Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Клиническое значение микроэлементов при возникновении фетоппацентарной недостаточности и гипоксии плода на фоне анемии 6epeменных

Р Г Б ОД

1 1 МАР 199&Лністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет ім. 0.0. Богомольця

На правах рукопису.

КУПНОВИЦЬКИЙ Остап Полікарпович

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ ПРИ РОЗВИТКУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ І ППОКСІТ ПЛОДА НА ФОНІ АНЕМІЇ ВАПТНИХ

14.01.01 - Акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ -1996

доктор медичних наук, професор Векцковський Борис Михайлович

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович

доктор медичних наук Мельник Юрій Вікторович

Інститут педіатрії, акушерства та гінехології АМН України ім. проф. П.М.Буйко

Захист відбуде гься “ ¿3/ сс Ау '71996 року о & годині на засіданні спеціалізованої @яш(5нРади Д.01.21.01 при Національному медичному університеті ім. 0:0.Богомольця за адресою 252004 м. Київ-4, бульвар Т.Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НМУ за адресою 252057 м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий "/£ ЛгоТЬ 7-СЛ 996 року.

Вчений секретар спеціалізованої

Вченої Ради, доктор медичних наук Б.Г.БезродниЯ

ім. О.О.Богомольця Науковий керівник:

Офіційні опоненти: Провідна установа:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. .

Українські акушери-гінекологи спостерігають протягом останніх років зростання числа вагітностей з патологічним перебігом, що пояснюється різким зниженням модтевого рівня населення, зміною структури харчування вагіних в бік їм, .бідної на тваринний білок, вітаміни і мікроелементи /МЕ/, погіршенням екологічної ситуації.

Ускладнення вагітності й екстрагенітальні захворювання матері нерідко приводять до різноманітних змін плаценти, порушуючи її будову та функцію, що в свою чергу негативно впливає на стан плода /М.В.Федорова, 1990А Тривало протікаючі порушення в плаценті, що ведуть до сповільнення внутрішньоутробного росту і розвитку плода, р останні роки об'єднують під назвою "фетоплацентарна недостатність"/ФПН//Е.ПЛ(алашникова, М.В.Федорова, 1979; Е.М.Вихляєва, 1983; В.В.Горячеа, 1986; Г.М.Савельева і співавт., 1987/.

Зростання зацікавленості даною патологією зумовлене її високою питомою вагою серед причин перинатальної захворюваності і смертності, а також важкістю її діагностики і лікування /Г.І(.Степанковская,.Б.М.Венцковский 1981; Е.Т.Михайленко і співавт., 1985; М.В.Федорова і співавт., 1987; Л.В.Тимошенко і співавт., 1990;

Н.Г.Печевистая, 1991; W.J Ott, 1988/. Порушення розвитку плода являє собою одну з найчастіших причин .зниженої адаптації новонароджених у неонатальному періоді, високої захворюваності, затримки нервово-психічного розвитку дитини /А.Т.Бунин і співавт., 1988;

В.Е.Радзинский, 1989; A.Friedeetal., 1988; R.Grioetal., 1990/.

В структурі акстрагвнітальної патології матері, що призодить до синдрому ФПН, значне місце займає анемія вегітних /АВ/ /ВАСадьїкова, 1984; М.Н.Шарифканойа, 1987: ТТ.Овчар, 1992; Л.В.Тимошенко, Абдель-Фаттах, 1993/. Частота розвитху анеяй при

вагітності в різних регіонах світу коливається в межах 21-80%; /А. .Мордухович і співавт.. 1991; Є.Розаева. 1991; Е.М.Оетаеуаг, 1989; М.К.Каіепда еі а!., 1989/, при цьому провідно місце займає * гіпохромка мікроцитарна затізодефіцитна анемія /ЗДА/ /Ю.КДжаббарова; 1990; В.Е.Радзинский і співавт., 1990/.

Серед причин розвитку АВ однією з провідних слід назвати дефіцит мікроелементів /МЕ/, оскільки вони володіють високою біологічною активністю, входять до складу ферментіз, вітамінів, гормонів, приймають участь у окислювально-відновних процесах, поділі

* клітин, кровотворенні, ¡мунобіологічних реакціях /А.П.Авцьш і співавт., -1991/. Безпосередній вплив на гемопоез чинять залізо, Мідь, цинк, марганець і кобальт /В-Я.Шустов, 1988; В.Ніоз еі аі., 1981; А.Рауіег, М.Рауіег, 1990; в.НзгсЬегд, R.Ga!aп. 1990/.

Вказані МЕ можуть служити також маркерами ряду патологічних станів в залежності від зміни Тх рівня в крові. Слід відзначити і їх спряженість в метаболічних реакціях. Все це визначає необхідність їх все-стороннього і глибокого вивчення в нормі і при патології.

На сьогоднішній день перед дослідниками постало велике число питань, що стосуються біохімічних механізмів розвитку ФПН. Зокрема, не встановлена роль МЕ у виникненні ФПН, не випалено значення можливостей патогенетично спрямованого впливу комплексних препаратів есенціальних МЕ для лікування ФПН, що виникла на фоні АВ. А тим часом частий розвиток ФПН при АВ. недостатня ефективність існуючих медикаментозних і немедикаментозних методів лікування ФПН, ідо загрожує здоров'ю і життю плода і новонародженого, вимагають пошуку нових засобів терапії таких хворих. Тому одним з актуальних аспектів проблеми с розробка патогенетично обфунтованої терапії ФПН при АВ препаратами МЕ.

Вбе вищеописане визначило мету і завдання даної роботи.

Мета і завдані,я дослідження.

Мета даного дослідження - вивчення патогенезу формування ФПН при АВ, ролі дефіциту МЕ у виникненні ФПН на фоні АВ. обгрун- ’ туванни патогенетично спрямованого підходу до лікування вказаної патології комплексними препаратами есенціаяьних МЕ - у відповідності з уявленнями про роль їх дефіциту у розвитку ФПН. Приймаючи до уваги різноманітність причин, патогенетичних механізмів і проявів синдрому ФПН, ми вважали за можливе обмежити дослідницькі задачі наступним: ■

- вивчити вміст МЕ заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту і свинцю в сироватці венозної крові матері, крові з вени пуповини та в плаценті при ф'зіологічному перебігу вагітності і на фоні АВ;

- вивчити зміни біофізичного профілю /БФП/ плода і концентрації гормонів естріолу /Ез/, естладіолу /Е2/, і плацентарного лактогену /ПЛ/, ’ на підставі чого визначити характер розвитку ФПН в залежності від ступеня важкості анемії; ’

- грунтуючись на отриманих результатах, розробити і впровадити в практику лікувально-профілактичні заходи, як* б дозволили знизити частоту перинатально! патології при АВ.

Новизна отриманих результатів

В даній роботі поглиблено існуючі уявлення про роль МЕ у патогенезі АВ і ФПН.

- Вперше визначено діагностичну цінність окремих параметрів БФП при ФПН на фоні АВ.

- Вперше за допомогою ААС визначено вміст МЕ заліза, мірі, иинку, марганцю, кобальту і свинцю в материнській крові, крові з вени пуповини та у плаценті, їх нормативні показники та зміну останніх при

АВ. Встановлено, що Тх дефіцит відіграє важливу роль у виникненні цієї патології. .

- Вперше встановлено взаємозв'язок між вмістом заліза, міді, цинку, кобальту і марганцю та важкістю гіпоксії плода при АВ, що дозволило рекомендувати їх визначення для проп «озування ФПН та встановлення ефективності лікування. .

' - Вперше показана необхідність застосування препарату есенціальних МЕ для терапії АВ і ФПН. його здатність підвищувати засвоєння заліза, стимулювати гемопоез, активізувати функції фетоплацентарного комплексу та підвищувати його стійкість до гіпоксії.

Теоретична і практична значимість роботи.

У даній роботі сформульовані основні закономірності зміни функціонування фетоплацентарного комплексу при АВ. Із застосуванням методу ААС визначені нормативні показники вмісту МЕ заліза, міді, цинку, кобальту, марганцю і свинцю у системі мати-плацента-плід. характер їх транспорту до фетоплацентарного комплексу. Теоретично обгрунтоване місце дефіциту МЕ заліза, міді, цинку, кобальту і марганцю у патогенезі АВ і ФПН

Приводяться дані, що доводять доцільність застосування комбінації МЕ для лікування АВ і ФПН.

На підставі обстеження хворих з АВ розроблені критерії визначення стану плода при цій патології. Встановлено, що оптимальним методом перинатального спостереження є оцінка БФП плода. Визначення у материнській крові концентрації Е2. Ез і ПЛ доповнює клінічні дані при діагностиці ЗВУР плода.

Для прогнозування виникнення ФПН у вагітних високого ризику з АВ запроноване визначення вмісту у крові МЕ заліза, міді, цинку, ко-

бальту, марганцю. Показано, що застосування препаратів МЕ володіє високою ефективністю для лікування ФПН на фоні АВ.

Основні положення дисертації. шо виносяться на захист.

1. Роль дефіциту МЕ у виникненні АВ та ФПН. їх баланс в системі мати-плацента-плід в нормі і при АВ. ,

2. Інформаційна цінність інструментально-лабораторного обстеження вагітних з АВ.

3. Застосування препарату МЕ - ефективний метод терапії ФПН на фоні АВ.

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на Міжнародних хірургічних днях молодих вчених (Київ, 1993), Міжнародному Конгресі молодих вчених-українців "Актуальні питання медицини” (Івано-Франківськ. 1995), 1-ій Українській науковій конференції "Актуальні проблеми клінічної фармакології’' (Вінниця. 1993), науково-практичній конференції акушерів-гінекологів України "Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінекології’ (Донецьк, 1994), науковій конференції, присвяченій 50-річчю Чернівецького медичного інституту (Чернівці, 1994/, 28-ій обласній науковій конференції молодих вчених-медиків (Івано-Франківськ, 1994), конференції “Актуальні проблеми акушерства і гінекологіГ (Вінниця, 1995).

Впровадження результатів роботи. Розроблена методика дослідження впроваджена в лікувальній роботі пологових будинків N1 га N5 м.Києва, N1 та N2 м.Чернівці, мм. Івано-Франківська та Тернополя. Матеріали дисертації використовуються в учбовому процесі на кафедрах акушерства та гінекології N1 Національного медичного уиіав

рситету ім. О.О.богомопьця, Івано-Франківської медичної академії, Харківського інституту вдосконалення лікарів.

Публікації. За матеріалам» дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 5 самостійних та 7 в у співавторстві. ‘

Особиста участь автора. Вклад автора в отриманні наукових р&-зульатів є основним і полягає у виборі напряму, об'єму і методів дослідження, в постановці мети та формулюванні завдань, в проведенні клінічних та лабораторних досліджень, в аналізі і узагальненні результатів досліджень, обгрунтуванні принципу лікування, підготовці наукових даних до публікації. ,

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається з вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який містить 164 джерела на українській та російських мовах та 87 іноземних джерел. Ілюстрована 9 малюнками і 21 таблицею. Загальний обсяг роботи 125 сторінок, з них машинописного тексту 112 сторінки.

Об’єм досліджень, методичні підходи.

Для виконання поставленої мети проведено обстеження 141 вагітної, з них 111 • хворих на АВ різних ступенів, і 141 новонародженого. Для об'єктивізації діагностики, вивчення функціонального стану фетоп-л?центарної системи, верифікації ФПН і оцінки ефективності терапії було виконано комплекс лабораторних і інструментальних досліджень.

Стан фетоплацє нтарного комплексу вивчали шляхом визначення БФП за методикою A.M.Vintzileos /1987/. При цьому проводили комбіновану реєстрацію п'яти параметрів, що визначались при ультразвуковому скануванні в реальному масштабі часу: дихальні рухи, рухову активність, тонус плода, об'єм навколоплідні« вод і ступінь зрілості плаценти за Grannum, а також використовували дані НСТ, отримані при кардіомоніторингу.

Ехографія проводилась за допомогою апарата ALOKA SSD-260 /Японія/ до того часу, поки кожна з біофізичних характеристик не задовольняла критерій норми або на протязі ЗО хвилин. '

Кардіомоніторинг ^виконували з використанням фетального біомонітора ВМТ-9141 /Німеччина/, його ж використовували для оцінки стану плода в пологах за шкалою W.M.Fischer et al. /1976/. Фіксація і обробка результатів КТГ проводилась на комп'ютері типу IBM PC/AT 386.

Останнє дослідження БФП виконувалось в межах 10 днів до пологів.

Оцінка БФП була співставлена з наслідком вагітності, станом новонародженого і результатами лабораторних і біохімічних досліджень.

Вивчення концентрації гормонів проводили радіоімунним способом. Уніф'кація і стандартизація досліджень досягалась завдяки використанню тест-наборів Інституту біоорганічної хімії АН Бєларусі, фірм "CIS" /Франція/, "RSL", "Wienlab" /США/. Концентрацію гормона в пробі визначали з урахуванням взятого для дослідження об'єму сироватки і її розведення, об'єму розчинника при екстракції, коефіцієнту екстракції, а також кількості одержаного екстрачту. Радіоактивність проб вираховувалась на автоматичних лічильниках.

Для визначення концентрації МЕ використовували атомно-абсорбційну спектрофотометрію. В сироватці венозної крові матері,

крові з вени пуповини та плаценті після попереднього озолювання з дог. >могою суміші концентрованих сірчаної та хлорної кислот визначали МЕ За групи мідь, залізо, мар: анець, кобальт і цинк. З метою визначення техногенного впливу у вказаних середовищах визначали також вміст свинцю. Сироватку крові центрифугували двічі для повного звільнення від еритроцитів. Для роботи використовували атомно-абсорбційний спектрофотометр ТесИІтоп 4А /Австралія/ і вітчизняний спектрофотометр "Сатурн". Атомізацію робочих розчинів проводили в повітряно-ацетиленовому і повітряно-дінітроксидному полум'ї.

Отримані цифрові дані були піддані статистичній оброСці з використанням критерію 1 Стьюдента і методу кореляції.

Для вивчення ефективності лікування ЗДА і ФПН комплексним препаратом МЕ “СХюуіГ хворі на АВ різних ступенів важості були розділені методом рандомізації на дві групи в залежності від характеру терапії.

Першу групу /контрольну/ склали 68 вагітних із ЗДА різного ступеня важкості /19 з них з І ступенем, 36 із другим і 13 з ІІІ ступо-нем АВ/, що отримували традиційне /базове/ лікування. До нього входили один з препаратів заліза, аскорбінова кислота 5% 4 мл 1 раз в день, ціанокобаламін 100 мкг через день; для корекції ФПН інфузії глюкози 40% 20мл 1 раз в день довенно, кокарбоксилаза

0,1 г 1 раз в день, курантил 0,025 г 3 рази добово.

До другої /основної/ групи ввійшли 43 вагітних /з них 24 з легким. 14 з- середнім і 5 з важхим перебігом АВ/. котрі на фоні традиційної терапії отримували препарат МЕ "ОііоуіР. До Його складу входить заліза (Ре2+) 10 мг, цинку (гп2+) 3 мг, міді (Си2+) 1 мг, марганцю (Мп2+) 1 мг. молібдену (Мо6+) 0,1 мг, кобальту 3 мкг.

Хворим призначали по одному драже двічі на день. Середня тривалість лікування становила два тижні.

Аналіз показників червоної крові, оцінка БФП плода, визначення вмісту гормонів і МЕ виконувались до і після лікування і порівнювались із показниками, отриманими у здорових вагітних.

Основні результати роботи.

Проведені дослідження встановили тісний взаємозв’язок між дефіцитом есвнціальних МЕ, важкістю анемії та вираженістю ФПН. Показано1 що при АВ частіше зустрічаються такі ускладнення вагітності і пологів як невиношування, передчасне відходження навколоплідних вод, слабість родової діяльності /СРД/, зростає величина післяпологової крововтрати.

АВ приводить до зниження компенсаторних реакцій фетоплацентарного комплексу на гіпоксичне навантаження в пологах, про що свідчить низька оцінка кардіотокограм, зростання частоти мєконіаль-ного забарвлення вод, оперативного родорозрішення за по- казами зі сторони плода, а також зниження оцінки стану нозонародасених за шкалою Апгар. Найбільш яскравим проявом ФПН є 38УР плода, частота якої при АВ значно зростає в безпосередній залежності від ваякості і тривалості перебігу захворювання.

В роботі встановлено, що найінформативнішим методом діагностики гіпоксії плода є оцінка БФП. Окремі Його параметри свідчать про ступінь важхості і тривалість перебігу гіпоксії. Так, при легкій гіпоксії знижується оцінка нестресового тесту /НСТ/ і частоти дихальних рухів, а при її поглибленні - тонусу і рухової активності плода. Зменшення об’єму навколоплідних вод свідчить в основному про тривалу гіпоксію. В комплексі з оцінкою БФП доцільно проводити визначення

концентрації гормонів естріолу. естрадіолу і ПЛ у материнській крові, зниження якої виникає при неповноцінній ендокринній функції плаценти. Найбільш вираженою і інформативною для перинатального спостереження є динаміка вмісту естріолу.

При вивченні розподілу МЕ у системі мати-плацента-плід в+юрмі -44три АВ показано, що у здорових вагітних трансплацентарна передача заліза і цинку є активним процесом, що відбувається проти градієнта концентрації. В той же час залізо засвоюїться фето-плацентарним комплексом пропорційно до його вмісту в організмі вагітної. При ФПН плацента втрачає функцію депонування МЕ і передачі їх у кровообіг плода. АВ супроводжується дефіцитом заліза, міді, цинку, марганцю і кобальту як в організмі вагітної, так і у фетоп-лацентарній системі- Тому можна зробити висновок про важливу роль недостатності МЕ у виникненні АВ. При цьому нами не виявлено змін вмісту свинцю у крові здорових вагітних і хворих на анемію.

Лікування препаратом МЕ "ОиоУІГ дозволило добитись нормалізації показників червоної крові /кольорового показника, вмісту еритроцитів і гемоглобіну/. Застосування препарату МЕ привело до швидкого відновлення концентрації сироваткового заліза, що підтверджує літературні дані про взаємне підсилення біологічної активності цинку, міді, марганцю і заліза. При цьому значно підвищився рівень МЕ і нормалізувалось їх співвідношення, що важливо для забезпечення необхідної активності метаболічних процесів. Включення до традиційного курсу терапії ФГ1Н при АВ препарату “СХюуіГ пришвидшує і підсилює ефект лікування. Вдала терапія АВ і нормалізація вмісту МЕ у фетоплацентарному комплексі приводять до відновлення функціональної повноцінності плаценти. У групі хворих на АВ, лікованих із застосуванням препарату МЕ, спостерігали достовірне і значне пі очищення оцінки БФП, концентрації естріолу, естрадіолу і

ПЛ у материнській крові. Про віднозлення функціональних резервів фетоплацентарного комплексу свідчить підвищення стійкості плода до гіпоксичного навантаження в пологах, аджэ оцінка новонароджених за шкалою Алгар та їх кардіотокограм була достовірно вищою, ніж у контрольній групі. Отримані результати дозволили рекомендувати препарат МЕ "ОиоуіГ для комплексного лікування АВ і корехцї ОПН при цій патології.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення БФП плода є чутливим і інформативним методом діагностики ФПН і ефективності ЇЇ лікування. Клінічне значення має визначення серед гормонів, що продукуються фоюплацентарним комплексом, естріолу* естрадіолу і плацентарного лактогену.

2. Недостатній вміст в сироватці крові МЕ міді, цинку, марганцю і кобальту поряд з дефіцитом заліза зумовлює порушення різних ланок гемопоезу, а тому може вважатися однією з причин АВ. Концентрація свинцю не відрізняється від норми і не відіграє жодної рол у виникненні АВ.

3. Фетоплацентарний комплекс пред'являє високі вимоги щодо МЕ міді, кобальту, заліза, цинку, марганцю. їх транспорт у нормі є активним процесом і для запіза і цинку проходить проти градієнту концентрації. При АВ плацента втрачає функцію депонування і транспорту цих МЕ, через що спостерігається їх дефіцит в організмі плода, що слід вважати Одним з проявів ФПН. її результатом є дефіцит названих МЕ в організмі плода.

4. Застосування препарату МЕ "ОиоуіГ сприяє нормалізації вмісту заліза, міді, цинку, марганцю і кобальту в системі мати-плацента-плід. В зв'язку з впливом МЕ на різні ланки гемопоезу і їх

високою біохімічною активністю "ОиоуіР може використовуватись для корекції ФПН, викликаної АВ. -

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для діагностики ФПН і визначення ефективності її лікування доцільно застосовувати метод оцінки біофізичного профілю плода. Додатковими і інформативними показниками є рівень ес-тріолу, естрадіолу і плацентарного лактогену, визначення концентрації котрих може використовуватись у комплексі з оцінкою БФП.

2. Концентрація мікроелементів заліза, цинку, міді, марганцю, кобальту тісно корелює з вираженістю фетоплацентарної недостатності, тому їх визначення слід використовувати для прогнозування і діагностики ФПН у вагітних високого ризику при анемії вагітних.

3. В курс терапії АВ, особливо II і III ступеня важкості, доцільно включати препарати мікроелементів, що впливають на засвоєння заліза, посилюють гемопоез, нормалізують біохімічні процеси в організмі вагітної і фетоплацентарному комплексі.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мікроелементи і патологія вагітності II Врачебное дало - N 4, 1994.-С.55-57. (У співавт. з Б.М.В9нцковським, В.Г.Жегуловичем).

2. Клініхо-діагностичні критерії фотоплаценгарної недостатності при анемії вагітності //Галицький лікарський вісник - N 1, 1S94.-C.83-85. (У співазт. з В.ПЖегуловичем).

3. Показання до оперативного ведення пологів- на основі комп’ютерного аналізу стану, плода та характеру пологової діяльності //Міжнар. хірургічні дні молодих вчених: Тез. конф.-К.. 1993.-С.45-46 (У співавт. з В.Г.Жегуловичем, Р.Б.Гладхим, І.О.Сахаровою).

4. Клінічна роль мікроелементів у патогенезі фетоплацзнтарноТ недостатності при анемії вагітних //Актуальні питання медицини: Тези Міжнар. Конгресу молодих вчєних-українців.-Ізано-Франківсьх, 1995,-

С.47-48.

5. Роль імунологічного фактору в розвитку ллацонтарнсї недостатності при пізніх гестозах //Практичні аспекти медичної імунології: Тези наук. конф. -Тернопіль, 1993.-С.92-53 (У співавт. з

І.О.Сахаровою. В.ПЖегуловичем. Р.Б.Гладхим).

6.Клінічна ефективність комбінованого препарату есенціальних мікроелементів для корекції анемії вагітних. //Актуальні приблеми клінічної фармакології: Тези 1-ої Укр. наук. конф.-Вінниця, 1993.-С.109-110. (У співавт. з В.Г.Жегуловичем).

7. Корекція фетоплацентарної недостатності при анемії вагітних. //Вчені Буковини - народній охороні здоров’я: Мат. конф., присвяч. 50-річчю Чернівецького медичного інституту.-Чернівці, 1994.-С.14&-149.

8. Стан фетоплацентарного комплексу при анемії вагітних до і після лікування її препаратом мікроелементів //Тези доповідей 28-ої обл. конф. молодих вчених медиків. -Івано-Франківськ. 1994.-С.45.

9. Значення оцінки біофізичного профілю плода для діагностики фетоплацентарної недостатності при анемії вагітних //Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінекології: Тези доповідей науко-во-практ. конф. акушерів гінекологів України. Донецьк, 1994.-С.115. (У співавт. з В.ГЖегуловичем).

10. Значення полідефіципгу амїкровлементів у виникненні анемії

вагітних //Тези доповідей 28-ої обл. конф. молодих вчених медиків. -Івано-Франківськ, 1994.-С.44. (У співавт. з В.ГЖєгуловичем,

І.О.Сахаровою). .

11. Нове в лікуванні анемії вагітних. //Сучасні проблеми і досягнення в хірургії і суміжних галузях медицини: Мат. регіональної чауко-во-пракг. конф.-Чернівці, 1994.-С.106.

12. Значення мікроелементів у виникненні фетоплацентарної недостатності при анемії вагітиих //Актуальні питання акушерства і гінекології: Тези конф. молодих вчених.-Вінниця, 1995.-С.96.

АНОТАЦІЯ

Купноаицкий О.П. Клиническое значение микроэлементов при • возникновении фетоппацентарной недостаточности и гипоксии плода на фоне анемии беременный* . '

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология.. Национальный медицинский университет им. О.О.Богомольца. Киев Диссертация содержит результаты клинического, инструментального и биохимического обследования 111 беременных, у которых фетоплацентарная недостаточность возникла на фоне анемии беременных и 30 здоровых беременных. Установлено, что в зависимости от тяжести заболевания у пациенток наблюдается снижение содержания микроэлементов железа, цинка, марганца и кобальта в сыворотке венозной крови, которое сопровождается выраженной гиперку-премией. Одновременно возникает дефицит всех вышеуказанных микроэлементов в плаценте и крови из вены пуповины. Изменений содержания свинца при этом не наблюдали. Использование в комплексном лечении препарата микроэлементов "Дуовит” убедительно показало, что они являются агонистами железа в процессе гемопоэзэ, способны корректировать фетоплацентарную недостаточность, возникшую на фоне анемии беременных, улучшать клиническое точение беременности и родов, а также состояние плода.

Ключозі слова: мікроелементи, фетоллэцентарна недостатність, гіпоксія плода. -

Kupnovitsky O.P. The clinical importance of the trace elements in the development of the fetoplacental insufficiency and fetal hypoxia, based'on the anaemia in pregnancy.

Dissertation to the competition for the academical degree of candidate of medical sciences in the speciality: 14.01.01- Obstetrics and Gynaecology. The National Medical Ô.O.èogomoIets University, Kiev. < The present' Dissertation contains the results! of the clinical, instrumenta! and biochemical'evaluation of 111-pregnant women y/ith fetoplacental insufficiency of various degrees, based upon the anaemia çf _ pregnancy and 30 healthy pregnant women. It has been showed, that the level of the trace elements iron, zinc, manganese, cobalt in the scrum of the venous blood of the patients is decreased, whereas the level of copper gets extremely high, depending on the degree of the illness. Simultaniously it has been observed the deficiency of the named higher trace elements in placenta and blood from the vena of umbilical cord.

There are no changes in the concentration of lead accompaning this

• . .

pathology. The use of the trace elements consisting drug "Duovit” has clearly showed, that these trace elements are the agonists of iron in the

• haematopoesis and may be used for the correction of the fetoplacental insufficiency, based upon the anaemia in pregnancy, improving of the clinical course of the pregnancy and labor and the fetal condition.

Key words: trace elemens, fetoplacental insufficiency, fetal hypoxia.

Зам. 97 THp. -fSO Ціяа крб. ■ коп. .

Підписано ao друку 09*02* 1ВЄ& , формат паперу 60x84. 16, об'єм ~/^-д.арк»

Відділ оперативної поліграфії ОУС, м,,».вай0-4>рагаіа^ьк, пуп» Панфілозців, 8,