Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Фитотерапия беременных с латентными формами хронического пиелонефрита

Харківський державний медичний університет

РГб ОА Ні правах рукопису

1 ' ‘

Перм ¡нова Таїсія Іванівна

' удк

Фітотерапія вагітних з латентними формами хронічного пієлонефриту

14.01.01 - Акушерство і гінекологія

Автореферат

дисертації ігз здобуття пзукопого ступеня ікщдпдзтз •ледтгкгги иаук

Дисеріа’ші с рукопис. .

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті ім. НІЛирогова.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Нагорна Вікторія Федорівна.

Офіційні опонент: доктор медичних наук, професор Ольга ВаленпноЕна Грищенко, доктор медичних наук, професор .

Микола Олександрович Щербина

.Провідна установа: Київський інститут удосконалення лікарів.

, Захист дисертації відбудеться 1996 року о

:годині на засіданні спеціалізованої вченої ради (Д 0233.04) при Харківському державному медичному університеті (310022, м.

Харків, пр. Леніна, 4). '

. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м.Харків, гір. Леніна, 4).

•Автореферат розісланий *^- »/їірО&Р.?, j 995 року..

Вчений секретар спеціалізованої пченої ради, кандидат медичних наук, доцент

В.В.Кислиця

L Загальна характеристика робіть Актуальність теми. Ексірагенітальна патологія у вагітних на сьогоднішній день залишається однією з найактуальніших проблем сучасного ахушерства, бо супроБодасусться високим рівнем материнської захворюваності та перинатальних втрат серед жінок з різноманітними її формами (Б.М.Венцьковський, 1983, 'О.Т.Михайленхо та співавт., I99Q, Л-В.Тимошенхо та співавт., 1994), у тому числі з захворюваннями нирок (Л.Б.Гуртовой, 1990, АХ.Коломійцева та співавт.,

1992, Л.СЛушнова, 1994, JJ\Van Dorsten et а)., 1929, PJDuff, 1937).

. Згідно сучасних уявлень, хронічний пієлонефрит (ХП) супроводжується порушеннями^ обмінної, нейроендокринної, імунологічної системи (ХЛСремлинг и еоавт., 1985, ІСВ.Воронш та співавт., 1992, А-ГЛСоломійцева та співавт., 1992,P.Duff, 1989, M.G.Mancns, 1989),'шо створює негативні умови для розвішу плода та сприяє виникненню ускладнень вагітності та пологів (З.МАлиева, АЛ.Кирюшенков, 1989,

Н.М.Дидина и еоавт., 1991, В.СТордіенко, В.В.Сімрок, 1990, М£.Фепорова и еоавт., 1990, АХЛСоломійцева та .співавт., 1992, AJZwahlen, 1989, HJiuland et al., 1990). Необхідність впливу на етіологічні фахто-ри, більшість регулюючих систем жіночого організму обумовлює вико-рисгання значної кількості фармакологічних засобів. Поліпратазія в свою чергу, звичайно поглиблює первісні пошкодження. ' '

■ В останні роки вивченню перебігу вагітності при хронічному пієлонефриті присвячений ряд досліджень, в яких вивчались питання етіології та патогенезу, особливості ускладнень гестаційного періоду, перинатальна патологія, питання антибактеріальної терапії та використання в лікуванні немедокамент&них методів лікування, ж гіпербароохсігенашя, ультрафіолетове опромінювання крові та пазеротертя (ЛЛЗ.Тимошенко и еоавт.,-1985, ВЛХришенхо та співавт.,

1989, В.В.Кривенко, І990, В.С.Рнбинасий, 1992,). .

Однак рмпсі сторони ша проблеми ще залишаються невирі-шегоши і потребують подальшої розробки. Зокрема, цс стосується ролі протеошіичної системи в патогенезі хронічного пієлонефриту, в• вк-

таненні ускладнень гееташйного періоду, а також застосування ви-тягш з лікарських рослин, як альтернативного метода лікування та профілахтихн. Незважаючи на використання витягів з лаврських рослин як компонента лікування пклонефриіу, питання про вплив фітотерапії на організм матері та плода досліджено мало, а застосування иього мето за ласування в латентній фазі запалення зо останнього часу не розглядалось. Здасться, ию комплексне вивчення функцій основних регуляторних систем організму (імунної, гормональної, протеолітичної) у вагітних та порозіль з хронічним післонефрнтом піл впливом фітотерапії дозволить розширити уявлення про патогенез піскжефригу та вирішити ряз практичних питань діагностики останнього, лікування та профілактики загострення основної хвороои і розвитку ускладнень гееташйного періоду.

Меті роботи. Зниження показників перинатальної захворюва-

- с

кості та смертмосп,: частоти гнійно-септичних ускладнень вагітності у

вагітних з патентними формами хронічного пієлонефриту шляхом

застосування фітогерапи.

Завданні дослідження.

1. Вивчити особливості клінічного перебігу ваггіносіі, пологів та післяпологового перюду у ваптнмх. хворих на хронічний шелонефрнт.

2. Вивчим стан системи імунітету та деяких показників системи

протеазі» інгібітори протеолізу, фсто-плацентарного коміїлексу у ваптних з латентними формами хронічного пісюнефриту. .

3. Розробити методику комплексного лікування, яка включає фітотерапію та лікувальне харчування, для вагпиих з латентними формами хронічного пісюнефриту.

4. Вивчиш зміни показників системи імунітету та «астаза / інгібітори

протеолізу, фето-плацентарного комплексу в залежності від методу лікування. .

5. Впрбвадиіи в практику та визначити ефективність розробленого

метопу фітотерапії у ваптнмх з латентними формами хронічного піеяонефриіу. _ , '

з

Наукова попит на. Вперше сформульована клінічна три я ти , irеггоз. аигми. загроза переривання), притаманна валтннм з хронічним пієлонефритом. Проведене комплексне синхронне дослідження трьох регуляторних систем організму (імунної. екзимної, го]< 'нальної фун»ин ФПК). Вперше доведено, цю показники системи еластвза / ікпсітори протеолізу можуть бути діагностичними та прогностичними . ознаками у жінок з хронічним псіонефріпом. Визначено комплекс іменних показників, шо змінюються у ваптиих з хронічним пієлонефритом. і мають діагностичне та прогностичне значення. Вперше розроблене комплексне, па. огеметичиообумопяене шхуваиня -З лікарських рослин оез використання антибіотика та хіміопрепаратів у валтних. хворих на хронічний пієлонефрит. Дозеаено, шо застосування лікарьких рослин не пригнічує імунітет у вагітних, хворих на хронічний пісюнефрит. а нормалізує або підвищує деякі його ланки, поліпшує не лгали стан жінки, а й плоду, запобігає гнійно-септичним захворюванням породіль та новонароджених.

Практгтсп? ша^яаа робото. Розроблено иггод шкуааиия вагітних з латентними формами хронічного гасюнефрнту без застосування хіміопрепарате. Л кувальний комплекс містить шхувальке хяр-чування. окемгенофітококтейлі. фітскомпозшш. Його склад, кількість та термін курсів д ос крається диференційовано в залежності ви строку Г'.-j ши та клінік о-лабораторних показякка. РоїробленнЯ метод «зсування сприяє зменшенню частот ускладнень оттиосл. івкял а ранній та тзшй гесТози. аж-киї, загроза переривання ваппюсті, аио-мат1 пологової пильності, иаткоаі крсзотгчі та гасжполсгоіа гоШмо-ссптачні захворювання.

Сформульоване положення, шо каззметь у кагттх хротчного піелоиефр’иту потребує раннього пошуку та профспхтгзсм ЕРН-гестозу. • В свою чергу* наявність клінічної тркази чи окремих усквалвеиь (гесісз. анемія, загроза переривання) потребує застосузаяяа шдаткоаих методів діагностики пієлонефриту. .

Запропонований метод лікування безпечний та плоду, поліпшує його стан, покращує період адаптвші та запобігає ссвоснтк» гнійно-

септичних захворювань у новонароджених. Завдяки простоті і доступності, незначній собівартості він може бути використаний в умовах пологового бугинку. жіночої консультації та денного стаціонару.

Основні положення дисертації, які виносяться до зпдисгу.

1. Для перебігу вагітності у жінок з латентними формами хронічного пієлонефриту характерно ускладнення гестозом, загрозою переривання, анемією. У вигляді триади ці ускладнення зустрічались в 38,2 % випадків. Наявність цісй триади або одного з симптомів потреб--с цілоспрямованого пошуку пієлонефрита з використанням методів поглибленої діагностики.

2. Показники імунної системи (кількість Т-, В-, О-лімфоіштів, хелперів та

супресорів, імуноглобулінів А та М, циркулюючих імунних комплексів), рівень еластази та а2-макропхобуліну, їх співвідношення можуїь бути діагностичними та прогностичними показниками стану вагітної, хворої на хронічний післонефрит. . •

3. Використання запропонованої фітотерапії у вагітних з патентними формами хронічного пієлонефриту патогенетично обумовлено, приводить до регресії клінічних проявів останнього, нормалізації показників системи імунітету та еластаза / інгібітори протеолізу, фетоплацентарного комплексу, сприяє зменшенню кількості ускладнеь вагітності, пологів, післяпологового та перинатального періодів.

Впровадження результатів дослідження здійснено у відділенні екстрагенггально; патології міської клінічної лікарні Тв 2, пологових будинках №№ 2, 7, жіночис консультаціях №№ 3, 8, 9 м.Одеси, пологових будинках № і м-Тернополя та «Луганська, пологовому будинку № 2 м Львова. .

- Основні положення робота використовуються в учбовому процесі на кафедрі акушерства та гінекології № 1 в курсі викладання акушерства (на 4 і б курсах).

Публікації. За темою дисертації надруковано 13 робіт.

Апробаціг роботи. Основні положення дисертації доповідались на Пленумах правління Українського (Полтава, 1994, Запоріж-

жя,1995)та на засіданнях Одеського обласного (Одеса, І992,1994)това-рнегва акушерів-пнекологів, на епох н аук ое о- пр акти ч ш ос хонферен-ці.л(\99і,.)9 .)£гот акушерш-лнекологів республік'* Молдова (’992).

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію відкладено на 183 сторінках машинопису, з них 34 таблиці та 51 малюнок. Робота містить вступ, огляд літератури, 4 глави, які відбивають результати Еласних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновки та практичні рекомендації, список літератури, що охоплює 323 джерела.

Декларація конкретного особистого внеску в розробку науковій результатів. Пошукувач під час виконання дисертації працювала асистентом кафедри акушерства і гінекології №1 ОГМУ. Самостійно здійснювала підбір, клінічне обстеження та нагляд в динаміті перебіг)’ вагітності за тематичними хворими та Еагітними контрольної групи. Усім пацієнткам проводився забір крові для гормональних, ензимних, імунологічних досліджень. Самостійно проводила антенатальну кардіотокографію, визначення біофізичного профілю плода. Дисертантом призначалось лікування, виготовлялись відвари фігозборів, фіксувались зміни, які наставали під його впливом як у клінічному перебізі Еагітності, так і у стані гнутрішньсутробного плоду. •

Автор особисто аналізувала вітчизняну та іноземну літературу по вивчаемій проблемі, самостійно виконала статистичну обробку матеріалу, провела аналіз та розробку одержаній наукових результатів, наочно довела переваги фітотерапії перед звичайними методами лікування.

' Зміст роботи.

Матеріали та методи дослідженім. Обстежено 134 вагітних віком від 18 до 44 років (24,82+0,38) у строках гестації від 17 до 36 тижнів. 114 пацієнток були хворі на хронічний пієлонефрит у фазі латентного запалення, з них 76 одерядтзали фітотерапевтичні засоби і склали основну групу, 38 - традиційне лікування і ввійшли а групу порівнення. Зважаючи на суттєвий вплив форми поєднаного гестозу на

лабораторні показники, пацієнтки обох груп були розподілені на ;.дгрупи А (до якої евій'тли жінки з щ ’•нічним пієлонефритом, ускладнені;:! прегестозом,) та Б ( її :кдали Еагіткі з поошачим гестсзом легкого ступеня). 20 здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності утворили контрол ну групу. Аналіз проводивсь також зале:кно від строку гестації в групах 17-22 та 29-36 тижнів.

Усім пацієнткам окрім загальноприйнятих методів обстеження проведені бактеріологічне дослідження сечі та р.іхзоеих еиділєнь, визначення біофізичного профілю пло.тт.:і (за A.Vintsileos, 1972), кількісне визначення рівня гормонів ФПК ml годом радюімунного аналізу (естрадіол, прогестерон, плацентарний лактоген), рівня еластази (за методикою J.Visser, Е.БІалі. 1972), аі-інпбітора протеаз (К.Н.Веремеенко и соавт., 19S2, у модифікації А.П Левицького), а2-макропгооуліна (К.Н.Веремеенко, Л.И.Волхонская, 1969). Проведено імунологічні дослідження: кількість Т-, В-, О-лімфоцитів визначали за методикою MJondal et all. (1972). функціональну активність лімфоцитш

- за Г.Фриммель (1937), кількість хелнерш та супрессрш - за A.Shore et al.( 197S), НСТ-тест (М.Е.Вш;шан, А.Н.Маянский (1979), міграційний індекс / Г.Н.Крымкина к соавт.,1923/, концентрацію імуногаобулінів Д> М, G (G.Manchmi et аі.,1965), циркулюючих імунних комплексів (Ivashkova et al. 1973, у модіфікації ЮЛ.ГринеЕИча і-А Л Алферова, 1931). Перераховані дослідження проводились до лікування та на 8-9 добу з початку лікування.

’ Статистична обробка одержаних, даних проводилась за критерісм Ст’зодента (кількісні показники) та W-критерісм Уілкоксона-Мана-Уітні (якісні показники).

В основній групі, згідно рекомендаціям фітотерапевтів К. Б .Ковальової (19SQ), А.О.Крилова та співавт. (1992), О.С.Єфимова та Щербака О.Б. (5993), використовували не окремо взяті лікарські рос-тиг'і, а їх фітокомпозиції, оскільки в цьому випадку вплив на організм більш елективний. У суміші підібрані компоненті, які не підвищують ;онус матки, не еліять організму матері та плода (А.П.Кирюшенков, М Л .ТарахсЕскш!, 1990, О.ТЛІихайленкота співавт., 1992).

З урахуванням різних клініко-лабораторних варіантів та строку гестаціі було асладено 4 варіанти фітозбору. При строці гестації до 35 ~ижнів у склад суміші входили квітки ромашки ;ькарської (джерело саліцілатів - інгібіторів простагландинів), більш 35 тижнів - трава шаилії лікарської, шо містить естрогеноподібні сполуки, "і' разі наявності кислої рН-реаіагії сечі, уратного чи оксалатного залишку по складу фітозбору додавали траву польового хвощу та душиш звичайної. Луасна реакція сечі та фосфатний чи карбонатний залишок вимагали призначення трави спориша звичайного та листя меліси лікарсько:. Дієта у вагітних осноеної групи була доповнена продуктами лікувального харчування (буряк, картопля, бшокочанна капуста, зелені салати з кукурудзяною олією). З метою профілактики та лікування внуїрішньоутробної гіпоксії та фего-плацентарної недостатності вагітні приймали відвари суміші з траЕИ череди трироздільної, сушениці болотної, плодів шипшини коричної, горобини чорноплодноі та калини звичайної, які були взяті у рівних частинах. Термін ласування складає два тижні. З метою досягнення стішсоі ремісіі двотижневий курс лікування повторювали після тижневоі перерви. Вагітні групи порівнення отримували традиційне лікування піесчнтєтичними пеніцилінами (1,0 грам внутрішньом’язово 4 рази на добуї та штрофуранами (0,1 грама 4 рази на добу ентерально) протягом поля.

Результати досліджень та їх обговорення. При вивченні анамнезу вагітних з хронічним пієлонефритом помічено, що вони вдвічі частіше (55 - 72,4 % та 26 - 68,4 %), ніж жінки контрольної групи (7 - 35.0 %), хворіли на дитячі інфекції, е п’ять разів на хронічний тонзішит та ангіни (відповідно, 42 -55.3 %. 22 -57.0 %. З -15,0 %). При обстеженні у ланок контрольної групи не еиявлєно екстрагенітальних захворювань, тоді як в основній групі вони відмічені у 67 вагітні« (88,2 %). в групі порівнення - у 28 (73,7 %). У структурі екстрагенітальноі патології домінували серцево-судинні (42,7 %) та ендокринні захворювання (14,7 %), причому поєднана патологія мала місце у 52 (68,4 %) вагітних основної та 34 (63,2 %) групи порівнення.

Пнекологічшш анамнез був оохяжсшш у більшості ватних з хронічним піелоке^ригсм: цпучні аборти мали 39 жінок (51,3 %) основної, 1S (47,4 %) групи порів. енкя, опальні захворювання, відповідно, 21 (27,8. %) та 13 (34,2 %), ерозію шийки матая - 7 (9,2) та 4 (10,5 %), порушення менструального циклу - 5 (6,6 %) та 2 (5,3 %) пацієнтки.

При еибчснні походження пієлонефриту визначено, що первинно-хронічний пієлонефрит мали 60 (72,9 %) жінок основної та 29 (76.3 сі) групи порівнення, вторинно-хронічний пієлонефрит розвинувся, відповідно, у 16 (21, і %) і у 9 (23,7 %). Б структурі передумов-іюючої патології нирок у та жінок пгренажіла сечокам’яна хвороба.

У більшості вагітних мала місце загроза переривання вагітності '4Л - 55,2 Уз та 20 - 52,6 %), анемія - у 34 (44,7 %) та 18 (47,4 %), гестоз першої половини вагітності - у 12 (15,2 %), загострення пієлонефриту - у ІЗ (17,1 %) та 5 (13,2 %). Гестоз другої половини вагітності був винайдений у всіх вагітних з латентними формами хронічного пієлонефриту: прегестоз у 59 (77,6 0 з) пацієнток осноеної та у 27(71.? %) групи порівнення, гестоз - у 17 (22,4 %) та у 11 (28,9 %). Звертає увагу раннє (е 20-22 тижні) виникнення субклінічної та клінічної форми гесгозу. Найбільш вагомими рзнаками прегестозу у вагітних з хроніч</ ним пієлонефритом були потайні набряки, вегетативно-судинна дисфункція та протеїнурія, гестозу - набряки, протеїнурія, зменшення добового діурезу та питомої валі сечі.

Бактеріурія мала місце у 70 (92,1 %) жінок основної та у 34

(89,5 %) групи порівнення. Збудники у еигляш асоціацій знайдено у 25 ва-лтаих (32,9 %) основної та у 15 (39,5 %) групи порівнення, монокультури, відповідно, у 45 (59,2 %) та 10 (26,3 %). У вагітних з латентними формами хронічного пієлонефриту серед збудників переважають ентеробактерії, в основному кишкова паличка, значне місце посідають гриби Candida. Збігається мікрофлора сечі та піхвових виділень у 59 (77,(7 Щ ланок основної та у 28 (73,7 %) групи порівнення.

У вагітних з латентнии формами хронічного пієлонефриту ьідмічено вірогідне зниження рівня гормонів фето-плацектарного комалексу у порівнянні з контрольною групою (мал.1). Однак

зростання рівня естраді оду в динаміті вагітності не відрізняється від показників контрольної групи, що дозеоляє вважати гормональну функцію по продукції Е2 компенсованою. Порівнгчня показників ріеня прогестерона у вагітних основної групи та групи порівнення показало значне зниження динаміки прирослу з перебігом вагітності, більш значне при ускладненні вагітності гестозо?! Легкого ступеня ніж прегестозом (+42,07+2,03 %,+22.3513,52 %. +37,95±2,74 %, +22,15+3,17 % проти +76,33 ±4,96 % в контрольній групі, Р < 0,001). Щодо рівня плацентарного лахтогену. в динамиці Еагітності відмічається значно нижчий приріст цього гормону1 аж до негативних значень (+22,63±2,91 %та +25,6213,43 % у вагітних з поєднаним гестозом та -13,62+3,04 % і -15,3612,17 % у пацієнток з поєднаним прегестозом, проти +47,3912,18 % в контрольній групі Р < 0,001) в усі строки Еагітності.

Вивчення впливу ускладнень Еаг.люсті на гормональну функцію ФПК у 'ланок з латентними формами хронічного пієлонефриту дозеоляс вважати, шо наявність такого ускладнення, як гестоз найбільш вагомо впливає на рівень гормонів в усі строки гестації, анемія супроводжується в третьому триместрі підвищенням рівня естрадіоту та зніскенням рівня плацентарного лактогену.

Аналіз біофізичного профілю плоду у вагітних з хронічним пієлонефритом показав, що його середня оцінка вірогідно нижча того ж показника в контрольній групі в усі строки гестації (в другому триместрі в основній групі 7,00±0,22 бали, в групі порівнення - 7,06±0,46 бали, в третьому - 7,40±0,23та 7,33±0,3б, Р < 0,00!) та не змінюється з перебігом останньої (Р > 0,05).

Різні показники БПП змінюються неоднаково: у переважної більшості жінок була' відсутня реактивність іериеБОЇ діяльності площ,', зменшувались такі показники, як дихальна діяльність.та рухи плоду. Показники тонусу плота та обсягу навколоплідних вод змінюються мало. У третини вагітних в третьому тримесірі визначено передчасне дозрівання плаценти. В другому триместрі вишеозначені зміни біофізичного профілю плоду більш виражені, ніж в третьому, за виключенням ступеня зрілості плаценти. :

22Q

200

ІЄО

160

140

Т31??

Vs;',;.•

ÜEAUbHTAFHíLi ЛШСГНЕ '

Мал. І. РІваиь гсгмокіз фато-гкхизнтарнаго колялекзу у , - ■ " ■ C00T2K2EJS вагітнах

ІУ1''-': і - доІрчЕЗ.-Інт-зрза^ норьа /ковгродька група, Ч£е/

□ вагітні основної тт “ гдтш а іп.усклаг- ¡ j нзнш прзгзстсзсі!

I——. заг[їн£ сснсаної гоз Іт=_ - гїзпк з ХП.усклад-ягпви гзстозсі

вагітні групл порізненая

- з ХП,ускладни нам

ара ге от оз са .

'вагітні група порібеєння.

- а ХП.ускладненац гастозсм

Віп'голія похазяо-.п слстсіги еластаза/игпбітср;! протсогазу показало, то у мгпгак з ярсг.ічіз?м тслоигфріттси, обгихіип,« ітреггстозим. р:ггн:. слзгггпі Ефспзю тягай. пек у кеіпрстаиіД групі (Р<0,00!) - тз6і.І. Для ;икск з ХП. уаспл:;:!і:м гесгозо - еїлсого ступеня. хяражтерно піху;и;аиїя ргг.іп цьсго г‘гр:.'.жту. Псзсгзшкл іягазіпа осіб крспггга сігрснтшсь гід г.птать “срспи тітппіх та жілсі; з послізним грагестском (Р<0,001),

Антз р:у.:~. а,-і.'т:5ягру прсге.із (сц-ІП) к:о псгаз-

*пз::і тглпиа з ХП с:рспл::о ¡:г ~срг::лптсь г.п гоіуг::г:гхгз гс:п-ро;я,;юі групи (Р»0.05). .

У гзітппа з ГОТ, сбтг^і.г.:::-! прзтстсгси. ргкп» аг!ігзсро-г~.с(і\"^ну (агМГ) п-.™::гг\тпсл, а у піиеггсх з ХП, уа^ггг'лг.гг.'і г?сто:см лїгьсго ст/г.г.’.з ""г.’.'уг.гг.сл у г.срг;:::::г:!і з гтсрозіа ¿знох (Р<0.001).

Тг 6.1.1.

Рссііь *т:тг!. агМГ. а,-Ш у ~гггп:::.і з ігггі!гп::!!.г:і фсріїїпн 2ро!:г'л<сго П;сгс::г;р:ггу (Міст) ,

і групі ’■■■ " г-" » : я ; Е-тісгала. і * і ?"гк"*т'п 1 і ! *■—тл і \ ! ; ! * і «г * ізлсрсто* бути. Г'З а,-!кп5ггср протез, г'л Сксзізїсу • ігг:пп ег.’С-гегз / агМГ

■ КсИГТрО.".!-:3 І 22 ; ЛЗЗЮХ? ! І > } 2,4010.03 1,0510,01 1£510,і

О^нсгнз 1 ! !

1л ! 20 1 2Л>;0,0?'! 3J3i0.ll' І.ОШО.СОІ 0,77і0,03"

: ¡Ь І 11 ; і і £0:10.26* 1.0510,01 3.7510 .511,1

ПС'рЕНїИНЯ * 1 1 і < і

!ііа ■ | 15 і 2^2:0,11* | ЗІ'ОіО.ІЗ'* 1,0410,01 0.7310,04*

; ііб І 5 ; 53010.2* [ 1.551:0.29* 1,0510,02 3,2010,44?

* с:роллнз рспягз з гс:ггро,тг! (Р < 0.001)

* г^рсппп рЬжия з хсіггрохпі і псїїгрютьсгз груксгз (Р < 0,001) А- г.гхггш 5 грспічісгл піїпонгфрїггом, усхгзгг.я::::! прггестссогі Б - езптні з їроншп^,« гссго!гїфр:ггсїі, усхпувиіпаї гггпхз’і.

лггхсго ступгпз . '

Важливим для характеристики стану судинної стінки у вагітних з ХП езмікл співвідношення еластази до агШ\. Назване співвідношення ¿а спрямованістю повторювало зміьл рівня еластази.

Рівень еластази у вагітних з латентними формами хронічного піело- гфріпу перш за есє зміні: іався в зале;кності від клінічної форми поєднаного гестозу, однак у середені підгруп мали місце розбіжності, обумовлені наявністю таких ускладнень, як анемія та загроза переривання вагітності. Тазе, рівень еластази у Еагітних з ХП, ускладненим прегестозом та анемією (2,11 ±0.24 мккат/л) вірогідно нижчий. а у пацієнток з ХП, ускладненим прегестозом та загрозою переривання, вищий (3,4210,19 мкхат/л) показників вагітних з ХП, ускладненим лише прегестозом (2,8010,11 мкхат/л) та пацієнток з ХП. ускладненим прегестозом, анемією та загрозою переривання вагітності і.2,80Ю,29 икхат/л), (Р < 0,05). Такі ж відмінності мали місце і у вагітних з хронічним пієлонефритом, ускладненим гестозом.

Співвідношення еластаза/а :-МГ у вагітних з. хронічним пієлонефритом, ускладненим прегестозом та загрозою переривання вагітності (0,9910,13) було вірогідно вищим цього показника у пацієнток з прегестозом (0,7610,04, Р<0,02) та з прегестозом і анеміеюо (0,7210,11,-Р<0,05), але не відрізнялось від значень пацієнток з ХП, ускладненим прегестозом та анемією і загрозою переривання (9,2610,22, Р > 0.05). Назване співвідношення у вагітних з ХП, ускладненим гестозом (3,3010,34), гестозом та анемісю (3,53і0,22), гестозом та загрозою ' переривання Еагітності (2,9610,37) не відрізнялось мис’собою і було вірогідно вишим показника контрольної групи (і ,8610,10, Р < 0,001). •

У Еагітних з латентними формами хронічного пієлонефриту мали місце суттєві зміни системі! імунітету. Вірогідно зменшувалась кількість Т-лГмфоцитІЕ як в другому, так і в третьому триместрі (44,4310,43 % і 40.1111.21 % та 49,5710,55 % і 42,3110,68 %, проти 52,2910,76 % і 57.241,17 % е контрольній Р<0,001), функціональна активність Т-лімфошггів (відповідно, 37,4712,16 % і 32,3112,24 % та 46,4112,13 % і 42.4211,64 %, проп. 42,6111,26 % і 54,3111,64 %, Р < 0,001, Р < 0,05), кількість Т-супресорів у другому триместрі (12,9210,84 °/о та 12,0110,75

5/о проти і 5,81 ±0,67 %, Р < 0,05). У вагітних з хронічним ліеяонефрігго!», ускладненим прегестозом в другому триместрі зм лінувалась функціональна активність В-лімфошггів (12,49+0,97 % проти 16,40+2,20 %, Р<0,05). Ускладнення ХП гесгозом супроводжувалась вірогідним зменшенням кількості та функціональної активності В-лімфоцитів в другому триместрі: 12,92+0,68 % проти 17,65±1,01 %, 10,43± 1,00 % - 16,4012,20 %, Р < 0,001; в третьому - 10,31 ±1,97 % проти 19,31+2,47, Р < 0,01; 8,81 + 1,02 - 18,20+2,17 %, Р<0,001). У вагітних з ХП, обтяженим прегестозом,кількість О-лімфошпів вірогідно збільшується у порівнянні з контрольною групою (39,13+1,19 % та 31,52+1,52 %, Р<0.01). Кількість недиференційованих клітин у жінок з поєднаній гестозом зростає вірогідно більше, ніж у ваптних з прегестозом (46,9712,09 % та 45,71г 1,95 %, Р^^,^ 0,001, Р^^ 0,05).

У вагітній з хронічним ігіслонефритом як в другому так і в третьому триместрі вірогідно підвий увалась концентрація ІлА- (1,8210,09 г/л та 1,95+0,06 г/л проти 1,61 ±0.08 г/л і 1,52+0,09 г/л та 1,76±0,12 г/л проти 1,24±0.15 г/л, Р <0,05) та І§М (1,46+0.11 г/л та 1,5810,09 г/л проти 1,0510,11 г/л, Р<0,05 та Р<0,0Г і 1,4710,09 г/л та 1,7410,10 г/л прогл

0,9710,12 г/л, Р<0,01, Рпр<0,05). Концентрація циркулюючих імунних комплексів у вагітних з ХП вірогідно підвищувалась: в другому трішесірі 0,04210,001 од.опт.щіл. та 0,048 10,001 од.опт.щіл. проти

0,03710,001 од.опт.щіл., Р<0,001; в третьому - 0,06510,001 од.опт.щіл. та

0,07610,001 ОД.ОПТ.ЩШ. проти 0,05610,002, Р<0,001.

Лікування, проведене в основній групі привело до переходу хронічного пієлонефрит} з латентної фази в фазу ремісії. Так, на 8-9 добу у пацієнток значно покращилось самопочуття, апетит, зникли скарги на швидке стомлення, почута важкості та тупий біль у попереку, настала нормалізація лабораторних показників сечі (збільшення питомої ваги, нормалізація рН-реакції, кількості лейкоцитів та еритроцитів, зменшення протеінурії, ліквідація бактеріурії). Вирахуванім ^’-критерію математично підтвердило їх регресію і це дало можливість допустити, шо двоткіснєеий курс фітотерапії достатній для забезпечення ремісії ХП та відновлення функціональна здатностей нирок. .

И СІ

Підтвердженням ефективності фітотерапії, х-посованої в основній групі, була регресія клінічних проявів посоїанс.о гестозу. Так, у вагітних з посднажш прегестозои відзначено знк.кгккя “иіхролрояв” гестозу (наставала повна нормалізація пог.алн:аіі; фунхиюііалмшх проб). У більшості вагітних з посдлашш гестозои лепного ступеня на 29 добу відмічено зникнення набряхт, налури, нориалтшя артеріііного тиску. Проведене лікування сприяло зникненню оз;іх, анемії вагітні (підвищувалась кількість еритроцитів, гсиоглобін) без застосування додатковій (шти&неьнчннх препаратів. У паціапок з загрозою переривання вагітності иала икие нериалізги:і тонусу luti.ii. зникнення ознак істшко-церзаїльно! недостатності.

У пацієнток групи порізненій, нездалх.:очи на регресі» основній клініко-пабораторніїх прокда, залишалась :;;ачно киаиюа здатність сечі до сіліжріїсталоутворешія. сзсіігйою охсататно-оосфатна та трнпеліфосфатна к£>иствлурія. значніш стугань ¿каламучення сечі.

Внаслідок проведеного ла,увания у вгптшіх основної груші значно покращувалась фуїкиш фето-шииен тарного кс^ллгісу: констатовано вірогідне підвииіешр рівня естрад;от.-, прогестерон.', та плацентарного яактогена. Слід однак зазіїлчитн. шо в трг.ъоыу триместрі у вагітних з поєднаний гестозои рпеїіь іфогестгрсігу і:* досягав значень контрольної групи, а в другоглу триместрі иа.т; п пер продукція плацентарного лдктогену. Зиши гормональної <[ yjc.ua фето-плацентар.чого комплексу супрї^ оділїлл: і с ь пскргшеккяя стг-ну Бнутріншілутробного плоду згідно дати Ті его біофізичного г~>о-фіто. Останні полягали у полві реак-швност. його ссрияіоі аігзмюсп. дихальних рухів га и організації обесту ндехо:.лжліднні еод.

У вагітних групи поріднення з ХП. ус г ипіеніпл прегестззом. в другому триместрі констатована нориалізіиіл ріглз естрішолу тв прогестерона, а так о» ппер продукцію плацентарного лагтогсна. б третьому - нормалізація ршпя естраді зла. У пашенток з ХП. ускладненим гестозон. в другому трішестрі нориглнуьався рівень прогестерона, мала місце ппгрпродукція плацентарного лактогека, а в

третьому триместрі - констатована нормалізація рівня естрадіолу та плацентарного таьогена. Зміни у фето-плацентарному комплексі Егггпна групи порівняння супрог ткува ли с ь деяким покрашенням біофізичного профілю топу, з'являлась реактивність серцевої діяльності, одна* обсяг навколоплідній вод залишався зміненим.

Проведене в основній групі лікування пргасло до повної кормалізаїш рівня етастазн. агМГ та їх слшзідношення. В групі порівнення вшначенз нориалтшя лише різня еластин.

Тасування еїтттніп з латентними формами хронічного пієлонефриту привело до позитивних змін з системі імунітету. При цьому скупання, прозелене а основній групі, уявляється доцільнішім, бо приводить до кормлліззин кількості та функціональної а:сгивносп пгупсисмпетентш« клітин, наближає ршень игуноглобулінів та стан місцевого і'гунггету до знамень здетезиз еллтних. В групі порівнення кількість та функціональна ік лсзііісгь гамфошгпз не досягає похазникіз контрольної групи, ршекь іііуіогдобулішв у вагітних з ХП, ускладненим прегестссом. залишався підвищеним, хх і сенсибілізація до тузннни плаценти.

Голосніш підтвердженням ефехтнгності проведеного .тгсузання стаз пересіг полога, післяпологового періоду у пацієнток основної групи, :ш практично нї відрізнялись по усім названим параметрам від контрольної групи. На відміну гід основної, лля груші перізнення характерні були різноманітні ускладнення пологіз: аномалії пологової діяльності (а контрольній - 10.0 °і, з основнії! - 14,5 %, з групі порівнення - 26.3 :а). несвосчасне відхсігхення навколоплідних вод (відповідно, у 15.0 їо. 22.4 :/я та 42,1 % ), ускладнення третього періоду (відповідно, у 5,0 °о родіть контрольної. 7,9 % основної та у 13,2 % групи перізнення). На користь високої ефективності фітотерапії у ліхувіняі шфехшіїнсьтпального процесу у нирках та досягнення стшкої ремісії свідчить т^, що з- післяпологовому періоді ускладнення виникали у породгть оснсзне. групи вдвічі рідше, ніж в групі порівнення (відповідно, 10,5 % та 21,1 %). •

Про ефективність діагностики та проведеного лікування патентних форм хронічного пієлонефриту ноже свідчити і відсутність різниці ніж пацієнтками основної і контрольної групи в цінні стан}’ новонародженого за шкалою Апгар (8,15±0,07 бали в контрольній та 7,95±0,11 - в основній, Р > 0,05), наявність у .більшості новонароджених маси тіла в исках від 25-ї до 90-ї центілей, відсуїнісгь новонароджених з масою менше 10-ї центилей. У пацішток групи порівнення оцінка новонароджених за шкалою Апгар не досягала значень контрольної групи (7,74±0,07 бали та 8,15±0.09 бали, Р < 0,05). Крім того, кількість малюків з легкою формою гіпотрофії (12 - 30,7 %) була вдвічі більша ніж в оснобній (10- 12,6 %).

Таким чином, фітотерапія вагітних, хворих на хронічний піелонефриг, сприяла нормалізації стану імунної системи та системи ела стаза/інгібітори протеолізу, шо супроводжувалось регресією клінічн"х ознак латентної фази хронічного пієлонефриту та гестоза, покрашенням стану фето-плаиентарного комплекса. Усе перераховане дозволило значно зменшити кількість ускладнень пологів, післяпологового та неонатального періодів.

Висновки:

1. Для перебігу вагітності у жінок з латентними формами хронічного пієлонефриту характерно ускладнення гестозом, шо розвинувся у 100,0 %, загрозою переривана -55,2 %, анеміао -44,7 %. У вигляпі трнади ці ускладнення зустрічались в 38,2 % випадків. Наявність цієї триади або одного з симптомів потребус ціиоспрямованого пошуку пієлонефрити використанням методів поглибленої діагностики.

2. Для внух^Гшньо)тробного плоду характерний розвиток

гіпоксії (у 823%), шо проявляешь погіршенням параметрів. біофізічного профілю (зниження чи відсутність, реактивності серцевої діяльності, зменшення дихальної та рушійної активності плоду, передчасне дозрівання плаценти). •

3. В патогенезі хронічного пієлонефриту під час вагітності мають значення зміни в системі еласгаза/ікгіблгсри .протеолізу. Воші

(ф-моздкжлъся ускладненнями, серед г'снх мас визначальне значення саме гестоз. мисфушсшя системи полягає в зниженні рівня еластазн, сг,--ізідношення тстаза/аг-махропхобулін, підвищенні рівня а2-мак^оглобуліну при ускладненні основного захворювання прегестозом та підвищенні рівня еллстази, співвідношення еластаза/а2-макро-шобушн, зниженні рівня агшхропхооуліну при ускладненні гесгозом.

4. Зміни імунної системи у вагітних з латентними формами хронічного пієлонефриту характеризуються вірогідним зниженням кількості Т-,В’ЛІмфоііитів, їх функціональної актюності, підвищенням кількості О-лімфошпів, дізпіоб/лінемією. Означені зміни не з алголі залегать бід вида ускладненні (більш залежні такі показники, як кількість Т-хелперів, В- та О-лімуоцитів, концентрація ІсА, ІдС та ЦІК).

5. У вагітних з хронічні .м піелонефріггом відзначено вірогідне зниження рівня гормонів фето-шпшенгарного комплексу (особливо естраді олу).

6. Серед показників еішчєних систем зміни рівня ела стази, а?-макроглобуліну, кількості Т-, В-,. О-лімфошггів, їх. функціональної активності, рівня І§М, циркулюючих імунних комплексів, показників НСТ-тесіу можуть бути застосовані з діагностичною, прогностичною ціллю .та свідчити про ефективність лікування.

7. Розроблена комплексна фітотерапія, що включає лікарські рослини з антисептичною, протизапальною, діуретичною та солерозчиною дією, може бути використана замість хімічних препаратіз, антибіотиків для лікування хронічного пієлонефриту’ е латентній фазі. Її .застосування сприяє зніскенню перинатальних захворювань, гнійно-септичних та інших ускладнень пологів та післяпологового періоду.

3. -Застосування фітотерапії сприяє нормалізації основних показників ензнмної (рівень еластази, агмакроглобуліну, їх співвідношення), імунної (к!лькісгь Т-, В-, О-лімфоцитів, їх

функціональна активность, концентрація І(гМ, Ц7Х, показники НСТ-тесту) систем та фето-плацентарього комплексу. '

Практичні рекомендації:

1. Вагітних, хворих на хронічний пієлонефрит, сг'п виділяти е групу ризику по виникненню гестозу, ансиії, загрози переривання.

2. При наквносп пієлонефриту необхідно проводити пошук субклінічних ознак гестозу, загрози переривання. КаяЕНІсть гестозу. анемії або заірози переривання поіребуе застосування поглиблених методів діагностики (у тому числі провокаційних проб) для своєчасного виявлення пієлонефриту. Пієлонефрит супроводжується у значному проценті ЕИПаДКІВ гіпоксією Енуїрішньоуїробного плоду, що потребує визначення біофізичного профілю плоду та лікувань за допомогою фггозборш.

З- Наявність патогеної флори піхви потребуе :;;гайної II санації для профілактики загострення хронічного пієлонефриту та виникнення гесгаційних ускладнень. . '

4. вагітних з хронічним піелонефріггом з метою діагностики, оцінки ефезстивності лікування та прогнозування перебігу гестаційного періоду слід застосовувати визначення рівня еластази (4,35±0,09 иккат/й), аі-макроглобуліну (2,40±0,08 г/л), та їх співвідношення (1,86+0,1), кількості та функціональної активності Т-, В-, О-лімфоцігтів, І&М, ЦІК га показників НСТ-тесгу.

5. Фгтозбір (квітки ромашки лікарської, фіалки триколірної та астрагалу шерстистоквіткового, трава польового хвощу та кропиви, бруньки та листа берези повислої,корінь Еалеріани) у сполученні із лікувальним харчуванням можуть застосовуватись з високим ступенем ефективності для лікування пієлонефриту в латентній фазі, профілактики гестозу, анемії, загрози переривання, фето-плаиентарної недостатності, гнійно-септичних ускладнень у жінок та новонароджених.

6. Лікування пієлонефриту’ та профілактика його ускладнень повинні проводитись з моменіу його виявлення, бажано не пізніше другого триместру. Для досягнення стійкої ремісії необхідне проведення двох двотижневих курсів фітотерапії з тижневим інтервалом під час вагітності та в післяпологовому періоді. Лікування може проводитись не лише в акушерському стаціонарі, але й 2 умовах ааночої консультації.

Сіглсок науковій робіт, які опублг опані за темою дисертації:

1. Фитотеоапия латент ъи форм хронического пиелонефрита —

беременных //Перспективы развития судебной медицины и смежных дисциплин в системе высшего медицинского образования Украины: Сб.научн.тр.-Ояесса, 1994.-С.18І-135 .

2. Особенности течения беременности на фоне хронического пиелонефрита /,'Жін.рух в Україні: З6.наук.пр. - Киш, 1994, С. 102-104

3. Изменение иммунного гомеостаза при фитотерапии сочетанных гестозов И Соп§гези1 II аі Реіііатіог зі II аі ОЬзіетсіепіІог зі Сіпе-соІоаІог.-СЬІБтаи, 1993.С,54-55

4. Рівень еластази та а2-макроі7іобуліну як показник компенсації ЕРН-гесгозу // Функціональні методи дослідження з акушерстві і гінекологи: Тези допов.науково-практ. хонфлкуш.-пнеіс. Украіни.-Донецьк,1994.-С.З і (Співавт. Галич С.Р.).

5. Зміни показників системи еластиза/ інгібітори протеолізу при застосуванні фітотерапіі в лікуванні латентних форм .-фонічного пієлонефриту у вагітних // Актуальні питання акушерства та гінекології: Тез лопов лсонф.мол^аченнх.-Вінниця, 199.-С Л 46-147

6. Биофизический профиль плода в динамике лечения ЕРН-гестоза ■'/

Юбилейный сборник: Тезлокл.-Донешс,1993.-Ч.1 .-С.76 (Соавт.

Нагорчая Б.Ф„ Галнч С.Р.).

7. Изменение показателей иммунитета при использовании фитотерапии

в лечении латентных форм хронического пиелонефрита у беременных ./ Юбилейный сборник: Тездскл.-Донецк,!993.-Ч.П.-С.З (Соавт.

Нагорная В.Ф., Галич С.Р.). .

З, Фітспрофілакткка пшшссептичних ускладнень у ааптних з пішо-, нефритом // Гкінно-запал.прсц. з суч. ак.-гін.праіст.: Тезлспо5. Плен-прав. тов. ак.-гін. Укрс'ни. - Запоріжжя, 1995. - С .93-94 (Співавт.

В.Ф Лагорна, Т.О-Хзошинська).

9. Фитотсрап^і в профилактике слабости родовой деятельности /7 Соп-Згезиі II аі Ре<ііат!ог зі II аі ОЬбїєіпсієпііог зі GinecoIogilor.-Chisir.au,

1993.С.55 (Соавт. Нагорная В.Ф., Хвошкнская ТА., Пена- ней И А., Галич С.Р.).

10. Профилактика и лечение сочетанных форм геегоза немедикаментозными методами II Congresul II al Pediatrfor si II al Ob-stetricienilor si Ginecologilor.-Chisimu, 1993.C.54

і 1. Підготовка вагітних до пологів методом фітотераг.іі // Актуальні питання акушерства та гінекології: Тезлопов. коьф. мол. вчених.-Вінниця,! 99.-С.189 (Співавт. Хвошинська Т.О.).

12. Нетрадиційні методи лікування пізніх гестозів // Шляхи зниження материнсьі:оі та перинатальноі смертності при пізніх гестозах вагітних: Тезлопов.-Полтава,1994.-С^0 (Співавт. Нагорна В.Ф., Ковшар К.Ф., Іваноь О Jvi., Тарновська А ЛІванова ВЛ5.).

13. Фитотерапия в профилактике гестозов у больных с пиелонефритом II

Современные проблемы акушерства и педиатрии: Тез jr окл .к> б иле ft и о й конф.лосв. 10-летию ЦОЗМИР Республіки Молдова.-Кіішішеа, 1992.-

С.-94(Соавт. Нагорная В.Ф., Галич С.Р.). • '

Annotation

Perminova Т. Phytotherapy in pregnant women with latent form of chronical pyelonephritis. Manuscript The thesis for Candidate of medical sciences on speciality 14.00.01 - Obstetrics and Gynecology .The Odessa State Medical University.Odessa, 1995.

The thesis, devoted to the synclironus studies of the system elastase -proteolytic enzyme inhibitors and the immune system and hormones of fetus-placental complex in pregnant women wich cronical pyelonephritis while pregnancy, intranatal, postnatal and newborn period, is submitted.

It is established that the pregnancy with chronic pyelonephritises; background was followed by hstosis, anemia, abo::us suspriction, elastase row decrosing and c^-macroglobulines, arproteoly. x enzyme inhibitor raws did not change.

Immune system exchangings are settled: decreasing of the quantyty and functional activity of T and В lymphocytes, increasing of O-lymphocytes quantyty, disglobulinemia, increasing of the circulating immune complexes concentration and NBT-indexes. It is shown, that the enumerated

indexes have diagnosing and prognosing ■ leaning and might be used as an index of the therapy effectiveness.

Using of the phytotherapy complex is pathogeneticaly grownedert (decoctums of the phytocomplex, oxygenophytococktails, dietotherapy). The effectiveness of the proposed therapy is proved.

Аннотация Пермннова Т.И. Фптотерппия беременных с латентными формами хронического шгелонефрнта. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских нате по специальности 14.01.01 - Акушерство и гинекология. Одесский государственный иелицинсхий университет, Одесса, 1995.

Защищается диссертационная работа, посвященная синхронному изучению клинического течения беременности, родов, послеродового и перинатального периодов, системы зла стаза/ингибиторы протест-иммунной системы и гормонов фето-плацентарного комплекса у беременных с латентными формами хронического пиелонефрита. Установлено, что беременность на фоне хронического пиелонефрита осложняется. возникновением гестоза, анемии, угрозы прерывания, сопровождается снижением уровня эла стазы, повышением уровкч а2-макроглобулина, уровень арингибитора протеаз не изменяется.

• Определены изменения в иммунной системе: снижение количества

и функциональной активности Т- и В-лимфоцитов, увеличение количества О-лимфопитов, дшгаобулинемия, повышение концентрации циркулирующих иммунных комплексов. Показано, что перечисленные показатели имеют диагноспгческое и прогностическое значение, могут быть использованы в качестъе критериев эффективности лечения.

. Патогенетически обосновано применение фототерапии (отвары фитокомпозиций, лечебное питание). Доказана эффективность предлагаемого метола лечения.

Ключові слова: егасгазг, інгібітори протеолізу, гормони, дачний яіаіонефрігг, фітотерапія.