Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Лечение остеоартроза у шахтеров-угольщиков

АВТОРЕФЕРАТ
Лечение остеоартроза у шахтеров-угольщиков - тема автореферата по медицине
Христуленко, Алена Леонидовна Луганск 1996 г.
Ученая степень
кандидата медицинских наук
ВАК РФ
14.01.02
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Лечение остеоартроза у шахтеров-угольщиков

РГБ ОД

2 7 т ш?

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ХРИСТУЛЕНКО АЛ1НА ЛЕОН1Д1ВНА

Л1КУВАННЯ ОСТЕОАРТРОЗУ У ШАХТАРШ-ВУГШЬНИКШ

Спещальтсть 14.01.02 - внутргшт хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ЛУГАНСЬК - 1996

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному ун1верситет1.

Науковой кер1вник: доктор медичних наук, професор

Синяченко Олег Володимирович

Науковий консультант: кандидат медичних наук, доцент

Ликов Олексш Олександрович

Офщшш опоненти: доктор медичних наук, професор

Путшцев Володимир Гнатович кандидат медичних наук, доцент Бондаренко Геннадш Афаиасшович

Проввдна установа - Харк1вський державний медичний утверситет.

Захист вщбудеться " " 9 в р. на

засщанш спещалпзовано! вчено! Ради при Луганському

медичному уншерситет1 МОЗ Украши /за адресою: 348045, м. Луганськ, вул. 50-р1ччя Оборони Луганська, 1; телефон 54-85-86.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блштещ ушверситету.

Автореферат розкланий "_"_199_р.

Вчений секретар спещал1зовано! вчено! Ради, доктор медичних наук, професор

В.1. Коломкць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблеми. Якщо в Укра!ш на долю ус1Х хвороб суглоб1в внаслщок !х перенапруження припадае близько 9% страждаючих, то у вугшьнш промисловос-п - 38% (Кунд1ев Ю.1. та шш., 1990). Виконання виробничих операцш в умовах обмеженого простору вимушуе прниюв займати положения з мйпмальними вертикальними розм1рами, що призводить до р1зкого негативного впливу на опорно-руховий апарат (Антонов А.О. та шш., 1993; 1гнатенко Г.А. та шш., 1993; Синяченко О.В. та шш., 1995). Умови пращ в шахтах характеризуються наявшстю комплексу несприят-ливих фактор1в виробничого середовища, яш здшснюють вплив на суглоби прншав. Близько 70% очисних вибогв знаходяться в зош складних прничногеолопчних умов, до 65% основних запасов вуплля зосереджено на великш глибиш в тонких шарах (Кобець Г.П. та шш., 1992, 1995; Меняйло М.1., 1994; Харковен-ко М.1. та шш, 1994; Зшгер Ф.А., 1995). Продовжуе залишатись високою частка ручно! пращ в технологи видобутку вуплля, яка розглядаеться як важка та напружена. Невщповхдшсть м1ж ме-хашчним навантаженням, що припадае на суглобну поверхню хрящу, та його можливостями чинити ошр цьому навантаженню е основною причиною розвитку остеоартрозу (ОА) у шахтар1в. Подобна ситуащя створюеться при часто повторюваних стереотип-них рухах, яш впливають на одш йтиж суглоби.

Незважаючи на р1зномаштшсть пщход1в до лжування ОА, ефектившсть заход1в, як1 проводяться, у шахта р ¿в залишаеться вельми недостатньою 1 захворювання дуже часто прогресуе. У 52% хворих, ЯК1 страждають на ОА, працездатшсть втрачена або об-межена ("\УеЬег-Га1кепзапигегЬ, 1994). Величезш трудов! втрати

викликае захворювання у прнишв вупльних шахт (Сейсембеков Т.З. та шш., 1991; Синяченко О.В. та шш., 1993). У зв'язку з цим е пекуча потреба удосконалення вщомо! терапа ОА у шахтар1в та опрацювання принципово нових метод1в лжування.

Мета дослщження: пщвищити ефектившсть лжування професШного ОА у прюиив вугшьних шахт. Для досягнення мети пращ були поставлен! таш задачи:

1. Вивчити поширетсть ОА на шахтах з р1зними прнично-геолопчними умовами у пращвнигав р1зних професшних труп за даними епщемюлопчних дослщжень.

2. Оцшити клшжо-рентгенолопчний перебит ОА у шахтар1в основних та допом1жних професШ, зштавити результата з ана-лоичними даними у металурпв, коксох1мтав, машинобуд1вник1в.

3. Оцшити ефектившсть вщомих метод1в лисування професШного ОА у прнишв на етапах диспансерного спостереження за хворими.

4. Дослщити стан пуринового обмшу та перекисного окисления лтдав у шахтар^в, що страждають на ОА, опрацювати принципово нов1 пщходи до терапп захворювання у тако! категорп хворих.

5. Опрацювати медичну технологию лжування ОА у шах-тар^в р1зних професшних груп та визначити п ефектившсть.

Наукова новизна роботи.

1. Вперше вивчено штегральний коефицент захворюваносп на ОА з тимчасовою втратою працездатносп на шахтах з р1зними прничногеолопчними умовами.

2. Вперше визначено нормований штенсивний показник по-ширеност1 ОА у прнишв р1зних професШних груп.

3. Вперше дослщжено клипчний перебн- та рентгенолопчш

ознаки ОА у прохщнигав (П), пришив очисних вибо1в (ГОВ), кршильниюв (К), машите™ прнично-видобувних машин (МГВМ), тдземних ripникiв (ПГ), пщземних електрослюсар1в (ПЕС), прничних майстр!в (ГМ) та здШснено пор1вняльну ощнку даних з аналопчними показниками у прац1вниюв нешахтарських професш.

4. Вперше вивчена ефективтеть ввдомих метод1в лшування ОА у шахтар1в р1зних професшних труп на этапах диспансерного спостереження за хворими.

5. Вперше дослщжено стан пуринового обмшу (р1вшв сечовох кислоти, оксипуринолу, ксантиноксидази) та перекисного окисления лшщ1в (концентрацш д1енових кон'югат1в, малонового д1альдегщу, а-токоферолу) у здорових та хворих на ОА пращвнишв шахтарських та нешахтарських професШ.

Практична значилисть роботи:

1. Запропоновано лжування ОА у прниюв з використанням алопуринолу (шпбт>ра ксантиноксидази), токоферолу (антиоксиданта) та ксидифону (комплексоутворюючого сполучен-ня),

2. Опрацьовано медичну технологий терапи ОА у шахтар1в резнях професжних труп (П, ГОВ, МГВМ, ПГ, ПЕС, ГМ, К).

3. Ефективтеть вадомих метод1в лшування ОА у шахтар1в незадовшьна, а шдвищити результати терапевтичних заход1в можна шляхом використання урикодепресивних препарата, анти-оксидант!В та комплексоутворюючих сполучень.

4. Програма реабштаци шахтар1в з ОА повинна враховува-ти характер перебку захворювання у представнишв р1зних про-фесшнйх труп.

Впровадження результат1в доелвдження в практику.

Одержат результати впроваджено в практику лдаувальних

закладш Донецько! та Луганськох областей, використовуються у навчальному процес1 медичного ВУЗу.

Апробащя роботи. Основш положения дисертаци викладеш на I з'хзд1 Украхнського товариства крюбюлоги та крюмедицини (Харюв, 1995), ВсеукрашськШ науковШ конференцп "Актуальш проблеми фхзичного виховання" (Донецьк, 1995), науковш конференцп "Актуальнх питания теоретично! та клипчнох медицини на сучасному р1вт" (Полтава, 1996), конференцп ревматолопв Ук-раши "Сучасне лжування ревматичних захворювань" (Донецьк, 1996), засщанш Донецького обласного наукового товариства терапевта ¡м. В.П. Образцова (Донецьк, 1996), засщанш Вчено! Ради щодо захисту науковох пращ на здобуття наукового ступеня магистра медицини (Донецьк, 1996), сшльному засщанш кафедр пропедевтики внутриншх хвороб та госштальнох терапп Донецького медичного ушверситету (Донецьк, 1996).

ПублжацМ: за темою дисертаци опублжовано 18 наукових

праць.

Обсяг та структура дисертащ?. Дисертацш подана на 186 сторшках машинописного тексту 1 складаеться з вступу, огляду лггератури, 4 глав власних дослщжень, заключения, висновюв, практичних рекомендацШ та списка використанох л1тератури (225 джерел). Матер1али дисертаци шюстроваш 47 таблицями та 25 ма-люнками.

Декларащя конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових результате, яга виносяться на захист.

Внесок автора в одержання наукових результате е основ-ним I складаеться з проведения епвдемюлопчних дослщжень на шахтах з р!зними прничногеолопчними, умовами, пхдбору, обсте-ження та лжування хворих у клшхщ, вивченш особливостей перебегу ОА у шахтар1в р1зних професхйних груп, оцшки результата

ефективноеп опрацьованих терапевтичних заходов.

Робота виконувалась вщповщно до плану науково-Д0СЛ1ДНИХ роб1т Донецького державного медичного ушверситету i е фрагментом комплексно! теми В.219 308000 "Обгрунтувати, опра-цювати 1 впровадити медичну технологшэ д1агностики та Л1кування дегенеративних, запальних та метабол1чних захворювань суглоб1в у прнишв вугшьних шахт" (номер держреестрацп 019008145, шифр Д.32.02.01).

ЗМ1СТ РОБОТИ

МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Проведено ешдемюлопчне вивчення поширеносэт ОА у шахтар1в р1зних профес}йних труп з урахуванням прничногеолопчних умов шахт. Обстежено 1000 прншав, при цьо-му патологпо суглоб1В встановлено у 38,8% з них. Якщо у груш шахтар^в з хворобами опорно-рухового апарату сгаввщношення за профеаями склало: П:ГМ:ПЕС:ГОВ:МГВМ:ПГ:К = 12:4:3:2:2:2:1, то у рент роо1Тник1В 2:1:2:2:1:1:1. Наймолодшими за вжом були МГВМ, а найстаршими - ПГ. Найменший тдземний стаж вщзначено у П 1 МГВМ, а найбшьший - у ПГ 1 К. Перил ознаки хвороби суглоб1в у П, ГМ та ПЕС заявлялись через 6-7 рошв вщ початку праш в шахт1, а у МГВМ, ПГ та К - через 14-16 рок1в.

Середш строки тимчасово! втрати працездатносп при хворобах суглоб1в у шахтар1в Донецько! облаеп за 7 рошв збшыдились вдв1ч1, а штегральний коефодент захворюваноеп з тимчасовою втратою працездатносп - у 3 рази.

Нами виявлено високий кореляцшний зв'язок м1ж показни-ками втрати працездатносп та прничногеолоичними факторами.

Отже, е Ч1тка пряма залежшсть м1ж глибиною розробок (г=+0,70), температурою повп-ря в робочш зон! (г=+0,54) та довжиною вибо!в (г=+0,96), I зворотня - м1ж кутом нахилу та товщиною вугшьних пласта (вщповщно г=-0,62 1 г=-0,78), величиною абсолютних водо-притоив (г=-0,60).

ОА внаслщок професщно! д1яльноеп шахтар1в встановлено у 31,9% обстежених прнигав 1 у 82,2% вщ кшькосп о«б з пато-лопею локомоторного апарату. На частку ГОВ та П припадае май-же половина вщ ус1х випадюв ОА (вщповщно 25,9% 1 20,4%). Якщо серед ус1х обстежених прнишв ПГ було 9,4% чоловж, то серед хворих ОА - лише 2,7%.

319 хворих на ОА ми умовно роздшили на 2 групи: до 1-1 (основно!) увшшли представники основних шахтарських професш (П, ГОВ, К, МГВМ, ПГ), а до 2-1 (контрольно!) - допом1жних (ПЕС, ГМ). За тдземним стажем обидв1 групи виявились абсолютно вдентичними. 147 шахтар1в, що страждають ОА, обстежено у клшнц (93 представника основних професш 1 54 - допом1жних). Трупу пор1вняння (3-ю) склали 36 хворих на ОА, але представ-ник1в галузей машинобудхвництва, металургп та коксох!ми. Ус1 щ пациенти були робтшками 1 вщповвдали трупам хворих шахтар1в за вжом.

У прниюв частине спостеркались моноол1гоартроз, швидко прогресуючий переб1г захворювання та упертий рецидивуючий перебег вторинного реактивного синовпта. Встановлений бшьш тяжкий характер патолопчного продесу у шахтар1в основних професш пор1вняно з 2-ю групою обстежених.

1нтегральний коефццент захворюваносп з тимчасовою втратою працездатноеи визначали за Ю.А. Дорошенком та ствавторами (1991). Нормований штенсивний показник пошире-носп ОА розраховували за формулами, яга запропонував В.Я. Бобильов та сшвавт. (1989).

У Bcix хворих визначали суглобовий рахунок, шдекси Pi4i та JIaHc6ypi, проводили юпшчне дослщження анал1з1в кров1 та рентгенолопчних суглоб1в. У частки пащегтв здшснено ультра-звукове вивчення колшних суглоб1в для виявлення реактивного синовпу. Ступ1нь вираженост1 гонартрозу при рентгенолопчному дослщженш оцшювали за В.А. Жегшим та сшвавт. (1992), а стадп OA - по Келлгрену.

Стан пуринового обмшу трактували за кшьгастю сечово! кислоти (CK), оксипуринолу (ОП) та ксантиноксидази (КО) в KpoBi. CK визначали за допомогою 6ioxiMi4Horo анал1затора "Копе Progress Plus" (Фшлянд1я), ОП - за методикою K.R. Hände. Флю-риметричними та спектрофотометричними методами вивчали у сироватщ Kpoßi концентрацп КО, фактора перекисного окисления лшдав (д1енових кон'югатав - ДК, малонового диальдегщу - МД), а також антиоксиданту - а-токоферолу (ТФ).

Для зютавлення з контрольними значениями yci показники дослвджували у 30 практично здорових Ч0л0вж1в-шахтар1в, у 12 практично здорових прнишв, а також 11 шахтар1в з OA, яш пра-цюють на поверхн1 шахт.

Результата проведених доошджень опрацьоваш методами вар1ацшно1 статистики за Ст'юдентом i непараметрично! статистики за Кульбаком з пщрахунком критерпо X2, а також проведено кореляцшний анализ.

РЕЗУЛЬТАТЫ ВЛАСНИХ ДОСЛ1ДЖЕНБ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Найчасталою локал1зац1ею OA в дебкт захворювання е колшш суглоби, що вщзначаеться бшьше, шж у 2/3 хворих. 3 гонартрозу патолопчний процес починаеться у Bcix без виключення

К та ПГ. Серед П, ГОВ та МГВМ значно частные зустр1чаеться ураження плечових та лжтьових суглоб1в. У П та ПЕС захворю-вання часто дебютуе з артрозу променевозап'ястних суглоб1в та суглоб1в пальцдв рук

Велика поширешсть суглобного синдрому спостерц-аеться у П, МГВМ, ПЕС та ГМ. Трудова Д1яльшсть ГОВ щшьно пов'язана з артрозом лштьових суглоб1в, П - лштьових та плечових, К -колшних, МГВМ - колшних, лжтьових та гомшковоступневих, ГМ та ПГ - колшних та гомшковоступневих, ПЕС - променевозап'ястних та палыцв рук. Симетричшсть ураження суглоб1в ти-пова для ГОВ та МГВМ. У ГОВ та ПГ ОА протнсае, як правило, з реактивним синовп-ом.

У прнишв частипе зустр1чаються коксартроз та утягнення плечових суглоб1в та суглоб1в кисть Для представнишв основних шахтарських професш властиве ураження променевозап'ястних суглоб1в. Високий шдекс Лансбур1 у пщземних робггншив (126,0±6,9) вказуе на частине ураження крупних суглоб1в пор1вняно з ОА у пращвниюв нешахтарських професШ (111,4±7,0), а отже, на тяжкклъ захворювання та ступшь загаль-но1 функционально! недостатност1 опорно-рухового апарату.

Рентгенолопчш ознаки ОА у нешахтар1в бшьш р!зномаштш, причому звуження суглобно! щилини, бшясуглобовий остеопороз, пщхрящовий остеосклероз та остеофп'оз рееструються вдв1ч1 частцпе, шж у прник1В. Л1гаментоз характерний лише для шахтар1в. За свош юишчним перебггом ОА у представнишв основних шахтарських професш вщр1зняеться бшыиою тяжшстю, але меншою р1зномаштшстю рентгенолопчно! картини. Виключення складае лише остеофп'оз.

Встановлено зв'язок незадовшьних результате лшування вщ тривалост1 патолоичного процесу. У 88,9% пришив, яким те-ратя рашше не проводилась, констатовано прогресування ОА.

1зольована терашя нестерощними протизапальними препаратами (НПЗП) дае позитивний кшшчний ефект лише у 1/3 хворих, а додавання до лпсування хондропротектор1в (румалону, артепарону та ш.) шдвшцуе результата вдв1ч1 Найкраиц показни-ки досягаються теля комбшовано! терапп з локальним викори-станням глюкокортикощних гормошв (ГКГ).

Позитивш результата спостер1гаються у 43,4% шахтар1в теля стацюнарного лшування 1 лише у 28,7% - теля амбулаторного (таблиця 1). Пол1артроз з синов1том е одним з показань для госштал1зацп хворих в стацюнар. Ефективн1сть терап11 ОА у ПГ та ГМ не зал ежить вщ етап1в реабш1тац11, тому таких шахтар1в

Таблиця 1.

Ефективн1сть лшування шахтар1в з ОА р1зних професШних груп в амбулаторних та стацюнарних умовах на попередн1х этапах (%).

Професшш групи Ефективн1сть лшування

Значне по-кращення Покра-щення Без зм1ни Попршення

А С А С А С А с

П - 3,0 33,3 36,4 66,7 60,6 - -

ГОВ - - 16,0 24,0 72,0 76,0 12,0 -

к - - 33,3 55,6 66,7 44,4 - -

МГВМ - - 20,0 90,0 70,0 10,0 10,0 -

ПГ - - 37,5 87,5 62,5 12,5 - -

ПЕС - - 40,9 45,5 59,1 54,6 - -

ГМ - - 22,7 31,8 77,3 68,2 - -

В середньо- му - 0,8 28,7 43,4 68,2 55,8 3,1 -

Прим1тка: А - амбулаторне лжування, С - стац!онарне лшування.

можна часпше лшувати амбулаторно.

Навпаки, ГОВ та МГВМ пщлягають обов'язковш госштал1зацп при загостренш переб1гу патолопчного процесу у суглобах. Прниюв, яш страждають на моноол1гоартроз без вто-ринного синовггу, можна з устхом реабштувати в полшлшнц, але при цьому необхщно враховувати профест шахтар!в, локал1зацио патолопчного процесу 1 тл.

Робота на шахт1 щцвищуе р1вень показнишв пуринового обмшу, хоча статистично достов1рш вщмшност1 вщсутш. ОА у прник1в, яш працюють на поверхш шахт, супроводжуеться роз-витком гшерурикемп, але концентрац1я ОП та КО залишаються в межах норми (таблиця 2). Кшыисть СК мало вщр1зняеться вщ та-ко1 у здорових шахтархв, чия трудова д1яльн1сть пов'язана з пра-цею пщ землею. У прниюв, яю страждають на ОА, ступшь гтерурикемп стае ще бшьшою, причому пщвищуеться 1 р1вень КО. Дисбаланс пуринового обмшу у таких пащента взаемопоглиблюеться самим патолопчним процесом локомоторного апарату та виробничими несприятливими факторами шахт. Под1бш метабол1чш порушення дозволяють обгрунтувати застосу-вання урикодепресивних препарата з труп шпбпч>р1В ксантинок-сидази у прниюв з ОА.

Стан перекисного окисления лтщ1в не залежить вщ про-фесп робтшюв. При ОА зростае кшьюсть ДК 1 пригшчуеться р1вень ТФ, причому у прниюв щ змши набагато ¡стотншп. Стае дуже високою 1 концентращя МД (таблиця 2). Остання обставина найпсншшм чином пов'язана з умовами професшно! д!яльност1 прнгаив, несприятливими факторами шахт. Це диктуе необхщшсть включати в комплекс лшувальних заход1в при ОА у прниюв анти-оксидантш препарати, зокрема, ТФ.

Таблиця 2.

Показники пуринового обмшу та переписного окисления лшдав у обстежених пращвнишв (М+т)

Показники Групи обстежених

1-а 2-а 3-я 4-а

CK (мкмоль/л) 421,4±21,3 363,6±29,0 325,9±21,2 290,2±15,7

ОП (мкмоль/л) 25,7±3,2 25,0±4,4 23,8±3,9 21,3±3,7

КО (мкмоль/л) 2,5±0,2 2,2±0,3 2,0±0,3 1,8±0,2

ДК (Од/мл) 6,9±0,3 3,7±0,4 2,2±0,3 2,2±0,2

мд (мкмоль/л) 12,9±0,9 10,8±0,9 8,0±0,9 7,6±0,8

ТФ (ммоль/л) 3,9+0,3 4,7±0,5 7,8±0,4 . 7,9±0,3

Примака: 1-ша група - inaxTapi з OA основних професш;

2-га група - maxTapi з OA допом1жних професш;

3-тя група - робггники з OA, ят працюють на по-

BepxHi шахт;

4-та група - здоров1 прники;

* - вщмшносп м1ж аналопчними показниками у

хворих i здорових шахтар1в статистично дос-

TOBipHi;

** - BiflMÍHHocTÍ м1ж аналопчними показниками у хворих прнишв та представниюв шших професш статистично достов1рш.

У синов1альному середовшщ суглоб1в (рщини, синови, хря1щ) при ОА у шахтар1в виявляються вщкладання солей кальц1я (трофосфату, гвдроксиапатиту), що вщ1грае значку роль в патогенез! захворювання. Для шпбування кристал1зацп солей кальцио нами запропоновано застосування ксидифону у тако! ка-тегори хворих - комплексоутворюючого сполученння, яке м1стить дифосфонову кислоту.

147 обстежених у клшкц хворих ми розподшили на 4 гру-пи: 1-шу склали 87 чоловис, яш одержали НПЗП з ТФ, 2-гу - 12 пащент1В, яким додатково призначали алопуринол, 3-тю - 27 хворих, яким призначали НПЗП одночасно з електрофорезом ксидифону на ураженш суглоби, 1 4-ту - 21 чоловж, у яких на тл1 НПЗП використовували ксидифон у вигляд1 аплжацш у розчиш ди-метшсульфоксиду (ДМСО) з додаванням ГКГ. Алопуринол засто-совували у хворих з пперурикем1ею пщ контролем шлькост1 СК в кров1 1-шу 1 4-ту групи в забшьшш М1р1 склали пащенти з пол1артрозом та синовггом, 3-тю - з моноолкоартрозом без си-нов^. Електрофорез ксидифону частице одержували МГВМ, а токоферол - ПГ. Таш вщмшносп в трупах зумовлеш особливостями клшчного переб1гу ОА у представнишв р1зних шахтарських про-фесШ.

Якщо загальновщом1 пщходи до лжування дозволили до-сягти ефекту лише у 44,2% прникш, то запропоноваш схеми те-рапп - у 96,3-100%. Ефектившсть лжування в окремих трупах на-дана в таблиц! 3. Пщвищення якост1 терапевтичних заход1в досяг-нуто при р1зних клипчних вар1антах перебц-у ОА. Особливо знач-на р1зниця в результатах лжування ГОВ (Х2=35,16), П (Х2=32,84) 1 ГМ (Х2=26,42). Покращення ефективносп лжування МГВМ 1 ПГ (Х2=0,77 1 Х2=0,01 ввдповвдно) не дуже вражаюча, бо показники загальновизнано! терапп у такого контингенту пращвниюв досить висош.

Таблиця 3.

Ефектившть р1зних методов лшування шахтар1в з ОА

Групи хворих Ефектившсть лжування

Значне покращення Покращення Без змш

абс. % абс. % абс. %

Групп, як1 одержали загально-визнане лжування на попередшх етапах 1 0,8 56 43,4 72 55,8

Групи, ям одер-жували запропо-новане лжування 15 10,2 129 87,8 3 2,0

3 них: 1-ша трупа 5 5,8 80 92,0 2 2,3

2-га група 3 25,0 9 75,0 - -

3-тя група 4 14,8 22 81,5 1 3,7

4-та група 3 14,0 18 85,7 - -

висновки

1. Поширешсть О А у шахтар1в щор1чно збшьшуеться 1 за-лежить В1Д прничногеолопчних умов шахт (глибини розробок, температури робочо! зони, величини та кута нахилу вугшьних плаепв, довжини вибо1в, величини водопритойв).

2. Клипчний переби" ОА пов'язаний з професпею шахтар1в (прохщники, прники очисних виб01в, кршильники, машиниста прничновидобувних машин, гидземш прники та електрослюсар1, прничш майстри).

3. ОА у шахтар1в супроводжуеться порушенням пуринового обмшу (пщвищенням концентращй в кров1 сечово! кислоти, окси-пуринолу 1 ксантиноксидази) та стану перекисного окисления лтад1в (збшьшенням р^вшв д^енових кон'югатсв та малонового д1альдегщу на фош пригшчення ктькосп токоферолу).

4. Використання в комплексному лжуванш ОА алопуринолу (шпбп-ора ксантиноксидази), токоферолу (антиоксиданта) та кси-дифону (комплексоутворюючого сполучення) вдв1чи пщвищуе ефектившсть терапевтичних заход 1в у хворих шахтар1в.

5. Програма профшактики ОА та реабш!тацп шахтар1в з ОА повинна враховувати характер перебету захворювання у пред-ставник р1зних професшних групп 1 завжди бути спрямована у кршильнигав та пщземних прник1в на колшш суглоби, у прохщнишв, прниюв очисних вибо1в та машишст1в прничновидобувних машин - на плечов1 та лштьов1 суглоби, у пщземних електрослюсар1в - на променевозап'ястш та суглоби кисэт, у прничних майстрхв - на гомшковоступнев1 суглоби.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП

1. Кшезотерап1я ОА та використання ф1зичних фактор1в у кртильнишв та пщземних пртшв повинш здшснюватись до ро-бочо! змши, а у прник1в очисних вибо1в, машишст1в прничновидобувних машин та пщземних електрослюсар1в - теля, причому у прнишв очисних вибо1в та машишст1в прничновидобувних машин необхщш одночасш впливи на симет-ричш суглоби.

2. Уй хвор1 з синовшш повинш бути госштал1зоваш в стационар при загостренш перебиу патолопчного процесу, а

прники очисних вибош 1 машиниста прничновидобувних машин -незалежно вод клничних вар1ант1в О А, прничш майстри без вто-ринного реактивного запалення суглобно! мембрани можуть лжуватись амбулаторно.

3. ОА у прниюв потребуе призначення токоферолу по 600 мг/доб., а у шахтар1в з гшерурикем1ею показане використання алопуринолу в початковш доз1 300-600 мг/доб. тд контролем р1вня сечово! кислота в кровь

4. У прнигав очисних вибо!в та пщземних прнишв доцшьно застосовувати амшохшолшов! похщш (250 мг/доб. делаплу або 200 мг/доб. плаквеншу).

5. Хворим без синовпу рекомендуеться електрофорез кси-дифону на уражеш суглоби (4% розчин препарату), а шахтарям з синов1том - ксидифон у розчиш ДМСО з додаванням глюкокорти-костерощних гормошв (40 мг кеналогу або метипреду на 10 мл сумшн лшарських засоб1в).

6. Профшактика ОА (периартикулярний масаж, вплив на бюлопчно активш точки, використання преформованих ф1зичних фактор1в, бальнео- та пшощопроцедур) повинна бути спрямована у кршильнишв та пщземних прнишв на колшш суглоби, у прохщнишв, прнишв очисних вибош та машишст1в прничновидобувних машин - на плечов1 та лжтьов1 суглоби, у пщземних електрослгосар1в - на променевозапястш та суглоби кист'1, у прничних майстр!в - на гомшковоступнев1 суглоби.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Determination of risk-factors of articular diseases in miners and rational rehabilitation on measures by computer programs // School Fundam. Med. J. - 1996. - Vol. 2, №1. - P. 94-94. (у сшвавт.).

2. Ревматоидный артрит у шахтеров // Украшський кар-дюлопчний журнал. -Додаток. 1995. - С. 100-100. (в соавт.).

3. Реабилитация шахтеров Донбасса с заболеваниями суставов // Здравоохранение Донбасса - 1996. - №1. - С. 26-30. (в соавт.).

4. Дисбаланс кальциевого гомеостаза при остеоартрозе шахтеров и его коррекция // Актуальш питания педагопки, експери-ментально! та клипчно! медицини: Республжанська s6ipKa науко-вих праць. - Донецьк, 1995. - Т.1. - С. 13-14. (в соавт.).

5. Применение препаратов андрогенов в комплексном лечении мужчин, страдающих подагрой // Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов, посвященный 65-летию Донецкого медицинского университета. - Донецк, 1996. - С. 153-155. (в соавт.).

6. Остеоартроз у шахтеров и его лечение комплексообра-зующими соединениями // Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов, посвященный 65-летию Донецкого медицинского университета. - Донецк, 1996. - С. 246-247. (в соавт.).

7. Механизмы действия локальной криотерапии заболеваний суставов // 1-й з!зд Украшського товариства кршбюлоги i крюмедицини: Тези доповщей. - Харшв, 1995. - С. 11-12. (в соавт.).

8. Физические упражнения как метод профилактики профессиональных заболеваний суставов // Актуальные проблемы физического воспитания в вузе: Тезисы докладов Всеукраинской

научно-практической конференции. Донецк, 1995. - С. 84-85. (в со-авт.).

9. Факторы риска и течение дегенеративно-воспалительных заболеваний суставов у горнорабочих угольных шахт // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе хозяйственного комплекса Донбасса: Тезисы докладов Все-украинской научно-практической конференции. - Донецк, 1995. -С. 218-218. (в соавт.).

10. Методика локальной терапии синовитов при остеоартрозе // Актуальные вопросы ревматологии: Материалы республиканского симпозиума. - Одесса, 1995. - С. 13-13. (в соавт.).

11. О патогенезе профессиональных заболеваний суставов // Актуальные вопросы ревматологии: Материалы республиканского симпозиума. - Одесса, 1995. - С. 15-16. (в соавт.).

12. Остеоартроз у горнорабочих угольных шахт // Актуальш питания теоретично! та клш1чно! медицини на сучасному piBHi: Матер1али науково! конференцП. - Полтава, 1996. - С. 367-368. (в соавт.).

13. Комплексообразующие соединения в лечении воспалительно-дегенеративных заболеваний суставов // Актуальш питания теоретично! та клпйчно! медицини на сучасному piBHi: Мате-р1али науково! конференцп. - Полтава, 1996. - С. 432-432. (в соавт.).

14. Порушення пуринового обмшу та !х корекщя при дегене-ративно-запальних захворюваннях суглоб1в у шахтар1в // Сучасне лшування ревматичних захворювань: Тези доповщей конференцп ревматолопв Украши. - Донецьк, 1996. - С. 3-4. (у ствавт.).

15. Результаты длительных реабилитаций горнорабочих угольных шахт с воспалительно-дегенеративными заболеваниями суставов // Сучасне лшування ревматичних захворювань: Тези доповщей конференцП ревматолопв Украши.

Донецьк, 1996. - С. 54-55.

16. Анализ результатов реабилитаций шахтеров с дегенеративно-воспалительными заболеваниями суставов // Актуальные проблемы медицины Донбасса: Тезисы докладов научной конференции. - Донецк, 1996. - С. 167-167.

17. Распространенность заболеваний суставов у шахтеров Донбасса по данным эпидемиологических исследований // Актуальные проблемы медицины Донбасса: Тезисы докладов научной конференции. - Донецк, 1996. - С. 167-168. (в соавт.).

18. Обгрунтування та ефектившсть комплексоутворюючих сполучень в розчиш димексщу при лжуванш захворювань суглоб1в // Актуальна проблеми внутршшьо! патологи тслядипломно! пщготовки лжар1в-терапевт1в.: - Матер1али ювшейно! науково-практично! конференцп. - Кит, 1996. - С. 291-292. (у ствавт.).

АННОТАЦИЯ

Христуленко АЛ. Лечение остеоартроза у шахтеров-угольщиков.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Луганский медицинский университет, 1996.

Защищается диссертация, в которой представлены материалы по изучению распространенности остеоартроза (ОА) и кли-нико-рентгенологическому течению заболевания на шахтах с разными горногеологическими условиями у проходчиков, горнорабочих очистных забоев, крепильщиков, машинистов горновыемочных машин, подземных горнорабочих, подземных электрослесарей и

горных мастеров. Оценена эфективность известных методов лечения профессионального ОА у шахтеров на этапах диспансерного наблюдения за больными. Установлено, что ОА у горняков сопровождается нарушениями пуринового обмена и перекисного окисления липидов, а использование в комплексной терапии аллопу-ринола, токоферола и ксидифона вдвое повышает результаты терапевтических мероприятий. Разработана программа реабилитации больных у представителей разных профессиональных групп.

Ключов! слова: шахтар^ остеоартроз, лжування.

ANNOTATION

A.L. Khristulenko, Treatment of Osteoarthrosis of Coal

Miners

Thesis (typescript) for a Candidate of Medical Science degree. Speciality 14.01.02 - Internal Diseases. Lugansk Medical University, 1996.

Thesis on study of osteoarthrosis (OA) prevalence and clinicorentgenological course of disease of drifting and sinking wokers, breakage face miners, support workers, mining machine operators, underground miners, underground electric workers and face deputies on mines with different mining and geological conditions is defended. Effectiveness of certain methods of treatment of professional OA of miner at the stages of dipensary observation of patients was assessed. It was found out that OA of miner is accompanied with disturbances of purine metabolism and lipid peroxidal oxidation, and use of allopurinol, tocopherol and xidiphon in complex therapy doubles the results of therapeutic

measures. The program of patient rehabilitation of representatives of different professional groups is worked out.

Key words: miners, osteoarthrosis, treatment.