология. - 1996. - N 2. - С. 51-53 (соавт. М. И. Федирко-. л. В. Магдич).-

18. Состояние гипофиз-гонадной системы у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС с синдромом нейроциркуляторной дистонии// Клин. мед. - 1996. - N 2,- С. 74.

19. Содержание половых гормонов и гонадотропинов у больных ишемической болезнью сердца старших возрастов // . Здравоохранение. --1985. - К 2. - с. 22-26 (соавт. д.Ф. Чеботарев. 0. В. Коркушко).

20. Computer data base on clinical observation (after Chernobyl accident) // Fifth coordination meeting of WHO collaborating centres in raüiatlon emergency medial preparedness and assistance, (Rempan). Paris, France, 5-8 December 1994. - WHO/EHG. - 1995. - P.134 - 152 (co-authors V. Bebeshko, D. Belyi. 0. Gergel et al.).

21. Health Effects of the Chernobyl Accident // In: Uranium and Nuclear Energy: 1995.' Proceedings of the Twentieth International Symposium held by the Uranium institute. London, 6-8 September. 1995. - P. 61-73 (co-authors V. BebesMto, D. Belyi, 0. Gergel et al.).

22. Влияние вазопрессина на гемодинамику и сократительную способность сердца // В сб.: Вопросы геронтологии. Вып. 5. Вазопрессин и патология сердечно-сосудистой системы в староста, -киев. 1983. - - С. 12-16 (соавт. о.В. Коркушко,

B.И. Медведь).

23.-Вазопрессин и толерантность к' физической нагрузке //Там же. - с. 23-27 (соавт. В.В. Фролькис, О.В. Коркушко,

C.Ф. Головченко). '

24. Изменения гипофлзарно-гонадной системы в пожилом и старческом, возрасте- у больных . атеросклерозом коронарной- и церебральной локализации // В сб.: Вопросы геронтологии. Вып 7. Дислипопротеидемии при атеросклерозе у пошлых и старых людей. Киев, 1985. - С: 41-47.

25. Проспективная оценка влияния малых доз ионизирующей радиации на формирование преморбидных состояний у исходно здоровых людей // В сб.: Проблемы радиационной медицины. Вып. 1. - Киев: Здоров'я, 1988. - С. 104-110 (соавт. Е.А. Матова).

26. Стойкие . висцеропатии - у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС 1986-1987 гг // Инф. бвл. Вып. 2. Авария на Чернобыльской АЭС: радиационный мониторинг, клинические .проблемы, социально-психологические аспекты, демографическая ситуация, малые дозы ионизирующего излучения. - Киев. 1992. - Т. 2. - С. 119-128.

27. Принципы лечения и профилактики вегетативной дистонии у лиц. подвергшихся радиационному воздействию при ликвидации аварии на Чернобыльской атомной электростанции // Там же. - С. 95-105 (соавт. " А. И. Нягу, В. Г. Костюченко, В. Г. Горбов, С.А. Сапсай). '

28. Способ лечения атеросклероза. A.C. Н 1475667 от 3.01.89 г. (соавт. О.В. Коркушко, Л.Н. Богацкая, Д.Н. Котко, С.Н. Новикова).

29. Влияние субмаксимальной физической нагрузки на концентрацию в периферической крови кортикотропана-и кортйзола у нетренированных здоровых людей разного возраста // Депо-нир. в "Пробл. эндокринол." МРЖ. - 1987. - Разд. XX, К 5,-

Публ. 553.

30. Врачу-терапсзту гериатрического кабинета // Информационное письмо. Киев. 1989. - 10D с. (соавт. О-В. Коркуи-ко, А.А. Белый, Д.Н. Котко и др.).

31. Санаторное лечение и реабилитация лиц. подвергшихся воздействию радиации, на курортах Закарпатья // Метод, рекомендации. - Ужгород. 1990. - 20 с. (соавт. М.Д. Торохтин. В. Г. Бебешко, Т. А. Задорожная и др. ).'

32. Врёменное методическое пособие по целевой диспансеризации населения, подвергшегося радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Под ред. А.Е. Ро-маненко* - Москва. 1991. - 301 с. (соавт. Б.А. Ледощук.'В.Г. Бебешко, И.Н. Хомазюк и др.},

33. Вегетативная дистония у лиц. подвергшихся радиационному воздействий при ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС (клиника и диагностика) // Метод.- рекомендации. - Киев. 1931. -.24 с. (соавт. А. К. Нягу. В. Г. Костачен-ко, КН, 3asimo. В.Г. Горбов).

34. Принципы лечения и профилактики вегетативной дистопии у лиц. подвергшею» радиационному воздействию при ликви-

ЙЭШ1И аварии на Чернобыльской АЭС // Метод, рекомендации. -лев. 1991, - 21 с. (соавт. А. И. Нягу. В. Г. Костюченко. с. А. Сапсай, В.Г, Горбов).

35. Медицинские показания и противопоказания для направления в санатории курортных зон Украины Сольных, пострадавших при-аварки на Чернобыльской АЭС // Метод, рекомендации. - Киев, 1992. - 26 о. (совет. В. Г. Бебеако; В. К. меико. Д. И. Коиаренко и др.).

36. Объем исследований, л&чеШи;е кеоогкнятил и критерии эффективности лечения дни. переносах острую лучевую болезнь. в санаторно-курортных учроадшшх Украины // Метод, рекомендации. - Кке-в, 1993. - 22 с. (соавт. И. В. Шикелис. д.А. Белкй. О,И. Герголь),

37. Конститугушалыша фенотипы вегетативного « гормонального статуса у участников ликвидации последствий аварш на ЧАЗС с сандроком найроцнркуляторной дистонии // Материалы науч, конФ. стран содружества с международным-участием "Со-щшьно-психологкчзскис. и психоневрологические аспекты последствий аварии на Чернобыльской'АЭС. Киев, 28-30 сентября 1992. - Киев; 1993. - С. 152-15S.

38. Проблемы клинической радиационной медицины спустя 7 лет после аварии на Чернобыльской АЭС // Там же. - С. 184-190 (соавт. В.Г. Бебешко. А.И. Нягу, А.К. Чебанидр. ).

39. Postradiation endocrlnopathla as neuropsychological status modification factor, m delayed consequences Irradiation // International conference "Mental health consequences of the Chernobyl glsaster: current state and future prospects. Kiev, 24-28 May 1995. - Kiev, 1995. - P. 253.

40. Деформация гормонального профиля при радиационном воздействии и дистрессе // Тез. докл. IV Иеэдунар. науч.-тех. конф. "Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС". Зеленый Мыс, 5-10 декабря 1994. - Зеленый Мыс. 1994. - С. 306-307.

41. Некоторые половые гормоны и кортизол в крови здоровых людей и больных ишемической болезнью сердца пожилого возраста // Тез. и реф. докл. IV Всесоюзного съезда геронтологов и гериатров. Кишинев, 14-17 сентября 1982. - Киев. 1982. - С. £58 (соавт. В.И. Молотков).

42. Изменение реакции АКТГ и кортизола у пошлых ладей

при физическом стрессе // Тез. докл. респ. науч. конф. "Актуальные вопросы изучения механизмов гсмеостаза". Каунас, 31 мая - 1 июня 1983 г. - Каунас, 1983. - С. 49-50 (соавт. и.и. Асинова).

43. Реакция гипофизарно-надпочечниковой и ренин-аль-достероновой систем на физический стресс у здоровых людей разного возраста // Тез. докл. I съезда Белорусского общества геронтологов и гериатров. Минск, 14-15 ноября 1983. -Минск, 1933. - С. 84-85 (соавт. О.В. КоркУЕКо, М.и. Асинова).

44. Секреторная реакция гипофиза (фСГ. ЛГ. АДГ) у здоровых людей разного зозоаста в условиях экзогенного введения адреналина // Тез. -докл. Всес. науч. конф. "Реактивность и

Резистентность: фундаментальные и прикладные вопросы". Киев, 5-18 июня 1937. - Киев, 1-987. - С. 426-427.

45. Изменение при старении адренергического" механизма, регулирующего секреторную активность гипофиза // Тез. и реф. докл. V Всес. съезда геронтологов и гериатров. Тбилиси, 22-25 ноября 1988. - Киев, 1988. - Ч. I. - С. оОЗ.

46. Гормональная регуляция углеводного обмена у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС с синдромом нейроциркуляторной дистонии // Тез. докл. Всес. конф. "Радиобиологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС". Минск. 30 октября - 1 ноября 1991. - Минск, 1991. - С. 53-54.

47. Гипофиз-адреналовая и гипофиз-гонадкая ; системы у лиц, перенесших острую лучевую болезнь в связи с аварией на ЧАЭС (по данным 6-летнего наблюдения) // Тез. докл. радиобиологического съезда. Киев, 20-25 сентября 1995. - Пущино,

1993. - Ч. II. - С. 458.

48. Вазопрессин как фактор, ограничивающий коронарный резерв сердца у пожилых больных ишемической'болезнью сердца // Тез. докл. II съезда кардиологов УССР. Харьков, 29 ноября - 1 декабря 1983. - Киев, 1983. - С. 80-81 (соавт. С.Ф. Го-ловченко).

49. Фенотипическая неоднородность вегетативного тонуса у лиц. участвовавших в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС и заболевших нейроциркуляторной дистонией // Мат. науч. конф. "Актуальные вопросы радиационной медицины". Киев, 17-19 октября 1989. - Киев, 1989. - с. 214-217 (соавт. Е.А. Матова).

50. "Эндокринологический возраст" гипофиз-гонадной и ■ гипофиз-надпочечниковой систем у здоровых людей и больных ИБС в пожилом и старческом возрасте // Тез. и реф. докл. I съезда геронтологов и гериатров УССР. Днепропетровск, 4-6 ' октября 1988. - Днепропетровск. 1988. - С. 113.

51. Феноменология гормональных нарушений у мужчин с заболеваниями системы кровообращения при естественном и радиационном старения // Тез. докл. пленума "Актуальные вопросы гериатрии в клинике внутренних болезней". Ростов-на-Дону, 28-30 апреля 1992. - Ростов-на-Дону, 1992. - С. 66-68.

52. Системность возрастной (старческой) и пострадиационной эндокринопатии // тези доп. II Нац. конгресу геронтологе та гер1атр1в Укра1ни. КШв, 21-23 лютого 1995. - Ки1в,

1994. - Ч. I. - С. 316.

53. Повышение активности системы циклических нуклеоти-дов у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Тези доп. Укра!нського конгресу рад1олог!в. Ки1в, 15-18 травнл 1995. - Ки1в. 1995. - С. 172Г

. 54. Циклические нуклеотидц у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС с поглощенными дозами менее 1 Гр //Тез. докл, науч.-практ." конф. "Актуальные ■ яроблемы сохра-

нения здоровья персонала ПО "Чернобыльская атомная электростанция" и населения прилегающих к АЗС территорий". Киев, 13 января 1995. - Киев. 19Э5. - С. 18.

Типологические особенности адренергяческой регуляции гошональных функций у участников ликвидации последствий аварии' на ЧАЭС с нейроциркуляторной дистонией // Тез. докл. респ. конф. "Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на ЧАЭС1'. Минск. 12-14 марта 1991. - Минск, 1391. - С. 174-175.

56. Функциональная и типологическая характеристика некоторых регуляторных гормональных систем у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС с синдромом нейроциркуляторной дистонии // Тез. докл. респ. науч.-практ, конф. "Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС". Киев. 18-20 ацреля 1Э91. - Киев, 1991. - С. 104-105.

. 57. Итоги клинических наблюдений за состоянием здоровья населения, подвергшегося радиационному воздействию вследствие аварии на Чернобыльской АЭС // Там же. - С. 19Q-191 (соавт. О.А; Пятак. В.Г. Бебешко, Н.Р. Хоменко).

58. Состояние гормональных Функций у работников лесных хозяйств, проживающих в зонах жесткого контроля // Тез. докл. Укр. науч.-практ. конф. "Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС". Киев. 21-23 апреля 1992. - Киев, 1992. - С. 108.

59. Феноменологическое сходство и различие гормональных сдвигов при старении и "чернобыльском синдроме" // Тез. докл. симпозиума "Биологические механизмы старения". Харьков, 12-14 мая 1994.- Харьков. 1594. - С. 80.

60. Особенности реакций гормональных систем в условиях гиперинсулинового теста у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Тез. докл. науч.-практ. конф. -"Чернобыль и здоровье людей". Киев. 20-22 апреля 1993. - Киев. 1993. - Ч. I. - С. 148.

61. Интегральная оценка состояния здоровья лиц, перенесших острую лучевую болезнь // Мат. симпозиума "Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования1', поев. 150-летию кафедры факультетской терапии УГМУ. 'Киев, 22-23 сентября 1994. - Киев. 1994. - С. 275 (соавт.

P.P. Бойчук, О.И. Гергель. Д. А. Белый. И.Г..Халявка).

- 45 -RESUME

Kovalenko A. H. Desintegration of the Systems of Hormonal Regulation of Man During Aging and at Radltitlon Effect.

Dissertation paper to seek the scientific degree of doctor of Medical sciences (Speciality 14.01.02 - internal diseases). Kiev State Institute for Advanced Training of physicians. Kiev, 1996.

Defended Is the dissertation paper (In the-form of manuscript), which contains data of clinical and physiological investigation of the status of the human hormonal systems, which participate in the control of main vital processes, such as adaptation, reproduction, metabolism, vascular tone, water-electrolytes balance during aging and whlthln a period of remote consequences of the radiation effect. The comparative systemic analysis of the results obtained revealed the regulatory changes in the activity of these systems at basal secretion, as well as the peculiarities of their reactions as modified by the excitatory effects; characterized age-related and post-radiation endocrinoDath'ies; determined their common features and differences, conditioned by the diversity of the causes; demonstrated their systemic (multi-factor), non specific and regular pattern: elucidated the role of regulatory hormonal modifications In the decrease of organism's adaptability, in the processes of natural and radiation-induced gerontogerïesls, as well as the mechanisms of patho- and sanigenesis.

АННОТАЦИЯ

Коваленко A.H. Дезинтеграция систем гормональной регуляции человека при старении и радиационном воздействии.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Киевский государственный институт усовершенствования врачей, Киев. 1996.

Защищается диссертация (в виде рукописи), которая содержит результаты клинико-физиологических исследовании функционального состояния гормональных систем человека, участвующих в регуляции основных жизненных процессов - адаптации, репродукции. метаболизма, сосудистого тонуса, водноэлектролитного баланса при старении и в цериоде отдаленных последствий радиационного воздействия. Проведен сравнительный системный анализ полученных результатов. Установлены регуляторные изменения активности этих систем в условиях базальной секреции и особенности их реакций под влиянием возмущающих воздействий; охарактеризованы возрастная и пострадиационная эн-докринопатии; определены их общие черты и различия, обусловленные разнородностью вызвавших их причин; показан их системный (полифакторный), неспецифический и закономерный характер: выяснена роль регуляторных гормональных перестроек в снижении адаптивности организма, в процессах естественного и радиационного геронтогенеза. в механизмах пато- и саноге-неза.

Ключов1 слова: стар1ння, рад1ац1йний вплив. системи гормонально! регуляцП. ' ; ' "