Автореферат и диссертация по медицине (14.01.19) на тему:Магнито-лазерная терапия варикозных трофических язв голени, осложненных экземой

УКРЛШСЬКИЙ НАЦГОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УШВЕРСИТЕТ

гч. ím. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

§ §

§

со ^ На правах рукопису

1— СГ5 I

ГАЛНИК1НА Свгглана Олександр1вна

МАГН1Т0-ЛАЗЕРНА ТЕРАП1Я ВАРИКОЗНИХ ТРОФ1ЧНИХ ВИРАЗОК ГОМ1ЛОК, УСКЛАДНЕНИХ ЕКЗЕМОЮ

14.01.19 — Шюрш та венеричш хвороби

Автореферат диссртацп' на здобуття наукового ступени кандидата медичних наук

Kh'ïb 1997

УКРЛШСЬКИЙ ПАЦЮПЛЛЫШЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ím. О.О.БОГОМОЛЫДЯ

На правах рукопису

ГАЛНИК1НА Св1тлана Олександр1вна

МАГН1ТО-ЛАЗЕРНА ТЕРАП1Я ВАРИКОЗНИХ ТРОФ1ЧНИХ ВИРАЗОК ГОМ1ЛОК, УСКЛАДНЕНИХ ЕКЗЕМОЮ

14.01.19 — Шюрш та венеричн! хвороби

Автореферат

дисертацй' на здобуття наукового ступеня кандидата медичнкх наук

Кшв 1997

Дисертащя е рукописом.

Робота викоиаиа в Тернопитьськш державнш мсдичшй акадехш 1м. ГЯ.Горбачевського.

Науковий кер1впик — Заслужений д)яч науки 1 техшки Украши,

доктор медичних наук, професор МА.АНДРЕЙЧИН.

Науковий консультант — кандидат медичних наук, доцент

ВЛ.Савчак.

Офщшш опоненти — доктор медичних наук, професор

Б.Т.ГЛУХЕНЬКИЙ; кандидат медичних наук, доцент Д.Я.ГОЛОВЧЕНКО.

Провщна установа — Дншропетровська медична акадсм1Я.

Захист диссртацп вщбудеться «_»_1997 р. о 13.00 год. на

засщанш Спещал1зовано1 вчено'1 ради (Д 01.21.06) но захисту дисертацш на здобуття паукового ступеня кандидата медичних наук за спещальшстю «Шюрш та венеричш хвороби» при Нащоналыюму медичному ун1всрситет1 ¿м.О.О.Богомольця (адреса: 252000, м.Кшв, бульвар Шевченка, 13).

3 диссртащсю можна ознайомитися у 51бл1отец1 Нацюнального медичного ун1верситету гм.О.О.Богомольця.

Автореферат розюлано «_»_1997 р.

Вчений секретар Спец1алгзовано'1 вчено1 ради канд.медичних наук, доцент

ЗАГЛЛЫ1Л ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. Проблема л1 купания хворих на варикозш виразки продовжуе зберц^ати сбою актуальшсть, незважаючи на усшшну реал1зацйо багатьох 11 аспект1в. Варикозш виразки, ускладнеш екземою, характеризуються трнвалим персб1гом, схилыпстю до рецидивов 1 спричиняють швалщизацно вщ 10 до 67% таких хворих (М.М. Синявський, 1973; С.М.Смотрин, 1983; К.Е.МаИе\у с^ а!., 1985; В.Г.Коляденко 1 сшвавт, 1987; А.М.Хохлов, 1989; С.С.Циганок, 1995).

Найпошнрешшим захворюванням, яким страждае 15-22% дорослого населения Свропи, е варнкозне розширення вен ннжшх кшшвок (В.Р.Вегшл, 1970; А.Н.Веденский, 1983; Х.Аайе1, 1986).Троф1чш виразки на гомшках спостер1гаються у 0,2—3% дорослих (Е.Ьлка, 1974; В.Л.Лукич, Л.С.Соскин, 1989; С.У.ЯисЫеу е1 а1., 1982; О.К.Шагюшников, И.Е.Хазизов, 1990).

Тривале ¿снування шфжоваиих виразок призводить до Л1мфостазу, який уповггсыпое репаративш процеси. У хворих з шею патолопею влявлено реолопчш змши, вщм1чаеться виражене порушення перфузп капшяр1в, 1 це призводить до тканшшо1 гшокса та розвитку дермати'пв, екзем (У.ВсПа (П а1., 1985; О.К.Шапошников I сгававт., 1990; В.Я.Васютков, 1993). Притривалих троф1чиих виразках на нервинш змши нашаровуються ще й шни патогенетичш мехашзми — пол!антибютикорезистентна м1крофлора, медикаментозна алсрпзащя, особливо при мкцевому застосуванш антибютшив, порушення ¡мунолопчно1 реактивное™ оргашзму, аутамунш процеси. Все це сприяс розвитку екзематозного процесу довкола троф1чних виразок (М.Д.Василюк, 1985; В.Г.Коляденко 1 сшвавт., 1987; В.Я.Васютков, Н.В.Проценко, 1993).

Отже, з патогенетично1 точки зору, екзематозний процес в цих випадках е вторинним. А лшування хворих слщ спрямовувати як на заживления варикозних виразок, так } на усунення екзематозного процесу. Пошук безмедикаментозних засоб1в е актуальном, оскшьки дае змогу запобшти розвитку од1ПС1 з патогенетичних ланок екземи — медикаментозно1 алергн.

В останш роки з'явилися повщомлення про доцьчьшсть використання нашвпровщниковихлазер!в у дерматологи (С.С.Циганок, 1993; В.Г.Радюнов 1 сгававт., 1996), яю все ширше впроваджуються у клппчну практику. Про сфектившсть Ух застосування при рпних захворюпацнях свщчить цша низка публ1кацш. Слщ вщзначити, що для лжування шюрних захворювань

3

переважно використовувалось поверхпеве осв1тлення г&шй-неоновим лазером троф1чних виразок I лише зрщка — внутршньовенне опромшення (М.1.Прохоренков та сшвавт., 1991; В.В.Кулага 1 сшвавт., 1991; Д.П.Пострагша 1 сшвавт., 1996). Однак немас даних про вплив черезеудшшого опромшення шфрачервоним пашвпровцшиковим лазером на екзематозний ироцес при варикозних тpoфiчниx виразках на нижн1х кшщвках. Отримано нопередш даш про високу терапевтичну сфектившсть випромшення лазера 1 постшного магштного поля на раневий процес (А.К.Полонський, 1987; В.С.Брискин 1 сшвавт., 1993). Разом з цим ще вщеутне патогенетичне обгрунтування комплексно! дй цих чиннишв, що е необхщним для п клнпчно1 апробаци в дерматологи.

Метою роботи було дати клшпео-патогепетичне обгрунтування магшто-лазерно! терапн варикозних троф1чних виразок гомшок, ускладнених екземою, 1 оцшити п ефектившеть.

Для досягнення мсти були поставлен! так1 завдания:

1. Сшвставити лшувальну ефектившеть гелш-неонового та шфрачервоного нашвпровщникового магшто-лазерного випромшення при варикозних троф1чних виразках, ускладнених екземою, 1 встановити клппчш показания до застосування кожного методу.

2. Вивчити вплив вказаних мето/цв кваптово!' терапп 1 традицшного Л1кувашм на показники клшншого та 1-уморалыюго ¡муштету у хворих на варикозш троф1чш виразки гомшки, ускладнеш екземою.

3. Провести порлвняльну оцшку змш мжрофлори 1 цитограми раневого сксудату варикозних тоф1чпих виразок гомшки, ускладнених екземою, при лпеуванш традицшними методами з мюцевою магшто-лазерною терашею та поеднанням п з черезеудинним опромшенням кров1.

4. Дослщити у хворих на варикозш троф1чш виразки, ускладнсш екземою, показники стану перекисного окисления лшвдв 1 антиоксидантно1 системи та вплив на них традицшного Л1кування, м а гшт о-л аз ер н о 1 тераш!.

5. Розробити методичш рекомендацп щодо використання магшто-лазерно! терапй в комплексному лжуванш хворих на варикозш троф1ЧШ виразки нижшх кшщвок, ускладнеш екзематозним процесом.

Наукова новизна. Вперше встановлено, що поеднана мюцева шфрачервона магшто-лазерна терашя з черезеудинним опромшенням кров1 хворих за л1кувалышм ефектом мае перевагу перед використанням тшьки

мюцевого опромшення троф1чних виразок, ускладнених екземою. Ниражена клпична ефектившсть тако'1 поеднаноК Tepanii пщтверджена даними комплексних лабораторних дослщжень стану кл1тинних i гуморальних гюказншав ¡муштсту, перекисного окисления лшдав, антиоксидантно'1 системи, цитологи та мшрофлори раневого ексудату. Зокрема встановлено, що запропоновагге л1кування в оптимально ш/цбраггих режимах проявляе ¡муномодулюючу, антибактер1альну i антиоксидантну дн, стимулюс макрофагальну реакд1ю та регенераторш процеси.

Практичне значения роботи. Розроблено i впроваджено в клппчну практику новий метод поеднапо1 ¡нфрачервоио'1 мапато-лазерноУ Tepanii з черезеудинним опромшениям кров! хворих на варикозш виразки гомшки, ускладнеш екземою, який покращуе загальний стан хворих, зменшус запальш явища, сприяе регресу екзематозного процесу та загоенню виразкового дефекту, скорочус термши лжування.

Запропонований cnoci6 магшто-лазерно'1 Tepanii' не мае no6i4Hoi дн i не виклнкае ускладнень, яй спостер^гаються при використанш медикамента. Bin рекомендусться для лпеування екзематозного процесу при варикозних троф1чних виразках з метою пщготовки хворих до операцн. При важкому загальному сташ хворих або в1дмов1 вщ оперативного втручання стае незамшним методом ix комплексного консервативного л1кування.

Матер1али, розроблеш в дисертацй, лягли в основу виданих у 1996 р. методичних рекомендащй «Використашш лазерпо1 i магшто-лазерио1 Tepanii' в дерматологи».

OcuoBiii положения, що виносяться на захист:

1. У хворих на троф!чш варикозш виразки гомшок, ускладнеш екземою, виявлено значш порушення показниюв клтшного та гуморального ¡муштету, перекисного окисления лпвдв та аитиоксидантно1 системи, високе ix бактершне обаменшпя та в'ялий регенераторний процес.

2. Поеднана магшто-лазерна терашя мае ¡муномодулюючу та антиоксидантну дао i супроводжуеться вираженою макрофагальною peaKnicio з пггенсифжашсго nponeciB регеперацн у виразках гомшок, сприяе зменшеншо кшькосги р1зних вид1в MiKpoopraHi3MiB, загального бактер1йного обамешння.

3. Використашш у комплексному л1куванш ускладнених екземою троф1чтшх виразок гомшок поеднано1 мюцево'1 та черезсудинно1 магшто-лазерно'1 шфрачервоно'1 Tepanii в поршняпш з м!сцсвим опромшениям мае

бшьш виражений .-пкувалышй ефект — швидше зменшешш болю, свербшня шири навколо виразки, скорочення строюв зникнення екзсматозиого процесу (мокнсшш, еритеми), а також еритемо-сквамозних i сритемо-папульозних алергццв.

Декларант конкретного особистого внсску диссртанта в розробку наукових результатов, що виносяться на захист :

1. Проведено формувашш 4-х груп хворих на варикозш троф1чш виразки нижнк кшщвок, яю ускладнеш екземою, в залежност1 вщ методу терапй.

2. Здшснено лжування хворих на варикозш троф^чш виразки гомшок, яы ускладнеш екземою: 30 пащагпв — мюцевою мапнто-лазерною тсратею гелш-неоновою установкою АфДЛ-1, 33 — мюцевою шфрачервоною магшто-лазерною терашею нашвпровщниковим апаратом АНП-2, 30 пащатв — мюцевою ¡пфрачервоною магшто-лазерною терашею в поеднанш з черезеудинним опромшенням кровь

3. Проведено традицшне л1кування 32 хворих на варикозш троф1чш виразки гомиок, ш ускладнеш екземою.

4. Зд1йснено 3a6ip у 125 хворих матер1алу для бактерюлопчного дослщження i мазк1в-ввдбитюв з варикозно! троф1чно1 виразки нижшх кшц1вок, ускладнено1 екземою.

5. Проведено пор1вняльну оцшку 4-х метод1в л1кування хворих на варикозш виразки гомшки, ускладнеш екземою, за даними клшжи та лабораторних дослщжень з наступною статистичною обробкою.

6. У хворих на варикозш троф1чш виразки, ускладнеш екземою, встановлено виражений ¿мунодефщит, який сприяе збтьшенню частоти обаменшня виразки мжрофлорою, розвитку екзематозного процесу навколо виразкового дефекту.

7. Доведено, що поеднана мюцева шфрачервона магн1то-лазерна терап1я з черезеудинним онромшенням KpoBi мае перевагу перед традицшним лпеуванням та використашшм тшьки мюцевого опромшення.

Аиробащя роботи. Матер1али дисертацп доповщались та обговорювались на:

1. Пауково-практичному ceMinapi «Лазеры в клинической медицине» (г.Н.Новгород, 1993).

2. Науковш конференцп, нрисвячешй 140-р1ччю з дня народження акад.

1.Я.Горбачевського, «Актуальш питания кшшчно'1 i експериментально'1

медицини» (м.Тернопшь, 1994). 6

3. Засщанш обласного наукового товариства дерматовенеролопв (м.Терношль, 1994).

4. Республ1канськш науково-практичшй конференцп «Использование лазеров в медицине и биологии» (г.Ялта, 1995).

5. Першш монотематичнш конференцй молодих вчених Терноошьського медичного шституту ¿м. акад. 1.Я.Горбачевского «Лазери в клпичнш та експериментальнш медицин!» (м.Тернопшь, 1996).

6. Сппыюму засщанш викладач1в кафедр шфекцшних хвороб з курсом дерматовенерологи, загалыго'1 х1рурп1 Тернопшьсько1 медично'1 академ11 ¿меш Г.Я.Горбачевського, практичних .ткар'ш, ттертп, на якому апробовано цю дисертацшну роботу (м.Терношль, грудень 1996).

Впровадження у практику. Розроблеш методи лжування хворих иа варикозш виразки гомшки, ускладнет екземою, за допомогою магнгго-лазерно! терапп впроваджено в практику роботи обласних ширно-венеролопчних диспансер!в Тернополя 1 Одеси.

Публ1кацп. По те\п дисертацп опублжовано 14 праць, 1 методичш рекомендацп «Використання лазерно'1 та магшто-лазерно'1 терапи в дерматологи» (Кшв-Терношль-Ужгород, 1996), у т.ч. 3 журналышх статт!, 1 роздш монограф!'1..

Структура I обсяг роботи. Дисертащя викладена на 142 сторшках машинопису. Складаеться з! вступу, огляду лггератури, роздгав власних дослщжень, обговорешгя отриманих результаив, висновкхв, гграктичних рекомендащй 1 покажчика лггератури, який включае 255 джерел.

ЗМ1СТРОБОТИ

Матер1али 1 методи дослщжсння. Клнпчне обстеження хворих здшснювалося на баз1 обласного шюрно-венеролопчного диспансеру, формування контингенту обстежених проведено методом суцшьного набору хворих у стацюиарних в^ддьпеннях № 1, № 2, пол^клнпчному вщдтенш Терноппьського обласного клнпчного шшрно-венеролопчного диспансеру.

Всього обстежено 125 хворих на варикозш троф1чш виразки гомиток, ускладнеш екземою. В залежност! вщ методу терапи вони були роздшеш на 4 групп.

I трупу склали 30 хворих, яким проводили мюцеву магшто-лазерну терагпю гелш-неоновою установкою АфДЛ-1, II групу — 33 хворих, котр!

отримували таку ж Tcpaniio нашвпровщниковим апаратом АНП-2, III трупу — 30 хворих, як1 були на мюцевш шфрачсрвошй магшто-лазернш терапй в поеднанш з черезсудинним опромшснням KpoBi, IV групу склали 32 хворих, hkí отримували традицшне лжування (míchcbo застосовували примочки з 2% розчином борно1 кислоти, дерматолу, ксероформно'1 маз1, антипстамшних та дссенсибь"пзуючих препарата).

XBopi в трупах були однорщними за статтю, bíkom та nepeoiroM процесу.

У хворих bcíx труп до лшування, на 5-6-у добу та шсля .шкування дослвджувались ¡мушшй статус, стан перекисного окислешш лшщ1в (ПОЛ) та антиоксидантшл системи, клшшний склад виразкового ексудату в мазках-вщбитках. Видаляли та щентифжували культури MÍKpoopraHÍ3MÍB, а також проводили ктькюний облж мшрофлори.

Вивчали TaKi показники ¡мунно1 системи: ктьюсть Т- та В-л1мфоцит1в, субпопуляцш Т-КЛ1ТИН (Т-хелпери, Т-суиресори). Для ix визначення використовували реакцпо непрямо'1 поверхнево1 ¿мунофлюоресценци за до помогаю моноклональних антити (МКАIKO). Моноклональш антитша IKO-90 проти антигену СД-3 Т-юнтин периферичшл KpoBi застосовували для виявлення загально! популяцп Т-клггин. МКА IKO-86 слугували для щентифжацн антигену СД-4, який присутшй на субпопуляцп Т-клггин з хелперною функщею. МКА IKO-31 виявляли антиген СД-8, присутнш на субпопуляцп Т-клггин з супресорною функщею. МКА IKO-12, що реагуе з антигеном СД-22, який використовувався для знаходження В-л1мфоцит1в. Антиген-позитивш мононуклеари периферично'1 KpoBi, В-клггини bcíx eTaniB диференщювання (HL АОг-аптиген-носп) виявляли за допомогою моноклональних антитш IKO-1. Стан перекисного окисления лшшв i антиоксидантно1 системи оцпновали шляхом визначення р!вня таких компонента: 1) дкновнх кон'югата за методикою 1.Д.Стально1 (1977); 2) гщроперекиав лini/ÚB за методикою Л.А.Романово'1,1.Д.Стально1 (1977); 3) малонового д1альдегщу за методикою 1.Д.Сталыю1 i М.Г.Гаришвш (1987); 4) пероксидазну актившсть (ПА) еритроцит1в за методикою Г.П.Попово'1,Л.В.Нейковсько1 (1983); 5) актившсть супсроксиддисмутази (СОД) за методикою С.Чевар1, 1.Чаба, I.Ceniñ (1985) в модиф1кацп С.С.Дубшшо1 (1983). Мшрофлору з поверхш троф1чних виразок, ускладнених екземою, у хворих вивчали до лнсування, на 5-6-у добу пщ час i шсля курсу лшування. Видшяли та iдeIITифiкyвaли культури MÍKpoopraíiÍ3MÍB, а також

здшсшовали яюсний i кшыасний облж мжрофлори та ii змши пщ впливом магшто-лазерно! Tepani'i. Матер1ал з ураженого вогнища забирали за допомогою стандартно! петл1 в npoöipKy з 5 мл ф1зюлопчного розчину i виавали на поживш середовища. У Bcix хворих вивчали склад клтш виразкового ексудату в мазках-вщбитках ¡3 HOBepxiii троф!чних виразок, ускладнених варикозного екземою. Мазки забарвлювали азур-2-еозином за Романовським-Пмза. Дослщження проводились в динамйц: до л^кування, на 5-6-у добу та теля лжування.

Джерелом лазерного випромшювання служили нашвпровщпиковий АНП-2 та гелш-неоновий АфДЛ-1 лазери.

АНП-2 — сучасний малогабаритний прилад, який працюе на довжиш хвшп ближнього ¡нфрачервоного спектру 820 нм, у безперервному та ¡мпульсному режимах. Потужшсть лазерного випромшювання (на виход1 i3 апарата — 25 мВт, волоконних насадок — 20 мВт) визначали за допомогою викпрювача потужност1, який вмонтований в лазерному anapaTi.

ЛфДЛ-1 — сучасна гелш-неонова установка, яка BiiiipoMiinoc червоне, когерентне, монохроматичне лазерне евггло на довжиш хвил1 632,8 нм, у безперервному режимь Потужшсть лазерного випромшювання (на вихо,щ ¡з св1тловода — 25 мВт) вим1рювали за допомогою вим!рювача, якнй знаходиться у лазерному апарат). Лазерна установка ЛфДЛ-1 може використовуватись тшьки в стацюнарних умовах.

За своею конструкщею нашвпровщниковий лазер АНП-2 передбачае використання постшного магштного поля одночасно з лазерним випромшюванням. Магштна насадка МН-1 прикршлюеться до випромшювача i мае напружешеть магштного поля 30-35 мТ. Магшто-лазер АНП-2 е переносним i може легко використовуватися не тшьки в стацюнарних умовах, а також в амбулаторних.

У po6oTi використовували три pi3Hi методики магшто-лазерного опромитовання:

1. Мюцева мапнто-лазерна терашя гелш-неоновою установкою АФДЛ-1.

Виразкову поверхню очищали 2% розчшюм борно! кислота або 0,25% розчином етакридину лактату. Саму виразку i крайову зону здорових тканин опромпповали сфокусованим лазерним променем густшюю потужност1 25 мВт/см2 дистантно-лабшьним скануванням у поеднанш з кшьцевим

фсрритовим мапитом МН-1 з наиружсшстю магштного поля 30-35 мТ. Опромшення здшснювали на вщсташ 1,0—1,5 см вщ магшто-лазера до опромшюваного об'екта. Екснозищя на одне поле становила 0,5-1 хв, сумарна

— 15 хв. Лжування проводилось щоденно протягом 12-15 дшв.

2. Мюцева магшто-лазерна терашя нашвпровщниковим апаратом А11П-2.

Очищеш виразки опромшювали шфрачервоним лазерним променем з густиною потужнос^ 25 мВт/см 3, дистантно-лабшьним скануванням у поеднанш з постшним магштним полем — 30-35 мТ. Опромшення проводили на вщсташ 1,0-1,5 см вщ нашвпровщникового магшто-лазера до опромшюваного об'екта. Експозицш на одне поле становила 0,5-1 хв, сумарна

— 15-20 хв. Магшто-лазерна терашя проводилась щоденно протягом 12-15 дшв.

3. Черезсудшше опромшення кров1 в поеднанш з мюцевою шфрачервоною магшто-лазерною тсрашао.

Мюцева магшто-лазерна терашя здшснювалась за допомогою нашвпровщникового шфрачервоного лазера АНП-2 за вище названою методикою в поеднанш з черезеудинним опромшениям кровь Проекццо лжтьово1 вени опромшювали магшто-лазером з використанням оптичного пристрою, який дозволяе фжсувати лазерний промшь на область судин, тривалшть процедури 10-15 хв. Мшцеве черезсудиипс опромшення проводилось через день, на курс лжування 6-8 процедур. Густина потужносп лазерного променя — 20 мВт/см 2, напружешеть магштних пол1в — 30-35 мТ.

Статистичну обробку результат дослщжень проводили методом вар1ацшно'1 статистики. Р1вень достов1рност1 вираховували за таблицею Ст'юдента-фццера, визначаючи коефнцент дocтoвipнocтi Р. Статистично достов1рною вважали рпиицю при знайденому Р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТ*! ДОСЛЩЖЕНЬ ТА IX ОВГОВОРЕЫНЯ

Вж хворих коливався вщ 48 до 82 роив. Сшввщношення чоловнив 1 жшок склало 4:1, що сшвпадае з даними л1тератури (И.П.Карташев, 1981; С.М.Смотрин, 1983; Х.С.БсЬоеуаегЛв, 1985; С.С.Циганок, 1995). Найбшьшу ктьюсть обстежених чоловшв та жшок склали хвор1 вжом вщ 60 до 70 рокш. Консервативне лжування ще1 в1ково1 категорй пaцieнтiв було доцшьним у

зв'язку з такими обставинами: 1) наявшсть супутшх соматичних захворювань; 2) тривалий перебш хвороби; 3) вщмова хворих вщ оперативного лжування; 4) наявшсть протипоказань для оперативного лжування; 5) рецидиви варикозно'1 хвороби теля оперативного лжування. Основну пльюсть хворих склали особи, яю страждали на троф1ЧШ виразки понад 5 роив — 79%, а в 46% ос1б хвороба тривала бшыпе 10 рок1в. За даними дослщжень К.Э.Эргешова (1990), тривалють виразок ка гомшках була бшьше 5 роив у 66,6% хворих.

1з анал!зу опитувашм хворих можна зробити висновок, що внаслщок тривало'1 медикаментозно1 терапй з плином часу збшыпувалась кшьюсть пащен™ з екзематозним процесом. Якщо на першому рощ л1кувашш прояви екземи були у 16 хворих (12,8%), то через 5 роив '¿х кшьюсть збшыиилась до 88 (78,4%). Под1бну законом1ршсть алерпчних прояв1в при троф1чних варикозних виразках гомшок вданчас в сво'ш робой А.М.Хохлов (1989), на першому рощ лшування — у 7,6% хворих, а через 5-6 роив — у 76,5% пащекпв. Непереносшсть розвивалась до багатьох, деколи до 5-7 медикаментов. Бшышсть хворих користувалася традищйними препаратами (фурацилш, мазь Вишневського, аерозол1, маги з антибютиками, сульфаншамщами, гормонами та ш.), що звичайно призводило до сенсибЬпзацн 1 розвитку алерпчних прояв1в на шюр1 навколо виразки. На таку непереносшсть вказуе С.М.Смотрин (1983).

Первинш виразки були лише у 13 хворих (10%), у решти 112(90%) персов хвороби мав рецидивуючий характер. 20хворим(16%) рашше було проведено оперативне лжування варшсозноУ хвороби, причому рецидиви у 15(12%) 13 1шх виникли в перил 5 рокт.

Площа троф1чних виразок була у межах вщ 2 до 235 см 2. Згщно з класифжащега В.В.Скавронскаса (1967), переважно зустр1Чалнсь виразки середни 1 великих розм1р1в (у 75,6 — 84,4% хворих).

Найчастпне хвор! скаржились на бшь у дшянщ виразки, особливо при ход1, свербшня та мокнення шири навколо виразки, порушепня шчного сну, вщчуття повзання мурашок по уражешй кшщвщ, палшня у дшянщ виразкового дефекту та навколишнього шшрного покриву. При огляд1 насамперед зверталась увага на зовншшй вигляд виразки. Окр1м и розм1р1в та локал1зац11 (див. мал. 1), об'ективно можна було констатувати таи клйпчш форми мюцевих зм!н: гшйно-некротична, егптелтлыга, кальозна.

Екзематозний процес проявлявся: на фон! еритеми, Ш0Д1 з вираженою

синюшшстю (венозний застш на нижшх кшщвках), м 1 к р о в е з и к у л а м и,

11

сторона

-I t - 1-a група, мюцева ¡нфрачервона натвпровщиикова магшто-лазврнаTepania

• ИЯа-2-a група, м>сцева ¡нфрачервона нашвпровщникова магшто-лазерна терэгия в ,

• :*- 1 поеднанм з черезсудинним опромменням кров! ».'.А'/

Мал. 1. ЛокалЬац» трофиних варикозних виразок гомшок, ускпаднених екземою, у хворих, яю отримували рЬне л1кування.

шкросрозшми ¡з точковим мокнснням (екзематозш колодяз1), юрочками, лущениям. Назваш симптоми зустр1чались у р1зпих комбшацшх 1 мали неоднакову виражешсть. Ураження в бщыносп випадк1в були асиметричш. Площа екзематозних вогнищ була в межах вщ 5 см 2 до 165см2 у д!аметр1. У 24% хворих спостер1гались алергщи на вщдалених дшянках шюри у вигляда еритемо-сквамозних, еритемо-папульозних вошищ .

Хвор1 век 4-х груп були однаков1 за основними клнпко-анамнестичпими критер1ями.

Проанал1зовано вплив мюцевоТ гелш-неоново1 магтто-лазерно'1 терапп на клшчний переб1г варикозних троф1чних виразок гомЬлок, ускладнених екземою (I трупа хворих), пор!вняно з хворими, як1 одержували лише традицшне Л1кування (IV трупа хворих).

Кшшчш спостереження дозволили в!дм1тити бшын виражений лнеувалыгай ефект при використанш мкцевого гелш-неонового лазерного опромшешгя. Пюля 5-6 сеанав у пор1внянш з традицшною терашею вщдёчено: частшге зменшення болю — у 56,6% хворих проти 68,7%, свербшня шири навколо виразки — у 46,6% проти 68,7%, вщчуття повзання мурашок — у 56,6% проти 78,1%, палшня у виразш та навколишньо1 шюри — у 46,6% проти 56,2%. Вдапчено покращення самопочуття у хворих, часткову норма.-лзацпо шчного сну. М1сцев1 позитивш змши в екзематозному ироцесл з'явились на 5-6-у добу. Зменшились заиалып явища: еритема, набряк, локальна гшертерм1Я, а також В1ДМ1чена позитивна динамжа симпгом1в, характерних для еритемо-сквамозних та еритемо-папульозних алерпд1в (вщповщно у 20% 1 25% хворих).

На 15-16-у добу мюцевого лжування гелш-неоновим магшто-лазером вдапчено позитивну клпичну динамжу екзематозного нродесу в пор1внянш з традицшним лнеуванням. Встановлено повне загоешш виразок у I груш в 36,6% хворих, а у IV — в 25%. Тшьки у 6,6% хворих у I грут 1 9,3% — в IV троф1чш виразки не гаддавались лжуваншо. Пюля деякого зменшення IX плопц подальша ештел1защя призупинялась. Це були хвор1 з пгантсъкими, циркулярними, довготривалими кальозними виразками. У решти хворих продовжувалась активна еттел!зац1я. При оцшш цих даних слщ пщкреслити, що загоешш виразки залежить вщ багатьох фактор1в: вщ н розм!рш, стану иавколишшх тканин, особливостей кровообиу, вираженосп екзематозного процесу тощо. На таку залежшеть вказують у своУх працях А.М.Хохлов (1989), С.М.Смотрин (1983).

3 метою обгрунтування клш1ЧН01 ефективпосп мюцевого опромшення червоним монохроматичиим евптгом гелш-нсонового лазера в поеднанш з магштним полем у хворих на варикозш троф1чш виразки гомшок, яш ускладистп екземою, дослщжено ¡мушшй статус 1 стан перекисного окисления лшщв 1 антиоксидантно'1 системи, а також мжрофлору 1 цитолопчну картину виразкового ексудату.

У хворих на троф1чш виразки нижшх ышдоок, я и ускладнеш екземою, виявлено значш порушення показниыв клггшшого та гуморального ¡муштету, зокрема р1зке зменшення числа 'Г-.щмфоци'пв (до 52,45 ± 1,49) у пор1внянш в здоровими людьми (70,16 ±0,51, Р <0,05). При цьому несприятливим фактором можла вважати виражений дисбаланс субпопулящй л1мфоцит1в, який проявляеться зменшенням юлькосп Т-хелпер1в до 48,29 ±1,12 (Р<0,05) 1, навпаки, пщвищенням числа Т-супресор1в до 39,8 +0,89 (Р<0,05). На ¿мунодефщитний стан в оргашзм1 хворих з троф^чними варикозними вираз-ками гомшок, ускладненими екземою, вказуе у своТй пращ С.С.Цигаиок (1995). Так! порушення створюють умови для несприятливого перебггу захворювання, що визначае доцшьшеть застосування метод1в 1муномодулюючо1 терапй. Останню ми здшенювали за допомогою мюцевого опромшення гелш-неоновим лазером у поеднанш з магштним полем.

У хворих на троф1чш виразки нижн1Х кшщвок, ускладнеш екземою, якi отримували мюцеве опромшення червоним монохроматичним свалом гелш-неонового лазера в поеднанш з постшним магштним полем, змсншувалмсь запальш явища та ознаки екзематозного процесу. Внаслщок цього згазились надлищкова токсикоантигенна напружешеть в оргашзм1 хворих й ¡мунодефщитний стан в кров1, зокрема дефщит чиселыюст1 загально'1 популяцп Т-л1мфощтв, дисбаланс у епшвщношешп Т-хелиср1в 1 Т-супресор1в. На 15- 16-у добу застосування магшто-лазерно'1 терапи вщбувалось достов1рне збшьшення числа В-л1мфоцит1в (15,69 ±0,49 проти 13,65+0,55, Р<0,05), що е патогенетично значимим у л!куванш.

У хворих на троф1чш виразки гомшок, яи ускладнеш екземою, вщ.чичепо штснсифнсащю вшьнорадикалышго окисления лшвдв у пор1внянш ¡з здоровими людьми. Ко!щентрацш д1снових кон'югат1В становила 22,25 ±1,01 мкмоль/л (у здорових людей — 15,38±2,04 мкмоль/л), пдропсрскиав лтдов — 0,204±0,012 ум.од. (у здорових — 0,149 ±0,007 ум.од.), малонового ддальдегщу — 0,048+0,003 мкмоль /л (у здорових — 0,029 ±0,004 мкмоль/л).

Ршпщя статистично достов1рна (Р<0,05). Виявлено зниження активное^ фермснт1В антиоксидантно1 дй.

У груш хворих на троф1чш варикозш виразки, ускладнеш екземою, що отримували мкцеву гелш-неонову магшто-лазерну терагаю, на 5-6-у добу лжування вщм1чено тенденцш до зменшення в\нсту д!енових кон'югат у плазм1 кров1 до 20,35± 1,84 мкмоль/л (Р>0,05), на 15-16-удобу — до 19,28 ±1,45 мкмоль/л, тод1 як при традшшшому лжуванш на 5-6-у добу немае змiн, лише на 15-16-у добу заприм1чено тепденщю до зниження. Р1вень пдроперекис1в лшщв теля застосування магшто-лазерноУ терапй зменшився на 5-6-у добу до 0,196+0,016 ум.од., що достов1рно в пор1внянш з контролем (0,201 ±0,011 ум.од. Р<0,05). Ще бшыпе цей нроцес виражений на 15-16-у добу: вщповщно 0,186±0,012ум.од., в пор1внянш з нормою 0,195 ±0,013 ум.од. (Р<,05). Кшыасть МДА також зменшилась.

Результати дослщження стану антиоксидантно1 системи свщчать про те, що актившсть суиероксидцисмутази при застосувашй м1сцево'1 гелш-неоново1 магшто-лазерно! терапй зростае в динампЦ на 5-6-у 115-16-у доби, в1Дповщно до 9,75±0,88 % блок 110,12±0,97% блок (Р>0,05).

Oтpимaнi результати свщчать про те, що шсля комплексно! терапй з використанням М1Сцево1 магшто-лазерно'1 терапп знижусться р!вень початкових, пром1жних1 кшцевих продукив перекисного окисления лшщв. Одночасно пщвищуеться ферментативна актившсть антиоксидантно1 системи. Отже, використания цього виду терапй сприяе вщновленню динам1чно1 р1вноваги процес1в перекисного окисления лшшв 1 антиоксидантно! системи, що свщчить про ефектившсть запропонованого методу лжування.

До лжування в цитограмах визначалась одномаштна картина. Серед клиташих елемент1в переважали (90%) дегенеративно змшеш нейтрофшыи лейкоцити у випвдц скупчення (82%). Моноцити, л1мфоцити, макрофаги у вогни1щ ушкодження були присутш у вигляд1 скупчення в основному дегенерованих клггин. Зрщка зустр1чались пол1бласти та ф1бробласти. Отримаш результати вказують на в'ялий переб1г регенераторного процесу в троф1ЧНИХ виразках гомьток, ускладнених екземою. В.Я.Васготков 1 сшвавт. (1993) також вказують на такий же вм1ст 1 сшввщношення клтшних структур у цитограмах виразок, що свщчить про зниження мюцевого ¡муштету та пригшчення репаративних нроцеав.

Шд впливом MicucBoi гелш-неоновсп магшто-лазернси Tepanii покращувались репаративш процеси в троф1чних варикозних виразках гомшок, ускладнених екземою. На думку D.T. Yew el а]. (1982), стимулююча Д1Я лазерного онромшення на регенеращю кл1тин обумовлена активащею кл1тинних фермент та синтезу ДНК i РНК.

За даними А.М.Хохлова (1989), розвиток i nepe6ir троф1чних варикозних виразок гомшок вщбуваеться в умовах знижено'1 резистентност! оргашзму, що призводить до зменшення бактерицидних властивостей кров1 i шк1ри.

Проведен! дослщження мжрофлори з поверхш виразок показали високе !х бактершнс обамешння, яке становило 9,88 х 104±1,34х 103 КУО/мл. Найчастше виявлялись стафшококи. На це також вказують в cboix працях Г.Е.Панцулая (1983), H.Dodd et al. (1977). Застосування мюцево! гелш-неоново! маппто-лазерно1 Tepanii супроводжувалось змепшснням кыькосп бактершних ви;цв у виразках та загалыюго '¿х обамешння, яке на 15-16-у добу в 1 rpyni становило 1,25 х 10 3±0,44 х 103 КУО/мл, у IV— 5,12 х 1СР+ 0,58 х 103 КУО/мл в (Р<0,05), що свщчитъ про ефектившсть магшто-лазерно'] терапп.

Нами проанал!зовано вплив мюцево! шфрачервоно! магштолазерноУ терапп на кл1шчний nepe6ir варикозних троф1чних виразок гомшок, ускладнених екземою (II група), у nopiBiraimi з хвори.ми. як! отримували ii в поеднанщ з черезсудишшм опромшенням кров1 (III група).

Клппчне спостереження засвщчило бшыпий л!кувальний ефект при використанш мюцево! шфрачервоно! магшто-лазерпо! Tepanii в посднанш з черезсудинним опромшешгам KpoBi хворих на ускладнеш екземою варикозш виразки гомшок. Шсля 5-6 сеанс1в у пор1внянш з одшсю м1сцевою магшто-лазерною терашею вщм1чено частице зменшення болю — у 54,4% хворих проти 46,7%, свербшня нпири навколо виразки — у 42,4% проти 33,3%, палшня у виразщ та навколишшй inicipi — у 45,5% проти 36,7%. XBopi вщзначали покращення самопочуття, нормал1защю шчного сну.

Мюцев! позитивш змпш в екзематозному iiponeci з'явились на 5-6-у добу. Зменшились запальш явища: еритема, набряк, локальна гшертсрм1я. Позитивну динамнеу симптом1в еритемо-папульозних aлepгiдiв вдапчено у 9,1 % хворих з II групи iy 3,3% — з III та еригемо-сквамозних—у 12,1% i 6,6% oci6 вщповщно.

На 15-16-у добу поеднано1 м!сцсво1 та черезсудинно1 магшто-лазерно)

терапп вщм1чено позитивну клппчну динамку екзематозного процесу в 16

25 -.30" : -"35 Г '

■ —- тЛу'. : .. ..... хворих : ■

I •-1-з група, кисцева Ыфрачервона нагЧвлров'щникова нагягго-пазерна терадя :■.■-'.

H* ~ Г ¡нфрачервона нап1впров!дни1сова и^пг0-лй^наЛрайа^%'

■ ;/ "'; посднаниГз черезсудиннимопромженням " * "* " /.

Мал. 1,. Найбшьш TuriOBi скарги хворих i об'ективж ознаки экзематозного процесу навколо виразки на 15-16-у добу л!кування.

riopÍBiMHHÍ з мюцевим щфрачервоним опромшсшшм. Повнс загоешы виразок встановлено в 39,4% хворих II групи та у 57,5% хворих III групи. Ттьки у 9,1% oció у II i 6,1% — у III rpyni троф1чи1 виразки не поддавались лжуванню. Шсля деякого зменшення íx плопц подалына еттсл1зац1я призупинялась. Це були XBopi з лгантськими, циркулярными довготривалими кальозними виразками. У решти хворих нродовжувалась активна ештел1зацш уражено'1 шюри. Зменшились запальш явища: еритема, набряк, локальна гшсртерм1ч, а також зникли явища, характеры! для сритемо-сквамозних та еритемо-папульозних алергщв (див. мал.2).

3 метою обгрунтування кл!шчно'1 ефективност! míchcboi шфрачервоно!' нашвпровщниково'1 магшто-лазернси Tepanii в поеднанш з черезеудинним опромшенням кров! при ускладнених екземою варикозннх троф!чних виразках гомшок, дослщжено ¡мунний статус оргашзму, стан перекисного окисления лшвдв i антиоксидантно'! системи, а також м!крофлору i цитолопчну картииу виразкового ексудату.

Як показали дослщження, на 5-6-у добу вщ початку поеднано'1 мюцево"! та позасудинно! шфрачервоноУ нап1впров!дниково1 машто-лазерно! терапн суттево збшьшилось число Т-л!мфощгпв— до 63,28 ± 1,88 у пор!внянш з одшею м!сцевою магн!то-лазерною терашею (57,7 ±1,63, Р<0,05). В обох трупах хворих вщм1чсно також зменшення дисбалансу у сшввщношенш основних субпопуляцш Т-л!мфодит!в (Т-хелпер!в, T-cynpccopiB), суттево в хворих, як! отримували поеднану магшто-лазерну терапйо (Р<0,05).

Найбшьни змши в шуншй систем! в анал1зованих трупах були на 15-16-у добу вщ початку лжування, яю проявлялись подальшим збшьшенням числа Т-л!мфоцит!в у rpyni хворих, що отримували обидва види лазеротерапп в поеднанш. У цш rpyni також вщм1чепо зменшення дисбалансу у сшввщношенш субпопуляцш Т-льмфощгпв, що полягало у збшыпенш числа Т-хелпер!в (до 59,88 + 1,38, Р<0,05) та зменшенш кшькост1 T-cynpecopiB (до 30Д8± 1,09, Р<0,05). На 15-16-у доби патогенетичного лжування вщм1чаються подальш! 3MÍHH в гуморальному шуштеп, що полягали в достоверному збшьшешй числа В-лшфоцитиз (16,48+ 0,41 проти 15,08±0,44, Р<0,05) та IILA Dr-HociÍB.

Слщ вздмггити, що на 15-16-у добу вщ початку л!кування вдалось усунути

екзематозш явища, але ештел!зац!я виразок ще повшетю не вщбулась, як i

повна кормалпацш показниьцв кл!тинного та гуморального ¡муштету. Це

евщчить про взасмозв'язок троф!чних варикозгах виразок з ¡мунолопчною 18

реактившстю оргашзму, яка потребуе подальше» корекцп. IIa таку закоиом1ршсть вказуе в свош poöoTi С.М.Смотрин (1983).

У rpyni хворих на троф1чш варикозш виразки, ускланеш екземою, що отримували мюцеву шфрачервону нашвпровщникову магшто-лазернутерашю в поеднанш з черезсудшшим опромшенням кров1, на 5-6-у добу лжування вщ.чпчсно тшьки тенденщю до зниження BMicry д1снових кон'гогата у rma3Mi Kpoßi, а на 15-16-у добу — суттеве зменшеши (16,39 ±1,18, Р<0,05), тод1 як при ОД1ЙЙ мюцевш маппто-лазершй терапи в указаш строки занрихичено лише тснденшга до зниження. Ревень гщроперекиав лшвдв шсля застосування поеднано1 магшто-лазерно! теранй на 5-6-у добу змешпився, але бшыш позитивш змши вщм!чено на 15-16-у добу: в II rpyni зменшено до 0,184 ±0,012 ум.од., в III — до 0,161 ±0,007 ум. од. (Р<0,05). Юльюсть малонового д1альдегщу достов!рно зменшилась лише в III rpyni хворих.

При дослщженш стану антиоксидантноУ системи виявлено, що актившсть супероксиддисмутази у хворих III групи зростае вже на 5-6-у добу, але значке збщынення встановлене лише на 15-16-у добу, вщповщно 10,29 ±0,54 % блок i 11,88±0,49 % блок (Р<0,05). У щ ж строки мкцево'1 щфрачервоно'1 магшто-лазерно'1 терапи вщм1чена тшьки тенденция до пщвищення активное^ супероксиддисмутази. Результата дослщження пероксидазно1 aKTHBHocTi свщчать про слабке зросташм п на 5-6-у добу та суттеве — на 15-16-у в хворих III групи.

Пщ впливом поеднаного магшто-лазерного оиромшення у пор1внянш з лише мюцевою магшто-лазерною терашею на 5-6-у добу, шсля виповнення виразки грануляциями, зменшилась кшъюсть дегенерованих нейтрофшв — до 33,4% в пор1внянш з 57,6% у II rpyni. Збшынилась киьисть поодиноких, малозмшених лейкощтв. Спостершалось 80,0% поодиноких пoлiблacтiв, решта (20%) — у вигляд1 «скупчешш». У II rpyni i'x було вщповщно 87,8% i 12,2%. На 15-16-у добу пщ впливом мюцево1 шфрачервоно'1 магшто-лазсрно1 Tepani'i в поеднанш з черезсудинним опромшенням Kpoei вщупчена нодальша позитивна динамнса цитолопчних показннюв.

Отже, пщ впливом поедпано1 магшто-лазерно1 терапп покращувались репаративш ироцеси в троф!чних варикозних виразках гомшок, ускладнених екземою.

Дослщження складу м1крофлори сввдчить про те, що застосування

поеднано'1 магшто-лазерно1 Tepanii супроводжувалось змснше1шям KÜibKOCTi

р 13 них BUfliB MiKpooprani3MiB. Вщм1чалась частица вщсутшсть мкрооргашзм1в

19

на 15-26-у добу лжувашш в III грушхворих— до 56,7%, в II — до 39,3% ослб, та зменшення на цю добу асощацш м1крооргашз.\пв вщповщно 3,3% та 6,1%. Загальне бактершне обшменшня троф1Чних виразок,ускладнених екземою,при застосуванш поеднано! магшто-лазерно1 терапп на 15-16-у добу становило вщновщно 0,8 х 103 ± 0,48 х 103 КУО/мл та 4,8 х 103 ± 0,68 х 103 КУО/мл (Р<0,05), що свщчить про б1льш виражену ефектившсть м1сцевого опромшення ¡нфрачервоним нашвпровщниковим магшто-лазером у поеднанш з черезсудинним опромшешшм кровь

Проведен] клшжо-лабораторш дослщження дають пояснения клппчного ефекту застосувашш мюцевого опромшення червоним монохроматичним св1тлом гелш-неонового та м1сцевого 1 поеднаного опромшення шфрачервоним лазером в л^уванш ускладнених екземою троф1чних варикозних виразок гомшок. Пщтвердженням цього е виражена ¡муномодулююча, антиоксидантна, протимжробна д1я низькоштенсивного лазерного випро минования.

Простота методу магшто-лазерио'1 терапй, висока ефектившсть 1 вщсутшсть ускладнень дозволяють призначати його хворим у стацюнарних та амбулаторних умовах.

висновки

1. Мюцева магшто-лазерна терашя троф1чних виразок гомшок, ускладнених екземою, у пор1внянш з традицшними засобами сприяс частшому зменшешш болю,свербшня шири навколо виразки, скороченню строив зникнеиня екзематозного процесу (мокнення,еритеми),а також еритемо-сквамозних 1 еритемо-папульозних алергццв.

2. У кров! хворих на троф1чш виразки гомшок, ускладнеш екземою, виявлено виражений ¡мунодефщит, пщвищене перекисне окисления л1шдав та знижепу актив шсть супероксиддисмутази та пероксидази.

3. Використання у комплексному лжувашй ускладнених екземою варикозних троф1чних виразок гомшок поеднано! мкцево'1 та черезсудинно! мапито-лазерно! шфрачервоно'/ терапй мае бшьш виражений лжувальний ефект, шж монотерап^я м1сцевим опромшенням.

4. Мюцева ¡нфрачервона нашвпровщникова магшто-лазерна терапш в

поеднанш з черезсудинним опромшешшм кров1 у хворих на троф!чш варикозш

виразки гомшок, ускладнеш екземою, супроводжуеться ¡муномодулюючою

та антиоксидантною даею. 20

5. Поеднана магшто-лазерна терашя в пор1внянш з м1сцевим опромшенням ускладнених скземою троф1чних варикозних виразок гомшок супроводжуеться вираженою макрофагальною реакщею у раш з штсисифжашею продев регенсрацп, сприяе зменшенню кшькосп ршшх вщцв мжрсюргашз}1ив, загалыгого бактершного обамешння.

6. Нашвпровщниковий 1 гелш-неоновий лазерш медичш прилади, яю працюють у безперервному режим! з диапазоном довжини хвил! 0,82 1 0,63 мкм у вибраних режимах, безпечш для хворих, не мають негативно! ди на оргашзм, не викликають алерпчпих прояв1в 1 можуть бути рекомендован! для широкого використання у лшуванш ускладнених скземою варикозних троф1чних виразках гомшок.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦ11

Для Л1кування ускладнених екземою варикозних троф1чних виразок гомшок можна рекомендувати: а) мюцеву гелш-неонову магшто-лазерну терапцо; б) мюцеву шфрачервону нашвпровщникову магшто-лазерну тератю; в) мкцеву шфрачервону нашвпровщникову магшто-лазерну терашю в поеднанш з черезсудин1шм опромшенням кровь

Для отримання кращого терапевтичного ефекту при лжуванш варикозних троф1чних виразок гомшок, ускладнених екземою, рекомендусться поеднана магшто-лазерна терашя нашвпровщниковим апаратом АНП-2. Очищеш виразки опромшюють ¡нфрачервоним лазерним променем з густиною потужносэт 25 мВт/см2, дистантно-лабшьним скануванням у поеднанш з постшним магштним полем — 30-35 мТ. Опромшення проводять на вщсташ 1,0-1,5 см вщ натвпровщникового магшто-лазера до опромшюваного об'екта. Експозицш на одне поле 0,5-1 хв, сумарна — 15-20 хв, через день, на курс лшування 6-8 процедур. Для черезсудинного опромшешш кров! в проекци лжтьово! вени застосовують магшто-лазер з оптичним пристроем, який дозволяе фжсувати лазерний промшь на область судини. Черезсудинне опромшення здшстпоготь проводилось через день, тривалють процедури 1015 хв, на курслжування 6-8 процедур. Густила потужносп лазерного променя — 20 мВт/см2, напружешсть магштних полт — 30-35 мТ. Протипоказашш до магшто-лазерно! тсрапи: злояшсш та доброяшсш пухлшги, ДВЗ-синдром.

ОПУБЛ1КОВЛШ ПРЛЦ1

1. Отдельные методики лазерной терапии. В кн. «Современные аспекты квантовой терапии в клинической медицине». — К., 1996. — С. 87-93.

2. Новий шдхщ до лшування шфкованих троф1чних виразок гомшок // 1нфекцшш хвороби. — 1996. — № 4. — С. 43-46.

3. Вплив мкцевоТ шфрачервоноУ магшто-лазерноУ терапп' в поеднанш з черезеудиншш опромшенням кров1 хворих на ускладнеш екземою варикозш виразки гомшок // Вестник проблем биологии и медицины. — 1997. — № 8.

— С. 66-69.

4. Вплив магшто-лазерноУ терапп на стан перекисного окисления лнщпв та антиоксидантно'У систсми у хворих на трофшш варикозш виразки гомшки, ускладнеш екземою // Вестник проблем биологии и медицины. — 1997. — № 8. — С.69-73.

5. Вплив магшто-лазерноУ терапп на мшрофлору та цитолопю виразкового ексудату у хворих на троф1чш виразки гомшок, ускладнених екземою // Матер1али сссп УкраУнськоУ академУУ наук нацюнального прогресу.

— К., 1997. — С. 133-134.

6. Використання м^цевоУ магн1то-лазерноУ терапГУ, поеднаноУ з позасудинним опром1нсш1ям кров1, у хворих на тpoфiчнi виразки гомшок, ускладнеш екземою // Досягнення 1 перспективи клппчноУ та експери-ментальноУ медидини. Тсзи науковоУ конференцГУ. — Терношль, 1995. — II част. — С. 38.

7. Використання магшто-лазерного опромшення у .-пкуванш хворих на троф1ч!п виразки гом1яок, ускладнеш екземою // Акту алый питания кл1шчноУ 1 скспериментально'У медицини. Тези науковоУ конференщУ, приев. 140-р1ччю з дня народження акад. ГЯ.Горбачевського. — Тсрнопшь, 1994. — С. 22.

8.1мунолопчн1 аспекта ефективносп мапнто-лазерноУ терапп хворих на троф1чш виразки гом1Лки, ускладнен1 екзематозним процесом // V Республиканская научно-практическая конференция «Применение лазеров в биологии и медицине». Тезисы докладов. — Харьков, 1995. — С. 138 (сшвавт. М.А. Андрейчин).

9. 1нфрачервона магшто-лазерна терашя хворих на троф1чш виразки

гомшки, ускладнеш паратравматичною екземою // V Республиканская

научно-практическая конференция «Применение лазеров в биологии и

медицине».Тезисы докладов. — Харьков, 1995. — С. 139 (сшвавт. ОЛ.Хара). 22

10. Новий метод лжування ускладнених екземою троф1чних варикозиих виразок гомшок //1 МЪкнародна иауково-практична конференция студен™ i молодих вчених. Тези доповщей. — Тернопшь, 1997. — С.223 (сшвавт. С.Малявський).

11.1мунолопчний контроль ефективност1 позасудинно'1 магшто-лазерно! Tcpani'i хворих на виразки гомшки, ускладнеш екземою //VI Свгговий конгрес федерациукрашськихлжарськихтовариств. Тези доповщей. — Одеса, 1996. — С. 124.

12. Вивчення стану перекисного окисления лшдав та антиоксидантно1 системи у хворих на троф1чш виразки гомшок, ускладнеш екземою, лжоват магшто-лазерною Tepaniero //VII Международная научно-практическая конференция «Применение лазеров в биологии и медицине». Тезисы докладов. — Ялта, 1996. — С. 24.

13. Вивчення впливу червоного монохроматичного свп-ла гелш-неонового лазера в ноеднанн1 з магштним полем на варикозги виразки гомшок, ускладнеш екземою // VII Международная научно-практическая конференция «Применение лазеров в биологии и медицине». Тезисы докладов. — Ялта, 1996. — С. 87-89.

14. Вплив магшто-лазерно1 терапп на мшрофлору троф1чних виразок гомшки, ускладнених паратравматичною екземою // VI Республиканская научно-практическаая конференция «Применение лазеров в биологии и медицине». Тезисы докладов. — Харьков, 1996. — С.67.

АННОТАЦИЯ

Галныкина С.А. Магнито-лазерная терапия варикозных трофических язв голени, осложненных экземой.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по сециалыгости 14.01.19 — кожные и венерические болезни.

Украинский Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 1997 г.

Работа посвящена вопросу лечения варикозных трофических язв голени, осложненных экземой. 11а основе сравнительной оценки клинических данных, иммунного статуса, перекисного окисления липидов, антиоксидантной . системы, цитологии раневого экссудата, микрофлоры язв доказываются

23

преимущества предлагаемых методов комплексного лечения варикозных трофических язв голени, осложненных экземой, включающих в себя в дополнение к общепринятым методам лечения местное и внесосудистое облучение полупроводниковым инфракрасным лазером в комплексе с магнитным полем.

Galnykina S.A. Magnetolaser Therapy of Crus Varicose Trophic Ulcers Complicated by Eczema.

Thesis for a Master's degree of medicine in Speciality 14.00.11 - skin and venereal diseases.

A.A.Bogomolets Ukrainian National Medical University, Kyiv, 1997.

The work is designed to ascertain treating crus varicose trophic ulcers, comlicated by eczema. Comparative assessment of immune status data, lipid peroxide oxidation, antioxidant system, wound exudate cytology, ulcerous microflora prove the advantages of the suggested methods in treating crus varicose trophic ulcers complicated by eczema, they including focal and extravascular irradiation via semiconductor in combination with magnet field in addition to conventional treatment.

KnioqoBi слова: магшто-лазерна терашя, троф1ЧШ виразки гомшок, ускладнеш екземою, шунолопя, цитолог1я, перекисне окисления лшдав, мперофлора.

ANNOTATION

Редаюийно-видавничий вЦццл Тернопшьського державного педагопчного ¡нституту, 282009, м.Терношль, аул.М.Кривоноса,2

ГИдписано до друку 21.03.1997р. Формат 60/84/1S. Пашр друк. 1. Друк. офсет. Умовн. друк. арк. 1,0. Умовн. фарб. в!д. 1,0. Обл.-вид. арк. 1,0. Наклад 100 прим. Зам. № 29.