Автореферат и диссертация по медицине (14.01.03) на тему:Оптимизация комплексного лечения гнойно-воспалительных заболеваний (клинико-лабораторное исследование)

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

аг

-и

^=1

сп

С\і

Зубаха Анатолій Борисович

УДК 616-002.3-08

ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ (клінічно-лабораторне дослідження)

14.01.03. - хірургія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня , кандидата медичних наук

Харків - ¡997

Дисертацією є рукопис

Робота.виконана в Українській медичній стоматологічній академії

МОЗ України (м.Полтава)

Науковий керівник — доктор медичних наук, професор Ч^мак Петро Якович,

Українська медична стоматологічна академія, зав.кафедрою загальної хірургії

Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Лупальцев Володимир Іванович, Харківський державний медичний університет, зав.кафедрою хірургічних хвороб;

, доктор медичних наук, професор

Белов'Сергій Григорович,

Харківський інститут удосконалення лікарів, професор кафедри хірургії та проктології.

Провідна установа: Харківський НДІ загальної та невідкладної хірургії МОЗ України,

».Харків.

Захист відбудеться “______” _______________________199___р.

об________годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д.02.38.04 при Харківському державному медичному університеті

Адреса: 310022, м. Харків, пр. Леніна 4. .

З дисертацією можна ознаймитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4)

Автореферат розісланий “______”_______________________ 1997 р.

Учений секретар спеціалізованої ради, кандидат медичних наук, доцент

О.П.Танько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Серед різних напрямків сучасної клінічної хірургії проблема лікування хворих з гнійною, в тому числі раньовою інфекцією, привертає особливу увагу, інтенсивно розробляється в нашій державі і за кордоном.

Посилена увага до цієї проблеми пояснюється як значним числом гнійно-запальних захворювань, так і великою кількістю післяопераційних і післятравматичних гнійних ускладнень, частота яких не має помітної тенденції до зниження, а навіть, за повідомленнями багатьох авторів, збільшується, наближаючись до показників доантибіотичного часу (Ковальов М.М., 1984, Федоров В.Д., 1991, Даценко Б.М., 1995, Polk Н.С.,1980).

Широке використання антибактеріальних засобів, насамперед антибіотиків, привело до корінних змін видових та культуральних характеристик мікрофлори рани - зросла роль антибіотикорезистентних, умовно-патогенних та сапрофітних мікроорганізмів (Красільніков А.М., 1994, Bergamini'T.M., 1984).

Процеси урбанізації, все більш активне використання продуктів сільськогосподарської та побутової хімії, використання джерел ядерної енергії і т. п. обумовили зміну реактивності, зниження імунорезистентності, ріст алергізації населення (Дубошіна Т.Б., 1990, Каплан A.B., 1985, КузінМ.І., 1990). Усі ці фактори вплинули на перебіг гнійної хірургічної інфекції, збільшили ризик розвитку та тяжкість її прояву, зумовили значний ріст економічних затрат суспільства (Адарченко A.A., 1991, Єгоров Н.С., 1986, Edwars L.D., 1976). Зростаюча актуальність проблеми гнійної інфекції в хірургії, загального і місцевого лікування гнійно-запальних захвороювань та їх ускладнень з використанням усіх досягнень науки та техніки, викликає необхідність удосконалення старих та пошук нових засобів та методів лікування (Даценко Б.M., 1995, Єрюхін I.A., 1995). Складний етіопатогенез та фазність раньового процесу потребує розробки нових методів одночасного і комплексного впливу на основні ланки раньового процесу: мікрофлору, підвищення

імунологічної резистентності організму, порушення мікроциркуляції, фактор болю, прояв ендотоксикозу (Кузін М.І., 1S90, Старосек В.Н., 1994, Шеремет П.Ф., 1994).

- Аналіз джерел інформації та наші спостереження свідчать, що по-

дальше удосконалення методів і комплексів лікування гнійно-запалювальних захворювань та їх ускладнень цілком закономірне і актуальне.

Мета і завдання дослідження. Основною метою нашого дослідження є вивчення та покращення результатів лікування хворих з гнійно-запальними захворюваннями шляхом використання розробленого комплексу лікувальних заходів, які включають: ультрафіолетове опромінювання (УФО) аутокрові, антеградну ноду-лолімфатичну антибіотикотерапію (АНЛАТ) та місцеве застосування багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі.

У відповідності до цього поставлені такі завдання:

- провести аналіз і узагальнити результати існуючих методів і комплексів лікування гнійно-запальних захворювань; теоретично обгрунтувати та запропонувати комплекс лікування з урахуванням направленості дії на основні ланки раньового процесу;

- визначити найбільш простий, доступний та інформативний показник рівня ендогенної інтоксикації і розробити показання до проведення УФО-аутокрові та нодулолімфатичної антибіотикотерапії;

- вивчити вплив запропонованого комплексу лікування з використанням УФО-аутокрові, антеградної нодулолімфатичної антибіотикотерапії, багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі на перебіг раньового процесу у хворих з гнійно-запальними захворюваннями за клінічними та лабораторними показниками;

- технічно удосконалити методику антеградної нодулолімфатичної антибіотикотерапії;

- вивчити клінічну ефективність розробленого комплексу із застосуванням УФО-аутокрові, антеградної нодулолімфатичної антибіотикотерапії та місцевого застосування багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі при лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями порівняно з традиційним лікуванням.

Наукова новизна. Наукова новизна дослідження визначається вирішенням питань покращення результатів хірургічного лікування хворих з гнійно-запальними захворюваннями та післяопераційними, післятравматичними гнійними ускладненнями. Розроблений комплекс лікування хворих з гнійно-запальними захворюваннями, які включа ють: УФО-аутокрові, АНЛАТ, мазі на гідрофільній основі з урахуван ням ендогенної інтоксикації та визначення показників до його прове

дення. Запропоновано варіант модифікації лейкоцитарного індексу інтоксикації (МЛИ), який спрощує обчислення і підвищує його інформативність, визначені показання щодо проведення дезінтоксикаційної терапії по МЛИ. Вперше оцінена ефективність запропонованого комплексу, який включає УФО-аутокрові, АНЛАТ, мазі на гідрофільній основі при лікуванні гнійно-запальних захворювань за клінічними та лабораторними показниками.

Практична значимість і впровадження результатів дослідження. В результаті проведення досліджень розроблено комплекс лікування хворих із гнійно-запальними захворюваннями, який включає: ультрафіолетове опромінювання аутокрові, антеградну ноду-лолімфатичну антнбіотикотерапію, місцеве застосування багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі, що дало змогу підвищити ефективність лікування, зменшити курсову дозу антибіотиків у 1,8 рази, зменшити термін стаціонарного лікування на 3,5 доби.

Дана методика лікування впроваджена у практику роботи клініки загальної хірургії Української медичної стоматологічної академії хірургічних відділень Полтавської центральної районної клінічної іікарні, відділкової лікарні ст. Полтлва-Південна).

Теоретичні положення роботи використовуються у процесі чи-■ання лекцій і проведенні практичних занять на кафедрі загальної ;ірургії Української медичної стоматологічної академії.

Положення, шо виносяться на захист

1. В існуючих методах і комплексах лікування хворих з гнійно-за-іальними захворюваннями не завжди враховується фазність перебігу аньового процесу та рівень ендогенної інтоксикації.

2. Запропонований нами МЛІІ є простим та інформативним показ-иком рівня ендогенної інтоксикації і може використовуватися для онтролю складності перебігу захворювання і ефективності лікування.

3. Комплексне застосування УФО-аутокрові, АНЛАТ, мазей на

ідрофільній основі у хворих із гнійно-запальними захворюваннями

о помагає більш сприятливому перебігу хвороби, швидкому регресу кдогенної інтоксикації, прискоренню процесів очищення і регенерації ани, скороченню термінів стаціонарного лікування при зменшенні урсової дози антибіотиків. ,

Апробація роботи. Публікації. З теми дисертації опубліковане 12 робіт. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на республіканській науковій конференції “Актуальні про блеми гнійної хірургії” (Одеса, 1993), на науково-практичних конференціях Української медичної стоматологічної академії (1994-1995 рр.), науковій конференції “Актуальні питання клінічної медицини“’ (Полтава, 1994), V Республіканській науковій конференції “Гнійно-запальні процеси, рани та раньові інфекції” ( Вінниця, 1995: Тернопіль, 1996).

Об’єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 136 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, 4 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 212 джерел вітчизняної та 55 іноземної літератури. Дисертація ілюстрована 25 таблицями, 3 малюнками та 4 фотографіями.

Особистий внесок автора в розробку наукових результатів, шо виносяться на захист. Автор виконував оперативні втручання подальше лікування хворих та збір віддалених наслідків. УдосконалиЕ метод антеградної нодулолімфатичної антибіотикотерапії та мо дифікував лейкоцитарний індекс інтоксикації. Зроблено 2 раціоналізаторські пропозиції: «Спосіб визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації». — Затв. Українською медичною стоматологічною академією (м.Полтава), №1768 від 12.12.95 (Співавтор: Шумейко В.М., «Спосіб антеградної нодулолімфатичної терапії». — Затв Українською медичною стоматологічною академією (м.Полтава), №1767 від 12.12.95 (Співавтори: Чумак П.Я., Ксьонз І.В.). Провів ста тистичну обробку отриманих даних і узагальнив результаті-досліджень.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

В основу роботи покладено клінічне дослідження, проведене на 136 хворих віком від 18 до 80 років. •

Хворі були розділені на дві групи. Основна група складала 68 хво рих, серед яких 46 з гострими гнійно-запальними захворюваннями (>

18 з них помічено септичний стан) та 22 з хронічними гнійно-запальними захворюваннями. Лікування основної групи проводилось з використанням розробленого комплексу, який у себе включав: УФО-ауто-крові, антеїрадну нодулолімфатичну антнбіотикотерапію, багатокомпонентні мазі на гідрофільній основі.

Контрольна група була представлена 70 хворими, з них 52 з гострими гнійно-запальними захворюваннями (у 15 з них помічено септичний стан) та 18 з хронічними гнійно-запальними захворюваннями.

Лікування контрольної групи проводилось традиційними методами (антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості мікрофлори, :ульфаніламідні препарати, дезінтоксикаційна та імуностимулююча терапія, фізіотерапевтичні процедури, місцеве застосування багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі, сучасні антисептики, ферментативні препарати).

Характер оперативних втручань, виконаних у хворих з гнійно-за-іальними захворюваннями, подано в таблиці І.

1. Характер оперативних втручань, виконаних у хворих з гнійно—запальними процесами

'нійні захворювання

Види оперативних втручань Загноєння післяопераційних рай Гнійио-дестр. процеси органів черевної порожнини (перитоніти) 1 Абесцеси, ! флегмони І о •Є- X * і = =5 я £< ь- & з: £ о о. и а. С а я 5 Сі •“* % й М с 2 К «в 5- ¡а 2. н 1 Всього. % і

1. Первинна хірургічна обробка +дренування є 2 20 7 12 У .56 28.7 «/ /о

2. Первинна хірургічна обробка + тампонування з мазями на гідрофільній основі 20 4 22 17 14 І 8 95 48,7 V /о

3. Повторні хірургічні втручання 4 10 11 3 3 4 35 17,9 %

4. Вторинний шов 3 — — — — 6 9 4,7%

Всього 33 16 ЯЗ 27 29 37 195

Усім 68 (49,3%) хворим основної групи проводили УФО-аутокрові та АНЛАТ за такими методиками: опромінювання крові проводилось апаратом “Ізольда” МД-73М з джерелом випромінювання ДРБ—8 потужністю 8Вт із закритим світлофільтром БСЗ-З між джерелом світла та кюветою, методом одноразового опромінювання.

Для оцінки стану хворих вивчались скарги, анамнез захворювання, визначення частоти пульсу, вимірювання величини артеріального тиску та температури тіла, наявність супутніх захворювань, які суттєво впливають на активність раньового процесу та терміни загоєння гнійних ран. Характер та частоту супутніх захворювань подано в таблиці 2.

2. Характер та частота супутніх захворювань у досліджуваних хворих

Супутні захворювання Чоловіки І Жінки Вс ього

Вік

28- 37 38- 47 48- 57 58- 67 68- 76 78 и ст. 28- 37 38- 47 48- 57 58- 67 68- 76 7 8 и ст.

Цукровий діабет 1 3 1 3 1 9

Облітеруючі захворювання кінцівок 1 2 3

Хронічна сергево-су-динна недостатність 2 2 1 2 1 8

Хронічна пневмонія 1 1 2

Злоякісні пухлини 1 1

За наявності симптомів інтоксикації визначали її ступінь з допомогою модифікованого лейкоцитарного індексу інтоксикації.

МЛІІ=(мієлоцити+юні+паличкоядерні+ +сегментоядерні+моноцити) : лімфоцити

У нормі МЛИ дорівнював 2,64±0,20, під час гнійно-запальних захворювань та за наявності симптомів ендогенної інтоксикації він зростав до 3,0 і більше.

Проводили дослідження загального аналізу крові та сечі,

біохімічних показників, глюкози крові. Проводився посів раньового ексудату та крові на визначення збудників захворювання і їх чутливості до антибактеріальних препаратів.

Особливу увагу надавали визначенню бактеріального обсеменіння ран у розрахунку на 1г тканини за методиками І.І. Колкера(1984) в модифікації P.A. Флорикяна (1990). Виділення та індентифікацію анаеробних мікроорганізмів проводили як за загальноприйнятими бактеріологічними методиками, так і за методикою (М.Ф. Калініченко та співавт., 1985).

З допомогою апарату “Іономер універсальний ЕВ-74”, а також індикаторного паперу рНО-12 у хворих вивчалась рН-метрія на 1,3,5,7 добу, а в разі необхідністі — і в більш пізній термін.

Здійснювали цитологічне дослідження раньозих відбитків у ідентичні рН-метрії строки. Відбір матеріалу проводили за методикою М.П. Покровської та у М.С. Макарова (1942) в модифікації Д.М. Штейнберга (1948). У глибоких та важкодоступних ділянках - методом поверхневої біопсії за методикою М.Ф. Камаева (1970) та Д.Н. Кавкало (1983). Паралельно вивчався регенеративно-дегенеративний індекс (РД1) за формулою:

РДІ=(паличкоядерні-4-сегмеитоядерні нейтрофіли) : дегенеративні нейтрофіли

Якщо РД1 менше 1, то раньовий процес характеризується запальними реакціями, якщо більше 1, слід думати про перехід загноєння рани у фазу регенерації.

Для характеристики перебігу раньовогу процесу вивчали:

1) кількість полібластів і фібробластів;

2) кількість і активність макрофагів;

3) активність і стан фагоцитозу;

4) строки появи епітеліальних клітин.

Вивчалися проби імунологічної резистентності, функціонального :тану системи з’єднуючих тканин, регенеративної можливості ор-•анізму. Проба з трипановим синім (Р.Є. Кавецький, 1944) показує функцію ретикулоендотеліальної системи, допомагає виявляти зміни іротікання раньовогу процесу в ранні строки.

Проба з 2,6 діхлоріндофенолом (A.Abt, 1963) використовується для означення насиченості тканин аскорбіновою, кислотою, за браком ікої зменшується притік фібробластів, що приводить до затримки про-сесів регенерації та репарації. ,

Особливу увагу приділяли вивченню місцевих проявів гнійних про цесів, наявності місцевого болю, гіперемії шкіри, інфільтрації тканин розмірам рани, кількості раньового відділення, характерові раньово вистелки, наявності ділянок некрозу, характеру грануляційної ткани ни та інтенсивності епітелізації.

В роботі дотримувались класифікації стадій перебігу гнійно-за пального (в тому числі раньового) процесу за М.І. Кузіним (1990).

Діагноз захворювання встановлювали на основі клінічних ознаї місцевої гнійно-запальної патології (місцевих - rubor, tumor, calor dolor, finctio leasa, fluctuacio; системних - гіпертермії, тахікардії, за гальної виснаженості, втрати апетиту та інших ознак інтоксикації), ха рактерних анамнестичних даних та загально-кліничних лабораторию методів дослідження.

З.Нозологічні форми гнійно-запальних процесів у пацієнтів, що перебували під спостереженням

Захворювання Кількість

1. Загноєння післяопераційних ран 33

2, Гнійно-запальні процеси м’яких тканин (абсцеси, флегмони, парапроктити) 52

3. Гнійно-запальні процеси залозевих органів (мастити, лімфоаденіти) 17

4. Загноєння при відкритих та закритих травмах 20

5. Гнійно-деструктивні процеси при гострих хірургічних хворобах органів черевної порожнини (перітоніти різної етіології) 16

Після клініко-лабораторного обстеження хворих з гнійно-запаль ними процесами під місцевим та загальним знеболюванням виконува лось хірургічне лікування.

Здійснювався розтин, некректомія, промивання, дренування поро жнини гнійника, потім накладали пов’язки з 3-4 шарів марлі, турунди насичені багатокомпонентною маззю на гідрофільній основі. У випадку складної конфігурації вогнищ, з наявністю “кишеней”, мазь уводил* після її розігріву до 37-37,5°С трубчатими дренажами. Після розігріву мазі набували кремоподібної форми і легко проникали у важкодоступн: ділянки джерела інфекції.

З допомогою одноразової системи для внутрішньовенних крапель них вливань монтували замкнуту систему вена - кварцева кювета -ємність для забору та накопичення опромінюваної ультрафіолетовими

променями аутокрові. Апарат включали на режим “від пацієнта”, при якому ексфузована кров опромінюється ультрафіолетовими променями і накопичується у флакон, де знаходиться 50 мл консерванту (“Глюгіцир"). Після того, як в ємкості накопичилось 140-250 мл опроміненої крові, апарат перемикали не режим “до пацієнта” і опромінена кров реінфузувалася в організм хворого.

Кількість опроміненої крові за 1 сеанс (140-250 мл) прямо пропорційно вазі тіла хворого.

Для створення тромборезистентності перед УФО перфузійну систему промивали 1,5-2 хвилини розчином хлоріду натрію 0,9% - 150 мл + 2000 ОД гепарину.

Довжина хвилі була 250 нм, об’ємна швидкість кровообігу — 2 мл/хв. Доза падаючого випромінювання в середньому складала 3500-5000 Дж/мг, в залежності від ваги тіла.

Сеанси УФО-аутокрові проводили через день, протягом 10-15 хв, курс лікування в середньому складав 3-5 сеансів. У кінці кожного сеансу в перфузійну систему вводили 5% разчин аскорбінової кислоти 5-8 мл, шо сприяло посиленню процесів регенерації та репарації гнійних ран.

Показниками до проведення УФО-ауто'крові у 68 (49,3%) хворих були:

- низька ефективність традиційних методів лікування;

- відсутність позитивной динаміки протікання захворювання;

- розповсюдженість інфекційно-запального процесу; '

- характер та висока вірулентність мікрофлори;

- поява ендотоксикозу;

- полівалентна сенсібілізація до лікарських препаратів.

Антеградну нодулолімфатичну антибіотикотерапію (АНЛАТ) про-

зодили після визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків з до-томогою шприцевих дозаторів типу “Віта” та “ЬіпеотаГ.

Після обробки операційного поля розчинами антисептиків під іісцевою інфільтраційною анастезією 0,25% розчином новокаіну іиділяли лімфатичний вузол (ЛВ), розташований якомога ближче до апального джерела. ,

На капсулу (ЛВ) накладали кісетний шов за допомогою спеціальної олки, в просвіті якої знаходиться катетер (рац. пропозиція №1767) ;ля введення антибіотиків. Катетер підводили до воротного сінуса, либина пункції вузла залежала від його величини. Лезом, розміщеним

на кінці голки, зрізали частину тканини, в утворену порожнину вводили катетер, який фіксували кісетним та шкіряними швами.

Швидкість інфузії дорівнювала 10-40 мл/час.Частіше за все використовували цефалоспоріни - 2-4 грами за добу, гентаміцин 160 мг, канаміцин 2 гр. Добова доза залежала від тяжкості стану хворого.

Добрий лікувальний ефект, особливо гіри септичних станах та ендогенній інтоксикації, у 13% хворих був одержаний з використанням метронідазолу 50-80 мл та 0,5 % 20-30 мл діоксидину. Курс лікування в середньому складав 3-5 днів.

Головними показниками до проведення АНЛАТ були:

1. Всі гнійно-запальні процеси, які супроводжувалися вираженою інтоксикацією, зростанням МЛІІ вище норми.

2. Широкі гнійні рани, абсцеси, флегмони, включені в процес, і тканини. що пролягають глибше. '

Результати досліджень.

Аналіз клінічних спостережень показав, що вже на 3 добу у хворих з гострими гнійно-запальними захворюваннями (ГГЗЗ) після проведеного комплексу лікування відзначалось значне поліпшення загального стану, зниження та нормалізація температури тіла у 76,5% хворих.

Під час огляду самої гнійної рани звертало на себе увагу зменшення кількості раньового відділення у порівнянні з ідентичними спостереженнями у хворих контрольної групи - мало серозно-гнійний характер. При цьому марлева пов’язка кожного разу була просякнута гнійно-некротичними відділеннями. У 61,8% хворих основної групи на фоні стихання загальної реакції раньова поверхня очистилась від некротичних мас і вкрилася розовими грануляціями.

У процесі лікування 11,6% хворих основної групи на гострий гнійно-лактаційний мастит на 4 добу із застосуванням мікробіологічного дослідження раньового відділення тільки в 32% хворих був висіяний стафілокок у монокультурі.

У контрольній групі такої ж кількості хворих у монокультурі стафілокок помічався в 51 % випадків, в асоціації з протеєм та паличкою синьо-зеленого гною — в 14%, із стрептококом — у 12%, тільки в 33% випадків раньові порожнини були чистими. Бактеріальне обсеменіння обох груп не перевищувало критичного рівня 105 на 1 грам тканини.

Динаміка цитологічних досліджень у хворих на гострий гнійний лактаційний мастит представлена в таблиці 4.

4.Динаміка цитологічних досліджень обох груп на 4-у добу

Гострий гнійний лактаційний мастит Дані цитологічних досліджень

Основна група Кількість мікрофлори незначна ( + ) або повністю відсутня. Визначаються одинокі нейтрофіли, лімфоцити, в невеликих кількостях полібласти і макрофаги. Більшу частину препарата займають фібробласти.

Контрольна група Мікрофлора значна, переважно кокова. Лейкоцитарна реакція виражена, зберігаються ознаки дегенерації. Фагоцитарна активність низька,фагоцитоз більшою час^ тиною незавершений. Визначаються в невеликій кількості полібласти і макрофаги. Фібробласти відсутні.

Матеріали цитологічних досліджень показують, що пропонований комплекс лікування сприяє зменшенню числа лейкоцитів, появі більшого числа фібробластів, що свідчить про активну репарацію та епітелізацію рани. У хворих контрольної групи відзначаються ознаки тривалого гнійно-запального процесу - велика кількість нейтрофілів з ознаками дегенерації, значна мікрофлора у 67% випадків, повністю відсутні фібробласти.

Під час проведення проб трипановим синім та 2,6 діхлоріндофено-лом на імунну резістентність та регенеративної можливості організму було відзначено, що в 65% випадків основної групи хворих показники були близькі до норми, а в контрольної групи вони спостерігалися тільки в 27% випадків.

У процесі лабораторних досліджень крові та визначення модифікованого лейкоцитарного індекса інтоксикації (МЛИ) було з'ясовано: в основної групи спостерігалися лейкоцити в 72% випадків 7,0- 109/л - 6,0’ 109/л, незначний паличкоядерний зсув уліво - 8%. В контрольній групі в 58% випадків відзначений .лейкоцитоз

11,2* 109/л - 8,6* 109/л, палочкоядерні форми — у 12-14%.

Показники динамічної зміни МЛІІ подані в таблиці 5.

Матеріали дослідження МЛИ показують, що пропонований комплекс лікування хворих з гострими гнійно-запальними захворюваннями з наявністю ендогенної інтоксикації є достатньо ефективним методом детоксикації.

Вивчення кількості рівня внутрішньотканинної мікрофлори у хворих з абсцесами та флегмонами у 37,7% випадків показали, що вихідний рівень бактеріального обсемініння був високим і дорівнював

5.Показники динамічної зміни МЛИ в процесі лікування

Групи досліджуваних хворих Дні захворювання Показники мли

Основна група 1 -й день після операції 3,72 ± 0,21

3-й 3,1 1 ±0,22

5-й 2,64±0,17

7-й 2,60±0,20

Контрольна група 1 -й день після операції 3,69±0,22

3-й 3,42±0,20

5-й 3,01 ±0,18

7-й 2,82±0,2!

7,4* 108±0,6 - 7,6* 108±0,3 мікробних тіл на 1 гр тканин (Р.05).

Одержані в процесі лікування результати показали високу антибактеріальну активність антеградної нодулолімфатичної ан-тибіотикотерапії, здібної в стислий термін (4-5 діб) пригнічували життєтворення більшості мікроорганізмів як грамовід’ємних, так і гра-мопозитивних. Дані зміни рН - раньового ексудату (13% хворих) в процесі лікування показали, що після операції в порожнині гнійника спостерігається виражений ацидоз 5,6±0,1.

На 3 добу у хворих основної групи рН дорівнював 6,6±0,03, що бу-лонормою.

У хворих контрольної групи тільки на 5-7 добу реакція середовища була 6,8±0,01 (слабкокисла). -

Динаміка загоєння гнійних ран у пропонованої категорії хворих (абсцеси, флегмони 37,7%) показана на прикладі післяін’єкційних абсцесів у таблиці 6.

б.Динаміка загоєння гнійних ран підчас післяін’єкційних абсцесів за головними клінічними критеріями

Післяін’екційні абсцеси Динаміка загноєння ран за кліничними критеріями протікання раньового процесу (доби лікування) Середні терміни стац. лікування

завершен- ня некролізу поява грануляцій Поява епітелі- зації

Основна група 1,7 ±0,05 '3,3±0,1 4,8 ± 0,1 8,1 ±0,7

Контрольна гр^тіа 4,5±0,8 6,7 ± 0,1 9,6* 1,7 12,1 ± 1,1

Р <0,01 <0,01 <0,01 . <0.01

Кліничний ефект пропонованого комплексу лікування у 91% хворих основної групи виявився у зменшенні симптомів інтоксикації, стимуляції ерітрогенезу після 3 діб лікування, що наочно представлено на малюнках 1 та 2.

Нв

120

100-

ЗО

60

40

20-

До .икуванмя

З доба Час після лікування

Мал.1. Вплив УФО крові і АНЛАТ на концентрацію гемоглобіну в крові.

МЛИ (ум. од)

Мал 2. Вплив УФО крові і АНЛАТ на показник МЛІ1 (2.64*0.2)-

Середнє перебування 46 (67,6%) хворих основної групи з гострими гнійно-запальними захворюваннями в стаціонарі становило 8,1 ±0,7 ліжко-днів, контрольної 52 (74,35)— 12,1 ±1,1.'

Клінічний перебіг раньового процесу у хворих з хронічними гнійно-запальними захворюваннями за терміном очищення рани від гнійно-некротичних мас та стаціонарного лікування представлено в таблиці 7. На проведення антеградної нодулолімфатичної ан-тибіотикотерапії витрачалося значно менше препаратів (таблиця 8). Антибіотики призначали з урахуванням чутливості мікрофлори, середньої добової дози, рекомендованої тривалості лікування, наявності симптомів ендогенної інтоксикації.

Як свідчать дані таблиці 8, при введенні антибактеріальнних препаратів нодулолімфатичним шляхом в основній групі в порівнянні з контрольною (внутрішньом’язеве, внутрішньовенне), витрата препаратів була в 1,8 рази меншою, що має важливе соціально-економічне значення.

На основі клінічних та лабораторних спостережень нами запропо-

7. Середні строки очищення ран і стаціонарного лікування у хворих з хронічними гнійно-запальними захворюваннями

Хронічне гнійно-запальне захворювання Основна | Контрольна Основна | Контрольна

Строки очищення гнійної раки, діб Середні строки стаціонарною лікування, діб

Тривало незаживаючі після- операційні рани 7,5+0,06 9,4 ± 0,07 14,3 ± 0,2 19,8 ± 0,3

Хронічний остеомієліт 12,4 ±0,2 16,4±0,5 21,2*0,7 32,2±0,7

Тривало не заживаючі після-трав-матичні рани 5,1 ±0,04 7,7 ±0,07 1 6,8±0,5 24,1 ±0,6

8. Кількістний розхід найбільш часто застосованих антибіотиків при лікуванні основної і контрольної груп хворих (доза на курс лікування)

Назва препарата Основна група Контрольна група

Гострі гнійио- запальні захворювання Хронічні гнійно- запальні захворювання Гострі гнійно- запальні захворювання Хронічні гнійно- запальні захворювання

Ампіцилін 8 гр. 12 гр. 14 гр. 20 гр.

Канаміцин 6 гр. . 7 гр. 7 гр. 10 гр.

Гентаміцин 640 мг 640 мг 1680 мг 1680 мг

Цефамезин 8 гр. 8 гр. 20 гр. 20 гр.

Кліндаміцин 4,8 гр. 4,8 гр. 5,4 гр. 5,4 гр. .

Лінкоміцин 1200 мг 1800 мг 1500 мг 21 00 мг

Клафоран 4 гр. 4 гр. 4 гр. 4 гр.

нований оптимальний комплекс лікування гнійно-запальних захворювань, який рекомендується при:

1) гострих гнійно-запальних процесах з наявністю симптомів ендогенної інтоксикації;

2) довгонезаживаючих гнійних ранах з порушеними регенератив; ними властивостями.

висновки

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Існуючі методи та комплекси лікування гнійно-запальних захворювань, які супроводжуються розвитком ендогенної інтоксикації, не в повній мірі відповідають сучасним вимогам.

2. Модифікований нами лейкоцитарний індекс інтоксикації (МЛІІ) є простим та інформативним показником рівня ендогенної інтоксикації

і може бути застосований для контролю тяжкості протікання гнійно-запального процесу, перевищення МЛІІ більше 3,0 е показником до проведення УФО-аутокрові та нодулолімфатичної антибіотикотерапії.

3. Пропонований комплекс лікування (із застосуванням УФО-аутокрові, антеградної нодулолімфатичної антибіотикотерапії, багатокомпонентних мазей на гиідрофільній основі) у хворих з гнійно-запальними захворюваннями допомагає більш сприятливому протіканню хвороби, прискоренню процесів очищення та регенерації рани.

4. Пропонована нами методика проведення нодулолімфатичної антибіотикотерапії є технічно більш простою та менш травматичною.

5. Розроблений комплекс лікування хворих з гнійно-запальними захворюваннями при скороченні курсової дози антибіотиків у 1,8 рази сприяє усуненню симптомів ендогенної інтоксикації, швидшому скороченню термінів стаціонарного лікування на 3,5 діб у порівнянні з традиційним лікуванням.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Запропонований спосіб оцінки рівня ендогенної інтоксикації по МЛІІ є інформативним, разом з тим простим, що дозволяє рекомендувати його для лабораторної діагностики та контролю тяжкості протікання гнійно-запального захворювання.

2. Розроблений комплекс лікування гнійно-запальних захворювань,

який включає УФО-аутокрові, АНЛАТ, багатокомпонентні мазі на гідрофільній основі, при скороченні курсової дози антибіотиків в 1,8 рази підвищує ефективність лікуваня указаної патології, зменшує терміни перебування в стаціонарі в середньому на 3,5 діб, що дозволяє рекомендувати його до широкого клінічного застосування з метоюлікуван-ня гнійно-запальних захворювань, особливо за наявності ознак ендогенної інтоксикації. '

Перелік опублікованих праць, що містять основні положення дисертації

1. Зубаха А.Б. Комплексне лікування хворих з післяопераційними гнійними ускладненнями / / Вісник проблем біології та медицини. — 1997. — №1, м.Харків, 1997. — С. 85-90.

2. Зубаха А.Б. Лікування гнійних ран, що довго не загоюються / / Вісникпроблем біології та медицини. — 1997. — №19, м.Харків, 1997.

— С. 38-43. '

3. Зубаха А.Б. Лікування гнійно^некротичних захворювань кисті // Міжнародний медичний журнал. — 1997. — №3, м.Харків, 1997.

— С.9 8-99. .

4. Чумак П.Я., Горлачев М.И., Рудый М.А., Зубаха А.Б. Особенности диагностики и хирургического лечения острого холецистита у пациентов пожилого и старческого возраста / /Клиническая хирургия.

— 1992. — №9-10. — С.40-42.

5. Чумак П.Я., Рудий М.О., Шумейко I.A., Зубаха А.Б. Лікування гнійних захворювань м'яких тканин у хворих цукровим діабетом / / Клінічна хірургія. — 1996. — №№2-3, Київ, 1996. — С.93.

6. Чумак П.Я., Зубаха А.Б., Шумейко В.М. Лечение гнойных ран с

использованием ультрафиолетового облучения, крови и многокомпонентных мазей на гидрофильной основе / / Тезисы докладов научной конференции, посвященной 70-летию проф. П.Т.Максименко: Полтава, 1992. — С.96-97. :

7. Чумак П.Я., Дев'яткина Т.О., Зубаха А.Б. Оптимизация преподавания клинической фармакологии на кафедре общей хирургии / / Методические аспекты преподавания общей хирургии. Актуальные проблемы гнойной хирургии. — Материалы республиканской научно-методической конференции заведующих кафедрами общей хирургии мединститутов Украины, май 1993 г. — Одесса. — 1993. — С.53-55.

8. Чумак П.Я., Зубаха А.Б., Рудий М.А. Использование УФО-крови и антеградной нодулолимфатической антибактериальной терапии при лечении острых гнойно-воспалительных заболеваний / / Методические аспекты преподавания общей хирургии. Учебно-методическая научная конференция заведующих кафедрами общей хирургии мединститутов Украины, май 1993 г. — Одесса. — 1993. — С. 180-181.

9. Шумейко В.М., Зубаха А.Б. Регіональна антибіотикотерапія та імуностимуляція в лікуванні місцевих гнійно-запальних захворювань / / Матеріали V республ. учбово-методичної та наукової кон-

ференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України.

— Тернопіль, 1996. — С.91-92.

10. Зубаха А.Б. Особливості лікування гострих гнійних маститів / / Матеріали V республ. учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України, м.Тернопіль, 25-26 квітня 1996 р. — Вінниця-Тернопіль, 1996: — С.73.

11. Зубаха А.Б., Шумейко В.М., Шумейко I.A. Комплексне лікування післятравматичної гнійної рани // Матеріали V республ. учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України, м.Тернопіль, 25-26 квітня 1996 р. — Вінниця-Тернопіль, 1996. — С.73-74.

12. Чумак П.Я., Рудий М.О., Шумейко I.A., Зубаха А.Б. Місцеве використання поліметилсилоксану в лікуванні гнійно-запальних захворювань м'яких тканин у хворих цукровим діабетом / / Матеріали V республ. учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України, м.Тернопіль, 25-26 квітня 1996 р. — Вінниця-Тернопіль, 1996. — С.87.

Анотація

Зубаха А.Б. Оптимізація комплексного лікування гнійно-запальних захворювань. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 — хірургія.

Харківський медичний університет. Харків, 1997.

Виноситься на захист робота, у якій на підставі комплексного клініко-лабораторного дослідження розроблено методику лікування гнійно-запальних захворювань з використанням УФО-аутокрові, антеградної нодулолімфатичної антибіотикотерапії та місцевого використання багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі. Розроблено інформативні критерії оцінки протікання та спосіб лікування гнійно-запальної патології, який підвищує ефективність лікування. Результати досліджень впроваджені у практику.

Ключові слова: ультрафіолетове опромінювання, антеградна но-дулолімфатична антибіотикотерапія, гнійно-запальні захворювання, хірургія.

Аннотация

Зубаха А.Б. Оптимизация комплексного лечения гнойно-воспалительных заболеваний. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 — хирургия. .

Харьковский медицинский университет. Харьков. 1997.

Защищается работа, в которой на основании комплексного клинико-лабораторного исследования разработана методика лечения гнойно-воспалительных заболеваний с применением УФО-аутокрови, ан-теградной нодулолимфатической антибиотикотерапии и местного применения многокомпонентных мазей на гидрофильной основе. Разработаны информативные критерии оценки течения и способ лечения гнойно-воспалительной патологии, повышающий эффективность лечения. Результаты исследований внедрены в практику.

Ключевые слова: ультрафиолетовое облучение, антеградная нодулолимфатическая терапия, гнойно-воспалительные заболевания, многокомпонентные мази на гидрофильной основе, хирургия.

Summary

Author: Zubakha, А.В. •

Improved complex treatment of suppurative inflammatory disease. — Manuscript.

Dissertation for the digree oi medical science candidate 14.01.03 — surgery.

Kharkov medical university. Kharkov, 1997.

The presented work bases on complex clinical-laboratory studies that gave way to elaborate a method of suppurative-inflammatory disease treatment using UVI-autoblood, antegrade nodule-lymphatic antibiotic-therapy and local application of polycomponent cintments on hydrophilic base. The informative criteria for evaluation of'disease course were elaborated as well as a method of suppurative inflammatory pathology treatment that is more effective. The results of these studies were carried out in clinical practice.

Key words: ultra-violet rays, antegrade nodule-lymphatic antibiotic-therapy, suppurative-inflammatory disease, polycomponent cintments on hydrophilic base, surgery.