Автореферат и диссертация по медицине (14.02.01) на тему:Гигиеническая оценка комплексного влияния факторов окружающей среды на динамику возникновения и течения заболеваний щитовидной железы у населения Украины

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (З імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ПЕЛЬО ІГОР МИХАИЛОВИЧ

УДК 613:57.04:616.441-036(477)

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА КОМПЛЕКСНОГО ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ДИНАМІКУ ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ У НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

14.02.01 - Гігієна, медичні науки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1999

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідуючий кафедрою пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шевченко Андрій Мусійович, Національний медичний університет імені 0.0. Богомольця, професор кафедри гігієни праці з курсом професійних захворювань;

Провідна установа:

доктор медичних наук, професор Козярин Іван Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідуючий кафедрою гігієни харчування з курсом гігієни дітей та підлітків.

Український науковий гігієнічний центр МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться £ р. о годині на засіданні спеціа-

лізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті імені

0.0. Богомольця за адресою: 252057, м. Київ-57, пр. Перемоги, 34, медико-профілактичний корпус Національного медичного університету, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені 0.0. Богомольця за адресою: 252057, Київ-57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий 3 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор

О.ІІ. Яворовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В сучасних умовах посилення тиску антропогенно зміненого навколишнього середовища внаслідок науково-технічного прогресу, глобальних екологічних змін, зростання темпів і психоемоційної насиченості життя, збільшення кількості і змін якості фізико-хімічних і психоемоційних факторів, що діють на людину, різко зростає актуальність досліджень по визначенню впливу на організм людини різноманітних факторів навколишнього середовища (Е.И. Гончарук и соавт., 1989; А.М. Сердюк, 1995; М.П. Захарченко и соавт., 1993; В.Г. Бардов,

В.А. Барановский, 1987) .

Поширеність та негативні медико-соціальні наслідки тиреоїдної патології ставлять питання її профілактики та лікування в ряд першочергових проблем теоретичної і практичної медицини (Л.В. Гербильский, 1994; И.Т. Калюжный, 1985; В.В. Талантов, 1985).

За сучасною оцінкою ВООЗ тиреоїдною патологією вражено майже 200 млн. чоловік, тобто близько 7% населення земної кулі, а в зоні ризику йодної нестачі знаходиться 1 млрд. чоловік, з них: 710 млн. - в Азії, 60 млн.

- в Латинській Америці, 277 млн. - в Африці і ЗО млн. в Європі (F. Delange,

Н. Burgi, 1994; Л.В. Гербильский, 1994; И.Т. Калюжный, 1985; М.В. Гуль-чій, 1995; І.Т. Матасар, 1996).

В структурі причин інвалідності населення України внаслідок хвороб ендокринної системи захворювання щитовидної залози займають друге місце після цукрового діабету і складають 11,8% (Н.Д. Тронько и соавт., 1993).

Протягом останніх років в Україні і світі виявляється стійка тенденція до зростання частоти ендокринної патології (О.П. Алексеев, И.А. Черкасов, 1982; В.А. Барабой, 1991; И.А. Лихтарев и соавт., 1992; В.А. Олейник, 1992; Н.Д. Тронько и соавт., 1993).

В наш час не підлягає сумніву, що між недостатністю йоду в біосфері і тиреоїдною патологією існує найтісніший зв’язок (В.Г. Передерій, 1996; С.Ю. Сухинина и соавт., 1995; F. Delange, 1994). Слід зазначити, що дефіцит йоду не єдина причина виникнення захворювань щитовидної залози. Проведені в останні роки дослідження наводять переконливі докази того, що на виникнення і перебіг захворювань щитовидної залози впливають як природні, так і антропогенні фактори навколишнього середовища (Л.В. Гербильский и соавт., 1984; Е.Б. Демко, 1972; М.И. Руднев, 1992; И.А. Лихтарев и соавт., 1994; К.И. Мышкин, 1987; А.Т. Гончаров, 1969; А.Е. Романенко и соавт., 1991). Слід враховувати, що ні один із факторів -

Висловлюю глибоку вдячність К.М.Н. Омельчуку С.Т. за консультативну допомогу.

фізичний, хімічний, біологічний не являється ізольованим: вони діють в комплексі, нашаровуючись на соціальні і спадкові фактори.

Екологічна ситуація, яка склалася на сьогодні в Україні робить актуальними дослідження по вивченню комплексного впливу природних і антропогенних факторів навколишнього середовища на захворюваність населення тиреоїдною патологією.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана у відповідності з планом виконання договору-підряду теми №237 за індексом МОЗ України “Розробка методів впливу на людину комплексу шкідливих факторів (радіоактивні речовини, солі важких металів, отрутохімікати тощо)”, номер реєстрації 01920001515.

Мета дослідження: гігієнічна оцінка комплексного впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища на динаміку виникнення і перебігу захворювань щитовидної залози у населення України з обгрунтуванням методів прогнозування та комплексу заходів його профілактики.

Завдання дослідження:

1. Дати гігієнічну характеристику природних факторів (середній вміст рухомого бору, цинку, марганцю, молібдену, кобальту, селену, калію, міді, в орному шарі грунту, йоду в грунтових водах, мінералізації та загальної жорсткості поверхневих і підземних вод) навколишнього середовища на території України за 5 років до та 10 років після аварії на ЧАЕС.

2. Провести гігієнічну оцінку динаміки забруднення навколишнього середовища на території України антропогенними забруднювачами фізичної (радіоактивне забруднення) та хімічної (пестициди, мінеральні та органічні добрива, пил, сірчаний газ, двоокис азоту, оксид вуглецю, тощо) природи за період з 1981 до 1995 року.

3. Визначити гігієнічні аспекти нозогеографічних та часових трендів загальної і первинної захворюваності населення України хворобами щитовидної залози за період з 1981 до 1995 року.

4. Вивчити основні математичні закономірності комплексного впливу природних та антропогенних факторів на виникнення і перебіг захворювань щитовидної залози.

5. Науково обгрунтувати та розробити еколого-гігієнічну нозогеог-рафічну карту захворюваності населення України хворобами щитовидної залози як теоретичну основу для державної системи прогнозування динаміки захворюваності населення та розробки комплексу заходів профілактики тиреоїдної патології.

6. Розробити та впровадити в практику закладів охорони здоров’я методичні рекомендації по зниженню променевого навантаження населен-

з

ня, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями забруднення радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Наукова новизна дослідження: вперше визначена динаміка у часі та просторі тиреоїдної патології населення України і Київської області, зокрема, до і після аварії на Чорнобильській АЕС; розроблений комплект еколого-гігієнічних карг України і Київської області з гігієнічною оцінкою вмісту рухомих форм природних біологічно активних макро- та мікроелементів у грунті, поверхневих і підземних водах, рівнів антропогенних фізичних та хімічних забруднювачів, як основа нового підходу до комплексної оцінки стану навколишнього середовища; із застосуванням медико-географічного методу створені нозогеографічні карти первинної та загальної захворюваності населення України і Київської області, зокрема хворобами щитовидної залози; дана гігієнічна оцінка впливу природних компонентів навколишнього середовища на динаміку виникнення та перебіг захворювань щитовидної залози; із застосуванням багатофакторного аналізу встановлені пріоритетні компоненти та визначені кількісні закономірності впливу антропогенного забруднення навколишнього середовища на рівень тиреоїдної патології у населення України, як основа державної системи прогнозування динаміки захворюваності населення та розробки комплексу державних заходів профілактики цих захворювань.

Практичне значення роботи. Результати дослідження дають можливість на науковій основі організовувати і проводити профілактику виникнення тиреоїдної патології в залежності від геохіміко-екологічної ситуації в різних регіонах України.

Результати дослідження лягли в основу створення карт, які відображають зв’язок між геохіміко-екологічною ситуацією на території України та рівнем захворюваності населення тиреоїдною патологією. Ці карти слугуватимуть методичною основою для прогнозування захворюваності населення різних регіонів України хворобами щитовидної залози, чіткої організації роботи профільних закладів, що дасть змогу своєчасно планувати та проводити профілактичні та лікувальні заходи.

Впровадження. На основі даних дослідження підготовлені та затверджені МОЗ України “Методичні рекомендації по зниженню променевого навантаження населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” і використовуються в роботі спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення (м. Чернігів); державного медико-соціального центру ветеранів війни (с. Циблі, Київська обл.); СЕС Макарівського і Богуславсь-кого районів Київської області, створено ряд карт, що характеризують вміст рухомих форм біологічно активних макро- та мікроелементів у грун-

ті, поверхневих і підземних водах України, карти оцінки захворюваності населення України та Київської області, зокрема захворюваннями щитовидної залози, які широко опубліковані у періодичних виданнях, і узагальнюючу карту “Захворюваність населення України хворобами щитовидної залози та їх екологічішй ризик”. Результати дослідження використовуються в педагогічному процесі на кафедрах пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни, ендокринології НМУ імені О.О. Богомольця та на кафедрі загальної гігієни і медичної екології Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Особистий внесок. Автором особисто проведена така науково-дослідна робота: 1) пошук, збір та статистична обробка первинних матеріалів, які стосуються природних і антропогенних факторів навколишнього середовища, динаміки тиреоїдної патології; 2) розроблено комплект еколо-го-гігієнічних карт, що характеризують середній вміст основних макро- і мікроелементів у грунтах України, середню багатолітню мінералізацію та жорсткість поверхневих і підземних вод України; 3) складено нозогеогра-фічні карти первинної і загальної захворюваності населення областей України тиреотоксикозом із зобом та без нього; 4) проведено багатофакто-рний кореляційно-регресійний аналіз і створено карту “Захворюваність населення України хворобами щитовидної залози та їх екологічний ризик” ; 5) аналіз та узагальнення одержаних результатів, їх оформлення.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були висвітлені на XIII з’їзді гігієністів України “Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я” (Київ, 1995), навчально-методичній конференції 4-го медичного факультету Національного медичного університету імені 0.0. Богомольця “Методичні аспекти навчального процесу на медичних факультетах (Київ, 1997), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю кафедри гігієни і екології людини Дніпропетровської державної медичної академії “Гігієнічні проблеми охорони здоров’я населення” (Дніпропетровськ, 1997), науково-методичній конференції “Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України” (Одеса, 1997), науково-методичній конференції 4-го медичного факультету Національного медичного університету ім. 0.0. Богомольця “Особливості формування мотивації навчання студентів медичних вузів” (Київ, 1998), міжнародній науково-медичній конференції студентів та молодих вчених (Київ, 1999).

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в 16 друкованих працях, серед них 4 журнальні статті у наукових фахових виданнях

* Автор висловлює щиру подяку співробітнику Інституту географії НАН України к.г.н. Барановському В.А. за надану картографічну допомогу

України та інших країн, а також у збірниках, наукових праць, матеріалах і тезах конференцій.

Струкггура і об’єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 7 розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, переліку літератури (185 вітчизняних, 27 іноземних джерел). Дисертація викладена на 190 сторінках машинопису, в т.ч. власне тексту - 112 стор., містить 33 таблиці та ЗО рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконані для реалізації мети і завдань роботи, здійснювались з залученням адекватних матеріалів і сучасних методів. У відповідності до цього в роботі використані, з одного боку матеріали, що характеризують природні особливості регіонів, закономірності забруднення навколишнього середовища, з іншого боку -відомості про поширеність та динаміку виникнення захворювань щитовидної залози у населення України та Київської області. В узагальненій формі дані про вихідні матеріали та їх обсяг представлені в таблиці 1.

Інтегральну оцінку здоров’я населення областей України у зв’язку з захворюваністю хворобами щитовидної залози проводили з використанням редукованої методики Полякова-Малинського.

Вплив природних і антропогенних факторів навколишнього середовища на виникнення, розвиток, перебіг і наслідки захворювань щитовидної залози вивчали за допомогою комп’ютерної обробки даних із застосуванням багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, компонентного, факторного, дисперсійного аналізів (В.А. Поляков, Д.М. Малинський, 1971, А.П. Мерков, 1974).

Основними етапами матемагико-статистичного аналізу були: 1) розрахунок парних коефіцієнтів кореляції; 2) визначення множинного коефіцієнта кореляції (при будь-якій кількості факторів); 3) розрахунок парціальних коефіцієнтів кореляції, які свідчать про силу “чистого” зв’язку окремого параметра з результативною ознакою; 4) розрахунок коефіцієнтів детермінації.

В роботі нами використано такий сучасніш метод гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення, як метод картографічного аналізу.

Для проведення картографічного аналізу використовували ландшафтний підхід до створення екологічних карт (А.Г. Исаченко, 1990). Цей підхід включає в себе картографування екологічного потенціалу геосистем, антропогенного впливу на геосистеми техногенних екологічних аномалій,

Таблиця 1.

Матеріали, обсяг та методи дослідження

■-№> Програма.: даслі- дженш і'Об’єклг.;:; V •' дослідження Джерело інформації . ч’ - ; • Кількість і : період спо-. Остережень '

Природні фактори навколишнього середовища

1. Мікро- та макроелементи Середній вміст рухомих форм основних мікро- та макроелементів Обліки інформаційно-аналітичного Управління Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України. 3000 аналізів у 25 обл. України

2. Мінералізація і жорсткість води Середні показники мінералізації та жорсткості поверхневих і підземних вод Обліки Державного інформаційного фонду Державного Комітету України по геології та використанню надр. 6000 аналізів у 25 обл. України

Антропогенні фактори навколишнього середовища

3. Мінеральні та органічні добрива Забруднення та територіальне навантаження грунтів мінеральними і органічними добривами сільгоспугідь Обліки агрохімслужби Міністерства сільського господарства та продовольства України. 6000 аналізів у 25 обл. України

4. Пестициди Залишкова теоретична кількість пестицидів у грунті Обліки станцій захисту рослин Міністерства сільського господарства та продовольства України. Обліки Київської обласної СЕС. 53000 аналізів у 25 обл. України та 26 р-х Київської обл.

5. Нітрити, нітрати Забруднення питної води нітритами і нітратами Обліки Київської обласної СЕС. 58000 аналізів у 26 р-х Київської обл.

6. Забрудни-ки атмосферного повітря Забруднення шкідливими речовинами атмосферного повітря Статистичні обліки Держкомстату України і Київської обласної СЕС. 6000 аналізів у 25 обл. України та 26 р-х Київської обл.

7. Іонізуюче випромі- нювання Показники у-фону -контрольні заміри. Річні сумарні дози опромінення населення Обліки Мінсільгосппроду України. “Дозиметрическая паспортизация населеных пунктов Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению после Чернобыльской аварии”. 600 нас. пунктах України за 1973-1984 р.; 6535 за 19911995 р. та в 650 нас. пунктах Київської обл.

Динаміка захворюваності населення хворобами щитовидної залози (загальна та первинна)*

Населення

України

Число усіх хворих, у тому числі вперше виявлених

Обліки центру медичної статистики МОЗ України.

382 847

Населення

Київської

обл.

Число усіх хворих, у тому числі вперше Биявлених

Обліки Оргметодвідділу Київської обласної лікарні.

17 970

Методи дослідження

I. Математико-стагистичні методи: варіаційної статистики, багатофакторного

кореляційно-регресійного і компонентного аналізів, дисперсійний аналіз._____

II. Метод картографічного аналізу.__________________________________________

реакції населення на стан середовища та його техногенні зміни, прогнозу екологічної ситуації на перспективу.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати аналізу, показали, що рівень первинної захворюваності в період 1981-1986 років у цілому по Україні залишався практично незмінним, з незначною тенденцією до зниження з 10,4 до 9,8 випадків на 100 тис. населення. Проте після 1986 року починається постійний приріст захворюваності (до 14,8 випадків на 100 тис. населення) у 1993 році, що в порівнянні з доаварійним періодом (до 1986 року) складає +51%. Максимальні рівні захворюваності зареєстровані у 1981 році в Запорізькій (13,7 на 100 тис. населення), Житомирській (13,3), Рівненській (13,4), Київській (12,8), Миколаївській (12,6) областях, у 1990 році - в Київській (16,2 на 100 тис. населення), Дніпропетровській (15,0), Сумській 15,0), Донецькій (14,6), Черкаській (13,7) областях, у 1995 році - в Закарпатській (21,5 на 100 тис. населення), Хмельницькій (18,4), Дніпропетровській (16,5), Сумській (13,0), Волинській (14,0) при мінімальних значеннях у 1981 році в Волинській (5,7 на 100 тис. населення), Вінницькій (6,2), Чернівецькій (6,5), у 1990 році - в Чернівецькій (5,0 на 100 тис. населення), Вінницькій (7,0), Чернігівській (7,4), Тернопільській (7,4), у 1995 році - в Кіровоградській (4,6 на 100 тис. населення), Миколаївській (6,9), Чернівецькій (4,8).

Встановлено, що до 1985 року на території України нараховувалось 12 областей, в яких відмічалося зростання загальної захворюваності населення тиреотоксикозом з зобом та без нього і 8 областей з ростом первинної захворюваності. У 1990 році кількість таких областей значно зросла і

* У роботі аналізувалися дані включені до офіційних форм звітності МОЗ України у розділі “Тиреотоксикоз з зобом та без нього”. Згідно міжнародної класифікації хвороб (1980 рік) до даного розділу були включені: зоб токсичний дифузний; токсичний монодозний зоб; токсичний полінодозний; токсичний вузловий зоб; тиреотоксикоз уточненої етіології.

становила відповідно 21 та 16, а у 1995 році зростання рівня загальної захворюваності відмічається вже у всіх областях, а первинної захворюваності

- у 19 областях.

1 ! 7000 ооо

Рис. 1. Загальна захворюваність населення областей України на хвороби щитовидної залози

Проведене нами ранжування областей України за редукованим інтегральним індексом здоров’я свідчить, що до групи регіонів із низьким рівнем загальної захворюваності тиреотоксикозом з зобом та без нього відносяться Тернопільська, Волинська, Житомирська, Луганська області; з середнім рівнем - Закарпатська, Івано-Франківська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська, Вінницька, Республіка Крим, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Харківська області; вище середнього - Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Хмельницька; з високим -Львівська, Сумська; з дуже високим - Донецька та Київська області. За рівнем первинної захворюваності за цей же період картина дещо інша. До групи регіонів з низьким рівнем первинної захворюваності віднесено Чернівецьку, Вінницьку, Тернопільську області; з середнім рівнем - Волинську, Запорізьку, Івано-Франківську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Чернігівську, Житомирську, Закарпатську, Кіровоградську, Луганську, Полтав-

ську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку області; до вище середнього рівня - Дніпропетровську, Донецьку, Республіку Крим; з високим - Рівненську, Черкаську; з дуже високим - Київську, Сумську. Проведена класифікація дозволила нам вперше створити карти, що характеризують рівні загальної та первинної захворюваності тнреоїдною патологією населення України за період з 1981 до 1995 року (рис. 1).

Враховуючи тон факт, що Київська область віднесена нами до регіонів з найбільш гострою екологічною ситуацією, ми провели аналіз статистичних даних, які характеризують рівень патології щитовидної залози населення області. Отримані результати показали, що в області встановилась стійка тенденція зростання захворюваності всіма нозологічними формами (зокрема всіма формами зобу, в т.ч. ІІІ-ІУ ступеня, раком, гіпотиреозом, тиреотоксикозом, тиреоїдитом) (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльна оцінка рівнів загальної та первинної захворюваності хворобами щитовидної залози дорослого і дитячого населення Київської

області та України (на 100 тис, населення)

Загальна захворюваність Первинна захво рювашсть

Нозологічна 1988 1993 1988 ,1993

форма Київська обл. Україна Київська обл. . Україна Київська Обл. Україна Київська обл. Україна

Тиреотоксикоз дорослі 116,0 86,0 126,0 85,0 20,0 15,0 22,0 14,0

ДІТИ 2,0 - 7,0 - 1,0 - 4,9 2,0

Зоб ІІІ-ІУ ст. (всі форми) дорослі 167,0 98,0 486,0 174,0 33,0 17,0 111,0 40,0

ДІТИ 6,0 7,0 53,0 25,0 1,0 2,0 17,0 10,0

в т.ч. вузлові та змішані форми зобу дорослі 80,0 98,0 322,0 97,0 16,0 8,0 75,0 23,0

ДІТИ 0,2 0,6 32,0 6,0 0,2 0,2 11,0 3,0

Гіпотиреози (всі форми): дорослі 51,0 46,0 150,0 74,0 8,0 5,0 27,0 8,0

діти 2,0 4,0 11,0 6,0 0,7 0,7 3,0 2,0

Тиреоїдити: дорослі 4,0 11,0 75,0 40,0 2,0 3,0 28,0 14,0

діти 0,5 0,6 23,0 12.0 - 0,2 1,0 8,0

Гіперплазія щитовидної залози І-11 ст.: дорослі 164,0 199,0 2965,0 56,0 62,0 895,0

діти 862,0 457,0 12293.0 - 560,0 191,0 4460,0 -

Така тенденція характерна як для дорослих, так і дітей, а показники загальної та первинної захворюваності значно перевищують відповідні по

Україні в цілому (О.І. Авраменко і співавт., 1994, Л.С. Балєва и соавт., 1989, И.С. Верхатская и соавт., 1993, Е.М. Лукьянова и соавт., 1993).

На нашу думку, пояснення цим процесам треба шукати в суттєвих екологічних зрушеннях, в забрудненні радіонуклідами 2/3 території області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Серед районів області найвищі рівні загальної захворюваності патологією щитовидної залози у 1990 році відмічаються у Іванківському (208,1 на 100 тис. населення), П.-Хмельницькому (197,7) та Бородянському (175,4) районах. Середнє значення цього показника по області становило 95,8 на 100 тис. населення, що на 32,1% більше, ніж у 1985 році (72,5) і на 44% більше ніж у 1981 році (66,3).

Отримані нами дані підтверджуються результатами досліджень (О.І. Авраменко та співавт., 1994, І.А. Ліхтарьова та співавт., 1992, 1994, А.Ю. Романенко, 1992, М.Д. Тронько, 1994).

У зв’язку з тим, що більше 90% території України займають грунти, які використовуються для землеробства, хімічні особливості їх складу виступають в ролі суттєвого природного чинника навколишнього середовища по відношенню до виникнення захворювань, динаміки загострень та смертності населення від різних хвороб (П.А. Власюк, 1975, Е.И. Гончарук, 1977, 1989, А.Г. Исаченко, 1990).

Враховуючи це, нами вперше проведено цілеспрямоване картографічне дослідження розповсюдження найбільш значущих хімічних елементів у орному та підорному горизонтах грунту в різних регіонах України.

Наші медико-географічні дослідження показали значну мозаїчність розповсюдження цих важливих елементів у грунтах території держави.

Враховуючи значний вплив комплексу мікроелементів на рівень ти-реоїдної патології, нами було вивчено вклад окремих мікроелементів у формування рівня захворюваності населення тиреотоксикозом з зобом та без нього (табл. 3). Як показали результати аналізу рівень захворюваності залежить переважно від показників, що відображають середній вміст рухомого марганцю в грунті, кобальту, селену в раціоні, вмісту калію в орному шарі грунту, ступінь мінералізації та загальну жорсткість вод. Отримані нами при математичному аналізі дані підтверджують результати раніше проведеної нами картографічної оцінки взаємозв’язку між вмістом основних мікроелементів в орному шарі грунту та рівнем тиреоїдної патології.

Результати картографічного аналізу показали, що найвищий рівень вмісту рухомого марганцю в грунті відмічається у Донецькій, Запорізькій, Одеській, Луганській областях, низький вміст рухомих форм кобальту та цинку зафіксовано у Львівській, Волинській, Хмельницькій, Київській, Донецькій областях, низький вміст селену в харчових раціонах характер-

ний для Хмельницької, Дніпропетровської, Запорізької та інших областей і саме у жителів вище вказаних областей відмічається найвищий рівень захворюваності населення тиреотоксикозом із зобом та без нього. До групи з високим рівнем загальної захворюваності населення даною патологією ввійшли Донецька, Київська, Львівська, Сумська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Хмельницька області.

Таблиця З

Вплив окремих природних і антропогенних факторів навколишнього середовища на рівень первинної захворюваності населення України тиреотоксикозом із зобом та без нього

' Фактори КПК И ї Р

Середній вміст рухомого бору в фунті, мг/кг 0,326 10,61 1,722 >0,05

Середній вміст рухомого цинку в груші, мг/кг -0,147 2,17 0,744 >0,05

Середній вміст рухомого марганцю в грунті, мг/кг -0,517 26,71 3,019 <0,05

Середній вміст рухомого молібдену в грунті, мг/кг -0,174 3,04 0,885 >0,05

Середній вміст рухомого кобальту в грунті, мг/кг -0,489 23,92 2,804 <0,05

Середній вміст селену в раціоні, мкг/кг -0,450 20,25 2,520 <0,05

Середній вміст селену в грунті, мкг/кг -0,247 6,11 1,276 >0,05

Вміст калію в грунті (в орному шарі), мг/кг -0,561 31,51 3,391 <0,01

Вміст міді в грунті (в орному шарі), мг/кг 0,288 8,29 1,503 >0,05

Вміст йоду в грунтових водах, мкг/л 0,222 4,93 1,139 >0,05

Мінералізація поверхневих вод, мг/л -0,405 16,43 2,217 <0,05

Мінералізація підземній вод, мг/л -0,299 8,95 1,568 >0,05

Загальна жорсткість поверхневих вод, мг-екв/л 0,421 17,68 2,318 <0,05

Загальна жорсткість підземних вод, мг-екв/л -0,496 24,58 2,854 <0,05

Забруднення грунтів мінеральними добривами 0,314 9,84 1,652 >0,05

Забруднення грунтів пестицидами 0,135 1,84 0,684 >0,05

Територіальне навантаження мінеральними добривами в цілому 0,453 20,51 2,540 <0,05

Ступінь забруднення поверхневих вод 0,605 36,56 3,796 <,01

Забруднення атмосферного повітря -0,052 0,27 0,258 >0,05

Умовні позначенім: ї - критерій Стьюдента; КПК - коефіцієнт парціальної кореляції; Б - коефіцієнт детермінації, %.

Отримані нами результати співпадають з даними Є.Б. Демко (1972), Н.Г. Зиріна (1974), Р.Д. Габовича (1979), Ю.І. Москальова (1985),

Н.М. Овецької (1987), Б.П. Сучкова (1996), Є.С. Ром-Богуславської (1994) та інших про те, що недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, молібдену та надлишок кальцію, фтору, хрому, марганцю сприяє розвитку у населення захворювань щитовидної залози.

Оскільки останнім часом, у виникненні захворювань щитовидної залози все більше уваги приділяється ролі, так званих, вторинних екзогенних факторів (екологічних, соціальних, інфекційних) нами вивчено вплив комплексу антропогенних факторів навколишнього середовища на рівень загальної і первинної захворюваності населення України тиреотоксикозом з зобом та без нього.

Проведений нами багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз дозволив отримати рівняння регресії, які описують математичну модель впливу факторів навколишнього середовища на рівні захворюваності тиреотоксикозом з зобом та без нього. Наведені Р-коефіцієнти рівнянь свідчать про характер та відносну силу впливу окремих факторів.

У, = 0,236 X! + 0,100 Х2 + 0,362 Х3 + 0,542 Х4 + 0,0376 Х5;

У2 = 0,245 X, + 0,208 Х2 + 0,317 Х3 + 0,481 Х4 + 0,129 Х5; де: У] - рівень первинної захворюваності тиреотоксикозом в 1995 році;

У2 - рівень загальної захворюваності тиреотоксикозом в 1995 році;

X) - вміст залишкових кількостей мінеральних добрив в грунті;

Х2 - вміст залишкових кількостей пестицидів в грунті;

Х3 - територіальне навантаження мінеральними добривами в цілому;

Х4 - ступінь забруднення поверхневих вод (індекси забруднення);

Х5 - забруднення атмосферного повітря (сумарні індекси).

Обидві моделі є адекватними, про що свідчить розрахований нами критерій Фішера (3,67 та 3,12 у порівнянні з граничним табличним значенням для даної моделі - 2,74).

Як показали результати аналізу, досліджувані компоненти навколишнього середовища на 49,11% обумовлюють розвиток первинної патології щитовидної залози та на 45,07% - загальної захворюваності. Проте наведені в рівняннях регресії Р-коефіцієнти показали, що при майже однаковій загальній чутливості показників захворюваності до комплексу факторів виявляється пріоритетність впливу за окремими факторами. Так рівень первинної захворюваності тиреотоксикозом з зобом та без нього, в першу чергу, залежить від загального рівня забруднення поверхневих вод в регіоні та загального територіального навантаження мінеральними добривами (табл. 3).

Вплив інших факторів на виникнення даної патології значно нижчий. Проте це не повинно наводити на думку про їх незначущість.

Як показали результати дослідження, для даних показників характерна взаємодоповнюваність, оскільки сила сумарного їх впливу (в %) перевищує загальний коефіцієнт детермінації, тому навіть незначне зростання одного з факторів може обумовити підсилення потенціюючої дії іншого фактора. Свідченням правомірності цього висновку можуть служити парні

коефіцієнти кореляції між забрудненням території пестицидами, рівнем забруднення поверхневих вод, жорсткістю води та її мікроелементним складом, які знаходяться в діапазоні г=0,37-0,44 (р<0,05).

Підводячи підсумок, слід зазначити, що вперше нами із застосуванням медико-географічного методу складені нозогеографічні карти первинної та загальної захворюваності населення України тиреотоксикозом з зобом та без нього і розроблено комплект еколого-гігієнічних карт України з гігієнічною оцінкою вмісту рухомих форм природних біологічно-активних макро- та мікроелементів у грунті, поверхневих і підземних водах, рівнів антропогенних фізичних та хімічних забруднювачів, що дозволило вперше дати кількісну гігієнічну оцінку впливу природних компонентів навколишнього середовища на динаміку виникнення і перебігу захворювань щитовидної залози, а також встановити пріоритетні компоненти та визначити кількісні закономірності впливу антропогенного забруднення навколишнього середовища на рівень тиреоїдної патології населення України.

Отримані нами дані можна використовувати, як основу державної системи прогнозування динаміки захворюваності населення хворобами щитовидної залози та розробки комплексу профілактичних заходів.

ВИСНОВКИ

1. Комплексне гігієнічне дослідження та багатофакгорний математи-ко-статистичний аналіз (кореляційно-регресійний, компонентний, факторний, дисперсійний) на ЕОМ дозволили якісно та кількісно встановити, що на динаміку виникнення, перебігу та наслідки захворювань щитовидної залози у населення України у просторі та часі впливають як природні так і антропогенні фактори, дія їх взаємопотенціююча.

2. Гігієнічна оцінка геохімічних особливостей різних регіонів України дозволила виділити території з аномальним вмістом окремих природних компонентів навколишнього середовища, які підвищують ризик захворюваності населення хворобами щитовидної залози. Так, високий (>522 мг/кг) вміст рухомого марганцю в грунті зафіксовано на території Донецької, Запорізької, Одеської, Луганської областей, низький вміст рухомих форм кобальту (<1,7 мг/кг) та цинку (<0,18 мг/кг) в грунті - Львівської, Волинської, Хмельницької, Київської, Донецької областей, висока ступінь загальної мінералізації (>2000 мг/л) та жорсткості (>10,5 мг-екв/л) поверхневих вод -Одеської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської та інших областей.

3. Внаслідок неконтрольованого техногенного навантаження та аварії на ЧАЕС екологічна обстановка в Україні значно погіршена, в окремих регіонах забруднення досягло рівнів екологічної катастрофи (зона відчу-

ження), екологічної біди (Донецька, Дніпропетровська, Луганська області), надзвичайного (Київська, Миколаївська, Республіка Крим) або високого (Харківська, Чернівецька, Львівська) забруднення. Щороку відбувається інтенсивне забруднення атмосфери (14,3 млн. т., у тому числі 8,8 млн. від стаціонарних джерел забруднення), води (4703,7 тис. т. стічних вод), грунту (площі угідь, забруднених залишками хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив досягла 14 млн. га, тобто 1/3 загальної кількості сільськогосподарських угідь). Після аварії на ЧАЕС відбулось надзвичайне радіоактивне забруднення території України (загальна кількість радіонуклідів, які випали на територію держави дорівнює 90 МКи, а 377,5 тис. га забруднена |37 Сб більше 5 Ки/км2).

4. Для території Київської області характерна стійка тенденція до погіршення екологічної ситуації. Щороку в атмосферу викидається близько 250 тис. тонн шкідливих для здоров’я людини речовин, лише 27,8% джерел забруднення атмосфери обладнані пилогазоочисними спорудами, злив забруднених стічних вод у водні об’єкти області виріс в 2,9 рази і складає 1757 млн. м3 на рік, вміст нітритів та нітратів у джерелах водопостачання Києво-Святошинського, Бориспільського, Яготинського, Обухівського та інших районів у 5-10 разів перевищує гранично допустимі концентрації. На території Поліського, Кагарлицького, Богуславського районів у пробах раціонів харчування концентрація пестицидів перевищує максимально допустимі рівні більше ніж у 10 разів. Значно погіршила екологічну ситуацію на території області аварія на Чорнобильській АЕС. На забруднених територіях, де рівень гамма-фону перевищує природний, проживає 2/3 населення області. Найбільш складна ситуація склалася на території Поліського, Іванківського, Вишгородського, Таращанського, Богуславського, Рокит-нянського районів, де є ділянки з щільністю забруднення грунту цезієм-137 понад 5 Ки/км2.

5. Математико-статистичне та медико-географічне дослідження репрезентативно засвідчили, що у населення України після аварії на ЧАЕС у 1986 році визначаються тренди постійного інтенсивного збільшення загальної (+14,4%; р<0,05) та первинної (+18,4%; р<0,05) захворюваності хворобами щитовидної залози відносно доаварійного періоду з 1981 до 1986 року.

6. Географічний тренд росту тиреоїдної патології прямує у зростаючому напрямку від заходу України до сходу. За даними картографічного аналізу найвищі рангові місця в цілому серед 25 областей України посідають Київська (25), Сумська (24), Рівненська (23), Черкаська (22), Дніпропетровська (21), Донецька (20) області. Найнижчі ранги належать Чернівецькій (1), Вінницькій (2), Тернопільській (3), Чернігівській (4) областям.

7. Після аварії на ЧАЕС реєструється значний ріст захворюваності населення різними формами зобу в переважній більшості областей України. Особливо виділяються Донецька (темп приросту складає 36,4%), Київська (36,1%), Сумська (37,6%), Херсонська (43,6%), Хмельницька (28,0%), Запорізька (22,2%), Дніпропетровська (23,0%) області, тобто регіони з розвинутою промисловістю. Це вказує на те, що радіоактивне забруднення потенціює дію інших хімічних чинників розвитку захворювань щитовидної залози.

8. У Київській області показники загальної та первинної захворюваності хворобами щитовидної залози як дорослого так і дитячого населення значно перевищують середньодержавігай рівень (при тиреотоксикозах на 48,0% загальна та 57,2% первинна захворюваність; при захворюваннях на зоб ІІІ-ІУ ступеня - відповідно на 179,9% та 177,5%; при гіпотиреозах - на 102,0% та 327,5%; при тиреоїдитах - на 87,5% та 100%). Найвищі рівні захворюваності зареєстровані серед населення Іванківського, Бородянсько-го, Богуславського, П-Хмельницького районів, що пояснюється складною екологічною ситуацією, що склалася на даних територіях.

9. За даними кореляціґшо-регресійного аналізу серед природних факторів, крім йоду, які впливають на рівень захворюваності тиреотоксикозом з зобом та без нього, найбільш значним є вміст рухомих форм марганцю (Д=26,7%; р<0,01), кобальту (Д=23,9%; р<0,01), селену (Д=20,3%; р<0,05), калію (Д=31,5%; р<0,01) в орному шарі грунту, ступінь мінералізації та загальна жорсткість поверхневих (Д=16-17%; р<0,05) та підземних (Д=24,6%; р<0,01) вод.

10. Математико-статистичний аналіз дозволив встановити, що антропогенні фактори, які обумовлюють своїм негативним впливом ріст ти-реоїдної патології на 49,11%) за рівнем значимості розподіляються так: серед фізичних факторів вищі ранги займає доза радіаційного опромінення (Д=74,0%; р<0,01), а серед хімічних - ступінь забруднення поверхневих вод (Д=29,6%; р<0,01) та загальне територіальне навантаження мінеральними добривами (Д=15,5%; р< 0,05).

11. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено в практику охорони здоров’я метод медичного картографічного прогнозування впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища для первинної та вторинної профілактики захворювань щитовидної залози у населення, що проживає у різних регіонах України.

12. На підставі результатів багатофакторного кореляційно-регресій-ного аналізу створені адекватні моделі (розрахований нами критерій Фіше-ра 3,67 та 3,12 перевищує граничне табличне значення для даної моделі -2,74), які описують вплив факторів навколишнього середовища на рівень

тиреоїдної патології. Досліджувані компоненти на 49,11% обумовлюють розвиток первинної та на 45,07% - загальної захворюваності населення України тиреотоксикозом із зобом та без нього.

13. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено метод зниження променевого навантаження населення, яке проживає на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Пельо І.М., Некрасова Л.С. Картографічна оцінка захворюваності населення України тиреотоксикозом з зобом та без нього в залежності від впливу антропогенних факторів навколишнього середовища // Вестник гигиены и эпидемиологии. Донецк. 1998.-Т. 2., №2,-

С. 117-122.

Пельо І.М. Захворюваність населення України тиреотоксикозом із зобом та без нього в залежності від стану навколишнього середовища //Український науково-медичний молодіжний журнал.Київ.1999.№1-2.-С.96-99.

Пельо И.М. Изучение влияния радиоактивного загрязнения окружающей среды на заболеваемость населения болезнями щитовидной железы // Медико-биологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС. Минск. 1996. - №2. - С. 17-19.

Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Пельо И.М. Влияние природных и антропогенных факторов окружающей среды на заболеваемость тиреотоксикозом населения Украины // Медико-биологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС. Минск. 1998. - № 1. - С. 24-27.

Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Пельо І.М., Барановський В.А. Картографічна оцінка захворюваності населення Київської області на хвороби щитовидної залози залежно від екологічної ситуації // Проблеми медицини.

- 1998.-№ 1.-С. 50-54.

Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Пельо І.М. Екологічна ситуація та рівень загальної захворюваності населення України на хвороби щитовидної залози //Проблеми медицини. - 1998. -№ 2. - С. 34-37.

Пельо І.М. Вплив комплексу факторів навколишнього середовища на рівень тиреоїдної патології населення України // Матер, ювілейної наук.-практ. конф., присвяченої 75-річчю кафедри гігієни і екології людини “Гігієнічні проблеми охорони здоров’я населення”. - Дніпропетровськ, 1997.-С. 156-159.

Бардов В.Г., Некрасова, Л.С., Омельчук С.Т., Пельо І.М. Вплив якості питної води на рівень захворюваності населення України тиреотоксико-

зом // Матер. IV всеукраинской научн.-пракг. конф. “Вода - проблемы и решения”. - Днепропетровск, 1998. - С. 74-76.

АНОТАЦІЯ

Пельо І.М. Гігієнічна оцінка комплексного впливу факторів навколишнього середовища на динаміку виникнення та перебігу захворювань щитовидної залози у населення України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - Гігієна, медичні науки, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 1999.

Встановлені закономірності впливу комплексу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища на виникнення та перебіг захворювань щитовидної залози у населення України. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено в практику охорони здоров’я метод медичного картографічного прогнозування впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища для первинної і вторинної профілактики захворювань щитовидної залози у населення, яке проживає в різних регіонах України.

Ключові слова: тиреотоксикоз з зобом та без нього, профілактика, вплив навколишнього середовища.

АННОТАЦИЯ

Пельо И.М. Гигиеническая оценка комплексного влияния факторов окружающей среды на динамику возникновения и течения заболеваний щитовидной железы у населения Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - Гигиена, медицинские науки, Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 1999.

Установлены закономерности влияния комплекса природных и антропогенных факторов окружающей среды на возникновение и течение заболеваний щитовидной железы у населения Украины.

На протяжении 15-летнего периода (1981-1995 г.г.) показатели заболеваемости тиреотоксикозом с зобом и без него неуклонно росли. Темп прироста уровня распространенности данной патологии среди населения Украины возрос в среднем на 51%.

В Киевской области, на территории которой сложилась наиболее острая экологическая ситуация, установилась стойкая тенденция роста заболеваемости населения всеми нозологическими формами (в том числе

всеми формами зоба, раком, гипотиреозом, тиреотоксикозом, тиреоиди-том). Показатели общей и первичной заболеваемости значительно превышают соответствующие по Украине (от 48% до 87,5% в зависимости от нозологической формы).

Медико-географический анализ позволил распределить 25 областей Украины и 26 районов Киевской области по 5-ти бальной шкале уровня заболеваемости тиреотоксикозом с зобом и без него и создать нозогеогра-фические карты распространенности данной патологии на территории Украины.

Впервые нами с использованием медико-географического метода разработан комплект эколого-гигиенических карт Украины и Киевской области с оценкой содержания подвижных форм природных биологически-активных макро- и микроэлементов в почве, поверхностных и подземных водах, уровнях антропогенных загрязнителей.

Для выявления возможной зависимости заболеваемости населения Украины тиреотоксикозом с зобом и без него от комплекса природных и антропогенных факторов окружающей среды был проведен многофакторный корреляционно-регрессионный анализ совокупности показателей. С одной стороны были включены сведения, которые характеризуют содержание подвижных форм основных макро- и микроэлементов в почве, минерализацию и жесткость поверхностных и подземных вод, степень загрязнения атмосферного воздуха, воды и почвы с учетом основных загрязнителей и с другой стороны сведения о уровне первичной и общей заболеваемости населения областей Украины тиреотоксикозом с зобом и без него.

Установлено, что среди природных факторов, которые влияют на уровень заболеваемости изучаемой патологии, наиболее значимыми являются: содержание подвижных форм марганца (Д=26,7%; р<0,01), кобальта (Д=23,9%; р<0,01), селена (Д=20,3%; р<0,05), калия (Д=31,5%; р<0,01) в пахотном слое почвы, степень минерализации и общая жесткость поверхностных (Д=16-17%; р<0,05) и подземных (Д=24,6%; р<0,01) вод.

Нами показано, что антропогенные факторы, обуславливающие своим отрицательным воздействием рост тиреоидной патологии на 49,11% по уровню значимости распределяются следующим образом: среди физических факторов высшие ранги занимает доза радиационного облучения (Д=74,0%; р<0,01), а среди химических - степень загрязнения поверхностных вод (Д=29,6%; р<0,01) и общая территориальная нагрузка минеральными удобрениями (Д=15,5%; р<0,05). Следует отметить, что влияние природных и антропогенных факторов имеет взаимопотенциирующее действие на данный вид патологии.

Учитывая результаты исследования нами обоснован, разработан и внедрен в практику здравоохранения метод медицинского картографического прогнозирования влияния природных и антропогенных факторов окружающей среды для первичной и вторичной профилактики заболеваний щитовидной железы у населения, которое проживает в различных регионах Украины.

Ключевые слова: тиреотоксикоз с зобом и без него, профилактика, влияние окружающей среды.

SUMMARY

Pelyo I.М. Hygienic assessment of the complex influence of environmental factors on the dynamics of beginnings and proceeding of thyroid gland diseases in population of Ukraine.

The dissertation for the Candidate degree in medical sciences according to speciality 14.02.01 - Hygiene, Bogomolets National Medical University, Kyiv, 1999.

Appropriatenesses of the complex influence of natural and antropogenic environmental factors on beginnings and proceeding of thyroid gland diseases in population of Ukraine have been established. The method of medical cartographical prognostication of influence of natural and anthropogenic environmental factors for primary and secondary prophylaxis of thyroid gland diseases in population of different regions of Ukraine has been substantiated, elaborated and applied in practice of health protection.

Key words: thyreotoxicosis with and without goitre, prophylaxis, influence of environment.