Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Особенности системной гемодинамики у больных с хронической недостаточностью кровообращения при ишемической болезни сердца и хроническом бронхите

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ . ЗАПОР 13ЬКИЙ ДЕРМВНИЙ МЕДИЧНИИ УНIВЕРСИТЕТ

Р Г Б ОД

/ г- ГП1 *г>гг На правах рукопису

! 5 ЙЕН 1230

КРИКОТА ОЛЕНА МИК0ЛА1ВНА

0С0БЛИВ0СТ1 СИСТЕМНО"! ГЕМОДИНАМIКИ 9 ХВОРИХ 3 ХРОН1ЧНОЮ НЕД0СТАТН1СТЮ КРОВООБ1ГН ПРИ IШЕМIЧНIИ ХВОРОБI СЕРЦЯ ТА ХР0Н1ЧН0М9 БР0НХ1Т1

(14.01.02 - внутр1шн! хвороби)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Запор^мя - 1996

MIHIСТНРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я 9КРА1НИ ЗАПОРПЬШ ДЕР1АВНИИ МЕДИЧНИЯ ЯН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КРИКОТА ОЛЕНА МИКОШВНА

ОСОБЛИВОСТЕ СИСТЕМНО! ГЕМОДИНАМ1КИ У ХВОРИХ 3 ХРОН1ЧНОЮ НЕД0СТАТН1СТЮ КРОВООБ1ГУ ПРИ IШЕМ1ЧН1Й ХВОРОБI СЕРЦЯ ТА ХР0Н1ЧШШ БР0НХ1Т1

(14.01.02 - внутрiшн! хвороби)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Запор1яжя - 1996

Дисертац{еи е рукопис

Робота виконана на кафедр1 терапП' - I Запор1зь-кого 1нституту удосконалення Л1кар1в

Науков1 кер1вники: доктор медичних наук, заслужений д!яч науки 1 техн1ки Украхни, професор ДЕЙНЕГА ВОЛОЛИМЙР ГРИГОРОВИЧ;

0ф1ц1йн1 опоненти: 1. Доктор медичних наук, професор БЕЗБОРОДЬКО БОРИС МИКОЛА-

2. Доктор медичних наук, професор Ф'»!П'ЕЙ 1ВАН МИХАЙЛОВИЧ

ПровЦна установа - УкраТнський науково-досл1дний 1нститут кард1ологГ1 1м. акад. М.Д.Стражеско, м.Ки'1'в.

о_____годин! на зас!данн1 спец!ал1зовано1' ' вчено!' ради

Д 08.01.01. при Запор1зькому державному медичному ун!верси-тет! ( 330035, м. Запор 1ажя. проспект Маяковського, 26).

3 дисертац1ею моена ознайомитися в б1бл!отец1 Запор1зь-кого державного медичного ун1верситету (330035, м. Запор1акя, проспект Маяковського, 26).

доктор медичних наук, професор ЮАЛЬМ1Н АЛЕКСАНДР САМ1ИЛ0ВИЧ

Й0ВИЧ

Вчений секретар спец1ал1зовано'1 ради, доктор медичних наук, професор

Волошин К.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ I СТЗШНЬ ДОС/IIДЯЕНОСП ТЕМАТИКИ ДИСЕРТАЩХ

Як св!дчать результати еп1дем!олог!чних досл!дмень, *юль-KicTb хворих з хрон1чною недостатн1сти кровооб1гу (ХНК),яка е ф!нальною стад!ею ycix захворювань серцево-судинно! системи, ajoplчно эростае (Малая Л.Т.та сп!вавт., 1994). ХНК е одним э найчаспших ускладнень iieMiHHo'i хвороби серця (1ХС), яка приводить до великих втрат працездатност!, ^валЦносп та смертност! (0льб1нська Л.1., 1989; Hilson C.S.,198?; Zelis et al., 1988).

Нироке розповскщження IXC та хрон!чного бронх!ту (ХБ) серед населения припускае високу 1мов1рн1сть сполучення цих захворювань. в результат1 чого мобШзац1я адаптац!йних Функц1й систем кровооб1гу та дихання стае менш досконалою.а розвиток ХНК - б1льи прогресивним. His при 1зольованому пе-реб!гу цих захворювань (Кояинський В.М. та сШвавт.,1989; Ла-зебн1к Л.Б. та сп1вавт..1989; С1нопальн1ков 0.1.та сп1вавт., 1989 ).Очевидно, що "синдром взаемного обтяяення" в хворих IXC на фон! ХБ проявляемся в першу черту в систем! кровооб!гу, як найб1лыи!й зон! взаемодП компонент!в розглянутого сполучення. в тому числ! ! на. рiвнi судинного русла. Р!зке та тривале п1двищення судинного тонусу викликае необоротне зро-стання "судинноХ aopcTKocTi", що визначае резистентн!сть до традиц!йно'1 терапП тяжких форм ХНК (Казанб!ев Н.К. та сп!в-авт., 1990; Мерзон А.К.та сп!вавт., 1990). Зм!на периферичного кровотоку найчаст1ие оц1нюеться поб1чно, при визначенн1 за-гального периферичного опору судин за показникаии центрально* гемодинам!ки. Сучасн! методи досл!д«ення периферичного крово-o6iry не дають !нформац1ю про стан ауторегуляцП' пульсового кровотоку (АРПК), що е суттевов вадою при л!куванн! хворих на серцево - сддинн! захворювання.

Для ефективного л!кування хворих з ХНК у склад комплексно! Tepani'i необхЦно включати препарати периферично!' судино-розширювально1' д 1 i" (Камбург P.A.. 1990; Мареев В.Ю., 1991; Kaiser L., 1989; Nichols M.G. et al.,1988). На сьогодн1 недо-статньо вивчено вплив периферичних вазодилататор!в (ПВ) на стан центрально!' та периферично! гемодинам!ки при сполученн!

IXC 1 ХБ.

METft I ЗАВДйННЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Мета дослЦяення - вивчення особливостей центрально!' та периферичноТ гемодинам1ки у хворих з xpoHiMHoa недостатн!стю кровооб!гу, яка розвинулася на фон! imeMlMHo'i хвороби серця, xpoHiMHoro бронх1ТЦ та при сполучетН цих захворювань; а таков розробка адекватно!" патогенетично обумовлено!' комплексно!' терапП' хворих на сполучену патологи, ускладнену хрон1чною недостатн1ств кровооб!гу П—Б стад!!'.

Для досягнення uiei" мети були поставлен! так1 завдання:

!. Розробити простий та доступний для використання метод оц!нки стану ауторегуляц!!' пульсового кровотоку у хворих на захворювання серцево-судинно'1 системи, як1 ускладнилися хро-н1чною недостатн1стю кровооб1гу разного сгупеня вираженостК

2. Вивчити особливост! 3MiH центрально!' та периферично!' гемодинам!ки, включаючи стан ауторегуляц!!' пульсового кровотоку, у хворих э хрон!чною недостатнкти кровооб!гу, яка ус-кладнила перебir !шем!чно! хвороби серця, хрон1чного бронх!-ту та при сполученн! цих захворювань.

3. Дати ouiHKy !нформативност1 фармаколог!чних функц!о-нальних пресорних проб для вибору ефективного периферичного вазодилятатора при л!куванн! хворих на захворювання серцево-судинно!' системи. яка ускладнилася хрон!чною 'недостатн!стю кровооб!гу.

4. Розробити рац!ональн{, патогенетично обгрунтован! ме-тоди курсового л!кування хворих на сполучену патолоПю, ускладнену хрон1чною недостатшстю кровооб1гу П-Б стадИ, з використанням засоб!в периферично!" судинорозширювально!" дП'.

ТЕОРЕТИЧНА Ц1НН1СТЬ

Результати проведених досл1джень науково обгрунтовують зм!ни показник1в центрального та периферичного кровообLry в хворих з правошлуночковим вар!антом серцево!" недостатност!, яка розвинулася на oohi IXC, № та при !'х сполученни дають уяву про характер взаемовЦносин м1н центральною та перифе-ричною гемодинам!кою, включаючи стан ЙРПК. Результат« доел!-

джень свЦчать про ктотне значения ЙРПК в процес! розвитку та прогресування ХНК в хворих на серцево-судинн! захворювання, Обгрунтована необхЦн1сть диференщйованого пЦходу до включения в комплекс курсового л1кування хворих на СП, ускладнену НИ ПБ ст., ПВ эм1аано1 дП або комб^нацН' артер^альних та ве-нозних вазодилятатор1в в залежносп в1д характера гемодина-м!чних поррень, в тому числ! 1 вЦ стану АРПК.

ПРАКТИЧНА UIHHIСТЬ

Поглиблене вивчення периферичного кровооб^гу за допомо-гои розроблено'1 функц1онально1 пресорно! проби визначае особ-ливост! стану АРПК у хворих на серцево-судинн! захворювання (1ХС.ХБ.СП), ускладнен1 ХНК pi3Horo ступеня тяакость що до-зволяе виявити paHHi гемодинам!чн} порушення при вiдсутност! явних ознак серцевоГ декомпенсацП'. На пЦстав1 отриманих да-них розроблен! та введен! в кл!н!чну практику методи корегу-вання порушень АРПК в хворих на СП, ускладнену НИ ПБ ст., що дозволяе спов!льнити прогресування ХНК та сприяе ефективному л1кв1дуваннга вне !снуючих гемодинам1чних порушень.

НЙУКОВЙ НОВИЗНА ДОСЛIД8ЕННЯ

Вперше проведено комплексно вивчення системно'1 гемодина-м!ки в хворих з ХНК, яка розвинулася на фон! взаемообтяяугачих захворювань - IXC i ХБ.

Виявлено 1 с то тне значения стану АРПК при розвитку та про-гресуванн! ХНК у хворих на серцево-судинн! захворювання.

Встановлено, що вираяен!сть зм!н стану АРПК залежить в!д ет1олог11" основного захворювання, наявност1 cynyTHix взаемообтяяуючих захворювань та вiд стадП ХНК.

Встановлено, що гостр! фармаколог!чн1 проби (ГФП) з ПВ р!зного напрямку дп, як1 застосован! на Функц!ональн1й пре-сорн1й пробi для визначення стану АРПК.е досить 1нформативни-ми для вибору ефективного комплексного л!кування хворих на серцево-судинн1 захворивання, як! ускладнилися ХНК.

За допомогою Функц1ональних проб для визначення стану АРПК розроблен! ефективн! методи Л1кування хворих з СП, ус-

кладненов НК ПБст.

РЕАЛ13АЦ1Я Тй ВПРОВАДШЕННЯ В ПРАКТИКУ НАУКОВИХ РОЗРОБОК

Результати досл!дження використовуються в навчальному та л!кувальнону процесах на кафедр! repanii'-l Запор1зького 1нституту удосконалення л1кар1в, в терапевтичних вЦдиеннях МСЧ комбинату "Запор1ясталь" та заводу "Дшпроспецсталь", 9-i та 10-1' MicbKHX л1карень м.Запор1яжя, кард1олог1чного санато-р!я "Великий Луг" м.Запор1«ая, дитячого кард1о-ревматолог1ч-ного санатор!я м.Запор1яжя. За матер1алами дисертацП' одерва-Hi св1доцтва на рац1онал1заторськ1 пропозици "Функциональная фармакологическая проба для определения состояния пульсового кровотока" (N 1439 в!д 19.11.92) та "Прессорная проба для определения состояния пульсового кровотока" (N 1440 в!д 19.11.92), як! видан1 патентним п1дрозд!лом Запор1зького 1нституту удосконалення л!кар1в, подана заява на винахЦ "Способ оценки ауторегуляции периферического кровотока" (вх!дний N В ЗБ07116 вiд 30. 11 ,1993), видан1 методичн! реко-мендацП "Определение и методы коррекции нарушений состояния ауторегуляции периферического кровотока у больных с сердечной недостаточностью", впровадаена 1нформац1я, яка викладена у двох нововведениях ("Функц1ональний эасiб передбачення меди-каментозно1 терапП у хворих з недостатн1стю кровообггу" та "3aci6 оц1нки ауторегуляц!"* периферичного кровотоку для ви-значення ступеня тяжкосп недостатност! кровообiry".а також в 1нформац1йному лист1 "3aci6 0Ц1нки стану ауторегуляцп периферичного кровотоку".

АПР0БЙЦ1Я ТА ПНБЛИКйЦП РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Ochobhi половення дисертацп викладен1 на 53-й и 54-й та 56-й п1дсумкових наукових конференц1ях Запор1зького 1нституту удосконалення л1кар1в (м.Запор1яжя, 1992, 1993, 1995 p.p.),на науково-практичн1й конференцП' рац!онал1затор1в та винах1дни-KiB Запор1зького iнституту удосконалення л1кар!в (м. 3anopis-ня, 1992 р.), на науково-практичн1й конференци л1кар!в м.За-пор!яая, присвячен1й пам'ят1 видатних медик1в-рац1онал!зато-piB В.В.Ярошенка та Я.Р.Гасуля (м.Запор1»жя, 1993 у.), на 4-й

науксшй конференцП молодих вчених та фах!вц!в медик1в по актуальних питань теоретичноY та практично"! медицини (м.Запо-pissfl, 1Э93р.), на науково - практична конференци, присвя-46Hifl 70-рiччга XapKiBCbKoro 1нституту удосконалення л№ар!в (м. Харк1в, 1993 р.), на конференцП "Новые достиаения в ранней диагностике и терапии воспалительных заболеваний органов дыхания; предупреждение хронизации заболеваний" (м.Харк1в, 1995 р.).

За темою дисертацп опублшовано 14 наукових робiт.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТЙ

Дисертац1я складаеться !з вступу, огляду л!тератури, ма-тер!ал1в та метод1в досл1дження, результапв власних досл1-днень (3-ий, 4-ий, 5-ий розд1лиГ, заключения, висновк1в,прак-тичних рекомендац1й та вказ1вника лиератури, який включае 162 джерела краГн СНД та 104 - зарубiMHoi" лператури. Робота викладена на 114 стор1нках друкарського тексту, ыгастрована 35 таблицями та 5 малншками.

0СН0БН1 ПОЛОЖЕНИЯ, ЯКI ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Вивчення показник1в тетраполярно"! !мпедансплепзмогра-ф! 1 з використанням розроблено'! функц!онально'1 пресорно'Г про-би виявляе змши стану АРПК у хворих на серцево - судинн1 за-хворювання, вира»ен1сть яких залежить в!д епологп основного захворювання, наявносп взаемообтяжуючих захворювань та ста-дП ХНК.

2. У хворих з ХНК на фон! СП визначаеться зб1льшення по-рушень стану АРПК в пор1внянн! з групою хворих з ¡зольованога патолог1ею (IXC або ХБ), як1 виявляються "зривои" АРПК при нижчих цифрах тиску в оклкшйн1й манжеть

3. Використання ГФП з ПВ р!знонаправленоТ дП дозволяе диференц1йовано здШнити корегування гемодинам1чних поруиень хворим з ХНК, адо сприяе ефективному П Л1куванню та попере-даенню прогресування.

4. 9 хворих на СП.яка ускладнилася НК ПБ ст., визначаеться Центичний позитивн.ий клШчний ефект при вюшченн! в комплекс курсового л1кування капотену в доз! 50 мг на добу, або комбinayii фенirifliну та 1зод1н1ту в доз! по 30 мг на до-

- б -

бу на фон! пЦтримугачих доз СГ та д!уретик1в.

ДЕКЛАРАЦ1Я ПРО ОБСЯГ РОБОТИ ДИСЕРТАНТА

Автором самост1йно визначена мета та завдання даного до-сл1дяення, проведено клШчний огляд i виб!р хворих, зд1йсне-но запис та розшифрування тетраполярно! трудно! реографП' та реографП пальця з використанням Функц1онально'1 пресорно'1 проби,проведено анал!з даних по клШчному, 1нструментальному та лабораторному досладженню хворих.Особисто дисертантом проведено статистичний анал!з рез«льтапв дослЦяення,дан1 якого представлен! в 14 друкованих роботах (десять в сп!вавторст-в1), написан! вс! розд1ли дисертацП, зроблен1 висновки та запропонован! практичн! рекомендаций

3MICT РОБОТИ

МЕТОДОЛОГ1Я ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДМЕННЯ ПРЕДМЕТА I ОБ'бКТА

Запропонована робота грунтуеться на ключному огляд!, лабораторно - 1нструментальному обстекенн1 94 хворих з ХНК. яка розвинулася на фон1 IXC, хрон!чного обструктивного брон-х!ту (ХОБ) та при ix сполученн1 (СП). Серед обстеаених я1нок було 17. чолов1к1в - 77. Середн!й вiK - 59,1 + 0.55 рокгв. Як контрольна трупа використан! показники 20 практично здорових ос!б (середн!й в!к - 33,4 роки).

Проводилося загальноклШчне обстеяення та комплекс 1н-струментальних, ЕХ0-кард1ограф!чних, рентгенолог!чних та лабораториях метод1в досл1дження. Д1агностика IXC та ХОБ, а такой хрон!чного легеневого серия (XflC) проводилася на пЦстав! проведених обстеяень в1дпов!дно до рекомендац1й ВОЗ. Д1агно-стика супутньоТ IXC у хворих з ХОБ грунтувалася на клШко -анамнестичних, ЕКГ- та ЕХО-кард!ограф1чних критер1ях.

Обстекен! xeopi були розпод!лен1 на три групи: в першу ув1йшло 20 хворих IXC, ускладненою НК ПБ ст., в другу - 18 хворих з ХОБ, який ускладнився Х/1С з НК ПБ ст., трети - 56 хворих на сполучену патолог1ю: - IXC на фон! ХОБ. При цьому трети групу в свои чергу було розпод1лено на дв1 п1дгрупи: першу п!дгрупу (3.1) склали 20 хворих з СП, ускладненою НК ПА ст., другу 'дгрупу (3.2) - 36 хворих з СП. ускладненою НК ПЯ

ст.

Кардхосклероз пост!нфаркний визначався у ecix обстежених хворих IXC та СП, що гпдтверджувалося ЕКГ- та ЕХО-кард!огра-ф!чним досл!лженням. Порушення серцевого ритму та провншо-стi зустр!чалися у хворих як IXC, так i з СП Св!д 45,5Х до 59,IX вiдпов!дно ). Найчаст!ше зустр!чалися шлуночков! та су-правентрикулярн! екстрасистоли (29,4У. в хворих IXC та 37,Ш в хворих з СП).

Хрон!чний обструктивний 6poHxiT зустр!чався у воix ви-падках у хворих з ХЛС та з СП. Групи хворих з ХОБ та СП ха-рактеризувалися вираженими порушеннями бронх!ально!' прох!дно-ст! (в середньому по груп! хворих ХОБ коеф!ц1ент "Пфно склав 60,2+1,50*: по груп! з СП - 62,9+1,872), переванно на piBHi др i бних 6pOHXiB.

Видиення стад!й ХНК проводилося в1ДПОВ!дно класиф!кац!й СН М.Д.Стражеско - В.Х.Василенка та Н.М.Мухарлямова (1973).

ДослЦження центрально! та внцтр1шньосерцево'1" гемодинам!-ки, скорочувально!" функцИ' м!окарда л1вого та правого шлуно-чк!в проводилося методами ЕХО-кард!ографП, допплерехокард1о-граф!!' та тетраполярно! трудно! peorpaOi'i за Kubicek в моди-Фiкац11 Ю.Т.Пушкаря та сп!вавт. При цьому використовувалися японський апарат Ф1рми ftloka "SSD-630" та в!тчизняний апарат РПГ 2-02.

Периферичний кровообir оц!нювали за допомогою тетраполярно!' реографii" пальця з одночасним розрахунком питомого об'ему кров! (р!дини) у пальц!. Поглиблене досл!дяення периферично!' гемодинам!ки проводилося за допомогою функц!онально! пресор-но'1" проби для визначення стану АРПК, на niдстав! яко!" прово-дилися також ГФП з ПВ р!зного напрямку дп - фен!г!д1ном (10 мг). !зод!н!том (10 мг), капотеном (12,5 мг). При цьому функц!ональна пресорна проба проводилася до та через 60 хви-лин п1сля приймання хворим одного з ПВ.Я хворих з СП, усклад-неною НК ПБ ст. ,досл!дження стану центрально!' та периферично!' гемодинам1ки, включамчи АРПК. проводилося двi4i: на початку л^кування та через два тижн! п!сля курсового л1кування, яке проводилося у двох вар!антах. Перший BapiaHT включав ПВ 3Mi-шано 1 д!!': капотен у доз! 50 мг на добу, другий - комб!нац!ю двох ПВ pi3Horo напрямку дп': артер1ального Сфен1г!д1ну) та венозного ПзодШту) у доз! по 30мг на добу. Обидва вар!анти л1кування проводилися на фон! пшримуючих доз серцевих гли-

козшв (0,25 - 0,50 мг целаниу не добу) та д!уретик1в (40мг ФуросемЦу дв!ч1 на тиядень).

Для оц1нки ефективност! курсового л^ування хворих прово-дилося такоа загальнокл1н!чне обстеження, дослЦяення функцП зовн1шнього дихання (ФЗД), систол!чного тиску в легеневМ ар-терП (СТЛА) та системи перекисне окисления л!пШв-антиокси-данти (ПОЛ - АО).

0ц1нка вентиляц1йно! фднкц11 леген1в проводилася за кривою "поток - об'ем" форсованого видиху за допомогою автомати-зованоГ сисгеии Sensor Medics BU Pulmonary Function Laboratory 2430 (Netherlands). Розрахунок систол1чного тиску в леге-невifl артерП проводився за допомогою даних допплерехокард1о-граф! 1" та номограми Burst in. Досл1дяення ЛОЛ-АО проводилося за загальноприйнятими методиками (В.Б.Гавр1лов,1988; ЯЛ.Андреева та сп1вавт.,1985:С.Н.Суплатов та сп1вавт.,1986; М.А.Ко-ролюк та сп!вавт., 1988; I.NJhompson et al., 19?3 в модиф1-кацiY Р.Г.Черняускене, 1982).

Обробку числових даних проводили за допомогою методу ва-р!ац1йно"1 статистики. Р1зницю м!н груповими середами величинами та i'x похибками оц1нювали за допомогою критер1я Ст'юден-та - достов!рна в1рог!дн1сть б1лыге 952, або екв1валентна величина piBHfl значимост1 - р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛIЛЯЕНЬ

Результати проведених дослЦкень показали, що у хворих з ХНК мають м!сце поручения як центрально!, так i периферично! гемодинам!ки, включая ш стан АРПК. Так, у хворих IXC, усклад-неною НК ПБ ст., в псмивнянн1 з контрольною групою на фон1 зростання ЗПОС (на 9?,52) спостер!галося зненшення показни-KiB, що характеризуют скорочувальну активнкть м^карда ЛИ (S0 - на 27,82, Х0 - на 29,02. CI - на 38.92, 91 - на 43,22. ФВ на 55,52).При цьому зростав pieeHb г1дратац1! в пальц1 (на 49,02), а ПН та ХО кровi у пальц1 зменшувалися на 45,62 та на 38,52 в1дпов}дно. При створюванн! надм1рного перем1нного тиску в оклюз!йн1й манкет1 визначалося зб1льшення пульсового кровотоку (ПК) по в ^ношению до початкового при р1внях тиску 40,80 та 120 мм рт.ст. (на 10.02, 70,72 та на 20,22 в1дпов!д-но), в той час,як в контрольна rpyni ПК поступово змениував-ся.

Я хворих з декомпенсованим ХЛС на ®ohí зростання ЗПОС (на 80,32) тако« спостер!галося змениення 90, Х0, CI, 91 (на 34,5%, 33,9%, 38,9/Í та на 28,2% вЦповЦно) по в1дношенню до аналог1чних показншпв контрольно!' групи. Але при цьому ФВ зменшувалася в мениПй Mipi, His у хворих IXC, ускладненои НК ПБ ст. (на 16,8%), а питомий об'ем кров! в палыЦ зростав на 64,7%. ПК та Х0 кров! у палый зиеншувалися на 50,5% та на 46,1% вЦповЦно. При п!двищенн! píbha тиску в манжет! до 40 мм рт.ст. прир!ст ПК по вЦношенню до початкового не спосте-р!гався, при ргвнях тиску 80, 120 мм рт.ст. в!н склав 141,1% та 138,9% в!д початкового, тодКяк при píbhí 160 мм рт.ст. -був вищим (5.6%), Н1Ж в контрольна rpyni та у хворих IXC, ускладненою ,НК ПБ ст.

9 хворих э СП,яка уекладнилася НК ПА ст.,на пЦставi 3Míh ряду показник!в (зменшення У0 на 26,3%, Х0 - на 21,0%, У1- на 36,0%, CI - на 38,9%, ФВ - на 21,8%) гемодинам!чн1 поруаення були менш вираяен!, His у хворих IXC, ускладненою НК ПБ ст., але ö1льше. His у хворих з декомпенсованим ХЛС. При цьому 3Míhh nokashhkib периферично!' гемодинам1ки (ЗПОС, питомий об'ем кров! в пальц!, початковий ПК) були вираяен! тако» менте, Hii у хворих з НК ПБ ст., яка розвинулася на фон! IXC та у хворих з декомпенсованим ХЛС. При пЦвищенн! píbha тиску в маняет1 до 40 та 160 мм рт. ст. прир!ст ПК по в1дношенни до початкового не спостер!гався, а при píbhax тиску 80 та 120 мм рт.ст. ПК склав 27,4% та 6,6% в i д початкового, що св!дчить про менш! порушення стану АРПК у хворих з СП, ускладненою НК ПА ст.. His у хворих IXC, ускладненою НК ПБ ст., або у хворих з декомпенсованим ХЛС.

У хворих на СП, яка уекладнилася НК ПБ ст.,мало Micqe погашения Bclx показник!в як центрально!', так 1 периферично!' гемодинам!ки в nopiBHSHHi з аналог!чними у хворих з правошлу-ночковою декомпенсац!ею, обумовленою !з<льованими захворюван-нями - IXC або ХЛС. При цьому cnocTepifалося зростання CAT (на 19,5%), ЗПОС (на 118,3%), зменшення 90 (на 53,0%), Х0 (на 45,2%), CI (на 44,4%), 91 (на 58,3%), ФВ (на 33,6%) по в!дношенню до аналоНчних в контрольна rpynl. Разом з цим мало м!сце зростання piвня гЦратаци в пальц1 (на 76,5%), та-зменшення ПК ! Х0 кров! в пальц! на 58,2% та на 50,8% вЦпо-BiflHo. При створюванн! функщонального навантаження на судини зб!льшення ПК визначалося при píbhax 40. 80, 120 мм рт.ст,, а

при píbhí тиску 160 мм рт.ст. ПК, як i в хворих з декомпенсо-ваним Х/1С, залишався досить високим С мал Л ).

ГПФ з ПВ вважалася позитивною, коли на фон! полшшення показник!в центрально'! гемодинам!ки та зниження ЗПОС визнача-лося зб!льшення початкового ПК,а такок зниження його приросту по вЦношенню до початкового при створюванн! фушицонального навантаження на судини.

У хворих nepisoï групи через 60 хвилин п1сля прийому 10мг Фен!г!д1ну спостер1галося зниження CAT (на 19,3%), ЗПОС (на 33,2%) та тенденция до зб1льшення (р>0,05) ЧСС, У0, Х0, CI, 91, зб1льиення питомого об'ему кровi (р1дини) в пальц1, а також зменшення ПК Ср<0,05). При цьому прирост ПК по в!дно-шенню до початкового зменшився при р!внях тиску в манжет! 40, 80 та 120 мм рт.ст. на 10,02, ?0,77. и 28.50% в!дпов1дно.

Через 60 хвилин п1сля прийому 10мг ^зодШту в обстеже-них першо!' групи визначалося зниження CAT (на 15,2%) та ЗПОС (на 20,2%), зб!льшення У0 (на 16,4%). При цьому питом! об'еми кров! (р1дини) в грудн1й кл!тц1 та в пальц1 мали тенденц1ю до зниження, а ПК - до зростання (р>0,05). Прир1ст ПК по в!дно-шенню до початкового зменшився при р!внях тиску в оклюз1йн!й манжет 1 40,80 та 120 мм рт.ст. на 8,0%, 63,8%. 56,8% в1дпо-в1дно.

Через 60 хвилин п1сля прийому 12,5 мг капотену у хворих nepinoï групи мало м!сце зниження CAT (на 21.р%). ЗПОС (на 29,6%),зб!льгаення питомого об'ему кров! Ср1дини) в пальц1 (на 21,2%). тенденц1я до зниження У0 та ПК (р>0,05). Прир1ст ПК по в1дношенню до початкового зменшився при р1внях тиску 40, 80 та 120 мм рт.ст. на 4.3%, 24,8% та на 62,8% в1дпов!дно.

В обстежених друго'! групи через 60 хвилин п1сля прийому 10мг Фен1г1д1ну спостер!галося зниження CAT (на 11,1%), ЗПОС (на 36.5%), зб1льшення 90 (на 42,4%), Х0 (на 43,9%), CI (на 45,5%). У1 (на 38,9%), тенденц!я (р>0,05) до зниження питомого об'ему кр ов1 (р!дини) в грудн1й кл!тц! та в пальц1.Зниження приросту ПК по в!дношеннв до початкового спостер1галося при р!внях тиску в манжет! 40; 80 та 120 мм рт.ст. на 1,7%; 15,4%; 27,0% в!дпов1дно, а при píbhí тиску 160 мм рт.ст. ПК зменаився на 0,23% в iд початкового.

В ГФП з l30fllHÍT0M визначалося зниження CAT (на 5,6%) та ЗПОС (на 22,1%), зб1льшення У0 (на 21,7%), 91 (на 21,8%). Питом! об'еми кров! (р1дини) в грудн1й kjiítuí та в пальц! мали

Рис.1 Графш залежноси змш ПК ввд р1вня тиску в оклктншй манжет! у хворих з ХНК

тенденц1ю до зниження Ср>0.05), а ПК - не змшювався. Разом з цим мало Micue зб1льшення приросту ПК по вЦношенню до почат-кового при piBHax тиску в манжет! 40, 80 та 120 мм рт.ст. на 14.32. 49,42, 6,22 вЦповЦно.

В ГФП з капотеном в обстежених друго! групи cnocTepi-галося зниження ЗП0С (на 21,52), зб1льшення У0 (на 17,22) та ÖI (на 17,42), ПК (на 12,72). При цьому визначалася тенденц1я (р>0,05) до зниження питомих oö'eMiB кров! (р1дини) в груд-н1й кл1тц1 та в пальц!. Прир1ст ПК по в1дноиенню до початко-вого зменшився при р!внях тисну в манжет! 80 та 120 мм рт.ст. на 21,42 та на 51,02, а при рiвнi тиску 160 мм рт.ст. ПК зменшився на 2,72 в!д початкового.

У хворих на СП, ускладнену НК ПБ ст., в ГФП э фен!гш-ном визначалося зниження CAT (на 8,12). ЗПОС (на 30,52), зб1льшення У0 (на 22,82), У1 (на 22,82), тенденщя (р>0,05) до зростання питомих об'ем1в кров! (р1дини) в грудной кл1тц! та в пальц1, а також до зб1лыиення ПК. Знияення його приросту по в1дношенню до початкового спостер1галося при р1внях тиску в манжет! 40, 80 та 120 мм рт.ст. на 0,662; 32,12; 20,92 вЦповЦно.

В ГФП з 1зод!н!том в обстежених пцгрупи 3.2 визначалося зниження CfiT (на 5,42) та ЗПОС (на 21,62), зб1льиення У0 (на 29.02), У1 (на 28,82). Питом1 об'еми кров i (рЦини) в груд-н1й кл1тц! та в пальц!, а також ПК - зм!нювалися недостов!рно (р>0,05). Разом з цим мало Micue зниження приросту ПК по вхд-ношенню до початкового при píbhax тиску в манжет i 40, 80, 120 мм рт.ст. на 2,52; 47,32 та на 40,82 в!дпов1дно. а при р i вн! тиску 160 мм рт.ст. ПК зменшився на на 0,822.

В ГФП з капотеном в п1дгруп1 3.2 визначалося зниження CAT (на 12,52). ЗПОС (на 29,22), зб!льшення У0 (на 26,32) та У1 (на 22,82). При цьму ПК, питом1 об'еми kpobí (р1дини) в грудн iß кл1тц1 та в пальц! зм!нювалися недостов1рно. Прир i ст ПК по в!дношенню до початкового зменшився при píbhsx тиску в манжет! 40, 80 та 120 мм рт.ст. на 20,42, 29,22 та на 43,12.а при piBHi тиску 160 мм рт.ст. ПК зменшився на 2,52.

Перший та другий вар!анти курсового л1кування приймали двi групи хворих (по 18 кожна) з СП, ускладнену НК ПБ ст. В результат! л1кування в хворих nepiiioï п!дгрупи, як! приймали капотен в доз! 50 мг на добу, на фонi пшримувчих доз СГ та д!уретик!в спостер!галося зниження CAT (на 12,52), ЗПОС (на

23,Ш, ЧСС (на 11,62), зростання НО (на 25,17.) та 91 (на 22,8'/.), ФВ (на 61,47.), та зниження СТЛй (на 13,47.). Питомий об'ем кров! в грудн1й юптц! зменшився на 15,8%, а в палый -спостер1галася тенденц!я до його зменшення (р>0,05).ПК зб1ль-аився на 29,ОХ. а його прир1ст по в1дношенню до початкового зменшився при ровнях тиску в манжет! 40, 80 та 120 им рт.ст. на 18,82, 38,52 та на 38,22 вЦповЦно, а при р1вн1 тиску в манжет! 160 мм рт.ст. ПК зменшився на 1,97.. В друг!й п1дгруп1 хворих, як! приймали фен!гшн та 1зод1н1т в доз1 по 30мг на добу на фон1 гпдтримуючих доз СГ та д!уретик1в спостер1галося знияення ЗПОС (на 19,22), зростання 90 (на 23,62) та У1 (на 23,32), ФВ (на 48,72). Питом! об'еми кров! в грудн1й юптц! 'т-а в пальц!, а такоя ПН - змшювалися недостов!рно (р>0,05). Зниження приросту ПК по вЦношенню до початкового визначалося при р!внях тиску 40;80 та 120мм рт.ст. на 13,22, 30,42, 40,92 в!дпов!дно, а при рIвн! тиску 160 мм рт.ст. ПК зменшився на 0,52 вIд початкового.

Пол!пшення загалъного стану обслиуваних хворих такоя спостер1галося в обох пЦгрупах: зменшилася задишка, приступи серцево!' астми. б1ль в правому п!дребер'1\ набряк тг.заспй-н! явища в легенях та розм!ри печ!нки по Курлову. Однак б!ль в д1льниц1 серця у хворих друго!' пЦгрупи не в!дм!чався, то-д! як в перш!й - мав и!сце, хоч був меншими за ¡нтенсивнктю та частотою виникнення.

Пол1пиення показник1в ФЗД та системи ПОЛ-ЙО, яке в1дм!ча-лося в результат! обох вар1ант1в курсового л!кування, такоя було вираяен1в1м в хворих, як1 приймали комб!нац!ю фен!г1д!ну та 130Д1н1ту.

Отже, ефективн!сть двох вар!ант!в курсового л1кування хворих з СП, ускладненою НК ПБ ст., е аналог1чнон. При цьому зм1ни показник!в центрального та периферичного кровооб!гу, включаючи АРПК, в процес! курсового л1кування хворих з СП, ускладненою НК ПБст., мали один напрямок та близьку величину до аналог!чних в ГПФ з ПВ.

В И С Н 0 В К И:

1. Розвиток та прогресування хрон!чно! недостатност! кровооб1гу у хворих на захворювання серцево-судинно! системи визначаеться включениям механ1зм1в, як! характеризуют розлад

як центрального, так i периферичного кровооб1гу, зокрема, стану ауторегуляцП пульсового кровотоку.

2. ДослЦження стану ауторегуляцП' пульсового кровотоку е досить вакливии . для оценки стану периферично! ланки крово-o6iry у хворих на серцево-судинн! захворювання.

3. У хворих з хрон!чною недостатнитю кровооб1гу выраже-н1сть 3míh центрально! та периферично! гемодинам1ки,включаючи стан ауторегуляцП пульсового кровотоку, залеаить як в!д стад i '£ серцево! недостатност!, И епологП, так i в i д наявносп cynyTHix взаемообтяяуючих захворювань.

4. У хворих з хрон1чною недостатн!сти кровооб1гу, у яких декомпенсац!я по великому колу KpoBoodiry розвинулася удруге С хвор i iueMi4Hora хворобою серця, ускладненою НК ПБ ст.). по-рушення стану ауторегуляцП" пульсового кровотоку визначаеться вже при невеликому функц1ональному навантаженш на судини, тод1 як у хворих з первинною правошлуночковою недостатнктю (декомпенсоване хрон!чне легеневе серце) - при значно б1льио-му.

5. Використання запропоновано! функц1онально! пресорно! проби при обстеженн! хворих на сполучену патолог1ю сприяе ви-значенню стад1! серцево! недостатносг1: при НК ПА ст. спосте-р!гаеться незначний прир!ст пульсового кровотоку по вЦношен-ню до початкового при píbhsx тиску в манаеп 80 та 120 мм рт. ст., тод! як при НК ПБ сг. эначне збглъшення пульсового кровотоку спостер1гаеться при bcíx дослЦжуваних р1внях тиску в оклюз1йн1й манжет!.

6. Гостр! фармаколог1чн1 проби э периферичними вазодиля-таторами р1зного напрямку дП.як1 застосован1 на функщональ-н!й пресорн!й проб i для визначення ауторегуляцП пульсового кровотоку, е досить 1нФормативними для ефективного вибору за-соб!в тривалого застосування хворим з хрон!чною недостатн!стю кровооб!гу.

?. У хворих на сполучену патолог!ю, яка ускладнилася НК ПБ ст., спостер1гаеться позитивний кл1н1чний ефект при вклю-ченн! в комплекс курсового л1кування капотену в доз1 50 мг на добу або комб1нацп фен!гШну та 1зод1н1ту в доз i по 30 мг на добу поряд з вживаниям серцевих гл1козид1в та Д1уретик1в.в п!дтримуючих дозах.

- 15 -

ПРАКТИКИ! РЕК0МЕНДАЦ11

1. При обстенеши та л1куванн! хворих на серцево-судинн! захворювання необх!дне ретельне вивчення стану периферичного кровооб!гу, вклгачаючи оц1нку АРПК.

2. Для досл!днення АРПК у хворих на серцево - судинн! захворювання пропонуеться простий та доступний у використанн! зас!б визначення ПК при функщональному навантаменн! на суди-ни за допомогою оклюз!йно1 манжети.в як!й утворюеться пе-рем!нний надм!рний тиск.

3. При дослЦкенн! та л!куванн! хворих з.ХНК пропонуеться викорисгання ГФП, як1 грунтуються на cnocodi визначення стану АРПК, як досить !нформативних для вибору адекватного курсового л1кування.

5. Хворим з СП, яка ускладнилася НК ПБ ст., пропонуеться включения в комплекс курсового л!кування капотену в доз! 50мг на добу або комб!нац!Т фен!г1д1ну та !зодШту в доз! по 30мг на добу на фон! пЦтримуючих доз серцевих гл!козид!в та дiy-ретик1в. При наявност! у цих хворих клШчно!' форми IXC сте-нокардП перевага надаеться комб!нац!i фен!г!д1ну та 1зод1н1-ту.

СПИСОК Р0Б1Т, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Особенности эффективной терапии недостаточности кровообращения при сочетании ишемической болезни сердца и хронического бронхита //53-я итоговая научная конференция Запорожского института усовершенствования врачей (тезисы докладов). - Запорожье, 1993. -С.9.

2. Прессорная проба для определения состояния пульсового кровотока //Научно-практической конференция рационализаторов и изобретателей Запорожского института усовершенствования врачей (тезисы докладов). -Запорожье,1993. -С.11. (сп!в-авт. Дейнега В.Г.),

3. Функциональная фармакологическая проба для определения состояния пульсового кровотока //Научно-практическая конфе-ренциия рационолизаторов и изобретателей Запорожского института усовершенствования врачей (тезисы докладов).-Запорожье,

1993. -С.23.

4. Состояние центральной и периферической гемодинамики у больных с недостаточностью кровообращения при лечении периферическими вазодилататорами //Тезисы докладов юбилейной конференции молодых ученых,посвященной 70-летию института. -Харьков, 1993. -С.20. (сп1вавт. Доценко С.Я,).

5. Изменение системной гемодинамики под влиянием тринитролонга у больных сердечной недостаточностью //Научно-практическая конференция врачей г.Запорожья,посвященная памяти выдающихся медиков-рационализаторов В.В.Ярошенко и Я.Р.Гасуля (тезисы докладов). -Запорожье,1994.-С.99-100. (сп!вавт.Кош-ля B.I.).

6. К вопросу о значении показателей перекисного окисления липидов у больных хронической сердечной недостаточностью //Научно-практическая конференция врачей г.Запорожья, посвященной памяти выдающихся медиков - рационализаторов В.В.Ярошенко и Я.Р.Гасуля (тезисы докладов).-Запорожье.1994.-С.100-101. (сп!вавт. Налнжова Н.Г.. Кошля B.I.).-

7. Влияние некоторых фармакологических препаратов на периферический кровоток у больных хроническим бронхитом //Научно-практическая конференция, посвященная памяти выдающихся медиков-рационализаторов В.В.Ярошенко и Я.Р.Гасуля (тезисы докладов). -Запорожье, 1994. -С.101-102.

8. Особенности применения капотена в комплексной терапии больных сердечной недостаточностью //Научно - практическая конференция, посвященная памяти выдающихся медиков-рационализаторов В.В.Яроиенко и Я.Р.Гасуля (тезисы докладов).-Запорожье,1994. -С.102-103. (cniBaBT. Калюкова Н.Г..Кошля B.I.).

9. Изменение процесса ауторегуляции периферического кровотока- у больных с недостаточностью кровообращения //54-я итоговая научная конференция Запорожского государственного института усовершенствования врачей (тезисы докладов).-Запорожье,

1994. -С.13. (сп1вавт. Дейнега В.Г.).

10. Определение и методы коррекции нарушений состояния ауторегуляции периферического кровотока у больных с сердечной недостаточностыо:Метод, рекомендации. -Запорожье,1995. -20с. (сп1вавт. Дейнега В.Г., Пономаренко B.I.. Мамедов A.M., Доценко С.Я.та 1нш.).

11. Диагностика и лечение бронхиальной дистонии у больных с хроническими неспецифическими заболеваниями легких //Новые

достижения в ранней диагностике и терапии воспалительных заболеваний органов дыхания. Предупреждение хронизации заболеваний: Тезисы докладов республиканской научно - практической конференции. -Харьков. 1995.-С.18-19. (сп1вавт.Дейнега'В.Г,. Доценко С.Я., Алипова 0.£.,Дейнега I.В.та 1нш.).

12. Зас1 б оц1нки стану ауторегуляцП периферичного кровотоку //1нформац1йний лист. -КиГв.1995. (сп!вавт.Дейнега В.Г.).

13. Методика оц1нки ауторегуляцП' периферичного кровотоку для визначення ступеня тяякост1 недостатност1 кровооб1гу //Реестр медико-б1олог!чних 1 науково-техн1чних нововведень. Вип.И5. -КИ1В.1995. -С.16-17.

14. Функц1ональний зас!б передбачення ефективност! медика-ментозно'1 терапП у хворих з недостатн1ств кровооб1гу //Реестр медико - б!олог1чних*1 науково - техн1чних нововведень. Вип. N5. -Ки1'в, 1995. -С. 17-18.

ЙН0ТАЦ1Я

Крикота Е.Н. Особенности системной гемодинамики у больных с хронической недостаточностью кровообращения при ишемической болезни сердца и хроническом бронхите. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности внутренние болезни, Запорожский мед. ун-т., Запорожье. 1996.

Защищается рукопись, которая содержит результаты комплексного исследования центрального и периферического кровообращения, вкличая состояние ауторегуляции пульсового кровотока, у 94 больных с хронической недостаточностью кровообращения, обусловленной ишемической болезнью сердца, хроническим бронхитом и при сочетании этих заболеваний. Установлено, что исследование ауторегуляции пульсового кровотока,как компенсаторно-адаптационного механизма,является необходимым для оценки состояния периферического кровообращения у больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. Определены особенности состояния ауторегуляции пульсового кровотока в зависимости от этиологии заболевания, наличия сопутствующих заболеваний и степени выраженности хронической недостаточности кровообращения. Обосновано назначение периферических вазодилататоров разнонаправленного действия больным с сочетанной патологией, осложненной НИ ПБ ст, (классификация Н.Д.Стражеско. Б.Х.Василенко).

Ключсш слова: хрон1чна недостатнкть кровооб!гу, ауто-регуляц1я пульсового кровотоку, 1шем1чна хвороба, серця, хро-ючний бронх i г, сполучека патология, фен!г1д1н, 1зод1н1т, капо тен.

Krikota E.N. The particularities of regulation of the central and peripheral.haemodynamic of patients with chronic congestive heart failure who has a combination of Isheraic Heart disease of failure and chronic bronchitis. The dissertation presents thesis for a candidate degree in the speaciali-ty of internal diseases, Zaporozhye medical university, Zaporozhye. -1996.

The manuscript uhich contains of the results of composite investigation of central and peripheral blood circulation and particularly the condition of authoregulation of the pulse blood circulation of 94-patients with chronic congestive heart failure caused by Ishemic Heart disease.chronic bronchitis and by the combination of these diseases.The facts of necessity of determination of authoregulation of' the pulse blood circulation depends on ethiology of the disease,avails- • bility of the attendant diseases and the rate of heart insufficiency неге established. The treatment with peripheral venous and artherial vasodilatators of patients with an attendant pathology complicated by chronic congestive heart failure was established.