Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Клинико-экспериментальное обоснование усовершенствованных ортопедических методов при комплексном лечении заболеваний пародонта

АВТОРЕФЕРАТ
Клинико-экспериментальное обоснование усовершенствованных ортопедических методов при комплексном лечении заболеваний пародонта - тема автореферата по медицине
Ожоган, Зеновий Романович Киев 1996 г.
Ученая степень
кандидата медицинских наук
ВАК РФ
14.01.21
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Клинико-экспериментальное обоснование усовершенствованных ортопедических методов при комплексном лечении заболеваний пародонта

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ in. шсад. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правая рукопису

ОЖОГАН ЗЕНОБЇЙ РОМАНОВИЧ

КЛІИІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВДОСКОНАЛЕНИХ ОРТОПЕДИЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТУ

14.01.21 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі ортопедичної стоматології Івано-Франківської медичної академії.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор

• ПАВЛЕНКО Олексій В о .то димнр оішч

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор

ФЛІС Петро Семенович

- доктор медичних наук

ОИИЩЕНКО Валерій Степанович

Провідна організація - Львівський медичний університет

Захист відбудеться “_____’’______________ 1S9S року о_______годині

на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 01.21.07 прп Національному медичному університеті ім. акад. О.О. Богомольця (252057, Киїа-57, ьул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці університету (ьул. Зоологічна. 1, стоматологічний корпус).

Автореферат розіслано “____”_______________ 1996 року

Вчений секретар спеціалізованої ради, доктор медичних наук

A.B. БОРИСЕНКО

Лктуальпісгь темк. Згідно опублікованих даних літератури відомо, що кількість пацієнтів з захворюваннями пародонту (гінгівіт, пародонтит, пародонтоз) у віці 25-60 років має тенденцію до зростання, і ця патологія с однією з найбільш поширених у зубо щелеповій системі (Бсровский Е.В. 1987, 1991. Хом сто Л.О., Шматко В.!, та іи. 1993, Яковлева В И., Трофимов; Іг.К. и др. 1994, Данилевский Н.Ф., Борисенко A.B. 1995).

На данин час ісиус едина і правильна думка серед ечспих-стоматологі» про необхідність комплексного підходу до проблеми лікування захворювань'пародонту (Копейкин 13.11. 1977, Крнштаб

О.И., Котляр A.A. 1979, Иванов B.C. 1989, Довбепко Л.11. 1991, Данилевский Н.Ф. 1993, 1995). . :

Поєднання захворювань пародонту з частковою відсутністю зубів, яке зустрічається більш як у 65% випадків (Крнштаб С.И., .Котляр Л.Л. 1979. Перзаткевич Л.М., Липшиц Д.Н. 19Ь5) також вимагає проведення комплексної терапії, спрямованої не тільки пя шииунаиня рухомих зубів, але і*, на відновлення цілісності зубьою ряду (ІЗіграмов Э.Г. 1983, Гаврилов її.И., Щербаков A.C. 198-1, Коіісіікі'.іі В.П. 1S93).

Ортопедичне лікування даної г.г.тогіогії проводиться з використанням иезнімних і знімних конструкцій шинуючих протезів (Перзашкешіч Л.М., Липшиц Д.Н. 1985, Зелинський А.У., Тср-Погосяп Н.М. 1985, Аболмасов А.Г., Ксвальков В.К. 1986, 1987, Копсйкіш В.И. 1977, 1993, Каламкаров Х.А., Лосев Ф.Ф. н др. 1994). Однак, зн.ччна більшість існуючих конструкцій не враховує індивідуальну витривалість пародонту зубів, а базується на їх жорсткій фіксації, яка рівномірно розподіляє жувальний тиск, але не є ^лікувальним.фактором, бо викликає перевантаження пародонту менш уражених і недовантаження більш ураікених зубів (ІСоиейкин В.Н. 1977, 1993). .

При використанні знімних конструкцій шинуючих протезів найбільш часто використовуються ігротези з кламерцою чи телескопічною фіксацією на опорних зубах ;ібо з допомогою атачменів (Пясецісин М.И. 1 ¡375, Grundier Н. 1984, Brosp р. 1989, Nastic М. 1989, Homer Vernon Reed 1992, Терехин А.ф,, Гоо|е Л.А., Лепилин A.B. 1993, Копей кин В.И., ДолСдев И.Б. и ДР- 1994), Однак застосування даних методів фіксації ведр до значних механічних навантажень на опорні зуби, що сприяє зниженню витривалості їх пгродопт\\

Застосування традиційних шинуючих конструкції; в широкій клінічній практиці, на жаль не дозволяє досягти тривало стабілізації патологічного процесу.

Тому,-з врахуванням наведених даних, актуальним завданням є розробка та вдосконалення шинуючих протезів, конструктивні особливості яких дозволили б стабілізувати патологічний процес і; тканинах пародонту та досягти позитивного результату ком плекгного лікування.

Мета і завдання р »слідження. Метою даної роботи ■ клінічно та експериментально . обгрунтувати розроблені вдосьч налені ортопедичні заходи при комплексному лікуванні захворювань тканин пародонту.

Для реалізації ьказано! мети визначено такі завдання:

!. Провести обстеження мешканців м. Івано-Франківська та області для виявлення розповсюдженості захворювань тканин пародонту та експертну оцінку проведеного ортопедичного лі чування. ’

2. Довести необхідність використання тимчасові х шин при

комплексном}' лікуванні захворювань пародонту. .

3. • Розробити власні ортопедичні конструкції шинуючих протезів дія лікування захворювань пародонту, які б враховували індивідуальну витривалість пародонту зубів.

4. Експериментально (теоретично і морфологічно) обгрунтувати використання розроблених ортопедичних конструкцій шинуючих протезів.

. 5. Дати клінічну оцінку загюопонованим методам лікування.

6. Розробити рекомендації і впровадити розроблені методики п практичну охорону здоров’я. ■

Наукова новизна досліджень. В даній роботі:

- на основі медичних оглядів визначено розловсюдженіси. захворювань пародонту у населення м. Івано-Франківська та області за 1994-1996 рр. і проведено експертну оцінку ортопедичних методів лікування:

- розроблено і обгрунтовано об’єктивними тестами оцінки стану, тканин пародонту, використання розроблених конструкції і шинуючих протезів з лабільною "фіксацією, .які враховують індивідуальну- витривалість пародонту в залежності від рівня атрофії альвеолярного відростка е ділянці кожного окремого зуба, задіякого патолої ічним процесом, зберігаючи при цьому адекватне

вертикальне навантаження на рухомі зуби і усуваючи горизонтальний компонент;

- па даними експериментальних досліджень (теоретичних і морфологічних) обгрунтовано використання розроблених конструкцій постійних шинуючих протезів з лабілі пою фіксації ю;

- па основі клінічної оціжен доведено . раціональність їх застосування при захворюваннях тканин пародонту.

Основні положення, винесені на захист:

1. Розповсюдженість захворювань пародонту серед населення

м. Івано-Франківська та області за 1994-1995 рр. на основі пронесення медичних оглядів та експертна . оцінка проведеного ортопедичного лікування. •

2. Розроблені» методика визначення зміщення зубів доводигь

необхідність використання тимчасових шин, захищаються на основі клінічних спостережень. '

'.і. Вибір раціональних конструкцій шинуючих протезів в комплексній терапії як запорука тривалої стабілізації запальтю-;:іч:гр\ктн»ного процесу в тканинах пародонту.

1. Розробка шинуючої конструкції з лабільною фіксацією

• р'хомнх зубів, яка враховує індивідуальну витривалість їх пародонту захитається на основі експериментальних (теоретичних, морфологічних) і клінічних досліджень.

5. Безкламерна фіксація часткового знімного протеза до пезнімпої частини шинуючої, конструкції дозволяє розвантажити онорпі зуби, досягти тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах народі»:¡ту. Положсіпія захищається на основі клінічних спостережень.

Практичне значення роботи. ' '

і 1а основі експериментальних і клінічних досліджень доведені переваги використання шинуючих конструкцій з ¡абільпою фіксацією рухомих зубів та з безкламерною фіксацією знімного протеза до незнімної чтетнни конструкції, які адекватно розподіляють жувальний тиск в залежності від витриватості пародонту зубіп. Обгрунтовано раціональність застосування даних конструкцій нри захворюваннях пародонту (пародонтит, пародонтоз) поєднаних з частковою відсутністю зубів з мстою трипалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонту та для профілактики перевантаження і недовантаження певних груп зубів. .

Обгрунтовано необхідність використання тимчасових шин при проведенні комплексної терапії, а особливо під мас виготовлення постійних шинуючих протезів. .

Рекомендації, -грунтовані на матеріалах дисертації, впроваджені в практику ор~оисдичних відділень Івано-Франківської міської, Івано-Франківської обласної стоматологічних поліклінік, стоматологічної поліклініки Івано-Франківської медичної академії, а також в учбовий процес кафечри ортопедичної стоматології Івано-Франківської'державної меди'.ної академії.

Декларація про особистий внесок дисертанта в отриманні результатів дисертаційного дослідження.

Автором самостійно виконані клінічні і експериментальні дослідження, статистична обробка результатів, сформульовані висновки та практичні рекомендації. .

Апробація роботи. Основні матеріали по темі дисертації повідомлені на XXVIII обласній науковій конференції молодих вчених-медиків (м. Івано-Франківськ, 1994 р.), звітній науково-практичній конференції лікарів-інтернів (м. Івано-Франківськ, 1995 р.), Республіканській науково-практичній конференції по ортопедичній стоматології (м. Івано-Франківськ, 1995 р.).

, Апробація дисертації відбулась на міжкафедральному засіданні профільних кафедр стоматологічного факультету Івано-Франківської медичної академії (м. Івано-Франківськ, 1996 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць. Представлені розробки захищені 2 позитивними рішеннями на винаходи, затвердженими НДЦІІЕ України.

Об’єм і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, літературного огляду, чотирьох розділів власних досліджень, обмірковування отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і бібліоірафічного покажчика літератури, який включає 122 найменування наукових праць вітчизняних і 9й зарубіжних авторів.

Робота викладена українською мовою на 119 сторінках машинопису і включає 15 таблиць та 34 ілюстрації. Загальний об’см роботи 152 сторінки. . .

ЗМІСТ РОБОТИ

Для реалізації мети роботи і поставлених завдань було виконано такий об'єм досліджень. /

Для визначення розповсюдженості захворювань пародонту .нами обстежено 1050 чоловік дорослого населення Івано-

ФранкіЕської області у віці від 15 до 70 років і проведено статистичну обробку даних в залежності від віку, стагі, соціальних, демографічних Тракторів та важкості клінічної картини. Дані обстежень вносились а розроблену нами “Карту обстеження для виявлення л.'шюрюпнііь народонту та активної потреби в ортопедичних методах лікування”. ' •

. Розповсюдженість захворювань народонту серед мевік ічців м. Івано-Франківська та області мас високі показники і гтапоімт. 73.3+1.36%, причому серед жінок даний показник достовірно впиши, ніж серед чоловіків (76.8+1.72% проти 68.9 + 2,19%, при р<0.()1). Серед робітників ПОКИЛНІК розпонсюдженості достовірно вищий, ніж серед службовців (76.5±1.61% проти 67.1 і2.49%, крн р<0.01), серед сільського населення, у порівнянні з міськими жителями {79.2т.3.04% проти 72.111.52%, при р<0.05). У 43.3% обстежених ВИЯВЛСНО легку «{юрму перебігу оахвирювань ИарпДОГГЛ а у Л6.7% - середш.онажку форму.

При аналізі результатів лікування (мал. 1) встановлено, ч.п терапевтичні міропрнємстил проводились у 25.6% обстежених, ортопедичні заходи у 33%, в однаковії'! мірі, як знімними так і незнімними конструкціями протезів. У 41.4% обстежених лікування зовсім не проводилось, і тільки в 5% випадків було проведено комплексну терапію. .

%

40

35

ЗО

25

20

15

-

- г-Л“ ,

- .

\ ' - ■

- ; ■ Ь~Л'_ ч-

Ортопедичні заходи \

Терапевтичні ■ заходи .

Комплексне

лікування

Лікування не проводилось

Мал. 1. Показники проведеного лікування захворювань

тканин народонту у жителів м. Івано-Франківська та області. По осі абсцис - методи проведеного лікування тканин народонту; по осі ординат -процент проведених лікувальних заходів.

Для виявлення недоліків ортопедичного лікування .і використанням традиційних шинуючих конструкцій проведено експерт:іу оцінку через 3-6 місяців після протезування у 100 хворих. Отримані дані вносили у розроблену нами 'Карту ЄКПІЄрПЮЇ ОЦІНКИ проведеного лікування”.

Експертна оцінка проведеного ортопедичного лікування захворювань народонту з використанням традиційних шинуючих конструкцій, через 3-6 місяці $ після протезування показала, що у Г.8% хворих кровоточивість' ясен П і НІ ступені, у Н>", спостерігаться рухомість незнімних констрх кцііі, а у 38% оголення шийок опорних зубів.

Ортопедичні міроприємства є невшелючннм етапом комплексної терапії захворювань пародонту (лародон: її г. пародонтоз) і повинні включати: створення ковзної поверхні зубних рядів, використання тимчасових та постійних шин, раціональне протезування. З метою обгрунтування вдосконалених ортопедичних методів лікування даних захворювань було відібрано, обстежено і проведено відповідне ортопедичне лікування 59 хворим.

Для- обгрунтування використання тимчасових іпи::. розробленою нами методикою визначення зміщення зубів було відібрано 20 хворих, яких розподілили на дві групи.

В першу групу ввійшли 10 хворих, яким використовували тимчасові шини по типу пластмасових коронок.

Другу групу (контрольну) склали 10 хворих, яким тимчасові шини не використовували.

Колену групу в залежності від клінічної картини було розподілено на дві підгрупи. 1А і 2А-хворі, з легкою формою перебігу пародонтиту'; 1Б і 2Б - хворі, з середньоважкою формою.

При порівнянні зміщення зубів в день препаровки і перед фіксацією постійних шинуючих протезів з допомогою паралелометра ми отримали такі результати: у хворих і А підгрупи зміщення’зубів відсутнє, у 1Б - воно становить 0.6±0.05 мм, у 2А -

0.410.05 мм, а в 2С - 1.110.08 мм. Наведені дані свідчать про необхідність використання тимчасових шин при комплексному лікуванні захворювань пародонту, ' що сприяє стабілізації патологічного процесу. ■ - ' '

Правильний вибір та раціональне використання ностійно-пппіуіочих протезів є необхідною умовою успіху комплексної терапії захворюваьь пародонту. -

Запропонована конструкція постінпо-шипуючого протеза (ію.'лгг. pim. по заявці на винахід №95073500), який використовується в виді пезнімної шини (мал. 2), складається з суцільно-ЛИТИХ НІ І'У'ЧНИХ КОМОІНОВаНИХ КОрОПОК (1), які з однієї а проксимальної поверхні містять гребі мі» (3), а з другої - паз (2) та опорних коронок, які містять гребінь або паз тільки з одної аир<жси.ма.'н»иої поверхні. •

Мал. 2. Конструкція поотійно-шпнугачого протеза.

Л - вид збоку; Б - вид зверху (цифрові позначення в тексті).

Суті, конструкції полягає в тому, що штучні коронки, з'єднані між собою запропонованим нами новим видом з’єднання “гребінь-паз" по типу атачмепа, внаслідок якого одержали незмінну шину з .ч?оі: плюю фіксацією рухомих зубів, яка усуває їх горизонтальну р' %<•місті» і зберігає фізіологічне вертикальне навантажена:-;.

Постійно-шинуючий протез з лабільною фіксацією доцільно .застосовувати при: -

* хронічному генералізовг.ному чи вогнищевому парочоні;

легкої або середньої форми важкості (зокрема при І. Гі рухомості зубів та атрофії міжальвеолярних перегородок до ~ 'і довжини кореня); •

- пародонтозі легкої та середньоважкої форми важкос.п;

- пародонтиті. поєднаному з патологією твердих гканнн з\Лі¡; ■лі з патологічною стертістю;

- напо юптнті, пародонтозі, поєднаним з частковою відс> ; ¡іістіо зубів (малі, включені дефекти) при використанні шинуючи1. конструкції! на різні функціональні групи зубі».

- включенні в мостовиднніі протез двох і більше оноріш.ч розміщених один біля одного зубів;

- для профілактики захворювань народомгу при виготовлено' одиночних естеїнчних коронок.

Розроблена нами конструкція постійно шинуючого лііа(‘мі\ для лікування пародонтиту (позит. ріт. по заявці на винахіл №УГ)0734()6) складається з незнімної частини (1), яку створююп. штучні естетичні коронки (4), обладнані хомутами (:">), які виконані з язикової сторони порожнини рота в виді напівдуги, а знімніпі частковий протез (2), виконаний з виступами (3) в виді ‘‘зуба” (мал. 3). Запропоновано новий вид з’єднання знімної частини з незнімною “вистун-прорізь”, внаслідок чого жувальний тиск рівномірно перерозподіляється на всі збережені, включені в незнімну частину зуби. Запропонована конструкція постійного шинуючого протезу забезпечує безкламерне з’єднання знімної частини з незнімною.

Шинуючий протез для лікування пародонтиту ми рекомендуємо застосовувати при таких клінічних умовах;

- хронічний генералізований пародонтит легкої та середньої форми важкості, поєднаний з частковою відсутністю зубів (середні та великі’, включені або кінцеві дефекти зубного ряду);

- пародонтоз легкої та середньої форми важкості перебіги, поєднаний з частковою відсутністю зубів (великі, кінцеві дефекти зубного ряду);

- пародонтиті, пародонтозі, поєднаному з патологією твердих тканин й патологічною стертістю зубів;

• - при відсутності наюлогії Ниродоиту опорних зубів для профілактики. їх гг'р.л*.апта;-\Є:!Н>і '

Мал. 3. Конструкція шинуючого апарату для лікування пародонтиту.

А - вид спереду; Б - вид збоку (цифрові позначенії;! в тс кеті >.

Для прогнозування стану зубо-щелепової системи при .■■•ахворюваннях тканин пародомту створено математичну модель з використанням ¡харківських випадкових процесів та багатофакторну псгресійпу модель надійності.

Для обгрунтування розроблених ортопедичних шинуючих конструкцій з лабільною фіксацією рухомих зубів при застосуванні раду математичних розрахунків за формулами, проведено порівняльний силовий аналіз механізму навантажень зубів і контактних напружень в зубній альвеолі.

Встановлено, що при лабільному з'єднанні відсутнє вивертання зубів в сторону сусідніх, як при жорсткому з'єднанні, плавніше сприймаються вертикальні навантаження, а контактні напруження в зубній альвеолі зменшуються в п/2 раз порівняно т жорстким з'єднанням (мал. 4).

Мал. 4. Контактні напруження в зубній альвеолі зубів з жорстким (а) і лабільним з'єднанням (б)

Біологічний експеримент було проведено для морфологічного

■ обгрунтування запропонованих конструкцій шинуючих протезів з лабільною фіксацією рухомих зубів. Для цього в 20 . морських свинок було викликано експериментальний ; пародонтит- ,га методикою Кардащука М.Д. (1971). Після настання -клінічних пооявів у піддослідгил тварин, провели шинування рухомих зубів суцільнолитимн коронками, з’єднаними жорстко і лабільно. Через 4 місяці після шинування проводили забір фрагментів нижньої шелепи тварин на гістологічні дослідження. Після відповідної обробки мікропреиарати заоарбовували гематоксилін-еозином.

Результати експеримент}' па піддослідних тваринах свідчать про необхідність ортопедичного лікування розвинутих форм пародонтиту та про переваги запропонованої методики лабільної фіксації рухомих зубів.

Отже, результати математичних розрахунків та позитивних біологічних експериментів дозволяють провести клінічне впровадження запропонованого методу постійного шинування з лабільною фіксацією рухомих зубів.

Л метою обгрунтування вдосконалених методик виютовлечня постійних шинуючих конструкцій було проведено відповідне ортопедичне лікування 39 хворих з захворюваннями пародо.тгу, у піці від 22 до 74 років. ■

Для проведення поріьпяльної оцінки результатів лікування всіх хворих розділили на три групи.

В нерпу групу ввійшли 14 хворих, яким виготовлялись постійні шинуючі протези з лабільною фіксацією рухомих зуЬів і при цьому було зашиновано 60 рухомих зубів.

Другу ірупу склали 10 хворих, яким виготовлялись пінну ¡очі конструкції з безюамерпою фіксацією часткового знімного пластинчатого протеза до незнімної частини і зашиновано 36 рухомих зубів.

Третя група (контрольна) складалась з 15 хворих, якій! ортопедичне лікування здійснювали традиційними шинуючими протезами з жорсткою фіксацією і було зашиновано 94 рухомі зуби.

Обстеження стану народонту затінюваних зубів проводили до початку лікування, в день фіксації постійних шинуючих протезів та через 3 місяці, 6 місяців, 1 рік і більше. При цьому проводили клінічні та функціональні обстеження.

У всіх зубів, які в подальшому планувалось включиш в шинуючі конструкції визначали глибину патологічних яснечих кишень, ' ступінь рухомості зубів за Д.А. Ентіним, ступінь «гропоточивості ясен та ступінь атрофії альвеолярного відростка за даними рентгенологічних обстежень. Стан слизової оболонки і:сєп визначали візуально з допомогою проби Шиллера-Писарева.

Для оцінки функціонального стану пародонту зубів, уражених патологічним процесом, проводили визначення стійкості капілярів ясен в ділянці верхівок коренів за методикою В.І. Кулаженко, яка широко використовується в практиці наукових досліджень.

Вимірювання витривалості лародоиту зубіь до навантаження перед ортопедичним лікуванням та після нього проводили з допомогою п’єзоелектричного гнатодиііамометра *ВИЗИР 31000’’.

Визначення показників проводили у фронтальній та боковій ділянках зубних рядів.

Статистичну обробку всіх даних проводили методом варіаційної статистики з використанням t-кріпсрія Ст’юдента.

>ік свідчать клінічні спостереження, після проведеної-о комплексного лікування і виготовлення ортопедичних конструкцій, стан иародонту значно покращується, особливо в 1 і 2 групах хворих, в порівнянні з 3 групою і з етапом до лікування’..

'Гак. в 1 і 2 групах хворих спостерігається достовірне збільшення кількості стіііких зубів у порівняіи-і з показниками до лікування через і рік після комплексного лікув.ипія (відпоиідік>73.7з:7.14, р<0.0Р1; 60.0+8.9. р<0.00і). .

В 3 групі даниіі показник досягає максимального рівня через 6 місяців після лікування (61.515.51, р<0.001) у порівнянні з початковими даними, а через 1 рік і більше спостерігається його значне зниження (45.3+6.22, p>0.05V

Аналіз показників стійкості капілярів ясен та витривалості иародонту до навантаження свідчить про підвищення даних показників після проведеного ортопедичного лікування, особливо в 1 і 2 групах хворих, яким застосували запропоновані конструкції.

Приріст иок; зників витривалості иародонту до навантажень і; день фіксації ортопедичних конструкцій достовірно зб,льшусться у всіх групах хворих (р<().()01). порівняно з початковими показниками. У хворих 1 і 3 і рун дані показники є високими через 6 місяців після протезування (+84.9+4.7% та +70.3+4.2%), однак через 1 рік у 3 групі хворих даний показник значно знижуються (н 49.4±3.2%), з в 1 групі залишається на досягнутому рівні (+79.3+4.5%) і різниця між ними становить р<0.001. Порівнюючи приріст гнатодипамомстричних показників у хворих 2 і 3 груп, необхідно відзначити, іцо через 1 рік і більше після протезування даний показник вищий (+58.3±5.8%) у другій групі хворих.

Приріст показників стійкості капілярів в день фіксації достовірно збільшується у хворих всіх іручі (р<0.001) у порівнянні з початковим рівнем. У 1 і’ 2 групах ’ хворих- Вііг;'досягає максимального рівня через 1 рік після фіксації. пшнуючих конструїшій (мдповідно +92.8±4.9% та +-63.4+3.1%), в 3 групі через 6 місяців (+82.6±4.0%), але в подальшому значно знижується до +50.5±3.14%. Порівнюючи даний показник між групами, необхідно

підмітити, що у З групі хворих ’¡срез 1 рік після протезування він с; достовірно нижчий під І групи (рО.ООІ) і 2 групи хворих (р<0.01).

Віддалені клінічні результати свідчать про трипалу стабілізацію патологічного процесу в тканинах пародонту при використанні запропонованих конструкції! шинуючих протезів.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних даних показав недоліки ортопедичнії,-: шинуючих конструкцій, які використовуються при комплексному лікуванні захворювань пародонту та наявність незначної кількості сучасних конструкцій з лабільною фіксацією рухомих зубів, які б враховували індивідуальну витривалість їх пародонту.

■ 2. Обстеживши 1050 мешканців м. Івано-Франківська та

області у віці від 15 до 70 років встановлено, іцо розповсюдженість захворювань пародонту' (пародонтит, пародонтоз) становить 73.3±1.36%, причому легка форма виявлена у 43.3/6 обстежених, а середньо важка у 56.7%. .

3. Експертна оцінка проведеного ортопедичного лікування захворювань пародонту показала, що через 3-6 місяців у 16.0±3.67% обстежених спостерігається рухомість незиімішх конструкції!, а у 38.0±4.85% оголення шинок опорних зубів.

4. Па підставі розробленої нами методики визначення зміщення зубів доказано необхідність використання тимчасових піп іг в комплексній терапії, що дає можливість раціонально використовувати рухомі зуби та розширити показання до їх .леї'осування під постійно-шинуючі протези.

5. Розроблена нами шинуюча конструкція з лабільною фіксацією рухомих зубів дає можливість враховувати інднпілуалм" витривалість пародонту зубів в залежності від ступеня ітро<[,\ альвеолярного вщростка.

6. Розроблена нами конструкція шинуючого проте; для лікування захворювань пародонту, містить безкламерну фіксацію часткового знімного протеза до незнімної частини і сприяє мінімальному перевантаженню опорних зубів.

7. За результатами проведених експериментальних досліджень (математичних і морфологічних) встановлено, що и.і, '. ристання запропонованих; методик має перевагу перед трад-і-ціііними методами лікування захворювань пародонту.

8. Клінічне впровадження запропонованих методів лікування та його аналіз на основі об’єктивних клінічних та функціональний

тестів показав, що воші мають переваги над традиційними методами ортопедичного лікування, бо на тривалий час стабілізують патологічний процес ті тканинах народонту.

. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Використовувати розроблену нами конструкцію постійного шинуючого протеза з лабільною (}>іксацісю зубі и з 1 та 11 ступенем рухомості прн комплексному лікуванні захворювань тканин народонту (позитивне рішення на винахід №95073500).

2. З метою рівномірного перерозподілу жувального тиску на пародонт зубів, уражених патологічним процесом рекомендуемо використовувати конструкцію постійного цінуючого протеза :» безкламерпою фіксацією часткового знімного пластинчатого нротеаа до незнімиої частини, яіг\ використовується у. вигляді штучних комбінованих коронок (позитивне рішення на винахід №95073466).

3. З метою досягнення очікуваного, позитивного ефекту комплексно? терапії обов’язково використовувати тимчасові пиши для тривалої імобілізації рухомих зубів.

4. Для профілактики ускладнень та травматизації народонту рекомендуємо в якнайкоротші строки виготовляти постійні шинуючі протези та проводити диспансерний огляд за хворими.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Використання вдосконаленої методики комплексною лікування пародонтиту // Тези доповідей 28 обласної конференції молодих вчснііх-мсдиків. - Івано-Франківськ, 1994. - с.68.

2. Метод постійного шинування при захворюваннях тканин ларо^олту // Тези доповідей 28 обласної конференції молодих вченнх-меднків. - Івано-Франківськ, 1994. - с.69.

3. Особливості обстеження та потреба в ортопедичних методах лікування пацієнтів з захворюваннями тканин народонту // Тези доповідей 28 обласної конференції молодих вчених; медиків. -Іваїю-Франкіьськ, 1994. - с.70.

4. Досвід роботи кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського медичного інституту //Матеріали обл. науково-праісг. конференції. - Івано-Франківськ, 1994. - с.б. /Співавтори Павленко О.В., Рожко М.М., Беляева Л.Г., Радько В.І., Зелінськш’і

Л.Л., Бражек ісо Ю.Ф., Лггенко Ю.Г., Домогатськл B.C., Варановський В.М., Левко В.П., Кріль Л. Л., Павлгок В.М./.

Г. Pen ггсцологічпа діагностика при ортопедичних методах лікування пародонтиту // Матеріали! наук. - практ. конференції до 15-р:чм:і ісаф. орт. стом. - Івано-Франкі.н ьк, 1995. - с.84.

6. Результат обстеження і аніснтіп :і захворюваннями ткашш пародонту (геред пасс-гення Івано-Франківської області) //Матеріали наук. - пракл. конференції до 15-річчя каф. орт. стом. -Іваио-Франкіік ьк, 1995. - с.85.

7. Методика лабільної фіксації рухомих зубів при

пародонтнті // Матеріали наук. - пракг. конференції до 15- річчя каф. орт. стом. - Івано-Франківськ, 1995. с.96. /Співавтор

Павленко О.В./.

8. Вдосконалення ортопедичних методів в комплексном)

лікуванні захворювань пародонту //Вісник стоматології. - 1995. №1.

- €.41-12. ‘

9. Ортопедичні методи лікування патології пародонту //Галицький Лікарський Вісник. - 1995, т.2. - с 60-61.

10. Проблема шинування рухомих зубів нр т захворюваннях

тканин народнії гу //Збірник наукових праць до 50-річчя медакадемії. - Івано-Франківськ, !995. - с.74-75. /Співавтор

Павленко О.В./.

11. Розробка та удосконалення методик ортопедичного лікування хворих сучасними конструкціями зубних протезів /'/Збірник наукових праць до 50-річчя медакадемії. - Івано-Франківськ, 1995. - с.76-78. /Співавтори Павленко О.В., Радько В.І., Рож ко М.М., Беляева Л.Г., Лисенко Ю.Г., Браженко Ю.Ф. Кирилюїс М.І., ГТавлюк В.М., Онанасюк Ю.В., Кріль А.Й., Левко В. П.. Орнат Г.С./.

12. Новий підхід до ортопедичного лікування патологічної рухомості зубів при захворюваннях тканин пародонту //Новини стоматології. - 1995, №1-2. - с.85-86. /Співавтор Павленко О.В./.

13. Шина-протез з лабільного фіксацією рухомих зубів при захворюваннях тканин пародонту //Збірник наукових праць до 35-річчя каф. орт. стом. - Львів, 1996. - с.53-59. /Співавтор Павленко О. В./.

14. Постійно шинуючий протез. Позит. ріпешія по заявці т винахід за №95073500 від 25.07.95 НДЦПЕ України /Співавтор Павленко О.З./.

15. Шинуючий апарат для лікування пародоігппу. Позит. рішення по заявці на винахід за №95073466 від 24.07.95 НДЦПЕ України /Співавтст Павленко О.В./.

Аннотация. Ожоган З.Р. Клинико-экспериментальное обоснование усовершенствованных ортопедических методов при комплексном лечении заболеваний пародонта. Дне. ... канд. мед. наук. Ивано-Франковск, 1996 г., с. 119, илл. 34, табл. 15, пет. 218.

Изучено распространенность заболеваний пародонта (пародонтит, пародонтоз) среди населения г. Ивано-Франковска и области, проведено экспертную оценку. ортопедических методов лечения. указанной патологии спустя 3.-6 месяцев после протезирования. .

Обосновано необходимость использования временных тин при комплексном лечении, особенно 1Ю Еремя изготовления постоянных шинирующих протезов.

Разработано математические модели для прогнозирован'!;! состояния зубо-челюстной системы при заболеваниях пародонта.

. Разработано конструкции шинирующих протезов с лабильной фиксацией подвижных зубов її бескламсрнол фиксацией частичного съемного протеза к несъемной части конструкции. С помощью сравнительного анализа механических нагрузок в пародонте, эксперимента на животных, клинического наблюдения ¿а больными доказано преимуществ! данных ортопедических методов лечения заболеваний пародонта.

. Ключові слоиа: пародонтит; пародонтоз; ортопедичні

методи; тимчасові шини; лабільна, ясорстка фіксація рухомих зубів; безкламерна фіксація.

. Annotation. Ozhogan Z.R. Clinical and experimentiation improved orthopedic measures in parodontis diseases : complex treatment. Dissertation. Ivano-Frankovsk, 1996.

• • The parodontis diseases (paradontitis, paradontosi$) incidence

among Ivano-Frankivsk and the region population were studied in the Dissertatin. We carried out experimental/ assessment of complex therapy methods treatment of the given pathology in 3-6 mer-hs after prosthesizing. ' ' ' .

Temporary splints use necessity in complex n-..at ment especially during permanent splinting prostheses production has been substantiated. . . . " - . -

A inathematic model and the experiment on the study animals proved advantages of using .splinting constructions with mobile teeth "liable dxatioii.

The advantages of the above treatment method vere proved while observing in clinics patients who vere splinted with the offered constructions with mobile teeth liable fixation and parcial removable cast compared with the control group.