Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Использование локального дозированного вакуума в превентивном лечении пародонтита

АВТОРЕФЕРАТ
Использование локального дозированного вакуума в превентивном лечении пародонтита - тема автореферата по медицине
Ивченко, Наталия Анатольевна Киев 1996 г.
Ученая степень
кандидата медицинских наук
ВАК РФ
14.01.21
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Использование локального дозированного вакуума в превентивном лечении пародонтита

ІЛ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ «ЯУКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.0.0.БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

Івченко Наталія Анатоліївна

ЗАСТОСУВАННЯ ЛОКАЛЬНОГО ДОЗОВАНОГО ВШУМУ У ПРЕВЕНТИВНОМУ ЛІКУВАННІ ПАРОДОНГі У

14.01,21 - Стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичка наук

Київ - 1996

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету.

Науковий керівник: Науковий консультант: Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор медичних наук, професор Р.Г.Синицін

доктор медичних наук, професор В.П.Ллевінскіс-'

доктор медичних наук

Н.А;Колесова

заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Є.В.Ковальов '

Львівський державний медичний інститут

Захист дисертації відбудеться "_______"

_______ І9У року о

"_____" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.2І.07

Національного медичного університету ім.0,0.Богомольця за адресою 252057, м.Ииїв, вул.Зоологічна, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету: 252057, м.Київ, вул.Зоологічна, І

Авторефераг розісланий " /7№^07.0 ІУ9^р,

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук

А.В.Еорисенко

- ъ — ,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦІ

Актуальність теми. Розробка ефективного методу лікування пародонтиту з огляду на високе поширення захворювання е одним із • _ . ' 0 важливих завдань сучасної стоматології (£шетень ВОЗ, І.УО0;

Ы.Ф.Данилевсысий, Г.Н.Вишняк» А.И.Політун, ІУЬІ; Е.Ь.Боровський, Г.К.Барер, С.Г.Фетисова, 1ЭД7 ; Р.Г.Снницін та співавт., ІУШ ; В.СЛванов, І9гі9; Е.Б.Ковальов, І9Ь9; В.іі.Леонтьев, А.В.Алимсь-кий, В.Г.Шестаков, 1991). .

Існу чі методи лікування і профілактики захворювань пародон-ту, як показує багаторічний досвід, не можуть кардинально змінити ситуацію на краце. Навіть значка збільшення пародонтологічної допомоги за рахунок реорганізації і розшрення стоматологічної служби, що маловірогідно найближчим часом через економічну нестабільність у країні, не вирішіть проблеми. У зв’язку я чим виникає нагальна потреба в розробці відносно простих і досить ефективних методів лікування захворювань пародонту, придатних для * широкого застосування. '

. Ефективність лікування пародонтиту визначається, як відомо, тривалістю досягнутої ремісії (Ь.С.Іванов, ІУ09; Ю.А.Оедоров та співавт., 1990). Суттєву роль при цьому відіграє якість своєчасно проведеної превентивної терапії, яка дає можливість максимально закріпити і продовжити ефект, досягнутий після основного курсу (Т.В.Нікітіна, І9о2 ; А.М.Політун, Ь.І.Нласько, Т.ф.„іецук, І9Ь&; А.М.Грудянов, А. 1.Матвеева, В.І.Михайлова, ІУаб; !л.А.іиодола, В.Г.БургонськиЙ, І9Ь9; М.2оЪу1апБка, І9а2; В.Т.Ноаап, В.ьаа, Н.О.ьагееп, ІУсісі).

Одним із шляхів вирішення даної проблеми є оптимізація мето-, дів превентивної терапії паредонтиту, яка базується на використанні фізичних факторів. Однак,пр;т цьому необхідно зрахозуват;:,

І

що проста інтенсифікація превентивної терапії фізичними засобами не вирішує проблеми через обмежену .пропускну здатність фізіотерапевтичних кабінетів (З.С.Василенко, 1975; Н,Ф.Данилевський, І97В;

А.С.Заславський та співавт., І9й4). Сучасний рівень організації фізіотерапевтичної допомоги, як свідчать дані літератури, дозволяє забезпечити лікування хворих на пародонтит у обсязі не більше ніж 60 % від звернення (Н.Ф.Данилєвський та співавт., 1979; Ф.М.Мамедова, 1991). Обсяг же надання цього виду спеціалізованої допомоги тим, хто її потребує, набагато нижчий.

Серед різноманітних фізичних методів лікування пародонтиту особливе місце посідає локальний дозований вакуум. Запропонований В. 1. Кулаженком (1960), 1.0.Новиком і З.М.Епельбеймом (1962), цей метод добре зарекомендував себе на практиці (л. 11. Дедова, І9В2; Ю.А.Федоров, 1902; Л.А.ІІутіліна, 1983; Н.Кіивга, 1963; ь. Ilewi.cz, 1973). Характерною особливістю цього методу є можливість його дозованого застосування в режимі, придатному для здійснення безпосередньо хворими в домашніх умовах. Тим самим створюються реальні передумови для суттєвого розширення обсягу пародо-нтологічної допомоги населенню.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методу превентивної терапії пародонтиту, заснованого на використанні локального дозованого вакууму і придатного для застосування хворими в домашніх умовах.

З урахуванням поставленої мети вирішувались такі конкретні завдання:

1. Розробити мєїод превентивного лікування пародонтиту локальним дозованим вакуумом.

2. За умов спонтанного пародонтиту у тварин вивчити вплив запропонованого методу на иитохімічні показники стану тканин паро-донту.

3. На основі даних експериментальних досліджень визначити ефективність лікувальної дії локального дозованого вакууму у самостійному режимі та в комплексі з іншими засобами.

4. Вивчити в клініці ефективність розробленого методу превентивної терапії пародонтиту локальним дозованим вакуумом і визначити показання до його застосування.

Наукова новизна. Розроблено й апробовано новий метод превентивної терапії пародонтиту локальним дозованим вакуумом середнього ступеня (а.с. № 1780760). В умовах експерименту вперше вивчено основні механізми дії локального дозованого вакууму середнього ступеня на тканини пародонту. Бперше встановлена можливість використання в домашніх умовах локального дозованого вакууму середнього ступеня як основного компонента превентивного лікування пародонтиту. Визначені показання до застосування розробленого методу лікування у комплексі з іншими засобами.

Практичне значення. Запропоновано простий і досить ефективний метод превентивного лікування пародонтиту локальним дозованим вакуумом середнього ступеня. Розроблений метод у комплексі з іншими засобами у аО % випадків забезпечує безпосередній добрий результат, який зберігається до 1,5 року у 64 % хворях. При цьому встановлено підвищення стійкості капілярів ясен у середньому втричі та зниження показників проби-Шіллера-Плсарєва і па^одонта-льного (ПІ) індексу вдвічі. Метод превентивної терапії пародонтиту дозованим вакуумом середнього ступеня легко застосовується в домашніх умовах безпосередньо хворим, цо дозволяє суттєво розли-рнти обсяг пародонтологічної допомоги населенню.

Основні положення, які вносяться на захист:

І. Ііетод превентивного лікування пародонтиту локальний дсяонаним вакуумом середнього ступеня.

- б -

2. Характеристика нормалізуючого впливу локального дозованого вакууму середнього ступеня на метаболізм і структуру тканин па-родонту у тварин зі спонтанним пародонтитом та обгрунтування можливості його застосування в клініці.

3. Клінічна оцінка ефективності застосування розробленого методу превентивного лікування пародонтиту.

Апробація праці. Результати досліджень доповідались та обговорювались на УШ Всесоюзному з'їзді стоматологів (Волгоград, 1937), Запорізькій обласній науково-практичній конференції стоматологів (1967), 11 з'їзді стоматологів Закавказзя (Тбілісі, І9оо) ,

У Всесоюзному з'їзді .геронтологів і геріатрів (Тбілісі, ІУ8й) , Республіканській науковр-практичній конференції при медуправлін-ні МВС УРСР (Одеса, І9ЬЙ), УП з’їзді стоматологів УРСР (Львів, 1989), підсумкових наукових конференціях молодих вчених Одеського медичного інституту (1987, 1990), засіданнях Одеського обласного наукового стоматологічного товариства (1939, 1990, 1994),

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, у тому числі одержано 1 авторське свідоцтво.

Впровадження у практику. Результати досліджень впроваджені у клінічну практику обласних та міських стоматологічних поліклінік м. Одеси, Миколаєва, Ізмаїла, на курсах інформації стажування 01ЩІС, у навчальний процес на профільних кафедрах Одеського державного медичного університету, Львівського державного медичного інституту, Сашст-Петербурзької медично? академії після-дипломного навчання, Запорізького державного інституту удосконалення лікарів. .

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду Нтератури, 3 розділів власних де сліджень, заключної частини,

* висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який

вміщує 349 праць вітчизняних та іноземних авторів. Робота ілюстрована 21 таблицями і 32 малюнками. ’ '

. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єктом експериментальних досліджень були білі щури (504) лінії Вістар (самці місячного віку). Експеримент включав три серії дослідів: І - визначення характеру вплчву на пародонт локального дозованого вакууму різного ступеня; П - оцінка ефективності найчастіше застосовуваних методів превентивної терапії (ротоЕий ■ душ, зрощення, масаж); Ні - визначення ефективності комплексної превентивної терапії, що включає локальний дозований вакуум середнього ступеня (620,0-533,3 гПа залишкового тиску). Дослідження проведені на запропонованій для цієї мети моделі спонтанного пародонтиту (О.О.Брегадзе, 1967; і).А.Федоров, 1969; Р.Д.Барабаш,

А.П.Левицькнй, 1976 ; Л.В.Пешкова, О.Е.Кнава, 1975 ; H.v.Jordan, 1971; Ї.Агита, I97d).

Ефективність експериментальної терапії оцінювали на основі динаміки кількісних цитохімічних показників стану тканин пародон-ту: активність СДГ (за Нахласом та співавт.) і ЛДГ (за Гессом, Скарпеллі І Пірсом (Е.Пірс, 1962), вміст РНК (за Einarson, І9ЬІ), сумарних білків (за В.Г.Єлісєєвим та співавт., 1967), сульфгідрильних та дисульфідних груп цистину І цистеїну (за Barrnett et Selignian, 1952, 1954), карбоксильних груп глутамінової кислоти

. ' 4

(за Barmett et Seligaan, І95В), глікогену ШІК-реакиія) • Загальне забарвлення зрізів здійснювали за допомогою гематоксиліну та еозину. Вивчали структуру слизової оболонки ясен. Резорбцію альвеолярних відростків щелеп у тварин оцінювали по 4-бальній системі (за Ю.А.Федоровим, 1969). Визначали також індекси ступеня атрофії (Ю,поширеності деструктивних змін U) і загальну кількість зубів, охоплених патологічним процесом {%).'

» • І - в -

Кількісну оцінку гістохімічних реакцій проводили на цитофо-тометрі Ь1РІ-5. При фотбметруванні використовували такі довжини хвиль: для тіолів і СООН-груп - 530 ыкм, РНК та глікогецу - 550575 шш і для загального білка - 530-595 мкн. .

Об’єктом клінічних спостережень були 222 хворих на генералі-зований пародонтит початкового, І та П ступеня (легкої і середньої тяжкості) переважно у віиі 25-55 років. Для визначення ефективності превентивної терапії і розробки оптимальної схеми лікування хворі були розподілені на .чотири групи. Пацієнтам 1-ї (контрольної) групи (56) призначали комплексне лікування, до якого входили традиційна місцева обробка тканин пародонту, вакуум за ..улаженкои (26,7-53,3 гПа залишкового тиску), вакуумелектрофорез галаскорбі-ну, аутомасаж ясен, зрошування ротової порожнини та застосування лікувально-щ зфілактичних зубних паст. Хворим 2-ї групи при зниженні стійкості капілярів до 25-35 с, поряд із вказаним комплексом лікувальних заходів, додатково призначали 1-2 вакуумні процедури за Кулаженком. Пацієнти 3-ї групи (57) після завершення комплексного лікування самостійно виконували вакуумні процедури середнього ступеня (520,0-533,3 гПа залишкового тиску) щомісяця протягом тижня. Хворим 4-ї групи одночасно з послідовним застосуванням комплексу лікувальних засобів разом з превентивним локальним дозованим вакуумом середнього ступеня робили також аплікації а % бутадіонової мазі.

Стан тканин пародонту у хворих оцінювали в динаміці на основі таких показників: стійкості капілярів ясен (В.І.Кулаженко, 1956), пародонт£льного індексу (ПІ, Ниаозі, І9йо), математизованої проби Шіллера-Ііисарева (А.І.Рибаков, Б.С.Іванов, ІУ7Г', гігієнічного індексу (Ю.А.Федоров, В.В.Володкіна, 1971), кольору крайового пародонту (Б.І.Кулаженко, 1967), рухомості зубів ІД.А.Ентін, 1947), рентгенографії альвеолярних відростків щелеп.

Результати лікування визначали безпосередньо після проведеного курсу і у віддалені строки до 2-2,5 року з інтервалом у 3-4 місяці, відмічаючи позитивні (добрі й задовільні) та негативні наслідки. Крім об’єктивних показників, враховували також суб’єктивні (свербіж, парестезії, дискомфорт та ін.) та клінічні ознаки (набряк, гіперемія, кровотеча та ін.). У віддалені строки результати лікування оцінювали як позитивні при наявності чітко виражених ознак стабілізації рентгенологічного статусу і відповідних об’єктивних показників стану тканин пародонту. Результати розцінювали як незадовільні у випадках подальшого прогресування деструктивного процесу з кістковій тканині незалежно від об’єктивних тестів та клінічних проявів сахворювання. .

Усі показники, одержані в процесі експериментальних і клінічних досліджень, оброблені варіаційно-статистичними методами з визначенням параметричних критеріїв значущості і стуг.эня різнииь (В.Ю.Урбах, 1975; Іл.Б.Славін, 1969; Д.Сепетлієв, 1966). Цифрові величини експериментальних досліджень оброблені з використанням ' загальноприйнятої стандартної програми ЕНВ "Б"-34.

• результати доиіідань

Розроблено метод превентивного лікування пародонтиту локальним дозованим вакуумом середнього ступеня (520,0-533,3 гПа або ЗЭ0-400 мм рт.ст. залиакового тиску), придатний для застосування безпосередньо хворим в домашніх умовах (а.с. .V І7ь0760). З цією метою сконструйовано пристрій, цо складається із патрубка для відсосу повітря, камери попереднього розрідження, вакуумного клапана, спрощеного вакуумметра, на дні якого розташована гумова ме-' мбрана, сполучно! трубки та вакуумної кювети.

При спонтанноцу пародонтиті в епітеліальних клітинах ясен тварин спостерігалось зниження активності ферментів дихання (ОДГ до 1,7±0,01 од. акт.) при одночасному підвищенні активності ферментів гліколізу (ЛДГ до 2,4 + 0,05 од.акт), вміст РИК знижувався в середньому на ЗО %, а глутамінової кислоти і иистицу - на 50 % і більше. Одночасно відмічено помітне збільшення (на 32-54 %) кількості цистину, сумарних білків та вуглеводних сполук (р<0,001).

Під впливом локального дозованого вакууму за хіуложекком (26,7-53,3 гПа) відмічалась позитивна динаміка енергетичного обміну, яка характеризувалась.помірним підвищенням активності СДГ (2,0+0,03 од.акт) при одночасній тенденції до зниження активності ЛДГ (до 2,2 + 0,03 од.акт.). Рівень РШ у клітинах епітелію ясен щурів при цьому зростав через 12-24 години в середньому на 14 %, цистеїну - на- 35 % і глутамінової кислоти на 23 % (р^О.Об-

0,01). У наступні два тижні відмічена закономірність в основних рисах зберігалась, але через місяць ці показники наближались до контрольних величин (спонтанний пародонтит). Аналогічна тенденція в загальних рисах характерна для сумарних білків, цистина та вуглеводних сполук. .

Досить виразна дія локального дотованого вакууму середнього ступеня (520,0-533,3 гПа) проявлялась через 12-24 години і призводила до значного підвищення активності СДГ у клітинних елементах епітеліального покриву (2,1^1.0,03 од.акт.). Активність Щ' при цьому знижувалась до 2,2 + 0,4 од. акт. Такий вшив характеризувався тенденцією до врегулювання рівня РИК, підвищенням вмісту цистеїну і зниженням цистина при середній амплітуді коливань у межах 20 % (р < 0,02). Відмічена закономірність характерна також для глутамінової кислоти та вуглеводних сполук.

Нормалізуючий вплив локального дозованого вакууму (313,3666,6 гПа) проявлявся лише стосовно сірковмісних амінокислот та

руглеводних сполук (у межах 15-20$, р <0,01). Решта показників -активність ОДГ, ЛДП, вміст РНК, загального Сілку, глутамінової кислоти - суттєвих змін не зазнавали.

Застосування вакууму як самостійної процедури стабілізувало процес резорбції альвеолярних відростків у тварин. Внаслідок впровадження в практику лікування локального дозованого вакууму середнього ступеня 520,0-533,3 гПа і традиційного вакууму (26,7-

53,3 гПа) зменшилась кількість охоплених патологічним процесом зубів на 35-44 %, знизились індекси н і к в І,6-І,8 та 2,3-2,5 ■ рази (р < 0,001). Дія вакуум 813,3-866,6 гПа проявлялась слабкіше і характеризувалась зменшенням кількості охоплених зубів на 28 %, зниженням індексів н і к в 1,4 та 2,0 рази, відповідно.

Традиційна превентивна терапія-масаж, ротовий душ, зрошення - виявляла слабко виражений вплив на иитохімічні процеси в тканинах. При цьому відмічено деяке зменшення колиеднь-вмісту амінокислот, глутамінової кислоти та вуглеводних сполук протягом найближчих трьох діб. Вміст РНК і сумарних білків суттєво не змінювався. Вплив цього виду преве Ніна неї тзрші ї на процес резорбції кісткової тканини альвзолярдах відростків у порівнянні з локальним дозованим ваедгмом різного ступеня проявлявся набагато слабкіше.

Під дією дозованого вакууму високого ступеня (26,7-53,3 гПа) у поєднанні з традиційною превентивного терапієп (пасаж, годні прсиедури) спостерігалось достовірне зростання активності СДГ (2,25+0,03 од.акт.), яке тривало до місяця. Активність ЛДГ, навпаки, з над но знижувалась і наближалась до вихідних величин (2,15 +

+ 0,05 од.акт.). Вміст РНК в епітеліальних клітинах ясен тварин зростав протягом перших трьох діб на Іо 55 і тримався на досягну- ' тому рівні біля місяця (р < 0,05). Аналогічна закономірність ха-

рактерна для загального білка та сірковмісних амінокислот. Позитивний вплив на рівень ігаутаміново!.кислоти та вуглеводних сполук проявлявся слабкіше і реєструвався тільки протягом перших двох тижнів.

Застосування вакууму 25,7-53,3 гПа у поєднанні з вакуумом 520,0-533,3 гПа, стандартними превентивними засобами (масаж, водні процедури) та аплікаціями бутадіонової мазі виявляло відчутну дію на штохімічні показники в епітеліальних клітинах ясен уже через 12 годин після припинення маніпуляцій. Показники енергетичного обміну залишалися в межах фізіологічних коливань навіть через 2 місяці після процедур: СЩГ - 2,Зоі 0,01 од. акт., ЛДГ -2,12* 0,03 од.акт. Відмічалось також зменіюння структурних ознак запальних змін ясен. У власне сполучнотканинній основі, ясни визначалась велика'кількість функціонуючих капілярів і венул із звичайною гістоструктурою. Вміст РНК, цистеїну, глутамінової кислоти зростав у середньому на 15-20 % (р < 0,05-0,001). Через 1-2 доби відбувалася зміна спрямованості зрушень. Кількість глу-тамінової кислоти первЕИщувала рівень в інтактній слизовій оболонці через 3-7 діб на 12-15 %, а через 14-30 діб - на 22-2о %

(р < 0,05-0,01). Процес врегулювання сірковмісних амінокислот супроводжувався чітким зростанням рівня цистеїну, який чере 1-2 доби перевищував його.вміст в інтактних структурах на 20 % і більше (*. < 0,02-0,001). Досягнутий ефект в тій чи іншій мірі зберігався для всіх інгредієнтів до двох місяців.

Найвиразнішу стабілізуючу дію на процес.резорбції альвеолярних відростків у щурів виявляв комплексний метод, основним превентивним засобом якого був локальний дозований вакуум сі^едньо-го ступеня (520,0-533,3 гПа). У тварин цих груп кількість охоплених патологічним процесом зубів (2В-32 %), К-іщекс (0,36-0,47)

, к-індекс (0,31-0,34) були майже в 2 рази нижче, ніж у щурів, до

- ІЗ -

яких застосовувався тільки локальний дозований вакуум різного ступеня (р< 0,01). Порівняно з контролем (спонтанний пародонтит) ця різниця була ще вищою (у 3-4 рази). .

Комплексний метод, основу якого склада? превентивна терапія локальним дозованим вакуумом середнього ступеня, нормалізує в певній мірі окислювально-відновні процеси (врегулювання активності ОДГ та ДДГ, рівня тіолів), білковий обмін (стабілізуючий вплив на РШ, загальні білки, глутамінову кислоту) вуглеводний обмін (глікоген). Основуючись на результатах експериментальних -дослідкеьа» ми зупинили свій вибір на дозованому вакуумі середнього ступеня, як основному компоненті превентивної терапії пародонтиту.

Після проведеного курсу лікування у більшості хворих 1-і групи (7Й,9±5,4 £) відзначено добрі безпосередні результати. Стійкість капілярів ясен у них підвищилась, а показник проби Шіл-лера-Писарєва знизився у 5,5 раза. Індекс ПІ зменшиься у 2,2 рази (р < 0,01), Досягнутий ефект зберігався не більше 6-7 місяців, після чого кількість добрих результатів знизилась майже вдвічі і' складала 4І,9±Є,9 £ при різкому збільшенні (до 51,6 *) числа задовільних результатів лікування. Через півроку у більшості хворих 1-ї групи в 1,7-2,5 раза погіршились об’єктивні показники стану парододту і виник рецидив захворювання, що стало об’єктивним показанням для проведення повторного курсу лікування.

Безпосередні результати лікування у хворих 2-ї групи були децо вищі, ні* у пацієнтів 1-І групи. Добрі наслідки лікування Відмічено у 85,5±4,7 %, а задовільні - лише у 10,9.+4,2 % хворих. Стійкість капілярів ясен порівняно з вихідними даними зросла у б,б раза, а показники проби Шіллера-Іілсарєва, пародонталь-ного і гігієнічного іадексів знизились у іі,6, 2,6 та 1,9 рази, " Відповідно (р<0,01). Через і2-ІЗ місяців у більшої частини хворих 2-ї групи ІЬ7,Ь %)' зареєстровано добрий результат. Стгіі.лсгь

капілярів ясен на цей час (12-13 місяців) зберігалась на вищому рівні (44,5 + 2,5 с), нія під час первинного обстеження (12,4 +

+ 0,4 с, р< 0,001), і перевищувала аналогічний показник у пацієнтів 1-І групи після 6-7-місячного інтервалу.

Стійкість капілярів ясен у хворих на пародонтит І—ХУ груп

Строки спостереження (місяці)

6-7 12-13 І їй-19

38,5+1,9** '

***70,1+4,5** 44,5*2,5**

**«70,5+3,7** ***59,8+6,2** '51,4+4,8**

•*«58,3+5,2»* ***62,5+4,1«» 45,5+1,8**

* Стійкість капілярів ясен до і безпосередньо після закінчення лікування (р< 0,01-0,001).

** Стійкість капілярів ясен до лікування і в подальші строки (р< 0,05-0,001).

***Рі-2(6-7 міс.)< °»°°І; Рі-3(6-7 міс.)* °»00ІІ Р2-3(12-13 міс.) <0,05; р^ р2_4(б-7 і 12-13 міс.)<0*01’

Безпосередні результати лікування у хворих 3-ї групи суттєво не відрізнялись від таких у пацієнтів 2-ї групи. Однак,порів-няно з пацієнтами 1-ї та 2-ї груп у хворих 3-ї групи тривалість ремісії зросла г 1,5-3 рази і в більшості випадків склала 16-19 місяців. При цьому у віддалені строки у хворих 3-ї групи істано-влено виймай позитивний ефект. Якцо в кінці річного інтервалу у 57,9 % пацієнтів 2-ї групи відмічено добрий і'у 34,2 % задовільний результати, то у хворих 3-ї групи ці показники були набагато

Група :До ліку-:^"°^|Р?' хворих: вання :^ваУ&

І 14,2+0,4 83,4+3,8*

п 12,4+0,4 81,3+2,6*

ш 14,1+0,6 77,9+1,4*

IV 12,4+0,8 68,2+3,1*

1 До лікуванні шзпосередньо Через 6-7 мі- Через 12-13 Через 1с>-£У після лікупання сяиів місяців місяців

□ - І гр. И - II гр. ЕЗ - и гр. ЕЗ - ІУ гр.

Динаиіка ПІ-індексу у хворих на пародонтит І-ІУ груп

кращими і складала 73,7 % та 21,0 %. Лікувальний ефект зберігався на досить високому рівні і через 1,5 року (добрі результати -

61,3 %, задовільні - 29,0 %). На цей час (1,5 року) стійкість капілярів ясен (51,4+4,В с) перевищувала вихідний рівень (І4,Іі.0,6 с) в 3,6 раза, а показники проби Шіллера-Писарєва '(0,45.10,02 б) та пародонтального індексу (І,34±0,07 б) знизились в 1,8 та 1,9'раза, відповідно (р< 0,001).

Встановлена для пацієнтів 3-ї групи динаміка захворювання характерна і для хворих 4-ї групи. Тривалість ремісії у них складала в більшості випадків 18-19 місяців. До гінця "ьогс строку кількість добрих результатів у хворих 4-І групи порівняно з паці-

єнтами 3-ї групи була дещо більшою (66,7 % та 61,3 %), а задовільних- відповідно менше (23,3/5 та 29,0 %> Ори ньому стійкість капілярів ясен зросла з І7,4±0,8 с до 45,5+.І,8 с, а проба ІІІіл-лера-Писарєва (0,681.0,02 б та 0,31 + 0,11 б) і пародонталький індекс (2,481.0,16 б та 1,32 + 0,04 б) знизились удвічі (р<0,001). Позитивний лікувальний ефект у хворих 4-ї групи помітно перевищував такий у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп (р < 0,05-0,01).

Дослідженнями встановлено, що ефективність лікування хворих на пародонтит знаходиться у прямій залежності від застосованого методу лікування. У більшості хворих тривалість ремісії складала:

І-ша група - 6-7, 2~га - 12-13, 3-тя і 4-га групи - 18-19 місяців. € досить підстав вважати, що високий і стійкий позитивний ефект у хворих 3-ї та 4-ї груп обумовлений у перлу чергу застосуванням локального дозованого вакууму середнього.ступеня (520,0-

533,3 гПа). ' .

Відносно низький лікувальний ефект у хворих 1-ї групи обумовив необхідність проведення двох повторних курсів після чергового піврічного інтервалу. В решті групах (2, 3 і 4-та) за весь період спостереження повторні курси проводились одноразово.

Безпосередньо після завершзння повторного курсу досить високі позитивні результати відмічені у пацієнтів усіх чотирьом груп: добрі - в межах 71,4-65,2$, задовільні -відповідно’ у 14,8-25,0 %. Найбільша кількість добрих (85,2+ 6,6 %) і найменша задовільних (14,8+6,6 результатів лікування встановлена у хворих 4-ї групи (р < 0,001). На момент завароення повторного курсу у всіх хворих, незалежно від застосованого методу лікування, суттєво підвищилась стійкість капілярів ясен (у 3 рази), помітно знизились показники проби ііііллера-Писарвва (у 2,1-4,0 рази) і пародонтального індексу (в І,3-1,6 раза). Але в подальшому

динаміка захворювання помітно різнилась, знаходячись.у залежності від застосованого методу лікування.

Через 6-7 місяців більшість пацієнтів 1-ї групи потребувала проведення п*е одного повторного курсу лікування, в той час як у хворих інших груп досягнутий позитивний ефект зберігався до 9-Ю місяців і більше (2 гр.) і 18-19 місяців (3, 4 гр.). Якщо в 1-й грум через 6-7 місяців після першого повторного курсу лікування добрі результати відмічені у 48,2 %, а задовільні - у 44,Ь % хворих, то у пацієнтів, комплексне лікування у яких поєднувалося з превентивними процедурами вакууму середнього ступеня, вони були значно кращими і після 9-Ю місяців: 3-тя група -70,0 % і 26,7 %, 4-та'група - 72,4 % і 24,1 %, відповідно. Стійкість капілярів ясен наочно демонструє помітне поліпшення мікроииркуляиії в тканинах пародонту у хворих 3-ї (6Ь,3±.2,Ь с) і 4гї (о9,9±3,І с) груп, порівняно з пацієнтами 2-ї (51,0+2,0 с) через 9-Ю місяців та 1-ї (4І,4±2,І с) груп після 6-7-місячного спостереження (р<0,05-0,001)1 Порівняно з хворими 2-ї групи у пацієнтів, які пройшли курс превентивної терапії вакуумом середнього ступеня (3-тя та 4-та групи), через 9-Ю місяців встановлені відповідно і нижчі показники проби Шллера-Писарєва та пародонтального індексу (р < 0,05-0,001). При рентгенологічному обстеженні через

2-2,5 року у переважної більшості хворих 4-і (91,9 %) і 3-ї (Ш,2 %) груп відмічена стабілізація патологічного процесу в альвеолярних відростках щелеп. У пацієнтів 1-ї і 2-ї груп цей позитивний ефект проявлявся значно слабкіше.

Таким чином, експериментальні дослідження дозволили обгрунтувати, а клінічні спостереження підтвердили ефективність вакуума середнього ступеня (520,0-533,3 гПа залишк. тиску) у комплексі з іншими засобами на перебіг патологічного процесу в пародон-

ті. Різниия барометричного тиску в системі кров-тканина, яка виникає в діляниі вакуумної дії, сприяє пос.иіенню доставки кисню, підвищенню його проникання через клітинні мембранні поліпшеній) біосинтезу АТО, прискоренню кровообігу та розкриття нефункціону-ючих капілярів і артеріол. Встановлено, що результат лікування багато в чому залежить від можливості регулювання процесу регенерації тканин пародонту переважно у фазі клінічної ремісії Ш.А.Кодола, О.А.ХомутовськиЙ, Т.Д.ІІентило, І9В0; А.М.Політун,

Н.А.Колесова, 1969).. -

Використання локального дозованого вакууму середнього ступеня як основного компонента превентивної терапії пародонтиту дозволяє суттєво продовжите строк ремісії, що створює реальні.умови для розширення обсягу народонтологічної допомоги населенню.

' ЬЙСНОВЙИ " .

1. Розроблено метод превентивного лікування пародонтигу локальним дозовані їм вакуумом середнього ступслія (520,0-633,3 гііа залишкового тиску), придатний для застосування хворими самостійно в домашніх умовах, і на основі експериментальних та клінічних досліджень визначена його ефективність.

2. Під впливом локального дозованого вакууму 620,0-533,3 гііа при спонтанному пародонтиті у білих щурів спостерігається тенденція до врегулювання енергетичного обміну, ріння Кіі£, глутамінової кислоти, вуглеводних сполук (глікогену), цистеїну та цистину в епітеліальних клітинах слизової оболонки ясен при амплітуді коливань у межах 15-20%, яка поєднується з позитивною динамікою структурних змін яскл, особливо іякропиркуляторного русла. Встановлена закономірність простежується протягом семи діб та свідчить про зшіт.еннт у глродонті ступеня тканевої і циркуляторної гіпоксії.

3. Застосування дозованого вакууму 26,7-63,3 гПа у поєднанні а традиційною превентивною терапією (масаж, водні процедури), дозованим вакуумом 520,0-533,3 гПа та аплікаціями бутадіонової мазі биявляе нормалізуючий вплив на всі вивчені цитохімічні показники та структуру навколозубних тканин. Врегулювання енергетичних процесів, вмісту цистину і цистеїну спостерігається через 12 годин, кількість глутамінової кислоти - через 3-30 діб перевищує її вміст із інтактних структурах на 12-26 %. Досягнутий ефект зберігається

у більшості випадків до двох місяців. • '

4. Комплексний метод, основним превентивним засобом якого є Локальний дозований вакуум 520,0-533,3 гПа, стабілізує процес резорбції альвеолярних відростків щелеп у щурів. Показники кількості охоплених патологічним процесом зубів, ступеня атрофії (К) та поширеності деструктивних змін (н) у щелепах піддослідних тварнн були у 2,7-3,9 разанижчими від контрольних величин.

5.Розроблений метод превентивної терапії пародонтиту вакуу-Ш середнього ступеня в комплексі з іншими лікувальними засобами забезпечує добрий безпосередній і віддалений ефект у 60 % і 64 % хворих, відповідно, підвищує стійкість капілярів ясен утричі та знижує показники проби Шіллера-ІІисарсва і пародонтального індексу (ПІ) в середньому вдвічі порівняно з початковими даними.

6. Застосування локального дозованого вакууму середнього ступеня в комплексному лікуванні пародонтиту збільшує тривалість ремісій до 1,5 року, практично виключає можливість появи ускладнень і суттєво підвищує ефективність повторних курсів. Через 9-Ю місяців після проведення повторного курсу у 71 % хворих відмічено добрий клінічний ефект, що супроводжується ПІДВИЩРННЯМ стійкості капілярів ясен і зниженням показників проби Шіллера-Писа-рява та пародонтального (ПІ) індексу в І,5-2,5 раза.

7. Комплексне лікування,- яке включає превентивну терапію вакуумом середнього ступеня, забезпечує протягом 2-2,5 років стабілізацію патологічного процесу в кістковій тканині альвеолярних відростків щелеп у 90 % хворих на генералізований пародонтит початкового, І і Д ступенів.

. ' ПРАКШНІ РЕКОлЕВДМШ

1. З метою пролонгування терапевтичного ефекту і попередження рецидиву захворювання після завершення основного курсу хворі на пародонтит самостійно в домашніх умовах здійснюють превентивне лікування локальним дозованим вакуумом середнього ступеня.

2. Комплекс лікувальних заходів включає: традиційну місцеву обробку тканин пародонту, курс вакуумної терапії .(26,7-63,3 гііа), вакуумелектрофорез І % розчину галаскорбіну (сі-ІО сеансів), ауто-масаж ясен, зрошення водою контрастної температури, застосування відповідних лікувально-профілактичних зубних паст та локального дозованого вакууму середнього ступеня (520,0-533,3 гПа).

3. Хворий прополіскує ротову порожнину водою, укладає вакуумну кювету на слизову оболонку в зоні проекції коренів зубів, створює у вакуумній магістралі необхідне розрідаення, яке реєструється вакуумметром (520,0-633,3 гПа залишк. тиску), і з допомогою дзеркала спостерігає за процесом утворення гематоми. На кожну щелепу наносять 6-Ь гематом. Протягом місяия проводять 6-е сеансів превентивного лікування. '

4. Запропонований метод превентивного лікування пародонтиту простий, надійний і практично виключає можливість виникнення ускладнень. Метод може бути застосований у комплексі з іняими лікувальники засобами.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ,

ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЙ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новая методика проведения вакуумной терапии по Кулаженко// Новое в терапевтической, детской и хирургической стоматологии: Тез.УШ Всесоюзного съезда стоматологов. - М., Ш37. -С.67-Ш (соавт. Тодорашко В.П., Яниелевский Э.И.).

2. Повышение эффективности применения лечебно-профилактических зубных паст в комплексной терапии пародонтита П Тез. докл. итоговой (за XI пятилетку) научно-практической конференции рационализаторов и изобретателей - медучреждений Запорожской области. - Запорожье, ІУ67. - С. 107-106 (соавт. Тодорашко В.І1.)

3. Экспериментальное обоснование сочетанного применения различ-

ных видов вакуумной терапии при пародонтите/^ Профилактика и лечение болезней зубов и пародонта: Научные труды ЬМИ. -

Т.69. - Казань, І9Ш. - СДІЗ-ІЇ6 (соавт. Синицын Р.Г., Тодорашко В.И., Нлевинскис В.П.).

4. Экспериментальное обоснование применения новой модификации

' вакуум-терапии по Кулаженко во вспомогательном лечении воспа-лятельно-днстрофических заболеваний полости рта// Актуальные вопросы стоматологии: Материалы Д съезда стоматологов Закавказья. - Тбилиси, іуьіі. - С.65-67 (соавт. Коваленко А.5., Плевинскис В.П., Тодорашко В.И., Чулак Л.Д.).

5. Разработка модифицированной вакуум-терапии для профилактики патологической атрофии протезного ложа и поддерживающего лечения пародонтита у лиц пожилого возраста/'Тез. и реф. докладов У Всесоюзного съезда геронтологов и гериатров. - Киев, І96В. - Ч.І. - С.^Оь-ЗОУ (соавт. Коваленко А.ф., Іілевинскис

В.П., Тодорашко В.П., Чулак Л.Д.).

6. Применение вакуумной терапии в период ремиссии пародонтита// Профилактика, диагностика и лечение стоматологических заболеваний: Труды ПНИЙС. - М., 1989. - С.35-36.

7. Применение различных видов очагового дозированного вакуума в профилактике патологической атрофии протезного ложа и лечении пародонтита Л Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний:Матер. УП съезда стоматологов УССР.

- Киев, 1969. - С.224-225 (соавт. Коваленко А.Ф., Тодорашко

В.П., Чулак Л.Д., Есина Н.М., Гончаров О.С.).

6. Влияние очагового дозированного вакуума на степень резорбции альвеолярных отростков белых крыс Н Творчество молодых: Труды ученых и специалистов ШИ. - Одесса: Маяк, 1991. - С. 16-16.

9. Способ лечения больных пародонтитом: / А.С. 1760760, СССР, МКИ^ А 61 М 1/06 Ивченко Н.А., Тодорашко В.П., Федоров Ю.А., Коваленко А.Ф., Синицын Р.Г., Соболева Т.Д., Плевинскис В.П. Бюл. № 46, Ю.12.92 г.>

Ivchenko И.A. Application of restricted, measured vacuum in preventive treatment of parodontitis.

Ihe thesis is submitted for speciality 14.01.21 - Stomatology.

9 scientific papers, I author's license are defended. In the published materials the new method of preventive treatment of parodontitis by restricted measured medium vacuum (520.0-553.3 hPa) of residual pressure) is described and its effectiveness is determined basing of the experimental and clinical investigations.

1‘he application of th« suggeoted method of parodontitis preventive therapy in combination with the* other medical means increases the duration of the remission in cost cases up to one year and a half and significantly raises the effectiveness of the repeated courses. The preventive treatment of parodontitis can be carried out by the patients directly at home, and this condition makes it possible to extend the volume of parodontologic assistance for population.

Ивченко НД. Применение очагового дозированного вакуума в превентивном лечении пародонтита.

Диссертация ка соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 - стоматология.

Защищается 9 научных работ, в том числе I авторское свидетельство. Б опубликованных материалах излагается новый метод превентивного лечения пародонтита очаговым дозированным вакуумом средней степени (520,0-633,3 гПа остат.давл.). На основании экспериментальна и клинических исследований определена его аффективность. Применение предложенного метода превентивной терапии пародонтита в комплексе с другими лечебными средствами увеличивает продолжительность ремиссии в большинстве случаев до 1,5 лет и существенно повышает эффективность повторных курсов. Превентивное лечение пародонтита может осуществляться самостоятельно больными в домашних условиях, что позволяет увеличить объем пародоотологической помощи населений. : '

Кяпчові слова: пародонтит, ремісія, превентивна терапия, локаль ний дозований вакуум середнього ступеня.