Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Гигиенические основы безопасной перевозки на судах и перегрузки в портах химических грузов наливом

- ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМІІ УКРАЇНИ

21, ФЕ8 1**7

На правах рукопису

СКОРОДУМОВ Андрій Миколайович

ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕЧНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА СУДАХ ТА ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ В ПОРТАХ ХІМІЧНИХ ВАНТАЖІВ НАЛИВОМ

Спеціальність 14.02.01 Гігієна

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1997

Дисертація є рукописом.

Робота виконана у відділі токсикології Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту МОЗ України та Вентспілському Центрі гігієни і епідеміології на транспорті МОЗ Латвії

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Л.М. Шафран Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор А.Л. Решетюк Доктор медичних наук, професор О.П. Яворовський

Провідна установа: Інститут здоров'я ім.Л.1. Медведя

Захист відбудеться 4 березня 1997р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 50.20.01 при Інституті медицини праці АМН України за адресою: 252033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України.

Автореферат розіслано 29 січня 1997р.

1

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук

Г.І. Ковальова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Серед шкідливих факторів виробничого середовища одне з центральних місць справедливо посідають хімічні, що обумовлене високими темпами розвитку хімічної промисловості, широким використанням мінеральної сировини, продуктів хімічного синтезу і матеріалів на його основі у багатьох галузях народного господарства, контактом з ними практично всього населення Нашої планети. Тому однією з невідкладних проблем гігієни С розробка та впровадження широкомасштабної програми хімічної безпеки, що включає опережаючу токсикометрію та радикальні способи захисту на підставі медичних, екологічних та техніко-економічних критеріїв [І.М.Трахгенберг та ін., 1987; Л.О.Тіунов та ін., 1994; Ю.І.Кундісв, Є.Г.Гонтарук, та ін.,1995; Ю.С.Каган, Б.М.Штабський, 1996; D. Appave, 1995; М.I.Mikheev, 1996].

Розв’язання цієї проблеми має особливо актуальне значення для транспорту, де поряд з типовим забрудненням виробничого та навколишнього середовища існує специфічний для галузі ризик небезпеки, пов'язаний з перевезенням хімічних вантажів [A.W.Gardner,1984; А.М.Войтенко, Л.М.Шафран, 1989; ВА.Капцов, С.В.Суворов, 1994; M.Kunde, 1993; Т. Tamotsu, 1996].

За номенклатурою небезпечних вантажів, об'ємом вантажообігу в портах, ступенем контакту працюючих і населення прилеглих територій, маштабами імовірних економічних, екологічних та людських втрат при аварійних ситуаціях на судах і в портах безумовно домінує морський транспорт [В.В. Канеп та ін., 1980; Д. Кормак, 1989; В. Маршалл, 1989; L.M. Shafran, 1993; К. Seidenstuker, 1995]. He випадково, в літературі накопичено багато матеріалів щодо різних аспектів цієї надзвичайно складної та багатогранної проблеми, в тому числі з гігієни' праці плавскладу в умовах перевезення небезпечних вантажів [Н. Goethe е.а., 1984; Р.Е. Мірзоян,1993; Е. Tzannatos, 1995]. У свій час були розроблені національні та міжнародні "Правила морського перевезення небезпечних вантажів" [1985; 1991], заходи першої медичної допомога при отруєннях і нещасних випадках, психогігієнічні рекомендації щодо підвищення стійкості до стресу та адаптаціних резервів організму моряка [А.А. Лобенко, O.K. Асмолов, 1991; О.Є.Завгородній, 1994; В.Ю. Волинський, 1995].

Проте, ряд важливих для практичної охорони здоров'я, санепідслужби і транспорту питань до цього часу не знайшов наукового обгрунтування та впровадження в практику. До них належать такі, як особливості контакту

плавскладу і робітників спеціалізованих перевантажувальних комплексів, в першую чергу операторів, з небезпечними наливними та сипкими вантажами, оцінка комбінованої і поєднаної дії факторів виробничого та навколишнього середовища, гігієнічна регламентація хімічних речовин стосовно особливостей технології та організації транспортного процесу та ін. Від рішень, що приймаються в цьому плані, в значній мірі залежать безпека і здоров'я працюючих та населення, екологічне благополуччя приморських урбанізованіїх комплексів. Тому наукове обгрунтування і розробка цієї проблеми, впровадження в практику результатів, які мають першочергове значення для флоту, портів та санітарно-гігієнічної служби України і Латвії, визначили направленість виконаної роботи.

Мета лослідження. Комплексна гігієнічна оцінка роботи сучасного транспортного об'єднання з міжнародних морських перевезень і перевантаження хімічних вантажів наливом, розробка та впровадження системи профілактичних і коригуючих заходів щодо забезпечення охорони здоров'я, професійної безпеки працюючих і екологічного благополуччя регіону.

Задачі .дослідження:

1. Дати комплексну гігієнічну оцінку небезпечним наливним вантажам, що перевозяться на судах-хімовозах і перевантажуються в портах.

2. У лабораторному експерименті вивчити особливості прояву нейро-токсичності типових комбінацій хімічних сполук та їх поєднаної дії з нервово-емоційною напругою на организм.

3. Вивчити особливості несприятливої дії на функціональний стан організму та здоров'я моряків і робітників порту найбільш типових умов виробничої діяльності.

4. Вивчити особливості несприятливої дії найбільш типових умов виробничої діяльності на функціональний стан організму та здоров’я моряків і портових робітників,

5. Обгрунтувати, розробити та впровадити комплекс гігієнічних рекомендацій по забезпеченню безпеки та збереженню здоров'я працюючих, охорони навколишнього середовища під час перевозки на судах і перевантажуванні в портах наливних хімічних вантажів.

Основні положення, шо виносяться на захист:

1. Рідкі хімічні вантажі, що перевозяться спеціалізованим!! судами-хімовозами наливом, та у великому обсязі перероблюються у портах, внаслідок комбінованої і поєднаної дії зумовлюють функціональні зміни в організмі і можуть

приводити до розвитику ряду психосоматичних захворювань моряків та портових робітників, в першу чергу осіб операторських професій, а також представляють суттєву екологічну небезпеку у зонах розташування спеціалізованих перевантажувальних комплексів.

2. Нейротоксичність є одним з провідних механізмів дії пару наливних хімічних вантажів на організм; разом з високою нервово-емоційною напругою вони мають більш, ніж аддитивну дію, що необхідно враховувати при гігієнічній регламентації та розробці профілактичних заходів,

3. Комплексний гігієнічний підхід до регламентації перевозки на судах-хімовозах і переробки у портах наливних хімічних вантажів забезпечує зберігання здоров'я, безпеку моряків та робітників порту, а також охорону навколишнього середовища у зонах розташування спеціалізованих транспортно-промислових комплексів.

Наукова новизна____і_ теоретичне значення роботи. Вперше проведена

комплексна гігієнічна оцінка функціонування великого міжнародного морського транспортного комплексу (на прикладі порту Вентспілс), умов і характеру праці моряків та робітників порту при контакті з наливними хімічними вантажами; в модельних токсикологічних дослідженнях вивчені механізми і характер дії на організм типових для морського транспорту комбінацій хімічних речовин та їх поєднання з нервово-емоційним стресом, що разом з матеріалами виробничих обстежень на судах-хімовозах в рейсах і специалізованих комплексах в портах послужило теоретичною основою для розробки рекомендацій по оздоровленню умов, оптимізації режимів праці і відпочинку при контакті з наливними хімічними вантажами; способів профілактики та корекції певних функціональних порушень у моряків і робітників порту.

Практичне значення роботи. Розроблено ряд гігієнічних вимог до суден-хімовозів, спеціалізованих перевантажувальних комплексів в портах при перевезенні і переробці наливних хімічних вантажів, обгрунтовані раціональні режими праці і відпочинку моряків і робітників порту, запропоновано застосування профілактичних і корегуючих засобів при контакті з такими вантажами. Розроблені і впроваджені в практику методичні рекомендації "Оцінка психофізіологічної надійності осіб професій плавскладу, працюючих в умовах підвищеної хімічної небезпеки". Результати роботи використані під час реконструкції порту Вентспілс, що дало позитивніш економічний, соціальний і екологічний ефекти.

Публікаїтії тя апробація роботи. За результатами досліджень опубліковано 13 робіт. Матеріали дисертаційної роботи повідомлені на наукових конференціях "Людшіа-океан" (Махачкала, 1990) та в Черкасах (1993), Міжнародних симпозіумах з морської медицини в Антверпені (1993), Балтіморі (1995), симпозіумі "Від дослідження до профилактики" (Хельсінки, 1995), XIV Всесвітньому конгресі з професійного здоров'я та безпеки (Мадрид, 1996).

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 151 сторінці машинного тексту, ілюстрована 42 табицями і 20 малюнками. Список літератури містить 243 джерела. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису об'єктів, контингентів та методів досліджень, чотирьох глав власних досліджень, заключения, висновків, списку літератури. В процесі роботи проведено обстеження в рейсах на 12 судах 315 моряків, під наглядом було 800 працівників порту, виконано 1258 санітарно-хімічних, 2146 психофізіологічних та 1812 експериментальних токсикологічних, біохімічних та фізіологічних досліджень. Розроблена та проаналізована захворюваність обстежених контингентів за 19881990 та 199-1- 1995рр.

У роботі використані методи газової хроматографії та спектрофотометрії за М.Т.Дмитрієвим, визначення ДК та МДА за І.Д. Стальною, катехоламинів (А, НА, ДА та ДОФА) за Н.О. Нейжмаковою, активності ферментів (СДГ, КДГ, АЛД, КФ, ЩФ) за О.О. Пахомовою; психофізіологічні методи включали: ПЗМР і ПСМР на приладі ІСП-1, КЧЗМ, Гарвардський степ-тест з дослідженням показників гемодинаміки, МПК та ЕКГ, використовували психологічні тести та анкетні методи за О.ф.Кудряшовим. Статистичний аналіз виконано за стандартними програмами на персональному комп’ютері PC/AT 486.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведені дослідження показали, що серед джерел хімічної небезпеки на судах та в порту хімічним вантажам належить провідна роль. їх концентрації до реконструкції порту складали на естакаді зливу: НАК - 4±0,2; бензолу - 14±0,9; н-бутанолу - 27±8; ксилолів - 188±26; толуолу - 274±18, гексану - 387±75 мг/м3. На причалах в період проведення вантажних операцій рівні забруднення даними речовинами складали відповідно: 1,6±0,3; 7,0±0,8; 7,5±2,5; 133±15; 151±15; 175±25 мг/м3. При ранжуванні одержаних даних в цілому по порту відносно до ГДКр.з.

встановлено, що тільки у 9% випадків шкідливі пари не визначені і у 24,8% їх рівні були пижі санітарних норм. В інших пробах (66,2%) вміст пари хімічних речовин перевищував ГДК. Схожа картина мала місце на суднах у рейсах, де рівні забруднення обумовлювались характером перевозимих вантажів, що перевозяться етапом рейсу, метеорологічними умовами плавання. .

Як видно з наведених у табл.1 даних, найбільш високі концентрації шкідливих сполук у повітрі мали місце на етапах навантаження - розвантаження, миття та дегазації танків.

Таблиця 1. Розподілення концентрацій шкідливих речовин у повітрі судових приміщень в рейсах відносно ГДК (п = 605)

Технологічні Кількість спостережень

етапи Не знайде но <ГДК 1-5 ГДК 6-10 ГДК > 10 ГДК Всього

Перехід судна морем з вантажем 37 46 85 23 9 200

Перехід судна в баласті 35 42 31 7 4 119

Миття та дегазація танків 8 14 23 61 18 124

Навантаження- розвантаження 22 31 54 42 13 162

Всього: 102 133 193 133 44 605

у відсотках: 16,8 22,0 31,9 22,0 7,3 100,0

Проведений аналіз показав, що з 38 найменувань небезпечних вантажів, які перевозились на суднах та перероблялись в порт)', 82,7% по обсягу доводилося на аліфатичні, ароматичні вуглеводні і спирти, що визначило їх вибір як об'єктів досліджень у лабораторному токсикологічному експерименті.

У підгострому досліді білих щурів піддавали інгаляційній дії гексану (Г) у концентрації 1000 мг/м3, толуолу (Т) - 450 мг/м3, ксилолу (К) - 300 мг/м3 і н-бутанолу (Б) - 200 мг/м3 протягом 4 тижнів по 5 діб з експозицією 24 год. Інші групи тваріш піддавались послідовній (по 5 діб/тиж) дії Г + Т і К+Б з чергуванням компонентів між собою щотижнево; 7 і 8 групи піддавались дії Г і Т, К і Б у тому ж режимі на фоні невротизації тварин за Ф.П. Ведяевим та Т.М. Вороб'йовою (1983).

Дослідження показали, що у тварин, які піддавались ізольованій дії вказаними вуглеводнями і бутанолом найбільш суттєво змінювались поведінкові реакції і екскреція з сечею катехоламінів (КА), що підтвердило дані літератури про переважний нейротоксичний механізм їх токсичної дії.

При комбінованій дії ГЧ-Т і Б + К вираженість спостережуваних змін була сугтєво вищою, ніж при ізольованій дії. Горизонтальний та вертикальний компоненти локомоцій знижувались на 57% і 35% відповідно, а норковий рефлекс -на 28%. У тварин, які піддавались попередній невротизації, більш ніж аддитивния ефект, найбільш чітко виявлявся при розробці умовного рефлексу активного уникання (УРАУ), що ілюструється даними, наведеними на мал. 1.

Для комбінованої дії гексану і толуолу характерне більш суттєве підвищення рівня А вже на другому тижні досліду (на 40%) і зниження НА і ДА, починаючи з третього тижня, тоді як динаміка виведення ДОФА повторювала картину індивідуальної дії толуолу. На фоні невротизації, як видно з мал. 1, визначено найбільш суттєве збільшення екскреції А (більш ніж в 1,5 рази відносно контролю) і НА (на 40%), а також у виведення ДА і ДОФА (зниження в кінці досліду на 39,6% і 48,7%, відповідно). Останнє має найбільш принципове значення, так як відображає стан резервів САС. Послідовне вивчення змін співвідношення окремих форм КА (А:НА; НА:ДА; ДА:ДОФА) показало, що найбільші зрушення мали місце у першому випадку (на 68,5%), тоді як у другому воно змінювалось на 53,7% і у третьому - на 28,2% відповідно. Це дає нам право стверджувати про наявність вираженої гормонально-медіаторної дисоціації при поєднаній дії досліджуваних виробничих факторів.

Зниження секреції відмічене при комбінованій дії Г+Т у надниркових залозах білих щурів після завершення екперименту. Причому, найбільш суттєвими були зміни дофаміну ДА (22,7% ) та ДОФА (42,3%). Останнє вказує на різке зниження резервів симпато-адреналової системи (САС) при даній дії. На фоні невротизації інгаляція Г + Т приводила до ще більшого зниження вмісту норадреналіну (НА), ДА та ДОФА у тканинах надниркових залоз (ДОФА - на 68,1%) Про адреналіновий тип реагування свідчить той факт, що співвіднощення А:НА змінювалось з 1,17 до 1,91, або зростало на 63,2%.

Подібні співвідношення відмічені при комбінованій дії Б -і- К. При цьому, пригнічення горизонтального компоненту локомоцій становило 66%, вертикального

- 49%, а норкового рефлексу - 48%. На фоні невротизації мала місце розбіжність повєдінкових реакцій з фазовими змінами показників (активація з послідовним пригніченням). Такий же характер зміни спостерігався з боку екскреції КА з сечею.

На перших тижнях досліду рівень А зростав на 65%, НА - на 57%, ДА - на 34%, ДОФА - на 14%. В кінці експерименту екскреція А знижувалась на 22%, НА -

Мал. 1 Поведінкові реакції у щурів,заі равлених гексаном та толуолом при формуванні умовного рефлексу активного уникання (а-гексап; Ь-толуол; с-гексан+толуол; <1- гексан+толуол+невротизація)

на 44%, ДА - на 39% та ДОФА - на 48%.

Дія Г + Т та К + Б на організм тварин реалізувалась також через інтероцептивні механізми, що просліджувалось в зміні показників ЕКГ. В них розвивалась брадикардія, знижувалась амплітуда зубців Р, Я і Т, а також відношення Р/Т.

Більш суттєво при комбінованій та поєднаній дії досліджуваних речовин змінювались показники електролитів в крові, а також ферментів енергетичного обміну, процесів ПОЛ в тканинах. По відношенню до ізольованої дії вуглеводнів при їх комбінації (Г 4- Т) відзначено зріст вмісту ДК та МДА у тканинах головного мозку, печінки і нирок, причому у мозку вміст ДК зріс у 2, у печінці і нирках -тільки у 1,2 рази. Вміст МДА у мозку зріс в 1,8 рази, у печінці і нирках - в 1,3 рази.

При комбінованій дії Б — К інтенсивність ПОЛ суттєво зростала. При цьому найбільш виражені зміни відзначені у печінці і нирках, де вміст ДК зростав на 81% і 22,2%, відповідно. Рівень МДА зростав в цих органах на 40,8% та 37,7% відповідно. У тканинах мозку- збільшення інтенсивності процесів ПОЛ досягало 93,7% по відношенню до контролю. Звертає на себе увагу той факт, що на фоні невротизації відбувалося подальше збільшення обох досліджуваних показників. Причому, загальна тенденція в характері змін не порушувалась.

Суттєва різниця в активності процесів ПОЛ відмічена при дії Б та К (табл. 2). Якщо перший практично не змінював рівнів ДК і МД в тканинах, то другий активував їх переважно у тканині мозку (на 48% і 39% відповідно).

Таблиця 2. Інтенсивність процесів ПОЛ в тканинах головного мозку, печінки та нирок білих щурів при дії бу та йолу та ксилолу, нмоль/г тканини

Група Показники, що досліджувались, органи-мишені

тваріш ДК МДА

А 1 в | С А в . 1 С

5 23,5±1,5 40,7±2,3 31,1±1,2 46,2±2,1 97,4±2,7 69,3±2,6

1 21,5±1,1 44,9±2,1 32,3±1,7 43,8±2,1 93,2±3,1 67,3±2,4

2 34,8±1,6 54,4±2,2 40,1±2,3 64,2±2,8 116,6±2,2 85,8±1,8

3 39,9±2,0 73,7±2,1 38,1±1,2 89,5±3,3 137,1±3,0 95,4±2,7

4 59,8±3,3 93,2±2,1 63,&±2,2 95,2±3,2 164,5-ЬЗ,4 102,7±4,4

Примітка: А - мозок; В- печінка; С - нирки;

1- Бутанол, 2 - Ксилол, 3 - Бутанол+Ксилол, 4 - Бутанол + Ксилол + Невротизація, 5 - Контроль

Бсе вищезазначене дозволяє стверджувати, що досліджувані речовини, типові представники вантажів, що перевозяться, поряд з нейротоксичішми ефектами, які проявлялись в зміні иоведінкових реакцій і систем нейрогуморальної регуляції, чинили мембранотоксичну дію. Саме з цим можливо зв'язати порушення електролітного балансу в крові експериментальних тварин при дії Г+Т, а також зміни активності ферментів енергетичного обміну при обох поєднаннях |Г + Т та Б+К).

При комбінованій дії Б+К відмічено зростання вмісту Иа в еритроцитах на 54% і рівню К в плазмі на 25%. Концентрація Мд в крові практично не змінювалась.

Активність СДҐ в тканині мозку при комбінованій дії знижувалась на 36%, а в дослідах по поєднанню з невротизацією - на 43% по відношенню до контролю. При дії Г + Т активність «-КДГ в найбільшій мірі (на 28%) змінювалась в тканині мозку, а при дії Г + Т на фоні невротизації - в печінці. Подібні співвідношення мали місце в дослідах Б + К, причому в мозку СДГ пригнічувалась на 23%, а й-КДГ -на 21%. В печінці - активність ферментів зростала на 29% і 25% відповідно.

Проведені експериментальні дослідження дали можливість не тільки підтвердити наявність у хімічних вантажів, ідо транспортуються морем, нейротоксичннх ефектів, але й показати посилення цих ефектів при послідовному надходженні речевші в організм. На фоні невротизації піддослідних тварин, що моделює високий ступінь нервово-емоційної напруги, вираженість змін більшості досліджуваних показників зростала.

Очевидно, в основі зазначених змін лежать політропні механізми, які включають мембранотокспчну дію, порушення алостеричної регуляції процесів метаболізму, а також зміни адаптаційних резервів, що у сукупності формує функціональний стан організму при інтоксикації досліджуваними хімічними речовинами.

Виходячи з таких уявлень щодо токсичних властивостей хімічного фактору -провідного у характеристиці умов праці моряків та робочих порту, - нами проводилась оцінка результатів гігієнічного, психофізіологічного та біохімічного моніторингу обстежених контингентів, фахівців берегових професій та плавскладу.

Дослідження показали, що після проведеної в порту Вентспілс реконструкції і реорганізації замість перевантажувальних районів та ділянок були створені 4 спеціалізовані перевантажувальні комплекси (СПК). "УегНьріІч \тайа"

спеціалізується на переробці сирої нафти, "Ventbunkers" - світлих і темних нафтопродуктів, "Ventamonjaks" - зрідженого аміаку та рідніших хімічних вантажів, “Kalija Parks" • хлориду калію, Згідно з умовами та характером праці всі обстежені фахівці СПК були підрозділені на групи операторів та неоператорів, які за кількістю працюючих співвідносяться як 2:1. Це пов'язане з високим ступенем автоматизації та механізації перевантажувальних робіт.

Оператори більшу частину зміну (71,4±5,6%) працюють за пультами управління (ГТУВО). їх діяльність включає нагляд і контроль за вантажними операціями (47,6±3,8%), діями персоналу (18,2X4,2%), керівні та корегуючі маніпуляції на пульті (22,9±1,7%). Допоміжні операції займають 11,3±1,8% тривалості зміни. До 30% тривалості зміни вони перебувають за межами приміщення ПУВО, безпосередньо в зоні проведення вантажних робіт.

Неоператори (шлангувальники, слюсарі-ремонтники та слюсарі по обслуговуванню КВП) виконують роботу середньої важкості. Операції з шлангупання судна (26,1±2,3%) пов'язані не тільки з найбільшим фізичним навантаженням, але й з великою відповідальністю, можливістю витікання вантажу через нещільності у системі, розриву шлангів та ін. Цьому сприяє зміна осадки судна під час вантажних операцій, хвильових девіацій, обледеніння та покриття снігом маніфольдів, клінкегів та іншого обладнення. У них в найбільшій мірі змінюються показники фізичної працездатності в динаміці денних та нічних змін. Так, показник МПК у них знижувався у кінці денної зміни на 17%, а нічної - на 24,2%. У неоператорів контрольної групи зниження МПК не перевищувало 17% після нічної зміни.

Таким чином, робота всіх фахівців СПК є напруженою, здійснюється в умовах високої хімічної небезпеки, хоча ступінь, нервово-емоційного напруження досягає максимальних значень у операторів. Не випадково у представників цієї групи мали місце найбільші зміни психофізіологічних функцій.

Порівняння тих самих показників у операторів основної та контрольної груп виявило статистично значущу різницю ПЗМР (на 11,8%) і кількості помилок при виконанні тесту "Кільця Ландольта" (на 20,3%) по відношенню до контролю та початкового рівня. В кінці нічної зміни в обох групах операторів за більшістю показників відзначено погіршення психофізіологічного статусу, хоча у операторів СПК відхилення були більш значними. При виконанні степ-тесту зміни гемодинаміки були більш виражені у осіб неопєраторських професій, в той час як

у операторів переважали зміни ЕКГ: сннусова тахікардія відмічена у .44,7%, зниження амплітуди зубця Т - у 63% обстожсшшх. У них відмічені скарги па головний біль та підвищену дратівливість (75%), та у 30% скарги па біль в області серця. Ознаки вегето-судинних порушень корелювали з рівнем тривожності за Тейлором (г=0,42). Останні реєстрували тільки в групах операторів, причому в основній групі таких осіб було в 2.3 рази більше, ніж у контролі.

Якщо наприкінці денної зміни у операторів СПК зростала екскреція з сечею А та НА в однаковому ступені, то в нічну зміну підвищувалась екскреція А (в 2,1 рази) і суттєво знижувалось виведення ДА і ДОФА. У операторів контрольної групи домінував норадреналіновий тип реагування САС при достатніх резервах (збільшення ДА та ДОФА на 27% і 21% відповідно).

Таким чином, проведені дослідження показали, що робота оператора в умовах підвищеної хімічної небезпеки викликає більш виражені зміни психофізіологічних функцій, ніж у неоператорів та операторів контрольної групи. В основі зазначених ефектів може лежати нейротоксична дія компонентів рідких вантажів, які в поєднанні з нервовоемоційною напругою справляють більш, ніж адитивний ефект.

Такий висновок підтверджуєте» даними рейсових обстежень екіпажів суден-химовозів. У осіб операторських професій в динаміці нічних вахт відмічені найбільші зміни показників КЧСМ та ПЗМР ( на 38,5% та 34,4% відповідно ). Відбуваються порушення функцій уваги, швидкості переробки інформації в зоровому аналізаторі, частіше спостерігаються гіпертензивні реакції - 65% в основній групі при 12% у операторів суховантажних суден. Зміни екскреції з сечею КА у них були однотипними з операторами СПК.

Високі професійні навантаження в поєднанні з несприятливими за хімичним фактором умовами праці обувмолюють суттєву різницю в захворюваності з ТВП у роботників СПК ( на 30% ) з переважанням захворювань нервової системи, кровообігу, травлення, а також шкіри та підшкірної клітковини. Останнє є більш характерним для неоператорів, які безпосередньо контактують з хімічними вантажами. В основній групі індекс здоров'я, тобто кількість осіб без захворювань, був на 16,6% меншим, ніж в контролі.

Проведені дослідження використані для розробки та впровадження комплексу профілактичних та корегуючих заходів. Бони були спрямовані перш за все на обгрунтування гігієнічних вимог до удосконалення технології перевезення вантажів на судах та переробки хімічних вантажів в порту. Впровадження нових

технологічних схем і прогресивної організації праці дозволило не лише підвищити вантажообіг порту на 52,2%, суттєво збільшити рейсообіг судів, але й одночасно знизити на порядок і більше вміст шкідливих речовин в повітрі, практично повністю виключити аварійні ситуації, і таким чином поліпшити екологічну ситуацію в порту, місті та регіоні в цілому. Запропоновані заходи увійшли до "Плаїгу політики довкілля Вентспілского регіону" ( Ventspils Vides Politikas Plans ), складеного за нашою участю та затвердженого міською адміністрацією в 1992 р.

Був запропонований психофізіологічний відбір операторів, рекомендовано застосування бази використання та профілакторію для корегуючих і реабілітаційних заходів, впроваджений новий режим праці й відпочинку для екіпажів судів-химовозів, що забезпечують регулярний відпочинок та реабілітацію моряків в міжрейсовому періоді. Вивчення захворюваності спостерігаємих контингентів, що спостерігались, показало, що в 1994-95 p.p. кількість випадків захворювань з ТВП в основній групі знизилася на 31,1%, а в контрольній - на 18%. Кількість днів тимчасової непрацездатності зменшилась на 28,8% та 15,2% відповідно.

Таким чином, за всіма вибраним критеріями було показано, що система розроблених та впроваджених профілактичних заходів позитивно вплинула на виробничий процес, здоров'я працюючих та екологічну ситуацію в регіоні.

висновки

1. Прогресуюче зростання міжнародних перевезень нафтопродуктів, хімічних вантажів наливом і зріджених газів, що досягає в Україні - 20,0, а в Латвії

- 30,0 млн.т за рік, стимулює розширення існуючих і будівництво нових високоавтоматизовашіх перевантажувальних комплексів, терміналів, спеціалізованих суден (газовозів, нафтоналивних танкерів та хімовозів), що висуває низку важливих проблем в галузі гігієни, токсикології та екології.

2. На всіх етанах перевантаження в порту і на судах-хімовозах в рейсах у повітрі робочої зони та судових приміщеннях визначалися пари наливних вантажів, концентрації яких у 67,8% проб перевищували ГДК, у тому числі більш, ніж у 5 разів, - у 33,7% визначень в порту та у 30,3% - на судах- хімовозах.

3. За даними проведених досліджень серед наливних хімічних вантажів що перевозяться на судах і перевантажуються в портах, 82,7% за характером їх-дії на організм відносяться до нейротоксикантів (аліфатичні та ароматичні вуглеводні, спирти, кетони, ефіри тощо), а провідною особливістю контакту з ними моряків та робітників порту є комбінована одночасна та послідовна (чергування циклами) дія при надходженні в організм переважно інгаляційним шляхом.

4. В лабораторному експерименті у тварин при комбінованій дії гексану та толуолу, бутанолу та ксилолу встановлено розлагодження повсдінкових реакцій (пригнічення рухового і активація емоційного компоненту); розвиток ознак медіаторно-гормональної дисоціації (перехід з норадроналінового на адреналіновий тип реагування) зі зниженням резервів САС (ДА і ДОФА), активація процесів ПОЛ і пригнічення ферментів енергетичного обміну, в найбільшій мірі виражені у тканинах головного мозку. Поєднання хімічного фактора з нервово-емоційним напруженням (на моделі неврозу) посилювало вираженість більшості спостережуваних зрушень і розлагодження психофізіологічних функцій.

5. Зіставлення досліджуваних показників при ізольованій, комбінованій та поєднаній з невротизацією дії досліджуваних речовин паказало, що за нейротоксичними ефектами в другому та третьому випадках вона носить більш, ніж адитивний характер.

6. Під впливом специфічних умов та характеру праці у робітників СПК, в першу чергу осіб операторських професій, суттєво змінюються показники функціонального стану аналізаторів та ЦНС (ПЗМР на 32,8%; ПСМР на 11,7%; КЧЗМ на 20,2%; кількість помилок та час виконання психологічних тестів на 53,5%

та 17,7% відповідно) результати степ-гесту (за показниками працездатності, гемодішаміки та ЕКГ), рівень виведення КА з сечею (зростання А у 2,1 рази; зниження ДА та ДОФА на 9,1% та 13,3% відповідно), що перш за все пов'язане з впливом на організм хімічного фактора, високого нервово-емоційного напруження і лежить в основі підвищеного, у порівнянні з робітниками контрольної групи, рівня захворюваності з тимчасовою непрацездатністю (за випадками на 29,8% і за днями непрацездатності - на 23,6% відповідно),

7. У членів екіпажів суден-хімовозів встановлено достовірну у порівнянні з моряками суховантажного флоту оізницю показників психофізіологічних функцій, гемодинаміки, ЕКГ, екскреції КА з сечею, а також широкого кола біохімічних показників, що відбиває дію на організм несприятливих умов плавання в умовах домінуючого хімічного фактора за рахунок перевезення небезпечних вантажів. Це приводить до підвищення рівня захворюваності з ТВП на 34,3%.

8. Проведені дослідження дали змогу обгрунтувати, розробити та впровадити комплекс гігієнічних заходів, спрямований на створення безпечних технологій, оздоровления умов і оптимізацію режимів праці та відпочинку, а також рекомендувати способи профілактики та корекції функціональних зрушень у членів екіпажів суден-хімовозів, робітників берегових спеціалізованих комплексів. Це дало позитивний економічний, соціальний, медико-гігієнічний ефекти і поліпшило екологічну обстановку в порту, місті та регіоні в цілому.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Заболеваемость с временной утратой работоспособности как критерий оценки химического загрязнения окружающей среды/ В.Тимченко.Л.Мураховская, А.Скородумов, Л.Покора//"Человек-Океан", Материалы Всесоюзной научной конференции ( 10-12 октября 1990 года ). - Махачкала, 1990,-4.1.-С.100-101.

2. Оценка психофизиологической надежности лиц профессий плавсостава, работающих в условиях повышенной химической опасности (методические рекомендации). Одесса,1991. -21с. Утверждены М3 СССР, № 6041-91. Авторы: Л.М.Шафран, Г.Е.Палатник, АН.Скородумов и др.

3. Medical, hygienic and ecological problems on board of specialized chemical carriers/ A.N.Skorodumov, L.M.Shafran// 2nd International Symposium on Maritime Health. June 2nd - 6th 1993, Antwerpen,Belgium. Abstracts-ILO, Antwerpen, 1993.-P.13.

4.Organization of radio medical and sanitary advice in poisonings with chemical agents under the conditions of a sea-voyage/ Olechko A.A., Belobrov E., Kyznetsov A., Skorodumov A.// 2nd International Symposium on Maritime Health. June 2nd - 6th 1993, Antwerpen, Belgium. Abstracts-ILO, Antwerpen. 1993.-P.16.

5. Проблема кумуляции при контакте моряка с опасными грузами/

Л.М.Шафран, А.Н.Скородумов //Актуальные проблемы медицины

транспорта.Тез.докл. Укр. Межведомствен, научн.-практ.конф. 22-24 сентября 1993г.-Одесса.- 1993.-С.406.

6. Характеристика условий труда докеров, занятых перегрузкой каменноугольного пека/ .В.Н.Евстафьев, С.В.Шейн, А.Н.Скородумов и др. //Актуальные проблемы медицины транспорта.Тез.докл. Укр. Межведомствен, научн.-практ.конф. 22-24 сентября 1993г.-Одесса.- 1993.-С.115.

7. Интегральный метод оценки адаптации моряка в системе регламентации режимов труда и отдыха. плавсостава/Л.М.Шафран.А.Н.Скородумов.В.К.Булптко //Метагагиена ’93 {применение математических методов и вычислительной техники в медико-гигиенических исследованиях). Тез.докл. Украинск. Научн.-практ.конф. 27-28 мая 1993г.-Киев.- Киев, 1993.-С. 145-146.

8. Адаптація курсантів до роботи у хімічно забрудненому середовищі/ Л.М.Шафран, А.Е.Завгородній, A.M.Скородумов// Адаптація учнівської молоді до навчальних занять та фізичних навантажень. Тези доповідей наукової конференції ( Черкаси, 12-15 жовтня 1993р. ).- Черкаси, 1993.-С.92.

9. Prophylaxis of Professional Poisonings and Diseases of Chemical Aetiology of Dockers at Port Vent spils/A. N. Skorodumov, V.E.Martinova// "From Research to Prevention". Managing occupational and environmental health hazards.20-23 March 1995, Helsinki, Finland.Abstracts-FIOH, Helsinki,1995.-P.61.

10. Active Inter-Watch Rest as a Method of Distress Prevention in Ships'

Operators/A. Vojtenko, A.Skorodumov // Intenational Symposium - Human Factors On Board ( ISHFOB’95 ). November 15-17, 1995, Bremen, Germany. Abstratcs of

Papers/Posters.-Bremen, 1995.-P.58.

11. Оператор химического транспортного конвейера: среда -

психофизиология - здоровье./ А.Н.Скородумов //Ноология, экология ноосферы, здоровье и образ жизни. Международн. Научн.конф. 22-24 марта 1996г. СПб,-Рефераты докладов.-СПб,-1996.-С.13.

12. Hygiene and toxicology of chemical risk by occupational contact with organic solvents/ A.N.Skorodumov, A.E.Zavgorodny // XlVth World Congress on occupational safety and health. Madrid, 22-26 April 1996. Abstracts,-1LO, Madrid, 1996.-P,217

Hygienic Characteristic of Working Conditions of Seamen on Ships Transporting Liquid Chemical Goods/ A.Skorodumov // Latvijas Akademijas Vestnis, 1997. - №2 (y АРУХУЬ

ANNOTATOIN

Skorodumov Andrey Nicolaevich. Hygienic basis of the safe transporting on ships and processing in the seaports of the liquid chemical goods. Thesis for conferring a degree of a Doctor of Medicine degree; speciality 14.02.01 - hygiene, Institute of Medicine of Labour, Kiev, 1997.

The thesis, that included 151 pages, 42 tables and 20 pictures, has presented the results of the experimental laboratory and model researches, had been carried out during the trips on the chemical tankers by transporting chemical liquid cargoes and in port Ventspils, High level of the chemical pollution of the working zone and environment was showed. It has established, that the action of the neurotoxicants to organism's state for most of higher psychic functions, sympatho-adrenal system, hemodynamic and metabolism has more then adittive character and intensified with the occupationally induced high neuro-emothional stress, especially for operators. The complex of the hygienic recommendations, prophylactic and corrigative measures were founded, collaborated out and implemented, that has positive economic, social and ecological effect.

АННОТАЦИЯ

СКОРОДУМОВ Андрей Николаевич. Гигиенические основы безопасной перевозки на судах и переработки в портах химических грузов наливом. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских паук по специальности 14.02.01 - гигиена, Киевский институт медицины труда, Киев, 1997.

В защищаемой рукописи, изоложенной на 151 странице машинописи, содержащей 42 таблицы и 20 рисунков, представлены результаты экспериментальных лабораторных и натурных исследований, проведенных в рейсах на судах-химовозах и в порту Вентспнлс при перевозке химических

. 19

наливных грузов. Выявлен высокий уровень химического загрязнения производственной и окружающей среды. Показано, что действие па организм нейротоксикантов по большинству показателей состояния высших психических функций, спмпато-адреналовой системы, гемодинамики и энергетического обмена носит более ■ чем аддитивный характер и усиливается в сочетании с высоким нервно-эмоциональным напряжением, особенно у лиц операторских профессий. Обоснован, разработан и внедрен комплекс гигиенических требований, профилактических и корригирующих мероприятий, что дало положительный экономический, социальный и экологический эффект.

Ключові слова: гігієна, профілактика, небезпечні вантажі, нейротоксиканти, комбінована, поєднана дія.

Дмп "Полімед". Зам. ТО . тнр.;00. ВД