Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Особенности клиники и лечения воспалительных заболеваний пародонта у детей с дисгармоничным физическим и биологическим развитием

- ; .

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ТИТАРЕНКО Євгенія Василівна

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТУ У ДІТЕЙ З ДИСГАРМОНІЙНИМ ФІЗИЧНИМ І БІОЛОГІЧНИМ РОЗВИТКОМ

14.01.21.— Стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Полтава — 1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії (ректор — член-кореспондент НАН та АМН України, професор Л. В. Но-вицька-Усенко).

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Є. Н. ДИЧКО.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор І. О. ПАДАЛКА. Доіітор медичних наук, професор В. Ф. КУЦЕВЛЯК-

Провідна організація: Національний державний медичний університет ім. А. А. БОГОМОЛЬЦЯ.

Захист дисертації відбудеться ___________■ С/ С? 1996 року

о /Л' годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 25..03.01, Української державної медичної стоматологічної академії (314024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).'

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української"! медичної стоматологічної академії (314024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий « _____ ¡995 року.

Вчений секретар Спеціалізованої Вченої Ради, д_ кандидат медичних наук, до цен1 В. ГОЛОВКО

' ‘ - I -

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ. Стан здоров'я сучасних дітей характеризується ростом поширеності пат логії пародонту мікробно-запального генезу. Проведені соціально-гігієнічні дослідження виявили в різних регіонах України поширеність запальних захворювань пародонту серед дитячого населення від 40 до 8¿ відсотків, при цьому переважають активні клінічні варіанти, іцо в кінцевому результаті веде до формування деструктивних процесів (М.Ф. Данилевсь-кий, Г.М. Вишняк, 1977; Т.В. Кулаженко, 1986; Т.Ф. Виноградова, 1908; П.А. Леус, 1990).

Аімліз конкретних ланок патогенезу, які базуються їм вивченні імунних основ, неспецифічних протизапальних факторів, процесів метаболізму, дозволив внести деяку ясність її роїумінні суті генералізованого гінгівіту та гене-ралізованого пародонтиту у дітей, а також виявити тісний зв'язок між розпов-сюдженістю, клінічними проявами запальних захворювань пародонту та станом здоров'я у школярів (Р.Д. Барабані, 1987; Л.М. Тарасенко, 1987; t.t. Самой-ленко, 1988; Í.C. Мащенко, 1990), та все ж в цілому ця проблема не вирішена до кінця. •

В останні роки стає зрозумілим, що порушення процесів росту і біологічного дозрівання організму в підлітковому віці впливає на стан загального здоров'я дитини та провокує різкі соматичні і мікробно-запальні захворювання і ускладнює їх перебіг. Часті захворювання в свою чергу посилюють нестійку і недостатньо збалансовану у таких дітей діяльність системи імунітету, тим самим створюючи умови для ушкодження тканин пародонту (H.H. Миклашевсь-ка, Б.А. Ннкнтюк, 1983; Е.З. Година, H.H. Миклашевська, B.C. Соловьева, 1987;

O.A. Глазунов, 1995). '

Необхідно враховувати рівень фізігчного розвитку і біологічної зрілості дігоіі перед- та пубертатного періоду, бо ісігує тісний зв'язок цих процесів з патологією пародонту, але вичерпні відомості по частоті, особливостях патогенезу та клінічних проявів таких змін відсутні. Не мають вирішення і питання ролі запальних захворювань в генєзі пародонту у цього контингенту дітей, значення механізмів дестабілізації клінічних мембран, обумовлених ендо- та екзогенними (мікробно-запальними) факторами. Встановлення рівня інтенсифікації перекисного окислення ліпідів та змін місцевого гумора\ьного імунітету дозволить розширити уявлення про патогенез запальних процесів пародонту у дітей з'порушенням росту- і біологічного дозрівання, намітити шляхи лікування та профілактики генералізованого гінгівіту і генера\ізованого пародонтиту.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Метою дослідження стало підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів прн захворюваннях паро-

-донту у дітей з дисгармонійним фізичним та біологічним розвитком на основі патогенетичної корекції місцевого гуморального імунітету, перекнсного окислення'ліпідів та антиоксидантної системи.

Для досягнення визначеної мети поставлені такі завдання.

1. Вивчити частоту і особливості клінічних проявів запальних захворювань пародонту у дітей з порушенням росту і біологічного дозрівання.

2. Вивчити стан місцевого гуморального імунітету, неспецифічної резистентності перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи, виявити фактори ризику і їх прогностичне значення для виникнення і формування запальних захворювань пародонту у дітей з порушенням росту та біологічного дозрівання на різних етапах онтогенезу.

3. Обгрунтувати значення стаїгу місцевого гуморального імунітету, неспе-

цифічної резистентності, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в патогенезі та клініці запальних захворювань пародонту у дітей з порушенням росту та біологічного дозрівання. •

4. Розробити критерії використання А-бактеріїгу, метацнла, токоферола

ацетата, аскорбінової та глутамінової кислоти п комплексному лікуванні загальних захворювань пародонту у дітей з порушенням росту і біологічного дозрівання. '

' ’ 5. Вивчити ефективність розроблених методів комплексної терапії гене-

ралізованого гінгівіту та генералізованого пародонтиту у дітей з порушенням росту і біологічного дозрівання і запропонувати до практичного використання.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕНЬ,' Вперше за матеріалами досліджень патогенезу школярів у віці 10-17 років отримані дані, про збільшення питомої ваги запальних захворювань пародонту У дітей з порушенням росту і біологічного дозрівання: генералізованого гінгівіта в пре- и пубертатному періоді, а генералізованого пародонтиту - в підлітковому віці. „ .

Внерше проаналізовано аспекти патогенезу генера\ізованого гінгівіту і генералізовгшої'о пародонтиту у дітей з порушенням росту 1 біологічного дозрівання з позицій стану у них місцевого гуморального Імунітету і неспецифічної резистентності, перекисного окислення ліпідів І антиоксидантної системи. Встановлено, що в, основі формування генералізованого гінгівітл лежить дефіцит місцевого гуморального Імунітету і неспецифічної резистентності; ге-пералізованого пародонтиту • виснаження місцевих імунних і біохімічних факторів захисту на фоні функціональної нездатності різних ланок антиоксидантної сЦстеми. . ’

Доведено, що використання в комплексній терапії генералізованого гінгівіту у дітей з порушенням росту і біологічного дозрівання А-бактеріну, аскорбінової кислоти і метацилу під] ;іщуе ефективність патогенетичного лікування, а призначення цього комплексу з профілактичною метою попереджує виникнення запалення п маргінальному народонті та знижує частоту рецидівів. Оп-тимізація ефективності лікування генералізованого пародонтиту може бути досягнута шляхом призначення цьому' контингенту хворих токоферолу ацетата.

ПРАКТИЧНЕ .'іІІЛЧПННИ РОБОТИ. На основі проведених досліджень вперше встановлені фактори розвитку та несприятливого прогнозу запальних захворювань пародонту у дітей з порушеним ростом і біологічним дозріванням. До них віднесені дефіцит місцевого гуморального імунітету і неспецифічної резистентності, висока інтенсивність перекисного окислення ліпідів та виснаження антиоксидантних факторів захисту. Врахування цих факторів сприяє правильному вибору і проведенню науково обгрунтованій терапії і прогнозуванню перебігу та результату запальних захворювань пародонту.

Опробувані і рекомендовані до використання в практичному плані диференційовані схеми лікування генералізованого гінгівіту і генералізованого пародонтит)’ у дітей з порушенням росту і біологічного дозрівання, дозволяючи скоротити час терапії і підвищити загальну ефективність лікарських втручань.

Важливо практичне значення мас висновок щодо необхідності використання в комплексній терапії генералізованого гінгівіту імуномодулюючих засобів, а у хворих на генералізований пародонтит - комбінації імунних та антиоксидантних засобів.

Використання в практичній діяльності лікаря запропонованих критеріїв по виявленню дітей, що відносяться до групи ризику, дає можливість підходити вибірково до проведення первинної профілактики запальних захворювань пародонту.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ.

1. Прямий зв'язок між фізичним та біологічним розвитком дітей і підлітків

та частотою і особливостями клінічного перебігу запальних захворювань тканин пародонту. і

2. Фактори ризику і їх прогностичне значення для виникнення і форму-

вання запальних захворювань пародонту у дітей з порушенням росту і біологічного дозрівання. -

3. Обумовленість дефіците автономної гуморальної імунологічної резистентності і дисбаланса в системі окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту в патогенезі запальних процесів пародонту у дітей і підлітків з дисгармонійним та різкодисгармонійним фізичним і біологічним розвитком основну'.

4. Комплекс лікувально-профілактичних заходів прн запальних захворюваннях тканин пародонту у дітей і підлітків з порушенням фізичного та біологічного розвитку повинен включати А-бактерін, мстпцил, аскорбінову та глу-тамінову кислоти, токоферола ацетат.

ДЕКЛАРАЦІЯ ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ У РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Виконана в умовах клінік кафедр стоматології дитячого віку та госпітальної терапевтичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії. Усі положення, що винесені до захисту, розроблені автором особисто, як і добір клінічного матеріалу, пропедешш лабораторних та клінічних досліджень. Обробка отриманих даних і інтерпретація клініко-лабораторних досліджень проведені самостійно.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Матеріали дисертації доповідіїлнся та обговорювалися на підсумкових наукових конференціях Дніпропетровської медичної академії (1991, 1992, 1993, 1994, 1995 роки), засіданнях обласного наукового товариства стоматологів (1993-1995 роки). Дисертаційна робота обговорена на розширеному міжкафедральному засіданні ДДМА (грудень 1995 року). ’

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ. Матеріали дисертації запроваджено в лікувально-профілактичні заклади мм. Дніпропетровська, Кривого Рога, в учбовий процес стоматологічного факультету Дніпропетровської медичної академії. Отримано два посвідчення па раціоналізаторські пропозиції.

ПУБЛІКАЦІЇ. За матеріалами дисертації оиубліковано 7 наукових праць, з них у співавторстві - 3. •

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація викладена на 161 сторінках машинопису і складається з введення, 5 глав власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Робота

люстроиана 22 таблицями та 21 малюнком. Пібліографічний вказівник вклю-тс 269 літературних джерел, з яких 195 робіт вітчизняних та 64 іноземних івторів. •

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОЮТИ.

ЗБ'СКТИ ТЛ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. З мстою вивчення особливостей слінічного перебігу запальних захворювань пародонту у дітей і підлітків з порушенням росту і біологічного дозрівання та виявлення деяких ланок пагоге-іезу патологічного процесу в тканинах пародонту було обстежено 800 осіб 388 хлопчиків та 412 дівчаток); у піці 10-1?. років - 370 осіб, 13-17 років - 430 )сіб. І Ірн цьому були зформоваиі основна та контрольна група, рівнозначні за ііковою та статевою ознаками (470 осіб гармонійно розвинутих і 330 осіб, які іалн відхилення відповідних антропометричних показників) і завчасній вира-кеності первинних та вторинних ознак (дисгармонійний розвиток). Результа-ги обстеження фіксували в спеціа\ьно складеній кар гі. На першому етапі аналі-іуволи соціальні та демографічні особливості, на другому - біологічний вік по »знаках первинних га вторинних статевих прикмет з урахуванням кісткового, і'язевого та жирового компонентів. В залежності »ід отриманих результатів ici особи були розділені на три групи фізичного розвитку; І - гармонійний, II -дисгармонійний, III - різкоднсгармонінний. '

У відповідності з поставленими завданнями проведені поглиблені клініко-іабораторні дослідження у 144 дітей та підлітків: 72 пред- і початкового пубер-•атного періоду (11-12 років) і 72 юнаків та дівчаток (13-17 років). Серед них 120 осіб, які хворіли на генералізований гінгівіт (9G осіб або 80 %) і на генералі-юваний пародонтит "(24 особи - 20 %) з дисгармонійним чи різко дисгармонійнім фізичним і біологічним розвитком. Контрольну групу складали 24 підлітка по 12 осіб), які мали гармонійний фізичний та віковий і статевий розвиток з діагнозом генералізований гінгівіт. .

Діагнос тику запа\ьних захворювань пародонту проводили з урахуванням іідо.мих клінічних критеріїв, а також індексів РМА, ПІ, індексу кровотечі ясен, -PITN, ГІ, резистентності капілярів ясен по Кулаженко (1968), проби Шилле-)а-Пис:арева; рентгенодсслідження альвеолярного паростка. Антропометрігчні дослідження виконували замірами довжини (ріст) і маси тіла дитини. Окрім ого, у дітей та підлітків вивчали імунологічний стан шляхом визначення ак-ивпості лізоциму слини, секреторного імуноглобуліну A (Manchini G. et al., 965), лактоферину. ^-лізинів капілярної крові (О.В. Бухаріп і співавт., 1970); іивчали рівень та вміст малонового діальдегіду (1.Д. Стальная, Т.Г. Гаріпівілі,

.1977); глутатіону за методом Вудпорда і Фрея в модифікації М.С. Чулкової, каталазну активність у капілярній крові методом А.П. Баха і Р.З. Зубкової (О.В. Травіна, 1955), аскорбінової кислот» в змішаній слині по Д.К. Шапіро (Ф.І. Комаров і співавт., 1970).

Отримані цифрові дані оброблено методом варіаційної статистики з використанням ЕОМ "ЕС 1035". •

Лікувально-профілактичні заходи запальних процесів тканин пародонту дітям з дісгармонійним фізичним та біологічним розпитком проводили на шести групах з метою співставлення результатів. При цьому першу і другу групи £клддали особи з генералізованим гінгівітом але при гармонійному фізичному та біологічному розвитку, а третю, четверту, п'яту і шосту групи - на фоні дисгармонійного розвитку.

Особи першої групи в лікувальному комплексі отримували аскорбінову кислоту по 0,2 г два рази на день близько ЗО діб, окрім місцевого використання етонієвої пасти з наступною парафіновою пов’язкою. Діти другої та третьої групи, окрім цього комплексу, також отримували метацнл по 0,5 г два рази на добу. Особи четвертої групи, окрім зазначених засобів, мали місцеве використання пасти з А-бактеріну, а п'ятої - що додатково отримували 0,1 г токоферолу ацетата'З рази на добу. В шостій групі особам призначамі глутлмінову кислоту по 0,1 г два рази па день протягом ЗО діб в комплексній 'терапії попереднього плану.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

Згідно з проведеним дослідженням виявлена висока частота хронічних загальносоматичних захворювань у дітей і підлітків з дисгармонійним фізичним та біологічним розвитком (до 72 % осіб), що в 10 разів частіше, аніж в контролі. Звертае на ссба уьогу те, що в молодшому піці такі особи смілі,ні до вірусних та бактеріальних захворювань, а в старшому - до хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи. Тому та кий контингент дітей повинен бути зарахованим до групи підвищеного ризику. Тим більше, що у дітей з дисгармонійним і різкодиегармоншшш фізичним розвитком та низьким ступенем біологічного стану пародонту - більш 81 %.

- У дітей пре- та пубертатного вікового періоду значно частіше виникає генералізований гінгівіт (75,1 %) і значно менше генєралізованин пиродонпіт (2,2 %). В той же час у Іб-17-літиіх юнаків та дівчат цього контингенту частота гінгівіту не перевищувала 50,0 %, а пародонтиту - 41,7 %. Характерно, що за нашими дослідженнями у дітей з гармонійним фізичним розвитком та високим ступенем біологічного дозрівання генералізований гінгівіт виявлено лише у 5,7 %, а пародоншт - у 2,5 % обслідуваних.

Вивчені особливості клінічного перебігу патологічних проявів у тканинах іародонту осіб з дисгармонійним та різкодисгармонінним розвитком на 144 утях та підлітках. Встановлю ю, іцо у такого контингента дітей мас місце високі активність та клінічна різноманіття патологічного процесу в иавколозубиих тканинах. Особливо частими <; такі ознаки, як илстозність та розрихлеиість ісен, збільшення індексу РМЛ та інші. Разом з тич досип, часто виникає стан |)ункціоналміих судинних змін і» пародонті зі зниженням резистентності капілярів ясен.

Комплексне дослідження факторів неспецифічного місцевого захисту па-юдонта дозволило виявити зміни характеру гуморальної відповіді у дітей з іизькнми росто-ваговими параметрами і біологічного дозрівання. При цьому іідмічено зниження активності лізоциму, рівня секреторного імуноглобуліна \ і лактоферина, збільшення рівня ^-лізинів, відповідно до 0,69 + 0,02 г/к 0,71+0,02 г/л; :>,2 +0,3 од /мл; 24.8 + 1,2 %. Різке виснаження автономних факторів неспецифічного гуморального захисту виявлене у. 80 % осіб з дисгармонійним фізичним та біологічним розвитком гіри наявності запальних захворювань народонта. Слід підкреслити наявність прямої залежності між змінами іараметрів показників місцевого неспецифічного гуморального захисту та :кладністк> патологічного процесу в пародонті. При цьому у хворих на гене->алізованнн пародонтит дефіцит місцевого імунітету був приблизно таким, як г хворих на генералізований гінгівіт. Вірогідно, іцо низький рівень секретор-юго імуноглобуліну А і лізоциму з змішаній слині, падіння рівня лактофернну і капілярній крові у дітей з дисгармонійним фізичним та біологічним розвитим с важливими ланками патогенезу пародонтальних змін запального харак-■еру. .

Доказом первинних змій неспецифічних факторів захисту і вторинного юзвитку патологічного процесу в пародонті у дітей з низькими росто-вагови-ін показниками та рівнем біологічного дозрівання є також дефіцит автопом- ' юго гуморального імунітету більш як у половини дітей і підлітків цієї групи 58,3 %), що мали інтактний пародонт. Саме у цих осіб в подальшому нами найдено ознаки запалення в пародонті. '

Одночасно j цим відмічено ще одну особливість клінічного перебігу загального процесу в пародонті дітей та підлітків з дисгармонійним фізичним і іюлогічі:нм~розвитком: дисбаланс в системі метаболізму перекисного окисання ліпідів. Особи цього контингеїггу мають також розлад в системі малоно-,ого дііїльдегідеї змішаної слини. Так при наявності у шіх генералізованого іародонтита має місце більш високий рівень мсілонового діальдегіда

-{11,8 + 0,3 мкмоль/л при нормі 3,6 + 0,4 мкмоль/л) па підміну від осіб з гене-ралізованим гіпгіпітом (5.9 ± 0,6 мкмоль/л). Все це свідчить про наявність чіткої'залежності між тяжкіспо деструктивною процесу в пародокті і ступенем посилення псрскисного окислення ліпідів (підвищення рівня малонового діальдегіда в слині).

Функц1оніг\ьна активність антиоксидантної системи захисту є прямим показником лінонсрекисів. Виявлено, що діти з дисгармонійним фізичним розвитком та біологічною зрілістю мають недостатній рівень в капілярній крові

- відновленого глутатіопа та аскорбінової кислоти п нестнмульованій слині -(відповідно 0,62 ± 0,02 ммоль/л і 35,4 £ 0,8 ммоль/л). Характерним с більш значні зміни цих показників при гєнералізованому пародонтнті, чим при гене-ралізованому гінгівіті. Слід підкреслити, що показники відновленого глутаті-ону та малонового діальдегіду дуже мало змінюються (всього у 3,2 % випадках) у гармонійно розвинутих дітей з патологією пародонта.

Однонаправлений взаємозв’язок вмісту відновленого глутатіону і малонового діальдегіду чітко простежується в усіх групах дітей з запаленням паро-допту. Слід відзначити, що при гармонійному розвитку дітей порушень цих Параметрів не виникло у 96,8 % осіб. Разом з тим, на фоні гармонійного розвитку дітей при наявності генералізоианого гінгівіту мас місце дефіцит аскорбінової кислоти в змішаній слині (п середньому 38,5 + 0,7 од., р<0,001).

Формуванню значного дефіциту ан тиоксидантної системи у дітей з низькими росто-ваговими показниками сприис різке підвищення католазної активності в капілярній крові, що корелює з ступенем запального процесу в паро-донті (у осіб з генералізовашш пародоцтитом цей показник в 1,5 рази вище, ніж при генералізованому гінгівіті, і п 2 рази, ніж у здорових).

Подальший аналіз результатів дослідження дозволив виявити, що формуванню значного дефіциту антиоксидантної системи у дітей з низькими росто-ваговими показниками сприяє різко підвищення католазної активності капілярної крові, що особливо відчутно у осіб з гоїк'ралізоваш^ пародонтитом. Окрім того доведено, що пираженість семіотики запальних захворювань паро-донту обумовлена станом активності процесів перекислого окислоння ліпідів, Активний перебіг запальних захворювань пародонта у дисгармонійно розки-нутах дітей і підлітків- при наявності генералізованого пародонтиту на фоні різкого дисбалансу в ецстємі перекисиого окислення ліпідів і антиоксндантно-го захисту вірогідно обумоілений інфекційним фактором з наступними дис-метаболійннми змінами в тканинах пародоіггу (гіпоксія). .

Таким чином, дослідження виявили значення та сутгєвість патогенотич-.них порушень автономних гуморальних факторів неспецифічної резистентності,

перекисного окислении ліпіді» і антиоксидантної системи захисту при заполь-іімх захворюваннях иародоіггу у дітей і порушеннями росто-мгових параметрів. Тому такі дані повинні враховуватись при проведенні лікувально-профілактичних заходів у такого контингента осіб.

Використання в складі комплексної терапії запальних захворювань ппро-доіпу у дітей із дисгармонійним загальним розвитком А-бактсріна, метацила, токоферола ацетата, аскорбінової і глутлмінопої кислоти дозволило пиявити їх перевагу перед відомими лікувальними засобами. Ця думка підшерджусться куиіруванпям клінічних проявів генералізованого пародонтита і геиеролізова-ного гінгівіта та клініко-рсптгенологічноіо стабілізацією процеса в навколозуб-ішх тканинах. При цьому кінцевий ефект їх використання залежить під різних з’сднань.

Співставленим ближніх результатів лікування генералізованого гінгівіта у дітей та підлітків з дисгармонійним фізичним і біологічним розвитком показало, що адекватний клінічний ефект отримано при комплексному використанні Л-бактеріна, метацила, аскорбінової кислоти та токоферола-ацетата. Подібний комплекс дозволив отримати позитивний клінічний ефект (одужування) в 91,6 °0 випадках, в той же час загальноприйнята схема лікування да с такий ефект лише в 41,(5 % випадків. При цьому ефективне лікування скорочує термін лікарських втручань вдвічі. *" '

Розроблений лікувальний комплекс с більш ефективним, аніж традиційний при лікуванні генералізованого пародонтита у дисгармонійно рсзвшгушх дітей та підлітків Ного використання привело до ліквідації запалення з паро-дошї у 65,8 % осіб, значне поліпшення виникло у 16,6 %, але не відмічено позитивної динаміки після лікарських втручань у 16,6 % хворих.'

Оптимізація запропонованої комплексної терапії генералізованого пародонтиту у дисгармонійно розвинутих дітей досягалась додатковим призначенням глутамінової кислоти, загальна ефективність якої підвищувалась иа 17,6 % (усувались запальні явища у 75 % хворих, виникало значне поліпшення у 25 % хворих). При цьому скорочувались терміни лікування в середньому на 2,5 +

0,2 дня. •

Віддалені результати лікування, що спостерігалися через 6 місяців та 1,5 років, дозволяють досить високо оцінювати розроблений комплекс патогенетичного лікування. Відмічено, що рецидив запальних явищ в пародоірі виникав лише у тих осіб, які не отримували при лікуванні антиоксидантних засобів і А-бактеріна місцево. А додатково введення в лікувальний комплекс А-бак-теріна сприяло зменшенню числа рецидівів захворювання на 23,7 %; А-бак-шріиа і токоферола-ацетата * на 46,4 % випадків. Клшіко-реіптенологічна стабілі-

заціи в тканинах пародонту » цих групах відповідно у 22,2 %, у 68,2 % ти у

00,9 % хворих.

Високоефективною, приховуючи ni,%vui'iii результат, стала комбінація лікарських і.к срОііі (Л б.ікп |)іи, мегацил, аскорбінова кислота, токоферол-аце-тит іа глутамінона кислота), яка використана при лікуванні гонералі.ювіїного пародоипгга у дисгармонійно |ю:івинупіх дітей та підлітків: через 1-1,6 місяці кліпіко-реїтенолоп'ша стабілізація стану тканин пародонта відміченії у ВІ,8 °<> хворих; рецидив :іаііа\сіііш та подальшою прогресування проці'са виникай у 18,2 % спостережень.

Слід особливо підк|>еслити, іцо клінічний стан пародонту, параметри па-ракліііічіїнх проб і індексів, рентгенологічна характеристика як у найближчі, так і віддалені терміни після лікування,відповідали критеріям здорового маргінального пародонту.

Таким чином, динамічне співставленії« хворих на запальні захворювання пародонту. вчасні клінічні спостереження, зміни проб і індексів стану иавколо-зубннх тканин показало, що використання з лікувальною мстою антиоксидантів та імуномодуляторів дозволяє збільшити строки клінічної ремісії у дисгармонійно розвинутих дітей та підлітків майже вдвічі.

Маючи індивідуальні біологічні якості, використані препарати при їх різних комбінаціях забезпечують терапевтичний ефект шляхом комплексної нормалізуючої дії на автономні фактори неспецифічної резистентності, перокненого окисленій ліпідів і антиоксидантну систему захисту. Встановлено, що при їх різних комбінаціях терапевтичний ефект посилюється і цим самим вони вторинно надають суттєву протизапальну дію.

Отримані докази тою, що поєднане використання А-бактеріна і мегацила посилює та стабілізує дію на продукцію лізоциму, лактофернну і секреторного імуноглобуліну А та інгібірус -лізини. Так їх рівні через місяць після

сумісного використання відповідно доходили до низьких меж рівнів норми (в середньому відповідало 0,86 + 0,01 г/л, 5,21 + 0,6 од/мл, 0,78 + 0,02 г/л, 2,8 + 1,2 %). А прн окремій дії кожного з них аналізуєм! показники виявились достовірно гіршими.

Дослідження перекислого окислення ліпідів, проведене піс\я лікування генералізованого гінгівіта у дисгармонійно розвинутих дітей га підлігків, показало, що поряд з чітким терапевтичним ефектом отримано комплекс антиоксидантних препаратів (Аскорбінова кислота і токоферел-ацетаг), який приводив до нормалізації динаміки показників вільно радикального окислення ліпідів та метаболітів у хворих. У цій групі хворих мало місце зниження рівня малонового діальдегіда в змішаній слині, каталя’шоїактияності капілярної крові, підвн-

1ЦЄІІІІМ рівню підмовленого Ілугм іїніііі І аСКОрбіІНОІІОЇ кислоти II змішаній СЛНІІІ. Окроме ІфИЗПаЧРНІІЯ аСКОрбіІІОНОЇ КИСЛОТИ ІМИІТЬ при помітному клінічному поліпшенню, ІІО спричиняло ЛІКІІІДаЦІЇ дефіциту її системі иерекисноіо окислення ліпідів і антиоксидантної резистентності. Рівні мало нового лііільдсгіда. каталазної ак'Півності після лікування цих хнорнх мамі високі показники. Відмічене помірне підвищенні! концентрації аскорбінової кислото в змішаній слині (до >1,9 + 1,4 та рівня відновленого глутагіона в капілярній крові |до 0,72 + 0,1 ммоль/л).

Дослідженнями встановлена залежність між ступенем норма\ізації стану показників місцевого іумор.ільного імунітету, неспецифічної рг> ІНСТиІГПЮСТІ. процесів перекисного окислення і антиоксидантного захисту у хворих на ге-неролізованни гінгівіт дітей та підлітків з дисгармонійним розви тком і отриманим в подальшому терапевтичним ефектом. ГІри значному порушенні лабо[>а-торних показників лікування виявилось малорезультапікним, в той же час у осіб з нормальними імунологічними та біохімічними параметрами після лікування в 100 відсотках випадків досягнута ліквідація запалення в пародонп. ІДе свідчить про важливе значення визначених показників п якості тестів для прогнозування ефективності терапевтичних в'їручаиь при геиераліюпсіьому гінгівіті.

Аналогічна закономірність підсугно просиджувалась і при лікуванні гене-ралізопііпою пародонтіпу у цього коїгпііиеіпу дітей та підлітків. Л більш глибокі порушення в системі радикального та антираднкалміого окислення ліпідів усунуто лікунальиим комплексом з одночасним призначенням аскорбінової кислоти, токоферолу та глугамінової кислоти. Таким чином доведено, що допоміжне призначення хворим глугамінової кислоти посилює антиоксидантну дію аскорбінової кислоти і токоферола-ацетата, підвищуючи лікувальний ефект, її кінці лікування рівень молонопого діольдегіду знизився до 4,4 + 0.3 мкмоль/л проти 12,1 + 0,і> мкмоль/л; каталазної активності до 11,3 ± 0,4 од. проти 20,7 + 0,3 од., а рівень відновленого глутатіоиу підвищився до 0,79 + 0,03 ммоль/л проти 0,12 + 0,03 ммоль/л разом з аскорбіновою кислотою в змішаній слині до 00,(5 + 1,6 мкмоль/л проти 3-1,4 + 0,0 мкмоль/л. Відсутність в лікувальному комплексі глютамінової кислоти негативно вшивала на нормалізацію показників вілмюрадикального та аитирадикального окислення ліпідів в кінці лікуваннгі генералізованого пародонтиту.

І ІормалЬація показників автономного гуморального імунітету і неспецифі-, чної резистентності у хворих на гепералізований пародонтит дітей з дисгармонійним розвитком значною мірою досягалась призначенням А-бактеріиу і метацилу. В кінці лікування показники лізоциму, секреторного імуноглобуліиу

А, лактофсріпу і Р- лізіиів відповідай! параметрам здорових осіб відповідно 1.16 + 0,04 г/л. 1,00 + 0,02 г/л. 0,02 + 0,2 од/мл та 20,2 + 0,7 %.

Стійко усуіІОІІІІЯ ДсфІЦИ гу автономного гуморального імунітету' і неспецифічної рошетеи шості тії дисбалансу системи захисту досягнуто імуномоду-ляторами (метацнл, Л-бакгсрін) і антиоксидантами (аскорбінова кислота, токоферол-ацетат, глутаміиова кислом) не тільки » безпосередні, але й у віддалені терміни спостереження л сприятливою динамікою стану тканин пародонту. Отримана клініко-рентгенологічна стабілі іація процесу морем І-1,5 роки реєструвалась тільки у хворих з позміненими імунологічними та біохімічними показниками.

В міжрецидивному періоді у дисгармонійно та різко дисгармонійно розвинутих дітей та підлітків виконувались профілактичні заходи, які включали: постійні заняття спортом, виконання гігієнічних заходів у порожнині рота, он-тимізацію режиму навчання та відпочинку, всебічне оздоровлення організму, перехід на висококалорійну дієту, прийом в осінньо-весняний період аскорбінової кислоти (по 0,2 г двічі на день) і глутамінової кислоти (по 0,1 г двічі на день) протягом 10-15 діб.

Таким чином отримані клінічні, імунологічні і біохімічні докази ефективності А-бактеріну, метацилу, аскорбінової кислоти і токоферола-ацетата при лікуванні генералізованого пародонтіпу у дисгармонійно розвинутих дітей та підлітків. Обгрунтовано та розширене уявлення про шляхи їх впливу на патогенетичні механізми захворювання в тканинах пародонту' з порушенням автономних факторів гуморальної резистоігпюсті, дисбалансу в системі перекис-иого окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту, в патогенезі і клінічних проявах та результатах лікування як генералізованого гінгівіту, так і генералізованого пародонтіпу у дітей з віковим дефіцитом росто-вагових параметрів і низькою біологічною зрілістю. •

ВИСНОВКИ.

1. У дітей та підлітків з дисгармонійним і різкодисгармонійішм фізичним розвитком і низьким ступенем біологічного дозрівання гепералізований гінгівіт зустрічається у 81,2% випадків, що в 10 разів частіше, а гепералізований наро-доитит - у 7,6% випадків, ніж у практично здорових дітей. При цьому у дітей з дисгармонійним та різкодисгармонійним фізичним і біологічним розвитком клінічна картина генералізованого гіигівіта і генералізованого пародонтита характеризується наростанням клінічних і параклінічних ознак захворювань, що свідчить про високу активність патологічного процесу в пародонгі.

2. Виявлено пряму корелятивну залежність між статусом фізичного і

біологічною розвитку дітей та підлітків, частотою, а також особливостями кліиічних о:шак запальних захворювань пародонту; ві.\сгакання дітей в фізичному і біологічному розпитку с погіршуючим фактором у виникненні та клінічному перебігу генералізованого гінгівіту і генералізованого пародоптнту.

3. У дітей та підлітків з дисгармонійно і різкодисгармонійно фЬичним і біологічним розвитком виявлено дефіцит автономної гуморальної імунологічної резистентності і дисбаланс порекиспого окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту. Нони проявились зниженням продукції лізоциму і секреторного імупоглобуліпу Л вдвічі, лактоферіну - втричі, зростання в капілярній кроні рівня ^ -лізінів и півтора рази, підвищенням в змішаній слині рівня малопового діальдегіду в 1,0 разів, каталазної активності капілярної крові в 1,0 рази, зменшенням вмісту в крові відновленого глутагіону і аскорбіноіюі кислота в змішаній слині в 1,5 рази.

4. Використання в складі комплексної терапії генералізованого гінгівіту у дисгармонійно та різкодисгармонійно розвинутих дітей і для профілактики генералізованого пародонтиту імуномодулюючих препаратів (Л-бактеріна і метацила) і лікарських засобів з антиоксидантним ефектом (аскорбінової кислоти і токоферо\а-ацетата), скорочувало терміни лікування вдвічі. Одужання найближчим часом після лікування досягнуто у 01,6 % хворих на генералізова-ннй гінгівіт за гепералізований пародонгнг, а клініко-рентгенологічна стабіді-

ц і я стану тканин иародонта протяюм 1-1,5 років - у 90,9 % осіб.

з. Необхідна оігтмізація антиоксндаитиого ефекту токоферола ацетдта і аскорбінової кислоти досягастгої допоміжним включенням до комплексної терапіі генералізованого пародонти ту дітей і під\ітків з дисгармонійним фізичним і біологічним розвитком глутамінової кислоти, що сприяє скороченню терміну лікування па 2,5 + 0,2 діб підносно загальновідомих, підвищенню загальної ефективності терапії на 17,0 % найближчим часом після лікування і кмніко-рентгеїіологічної стабілізації стану тканин пародонта через 1-1,5 роки у 81,8 % осіб. '

6. Виявлення етапу параметрів автономної неспецифічної резистентності рівня перекислого окислення ліпідів і функціональної активності системи захисту у хворих на запальні захворювання пародонту при низькому фізичному і біологічному розвитку, може служити критеріями для формування групи ризику та прогнозу ефективності призначених лікарських комплексів. їх нормалізація в процесі лікування дозволяє прогнозувати позитивний результат комплексної терапії, а збереження їх значень в межах початкових показників вказує на несприятливий перебіг патологічного процесу в пародонті.

V т

ІІРАКТІ1411! РНКОМНІ ІДАЦІЇ.

Дітей і.і підлі гкім, які відстають у піковому фізичному і біологічному ро Ііштку, СЛІД ВИДОКрОМИПІ 11 Особливу групу ІИДВИЩОНОГО ризику по виникнем цю іаімлмшх ыхиоркчынь пародоіпу з несприятливим перебігом

У Грр<|1!іі ІіІІММіШІХ ЗаХНОрЮВаїІЬ пародоіпу у дисгармонійно розвинути? діл’и поряд з загальноприйнятим місцевим втручанням, глід приділяти нершо чергову увагу стимулчції автономних іуморальних факторів неспецифічної ре 31ІСТРНТИОСТ1 І ІІІІ .ОіруН.ІІІІІК) перркисного окислення ЛІПІДІВ. Розроблений часіС комплексного лікування гонералізовішого пнгішта, який пключаї викорік гам ця Л-бактсріну, мртацилу. аскорбінової кислоти і токофорола-аце мга, сприж скороченню необхідного іорміпу лікування вдвічі, одужання виникає в 91,6 випадків і клііііко-рріїтгенологічна стабілізація стану тканин пародонту протягом 1-1,5 рокіо - у 90,9 % осіб. ?

З метою підвищення ефективності лікування генорашованот пародонтиту у дисгармонійно та різкодисгармонійио розвинутих дітей і підлітків де складу комплексного лікування слід призначати -імуномодулятори |А-бактерін

і метацил), а також антиоксидантні засоби - аскорбінову кислоту, токоферол-ацетат і глутаміиову кислоту. Додаткове призначення глютамінової кислоти і комплексі, яким лікують генера\ізовапнй пародонтит, підвищує загальну ефективність терапії на 17,6 0о.

Характер змін лізоциму, секреторного імуноглобуліпу А, лактоферіну і ^ -лізіну, малонового діальдетіду, каталазної активності і відновленого тлу-татіону в змішаній слині і капілярній ясеневій крові може служити критерієм тяжкості перебігу запальних захворювань пародонту і прогнозу у дисгармонійно розвинутих дітей та підлітків. Рання нормалізація параметрів автономної плюральної резистентності та присг прения виснаження в системі перекислого окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у дітей і підлітків із запальними захворюваннями пародонту с надійним прогностичним, критерієм одужання та клінічно-рентгенологічної стабілізації стану тканин пародонту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Тенденция частоты генерализованного гингивита, тенорамізованного пародонтита и распространения общесоматических заболеваний у детей с дисгармоничным физическим и низким биологичеа.им развитием //Весник стоматологии. - Одесса. 1996. - № 2. - С. 151-154.

2. Состояние местных неспецифических факторов резистентности у детей с различным физическим и биологическим развитием имеющих воспалительные заболевания пародонта //Весник стоматологии. - Одесса, 1096. - ЇМ-? 2.

- С. 250-253. (в соавт. с И.С. Мащенко).

3. Состояние тканей народом™ у детей с дисгармоничным физическим и ИОЛОГИЧЄСКИМ раЗВИтием //Современные ГЄІІДОНЦИИ » развитии медицини и дравоохраноиия. • Днепропегронск, 1495. • с. 170-1/7.

4. Изменение Показателей местной неспецнфическон ре ПК ГЄНТНОСТИ у ,стей с дисгармоничным физическим и биологическим Р<1 івитием, имеющих юсналнтельныс іаболевапия пародонта //Там же. - с. 17В-180.

5. Состояние радикального и аитиріїдикального окислении липидов у де-х?й с различным физическим и биологическим развитием, болеющих воспалительными заболеваниями пародонта // Гам же. - с. 180-101.

0. Профілактика та удосконалення лікування запальних захворювань па-юдоіггу у дітей V/ Там же. - с. 1 19-150 (снівавт. 1.1. Самойленко, І.А. Романюта|.

7. Эпидемиолог ическая оценка воспалительных заболеваний пародонта у ^етей, проживающих в большом городе с неблагоприятной экологической ситуацией //Актуальные социально-гигиенически«* н клинико-энндемиологичес-сие проблемы окружающей и производственной среды, инфекционной патологии. Мат. науч.-нракт. коне})., посвящ. 80-летию Днепропетровской меднц. ікадемпи. Дненрши'тронск, 1990. - с. 43-44 (сопит. И.Л. Романюта).

ЧННОТАЦИЯ. “

Тнтаренко П.В: Особенности клиники и лечения воспалительных заболе-зднин пародонта у детей с дисгармоничным физическим и биологическим мзжпием. .

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21.-стоматология, Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 1990.

Защищается 7 научных работ, 2 рационализаторских предложения, которые содержат результаты клинико-биохимических и иммунологических исследований по коррекции воспалительных заболеваний пародонта у детей и подростков с дисгармоничным и резкоднегармоничным физическим и биологическим развитием. Использован комплекс иммуномодуляторов (А-бактерин и метацил), антиоксидантов (аскорбиновая кислота, токоферола-ацетаг и глу-таминопой кислоты) в цедях выздоровления и продолжительной клинико-рентгенологической стабилизации состояния тканей иародента, позволивший получить положительный эффект у §0,9 % лиц.

SUMMARY

Tilarenko Vo V'. The peculiarities of llio inflammatory’ parodontal diseases in children with disharmonious physical and biological development.

Dissertation lor the title of Candidate of Medical Stomatological Academy ol Ukraine. Poltava, 1901).

. Tor defence are submitted six scientific works, two rationalization proposals comprising the findings of cliuico-biochemical and immunological study aimed at the management of the inflammatory diseases of parodont in children and teenagers with disharmonious and sharply disharmonious physical and biological development/ To hecure recovery and a lasting climroroentgenolocjic picture of stabilization of parodont (A-bactorine, inetacil|, antioxidants (ascorbic acid, tocopherol acetate) and glutamic acid was used, wltich resulted in positive effect in 90,9 % of patients. .

Ключові слова: пародоігг. запальні захворювання, антиоксиданти, імуномоду-лятори, стабільність.

Титаренко Євгенія Василівна.

Особливості клініки та лікування запальних захворювань пародоіггу у лін ії з дисгармонійним фізичним і біологічним розвитком.

Автореферат дисертації на здобуття вченою ступеня кандидата медичних наук.

Відповідальний за випуск доц. Головко Н.В.