Автореферат и диссертация по медицине (14.02.03) на тему:Объединенное влияние социальных и экологических причин на заболеваемость жителей большого города (на примере города Тернополя) и управление этими процессами

Міністерство охорони здоров’я України

Національний медичний університет і м. О.О.Богомольця

ргз од

1 Гі <:29штвинова ОЛЬГА НЕСТОРІВНА

УДК 614.2/477.84

ПО ЄДНАНИЙ ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ЖИТЕЛІВ ВЕЛИКОГО МІСТА (на прикладі міста ТЕРНОПОЛЯ) ТА УПРАВЛІННЯ ЦИМИ ПРОЦЕСАМИ

14.02.03 - соціальна медицина та організація охорони здоров’я,

медичні науки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

КИЇВ-1999

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. Ї.Я.ГорбачєБСЬКОГО

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор,

ГОЛЯЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МАКАРОВИ1!

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського, завідувач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я

Офіційні опоненти:

1. доктор медичних наук, ирофсССр, ,

ВОРОНЕНКО ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ,

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, кафедра соціальної медицини та організації охорони здоров’я, завідувач.

2. доктор медичних наук, професор,

ЖУРАВЕЛЬ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

Київська медична академія післядипломноїосвіти, кафедра управління охороною здоров’я, професор.

Провідна установа:

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я, ВІДДІЛ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ ТА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я, МОЗ УКРАЇНИ

Захист відбудеться “ 1999 р. о/^4ол. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті ім. 0.0. Богомольця, за адресою: Київ, просп. Перемога, 34, Медико-профілактичний корпус, ауд. № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. 0.0. Богомольця, за адресою: 252057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий ” жовтня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, , __

д.м.н., професор ^-ОГГҐЯворовськнй

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Охорона здоров’я в Україні, як і загальний соціально-економічний стан суспільства, перебувають у глибокій кризі, про що свідчить рівень матеріально-технічного забезпечення системи медико-санітарної допомоги та відсутність служб охорони соціального і психічного благополуччя. Держава не в змозі забезпечити здоров’я нації на рівні “повного фізичного, психічного та соціального благополуччя...”. Більше того, здоров’я мешканців України, усіх її регіонів, зокрема і міста Тернополя, невпинно погіршується. Свідченням цього є тривале падіння народжуваності (з 15,5 %в 1986 р. до 8,0 %о в 1996р.), зростання смертності (з 11,1%одо 13,7%о за ці ж роки), захворюваності, як загальної, так і з приводу окремих захворювань.

Причинами погіршення здоров’я людей у працях [Є.Г.Гончарук, Ю.В.Вороненко, М.І.Марцешок, 1989; В.М.Доценко, 1988; А.М.Сердюк, 1995; В.Г.Бардов, 1990; Н.А.Агаджанян, 1989; В.А.Барабой, І.Н.Діамант, 1989; О.Л.Курбатова, Є.Ю.Победоносцева, 1988; Ю.П.Лісіцин, 1988; .Ф.Молчанова, 1990; П.Н.Федосєєв, 1989; С.Я.Чикін,1991; Harley J.H., 1988; Duhl Len, 1990; J.Leblanc, 1989; Moolenaar Robert J., 1988 та ін.] перелічується багато чинників соціального, екологічного, психологічного та політичного характеру. Серед них — зростаюче психоемоційне навантаження, збільшення концентрації хімічних сполук у довкіллі, незбалансованість харчування, житлова проблема, невпевненість у завтрашньому дні, тощо.

Переважна кількість досліджень стану громадського здоров’я, [Я.Й.Звиняцковський, 1989; Ф.Ф.Даутов, 1990; Ю.І.Прокопенко, 1983; П.Н.Козлова, 1988; М.В.Кулманов, Л.Н.Пруцакова, 1990; А.Н.Поно-маренко, 1991; Г.І.Сидоренко, Є.Н.Кутепов, М.Ю.Гедимін, 1991; Є.І.Еткіна, А.Є.Еткін, 1989; M.A.Benarge, 1987; Т.Е.Aldrich, C.E.Easterly, 1987; Coghlan Andy, Hall Nina, 1990; та ін.], присвячена вивченню впливу окремих чинників (соціальних, економічних, екологічних, психологічних, тощо) на показники здоров’я. Автори досліджень вказують на складність і багатоплановість даної проблеми, підкреслюють необхідність проведення спеціальних поглиблених досліджень ряду невирішених проблем, в т.ч. відсутність методик вивчення і оцінки поєднаного впливу соціальних та екологічних чинників на здоров’я людності.

Як відомо, на здоров’я людини впливає ряд чинників навколишнього середовища, які відрізняються між собою як за експозицією, за інтенсивністю впливу, так і за характером дії. Крім того, вони взаємодіють не лише з людським організмом, а й між собою, підсилюючи, а то й зовсім змінюючи вплив того чи іншого чинника, і тим самим викликають з боку здоров’я людини найрізноманітніші реакції [Є.Г.Гончарук,Ю.В.Вороненко,М.І.Марценкж, 1989;А.М.Сердюк, 1995; 1998]. Відсутність в літературі наукового обгрунтування територіальних особливостей здоров’я населення залежно від соціально-економічного та екологічного навантаження спонукає до вивчення даного питання. Визначення взаємовпливу чинників навколишнього середовища (соціальних та екологічних) на здоров’я людини, зокрема та групи людей чи суспільства загалом в Україні, в сучасних умовах зрослої плинності суспільно-політичних, соціально-гігієнічних та екологічних умов життя, де очевидна всеохоплююча криза, та пошуки виходу із неї набули особливої гостроти.

Відсутність досконалих методів прогнозування рівнів здоров’я, методів побудови його прогнозу залежно від впливаючих чинників, не дозволяють моделювати найоптимальніше для здоров’я людей (з орієнтацією на колектив чи суспільну групу) оточення, що для України в час глобальної демографічної кризи, є вкрай небезпечним, і обумовлює актуальність даного дослідження.

Дана дисертація є фрагментом наукового дослідженням (№ держреєстрації 0195У023942, і затверджена 27.06.1991р. на засіданні вченої ради Тернопільського медінституту, протокол № 15.

Мета дослідження

Метою нашого дослідження було визначення особливостей здоров’я мешканців України на різних регіональних рівнях та впливу на нього соціальних і екологічних чинників, економічних наслідків цього впливу для управління даними процесами.

Для реалізації мети наукової роботи були поставлені та вирішені наступні завдання:

1. Визначити територіальні особливості здоров’я людності України.

2. Дослідити соціоекологічні умови життя мешканців Тернополя та згрупувати їх згідно обраних соціоекологічних параметрів.

3. Вивчити рівень, структуру та динаміку захворюваності людей, що проживають на різних за соціальним рівнем та екологічним навантаженням територіях міста Тернополя.

4. Встановити ізольований та комплексний вплив екологічних чинників та соціальних умов на територіальні відмінності здоров’я мешканців Тернополя.

5. Розробити інформаційну систему для обліку та аналізу реальної ситуації в навколишньому середовищі та моделювання її впливу на здоров’я населення і його прогнозування.

6. Визначити соціальні, медичні та економічні втрати, які наносять здоров’ю мешканців міста несприятливі соціально-екологічні чинники.

7. Створити систему моніторингу “здоров’я — середовище”.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні:

— кількісно оцінена залежність поєднаного впливу соціальних і екологічних чинників на стан здоров’я жителів міста та розроблена комп’ютерна інформаційно-аналітична система (КІАС) його моніторингу та графічного прогнозування, яка є інформативною і придатною для підтримки прийняття управлінського рішення (ППУР) в системі охорони здоров’я і довкілля;

— обгрунтована економічна ефективність зниження захворюваності в масштабах міста;

— вперше окреслено спектр функціонально-фізіологічних систем людини, найчутливіших до дії соціоекологічних чинників в умовах міста.

' Практичне значення роботи

Практична цінність роботи полягає в тому, що:

— Розроблена нами КІАС є основою системи моніторингу “здоров’я-середовище”; що дає змогу розрахувати рентабельність (за даними тимчасової втрати працездатності) управлінських рішень в сфері охорони здоров’я виробничої і невиробничої сфери народного господарства, щодо збереження та зміцнення здоров’я людності.

— Вперше в Україні організовано відділ медичної екології в Тернопільській міській СЕС, функції якого принципово відрізняються від аналогічних відділень міських санепідстанцій.

— Матеріали дослідження використані при розробці 14 статей “Основ законодавства України про охорону здоров’я”, прийнятих Верховною Радою України 19 листопада 1992року.

Особистий внесок здобувана

Автором безпосередньо зібраний необхідний статистичний матеріал, проведений його аналіз, написані розділи роботи, а також

З

прийнята безпосередня участь в розробці комп’ютерної інформаційно-аналітичної системи підтримки прийняття управлінських рішення (КІАС ППУР) та розробці бази даних. Зокрема, дисертантом були визначені завдання для розробки КІАС ППУР, перелік, кількісні та якісні характеристики вхідних показників, визначені їх обсяги.

Особиста участь автора в положеннях, які виносяться на захист:

Автором самостійно, під керівництвом професора Голяченко О.М. та доцента Дивака М.П. проведено обгрунтування територіальних особливостей стану здоров’я жителів України та його динаміки в сучасному місті. Сформовано критерії оцінки поєднаного впливу соціальних та екологічних чинників, проведено опрацювання статистичних даних та аналіз по Україні і в міста Тернополі. Створена прогностична модель здоров’я людності від довільно заданої ситуації навколишнього середовища. Сформовані основні висновки та пропозиції.

Апробація роботи.

Дані дисертації заслуховувались на:

— Тернопільській обласній науковій конференції “Нові методи діагностики, лікування і профілактики”, м.Тернопіль, ЗО травня 1989року.

— IV Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств, Харків серпень,1992 рік.

— Науково-практичній конференції “Практичні аспекти медичної імунології”, Тернопіль, 3 червня 1993 року.

— Науково-практичній конференції, присвяченої 140-річчю з дня народження академіка І.Я.Горбачевського “Актуальні питання клінічноїта експериментальної медицини”, м.Тернопіль, 20 травня 1994 року.

— Науковій конференції “Досягнення та перспективи клінічної та експериментальної медицини”, м.Тернопіль,7 червня 1995 рік.

— Науково-методичній конференції “Актуальні проблеми медичної та фармацевтичної освіти в Україні”, м.Львів, 29 жовтня 1996 року.

Публікації

По даній роботі опубліковано 5 самостійних журнальних статей, із них 3 в журналах, визначених ВАК України, а також 27 публікацій у вигляді матеріалів наукових конференцій. Основні положення

роботи знайшли своє відображення в “Основах законодавства України про охорону здоров’я”, прийнятих Верховною Радою України (14 статей в редакції автора).

Структура та обсяг роботи

Дисертація викладена на 160 сторінках основного тексту, складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку літератури, додатків. Робота містить 28 таблиць, 25 рисунків. Бібліографія включає 104 найменування вітчизняних та 257 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтована актуальність проведеного дослідження, мета та завдання, наукова новизна і практичне значення.

Перший розділ—огляд літератури по темі дослідження. Ця частина розпочинається з пояснення змісту, а також розуміння системи “людина — зовнішнє середовище”. Особлива увага звертається на висвітлення впливу забруднення зовнішнього середовища на захворюваність населення, з деталізацією конкретно хімічних і фізичних елементів та індивідуальних особливостей організму.

В історичному аспекті розглядається роль соціальних факторів та їх вплив на здоров’я населення. Окремо виділений аналіз літератури про дію фізичного та хімічного забруднення середовища, як окремо, так і в комплексі на здоров’я людини, а також щодо негативного впливу великої концентрації транспорту в місцях посиленого його руху. Узагальнено інформацію щодо тісного зв’язку патологічних змін під дією конкретних соціальних та екологічних факторів. Відмічається, що на сьогоднішній день малоефективні наявні методичні рекомендації з вивчення здоров’я населення у зв’язку з поєднаним впливом чинників зовнішнього середовища в різних регіонах з різними економічними та природнокліматичними умовами. Узагальнено літературу з методики дослідження з визначенням того, що традиційний соціально-гігієнічний аналіз не виявляє всіх закономірностей дії факторів на здоров’я і не спрямований на визначення соціальних втрат, пов’язаних з ним. Декілька сторінок огляду присвячені питанню прогнозу здоров’я залежно від типу діючих чинників навколишнього середовища. Основний висновок полягає у тому, що ще не існує практично досконалих методик для визначення поєднаної дії соціальних та екологічних чинників на здоров’я та особливо оцінки економічних втрат.

Другий розділ охоплює програму, обсяг та методику дослідження. Досягнення мети дослідження вимагало підготовки спеціальної комплексної програми, складеної нами з позицій системності, сучасних положень науки управління та соціальної медицини, яка була реалізована в три етапи (рис.1).

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ*

ЗАВДАННЯ: 1-3 РІВНЯ

1. Визначити територіальні особливості здоров’я людності України.

2. Дослідити соціальні та екологічні умови життя мешканців Тернополя та згрупувати їх згідно обраних соціоекологічних параметрів.

-2 ЕТАП

3. Вивчити рівень, структуру та динаміку захворюваності людей, що проживають на різних за соціальним рівнем та екологічним навантаженням, територіях міста Тернополя.

4. Встановити ізольований та комплексний вплив екологічних

чинників та соціальних умов на територіальні відмінності здоров’я мешканців Тернополя.____________________________________________

З ЕТАП

5. Розробити інформаційну систему для обліку та аналізу реальної ситуації в навколишньому середовищі та моделювання її впливу на здоров’я населення і його прогнозування.

6. Визначити соціальні, медичні та економічні втрати, які наносять здоров’ю мешканців міста несприятливі соціально-екологічні чинники.

7. Створити систему моніторингу “здоров’я-середовище”.

: ВИКОРИСТАНІ АНАЛІТИЧНІ ПОКАЗНИКИ (16)

ПРОГРАМИ АНКЕТИ ТА МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ

Програми-аикети (1)' | Методичні підходи МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

а) системного підходу; б) аналітичний; в) статистичний; т) контекст -аналізу; д) моделювання; е) прогнозування; є) історичний; ж) соціологічний; з) статистично-математичний; к) монографічний.

Рис. 1. Програма та методичне забезпечення дослідження.

* При розробці програми дослідження та з її графічного оформлення використані методичні прийоми В.І.Журавдя (1995) і модернізовані нами

Програмою Дослідження (див.рис.1) передбачено обгрунтування та вирішення 7 завдань. Забезпечення завдань першого рівня викликало необхідність їх диференціації на завдання другого рівня. З метою конкретизації дослідження окремі завдання другого рівня були деталізовані на завдання третього рівня.

Відповідно до програми дослідження впроваджено трьохрівневу методику дослідження (держава, область, район (місто)). На кожному рівні проводився аналіз захворюваності, смертності та тимчасової непрацездатності. На третьому рівні (місто Тернопіль) було проведено дослідження по різних соціально-екологічних територіальних зонах (за рівнем соціально-економічного розвитку та екологічної наваитаженості вищезгадані райони є типовими для великих міст України). Для вивчення та оцінки здоров’я населення і впливу на нього соціоекологічних чинників були використані, окрім загальноприйнятих та широковживаних аналітичних показників: загальної захворюваності; загальної смертності; захворюваності з тимчасовою втратою працездатності ще і запропоновані нами нормовані інтенсивні показники; інтегровані інтенсивні показники, а також концентрації шкідливих речовин в навколишньому середовищі; рівні фізичних забрудників навколишнього середовища; соціальні кількісні показники. Для якісної характеристики соціального рівня та екологічного навантаження соціоекологічних зон нами була введена градація спеціальних показників (інтегральних показників): “дуже добрий”; “добрий”; “умовно добрий”; “нейтральний”; “задовільний”; “умовно задовільний”; “незадовільний”.

Інтегральна оцінка здоров’я населення давалась на основі нормованих інтенсивних показників (НІП) здоров’я. Поставлені метою і програмою дослідження завдання, в свою чергу, викликали необхідність розробки спеціальної програми-анкети. При організації та проведенні даного дослідження були використані методичні прийоми, які знайшли широке застосування в науці та практиці. Зокрема вивчення та аналіз: санітарно-гігієнічного стану, демографічних процесів, здоров’я населення, експертна оцінка соціального та екологічного рівнів умов проживання населення, анкетування та активне інтерв’ювання, математичне моделювання та прогнозування. У процесі дослідження застосовувався самостійно або в різних комбінаціях комплекс сучасних і загально-прийнятих методів (див.рис.1): а) системного підходу; б) аналітичний; в) статистичний; г) контекст-аналізу; д) моделювання; е) прогнозування; є) історичний; ж) соціологічний; з) статистично-математичний; к) монографічний.

Статистична обробка даних здійснювалась з допомогою пакету комп’ютерних програм операційних систем М8 ООБ та \Уіпсіо\у5-95. У роботі використані відносні і середні величини, кореляційний аналіз, метод інтервальних величин, тощо. Враховуючи, що вивчення системи “людина-довкілля” є дуже складним через значну невизначеність, багатофакторність і динамічність формуючих чинників цієї системи, зокрема формуючих здоров’я людини, в даній роботі ми використали інтервальшш метод та нечіткий опис факторів невизначеності, коли параметри моделі описуються на природній мові, за допомогою деяких словесних описів. Формалізація нечітких описів здійснювалась на основі теорії нечітких множин і передбачала множинне представлення даних.

Для розв’язку даної проблеми силами науковців інституту комп’ютерних інформаційних технологій Тернопільської академії народного господарства, кафедри соціальної медицини Тернопільської медичної академії та міської санепідемстанції була розроблена методика побудови багатомірної факторної інтервальної моделі, яка базується на даних з похибками в загальному випадку невідомої природи, про які вимагається тільки знання інтервалу можливих значень, тобто використовується властивість похибок бути обмеженими. Дана методика дозволяє будувати графічний прогноз залежності рівня здоров’я від довільно заданої величини соціального чи екологічного впливу.

Для вивчення поєднаного впливу соціальних та екологічних факторів на стан здоров’я людності був використаний метод інтервального аналізу. На цій основі були розраховані коефіцієнти рівня дії соціального та екологічного чинника, створена модель дослідження та прогнозування в соціоекологічних зонах міста Тернополя.

При виборі об’єкта дослідження виходили з трьохрівневого територіального вивчення. Відповідно до програми, об’єктом спостереження виступало населення України. Залежно від рівня спостереження вивчались статистичні матеріали на І і II рівнях, а на III — амбулаторні картки та дані анкетування окремих осіб. Критерієм вибірки на цьому етапі був працездатний вік і давність проживання на даній території 5 і більше років. Всього обстежено 5585 осіб.

Критеріями формування соціоекологічних зон були різні соціальний рівень і екологічне навантаження. Відповідна шкала оцінки соціоеколо-гічного середовища була в діапазоні від “дуже добра” до “незадовільна”.

В третьому розділі приведено результати дослідження здоров’я людності за ряд років. Відмічено певні відмінності нормованих інтенсивних показників залежно від регіонів України. Умовно виділено три зони на терені держави: з незадовільним рівнем здоров’я (оцінки вище 1,0),

Вінницька Волинська Дн-пегровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Ів.-Франківська Київська Кіровоградська Крим Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська ■'•:’■ : .о;. -ч::г'.‘' СІ - :: ■ ■•. й'- ' -.і'-'- '■ ; ■ л;'<г, гч'■ іч • ••. . "

чГ“ чР -Г"* чГ" Р чГ"'чР чГ4'чР .Г"1 -Г- Р Р V*-4 Р чГ* ГР °Р 1—5 “ “ ° к> 00 ^ оДо. О -40 V 00 - 'О « 05 « “* О чі 45 VI "о о О 00 ►- -£і.-£..£>.і/)С'\СТ'і.Р>.а>-& (ті ;о оо.оооо\оою«^ а\ ло чо -К Загал, смертність

ООООі—*>—‘О’—1 ►— О «—*Оі—‘і—і—кОО>—‘©©>—'—1 О о оо Хо ос 1© о ►- ф о о оо ^ \о о о о ю а> "ю о « ф о оо ч 40 --1 СЛ —‘ оо ^ иі - ОС\ОСМОО>“иУ>-^м4ііоЧ Сліертпість немовлят

.Г“ .Г* -Г* Р Р \Р- Р> -Р Р Р 'Р Р чй" чР ІР -Р чГ~ <Г“ чГ- ІР Р"'^ ¿-і ї~* ї~* о-ю ЛО-Хо:Хо''00 40 О оо'.'О 0Оі© Хо “оо ло.’о 'о ~о І£5 се’'О о 4л. и> »—• о О' к»,р ю ц ©:д/Ьчі— ^ и>ло ау.н-» оо.о"-^ Першиша захворіова-иість всього насс.іеїш

4.“ чГ^ чГ“ Р Р Р Р Р Р Р -Г" Р чР Р Р Р Ч,1-“ Р Р Р Р чГ" ~ .Г* ~ о N "^о оо ю ю чз оо ю о оо оо ’'о о ^ \г) оо оо о ь- 'і- ►-Оі^иія««оооооо)мдіхікил'0'о+>0'д'о-доіоиі Загал, захворюваність всього населення ;

і—> о ■ *“■* О >“* О О О О О **“1 р' О р *“* ‘"~і Ь ОО У 'Ь V! О £» « ОО чо О0 40 О Ю Хо Хо К> “о "о 00 О 40 "о о о М'аюосоо^о' ио а о о а ич ^ оо О) V) ^ и> » Первинна захворюваність дітей-;', '"

ї~* чР ч.*- ,Г* Р р р> р .Р о О О Г- р _© р Ь- ^ о О Ьі Хо “-^ч “о ^-0 40 ^ 40 "оо “ю "V] 40 'і—1 “оо 40 оо То о Ю 00 “о "о О '*—■ "н- 40'1С10,0\00\4І-6.^0\0<ІІ-Ю40иооо\000і4)4і0^ Загальна їахиорю-ваніст-ь'дітей' .і

о о о р р о р о р о р> о р, о о ^ о о о о ^ о о 00 ІЛ 'Ьо 04 ОО *40 04 ”40 "оо'Чо “оо 00 ОО '4^. СОЮОЮ 40 ІЛ ОО К) ”-4 04 І—‘ 40 40: М <34 40,00 44 4І- О 40 04 "І -р*. 00 СО Оі 40 М <~Л Ю -Рі- Тимчасова ;'г'; ’.З: неіірацездатїіість V

Н- 0^—0 О О О О О О О О О Р " р Г* р Р> Г* ^ Р ">— 40 40 "о 'оо 'чО 'оо ~40 ~40 *40 40 “о 40 1о "о Іо й 'со "40 *— Іо “о УО'Лоо>-иио«^^оа'МО(»оо'о0иі'Ллоюо Інтегральна оцінка: здоров’я ■. ■■•д.

Ч

О

З §

со о*

я я

П ¡а

з ©

=• Я-

§ я 2 ^

» -У

« й а о а “о

І §

а

л

•а

гь

л

п>

Є я = » м ми

° 5 м к*

м ”

К *< І

чо в

\о “■

"4-І'?'

»*>* в

2 ° "55 "О

Ч и

Йч 03

СЛ М

и їз и. о о «

■ 5'

СҐ

Я

в

5'

о

ю

їз

о

О Н

в йч м сп

а -

=• 5

!С

и>

Р

їч

о

2.

5’

Сґ

я

о

ч

о

о4

я

X

«

я

5

З?

л

о

о

1о

Аналогічний аналіз проведено по регіонах ряду областей (другий рівень дослідження), де також відмічена суттєва різниця в рівнях захворюваності та смертності.

Аналіз загальної захворюваності населення Тернопільської області показав, що найнижчі рівні захворюваності - в Тернопільському районі - нормований інтенсивний показник (НІП) - 0,67. Найвищий рівень захворюваності - в Козівському районі - НІП 1,15. Ваговий індекс становив 1,72, як бачимо, розмах значень більший, ніж по областях України.

Аналіз загальної смертності показав ще більший розмах значень -ваговий індекс дорівнює 3,27. Найвищі рівні смертності - в Лано-вецькому районі - НІП 1,33, а найнижчі - в Бучацькому- НІП 0,92. Це свідчить про суттєвий вплив соціальних чинників на значення даних показників.

Аналіз загальної захворюваності у різних соціоекологічних зонах міста Тернополя показав, що найвищі рівні захворюваності - в зоні шостого типу, де НІП - 1,59, а найнижчий - в районі соціоекологічної зони першого типу - НІП 0,46. Ваговий індекс становив 3,45, отже, розмах значень тут значно більший, ніж в загальному по Україні і більший ніж в окремих областях .

У результаті аналізу встановлена суттєва різниця у співвідношенні крайніх показників здоров’я на різних рівнях спостереження (табл.2).

Таблиця 2

Регіональні особливості здоров’я людності України (співвідношення крайніх показників здоров’я)

Показник здоров’я рівень дблшггїї рівень району; :•

Смертність загальна; 1,53 ■о1,67

і Захворюваність; первинна • 1,59 і,92

; Захворюваність загальна * і;4і . . 1,57

Пересічне значення вагових індексів показників загальної захворюваності та смертності в Україні становило І,41±0,18 та 1,74±0,04, по окремих областях - 1,75±0,05 та 2,33±0,19, а в конкретних соціоекологічних зонах міста Тернополя - 3,45± 1,11 та 5,79± 1,13 відповідно.

Різниця в інтегральних показниках обумовлена величиною регіону і чисельністю людності, тобто, чим менший за територією і людністю регіон, тим конкретніше виявляється структура впливаючих соціоекологічних чинників. Оця неповторність і своєрідність кожного такого сполучення визначає рівень здоров’я населення соціоекологічних зон, які різняться між собою рівнем соціального забезпечення та екологічного навантаження.

Четвертий розділ є найвагомішим в проведеному дослідженні. В ньому подається природньо-географічна та економічна характеристика м.Тернополя, аналіз відмінностей соціального рівня та екологічного навантаження у виділених зонах, інтегрована оцінка яких визначалась за допомогою КІАС ППР.

Інтегральний показник екологічного навантаження іта соціального рівня дозволив виділити шість типів соціоекологічних зон з шкалою в діапазоні від “дуже добрий” до “незадовільний”.

В силу найбільшого екологічного благополуччя та порівняно найвищого соціального рівня одна із зон, яка належить до зон першого типу була обрана за контрольну (з якісними критеріями соціальної характеристики .“нейтральна” і екологічної - “дуже добра”). Порівняно найиеблагоприємнішою зоною - була визначена зона шостого типу, з екологічною характеристикою “незадовільна”, яка є центром промислових і транспортних розв’язок, що є джерелом високого рівня забруднення, з майже відсутнім озелененням. Найбідніший соціальний рівень (з оцінкою “незадовільна”) визначено теж в зоні шостого типу, де стара забудова та найнижче матеріальне забезпечення мешканців. Встановлено, що, захворюваність населення була більш низькою в зоні першого типу - 410,73 ± 1 8,02%о, найвищою- в зонах з високими показниками екологічного забруднення та низькими рівнями соціального благоустрою 1420,13 ± 27,40 %о (VI тип соціоекологічної зони). Це стверджується статистичною оцінкою достовірності різниці показників захворюваності між окремими зонами (Р<0,05-0,01), а також достовірністю різниці між інтегральною оцінкою екологічного (Р<0,05-0,01) та соціального (Р<0,05-0,01) чинників.

Дано характеристику структури захворюваності по цих соціоекологічних зонах з виділенням класів хвороб за період з 1990-1995рр. В структурі захворювань в усіх досліджуваних соціоекологічних зонах, як і загалом по місту переважають хвороби органів дихання - їх частка коливається від 16,74% до 39,15%. Значну частку в структурі захворюваності займають хвороби системи кровообігу - від 11,11% до 24,05% та хвороби органів травлення -від 10,21% до 22,15%. Найменшу частку в структурі займають новоутвори - від 3,59% до 0,53%.

Аналіз рівня захворюваності по окремих класах хвороб показав суттєві відмінності в їх рівнях в різних соціокологічних зонах міста. Найбільші відмінності в рівнях загальної захворюваності відмічено серед таких захворювань: хвороби органів дихання (3,19 разів, Р<0,05-

0,01), системи кровообігу (5,46 разів, Р<0,05-0,01), хвороби нервової системи (8,53 рази, Р<0,05-0,01). Ці відмінності пояснюються впливом як соціальних, так і екологічних чинників.

Реакція на ці соціоекологічні чинники з боку організму є специфічна за структурою тих систем, які відповідають підвищеній захворюваності під впливом цих чинників. Ці системи можна розглядати як locus morbi, специфічні до дії саме цих соціальних та екологічних чинників. Систему кровообігу та нервову систему можна розцінювати як індикативні до неблагоприємних умов.

Проаналізовано вплив соціальних чинників на здоров’я мешканців соціоекологічних зон м.Тернополя. Узагальнена характеристика об’єкта задавалась у вигляді лінгвістичної змінної, яка характеризувалась множиною підфакторів для кожного з яких будувалась функція відповідності. Коефіцієнт важливості визначався за критерієм сил та їх впливу на результуючу характеристику в моделі (за коефіцієнтом кореляції). Власний вектор матриці забезпечував впорядкованість пріоритетів при виборі альтернатив, що бачимо в табл.З.

Розроблено комп’ютерну інформаційно — аналітичну систему оцінки поєднаного впливу соціальних та екологічних чинників на захворюваність населення міста. Ця система дозволяє побудувати графічні моделі прогнозу залежності рівня здоров’я від довільно заданої величини впливу соціальних та екологічних факторів навколишнього середовища (рис.2). Дана система дає змогу динамічно відслідковувати здоров’я від змін соціоекологічного середовища.

При фіксації однієї групи чинників, дана модель аналізує зміну рівнів захворюваності залежно від стану навколишнього середовища, що особливо важливо для проведення широких соціально-гігієнічних оздоровчих заходів. Дані графіки дозволяють також побачити превалюючу силу впливу соціального чинника. При незначній зміні величини інтегрального показника рівнів останнього значно міняється прогнозний коридор захворюваності.

На основі конкретних розрахунків по зонах міста стверджена практична необхідність використання даних моделей з профілактичною метою на територіях будь-якого міста.

Кінцевий, п’ятий розділ містить розраховані дані про економічні наслідки соціоекологічної зумовленості захворюваності населення. Розрахунку підлягали збитки в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, які визначались за формулою:

Зтвп = (ННД + ЛН + Влік) х Д , де Зтвп — збитки від тимчасової втрати працездатності;

ННД — невироблений національний дохід через хворобу;

ЛН — соціальна допомога за листком непрацездатності;

Влік — витрати на лікування;

Д — кількість днів тимчасової непрацездатності. '

Таблиця З

Діапазон впливу соціальних та екологічних чинників на здоров’я жителів в соціоекологічних зонах м.Тернополя за ___________________період 1990-1995 рр.___________________

ип с-с зони Соціальні : ЧИННИКИ І тип 11 тип III тип IV тип V тип' VI тип VI тип

квартира суха 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 0,644 0,667

квартира сонячна 1,000 1,000 1,000 0,866 0,852 0,623 0,635

опалення центральне 1,000 1,000 ,1,000 1,000 1,000 0,861 0,718

санвузол зовнішній 1,000 0,212 0,343 0,212 0,212 0,332 0,375

одружений (а) . 1,000 0,804 0,978 0,949 0,839 0,834 0,779

освіта середня спеціальна 0,629 0,659 0,540 0,589 0,623 0,585 0,529,

освіта вища 0,340 0,383 0,454 0,352 0,262 0,166 0,234

наявність присадибної ділянки 1,000 0,887 0,686 0,639 0,368 0,249 0,365

щоденний сон більше 7 год. 1,000 0,968 0,963 0,739 0,731 0,651 0,700

сімейні стосунки сприятливі 1,000 1,000 1,000 1,000 0,976 0,906 0,953

службові стосунки доброзичливі 1,000 1,000 0,994 0,954 0,906 0,794 0,802

не курить 0,911 0,816 0,913 0,786 0,708 0,699 0,689

не вживає алкоголь 0,599 0,622 0,596 0,532 0,421 0,304 0,430

спосіб життя рухомий 0,933 0,962 0,88 Г 0,871 0,795 0,851 0,862

харчування повноцінне 0,709 0,740 0,848 0,839 0,839 0,474 0,579

житлова площа на 1 мешканця більше 13 квадратних метрів 1,000 0,193 0,419 0,181 0,377 0,233 .0,230

місячні доходи на 1 людину 50-100 грв. 0,411 0,456 0,614 0,385 0,619 0,231 0,299

Рис.2 Прогноз залежності рівіш здоров’я від сощоекологічівіх чинників.

За допомогою стандартизованих показників встановлено пересічну вартість збитків від нездоров’я з розрахунку на одного мешканця, та їх масове коливання в кожній окремій зоні міста (рис.З).

За період 1995 року збитки від нездоров’я людності з розрахунку на одного мешканця становили від 4,35 грн. в соціоекологічній зоні першого типу до 26,68 грн. в районі соціоекологічної зони шостого типу.

Підраховано збиток в цілому по місту та по окремих соці о екологічних зонах. Також визначений економічний ефект в 5,2 грн із розрахунку на 1 мешканця в рік, який міг би бути, якби соціально-екологічна ситуація в місті була оптимальною, тобто відповідала критеріям “добре” та “дуже добре”.

Рис. 3. Економічні збитки від тимчасової втрати працездатності через захворюваність в соціоекологічннх зонах міста Тернополя за 1995 рік (в гривнях на одного мешканця).

ВИСНОВКИ

1. Актуальність дослідження полягає в тому, що вивчення ериторіальних особливостей здоров’я людності є одним з основних шіяхів пізнання його соціальної та екологічної обумовленості. Доказано, що поняття “територія” є універсальним. Воно починається

рівня держави і закінчується т.з.соціоекологічними зонами на рівні ііста чи адміністративного сільського району.

2. Методика вивчення впливу соціальних та екологічних чинників іа здоров’я людей грунтувалась на трьохрівневому територіальному гідході: регіони держави - території регіонів - соціоекологічні зони ¡середині територій (міста). Створено модель дослідження здоров’я

та його прогнозування в соціоекологічних зонах міста: що є ключої до проведення оздоровчих та лікувальних заходів.

3. Доведено, що дія соціоекологічних чинників на здоров’

людності різниться в залежності від обсягу території. При цьому, ЧИі менша чисельність людності і територія її проживання, тиі конкретніше виявляється структура діючих чинників на ци територіях. А в конкретних соціоекологічних зонах виступає н перший план той чи інший (соціальний чи екологічний) чинник, який визначає розбіжності в здоров’ї. Підтвердженням чому є пересічи значення вагових індексів показників загальної захворюваності т; смертності, які по Україні становили 1,41 ±0,18 та 1,74±0,0' відповідно, по окремих областях - 1,75 ± 0,5 та 2,3 ±0,19 відповідне по конкретних соціоекологічних зонах м.Тернополя - 3,45±1,11 ті 5,79±1,13 відповідно. . •

4. Доведено, що між різними соціоекологічними зонами в межа: одного міста ( Тернополя), існує статистично достовірна різниця зі рівнем та структурою захворюваності людності. Найвразливішимі до дії соціоекологічних чинників є хвороби органів дихання (: розмахом рівнів захворюваності в 3,19±1,46 разів) системи кровообі гу- (5,46 ± 1,90 разів), хвороби нервової системи (8,53+2,53 рази) Виходячи із специфіки locus morbi, виникає потреба в профільнії кадровій модифікації лікувально-профілактичних закладів.

5. Розроблено методику моніторингу і графічного прогноз} захворюваності за соціоекологічними чинниками, на основі комп’ю терної інформаційно-аналітичної системи підтримки прийнятті управлінського рішення (КІАС ППУР),яка є динамічною, матема тично забезпеченою, сервісною, універсальною, яка дозволяє отри мувати інтервальний коридор даних захворюваності на заданій тери торії, залежно від моделюючої ситуації та може бути використаною дш прийняття управлінського рішення, відповідно до будь-якої ситуації

6. Показано, що поліпшення здоров’я людності, досягненш соціальної, економічної та медичної ефективності здоровоохорони ма< враховувати, як один із провідних, територіальний аспект в розробц медико-санітарних. та екологічних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Литвинова О.Н. Територіальні особливості здоров’я людності України // Вісник наукових досліджень. -Тернопіль. - 1998. - № 3-4. -С.29-30.

2. Литвинова О.Н. Прогноз захворюваності мешканців залежно від взаємовпливу соціальних та екологічних факторів // Український науково-медичний молодіжний журнал. - Київ. - 1998. - № 2. С. 128-130.

3. Литвинова О.Н. Вплив соціальних та екологічних чинників на здоров’я жителів міста Тернополя // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія: біологія. -Тернопіль. - 1998. - С.76-79.

4. Литвинова О.Н., Гладій М.Г., Дивак М.П. Прогнозування захворюваності з використанням інтервального аналізу //Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини: Тези наук, конф., присвяченої 140-річчю з дня народження І.Я.Горбачевського. -Тернопіль. - 1994. - С.29-30.

5. Литвинова О.Н. Раціональність використання природних ресурсів Поділля, як один із гарантів здоров’я населення // Ефективність реформування аграрної сфери і шляхи раціонального використання природних ресурсів Поділля: Матеріали науково-практичної конференції. - Тернопіль. - 1996. - С.82-84.

6. Working of the technology of medical and ecological conditions modeling for sanitary-epidemiological unit of the Ternopil. / R.Kogut, O.Lytvynova, S.Tsepeniuk, L.Bartkova, O.Kramar 111 Miedzyna-rodowym Sympozijum nt.’’Applying the Antropocentric Approach” Materialy Т. 1 Krakow, 3-5 czerwca 1996.

7. Литвинова О.Н. До питання про впровадження елементів госпрозрахунку в систему санепідслужби // Проблеми економіки України: Збірник наукових праць. - Вип.1. -Тернопіль. - 1992. - С.31-33.

АНОТАЦІЯ

Литвинова О.Н. Поєднаний вплив соціальних та екологічних чинників на захворюваність жителів великого міста (на прикладі міста Тернополя) та управління цими процесами. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 “соціальна медицина та охорона здоров’я” (медичні науки); Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено питанням дії соціальних та екологічних чинників на здоров’я людності. Однак, на різних територіях спостерігається переважаючий вплив на здоров'я однієї або іншої групи чинників. Чим йенший регіон спостереження за територією і чисельністю людності, тим відчутніші коливання показників здоров’я.

Чим менша територія спостереження, тим конкретніше виявляється структура діючих чинників на цих територіях. Неповторність і своєрідність їх сполучення і визначає рівень здоров’я людності, що проживає в даному районі.

В дисертації розроблено систему для побудови графічної моделі ■прогнозу інтервального коридору захворюваності залежно від рівня впливу соціальних та екологічних чинників. Коридор даних захворюваності дає можливість врахувати множину всіх можливих значень при заданих умовах. Розроблена методика слугує підгрунтям для розробки практичних управлінських заходів щодо покращення умов проживання людей та збереження їхнього здоров’я. Основні результати праці знайшли своє використання в Основах законодавства України про охорону здоров’я, прийнятих Верховною Радою України 19 листопада 1992 року, в діяльності санепідслужби та міськради.

Ключові слова: здоров’я, соціоекологічні чинники, комп’ютерна інформаційно-аналітична система.

АННОТАЦИЯ

Литвинова О.Н. Сочетанное влияние социальных и экологических факторов на заболеваемость жителей большого города (на примере города Тернополя) и управление этими процессами. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 — социальная медицина и охрана здоровья (медицинские науки); Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам взаимовлияния социальных и экологических факторов на здоровье городского населения на различных территориальных уровнях, экономическому ущербу от негативного влияния внешней среды и оптимизации управления этими процессами.

Доказано, что здоровье населения Украины отличается существенными региональными отличиями. Условно территорию государства за уровнями здоровья по нормированным интенсивным показателям можно разделить на три условные зоны: с неудовлетворительным уровнем здоровья (НИП>1,0), с удовлетворительным (НИП от 0,9 до 1,0) и с уровнем здоровья выше удовлетворительного (НИП< 0,9).

Установлено, что действие социоэкологических факторов на здоровье сочетанное и взаимовлиягощее, а на разных территориях наблюдается превалирующее влияние экологической или социальной групп факторов. По мере уменьшения территории наблюдения размах колебаний показателей здоровья увеличивался. При приближении к объекту наблюдения конкретнее выражается влияние па здоровье социальных и экологических факторов. Реакция на них организма специфическая со стороны тех систем, которые на влияние этих факторов отвечают повышенной заболеваемостью. Эти системы можно рассматривать как 1окш тогЫ, специфические к действию именно этих социальных и экологических факторов. Неповторимость и своеобразие их сочетания и определяет уровень здоровья населения, проживающего на данной территории.

Выявлено достоверное различие в уровнях и структуре заболеваемости населения различных социоэкологических зон в границах одного города. Самыми уязвимыми к действию социоэкологических факторов выявлены болезни органов дыхания, системы кровообращения и болезни нервной системы. Среди социальных факторов за превалирующим влиянием на состояние здоровья выделены такие, как: “образование”, “курение и потребление алкоголя”, “полноценность питания”, “материальное состояние” (“доходы”) и “жилая площадь”. Среди экологических -превалируют транспортные выбросы и шум.

В диссертации разработана модель для построения графической модели прогноза интервального корридора заболеваемости, в зависимости от уровня влияния социальных и экологических факторов. Данная модель позволяет моделировать изменения социальных и экологических факторов. Корридор данных заболеваемости дает возможность учесть множество всех возможных значений факторов внешней среды при заданных условиях.

Разработанная методика служит обоснованием для разработки практических управленческих мероприятий по улучшению условий проживания людей и сохранения их здоровья.

Показано, что улучшение социоэкологической ситуации до самого благоприятного уровня (1 тип социоэкологической зоны), приведет к уменьшению заболеваемости до установленного уровня и даст возможность стабилизировать уровень здоровья населения с определенным экономическим эффектом.

Основные результаты работы нашли применение в деятельности горсовета и санэпидслужбы г.Тернополя, где впервые организовано

отделение медицинской экологии, функции которого принципиально отличаются от аналогичных отделений других горсанэпидстанций.

Ключевые слова: здоровье, социально-экологические факторы, компьютерная информационно-аналитическая система.

SUMMARY

Lytvinova O.N. Influece social and ecological factors on urban population health (on Ternopol example) and this process management

— Manuscript.

Thesis for a candidate's masters degree by speciality 14.02.03 — Social medicine and Health services system organization, medical sciences National University named after Bogomolets A.A., Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to influence social and ecological factors on the health of people in the connect. But, on the different territories we can observe the excel influence one or other groups of factors. The less is the observed area the more remarkable are deviations in the main indices of health, the more expressed influence of social and ecological factors, their unique and original peculiarities, their correlation defining the state of health in population of any certain regions.

A model has been developed for making up a graphical model of interval corridor prognosis in dependens of influence level of social and ecological factors. The abovesaid model enables to diseases some changes of social and ecological factors. The corridor of given diseases allows to take into account all possible indices in present conditions. The developed method is the foundation for developing practical means for improving living conditions of people and their health. The results of work have found an urbans government, sanitary inspection and academic education.

Key words: health, social and ecological factors, computerinformation analizing system.