Автореферат и диссертация по медицине (14.01.02) на тему:Обоснование применения консервированной Збручанской минеральной воды для лечения больных хроническим пиелонефритом во внекурортных условиях

АВТОРЕФЕРАТ
Обоснование применения консервированной Збручанской минеральной воды для лечения больных хроническим пиелонефритом во внекурортных условиях - тема автореферата по медицине
Гараздюк, Иван Васильевич Ивано-Франковск 1996 г.
Ученая степень
кандидата медицинских наук
ВАК РФ
14.01.02
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Обоснование применения консервированной Збручанской минеральной воды для лечения больных хроническим пиелонефритом во внекурортных условиях

Г. т Б 0 л

* Міністерство охоронігздоров’п України -

Івїііт-Фраіікірська державна меліспіп академія

А ЧЛ(

» ' и На правах рукопису

1 з .

ГАРАЗДЮК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 616.61-002.2-085.327

ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КОНСЕРВОВАНОЇ ЗБРУЧАНСЬКОЇ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ В ПОЗАКУРОРТІШХ УМОВАХ

14.01.02 - внутрішні хвороби

Автореферат , дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичиих наук

Івано-Франківськ -1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Чернівецькому державному медичному інституті ІІаукові керівника: - доктор медичних наук, професор Калугін Валим Оніеимович

- Заслужений працівник освіти України, академік АНВШУ та УАНГ1 доктор медичних наук, професор Пішак Василь Павлович

Офіційні опоненти: 1. доктор медичних наук, професор Гоженко Анатолій Іванович;

2. доктор медичних ііаукМішук Василь Григорович

Провідна установа: Національний медичний університет ім.

О.О. Богомольця, Міністерство охорони здоров’я України, м. Київ

Захист відбудеться “ І( " 'гЗИ'ІЇ_____ 1996 р. на

засідання спеціалізованої вченої ради ft.09.01.01. при Івано-Франківській державній медичній академії

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії (284000, м. Івано-Франківськ, вул.Галицька,2)

Автореферат розісланий “ ^ > " X

'У* > ПЯ 1996р.

Вчений секретар ' спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук І.Ю.Головач

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ. Значна розповсюджепість хронічного пієлонефриту (XII) (Г.И.Калугнна н еоавт., 1993), недостатня ефективність проводи мої терапії привертають увагу науковців і практичних лікарів щодо удосконалення існуючих та пошуку нових оптимальних варіантів лікування' хворих (ІО.А.ГІьпель п еоавт., 1985; С.Б.Хохлов, 1991; Ю.А.Пьітель, ІІ.И.Золотарев, 1994).

В реабілітації хворих па ХП важливе місце посідає санаторно-курортне лікування із застосуванням унікальних за властивостями мінеральних вод (МВ) типу "Нафіуся" (Б.Е.Есипенко, 1981; Г.А.Горчакова и еоавт., 1984; И.Т.Шнмонко н еоавт.. 1991). Багаторічними дослідженнями доведено значення етапного підходу в лікуванні хворих на ХП (О.Л.Тнктинский, 1984; И.А.Борисов,1995).

Впровадження в позакурортшіх умовах МВ типу "Нафтуся", здатних модулювати функції органів сечовидільної системи (А.А.Вербінець, 1995), нормалізовувати темо- та уродинаміку верхніх сечовидільних шляхів (Б.Е.Есипенко, 1981), збільшувати швидкість клубочкової фільтрації (ШКВ), діурез, активізувати азотовидільну функцію (Г.С.Фліонт, 1991; А.А.Вербінець, 1995), сприятиме підвищенню ефективності лікування.

Проте,застосування МВ в позакурортшіх умовах обмежене відсутністю задовільного способу стабілізації їх складу і, відповідно, збереження фізіологічної активності та лікувальних властивостей (Б.Е.Есипенко, 1981;

Н.ІО.Митропольская, 1984; М.С.Яременко та співавт.,1989).

Відсутній єдиний підхід щодо призначення разової і добової дози, режиму прийому МВ (Б.Е.Есипенко, 1981; И.Т.Шнмонко, М.А.Скоробогатов, 1987; 1991; ТТотав еі а!., 1983; Д.Дренски, 1987; С.ОиІепЬгиппег, О.НіїсІепЬгапси, 1987; С.ОиІепЬгиппег, 1988). '

Більшість фізіологічних та біохімічних процесів закономірно змінюються в часі (И.Е.Оранский, П.Г.Царфис, 1989),,- тісно пов'язані з внутрішнім механізмом гомеостазу (Н.И.Василевкий и еоавт., 1989) і є провідною мірою надійності за дії екстремальних • факторів (Б.С.Алякринскин, 1985;

А.Н.Кудрин, 1994). '

Провідними серед різноманітних хроноритмів є циркадіанні ритми (И.Е.Оранский, П.Г.Царфис, 1989), що набули адаптивного значення та забезпечують координацію внутрішніх процесів з факторами навколишньою середовища (Р.М.Заславский, 1993), а глибина їх порушень може бути показником важкості паюлчгічногч процесу та ефективності лікування (Г.С.Катинас и еоавт., 1992;' 'Р.Т.А’згамова и еоавт., 1995). Відповідно, завданням хронотераиії є розробка лікування, дозованого в часі, з урахуванням ритмічних змін для досягнення максимального лікувального ефекту (Т.А. Гуськова, С.С.Либерман, 1987; Е.Б.Арушаїшн, 1994;

А.Н.Кудрин, 1994; Ф.Халберг и еоавт., 1995). .

Стан хроноритмів нирок у хворих на ХП вивчено недостатньо (А.П.Пелеіцук и еоавт., 1989), а відомості про динаміку циркадіанних ритмів

скскреіорної функції нирок у хв6рп.\ ііігї ка історії ири застосуванні МВ тну "Н.іфіуси" нідсуіні.

Виїцспмкладсні проблеми ти відсушісн. иілнонідних досліджень послужило стимулом для шік'оііаіііія нашої рооош.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ. Розробиш спосіб консервації МВ типу "Нафіуся" Збручансі.коіо родонита (сверл. 1650). шііічпгіі її фїііолоїІчні пласіїшості її експерименті іа у хворих па XII залежно під терміну зберіїання події і моменту консервації. ішбраіи оіішмалмшіі режим внутрішньою застосування М В і ті V "ІІафіуся".

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Розробиш спосіб консервації Збручанської слабкоміпералізоваїїої

МВ. '

2. Вніічиііі її фізіолоїічні ііласіиносіі в експерименті та лікувальні пласіиносіі у хворих на ХП при к\ репному застосуванні.

3. Визначиш от ііма.іі.іініі іермін збереження фізіологічних та лікувальних илаоіпюсіеіі МВ після консервації.

4. Дослідиш шідіів Збручанськоі МІ) на ипркадіанні хронорпгмн екскреторної функції нирок у хнорих па XII.

5. Вибрані олпімальнпіі режим внутрішнього застосування МВ типу

"Нафтуся" у хворих на ХГ1. •

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше запропоновано комбінований спосіб консервації МВ тішу "Нафтуся" Збручанеького родовита (свердл. 1650). Встановлено збереження фізіологічної активності МВ в експерименті до 5 міс від моменту забору та консервації. . .

Показано, що Збручанська МВ консервована запропонованим способом позитивно виливає на перебіг ХП і сечокам'яної хвороби (СКХ) ири курсовому її застосуванні протягом 3 міс після забору і консервації.

Вперше вивчено вплив Збручанської мінеральної води на структуру щіркадіаншіх ритмів екскреторної функції нирок. Доведено, що названа МВ при одноденному внутрішньому застосуванні змінюг структуру хроноритмів функції нирок у здорових осіб і хворих на ХП.

На підставі динаміки основних параметрів пиркадіанних ритмі* екскреторної функції нирок у здорових осіб, хворих на ХП при одноденному призначенні та у хворих на ХП і СКХ в процесі лікування вперш* сформульовано висновок про корегуючу, дію МВ на стан хроиоритмії функції нирок. .

Доведено стимулюючий вллив 1% навантаження МВ на швидкість КФ канальцеаої реабсорбції натрію і калію: та запропоновано проведенні пасивної гімнастики (масажу) нирок фізіологічним способом.

Вперше запропоновано поперемінний режим внутрішнього прийому МІ типу "Нафтуся" для підвищення ефективності терапії ХП.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ. Результати проведеною дослідження дали можливість рекомендувати впровадження Збручансько МВ, консервованої запропонованим способом, в комплексне лікуванн: хворих на ХП в позакурортних умовах.

Застосування поперемінною режиму внутрішнього прийому Mil ншу "Нафтуся" доіиоляг проводити паспииу гімнастку (масаж) нирок фізіологічним способом і попереджувати побічні ефект, то можуть мат місце при часин уііапні інших діуретичних засобів.

Доведено значення часі осування хронобіолої ічних критерії» прн розробці режиму внутрішньої о прийому МВ тішу "Нафтуся" та оцінці ефективності приводимо! терапії.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Основні положення дисертації обговорювалися на І Подільській наукопо-иракі іншій конференції гастроентерологів "Нове п діліноспіці та лікуванні захворювань органів іравлення" (Вінниця, 1993). симиоінумі. присвяченому 150-річчю кафедри факультетської терапії Українського держанною медичного університету "Актуальні питання внутрішньої медицини, медичної етики і освіти" (Київ, 1994), регіональній ішукопо-нрактпчтГі конференції "Сучасні проблеми і досягнення в хірургії і суміжних галузях медицини", присвяченій 50-річчю Чернівецького державного медичного інституту (Чернівці, І994). науковій конференції "Вчені Буковини - народній охороні здоров'я" (Чернівці, 1994),ювілейній науковій конференції "Молоді науковці - охороні здоров'я" (Чернівці, 1994).

ПУБЛІКАЦІЇ. За темою дисертації опубліковано 7 робіт. Отримано одне посвідчення на раціоналізаторську пропозицію.

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ Застосування Збручанськоі' МВ, консервованої запропонованим способом впроваджено в практику нефролої ічного та урологічного відділень Чернівецької обласної лікарні, санаторіях-профілакторіях Чернівецького державного медичного інституту та Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича. Основні положення дисертації використовуються прн чиганні лекцій та проведенні практичних занять на кафедрі факультетської терапії, кафедрі медичної біології, генетики та паразитології Чернівецького державного медичного інституту. '

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Збручанська мінеральна вода, консервована запропонованим способом, зберігає свою фізіологічну активність та лікувальні властивості протягом трьох місяців з моменту консервації.

2. Призначення мінеральних вод типу "Нафтуся" в поперемінному режимі сприяє максимальній мобілізації резервних можливостей нирок шляхом включення більшої кількості нефронів та збільшує резистентність органу до патогенних факторів.

3.Збручанська мінеральна вода впливає на структуру хроноритмів екскреторної функції нирок у здорових осіб і хворих на хронічний пієлонефрит. Характер змін залежить від режиму внутрішнього прийому мінеральної води та висхідного стану хроноритмів. .

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА В РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Вклад автора в отриманні наукових оезультатів є осношіим і

поляї ає у виборі насамперед оГмму і меюдів дослідження. и постановці мені та формування завдань. аналізі і узагальненні резульїаіів досліджень, обгрунтуванні методів консервації Збручанської МВ піну "Нафтуся", лікування, піді оюшіі матеріалів до др\к\'.

СТРУКТУРА ТА ОЬ’СМ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисеріація складається з вступу, огляду лііераі ури. описання ма і фіалів іа меюдів дослідження, клінічної характеристики груп хворих. 6 рочді.іін. присвячених результатам власних досліджень, обговорення отриманих даних, висновків. практичних рекомендацій. вказівника лігераіурн і додатку ілюстрованого матеріалу пі актів впровадження. Робота викладена на 261 сторінці, і них ііласнс текст заіімаг 143 сторінки, лолаюк місиш. ЗХ таблиць і 29 рисунків Бібліографічний вказівник місппь2>ХК джерел, ч них 215 авторів віїчнчняпих близького зарубіжжя і 73 - іноземних.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Досліджували МВ типу "Нафіусн" Збручанськоіо родовища (свердл 1650). Апробовано два способи консервації даної МВ: перинні полягав і тому, ідо після забору з джерела до МВ додавали розчин ачо викислого сріблі з розрахунку 0,2 мг срібла па 1 л. При застосуванні комбінованого способу крім того, при фасуваїші в пляшки у воду додавали діоксид вуглецю і концентрації 0.30%. Після чог о пляшки закорковували. Умови газуванн: відповідали вимогам Держстандарту 13273-8)<. Якість діоксиду вуглецю Держстандарт 8050-85. .

Ефективність впливу консервації (5 міс) оцінювали за діурезом екскрецісю натрію і калію в дослідах на 3 собаках. Водне навантаження (Iі-до маси тіла) здійснювали МВ. консервованою обома способами в серія п'ятиденних навантажень. Ефективність консервації МВ комбінованії! способом також оцінювали за впливом на основні функції нирок у здорови осіб, хворих на ХП за умов однодобового використання та хворих на ХП СКХ при курсовому застосуванні МВ. Клінічну апробацію МЕ консервованої комбінованим способом виконували на протязі 3 міс моменту консервації. При однодобовому призначенні МВ апробовано дв режими внутрішнього прийому, що відрізнялись кратністю введення діючог чинника та об'ємом одномоментного прийому.

Всім хворим проведено загальноприйняте нри захворюваннях ниро клініко-інструментальне обстеження. Дослідження функціонального стан нирок проводили за допомогою кліренс-методу судинно-клубочкового канальцевого відділів нефрону за умов спонтанного 24-годинного діурезу, 1' навантаження водопровідною водою (ВВ) та МВ.

Концентрацію натрію ї калію в плазмі крові та сечі визначали методо полум'яної фотометрії на “ФПЛ-Г, креатиніну за реакцією з пікриново кислотою (С.И.Рябов и еоавт., 1979) з реєстрацією показників екстинкції і спектрометрі "СФ-46" (А.К.Мерзон, 1974). ШКФ розраховували за кліренсс ендогенного креатиніну. Для інтегральної оцінки транспорту електролітів нирках використовували показники фільтраційних зарядів (І^Т РР К

абсолютної реабсорбції (Т N11*, Т К’і. кліренсу (С !\іа\ СК'). екскреторних фракцій (ЕР №*. ЕР К’). Екскрецію наїрію, калію і креаншіну розраховували за 3. 12, 24 гол. Канальпсиий іраїкпорі поли оцінюналії за показниками реабсорбції поли (КГ ІІ.О) та її екскреїорної фракції (ЕР 1І.>0).

В комплексній опійні функціональної о сіану нирок час юсову пали метол динамічної радіаційної іепломеїрії (В.А.Калуї ин н соаш ., ІУ86).

Для оцінки сіану цііркадіаншіч ріп мін екскрсюрпої функції нирок сечу здорових та хнорпх збирали за іригодшіпі проміжки часу проіЯі ом доби.

Отримані результати оброблені методом Косинор-аналі іу. Всі цифрові дані оброблені метолами варіаційної стаїисгнки, вважаючи виявлені відмінності вірогідними за умов, то Р<(),05.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕНІ ІЯ

Клінічна характеристика хворих. Основну групу склали 116 хворих на ХП, у переважної більшості (89,7'!.,) діагностовано латентний, у решти (10,3%) - рецидивуючин перебіг. Первинний пієлонефрит мац місце у 25%, вторинний - у 75% хворих. Більшість хворих спостерігали п період загострення хвороби -81,9%. У 70,7% - процес був двобічний. Нефроптоз, без порушення пасажу сечі діагностовано у 34,5%, аномалії розвитку нирок і сечовивідних шляхів - у 18.1%, сечокам'яну хворобу - у 23,3" <• хворих.

Другу групу склали хворі на СКХ в кількості 22 осіб, у 72,7% з них процес був однобічним.

Контрольну трупу склали 38 практично здорових осіб, яких відбирали серед добровольців, віком 18 - 40 років. Склад контрольної групи майже не відрізнявся від основної за віковим та статевим розподілом, що дозволило співставити характер впливу навантаження ВВ та МВ на функцію нирок, системи гомеостазу і ритмостазу у здорових і хворих.

Вплив консервованої Збручанської мінеральної води на екскреторну ’ Функцію нирок в експерименті •

Фізіологічну активність Збручанської мінеральної води (ЗМВ) вивчали на собаках протягом 5 міс після консервації. Оцінку фізіологічної активності проводили на підставі вивчення кількісних показників діурезу, натрій- і калійурезу в умовах базального і водного діурезу. ЗМВ експериментальним тваринам вводили через зонд в кількості 10 мл/кг маси тіла, після встановлення базального діурезу (45 хв), щоденно, протягом 5 діб з різними часовими інтервалами між серіями дослідів. Контролем служили пересічні величини показників базального діурезу першої доби дослідів.

Щоденні навантаження впливали на інтенсивність базального і водного діурезу, зокрема, на 4 добу досліджень рівень базального діурезу зростав на 46,5 - 129,2%, а водного - на 36,6 - 59,0%. Тривале зберігання консервованої ЗМВ не знижувало її діуретичної активності - рівень базального і водного діурезу не відрізнявся помісячно (Р>0,05) і перевищував контрольні показники (Р<0,05).

Навантаження ЗМВ викликало зростання базальної екскреції №+ (Р<0,05) при невірогідних змінах його концентрації в сечі (Р>0.()5). Інтенсивність виділення натрію протягом 2 год після навантажений не перевищувала контрольні величини. Помісячна інтенсивність водного і базального натріиурезу не відрізнялась (Р > 0.05).

Отримані дані свідчать про помітний оплив ЗМ В на обмін №+ в організмі та ітірійуретнчну функцію нирок у експериментальних тварин, а його змінн мають гомеостатичний характер: зменшення екскреції №+ у відповідь на навантаження ЗМВ захищає організм від гііюосмії, а зростання базальної екскреції Ма* через добу після цього, направлено па позбавлення організму від надлишку електроліту.

Інтенсивність базального калійурезу за умов щоденного навантаження ЗМВ характеризувалася стабільністю показників, а в період водного діурезу -знижувалася (Р<0,05).

Навантаження експериментальних тварин консервованою ЗМВ різних термінів зберігання не віддзеркалювалося на інтенсивності калійурезу, лише можна вказати на.більш інтенсивну екскрецію калію при прийомі ЗМВ, консервованої сріблом, протягом п’ятого місяця її застосування.

'.Приймаючи на увагу дані Б.Е.Есипенко та співавторів (1990) про згасання активності ЗМВ, консервованої сріблом, на протязі 3 - 5 міс па систему крові та показники енергетичного обміну, в подальшій роботі застосовували ЗМВ консервовану комбінованим способом. ■

Вплив однолобового призначення ЗМВ на показники функціонального стану нішок у здорових осіб та хворих на ХП .

Дослідження проведено на 27 практично здорових особах. ЗМВ в. кількості 10 мл/кг маси тіла на добу призначали у двох режимах: одноразово вранці (І група), надщесерце та розділивши добову дозу на три рівних прийому (11 група). До і після навантаження ЗМВ обстежувані протягом доби збирали сечу з 3-х годинним інтервалом. Проби венозної крові забирали вранці перед навантаженням. Крім того, у 11 практично здорових осіб (III група) проведено 1% навантаження водопровідною водою (ВН) за аналогічною схемою.

Навантаження ВВ не викликало вірогідних змін кліренсових показників функції нирок (III група). На незначну діагностичну цінність • 1% навантаження ВН вказують також С.И.Рябов та співавтори (1979). Однодобове призначення ЗМВ за обох режимів прийому у здорових осіб призводило до вірогідного'зростання хвилинного об'єму сечі, кліренсів

Тнії.'іицм І

І Іоки пінки фуіікніоші.іміоі о стану нирок у морових оцо у нідіїиііі.н, На ____________нанаїпажснпя Зоручаніт.коіо мінералі.пою по нчо_____________________________

1 іокііііііік Кошро.іь и=10 Мінера, н.ііа іш.іа 10 мл/кі \ 1 раї п = 13 М і пер :і. п.ісі ші.ііі 3 3 м.і/кі \ 3 рані 11=14

V. м.і/хи ' 0,74(110.050 І.иМШіПбЗ* і,(мо+;і.о()і*

Сік, м.і/\в 113,5412.540 160.X7lirft.l3D* Н '*.‘40 + 4,7X0*

КІ*Н:0, ' . ‘>9.3310.050 V4.3Hlt0.040 99, 3(1010,030

[-1 Ц.О. іи)(і4510.0480 0.72010.ІЦ5 0.6,4010,1)40

С N,1'. м.і/чв 0,42410.028 0.613+0,051 *■* 0,6‘>9+0.063*

1- N и *. \! Мі МІ.,Ч 11 14,8010.1)3 2(1.30+1,273* 22,Х|10.КЛ1*

Т Мат. ммо.іі./хв I4.74i0.03lt 2(1,22+1,270* 22.7I10.S54*

НГ N8*. (>..177+0.027 0,410+0.350 0.43010.032

С К*, м.і/.хв 7.2Х10,5'73 "7610,593 (>,‘>70+0.410

ЯК’, ммольЛн (1.4.4510,029 0.635+0.0379** 0,6X3+0,030***

Т К\ ммо.іь/хн 0,45410,027 0,604+0,0375** 0.65410,030*

ЕРК*,“» 6.64+0,399 5,1610,523*** 4.25+0.2К0*

Примітка: її - кількість обстежених осіб

* - вірогідна різниця поріиняно з контролем (*** - р<0,05; **-р<0,«І;*-р<0.(ЮІ).

Таблиця 2

Кількісні параметри хронорнгмів екскреторної функції нирок у здорових осіб

Параметри Контроль 1% подію навантаження Мінеральна вода 10 мл/кг 1 раз, пранці Мінеральна вод* 3.3 млЛт тричі па день

Метр 1 128,2+28,84 137,3+30.37 І94,3±75,34** 199,7151,12***

2 19,7+7,08 18,8+8,13 1І,4±2,28** 17,7+8,30

3 4,2±1,47 3,7±І,85 4,311,61 4,1 + 1,67

4 1,14+0,154 1,25±0,363 1,71+0.408** 2,00+0.257***

Амплітуда 1 24,4+7,75 15,9+3,87 28,8+17,11 30,3+13,23

2 4,06+1.854 2,51±І,ЗІ9 1,38+0,483** 2,34+1,475

3 1,1610,431 0,64±0,365 0,66+0,290* 0,4910,161*

4 0,26±0,114 0,1410,056* 0,2310,107 0,30+0,125

Акрофаза 1 І4»24’ 14» 36’ 07»12’ 13°42’

2 17°і 8’ 16°50’ 14»30' 16° 18’

і 14-10’ 14°27’ 15°34’ І6°5Г

. 4 14°20' 16°20’ І5"00’ 17‘ЧЮ’

Примітка: 1-діурез (мл); 2-натрій (ммоль); 3-каліГі (ммоль); 4-креатинін

(ммоль)

* - вірогідна різниця порівняно з контролем (* - р<0,05; ** - р<0,01; ♦**-р<0,001).

Таблішя З

Покаиши! функціонального стану іїщюк у хворих на хронічний пієлонефрит у ьічіювіль на навантаження Збручанською мінеральною водою

- Пока шик Конгрр п. и=12 ЛІіі»с|іа^іьна пола 10 мл/кг х 1 рач іг-12 Мінеральна вода 3.3 мл/кг х 3 рази ' п=10

У, ил/.хи 0,7010.06 1.1 2+0,06* 0,78+0,04

Ок, мл/хв 110.80+5,77 165,80110.01*' 89,4016,23*’*

КР Н>0, ‘V,, 99,3010,06 99,33010,047 99,1010.054***

и п о. % (К6МІ±0,064 0,650ШШ Сі.‘Ю±0.053**

С Ма*. мл/\й 0,62010,074 0,507+0,062 0,324+0,0605**

Г г. ммоль/хв 14,7911,053 21,23011.272* 12,37+0,823

ТТ^и+,’ммоль/хв 14,7011,049 21,16+1,211* 12.33+0,823

1-Г "з 6,58 5+0,08і) 0.367+0.0Ы 0,273+0,0538**

С (С*, мл/хи 5,910,78 6,7+0,80 4,1810,680

Г К ^, ммоль/хн 0,46210,0780 0.616+0.0570 0.39410,0250

Т К+. и.моль/х» 0,438+0,0340 0,583+0,0560*** 0,377+0,253

4,84+0,419 4,3610,560 4.1610,591

Примітка: п - кількість обстежених осіб

■ * - вірогідна різниця порівняно з контролем (*** - р<0,05;

■ **-р<0,01; *-р<0,001).

• Таблішя 4

Кількісні параметри х'роноритміь екскреторної функції нирок ' у хворих на хронічний пієлонефрит ____________________________________

Параметри До ііцвашажеіша 1% водне навантаженая Мінеральна вода 10 мл/кг 1 раз, вранці Мінеральна вида . 3.3 мл/кг ТрНЧІ надень

Мсзор 1 127,8+23,26 174,8146,95* 194,0171,89* 142,0121,76

2 13,2+1,71 •= 16,714,86 13,411,74 6.211,17***

3 3,310.28 4,2+1,11* 3,910,76 2,3+0,54*

4 1,1510,145 1,1710,276 1,6210,220*** 0,8210,088***

Амплітуда 1 11,7+1,58 21,5+5,96 24,9+6.57*** 18,114,08***

2 2,0510,466 3,9111,528* 2,8910,940* 1,17+0,396**

3 0,5010,121 0,6310,214 0,6410,287 0,4410,202

4 0,15+0,069 0,45+0,068 0,2410,110 0,1310,034

Акрофаіа 1 24'05’ 02» 10’ 06» 07’ 17°54’

, 2 І2°00’ 02=10’ 15» 15’ 13°37’

3 10°20’ І0°24’ |6°00’ 15°10’

4 07»08’ 11»40’ 14°50’ 17°40’

' Примітка: 1-діурез (мл); 2-натрій (ммоль); 3-калій (ммоль); 4-креатинін (ммоль) '

* - вірогідна різниця порівняно з контролем (* - р<0,05; ** - р<0,0і-

- р<0,00П.

натрію ти ендогенною креатиніїїу. фідьіраціііїшч іарилііі ті ірію і кшіію іаїч кашшьиетюї реабсорбці?] (табл. 1). Зменшуиадась екскретрна фракція калію за обох режимі» призначений ЗМВ (1,<0,05(. Иірінідіт зросіали діуреі, екскреція креа пііііну і натрію за добу. Разом з цім, и І групі екскрети на ірію зростала лише за нічним період доби, а н II і руні - иі ічиїіша проміжки доби. Екскреторна фракція па ірію а обох ірунач іалиніаласі. сіабіді.ііою, а калію -знижувалась. Зросіання абсолютної реабсорбції, імеїшіеїшл екскрсіоріюї фракції іа зниження екскреції калію в нічному діуреіі спілчан» іі^о акпиіаціїо механізмів каітлльценої реабсорбції, що набути особливого значення у хворих на таюнефриг, одним із перших нрояпін якою с порушення функції канальцевого апара іу.

Хроноріпмсшогі'нтіі аналі) дозполіт онішіти сіак екскреторної функції нирок у злороннх осіб за умив спонтанного ді\реіу та ікло зміни у відповідь на навантаження 'ЇМГЗ та ВІЗ (габл. 2). В умовах спонтанного діурезу у здорових осіб хронорпім мав добову періодичність з акрофазою о 14 год 24 хв, багпфазоіо о 6 год ранку. ІШ збільшувало діурез о 12 год (Iі <'0,0!), а п інші періоди доби показніші діурезу не підрівнялися від контрольних. Акрофаза не змішувалася в часі. Мезор і амплітуда коливань були близькими до контрольних (Р > 0,05).

Значне збільшений діурезу в перші 4 год викликало 1% навантаження ЗМВ (І ірупа). Діурез о 9 та 12 год в дна-трп рази перевищував контрольні показники. Акрофаза зміщувалась на ранок. Мезор і амплітуда коливань зростали (Р<0,05). В Н групі також спостерігали зростання мезору діурезу (Р<0,05). '

Хроноріпм екскреції натрію, калію і креатішіну після ВИ не змінювався, а після призначення ЗМВ в обох режимах набував більш вираженого характеру. Архітектоніка ритму виділення креатішіну змінювалась за рахунок зростання мезору. Встановлено прямий кореляційний зв'язок змін різня екскреції (г = 0,92, Р< 0,001) та амплітуди коливань виділення натрію (г = 0,83, Р<0,01) протягом доби в І і II групах та прямий слабкий кореляційний зв'язок змін рівня екскреції калію в контрольній групі та при обох режимах внутрішнього застосування ЗМВ (г = 0,77, Р<0,05; г = 0,75, Р<0,05). Отже, у здорових осіб однодобове призначення ЗМВ за обох режимів застосування призводить до зростання рівня виділення води і креатиніну та не порушує циркадіанннй характер екскреторної функції нирок.

Вплив консервованої ЗМВ на функціональний стан нирок у хворих на ХП

Вивчення впливу ЗМВ на функцію нирок у хворих на ХП проведено у 26 осіб, що складали дві групи: І група (14 хворих) навантаження ЗМВ проведено в дозі 10 мл/кг маси тіла одноразово, ранком, в II групі (12 хворих)- ЗМВ призначали в тій же дозі (10 мл/кг) поділеній на три прийоми. Контролем служили показники функціонального стану нирок 12 практично здорових осіб за умов спонтанного діурезу. Крім того, для оцінки стану

хроноритмів екскреторної функції нирок 12 -хворим на ХГ1 проведено ВИ в дозі 10 мл/кг маси тіла (іабл. 3). В 1 групі хворих після навантаження ЗМВ зростали хвилинний об'єм сечі, 111КФ, фільтраційний заряд натрію, абсолютна реабсорбція натрію і калію, екскреція креатиніну за добу. В П труні ШКФ, каїшльцева реабсорбція води, кліренс та екскреторна фракція натрію залишались нижче контролю. . Екскреторна фракція води перевищувала контрольні показники. Отримані результати співпадають з дашіми Г.В.Калугіної та співавторів (1993). Більш високим ріиень ЕГ ГЬО може бути наслідком запального процесу в мозковому шарі нирок, шо порушує концентраційний механізм утворення сечі (Ю.А.Пьпель, 1983), а редукція післягломерулярної сітки обумовлює зниження кровотоку в кірковому шарі та падіння ШКФ (Б.И.Шулутко, 1983).

Отже, однодобове призначення ЗМВ за загальноприйнятою методикою с подразником підпорогоьої сили на нирковий кровообіг та ШКФ у хворих на ХП, а одноразовий прийом МВ в дозі 10 мл/кг маси тіла спричиняє значному зростанню ШКФ внаслідок посилення ниркового плазмотоку, перерозподілу його між мозковим і кірковим шарами, стимулює реабсорбцію натрію і калію, збільшує діурез за добу.

В умовах спонтанного діурезу фазова структура хроноритмів виділення нирками води, натрію, калію і креатиніну змінювалась внаслідок зміщення акрофази і батифази та зменшення амплітуди коливань досліджуваних показників (табл. 4). ВН сприяло зростанню мезору та амплітуди досліджуваних' показників. Акрофаза та батифаза їх виділення залишались практично незмінними, структура ритмів мала тенденцію до іцверсії.

Навантаження ЗМВ змінювало архітектоніку ритмів шіділенкя води, електролітів та креатиніну за рахунок зміщення. акрофази’ і батифази, зростання амплітуди коливань і вони наближувались до величин у здорових осіб. Крім того, 1% навантаження ЗМВ викликало зростання діурезу та екскреції креатиніну відносно контролю та аналогічних даних у групі хворих до навантаження. Встановлено прямий тісний кореляційний зв'язок між змінами рівня діурезу (г =,0,96, Р<0,001) та слабкий прямий кореляційний зв'язок (г = 0,76, Р<0,05) амплітуди коливань діурезу після навантаження ЗМВ здорових та хворих на ХП, а також слабкий зворотній кореляційний зв'язок (г = - 0,77, Р< 0,05) змін рівня діурезу у хворих за умов спонтанного діурезу зі зміною ного у здорових до навантаження та у групі хворих після навантаження ЗМВ (г = -0,79, Р< 0,05). ■

Таким чином, навантаження ЗМВ хворих на ХП с адекватним за об’ємом та потужним за силою фактором, що викликає морфофункціональну перебудову мікроцнркуляторного русла нирок і проявляється зростанням ШКФ, активацією канальцевої реабсорбції натрію і калію, збільшенням хвилинного об’єму, сечі. Отже, періодичне навантаження МВ можна застосовувати для проведення пасивної гімнастики (масажу) нирок, з метою мобілізації резервних можливостей нирок, шляхом включення в діяльність максимальної кількості нефронів.

Фізіологічні ііі лікуші.'іміі власіїтоічі консервованої 'ЗМН у .чноріп на XIІ іцііі курсовому нриниічсііні

Клінічна апробація ЗМВ пропечена на протязі і міс і моменту консервації комбінованим способом. Груші спостереження склали 85 хворих на XII і 20 хворих на СІСХ. які перебували на лікуванні у мефролої ічпому та урологічному відділеннях Чернівецької обласної клінічної лікарні. Через місяць після консервації воли приймали 30 хиорих на XII, череї 2 міс - 22 хворих. Череї 3 міс після копсернанії апробацію ЗМВ пропилено н двох групах: хворі па ХП (Зі)та на СКХ (і 5 осіб).

Курс лікупання трппап 14 діб. Копссріюнапу ЗМИ, фасовану в пляшки, призначали тричі на добу за І гол ло і,кі з роїрахупку 10-11 мл/кг маси тіла. Патоіенетичпу і симптоматичну медикаментозну терапію призначали по показаннях. Смакові якості МВ протягом «сього періоду застосування залишились добрими. Ускладнені, та побічної негативної дії не спостерігали.

Оцінку ефективності застосування МВ проводили за динамікою клінічних проявів захворювання, результатів лабораторних та ііісіруменгальїніч методів дослідження, структури та параметрів циркадіашпіх ритмів екскреторної функції пнрок.

Систематичний прийом МВ сприяв значному покрашенню самоиочуїтя хпорнх. На 3-5 добу їїрнйому МВ покращувався апетит, зникали диспепіичпі явища, нормалізувався стілець. Після лікування зникали інтоксикаційні прояви, дизурпчін явища, плстозність попік та обличчя. Сприятлива динаміка больового синдрому відзначена у 88-У4% обстежених. Недостатній лікувальний ефект спостерігали о випадках рециднвуючоїо перебігу пієлонефриту, або якщо активність патологічного процесу підтримувалась шісокопатогенною мікрофлорою. Поли пішою динамікою

характеризувалися зміни сечового синдрому. Зокрема, значна і надмірна лейкоціїтурія, що мала місце до лікування у 28 і 36% хворих на ХП, після лікування залишалася у 10 і 3,8%, відповідно.

Внутрішнє застосування МВ викликало зміну структури шіркадіанного ритму сечовиділення. У хворих 1 міс спостереження під кінець лікування зростало співвідношення денніїй/нічннп діурез, а у хворих на ХП (2 - 3 міс) -добовий діурез. У хворих на СКХ курсове лікування МВ сприяло зростанню діурезу за денний проміжок доби і збільшенню співвідношення деіший/нічннй діурез. Зміни рівня виділення натрію і капію нирками обумовлені перебудовою ритму виділення зі зниженням екскреції переважно з 00 год до 6 год ранку та зростанням в другій половині дня.

Хроноритмологічний аналіз підтвердив закономірність виявлених змін. До лікування, у хворих на ХП і СКЖ виявлено три типи циркадіашпіх ритмів екскреторної функції нирок. У першій групі хворих основні параметри хроноритмів (нормальний тип кривої) не відрізнялись від показників контрольної групи, лише рівень екскреції натрію та амплітуда коливань натрію і калію були нижчими за контрольні величини, іш> може бути розцінено як "стан тривоги" (Н.А.Асланян її еоавт., 19%). Ми враховували

залежність величини меіору та амплітуди коливань від сколоіічннх умов та звички харчування (Н.А.Аслаїші н соавт., 1989). У другої групи хворих хроноритми екскреторної функції нирок характеризувались зміщенням максимуму функції на нічинй період доби (зміщений піп кривої), зростанням розмаху коливань діурезу і екскреції натрію. Н.А.Ардамацькнй (1979) вважас, що переважання нічного діурезу над денним пов'язано, перш за все, з розладом хрокоритму і не може розглядатись як прояв ниркової недостатності. Особливістю хроноритмів видільної і очисної функції нирок у хворих третьої групи було зміщення максимуму показників на ранок з мінімальними величинами з 15 по 21 год. Цей тип отримав назву інвертований тип кривої (П.И.Виноградова, І973). Н.А.Агаджанян.

А.М.Алпатов (1981) вважають, що особи з максимумом функцій вранці відрізняються мінімальною стійкістю до гіпоксії і тендеицісю до розщеплення вільноплшших ритмів.

Після лікування протягом доби рівень діурезу та амплітуда коливань зростали, акрофаза діурезу, виділення калію і креатиніну зміщувалась на світловий період доби. Ритм екскреції і (а грію зашивав таких змін: зростала екскреція натрію в звичний для здорових період доби, а акрофаза зміщувалась на ніч або першу половину дня. Однонагіравленість змін десинхронозу підтверджена кореляційним аналізом. Зокрема, прямий кореляційний зв'язок слабкої сили (г = 0,79, Р<0,05) мав місце між рівнем екскреції калію у всіх групах хверих після, лікування та амплітудою коливань першої групи (нормальний тип кривої), а рівень екскреції калію в першій та третій групах мав прямий кореляційний зв'язок середньої сили (г=0,86, Р<0,01). Встановлено також пряму кореляційну залежність слабкої сили (г =

0,71, Р<0,05) змін екскреції калію та амплітуди коливань у хворих другої групи.

Вивчення характеру перехідного процесу в системі термостабілізацїї нирок у хворих на ХП під впливом 1%, навантаження ВВ та МВ дозволили встановити взаємозв'язок основних ниркових процесів і функцій з інтенсивністю ІЧ-випромінювашш. .

> Дослідження проведено у 33 хворих на ХП, які були поділені на дві групи. В першій групі (21 пацієнт) навантаження проведено МВ, в другій (12 осіб) -ВВ. Перехідний процес тепловтрат після навантаження МВ характеризувався короткочасним (6-9 хв) збільшенням інтенсивності ІЧ-внпромінювання з амплітудою вище 4%, в подальшому рівень тепловтрат знижувався і через 3040 хв наближався до вихідного рівня. Амплітуда в цей період не перевищувала 2-3%. Внаслідок нерівномірного пошкодження нирок спостерігали асиметрію випромінювання більше 2%. Після навантаження ВВ радіаційні теплові втрати знижувались. Амплітуда коливань була різної величини, а через 30 - 40 хв від початку дослідження зменшувалась до 1%.

Показники екскреторної функції нирок підтвердили різнонаправлений характер впливу навантаження МВ та ВВ. Екскреція натрію і калію нирками за год після навантаження МВ вірогідно нижче аналогічних показників у відповідь на прийом ВВ, а діурез та екскреція креатиніну, навпаки. Отримані

лані співпали з результатами досліджень В.О.Калугіна (1989), в яких встановлено зворотню залежність інтенсивності ІЧ-випромінювання та екскреції нирками натрію. .

Курсове застосування МВ у хворих на ХП змінювало характер перехідного пронесу п системі тсрмостабілізанії нирок.

Динамічні теплові втрати у відповідь на 1% навантаження зростали, а найвища інтенсивність ІЧ-вшіромітовання зарегсірована з 18 по 40 хв дослідження. Крім тою, після лікування інтенсивність теплових радіаційних втрат, в умовах спонтанного діурезу, вірогідно вище аналогічних показників отриманих гіри первинному обстеженні.

Отже, вивчення інтенсивності ІЧ-випромінювання у хворих на ХП в процесі лікування свідчить про формування нового рівня енергетичного обміну в нирках та підтверджує точку зору В.О. Калугіна (1989),

В.О.Калуї іна та співавторів (1994) про діагностичну цінність та перспективність застосування динамічної теплометрії в клінічній та санаторно-курортній практиці для вивчення функціонального стану нирок та оцінки ефективності проведеноїтерапії.

Таким чином, курсове призначення консервованої ЗМВ у хворих на ХП та СКХ, поряд з позитивною динамікою клінічних проявів захворювання і нормалізацією показників сечового синдрому, периферичної крові і іонного гомеостазу, викликало однонаправлені зміни видільної функції, сприяло встановленню нового рівня енергетичного обміну та нових часових співвідношень циркадіанних ритмів екскреторної функції нирок..

ВИСНОВКИ .

1. Збручанеька мінеральна вода консервована азотнокислим сріблом

(доза срібла 0,2 мг/л) і діоксидом вуглецю (доза - 3 г/л) протягом 3 місяців після консервації зберігає діуретичні, та лікувальні властивості прн курсовому застосуванні у хворих на хронічний пієлонефрит і сечокам'яну хворобу. '

2. Одноразово призначена мінеральна вода в дозі 10 мл/кг маси тіла викликає зростання ШКФ, стимулює нирковий транспорт та канальцеву реабсорбцію натрію і калію, проявляє виражену діуретичну дію і може бути застосована для проведення пасивної гімнастики (масажу) нирок.

3. У хворих на хронічний пієлонефрит' і сечокам'яну хворобу курсове призначення мінеральної води сприяє зникненню інтоксикаційних проявів, зниженню рівня креатиніну та нормалізації концентрації калію в плазмі крові, санації сечі, а її діуретична дія не супроводжується порушенням іонного гомеостазу.

4. Позитивна динаміка клінічних проявів захворювання в умовах курсового застосування мінеральної води супроводжується нормалізацією циркадіанних ритмів екскреторної функції нирок у хворих на хронічний пієлонефрит і сечокам'яну хворобу.

5. При однодобовому призначенні мінеральної води в дозі 10 "мл/кг маси тіла у хворих на хронічний пієлонефрит зміна стану хронорнтмів

|<і

діурезу. виділення ііііірііо. калію г;і ендогенного креиіппіііу залежить від крлпіоеі і прийому.

(*. Поперемінний режим нрпііому мінеральної події (іриразове на добу з разовим 1"» іцшан іажеиням двічі иа інждень) сприяс ііідшшіеіііио ефек цінності лікування хронічного ні( лоиефрніу.

ПРАКТИЧНІ І'І КОМКЛДЛИІЇ

1. Азотнокисле срібло (доча срібла 0.2 мг/л) та діокенд вуглецю (и кілі.косіі 3 г/л) можуи. буї її часіосонаїїі для консервації слабкомінсралізонаної мінеральної поли чину "ІІлфгуся" Збруча исі.кчн о родонита.

2. Збручанська мінеральна нода. консерпонаи;: запропонованим

способом, рекомендована для часіосчіаінія и комм.чекенііі іераиії хворих на хронічний іііслоііеііірпі і сечокам'яну хворобу н ночакуроріних умовах.

3. З меіою проведення пасішної і імнасіпкн (масажу) нирок, мобілізації ЇХ речершпіх МОА.ІІІНОСІСЙ 111 ІЙДВНЩЄИІІЯ ефекінвносіі терапії хронічного піглоііефрн іу рекомсндуїться ііоііерсміпішіі режим внутрішнього застосування мінеральної події міну "ІІлфгуся". якніі передбачас одноразовий приііом мінеральної иод и в дочі 10 мл/кг маси тіла, пранці, за І год ло їжі на кожен третій день застосування. Вказану кількість рекомендуетьея приймати протягом 10- І5хниліш.

Список наукових побіг, опублікоііаініх по темі дисертації

1. Механічм дії мінеральних вод тішу "Иафіуся" н підтриманні сталості внутрішнього складу організму (огляд літературн)//Чернівеці,кшї держ. медінститут, -Черіїіііці. -1993. -23 с.: Бібліогр. 41 назв. -Укр.-деп. в ДНТБ України 31.05.93 -№1076 (снівант. Калугін В.О., Пішак В.ГІ.).

2. Порівняльна характеристика ефективності консервованих мінеральних вод// Чернівецький держ. медінститут. -Чернівці. -1993. -20 с.: Бібліогр.: 50 назв. -Укр.-деп. в ДНТБ України 07.02.94 - №278 (співавт. Калугіи В.О.і Пішак В.П.).

3. Лікувальні властивості пляшкової мінеральної води "Збручанська" при внутрішньому вживанні//Нове в діагностиці і лікуванні органів травлення/Перша Подільська науково-практична конференція гастроентерологів, 22-24 вересня 1993 року: Тези доп.. -Вінниця, -1993. -С. 86-87. (співавт. Калугін В.О., Пішак В.П.).

4. Цііркадіанні біоритми екскреторної функції нирок у хворих на хронічний пієлонефрит при внутрішньому прийомі мінеральної води "Збручанська" // Ювілейна наукова конф. "Молоді науковці охоронч здоров'я: Тез. доп., -Чернівці, 1994. -С. 24-25.

5. Хронобіологічні аспекти екскреторної функції нирок у хворих хронічним гііслонефритом // Актуал. вопр. медицины, мед. этики и образов.: Матер, енмпоз., -К., 1994. -С. 231. (співавт. Пішак В.П., Калугін

В.О.).

6. Вплив мінеральної води "Збручанська” на перебіг хронічного пієлонефриту і сечокам'яної хвороби //Сучасні пробл. і досягн. в хірургії і суміжн. галузях медицини: Маїер. регіон, наук.-прякт. конф. нрнсвяченііі 50-річчю ЧДМІ. -Чернівці. -1994. - С. 93. (співавг. Піїлак В. 11., Калу;ін

В.О.).

7. Фізіологічна активність Збручпнської консервованої мінеральної

події // Вчені Буковини - народній охороні здоров'я: Матер. конф., -Чернівці, -1994. -С. 77-78. •

Гараздюк 11.13. Обоснование применения консервированном Збручанской минеральной поды для лечения больных хроническим пиелонефритом по виекуроршых ус.чоних.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук но специальности J4.01.02 - внутренние болезни.

Инано-Франкопская медицинская академия, г. Ивано-Франковск. 1996.

Защншпеїси 7 научных работ, котрые содержа! результаты впервые выполненного в .жеперимеи іальньїх и клинических условиях исследования эффективности Збручанской минеральной воды, консервированной оригинальным способом, свидетельствующие о сохранении фіпиолоіических и лечебных свойств названной минеральной воды на протяжении 3 месяцев ■после ее забора и консервации.

Предложен переменный режим внутреннего применения минеральных вод типа "Нафтуся" у больных хроническим пиелонефритом.

Ключові слова: мінеральна вода, спосіб консервації, пієлонефрит, сечокам’яна хпороба, діурез, циркадіашипі рнгм.

Garazdjuk I.V. The use grounding of the medicinal effects of the preserved Zbruchanska mineral water used out оГ health resort conditions by the patients suffering from pyelo-nepliritis.

. Thesis for scientific degree of Master of Medicine in speciality 14.01.02 -internal diseases, lvano-Frankivsk State Medical Academy. Ivano-Frankivsk,. 1996.

Scientific works are going to be defended. They contain the results achieved for the first time in the experimental and clynical conditions after research on the curative effects of Zbruchanska mineral (able water preserved by the original method which proves the physiological and medicinal qualities perservation of the above mentioned mineral water within liree month period after its dispcharge and conservation.

The alternating regime of the Naphtusja (ype mineral water internal use for the patients treated for chronic pyelo-nephritis is suggested.

©

Підписано до друку 19.04.96.ф.60 х84 1/Іб.ф.др.ар.1,4*3ам.245 Ум.друк.аркуш. 1,38.0бл.видавн.аркуш.1Д?.Замовлення 100 примірн.

B.U. ОУС 274018* м. Чернівці, вул. Головна 249 Л.