Автореферат и диссертация по медицине (14.01.13) на тему:Настойка арники горной и альфа-токоферола ацетата в комплексном лечении больных вирусными гепатитами разной этиологии

і и

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕГПДЕМЮЛОПЇ ТА ШФЕКЩЙНИХХВОРОБ Імені Л.В. Громашевського

УДК: 616.36 - 002 - 085.322:582.998.2 + 615.356

Міірошік Олена Володимирівна

НАСТОЯНКА АРНІКИ ГІРСЬКОЇ ТА АЛЬФА-ТОКОФЕРОЛУ

АЦЕТАТ

В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ

14.01.13 - інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ дисертаціїна здобуття наукового ступеня кандидат а медичних наук

Київ -1999

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана на кафедрі інфекційних хвороб Буковинської державної медичної академії МОЗ України

Науковий керівник - кандида т медичних наук, професор Андрій Миколайович Сокол, завідувач кафедри інфекційних хвороб Буковинської державної медичної академії

Офіційні опоненти:

доктор иедачшіх наук, професор Дміпро Федорович Кирнчснко, завідувач кафедри інфекційних хвороб Вінницького медичного університетуім. М.І. Пирогова;

доктор меднчііихнаук, професор Богдан Миколайович Дикігіі, завідувач кафедри іпііюкцішшх хвороб Івано-Франківськоїдд^жавної медичної академії

Провідна установа: Львівський медичний університет ім. Данила Г а дині,кою МОЗ України, кафедра інфекційних хвороб

Захист відбудеться ''999 року о У*"ї годині на засіданні вченої радо Д 26.614.01 при Київському науково-дослідному інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського МОЗ України (07150, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського науково-дослідного інституту епідеміологіїта інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського МОЗ України

Автореферат розісланий 999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради докіор медичних наук

А.Д. Вовк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Незважаючи на багаторічні дослідження різних аспектів пірует їх гепатитів (ВГ), багато питань, що торкаються патогенезу, ранньої діагностики, лікування них захворювань, залишаються іісшцплісішми або потребують уточнення (А.Д. Вовк, 1989; Б.А. Герасун, 1993;Ж.І.Возіанова, 1997;С.М.Клименко н др., 1998; A.L. Erickson ct al., 1993).

Патогенетична терапія при гострих ВГ різної еііолопї залишається провідного і на сьогоднішній день. Цим і пояснюється зацікавленність у відшуканні ефективних речовіпі - антиоксидантів (АО), що гірш пічують вип>иорадіпсаш,ііеокіісненіш(ВРО)ліпі;іів та білків (М.А. Ан;іреіїчни, 1996).

Останніми роками доведена важлива патогенетична роль неконтрольованого посилення процесів перокепдного окиснения ліпідів (ПОЛ), ослаблення протпрадикальннх захисних систем у розвитку вірусних гепатитів (С.Г. Пак н др., 1991; Е.П. Шувалова н др., 1991; І.В. Печешок та іи., 1994; М.Л. Апдрепчнп, 1996). Вивчена співвідношення між процесами ПОЛ та антиоксидантною системою (АОС) організму відкриває реальну перспективу створення нових підходів при розробці питань патогенезу і патогенетично обгрунтованого лікування.

Стаи показників оіаістотальної модифікації білків (ОМБ)при ВГ науковцями до сьогоднішнього дня не досліджувався. Не вивчені зміни вмісту молекул середньої маси (CM) в плазмі крові хворих на ВГ Д, Е, хоча підвищення їх вмісту вважається одним із важливих факторів розвитку синдрому ендогенної інтоксикації (Н.И. Габриэлян и др., 1981; И. А. Волчегорский и др., 1995).

Таким чипом, актуальність вибраної темн визначається ростом захворюваності на ВГ та пошуком засобів комбінованої патогенетичної терапії, які б відзначалися високими АО властностями, були доступними та простими для вживання і сприяли корекції порушення окисно-відновних процесів в печінці.

¡VI сі а дослідження.

Оцінка впливу комбінованого використання па фоні базисної терапії антиоксидантних препаратів природного походжеїшя -настоянки арніки гірської та альфа-токоферол ацетату на стан показників окисшовальноїмодифікації білків, перокендного окнснеіпія ліпідів, вміст пептидів с^)едньої маси та функціонування антиоксидантної системи в динаміці вірусшіх гепатитів.

Завдання дослідження.

1. Вивчити у хворих на гепатити А, В, С, Д, Е залежно від періоду та

тяжкості перебігу хворобы інтенсивність процесів окисшовальної модифікації білків, перокспдного окиснения ліпідів, особливості фушсціонуваїд ги клугнпоноіїої системи крові за результатами дослідження вмісту відновленого глутатіону (Гл-БН), активності каталази, глутатіонперокендази (ГП) та глутатіоп-В-трансферазн (ГБТ) в співставленій з основними показниками функціонального стану печінки.

2. Вивчити динаміку змін вмісту пептпдів середньої маси в плазмі крові як показника ендогенної інтоксикації для об’єктивної оцінки тяжкості перебігу різних за етіологією видів гепатиту та на цін підставі розробити рекомендації по аргументованій корекції дезннтоксикаціі'іиої терапії.

3. З'ясувати ефективність терапевтичної дії поєднаного застосування аіггиоіссіїдаїтшх препаратів - а-токоферолу та настоянки ариіїш гірської па стан окисно-відновних процесів у хворих на ВГ різної етіології.

4. Обгрунтувати доцільність і запровадити в клінічну практику застосування вищезазначеної комбінації АО препаратів для лікування хворих на вірусні гепатити.

Наукова ііовігзіш.

Вперше:

- вивчені процеси окисшовальної модифікації білків плазми крові у хворих па вірусні гепатити залежно від ступеня тяжкості перебігу хвороби;

- встановлені зміни рівня пептидів середньої маси в плазмі крові при захворюванні на гепатити Д, Е;

- вивчена динаміка змін показників окисшовальної модифікації білків, перокспдного окпснення ліпідів га антиоксидантної системи залежно від етіології та ступеня тяжкості перебігу хвороби під вшитом лікування альфа-токоферолом та настоянкою арніки гірської;

- доведено терапевтичну ефективність поєднаного застосування препаратів антиоксидантної дії' - ос-токоферолу та настоянки арніки гірської в комплексному патогенетичному лікуванні;

- па основі отриманих даних обгрунтовано і запропоновано спосіб корекції порушень окисно-відновних процесів у хворих па ВГ вищезазначеною комбінацією антиоксидантних засобів.

Практичне значення роботи полягає у тому, що вперше обгрунтована доцільність комбінованого використання аншоксидаптшіх препаратів природного походження настоянки арніки гірської та альфа-токоферол ацет ату в лікуваїшіхворихиа гепатити А, В, С, Д, Ена підставі вивчення впливу цих препаратів на стан показників окисшовальної модифікації білків, перокспдного окненепня ліпідів, вміст пептидів

з

середньоїмасп та функціонування антиоксидантної системи.

Впровадженії» і апробації! роботи.

Розроблені памп рекомендації були впроваджені п лікувальну роботу інфекційною ііілдІлсіііія Чернівецькіобласної лікарні, іпфектііпної лікарні м. Коломиї, інфекційного відділення міської лікарні м. Солотішно Закарпатської області. Матеріали дисертації впроваджені також в лекційний курс та тематику практичних занять для студентів 5-6 курсів, лікарів-інтернів на кафедрі інфекційних хвороб БДМА.

Викопана робота є складовою частиною планової науково -дослідної роботи кафедри інфекційних хвороб Буковинської державної меді ічиої академії па тему: «Вивчення деяких особливосте!¡ терапевтичної дії окремих лікарських роеліш (арніка гірська, солодець голий, перстач прямостоячий) з метою обкушування їх використання в комплексній патогенезнчпіі'ітерапії хворих на вірусні гепатити А, В, С»( 1997-2000 pp., №Oi97VO 15108). '

Окремі роздані дисертації та основні положення обговорювалися на науково-методичних засіданнях кафедри інфекційних хвороб БДМА, па спільному засіданні наукової комісії БДМА і Чернівецького обласного паукового товарнеnsa інфекціоністів.

Матеріали власних досліджень доповідались па підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу БДМА (1997-1999 pp.), па з борах Асоціації інфекціоністів України (жовтень, 1997 р.), на 1І-му Міжнародному з’їзді молодих вчених в м. Тернополі (травень, 1998 p.), на V з’їзді інфекціоністів України (жовтень, 1998 p.), на науково-практичній конференції «Оздоровчі ресурси Карпат та прилеглих регіонів» в м. Чернівці (жовтень, 1999 р.).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, із них 5 сгаттен в центральних фахових виданнях, визнаних ВАК України (4 - одноосібні роботи), видано інформаційний лист №34-99.

Декларація особистого внеску в розробку наукових результатів, що вшіосшьш на захист.

Самостійно проводила науковій! пошук і обі руптуваїшя вибраного напрямку досліджень, підбір хворих, їх клінічне обстеження, особисто викопувала основні біохімічні дослідження, призначала лікування з урахуванням інтенсивності процесії! вільпорадіїкалміого октіснешія, стану захисних протирадпкальїніх систем, змін вмісту середніх молекул в організмі. Планувала мету і завдання дослідження. Самостійно заготовляла сировину і виготовляла згідно ГОСТу 13399-89 та ФС 42206183 використаїпій в роботі рослинний препарат - настоянку арніки

гірської. Самостійно проводила науковий аналіз, статистичну обробку отриманих результатів, оформленняроботи.

Обсяг і структура дисертації.

Дисертація викладена на 169 сторінках, вміщує 7 ірафіків та 21 таблицю. В бібліографії приведено 307 джерел літератури, з яких 219 вітчизняних і 88 іноземних. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, клінічної характеристики обстежених: пацієнтів, розділу власнихдосліджень, аналізу і узагальнешія результатів дослідження, висновків, практичних рекомеїщаній і списку використаних, джерел літератури.

ЗМІСТ РОБОТИ

Досліджешія проведено у 221 особи: 181 хворого на вірусні гепатити та 40 практично здорових осіб. Серед хворихна ВГ було 83 чоловічої та 88 жіночоїстаті. Стосовно типу вірусного гепатиту пацієнтів з ВГА - 57, з ВГВ - 51, з ВГС - 42, з ВГД - 11, з ВГЕ - 20 осіб. Видалені групи були співставлені за віком і співвідношенням хворих з легкими, ссредньотяжкими та тяжкими формами перебігу ВГ. Вік обстежених коливався від 16 до 46 років. Серед обстежених переважали хворі із середньотяжкнмн формами. Етіологію гепатиту підтверджували серологічними методами в реакції ІФА або PIA: для ВГА - наростання тіпру IgM-анти ВГА в продромі та початковій фазі періоду розпалу' при відсутності маркерів ВГВ, ВГД, для ВГВ - naaBiiicTbHBsAg, анти- HBs, антн-НВе, IgM - анти Не, для ВГС - наявність анти-HCV, для ВГД -наявність HBsAg та анги-Д або IgM-анти-Д, дня ВГЕ - анти-ВГЕ. Враховували також кліігіко-епідеміологічні дані.

Спостереження проводились в динаміці захворювання: прн госпіталізації (до початку лікування), на 10 -14 день лікування та перед випискою. Для проведення даної роботи, крім загальноприйнятих (фізичного обстеження, клінічних, лабораторних, біохімічних, інструментальних) досліджень, було використано низку сучасних високоінформативішх методів досліджеїшя.

Проводили визначення стану ОМБ в плазмі крові за методикою

І.Ф. Мещишена (1998). Станпроцесів ПОЛ вивчали шляхом визначення їх кінцевого продукту - малонового діальдегіду (МДА) - за Ю.А. Владимпровим., А.І. Арчаковим (1972). Вміст в крові відновленого глутатіоііу (Гл-SH ) визначали тшраціншш методом за методикою О. В. Травіної (1955) в модифікації І.Ф. Мещишена, І.В. Петрової (1983). Вивчали активність ферментів: каталазн [КФ 1.11.1.6.] за методикою М.А.

Королюктаіп. (1988); глутаікшперокснд;глі[1-СФ 1.11.1.9.] їа методом 1 .Ф. Мепшліепа(1982);глулаґюи-8-трансфера:зп - за І.Ф. Мещіішепіш(1987). Активність ферментів розраховувані па г оілка. Вміст середніх молекул визначали ¡а М.І. Габриеляном та ін. (1981).

Використаний ;ція лікування фіго препарат - настоянку арніки гірської виготовляли -ігідло фармакопейними шмогамп (ФС -12-206183). Цей препарат містить б собі велику кількість біофлавопоідія (астрагалін, покверцптии), ефірну олію, смолі, віск, камеді>, вуглеводи, аскорбінову кислоту, фруктозу, сахарозу, декстрозу, дубильні речовини, білки, поліфенольні сполу ки (пдпарші - 0,05° о), каротиноїди, холін, інулін.

Результати біохімічних реакцій обробляли за проірамамп (Ю.И. Иванов, О.Н. Погорелюк, 1990) за допомої ою мікро-калькулятора «Електроніка МК - 61» загальноприйнятими мет одами варіаційної статистики з обчисленням середньої арифметичної (М) та її похибки (т). Для порівняння груп дослідження між собою використовували І - критерій. Коли дані були виражені у 0 о, оцінку різниці між групами дослідження робили за допомогою кутового перетворення фі - перетворення Фіпіера. Визначали коефіцієнт кореляції.

Аналіз клінічної картини захворювання показав, що в продромальному періоді переважали змішаний - 49,7% або доспепенчлпіі

- 25,9%ешідромп. Досить частішії симптомами були нудота та блювання (75 - 85° о), зниженім апеипу (84° о). Ііггокспканііінпіі синдром виражений в тій чи іншій мірі в 92,5%всіхвиш,дків. 0;ціак, у періоді жовтяниці у хворих на ВГВ цей синдром омі більш вираженим. В розпалі хвороби у 89% хворих пальпувалася збільшена печінка -її край рівний, закруглений, поверхня гладка, м’яко-еластіїчиої консистенції. У 26% хворих була збільшена селезінка. Ці явища зустрічалися :з однаковою частотою при всіх ВГ. Хоча, у хворих на ВГС збільшення селезінки було дещо частіше - 9,4%.

Результати дослідження інтенсивності процесів окислювальної модифікації білків у хворих з різними за етіологією гепатитами в розпалі хвороби свідчать про збільшення продуктів оісііснення білків плазми крові відповідно до тяжкості перебігу: прн легком\- на 33,6%, прп середньотяжкому - на 73% більше, ніж у здорових осіб. При тяжкому перебігу цей показник перевищував норму в 3 ризи. .

Встановлена кореляційна залежність між активністю процесів ОМБ і активністю ферменту А лАТ (коефіцієнт кореляції = + 0,99). Між рівнем фібриногену, непрямого білірубіну та процесами ОМБ також є прямий сильніш взаємозв’язок (коефіцієнт кореляції дорівнює відповідно + 0,95 та + 0,99). Це свідчить про високу чут;птість ОМБ-тесту як показника порушення білкоііосиптешчїіої та дел окенка ціп лої функції печінки.

Оскш>кившчешіяокпсііювальноїмодифікації білків проводить ся нпершс, то для підтвердження інформативності даного тесту ми використали вже відомі, апробовані методики визначення інтенсивності процесії! вільнорадикального окиснешія - вміст малонового діальдегіду та функціонування антиоксидантної системи крові.

Результати дослідження процесів ПОЛ в розпалі хвороби свідчать про підвищення вмісту МДА в 2,3-3,9 рази залежно від ступеня тяжкості перебіг у хвороби. При легкому та середньотяжкому перебігах вірусних гепатитів В, С, Д рівень малонового діальдегіду в середньому був в 1,3 рази вищим, ніж при ВГА та В ГЕ. Найвища концентрація МДА спостерігалася у хворих на вірусний гепатит В з тяжким перебігом (60,25±1,14 мкмоль/мл ер.). Встановлена пряма висока кореляційна залежність між рівнем МДА та активністю АлАТ; коефіцієнт кореляції дорівшос +0,76. Це дозволяє вважати, що основна кількість МДА надходить у кров із тканин печінки внаслідок цитолізу гепатоцитів з одного боку та неспроможності захисних протираднкальних систем організму з іішюго.

Із особливостей механізмів компенсації і декомпенсації процесів пероксидного окиснешія ліпідів у хворих на вірусні гепатити слід зазначити підвищення активності каталази, що перевищувала норму навіть при легкому перебігу на 48% і найбільше - у хворих на ВГВ. Це розцінювали як компенсаторну реакцію організму, оскільки каталаза забезпечує руйнувати утвореного у ході супероксиддпсмутазної реакції перокенду водню.

Зареєстровано зниження активності ГП та вмісту Гл-БН у хворих на ВГ. Найнижчою активність цього ферменту була у пацієнтів з ВГС, а у хворих з В ГЕ вона знижувалась ліпне із 1,2 рази порівняно із здоровими особами. Недостатня активність ГП при наявності іонів змінної валентності може призвести до утворення нових вільних радикалів з ліпогідропероксц.щв та продовження ланцюга вшьнорадикальшіх реакцій

і, як наслідок, поглиблення деструктивних процесів в паренхімі печінки. Тобто, гфослідкоііупься прої ресуюча недостатність антиоксидантного ферменту та метаболічних систем його відновлення внаслідок ТІПфЛІПОПерОКСИДаЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО тяжкості перебігу хвороби.

Зростання активності ГБТ в більшій мірі зумовлено необхідністю знешкоджувати велику кількість ендогенних токсичних речовин, переважно білкової природи, які утворюються внаслідок реакцій ВРО ліпідів та білків біомембран. При цьому спостерігаються незворотиі втрати відновленого глутатіону. Враховуючи те, що Гл-БН в нормі захищає від окиснешія і зв’язує БН-групи мембранних бітків, недостатнісгь його поза

клітиноюспрпяс порушенню цілісності і функціонування гепатоцитів. У пацієнтів з ВГА активніш. глул а гіоп-8-т рапсферазн в сироватці кроні була найнижчою (56,40± 1,96 ішоль/хн. на мг білка), толі як у хворих на ВГС цей ферменгсуттєво підвищувався при всіх формах захворювання.

ВартоуБапі, що ухііорпхна вірусні гепатити А, В,С, Д, Нвідбу'лпся однонаправлепі зміни процесів окислення - дії окпсгаовачів підлягають як ліпіди, так і білки, а ступінь їх ураження відповідає тяжкості перебігу хвороби. Так, інтенсивність процесів окиснення ліпідів зростала від 2,3 рази прн легкому перебігу до 3,9 рази при тяжкому, а інтенсивність окнсіповгшьпого руйнування структури білків, процесів дезамінування -від 1,3 до 3 раз відповідно. Як бачимо, процеси перокепдного окиснення ліпідів виражені більш суттю і посилюють окпешовальне руйнування білків. Ймовірно, де пов’язано із здатністю продуктів ПОЛ утворювати ковалентні зв’язки з аміиогру гіамн білків і тим самим додатково втягувати їх в процеси окиснення.

Відмічено, що ступінь накопичення СМ у плазмі крові хворих відповідав тяжкості хвороби, вираженості інтоксикаційного синдрому. Зміни були вірогідними у всіх ірупах хворих (р<0,05).

Встановлено, що процеси ОМБ впливають на рівень середніх молекул в плазмікрові хворих на вірусні гепатити - адже середні молекули ( продукт ами розпаду білків. Між показниками іптсіїстівності цих процесів існує прямопропорційна залежність. Збільшення руйнування білків в 1,3 рази навіть при легкому перебігу захворювання спричинило зростання рівня СМ на 15% (до 0,284±0,012 у.о.). При середньотяжкому і тяжкому перебігах хвороби ці зміни були більш суттєвими (інтенсивність процесу ОМБ зросла в 3 рази, накопичення « плазмі крові нуклеотидів збіїьпшлось до 0,324±0,014у.о., а ароматичних амінокислот до 0,320±0,013 у.о.), не залежали від тішу вірусу, що спричинив розвиток гепатиту, і визначалися глибиною функціональних, зрушень печінки, ступенем відновленії;! її де зннт окешеащтюїфункції.

Таким чином, у хворих па ВГ зрізними етіологічними варіантами відбуваються однонаправлепі зрушення окисно-відновного гомеостазу, що обгрунтовує необхідність його корекції з використанням антиоксидантних препаратів. Нами було проведено клініко-лабораторне дослідження ефективності впливу комплексного лікування із застосуванням альфа-токоферолу і настоянки арніки гірської на показники ОМБ, ПОЛ і активності антиоксидантної системи у хворих на гепатити А, В, С, Д, Е. *

Для цього було сформовано три групи. Перша (50 осіб - із них хворих па ВГА - 16,на ВГВ -14, па ВГС -11, па ВГД- 3 і па ВГЕ - 6 осіб)

- отримувала загальноприйняту терапію, друга група (40 осіб - із них хворихна ВГА-12,на ВГВ- 12,наВГС- 10,наВГД-2,наВГЕ-4особи) -на фоні базисної тер апії з першого дня лікування в стаціонарі приймала альфа-токоферолу ацетат з розрахунку 200 мг на добу впродовж 18-21 дня. Третій групі (91 особа - із них хворихна ВГА - 29, на ВГВ - 25, на ВГС

- 21, на ВГД - 6, на ВГЕ -10 осіб) додатково призначали комбіновану антиоксидантну терапію - альфа-токоферол по 200 мг на добу впродовж трьох тижнів та, починаючії з 7 - 10 -14 дня лікування, настоянку арніки гірської по ЗО крапель тричі на день упродовж двох тижнів.

Зміни, які реєструвались у обстежсннх осіб, співставлялись за тяжкістю перебігу хвороби і типом вірусного гепатиту.

Показніші 0кпспювалы101 модифікації білків виявилися найбільш інформативними стосовно стабілізації процесів окиснення білків під впливом альфа-токоферолу та настоянки арніки гірської. Порівняння отриманих даних свідчить про лікувальний ефект вищезазначеної антиоксидантної терапії, оскільки процес деструкції білків у реконвалссцеїпів, що лікувалися антиоксидантними препаратами альфа-токоферодом та настоянкою арніки гірської, виявився на 20,9% нижчим, ніж при базисному лікуванні. У пацієнтів, що отримувати тільки альфа-токоферолу ацетат, показник стану окнепювального руйнування білків в пла змі крові зменшився в 1,4 рази. Це обумовлено здатністю вії аміну Е акцептивуватн суперокспднпй аніон-радикал, взаємодіяти з гідроксильним радикалом, «гасити» сшіглетний кисень, тобто, зменшували негативний иплнв АФК на мембрани гепатоцшїв. Але при взаємодії а-токоферолу із активнішії формамнкисшо радикал токоффолу малоактивний і тому здатний взаємодіяти із вільними радикалами та продовжувати процеси окиснегаїя. На наш погляд, саме це пояснює відставашія нормалізації процесів окнешовальної модифікації білків у хворих другої групи в періоді реконвалесценції - показники окіїсшовального руйнування білив на 14,9% у них були виїці, ніж в третій груї іі. Включення настоянки арніки гірської сприяє відновленню молекули альфа-токоферолу і ного антиоксидантної активності, обмежує проникнення АФК у гідрофобний тар мембранні тим самим призводить до гальмування процесів деструкції білків.

Всгановлено, що концентрація МДА в еритроцитах крові після тритижневого курсу лікування АО препаратами наближалась до показників у здорових осіб при легкому та еєредньотяжкому перебігах хвороби (р< 0,05). При ВГ з тяжким перебігом під впливом альфа-юкоферолу та настоянки арніки гірської цей показник зазнав суттєвих змінівіроііднобувішжчшї(]9,21±0,98мкмоль/млфитроцітгів) (р < 0,05)

порівняно з першою ірупого (23,85 ±1,12 мкмоль/мл еритроцитів) (р<0,05), але згілшшшся вищим, ніж у здорових осіб (15,6±0,97 мкмоль/мл еритроцитів). Так, в піфіпіи групі пацісіпін на мо.мспгштнскіг! стаціонару концентрація МДА в еритроцитах крові залишалась найбільш підвищеною у хворих з тяжкими формами ВГВ (25,43 ±1,15 мкмоль/мл е]).) га ВГС (26,14 ± 1,15 мкмоль/мл ср.), тоді як у пацієнтів, що отримували комбіновану антиоксидантну терапію, ізміст МДА був нижчим -дорівнював при ВГВ 19,49±0,98 мкмоль/мл ер., а при ВГС 20,07±1,09 мкмоль/мл ер. Слід зазначити, що у хворих з ВГА та ВГЕ показники ПОЛ скоріше наближалися до фізіологічних величин, ніж при інших типах вірусних гепатитів. Од нак, ст атистично достовірних відмінностей ми не спостерігали (р >0,05) (рис. 1).

легкий перебіг середньої тяжкості тяжкий перебіг битки З "’О і їм Г ~1 білки АУ) і rvi

Рис. 1 Динаміка змін показників окпснюваш.ної модифікації білків та перокендпого окиснсння ліпіда під впливом лікування.

На паш погляд, таке зниження вмісту малонового діальдегіду пояснюється взаємопотенціюючою дією альфа-токоферолута настояшаї арніки гірської. Аптіюксндаптшш вплив їх с наслідком сумованої дії фенольних сполук настоянки арніки гірської га молекули токоферолу, яка стимулює активність цитохрому Р-450, пролонгує і посилює дію феїюльїшх сполук.

Це припущення підтверджується і тим, що прі і середі іг.отяжкому т а тяжкому перебігах хвороби концентрація малонового діальдегіду в

еритроцитах крові у пацієнтів, які вживали тільки альфа-токоферолу ацегаг, в середньому була па 15,7% вищою, ніж у третій групі і на 41% вищою, ніж у здорових осіб.

Таким чином, в процесі лікування альфа-токофсролом та настоянкою арніки гірської спостерігалася позитивна динаміка щодо зменшення інтенсивності процесів окиснения як ліпідів, гак і білків. Так, при легкому перебігу ВГ концентрація МДА знизилась на 52,7%, а показники ОМБ - на 24,5% (р<0,05), при середньотяжкому перебігу - на 60% і на 32,3% (р<0,05). У пацієнтів з тяжким перебігом хвороби рівень МДА зменшився на 67,1%, а ОМБ - на 58,8% (р<0,05).

У пацієнтів третьої ірупії вже з 10-14 дня лікування альфа -токоферолом спостерігалось підвищення вмісту відновленого глутатіону. Включення в комплексне лікування з а-токоферолом настоянки арніки гірської призвело до підвищення антиоксидантних властивостей крові, і перед випискою із стаціонару достовірних відмінностей в їх показниках між реконвалесцентами та здоровими особами не було. В групі, що отримувала тільки альфа-токоферолу ацетат, рівень відновленого глутатіону був в середньому на 4% шіжчніі порівняно з третьою групою, хоча і збільшився в 1,4 рази порівняно з цим показником до початку лікування.

Співставленім динаміки змін цього показникау обстежених хворих з різшімп щодо тяжкості перебігу та етіології гепатитами показали, що у папістів з ВГС першої та другої грум вміст відновленого глутатіону прн всіх формах тяжкості внормовувався повільніше, ніж у хворих з іншими типами вірусних гепатитів. Встановлено, що у хворихна ВГС третьої] рупії на момент виписки не було достовірних відмінностей вмісту глутатіону1 від хворих з іншими типами гепатитів (р>0,05).

Це дає можливість зробити припущення, що флавоноїди, які містяться в суцвіттях арніки гірської у значній кількості, прямо впливають на гепатоцити, зміцнюючії їх мембрани, і потенціюють дію альфа-токоферолу ацетату. Нормалізацію вмісту відновленого глутатіону можна вважати одним із показшпсів зменшення процесів деструкції, згасання інтенсивності пероксидпого окнспешія ліпідів.

Особливо ефективним виявився вплив поєднаного використання альфа-токоферолу та настоянки арніки гірської на активність каталазн у крові хворих на ВГ, однак динаміка змін її не залежала вії типу вірусу, що спричинив розвиток хвороби. Це свідчить про песпецифічпість і універсальність дії антиоксидантних препаратів. У періоді реконвалесценції активність каталазн в крові хворих основної групи наближалась до нормальних іієлігчіш, а в першій групі була вищою в 1,3

рази, ніж у здорових осіб. Порівняння ефективності дії комбінованої антиоксидантної терапії з дієто тільки альфа-токоферолу свідчить про недостатній вплив останнього на нормалізацію а кпиш ості калатати. В періоді реконвалесценції цеіі показник у пацієнтів другої і рупії буїі на 17,6% віпщім, ніж в третій і-рупі Ср<0,05).

Під впливом альфа-токоферолу та настоянки арніки гірської зростала активність шутатіонпероксидази в 1,6 рази, а у пацієнтів, що не отримували АО терапію, нормалізація її активності відставала від клінічних ознак зворотного розвитку хвороби. Зміни активності глутатіонперокендази в еритроцитах крові пацієнтів, що отримували тільки альфа-токоферол, проходили повільніше. Прп середньотяжкін і тяжкіії формах вірусішх гепатитів цеіі показник збільшився лише в 1,3 рази і ст ановив відповідно 221,31 ±15,04 і 242,67± 15,86 нмоль T-S-S-Г/хв. на г НЬ (р<0,05).

Проведені дослідження показали, ідо у хворих на ВГС до початку лікування показник акт ивності ГП достовірно відрізнявся від показіпіків у пацієнтів з ВГА. Піт впливом лікування настоянкою арніки гірської та альфа-т окоферол ацетатом відбулася нормалізація цього показника як у хворих з ВГА, так і з ВГС. Достовірних відмінностей між цими групами не виявлено.

Вважаємо, що кращий лікувальний ефект від поєднаного застосувати вищезазначених антиоксидантних препаратів зумовлений наявністю в настоянці арніки гірської великої кількості мікроелементів, зокрема селену, який, як відомо, є зберігаючим чинником альфа-токофчюлу.

В плазмі га еритроцитах крові хворих, які отримували загальноприйняте лікування, активність глутатіоп - S - трансферази зменшилась і! середньому на 11,6“ о порівняно з показниками до лікування, але і на час виписки при середиьотяжкомута тяжкому перебігах хвороби зберігалася статистично достовірно підвищена її активність (порівняно із здоровими особами).

Порівняння змін даного показника щодо типу вірусного гепатиту показало, що в сироватці крові хворих па ВГА активність 1ST зазнавала найбільшсутгсвнхзмін -передвипискою прн середньотяжкому перебігу хвороби цей показник дорівнював 50,20± 1,26 пмоль/хв. на мг білка сироватки, тоді як у пацієнтів з ВГС активність TST була дещо вищою -55.60±1,84 пмоль/хв. на мг білка сироватки. Однак, статистично достовірних відмінностей стосовно активності цього ферменту при різних за етіологією та тяжкістю перебігу хвороби не спостерігалося. Таким чином, незважаючи па сприятливі зсуви активності глутатіон - S -

трансферази як у сироватці, так і в еритроцитах крові, нормалізації її функціонування не відмічалося. Ймовірно, це пов'язано із зішжешіям синтезу глютатіону та процесів ііого підновлення з окисі іених форм. В ірупі, що отримувала тільки альфа-токоферолу ацетат, прослідковувалась чітка тенденція до нормалізації активності глутатіон-З-трансфсразн як у сироватці, так і еритроцитах кроні. У лікованих а-токоферолом та настоянкою арніки гірської до цього ж часу зберігалися зміни, порівняно з нормою, лише при тяжкому перебігу хвороби. Це пояснюється тим, що арніка гірська має здатність від новлювати тіолові ірупн білків, глутатіону, стимулювати синтез нуклеїнових кислот, покращувати обмін глуталїону, сприяти відновленню його з окиспеїшх форм в печінці, а, значить, і знижувати активність глутатіон-Б-трансферазн.

Позитивна патогенетична дія поєднаного внкористашія альфа-токоферолу і настоянки арніки гірської проявлялася також на активності АлАТ. На день виписки у 91,3% хворих третьої іругаї активність АлАТ досягла меж норми. Це свідчить про більш рашіс підновлення структури гепатоцитів. У пацієнта першоїгрупн при еєредньотяжком}’ та тяжкому перебігу хвороби АлАТ перевищувала норму на 25%, а у хворих, що приймали альфа-токоферолу ацетат, її активність зменшувалась до

0,97±0,09 ммоль/мл за год. прп середньотяжкому перебігу хвороби і до 1,19±0,12 ммоль/мл за год. при тяжкій формі вірусних гепатитів (р<0,05), проте повної нормалізанії показника не відбувалося.

Під впливом альфа-токоферолу та настоянки арніки гірської покращилась бшковосшітстична функція печіїпш. Якщо в розпа лі хвороби у пацієнтів всіх груп спостерігалося підвищення показників тимолової проби залежно від ступеня тяжкості хвороби, то після лікування антиоксидантними препаратами ці показники істотно зшіжувалиеь (р<

0,05) як у пацієнтів з легкою, гак і з серсдньотяжкою та тяжкою формами вірусних гепатитів. Однак, на час виписки з стаціонару повна нормалізація відбувалася тільки у хворих з легким перебігом хвороби.

Показники сулемової проби при лікуванні альфа-токоферолом і настоянкою арніки гірської нормалізувались навіть прп середньоїяжкій та тяжкій формі ВГ і становили відповідно 1,9110,06 і 2,0410,07 (р<0,05). У ірупі, що отримувала тільки альфа-токоферол, нормалізація цього показника відбувалася лише прп леїких формах вірусних гепатитів, а при середньотяжкііі і тяжкі і і сулемова проба залишалася на 9% нижчою, ніж в третій групі (р<0,05), і становила відповідно 1,82±0,07та 1,8410,08.

Застосування альфа-токоферолу і настоянки арніки гірської зі шжувало прої ;есі і фрагментації і денатур ації білків, їх розпад і утворення СМ. Вважаємо, що такий ефект обумовлений здатністю вищезазначених

препаратів зменшувати гіпоксію в гепатоцнтах, покращувати метаболізм і? них, і, як наслідок, сприяти прискореіппо строків одужання і ЗІШКІГСІІІИО інтоксикації. Це підтверджується результатами досліджеін>. Рівень СМ знизився після лікування и середньому па 13%.

Віппачеш ія рівня середніх молекул в пла змі крові у хворих иа вірусні гепатити дозволяє оцінити ступінь епдотоксшсозу, прогнозувати Пфебіг захворювання і його тяжкість, вибрати адекватніш спосіб лікування.

Проведешдослідженпяпоказали, шоу хворих на вірусні гепатити А. В, С, Д, Е включения а-токоферолу ацетату та настоянки арніки гірської в базисну герапію сприяє зменшенню пошкоджуючої дії вірусу па гепатоціїтн, істотно впливає на зішження процесів вільнорадіжалілюго окненения ліпідів та білків, посилення функціонування ферментатпвпих захмсішх про гираднкальшіх систем, прискорешія сіроків одужання на 13 дні, стимулює репара ї пвні процеси в печінці.

ВИСНОВКИ

1. При гепатитах А, В, С, Д, Е виникають значні порушення білкового обміну, який характеризується підвищенням процесів окнснювальиої модифікації білків плазми крові (ОМБ). Вони не мають чіткої залежності від типу вірусу, що спричинив виникнення хвороби. Зміни показників ОМБ залежать тільки від тяжкості перебіг}': прн легкому перебігу її інтенсивність зростала на 33,6° о, при середиьотяжкому - па 73% більше, ніж у здорових осіб, прп тяжкому перебігу - в 3 рази.

2. Гепатити А, В, С, Д, Е супроводжуються інтенсифікацією процесів Пфоксидного окисиення ліпідів відповідно до тяжкості перебігу хвороби, що підтверджується збільшенням концентраціїмалонового діальдегіду в еритроцитах крові в 2,3-3,9 рази. Суттєвішії чинниками, які призводять до декомпенсації .механізмів протираднкальиого захисту, є зішження вмісту глутагіону відновленого в еритроцитах до 0,86±0,04 (мкмоль/,мл фіпроцігтів)та активностіглугатіоііпероксіїдазидо 119,83± 16,57 (нмоль T-S-S-Г/хв. на г НЬ).

3. У хворих на вірусні і епатитн мало місце істотне підвищення рівня пептидів середньої маси в плазмі крові, який перевішу вав показники у здорових осіб при легкому перебігу па 16,9%, при середиьотяжкому - на 23%, при тяжкому - на 44,3%. Ступінь змін вмісту СМ та їх характф відповідали тяжкості перебігу хвороби і впраженосгі інтоксикаційного синдрому.

4. Застосування альфа-токоферол ацетату в дозі 200 мг на добу впродовж трьох тижнів та насгояіпш арніки гірської з розрахунку по ЗО

крапель тричі на день упродовж двох тижнів в комплексі з базисною терапією псшггнвііо впливають на станокспдно-анпюксидантноїсистеми, забезпечуючи прискорення строків одужання на 1-3 дні, зниження інтенсивності процесів ОМБ па 20,9%, зменшення концентрації шалонового діальдегіду до 19,21 ±0,98 (мкмоль/мл еритроцитів), нормалізації вмісту відновленого глутатіону та активності каталази і і лутатіoii-S- іряіісфера ііі, зростання в 1,6 рази активності глутатіон-Пфоксндази.

5. Дослідження в динаміці етану показників окисно-відновних процесів - окнспювальної модифікації білків, перокспдного окиснешія ліпідів, функціонування антиоксидантної системи - можуть служити додатковими крш’фіямп визначенім тяжкості пфебігу вірусних гепатитів та ступеня відновлення функції печінки.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на вірусні гепатити показано застосування антиоксидантної терапії: починаючи з гострого періоду' - а-токоферол (вітамін Е) (200 мг на добу упродовж трьох тижнів) з наступним приєднанням в періоді ранньоїреконвалесценції настоянки арніки гірської (по ЗО крапель тричі на день за 20 хвилин до їди у продовж 10 - 14 днів) незалежно від етіології хвороби.

2. Для виявлення прихованих порушень структури білків та обгрунтованого призначення відповідного лікування пропонується використовувати ОМБ - тест.

3. Рекомендується визначати рівень середніх молекул в плазмі крові хворих па вірусні гепатити, щоб об’єктивно оціїшти ступінь інтоксикації організму та проводити аргументовану корекцію дезинтоксикаційної терапії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мироник О.В., Мсіцншеи І.Ф., Сокол А.М. Процеси перокспдного окислення ліпідів прирізних патологічних станах //ХИСТ. - 1997. - В. 1. -С. 225-230.

2. Мироник О.В. Вплив арніки гірської на перокендне окислення

ліпідів у хворих на вірусні гепатити С, Д, Е //Буковинський Медичний Вісник. - 1998. - №1. - С. 43-47. "

3. Мироник О.В. Середні молекули, як показник ендогенної

інтоксикації у хворих на вірусний гепатит В //Буковинський Медичний Вісник. - 1998. - №2. - С. 85-87.

4. Мпроііик О.В. Вплив комплексної антиоксидантної терапії на окисно-відновні процеси у хворихна вірусний гепатит В //Буковинський Медичний Вісник.- 1998.-№4.-С. 55-59.

5. Мпроник О.В. Механізм дії та практичне застосування антиоксидантів рослинного походження //Інфекційні хвороби. - 1999. -№1. - С. 55-58.

6. Мігроник О.В., Мещишеп І.Ф., Сокол A.M. Окислювальна модифікація білків як оді піп патогенетичні їх механізмів розвитку вірусних гепатитів //Вісник Наукових Досліджень. - 1999. - №1. - С.89-90.

7. Мііроїшк О.В., Сокол A.M. Порівняння інтенсивності процесів пероксидного оішеиенпя ліпідів та окисшовальпої модифікації білків у хворих на віру сні гепатит А і В //Буковинський Медичний Вісник. - 1999.

- №2. - С.70-74. '

8. Мироїшк О.В. Оцінка сгану показників оксидцо-аітюксндаїтюї системи у хворих па віру сний гепатит А залежно від методу лікування // Тези доповідей II Міжнародного медочного кошресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкпнга. - 1998. -С. 210-211.

9. Мпроннк О.В. Вплив арніки гірської на перебіг вірусних гепатитів //Матеріалі иауково-практнчної конференції і Пленуму Асоціації інфекціоністів України «Нове в діашостиці та лікуванні вірусних хвороб».

- Сумн-Тернопіль. - 1997. - С. 26-27.

10. Мпроник О.В. Інтоксіпсаційний синдром у хворих на вірусні гепатити різної егіології //Матеріали V з’їзду інфекціоністів України «Актуальні питання клінічної іифектології» - Тернопіль: Укрмедкпнга.

- 1998,- С. 55-56.

АНОТАЦІЯ

Мнроїшк О.В. Настоянка арніки гірської га альфа-токоферолу ацетат в комплексному лікуванні хворих на вірусні гепатити різної егіології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 - інфекційні хвороби. - Нау ково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського МОЗ України, Київ, 1999.

Робота містить порівняльну оцінку ефективності застосування комбінованої антиоксидантної терапії - настоянки арніки гірської та альфа-токоферол ацет ату при лікуванні хворих па віру сні гепатити А, В,

С, Д, Е. В дисертації використано новий метод оцінки етапу окиспо-відновшіх процесів, який грунтується на визначенні ступеня окнепювальпоїмодифікації білків.

Встановлено, що залежно від тяжкості захворювання у пацієнтів підвищуються показники пероксидного окпснення ліпідів та окисшовальної модифікації білкіїї, знижується антиоксидантні їй захпег організму, дстоісспкаціипа фиікиія печінки.

Застосування настоянки арніки гірської та альфа-токоферол ацетату у хворих на вірусні гепатити А, В, С, Д, Е відновлює динамічну рівновагу між інтенсивністю процесів окненешш ліпідів та білків і антиоксидантною системою, прискорює нормалізацію клініко-біохімічішх порушень, зменшує частоту .залишкових проявів.

Основні результати праці впроваджені в лікувальну роботу інфекційних лікарень України.

Ключові слова: вірусний гепатит, пероксидпе окнсиення ліпідів, окнешовальна модифікація білків, антиоксидантна система, середні молекули, альфа-токоферолу ацет ат, настоянка арніки гірської.

АННОТАЦИЯ

Мпроїшк Е.В. Настойка арники горной и альфа-токоферола ацетат в комплексном лечении больных вирусными гепатитами разной этиологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских паук по специальности 14.01.13 - инфекционные болезни. - Научноисследовательский институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. JI.B. Громашевского МОЗ Украины, Киев, 1999.

Работа базируется па клинико-биохимическом наблюдении, исследовании и лечении 181 больного вирусными гепатитами разной этиологии (в том числе, виру сным гепатитом А-57, вирусным гепатитом В - 51, вирусным гепатитом С - 42, вирусным гепатитом Д - 11, вирусным гепатитом Е - 20 пациентов). Полученные результаты лабораторных исследований сравнивали с показателями 40 практически здоровых лиц (доноров). Исследование включало изучение в динамике заболевания процессов перекислого окисления липидов, окислительной модификации белков, активности антиокендантнои системы и содержания средних молекул в плазме крови больных вирусными гепатитами А, В, С, Д, Е. Установлено, что в зависимости от тяжести течения болезни у пациентов повышаются показатели перекисного окисления липидов, окислительной модификации белков, снижаются антиоксидантная зашита организма и

детоксшшщопиая функция печени.

Разработан и предложен метод лечения больных вирусными гепатитами с использованием па фоне базисной терапии комбинащш антноксидантны.х препаратов - настойки арники горной и альфа-токоферола ацетата, высокая эффективность которых обоснована теоретически п подтперджена практически. Данный метод позволил повысит ь качество лечения больных вирусными гепатитами А, В, С, Д, Е ча счет восстановления дгшампческого равновесия между шггенспвиосгыо процессов перекисиого окисления липидов, окислительной модификации белков и антиокепдашпой системой. Показатели функционального состояния печени и клинические данные свидетельствуют о положительном эффекте предложенной терапии. Использование настойки арники горной н альфа-токоферола ацетата ускорило нормализацию клинических проявлений болезни, уменьшило частоту остаточных явлений, улучшило дегоксикациониую функцию печени.

Предлагаемые лечебные препараты п методика их использования доступны, имеют широкий спектр действия, позволяют достичь вмражешюго клшшчеекого эффект а и предупредить переход заболеваши в хроническую форму.

Ключевые слова: га ipycr ii.ui гепап гг, перекиеное окисление лппидов, окислительнаямоди(1)1псацня белков, антиокощантпая система, средние молекулы, альфа-токоферола ацегат, настойка арники горной.

ANNOTATION

Myronyk O.V. The Tincture of Mountain Arnica and a-Tocopherol Acetate in Multimodality Treatment of Patients Afflicted with Viral Hepatitis of Diverse Etiology. - Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 14.01.13. - Infectious Diseases. - Z.V. Gromashevskyi Research Institute of Epidemiology and Infectious Diseases MPH of Ukraine, Kyiv,1999.

The research deals with a comparative assessment of the efficacy of using a combined anti-oxidant therapy - a mountain arnica tincture and a-tocopherol acetate, wliile treating patients with viral hepatitis А, В, C, D, E. A highly new method of the state of oxidative-reducing processes based on the determination of the degree of protein oxidative modification is used in the dissertation.

It has been established that the indices oflipid peroxidation and protein oxidation modification are elevated while the organism’s antioxidant defence and detoxicating function of the liver are decreased.

The use of the tincture of mountain arnica and «-tocopherol acetate in

patients with viral hepatitis A, B, C, D, E restores dynamic equilibrium between the intensity of the processes oflipid and protein oxidation and the antioxidant system, accelerates the normalization orclinico-biochemical disorders, decreases the frequency of residual manifestations.

The chief results of the research are introduced into medical practice of Ukraine’s infectious hospitals.

Ivey words: viral hepatitis, lipid peroxidation, protein oxidative modification, antioxidant system, medium molecules, a-tocopherol acetate, a mountain arnica tincture.